Амоніак: властивості, використання. Солі амонію. Якісна реакція на іон амонію

I. Організація класу

1. Напишіть рівняння одержання амоніаку, укажіть окисник і відновник.

2. Охарактеризуйте цю реакцію, назвіть умови, необхідні для перебігу цієї реакції.

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Для відновлення дихання та виведення хворого з непритомного стану обережно підносять до носу шматочок вати, змочений нашатирним спиртом. Його фізіологічна дія зумовлена різким запахом аміаку, який подразнює рецептори слизової оболонки носа й сприяє збудженню дихального й судиннорухового центрів мозку. Н цьому уроці ми детальніше познайомимось з цією речовиною.

IV. Вивчення нового матеріалу (розповідь учителя)

1. Амоніак — будова молекули й фізичні властивості

Фізичні властивості: безбарвний газ із різким запахом, добре розчинний у воді (до 700 л амоніаку в 1 л води). Температура плавлення дорівнює —77,7 °С, температура кипіння     33,4 °С.

2. Хімічні властивості амоніаку

1) Окиснення для молекули амоніаку є мало-характерним, оскільки молекула амоніаку стійка.

а) На повітрі не горить, але в атмосфері кисню згоряє жовтим полум’ям:

4NH₃ + 3О₂  6H ₂О + 2N₂ + 303 ккал

Зверніть увагу на те, що суміш амоніаку й кисню внаслідок нагрівання може вибухати!

б) Неповне окиснення в присутності каталізатора (kat — Pt, Fe2О3, Cr2О3):

Тут каталізатор не лише прискорює, але і змінює напрям реакції.

2) Для амоніаку характерні реакції приєднання з утворенням іона амонію.

а) Взаємодія з водою:

Утворюється ковалентний зв’язок за донорно-акцепторним механізмом:

У розчині амоніаку індикатори змінюють колір: лакмус — на синій, фенолфталеїн — на малиновий, що вказує на лужне середовище розчину амоніаку.

Іон NH₄+ має форму правильного тетраедра, усі зв’язки — ковалентні полярні, рівноцінні (мають однакову довжину й кут зв’язку).

б) Приєднання кислот:

NH₃ + HCl  NH ₄Cl

За цілковитої відсутності води реакція не протікає:

NH ₄ОH + HCl  NH ₄Cl + H2О

Висновок: розчин амоніаку NH₃ — основа, оскільки взаємодіє з кислотами, а розчин має лужну реакцію.

 

IV. Первинне застосування отриманих знань

1. Напишіть рівняння реакцій, з допомогою яких можна здійснити перетворення:

Укажіть, як змінюється ступінь окиснення Нітрогену в 1-й і 6-й реакціях.

3. Запишіть рівняння взаємодії амоніаку із сульфатною кислотою в молекулярній та іонній формах:

Висновок: NH₄+ можна розглядати у формулах як іон одновалентного металу.

4. Якісною реакцією на іон амонію є реакція взаємодії з лугами. При цьому утворюється слабка основа NH ₄OH, що легко розкладається на амоніак і воду, при цьому з’являється запах амоніаку. Усі солі й розчини, що містять іон амонію, мають слабкий запах амоніаку.

Лабораторний дослід . Якісна реакція на іон амонію

Здійсніть якісну реакцію й визначте наявність у розчині іона амонію, запишіть іонно-молекулярне рівняння взаємодії амоній хлориду з лугами:

NH ₄Cl + KOH  KCl + NH ₄ОH  KCl + NH₃ + H ₂О

NH₄+ + Cl- + K+ + OH-  K+ + Cl- + NH₃ + H ₂О

NH₄+ + OH-  NH₃ + H ₂О

5.  Термічний розклад солей амонію супроводжується появою запаху амоніаку:

6.Застосування аміаку.

Учням наперед дано випереджувальне завдання: знайти поради з питань застосування аміаку у побуті.

• 
  Сильно забруднену парасольку можна почистити слабким розчином нашатирного спирту з оцтом і водою.
  
• 
  Щоб якомога краще вичистити замшеве взуття, зволожують його розчином нашатирного спирту, а потім ретельно протирають гумовою щіткою або наждачним папером.
  
• 
  Майже кожна жінка користується косметикою. І буває дуже прикро, коли ненароком пудра. Крем чи туш заплямують одяг. Такі плями з вовняних чи бавовняних тканин видаляють нашатирним спиртом, промиваючи після того зіпсоване місце водою.
  
• 
  Якщо кахель втратив блиск, протріть його серветкою. Замоченою у слабкому розчині нашатирного спирту.
  
• 
  Щоб вичистити срібну річ, треба промити її теплою водою з милом, а потім обмазати сумішшю нашатирного спирту та крейди.
  
• 
  Щіпка солі, розведена в нашатирному спирті, виводить жирні плями на шовкових тканинах.
  
• 
  Шерстяні речі з часом лисніють, особливо в тих місцях, де труться. Цей блиск можна усунути таким способом: виріб витрушують і накривають змоченою в нашатирному спирті (на 1 склянку води 2 чайні ложки спирту) тканиною і відпарюють гарячою праскою.
  
• 
  Плями від чаю можна вивести без прання. Для цього білу бавов­няну або льняну скатертину обробляють губкою, змоченою нашатир­ним спиртом, змиваючи сліди чаю на підкладену заздалегідь м'яку тканину або папір, а потім змочують очищене місце 10% -м водним розчином лимонної кислоти. Через 10—15 хвилин лимонну кислоту змивають водою.
  

Завдання 1. Складіть повні та скорочені іонні рівняння реакцій між речовинами.

Варіант І

а) амоній гідроксид і ортофосфатна кислота;

б) амоній сульфат і кальцій гідроксид.

Варіант ІІ

а) магній хлорид і амоній фосфат;

б) амоній нітрат і калій гідроксид.

Завдання 2. Напишіть рівняння окисно-відновної реакції одержання речовин.

Варіант І: нітроген(ІІ) оксид.

Варіант ІІ: амоніак.

Укажіть умови зміщення хімічної рівноваги в цих реакціях у бік утворення продукту реакції.

Завдання 3. Поясніть механізм утворення іона амонію NH4+ у реакціях.

Варіант І: розчинення амоніаку у воді.

Варіант ІІ: взаємодії амоніаку з хлоридною кислотою.

VI. Підбиття підсумків уроку 

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.