Апендицит доц. Чонка І.І. План лекції



Скачати 26.83 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір26.83 Kb.

АПЕНДИЦИТ

  • Доц. Чонка І.І.

План лекції

  • 1 Гострий апендицит, визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диф. діагностика та лікування.
  • 2 Атипові форми гострого апендициту. Види, особливості клінічного перебігу, діагностики, лікувальна тактика.
  • 3 Хронічний апендицит. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.
  • 4 Відеофільм.
  •    Гострий апендицит – неспецифічний (часто флегмонозно-гнійний) запальний процес червоподібного відростка, що виникає в результаті дії (переважно сукупної) ряду факторів: первинної неспецифічної інфекції, змін загальної та місцевої реактивності, порушення кровопостачання, зумовленого дисфункцією нейрогуморального апарату місцевого чи загального походження. Термін запропонований R. Fitz у 1886 р.    
  • Гострий апендицит – одне з найпоширеніших гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Захворюваність дещо більша в жінок, переважно вона залежить від віку і складає (В.Г. Зайцев, 1989): у дітей до 1 року – 3,48 випадка на 10 тис. населення, в дітей від 1 до 14 років – 11,4, від 15 до 59 років – 114,9, від 60 до 69 років – 29,7, 70 років і більше – 15,8. Таким чином, якщо умовно середня тривалість життя становитиме 60 років, то кожній 12-15 особі до кінця життя буде видавлено червоподібний відросток.    
  • Протягом останніх 10 років післяопераційна летальність в Україні при гострому апендециті коливається в межах 0,16-0,24%.    Особливо вражають абсолютні цифри: 0,2% від 220 тис. оперованих становить 440 осіб!, тобто дещо більше, ніж кількість студентів на одному курсі Тернопільської медакадемії.    Летальність при гострому апендициті по 10 областях України в 1985 р. визначалась такими факторами:    - важкістю захворювання 19,7%    - пізньою госпіталізацією 46,1%    - технічними помилками під час операції 5,2%    - тактичними помилками 6,8%    - дефектами післяопераційного лікування 7,7%    - супровідними захворюваннями 9,3%    - пізньою операцією 5,2%    
  • Варіанти розміщення
  • сліпої кишки
  • 1
  • 1.Звичайне (здухвинне)
  • 2. Високе
  • (здухвинне)
  • 3. Низьке
  • (тазове)
  • 4. Високе
  • (печінкове)
  • Лівобічне
  • розміщення
  • черевоподіб
  • ного
  • паростока
  • Варіанти розміщення черевоподібного паростка
  • Сліпа кишка з апендикулярним паростком
  • Ретроперитонеальне розміщення черевоподібного паростка
  • Патогенез гострого апендициту
  • Схема розвитку гострого апендициту
  • Клінічна класифікація (В.І. Колесов, 1959).    І. Гострий простий (поверхневий) апендицит:    а) без загально-клінічних ознак і з вираженими, швидко зникаючими, місцевими проявами;    б) з незначними загально-клінічними ознаками і вираженими, місцевими проявами захворювання.    ІІ. Деструктивний апендицит (флегмонозний, гангренозний, перфоративний):    а) з клінічною картиною захворювання середньої важкості й ознаками місцевого перитоніту;    б) з важкою клінічною картиною й ознаками місцевого перитоніту.    ІІІ. Ускладнений апендицит:    а) з апендикулярним інфільтратом;    б) з апендикулярним гнояком (абсцесом);    в) з розлитим перитонітом;    г) з іншими ускладненнями (пілефлебітом, сепсисом).    
  • І. Гострий простий апендицит.    ІІ. Гострий деструктивний апендицит:    1. З місцевим невідмежованим перитонітом.    2. Ускладнений:      а) апендикулярним інфільтратом різної локалізації;      б) апендикулярним абсцесом різної локалізації;      в) розлитим гнійним перитонітом;      г) пілефлебітом;      д) абсцесами печінки;      е) сепсисом.    
  • Патанатомічна класифікація гострого апендициту (А.І. Абрикосов, 1957).    І. Катаральний (поверхневий) апендицит, первинний афект.    ІІ. Флегмонозний апендицит:
  • 1. Простий флегмонозний апендицит.    2. Флегмонозно-виразковий апендицит.    3. Апостематозний апендицит:      а) без перфорацій;      б) з перфорацією.    ІІІ. Гангренозний апендицит (первинний, вторинний):      а) без перфорації;      б) з перфорацією.    
  • Катаральний
  • Флегмонозний
  • Гангренозний
  • Патанатомічні форми апендициту
  • .    Клінічна симптоматика:
  • а Суб’єктивні ознаки
  • 1. Біль у животі
  • 2. Диспептичний синдром
  • 3. Загальні ознаки хвороби
  • Загальні – 1. Обмеження рухів у правому кульшовому суглобі при ході, підтримує правою рукою здухвинну ділянку, в ліжку переважно лежить на правому боці з дещо зігнутою у кульшовому суглобі правою ногою:    2. Язик часто різного ступеня сухий і обкладений
  • 3. Температура тіла помірно підвищена (до 380 С), постійна; ректальна температура - підвищена більше ніж на один градус від температури тіла (симптом Ленандера);
  • 4. Пульс - адекватна підвищенню температури тіла тахікардія.    
  • Об'єктивні ознаки
  • Об'єктивні ознаки
  • Місцеві – 1. Обмеження дихальних рухів передньої черевної стінки у правій здухвинній ділянці й правій половині живота
  • 2. Гіперстезія шкіри у правій здухвинній ділянці
  • 3. Напруження м'язів передньої черевної стінки у правій здухвинній ділянці й правій половині живота при поверхневій пальпації, часто у поєднанні з підвищеною чутливістю і помірною болючістю
  • 4. Виражений локальний біль при глибокій пальпації у правій здухвинній ділянці, інколи з іррадіацією в параумбілікальну й епігастральну ділянки
  • 5. Ослаблені перистальтичні шуми при аускультації живота
  • 6. Позитивні апендикулярні симптоми
  • 7. Позитивні симптоми подразнення очеревини
  • Симптом
  • Ровзінга
  • Симптом Образцова
  • Симптом Сітковського
  • Симптом Бартом’є - Міхельсона
  • Симптом Воскресенського
  • Атипові форми гострого апендициту    Ретроцекальний і ретроперитонеальний
  • Тазовий
  • Медіальний (мезоцеліакальний)
  • Лівобічний
  • Гострий апендицит у дітей
  • Гострий апендицит у осіб похилого віку
  • Гострий апендицит у вагітних
  • Розміщення сліпої кишки в різні строки вагітності
  • Фази клінічного перебігу
  •    Епігастральна
  • Фаза локальних проявів
  • Фаза ускладнень
      • апендикулярний перфоративний розлитий перитоніт
      • апендикулярний інфільтрат
      • апендикулярний абсцесс
      • Пілефлебіт
      • абсцеси печінки
      • сепсис
  • .    Апендикулярний інфільтрат
  • Суб'єктивні ознаки
  • 1 перенесений напад гострого апендициту декілька днів тому з подальшим покращенням загального стану
  • 2 помірний, незначний постійний біль у правій здухвинній ділянці, що може дещо посилюватись при рухах, і кашлі
  • Об'єктивні ознаки
  •  1 субфебрильна температура тіла (до 38,0-38,50 С)
  • адекватна температурі тіла тахікардія
  • у правій здухвинній ділянці (чи в іншій, залежно від локалізації і положення червоподібного відростка в конкретного пацієнта на фоні різною мірою виражених напруження м'язів черевної стінки і запальних ознак подразнення очеревини пальпаторно визначають пухлиноподібний утвір неправильної форми з більш-менш чіткими контурами, не зовсім гладкою поверхнею, щільний, мало- або нерухомий, болючий, розміром від 3-4 до 10-12 см; такий самий пухлиноподібний утвір можна визначити при вагінальному чи ректальному дослідженні
  • помірний лейкоцитоз із незначним зсувом лейкоцитарної формули вліво і збільшенням ШОЕ.
  • Апендикулярний абсцес
  • Ознаки
  • 1 посилення і поширення місцевого болю (суб'єктивно й об'єктивно)
  • 2 погіршання загального стану (підвищення температури тіла, нездужання, інтоксикація)
  • 3 гектична температура тіла при погодинному вимірюванні, іноді лихоманка
  • 4 поява чи зростання ознак подразнення очеревини в зоні інфільтрату
  • 5 можлива поява симптому флюктуації при пальпації інфільтрату через передню черевну стінку чи при вагінальному (ректальному) дослідженні
  • 6 виражене зростання лейкоцитозу і зсуву лейкоцитарної формули вліво
  • 7 ознаки абсцесу черевної порожнини при ультразвуковому обстеженні
  • Пілефлебіт
  • Ознаки
  • 1 загальний стан важкий, обличчя бліде, суб- чи іктеричні склери різка загальна слабість
  • 2 постійний помірний біль переважно в правій половині живота, правому підребер'ї
  • 3 температура тіла 39-400 С, інтермітуюча, з вираженою лихоманкою, проливними потами
  • 4 пульс частий, слабий
  • 5 живіт помірно здутий, м'який, незначно болючий, ознаки подразнення очеревини негативні
  • 6 збільшена, болюча при пальпації печінка, позитивний симптом Ортнера, іноді збільшена селезінка
  • 7 високий нейтрофільний лейкоцитоз (15-30109) з вираженим зсувом вліво, прогресуюча анемія, гіпербілірубінемія
  • 8у правій плевральній порожнині нерідко з’являється реактивний ексудат, що верифікується рентгенологічно чи УЗД; наявність ознак абсцесу печінки при УЗД
  • Лабораторні та інструментальні методи діагностики.    Для верифікації діагнозу “гострий аппендицит” найчастіше у клінічній практиці використовують:    - загальний аналіз крові - найхарактернішою зміною вважають нейтрофільний лейкоцитоз з більш чи менш вираженим зсувом лейкоцитарної формули вліво (появою молодих форм нейтрофільних лейкоцитів);    - загальний аналіз сечі - нормальний при простому і з неспецифічними ознаками інтоксикації при деструктивному гострому апендициті.    Крім цього, для верифікації гострого апендициту в окремих випадках можна використовувати оглядову рентгенограму органів черевної порожнини, вимірювання контактної температури шкіри чи теплограму передньої черевної стінки, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, лапароцентез, лапароскопію.
  •    Диференційний діагноз
  • Правобічні базальна плевропневмонія
  • Інфаркт міокарда
  • Міжреберна невралгія
  • Гострий гастрит
  • Флегмона шлунка
  • Загострення виразкової хвороби
  • Гострий холецистит
  • Гострий панкреатит
  • Гостра кишкова непрохідність
  • Гострий мезентеріальний тромбоз
  • Гострий дивертикуліт (Меккеля)
  •  Гострі захворювання жіночих внутрішніх статевих органів (апоплексія яєчника, порушена позаматкова вагітність, перекручення кисти яєчника, гострі аднексити, ендометрити, пельвіоперитоніти)  
  • Захворювання сечовивідних шляхів (ниркова коліка, пієлонефрит)
  • Лікувальна тактика та вибір методу лікування    Консервативне лікування показане лише при апендикулярному інфільтраті, діагностованому до чи під час операції і включає:    обмежений руховий режим;    повноцінну висококалорійну дієту з виключенням з раціону продуктів, багатих на клітковину;    холод на праву здухвинну ділянку при наявних локальних ознаках подразнення очеревини (0,5-1,5 доби), при ліквідації останніх - тепло (грілка, УВЧ);    комплексну, за загальноприйнятими принципами антибактеріальну терапію (краще парентеральну), спрямовану на товстокишкову флору;    паранефральні новокаїнові блокади з антибіотиками через день (3-5 на курс);    дезінтоксикаційну інфузійну терапію (осмотерапія, стимуляція діурезу в перші дні);    стимуляцію захисних сил організму.    При позитивному результаті такого лікування апендикулярний інфільтрат поступово розсмоктується (у середньому через 1-2 тижні), за цей період об'єм консервативного лікування адекватно зменшують. Після ліквідації клінічних ознак хворого виписують із стаціонару з рекомендацією через 2-4 місяці обов'язкового виконувати апендектомію у плановому порядку.    
  • Лікувальна тактика та вибір методу лікування
  • Хірургічне лікування
  • Апендектомія
  • Розкриття апендикулярного абсцесу
  • Операція з приводу апендикулярного перитоніту
  • Хронічний аппендицит
  •    Класифікація
  • 1. Первинний - патологічні зміни у відростку розвиваються поступово без ознак гострого нападу.    2. Вторинний:    1). резидуальний (залишковий) - патологічні зміни з’являються після нападу гострого апендициту, апендикулярного інфільтрата, апендикулярного абсцесу;    2). рецидивуючий - при ньому виникають повторні гострі напади.    Клінічна симптоматика    Суб'єктивні ознаки:    - перенесений у минулому гострий апендицит (не оперований), апендикулярний інфільтрат (абсцес);    - біль у правій здухвинній ділянці найрізноманітнішого характеру по початку, зв'язку із вживанням їжі, фізичною активністю хворого, періодиці, інтенсивності;    - непостійні, помірні (чи незначні) ознаки порушення пасажу кишкового вмісту, моторики кишечника;    - відсутність ознак запального процесу.    Об'єктивні ознаки:    - біль при глибокій пальпації у правій здухвинній ділянці (в зоні розміщення червоподібного відростка);    - відсутність місцевих ознак запального процесу й ознак подразнення очеревини;    - можливі (немає патогномонічних) позитивні апендикулярні симптоми

Каталог: data -> kafedra -> theacher -> chirurh -> chonka
theacher -> Рахіт І рахітоподібні захворювання у дітей
theacher -> Імунодефіцитні стани (первинні)
theacher -> Клінічна фармакологія препаратів, що впливають на систему крові Клінічна фармакологія препаратів заліза
theacher -> Фізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості
theacher -> О.І. Хлібовська Хроонічна фетоплацентарна недостатність План лекції
theacher -> Загальна класифікація медичної техніки
theacher -> Етіологія і патогенез цукрового діабету
theacher -> Протипокази до проведення щеплення. Можливі ускладнення при проведенні щеплень,їх профілактика та лікування
chirurh -> Післярезекційні і післяваготомні синдроми


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка