72
Педагогічна діагностика у класному керівництві
Таблиця 15
Інтерпретація даних
Гнів
Низький
Низький
Низький, середній
Низький, середній
Високий Високий Високий
Високий
Високий
Низький, середній
Пізнавальна активність
Висока
Середня
Низька
Середня
Середня
Низька
Низька
Висока
Висока
Середня, низька
Висока
Висока, середня
Шкала
Тривожність
Низька, середня
Низька, середня
Низька, середня
Низька, середня
Низька, середня
Низька, середня
Низька
Висока
Висока
Висока
Середня, низька
Висока
Інтерпретація
Продуктивна мотивація і позитивне емоційне ставлення до навчання
Позитивне ставлення до навчання Відчуття «шкільної нудьги»
Дифузне емоційне ставлення
Дифузне емоційне ставлення за фрустрованості важливих потреб
Негативне емоційне ставлення
Різко негативне ставлення до школи і навчання
Надмірно підвищена емоційність на уроці, обумовлена незадоволенням провідних соціогенних потреб
Середній Підвищена емоційність на уроці
о ' Шкільна тривожність
низький ^
Позитивне ставлення за фрустрованості потреб
Позитивне ставлення за підвищеної чутливості до оціночного аспекту навчання*
* Результат, як і той, за якого показники за всіма шкалами виявляються низькими, може також свідчити про небажання відповідати, симуляцію результату, а також про несерйозне ставлення до діагностики. Тому подібні результати вимагають додаткового аналізу.
Діагностика міжособистісних стосунків (ДМО)
Діагностика міжособистісних стосунків (ДМО) здійснюється за опиту-вальником, в якому короткі характеристики відображають індивідуальний стиль спілкування конкретного учня з оточуючими. Залежно від заданої інструкції пропонована методика може виявляти:
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 73
суб'єктивну оцінку «Я» в порівнянні з ідеалом свого «Я»;
оцінку інших учнів під час вивчення класу.
Інструкція. Перед вами опитувальник, що містить різні характеристики. Слід уважно прочитати кожну й подумати, чи відповідає вона вашому уявленню про себе. Якщо так, то позначте хрестиком відповідну порядковому номеру характеристики цифру в сітці реєстраційного аркуша. Якщо ні, то не робіть ніяких позначок на реєстраційному аркуші. Постарайтеся проявити максимальну увагу й відвертість.
На наступному етапі досліджуваний заповнює той самий опитувальник щодо свого ідеалу «Ідеальна людина та, яка...».
Опитувальник «Я — людина, яка...»
Уміє подобатися
Справляє враження на оточуючих
Уміє розпоряджатися, наказувати
Уміє обстоювати свою думку
Має почуття гідності
Незалежна
Здатна сама подбати про себе
Може проявити байдужість
Здатна бути суворою
Строга, але справедлива
Може бути щирою
Критична до інших
Любить поплакатися
Часто засмучується
Здатна проявляти недовіру
Часто розчаровується
Здатна бути критичною до себе
Здатна визнати свою неправоту
Охоче підкоряється
Поступлива
Вдячна
Що захоплюється і схильна до наслідування
Поважна
Шукає схвалення
Здібна до співпраці, взаємодопомоги
Прагне ужитися з іншими
Доброзичлива
Уважна й ласкава
Делікатна
Підбадьорююча
Чуйна до прохань про допомогу
74 Педагогічна діагностика у класному керівництві
Безкорислива
Здатна викликати захоплення
Користується в інших повагою
Має талант керівника
Любить відповідальність
Упевнена в собі
Самовпевнена і напориста
Діловита, практична
Що змагається
Стійка й наполеглива, де треба
Невблаганна, але неупереджена
Дратівлива
Відкрита й прямолінійна
Не дозволяє собою командувати
Скептична
На яку важко справити враження
Образлива, педантична
Легко бентежиться
Невпевнена в собі
Поступлива
Скромна
Часто вдається до допомоги інших
Дуже поважає авторитети
Охоче приймає поради
Довірлива й прагне радувати інших
57. Завжди люб'язна в поводженні
5 8. Дорожить думкою оточуючих
Товариська й легко вживається з іншими
Доброзичлива
Добра, така, що вселяє впевненість
Ніжна й м'якосерда
Любить піклуватися про інших
Щедра
Любить давати поради
Справляє враження значимості
Начальницько-наказова
Владна
Хвалькувата
Гордовита й самовдоволена
Думає тільки про себе
Хитра
Нетерпима до помилок інших
Обачлива
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника
Відверта
Часто недружня
Озлоблена
Скаржиться
Ревнива
Довго пам'ятає образи
Звинувачує себе у всьому
Сором'язлива
Безініціативна
Покірлива
Залежна, несамостійна
Любить підкорятися
Надає іншим можливість вирішувати
Легко може бути ошукана
Легко піддається впливу друзів
Готова довіритися кому-завгодно
Прихильна до всіх без розбору
Всім симпатизує
Прощає все
Переповнена надмірним співчуттям
Великодушна і терпима до недоліків
Прагне допомогти кожному
Прагне до успіху
Чекає захоплення собою від кожного
Розпоряджається іншими
Деспотична
Ставиться до оточуючих з відчуттям переваги
Пихата
Егоїстична
Холодна, черства
Уїдлива, глузлива
Зла, жорстока 101. Часто гнівається
Бездушна, байдужа
Злопам'ятна
Пройнята духом суперечності
Уперта
Недовірлива й підозріла
Боязка
Сором'язлива
Послужлива
М'якотіла
Майже нікому не заперечує
76
Педагогічна діагностика у класному керівництві
Нав'язлива
Любить, щоб її опікали
Надмірно довірлива
Прагне здобути прихильність кожного
З усіма погоджується
Завжди з усіма доброзичлива
Всіх любить
Дуже поблажлива до оточуючих
Прагне втішити кожного
Піклується про інших
128. Псує людей надмірною добротою
Реєстраційна сітка
Прізвище Ім'я
По батькові
Дата Вік Освіта Фах
Актуальне «Я»
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32
33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61
62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90
91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 ПО 111 112 113
114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128
Ідеальне «Я»
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 ПО 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128
Ключ
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 77
Опрацювання результатів
Після того, як досліджуваний оцінить себе і заповнить сітку реєстраційного аркуша, підраховуються бали за 8 варіантами міжособистісної взаємодії.
Для цього використовується ключ, з допомогою якого виділяються блоки по 16 номерів, кожен блок формує один з 8 октантів методики. Кількість перекреслених досліджуваним номерів у кожному блоці вноситься до таблиці кількісних результатів відповідно до кожного октанта, що відображає той чи інший варіант міжособистісних стосунків.
І октант. Владно-лідируючий тип міжособистісної поведінки у стосунках з оточуючими. Помірні показники (до 8 балів включно) виявляють упевненість у собі, вміння бути хорошим наставником і організатором, властивості керівника. За вищих балів (до 12 балів) — нетерпимість до критики, переоцінка власних можливостей, якщо бали вище за 12 — дидактичний стиль висловів, імперативна потреба командувати іншими, риси деспотизму.
/7 октант. Незалежно-домінуючий. Виявляє стиль міжособистісних стосунків від упевненого, незалежного, змагається (за помірних показників у межах 8 балів) до самовдоволеного, нарцистичного, з вираженим відчуттям власної переваги над оточуючими (9—12 балів), з тенденцією мати особливу думку, відмінну від думки більшості, і займати відособлену позицію в групі — за балів вище ніж 12.
октант. Прямолінійно-агресивний. Залежно від ступеня вираженості показників цей октант виявляє щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість у досягненні мети (помірні бали) або надмірну завзятість, недружелюбність, нестриманість і запальність (високі бали).
октант. Недовірливо-скептичний стиль міжособистісної поведінки. Для нього характерна реалістичність бази думок і вчинків, скептицизм і неконформність (до 8 балів), які переростають в украй образливе й недовірливе ставлення до оточуючих з вираженою схильністю до критицизму, з незадоволеністю іншими й підозрілістю (за показників 12—16 балів).
Vоктант. Покірно-сором'язливий. Відображає такі особливості міжособистісних стосунків, як скромність, сором'язливість, схильність перебирати на себе чужі обов'язки. За високих балів — повна покірність, підвищене почуття провини, самоприниження.
VIоктант. Залежно-слухняний. За помірних балів — потреба в допомозі й довірі з боку оточуючих, в їх визнанні. За високих показників — повна залежність від думки оточуючих.
VII октант. Співробітницький стиль міжособистісних стосунків, властивий особам, які прагнуть до тісної співпраці, доброзичливих стосунків з оточуючими. Надмірність ступеня вираженості цього стилю виявляється
78
Педагогічна діагностика у класному керівництві
в компромісній поведінці, нестриманості у виявленнях своєї дружелюбності стосовно оточуючих, прагненні підкреслити свою причетність до інтересів більшості.
VIII октант. Відповідально-великодушний варіант міжособистісної поведінки. Виражена готовність допомагати оточуючим, розвинене відчуття відповідальності (до 8 балів). Високі бали виявляють м'якосердість, обов'язковість, гіперсоціальність настанов, підкреслений альтруїзм.
Кількісні показники в кожному з октантів — від 0 до 16 — відкладаються на відповідній номеру октанта ординаті. На рівні, відповідному отриманим балам за кожним з октантів, проводиться дуга. Відокремлена дугою внутрішня частина октанта заштриховується.
Показники, що перевищують 8 балів (до 12), свідчать про акцентуацію властивостей, що виявляються цим октантом.
Бали, що сягають рівня 14—16, свідчать про труднощі в соціальній адаптації.
Низькі показники з усіх октантів (0—3 бали) можуть бути результатом потайливості і невідвертості досліджуваного.
Якщо в психограмі {див. рис. 1) немає октантів, заштрихованих вище ніж 4 бали, ці дані сумнівні щодо їх достовірності: досліджуваний не захотів оцінити себе відверто.
Перші чотири типи міжособистісних стосунків — І, II, III і IV — характеризуються переважанням неконформних тенденцій, з них III і IV — схильністю до конфліктних проявів, а І і II — незалежністю думки, завзятістю в обстоюванні власної точки зору, тенденцією до лідерства й домінування.
Інші чотири октанти — V, VI, VII і VIII — являють собою протилежну картину: підкорюваність, невпевненість у собі, V і VI — схильність до компромісів, конгруентність і відповідальність у контактах з оточуючими (VII і VIII).
Наведені нижче формули дозволяють обчислити індекс лідерства (вектор Л): Л = І — V + 0,7 (II + VIII — VI + IV) і індекс доброзичливості (вектор Д): Д = VII — III + 0,7 (VIII + VII — IV + II). Результат, що відхиляється від одиниці як у бік збільшення, так і зменшення, виявляє переважаючі тенденції. Проте застосування формул робить біднішою інтерпретацію окремого дослідження. Досвід показує, що вони інформативніші за умови узагальнення даних числових досліджень.
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника
79
Рис. 1. Психограма до тесту ДМО
Дослідження особистості з допомогою психогеометрії
Необхідність поєднання знань з умінням застосувати їх на практиці сприяла появі нового способу організації навчальної діяльності школярів — проектного методу. Ще Сенека говорив: «Свої здібності людина може виявити, тільки спробувавши застосувати їх на ділі». Вчитель працює не із звичайним «класом», а з 20—30 особистостями, особливості яких потрібно визначити і «врахувати». Як у цьому можна допомогти? Звичайно ж, застосувавши психогеометричний тест.
Досліджуваному пропонується вибрати ту фігуру, відносно якої він може сказати: «Це — Я!» (або ту, яка першою привернула увагу). Фігури, що залишилися, ранжируються в порядку переваги (див. рис. 2).
80 Педагогічна діагностика у класному керівництві
Рис. 2
Інтерпретація результатів ґрунтується на символічному значенні використовуваних фігур-стимулів:
Квадрати — люди працелюбні, наполегливі, витривалі й терплячі, цінують порядок, схильні до аналізу, емоційно стримані. Трикутники — люди, народжені бути лідерами, вони енергійні, честолюбні, ставлять чіткі цілі і, як правило, їх досягають.
Кола — люди доброзичливі, щиро зацікавлені в хороших міжособистіс-них стосунках, вища цінність для них — благополуччя оточуючих.
Зигзаги — люди з розвиненою інтуїцією, інакомислячі, які спрямовані в майбутнє й тому більше цікавляться можливостями, ніж дійсністю.
Прямокутник — символ невизначеності, перехідна форма, яку може «мати» решта фігур. Характерні риси — непослідовність і непередбачу-ваність, низька самооцінка.
Слід звернути увагу на те, що прямокутник в наборі стимульного матеріалу повинен розташовуватися вертикально. У деяких збірках методик дається лише опис фігур, а, як показує практика, більшість досліджуваних уявляє прямокутник у «лежачому» вигляді. Проте саме вертикальне розташування найточніше передає стан нестійкості та розгубленості, який відображає ця фігура. Тому стимульний матеріал психогеометричного тесту завжди повинен подаватися в графічному вигляді.
Основна фігура або суб'єктивна форма (перший вибір) дає можливість визначити головні, домінуючі риси вдачі й особливості поведінки тестованого. Остання фігура вказує на форму діяльності людини, взаємодія з якою може набувати найбільших труднощів. Решта фігур доповнює загальну
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 81
картину, за їх розташуванням також можна зробити висновок про ступінь вираженості якостей, що позначаються ними, у структурі особистості.
Незважаючи на простоту, психогеометричний тест є достатньо інформативним і надійним інструментом. Дослідження психологів, що вивчали зв'язок психогеометричного тесту з даними інших методик, показали, що майже всі результати порівняльного аналізу «підтверджують психологічні характеристики геометричних форм особистості». Причому точність діагностики сягає 85 %!
Таким чином, до безперечних переваг психогеометричного тесту можна віднести:
компактність і економічність (процес діагностики потребує мало часу, не вимагає спеціального устаткування і витратних матеріалів);
доступність (інструкцію здатні зрозуміти навіть дошкільники);
простоту (провести тестування може неспеціаліст);
зручність для проведення групового дослідження;
можливість застосування отриманої інформації під час виконання як освітніх, так і виховних завдань.
За основу беруться ключові характеристики фігур у психогеомет-рії: «квадрат» — трудівник, «трикутник» — лідер, керівник, «коло» — комунікатор, «зигзаг» — творець. Метод проектів припускає виконання всього циклу діяльності від початку і до кінця: придумати, розробити (організувати), упровадити, емоційно підтримати, представити результати. Неважко помітити, що для кожної фігури тут знайдеться справа до душі. Крім того, реальне життя давно довело ефективність груп, сформованих за принципом доповнення.
Такий підхід з успіхом може застосовуватися під час організації різних видів групової роботи з дітьми, як навчальної, так і позакласної, виховної. Наприклад, під час розподілу класу для виконання якого-небудь завдання на уроці замість традиційних способів розбиття «за рядами», «варіантами» тощо — використати принцип групування за психогеометричними типами. Кожен член групи є представником характерних рис поведінки і стилю мислення «свого» типу, а отже, має більше шансів проявити свої сильні якості.
Найяскравіше ефективність такого підходу виявляється в процесі виховної роботи з дітьми: під час проведення конкурсів, змагань, тренінгів, колективних творчих і трудових справ. Педагоги знають, як складно буває розділити клас на групи, як рідко вдається уникнути образ і незадоволення. Покликавши на допомогу психогеометрію, можна запропонувати дітям вибрати вподобану фігуру з п'яти запропонованих паперових варіантів, написати на ній своє ім'я і прикріпити до одежі. Якщо вчитель вперше працює з класом або ще не дуже добре пам'ятає імена всіх дітей, такі «візитки»
82
Педагогічна діагностика у класному керівництві
будуть дуже доречними. Слід приготувати достатню кількість різних фігур і не забути після закінчення процедури вибору пояснити її значення.
Іноді робота в таких групах допомагає дитині розкритися, показати себе з несподіваної сторони. Усвідомити себе, відчути, що ти є особистістю і частиною команди,— що може бути важливішим для юної людини!
Тести для визначення рівня прагнень
Що таке «рівень прагнень», вам підкаже ваша інтуїція: кожна людина хоче в цьому житті чогось досягати. Це поняття було введене К. Льовіним і його учнями. Багатьом знайома формула У. Джеймса:
самоповага = успіх: прагнення.
Отже, чим вищий рівень прагнень, тим важче людині досягти самоповаги. Але «хитрість» полягає в тому, що цей рівень дуже важко «помацати». Вирішальним чинником, що впливає на рівень прагнень, є не стільки успіх або неуспіх, скільки переживання людиною своїх досягнень, як успішних, так і неуспішних.
Пропонована методика дозволяє виявити мотиви, які нас цікавлять. Вона дуже подобається дітям, їм з нею цікаво працювати.
Методика розрахована як на індивідуальне, так і на групове використання.
Вікових обмежень немає: дитина повинна вміти твердо тримати в руках будь-який предмет, яким можна писати.
Матеріали: аркуш паперу в клітинку й олівець (ручка) — для тестованого, секундомір — для тестуючого.
Інструкція. Вам пропонується виконати неважке й цікаве завдання. Ми з вами будемо провісниками. Накресліть на аркушах чотири прямокутники розміром 3 х 9 см, розділіть кожний з них на квадратики розміром 1 х 1 см.
Учитель малює зразок на дошці, а діти — на аркушах.
Тепер де-небудь поряд накресліть маленький прямокутник розміром 5x3 см, поставте необхідні літери і цифри.
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 83
Діти виконують завдання.
Завдання просте — закреслювати квадратики. Робити це треба швидко й акуратно. У вас буде чотири спроби. Кожну нову спробу потрібно починати в новому прямокутнику. На кожну спробу дається 10 секунд.
До початку роботи впишіть у «віконце» ПІ5 скільки, на вашу думку, квадратиків ви зможете закреслювати за 10 секунд. «П» — це передбачувана кількість, а «Д» — це дійсна кількість. Квадратик потрібно закреслювати акуратно. Починати і закінчувати роботу слід за командою вчителя всім разом.
Після виконання завдання діти підраховують, скільки квадратиків їм вдалося закреслити. Вони записують це число у «віконце» Д^ Вони знову припускають, скільки квадратиків зможуть закреслити за 10 секунд, цього разу записують передбачувану цифру у «віконце» П2. Діти виконують це завдання. Таке ж завдання вони виконують ще двічі.
Увага! За третім разом учитель засікає не 10, а 8 секунд. Діти не повинні знати про це!
Підрахунок результатів здійснюється за формулою:
(П4 - Д3) + (П3 - Д2) + (П2 - Дх): З = Х.
Приклад:
Приклад розрахунку:
(17 - 11) + (20 - 15) + (15 - 14): 3 = (6 + 5 + 1): 3 = 4,
тобто високий рівень прагнень.
Ключ
X > 5 — нереально завищений рівень прагнень;
3—5 — високий рівень прагнень;
1—3 — середній рівень прагнень;
0—1 — низький рівень прагнень;
X < 0 — дуже низький рівень прагнень.
Коментар
Значення методики полягає в аналізі того, чи дитина зменшуватиме рівень своїх прагнень після закономірного зниження результату Д3.
Цю методику можна використовувати в роботі з «важкими» (як їх називає шкільна адміністрація) і «слабкими» дітьми. Як правило, у «важких» зустрічається і завищений, і занижений рівні. Як приклад, що дається вище
84
Педагогічна діагностика у класному керівництві
при описі цієї методики, наведені показники дитини, яка має дуже слабку успішність і низькі результати. Є над чим працювати.
Якщо методика застосовується в невеликій групі, то можна уважно простежити за процесом роботи. Чи керується дитина тільки своїм результатом або орієнтується на «сусідські» досягнення?
І, звичайно, використовуючи цю методику, необхідно дотримуватися таких самих етичних принципів, що й під час роботи з будь-якою іншою психологічною інформацією. Наприклад, довіряти своїй інтуїції та будь-які сумніви вирішувати на користь дитини.
Діагностика рівня адаптації учнів у школі
Для багатьох дітей адаптація до школи є складним досліджуванням. Дитина стикається з проблемами, які не в змозі вирішити сама. У результаті в неї можуть виникнути шкільні неврози. Рання діагностика, корекція і профілактика шкільних неврозів залишаються актуальною і надзвичайно важливою проблемою.
Під час діагностики цього явища вчитель перш за все стикається з різними формами неадекватного психологічного захисту. Оскільки психологічний захист формується на підсвідомому рівні, то дослідження його механізмів може проводитися з допомогою методики «Школа звірів». Вона дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з'ясувати причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних думок дозволяють дитині розкритися найглибше. До того ж малювання для молодших школярів звичне й цікаве заняття. Аналіз зображеного дає можливість зробити деякі припущення щодо труднощів, які виникли у дітей в процесі навчальної діяльності.
Може проводитися як у груповій, так і в індивідуальній формі.
Методика «Школа звірів»
Матеріали: папір, кольорові олівці.
Учитель. Зараз ми з вами вирушаємо в дивовижну подорож до чарівного лісу. Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шелестить листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявині ви бачите «Школу звірів». Подивіться навколо. Які звірі навчаються в цій школі? А хто зі звірів у ній учитель? Що роблять учні? А якою твариною ви бачите себе? Що ви відчуваєте? Переживіть ці відчуття. Ви можете знаходитися ще якийсь час в цій «Школі звірів», поки я рахуватиму до 10, а потім розплющуйте очі. Один, два...
Ви побували в «Школі звірів». А зараз візьміть олівці й папір і спробуйте намалювати те, що бачили.
Діти виконують завдання.
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 85
— Подивіться уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поряд з нею поставте « х» або літеру «я».
Інтерпретація
1. Розміщення малюнка на аркуші.
Розміщення малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як незадоволеність своїм положенням в колективі, недостатність визнання з боку оточуючих.
Розміщення малюнка в нижній частині — невпевненість у собі, низька самооцінка.
Якщо малюнок розташований на середній лінії, то в дитини все в нормі.
2. Контури фігур.
Контури фігур аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (щитів, панцирів, голок), промальовування і затемнення ліній — все це захист від оточуючих. Агресивна — якщо виконана в гострих кутках; із страхом або тривогою — якщо має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, заслони.
3. Натиснення.
Оцінюючи лінії, необхідно звернути увагу на натиснення. Стабільність натиснення говорить про стійкість, слабке натиснення — про прояв тривожності, дуже сильне — про напруженість.
Діагностика самооцінки учнів
Мета проведення цієї діагностики:
формувати уявлення учнів про себе, допомагати коригуванню самооцінки;
формувати в учнів уміння об'єктивно оцінювати себе і інших. Заздалегідь можна провести бесіду з учнями з наступних питань або
запропонувати їх у вигляді тесту-опитувальника:
Чи любиш ти, коли тебе хвалять?
Як часто тебе хвалять? Чи хотілося б тобі, щоб тебе частіше хвалили? (Якщо не любиш, коли тебе хвалять, то чому?)
Чи подобається товаришам спілкуватися з тобою?
Які ролі тобі дають діти?
Яку роль ти сам для себе вибрав?
Чи по-різному до тебе ставляться твої друзі, вчителі, рідні?
Що таке самооцінка?
Самооцінка — це оцінка своєї особистості, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.
Вона визначає стосунки з оточуючими, критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Від самооцінки залежить активність
86
Педагогічна діагностика у класному керівництві
людини і прагнення до самовдосконалення. Вона розвивається шляхом поступового поєднання зовнішніх оцінок, що висловлюють загальні вимоги, та вимоги людини до самої себе.
Самооцінка людини залежить від безлічі чинників. Психологи, проте, користуються формулою:
самооцінка = успіх : прагнення.
Підвищити самооцінку можна або максимізувавши успіх, або мінімізувавши невдачі. Розбіжність між прагненнями й реальною поведінкою людини веде до спотворення самооцінки. Чим вищі прагнення, тим більшими повинні бути успіхи, щоб людина відчувала себе задоволеною.
Рівень самооцінки виявляється не тільки в тому, як людина говорить, а і в тому, як вона діє.
Знижена самооцінка виявляється в підвищеній тривожності, постійному очікуванні негативного ставлення до себе, підвищеній уразливості, що спонукає людину уникати контактів з іншими людьми. Знижена самооцінка руйнує в людині надії на хороше ставлення до неї, а реальні свої успіхи й позитивну оцінку оточуючих вона сприймає як тимчасові й випадкові. Для людей із зниженою самооцінкою багато проблем здаються нерозв'язними, ці люди дуже ранимі, їх настрій характеризується частими коливаннями, вони гостріше реагують на критику, сміх, осуд. Вони залежні від думки оточення.
Недооцінка своєї корисності зменшує соціальну активність, знижує ініціативу, такі люди у своїй роботі уникають змагання, оскільки, поставивши собі мету, вони не сподіваються на успіх.
Достатньо висока самооцінка виявляється в тому, що людина керується своїми принципами незалежно від думки оточуючих. Якщо самооцінка не дуже завищена, то вона може позитивно впливати на самопочуття, оскільки породжує стійкість до критики. Людина в цьому випадку знає собі ціну, думка оточуючих не має для неї абсолютного, вирішального значення.
Маючи завищену самооцінку, людина впевнено береться до роботи, яка перевищує її реальні можливості.
Правильна самооцінка підтримує гідність людини і приносить їй етичне задоволення.
У міру формування і зміцнення самооцінки зростає здібність до ствердження і відстоювання своєї життєвої позиції.
Потреба в спілкуванні розвивається у дітей поетапно. Спочатку — це прагнення до уваги з боку дорослих, потім — до співпраці з ними, далі діти хочуть не тільки робити що-небудь разом, але й відчувати пошану з їхнього боку, виникає необхідність у взаєморозумінні.
Від того, як складуться взаємини дитини з батьками, яке місце посяде вона в цих взаєминах, залежить її ставлення до себе.
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 87
Невиправдано часте підкреслення батьками реальних і уявних достоїнств дитини призводить до того, що в неї формується завищений рівень прагнень. У той же час невіра батьків у можливості дитини, категоричне придушення дитячого негативізму може призвести до виникнення в дитини відчуття своєї слабкості, неповноцінності. Для розвитку позитивної самооцінки важливо, щоб дитина була оточена постійною любов'ю незалежно від того, яка вона в даний момент.
Постійний прояв батьківської любові викликає в дитини відчуття власної цінності, але й не виключено, що батьки перестануть неупереджено оцінювати її вчинки. Негативні висловлювання батьків про своїх дітей закріплюються в їхній свідомості та трансформують самооцінку
У молодших школярів самооцінка ґрунтується на думці й оцінці оточуючих і засвоюється в готовому вигляді, без критичного аналізу. Ці зовнішні впливи дуже істотні аж до підліткового віку.
Для визначення самооцінки молодших школярів можна використовувати методики «Сходи» та «Який я?»
Методики для визначення рівня самооцінки молодших учнів
Методика «Сходи»
Інструкція. Малюємо на аркуші паперу 10 сходинок.
Показуємо дитині сходи й говоримо, що на найнижчій сходинці стоять найгірші хлопчики та дівчатка.
На другій — трохи кращі, а ось на верхній сходинці стоять найкращі, добрі та розумні хлопчики й дівчатка.
На яку сходинку поставила б вона себе? Хай намалює себе на цій сходинці. Можна намалювати 0, якщо дитині важко намалювати чоловічка.
1—3 сходинка — низький рівень самооцінки (знижена);
4—7 сходинка — середній рівень самооцінки (правильна);
8—10 сходинка — високий рівень самооцінки (завищена).
Методика «Який я?»
Методика призначена для визначення самооцінки дитини 6—9 років. Учитель, користуючись наведеною нижче таблицею, запитує в дитини, як вона сама себе сприймає, і ставить оцінки за десятьма різними позитивними якостями особистості.
Оцінки, проставлені дитиною самій собі, заносяться до відповідних колонок бланку для відповідей.
88
Педагогічна діагностика у класному керівництві
Таблиця 16 Бланк для відповідей
|
Оцінювані якості особистості
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Поділіться з Вашими друзьями: |