Ббк 74. 200 Д36 Дербеньова А. Г



Сторінка10/18
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.73 Mb.
#65165
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18

72

  • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Таблиця 15

    • Інтерпретація даних




      • Гнів

      • Низький

      • Низький

      • Низький, середній

      • Низький, середній

      • Високий Високий Високий

      • Високий

      • Високий

      • Низький, середній
      Пізна­вальна активність

    • Висока

    • Середня

    • Низька

    • Середня

    • Середня

    • Низька

    • Низька

    • Висока

    • Висока

    • Середня, низька

    • Висока

    • Висока, середня

    • Шкала

    • Тривож­ність

    • Низька, середня

    • Низька, середня

    • Низька, середня

    • Низька, середня

    • Низька, середня

    • Низька, середня

    • Низька

    • Висока

    • Висока

    • Висока

    • Середня, низька

    • Висока

    • Інтерпретація

    • Продуктивна мотивація і позитивне емоційне ставлення до навчання

    • Позитивне ставлення до навчання Відчуття «шкільної нудьги»

    • Дифузне емоційне ставлення

    • Дифузне емоційне ставлення за фрустрованості важливих потреб

    • Негативне емоційне ставлення

    • Різко негативне ставлення до школи і навчання

    • Надмірно підвищена емоційність на уроці, обумовлена незадоволенням провідних соціогенних потреб

    • Середній Підвищена емоційність на уроці

    • о ' Шкільна тривожність
      низький ^

    • Позитивне ставлення за фрустрованості потреб

    • Позитивне ставлення за підвищеної чутливості до оціночного аспекту навчання*

    • * Результат, як і той, за якого показники за всіма шкалами виявляються низькими, може також свідчити про небажання відповідати, симуляцію результату, а також про несерйозне ставлення до діагностики. Тому подібні результати вимагають додаткового аналізу.

    • Діагностика міжособистісних стосунків (ДМО)

    • Діагностика міжособистісних стосунків (ДМО) здійснюється за опиту-вальником, в якому короткі характеристики відображають індивідуальний стиль спілкування конкретного учня з оточуючими. Залежно від заданої інструкції пропонована методика може виявляти:

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 73

    • суб'єктивну оцінку «Я» в порівнянні з ідеалом свого «Я»;

    • оцінку інших учнів під час вивчення класу.

    • Інструкція. Перед вами опитувальник, що містить різні характеристи­ки. Слід уважно прочитати кожну й подумати, чи відповідає вона вашому уявленню про себе. Якщо так, то позначте хрестиком відповідну порядко­вому номеру характеристики цифру в сітці реєстраційного аркуша. Якщо ні, то не робіть ніяких позначок на реєстраційному аркуші. Постарайтеся проявити максимальну увагу й відвертість.

    • На наступному етапі досліджуваний заповнює той самий опитувальник щодо свого ідеалу «Ідеальна людина та, яка...».

    • Опитувальник «Я — людина, яка...»

    • Уміє подобатися

    • Справляє враження на оточуючих

    • Уміє розпоряджатися, наказувати

    • Уміє обстоювати свою думку

    • Має почуття гідності

    • Незалежна

    • Здатна сама подбати про себе

    • Може проявити байдужість

    • Здатна бути суворою

    • Строга, але справедлива

    • Може бути щирою

    • Критична до інших

    • Любить поплакатися

    • Часто засмучується

    • Здатна проявляти недовіру

    • Часто розчаровується

    • Здатна бути критичною до себе

    • Здатна визнати свою неправоту

    • Охоче підкоряється

    • Поступлива

    • Вдячна

    • Що захоплюється і схильна до наслідування

    • Поважна

    • Шукає схвалення

    • Здібна до співпраці, взаємодопомоги

    • Прагне ужитися з іншими

    • Доброзичлива

    • Уважна й ласкава

    • Делікатна

    • Підбадьорююча

    • Чуйна до прохань про допомогу

    • 74 Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Безкорислива

    • Здатна викликати захоплення

    • Користується в інших повагою

    • Має талант керівника

    • Любить відповідальність

    • Упевнена в собі

    • Самовпевнена і напориста

    • Діловита, практична

    • Що змагається

    • Стійка й наполеглива, де треба

    • Невблаганна, але неупереджена

    • Дратівлива

    • Відкрита й прямолінійна

    • Не дозволяє собою командувати

    • Скептична

    • На яку важко справити враження

    • Образлива, педантична

    • Легко бентежиться

    • Невпевнена в собі

    • Поступлива

    • Скромна

    • Часто вдається до допомоги інших

    • Дуже поважає авторитети

    • Охоче приймає поради

    • Довірлива й прагне радувати інших

    • 57. Завжди люб'язна в поводженні
      5 8. Дорожить думкою оточуючих

    • Товариська й легко вживається з іншими

    • Доброзичлива

    • Добра, така, що вселяє впевненість

    • Ніжна й м'якосерда

    • Любить піклуватися про інших

    • Щедра

    • Любить давати поради

    • Справляє враження значимості

    • Начальницько-наказова

    • Владна

    • Хвалькувата

    • Гордовита й самовдоволена

    • Думає тільки про себе

    • Хитра

    • Нетерпима до помилок інших

    • Обачлива

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника

    • Відверта

    • Часто недружня

    • Озлоблена

    • Скаржиться

    • Ревнива

    • Довго пам'ятає образи

    • Звинувачує себе у всьому

    • Сором'язлива

    • Безініціативна

    • Покірлива

    • Залежна, несамостійна

    • Любить підкорятися

    • Надає іншим можливість вирішувати

    • Легко може бути ошукана

    • Легко піддається впливу друзів

    • Готова довіритися кому-завгодно

    • Прихильна до всіх без розбору

    • Всім симпатизує

    • Прощає все

    • Переповнена надмірним співчуттям

    • Великодушна і терпима до недоліків

    • Прагне допомогти кожному

    • Прагне до успіху

    • Чекає захоплення собою від кожного

    • Розпоряджається іншими

    • Деспотична

    • Ставиться до оточуючих з відчуттям переваги

    • Пихата

    • Егоїстична

    • Холодна, черства

    • Уїдлива, глузлива

    • Зла, жорстока 101. Часто гнівається



    • Бездушна, байдужа

    • Злопам'ятна

    • Пройнята духом суперечності

    • Уперта

    • Недовірлива й підозріла

    • Боязка

    • Сором'язлива

    • Послужлива

    • М'якотіла

    • Майже нікому не заперечує

    • 76

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Нав'язлива

    • Любить, щоб її опікали

    • Надмірно довірлива

    • Прагне здобути прихильність кожного

    • З усіма погоджується

    • Завжди з усіма доброзичлива

    • Всіх любить

    • Дуже поблажлива до оточуючих

    • Прагне втішити кожного

    • Піклується про інших

    • 128. Псує людей надмірною добротою

    • Реєстраційна сітка

    • Прізвище Ім'я

    • По батькові

    • Дата Вік Освіта Фах

    • Актуальне «Я»

    • 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32
      33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61
      62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90
      91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 ПО 111 112 113
      114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128

    • Ідеальне «Я»

    • 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 ПО 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128

    • Ключ



      • 1234

      • 5678

      • 9 10 11

      • 13 14 15

      • 17 18 19

      • 21 22 23

      • 25 26 27

      • 29 30 31





      • 12

      • 16

      • 20

      • 24

      • 28

      • 32

      • 33 34 35

      • 37 38 39

      • 41 42 43

      • 45 46 47

      • 49 50 51

      • 53 54 55

      • 57 58 59

      • 61 62 63

      • 36

      • 40

      • 44

      • 48

      • 52

      • 56

      • 60

      • 64

      • 65 66 67

      • 69 70 71

      • 73 74 75

      • 77 78 79

      • 81 82 83

      • 85 86 87

      • 89 90 91

      • 93 94 95

      • 68

      • 72

      • 76

      • 80

      • 84

      • 88

      • 92

      • 96

      • 97 98 99

      • 101 102

      • 105 106

      • 109 ПО

      • 113 114

      • 117 118

      • 121 122

      • 125 126

      • 100

      • 103 104

      • 107 108

      • 111112

      • 115 116

      • 119 120

      • 123 124

      • 127 128



    • І

    • II

    • III

    • IV

    • V

    • VI

    • VII

    • VIII

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 77

    • Опрацювання результатів

    • Після того, як досліджуваний оцінить себе і заповнить сітку реєст­раційного аркуша, підраховуються бали за 8 варіантами міжособистісної взаємодії.

    • Для цього використовується ключ, з допомогою якого виділяються блоки по 16 номерів, кожен блок формує один з 8 октантів методики. Кіль­кість перекреслених досліджуваним номерів у кожному блоці вноситься до таблиці кількісних результатів відповідно до кожного октанта, що відобра­жає той чи інший варіант міжособистісних стосунків.

    • І октант. Владно-лідируючий тип міжособистісної поведінки у стосун­ках з оточуючими. Помірні показники (до 8 балів включно) виявляють упевненість у собі, вміння бути хорошим наставником і організатором, властивості керівника. За вищих балів (до 12 балів) — нетерпимість до критики, переоцінка власних можливостей, якщо бали вище за 12 — дидактичний стиль висловів, імперативна потреба командувати іншими, риси деспотизму.

    • /7 октант. Незалежно-домінуючий. Виявляє стиль міжособистісних стосунків від упевненого, незалежного, змагається (за помірних показ­ників у межах 8 балів) до самовдоволеного, нарцистичного, з вираженим відчуттям власної переваги над оточуючими (9—12 балів), з тенденцією мати особливу думку, відмінну від думки більшості, і займати відособлену позицію в групі — за балів вище ніж 12.

    • октант. Прямолінійно-агресивний. Залежно від ступеня вираженості показників цей октант виявляє щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість у досягненні мети (помірні бали) або надмірну завзятість, недружелюбність, нестриманість і запальність (високі бали).

    • октант. Недовірливо-скептичний стиль міжособистісної поведінки. Для нього характерна реалістичність бази думок і вчинків, скептицизм і неконформність (до 8 балів), які переростають в украй образливе й недовірливе ставлення до оточуючих з вираженою схильністю до кри­тицизму, з незадоволеністю іншими й підозрілістю (за показників 12—16 балів).

    • Vоктант. Покірно-сором'язливий. Відображає такі особливості міжосо­бистісних стосунків, як скромність, сором'язливість, схильність перебира­ти на себе чужі обов'язки. За високих балів — повна покірність, підвищене почуття провини, самоприниження.

    • VIоктант. Залежно-слухняний. За помірних балів — потреба в допомозі й довірі з боку оточуючих, в їх визнанні. За високих показників — повна залежність від думки оточуючих.

    • VII октант. Співробітницький стиль міжособистісних стосунків, вла­стивий особам, які прагнуть до тісної співпраці, доброзичливих стосунків з оточуючими. Надмірність ступеня вираженості цього стилю виявляється

    • 78

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • в компромісній поведінці, нестриманості у виявленнях своєї дружелюб­ності стосовно оточуючих, прагненні підкреслити свою причетність до інтересів більшості.

    • VIII октант. Відповідально-великодушний варіант міжособистісної поведінки. Виражена готовність допомагати оточуючим, розвинене від­чуття відповідальності (до 8 балів). Високі бали виявляють м'якосердість, обов'язковість, гіперсоціальність настанов, підкреслений альтруїзм.

    • Кількісні показники в кожному з октантів — від 0 до 16 — відкладають­ся на відповідній номеру октанта ординаті. На рівні, відповідному отрима­ним балам за кожним з октантів, проводиться дуга. Відокремлена дугою внутрішня частина октанта заштриховується.

    • Показники, що перевищують 8 балів (до 12), свідчать про акцентуацію властивостей, що виявляються цим октантом.

    • Бали, що сягають рівня 14—16, свідчать про труднощі в соціальній адаптації.

    • Низькі показники з усіх октантів (0—3 бали) можуть бути результатом потайливості і невідвертості досліджуваного.

    • Якщо в психограмі {див. рис. 1) немає октантів, заштрихованих вище ніж 4 бали, ці дані сумнівні щодо їх достовірності: досліджуваний не захотів оцінити себе відверто.

    • Перші чотири типи міжособистісних стосунків — І, II, III і IV — харак­теризуються переважанням неконформних тенденцій, з них III і IV схильністю до конфліктних проявів, а І і II — незалежністю думки, завзятістю в обстоюванні власної точки зору, тенденцією до лідерства й домінування.

    • Інші чотири октанти — V, VI, VII і VIII — являють собою протилежну картину: підкорюваність, невпевненість у собі, V і VI — схильність до ком­промісів, конгруентність і відповідальність у контактах з оточуючими (VII і VIII).

    • Наведені нижче формули дозволяють обчислити індекс лідерства (век­тор Л): Л = І — V + 0,7 (II + VIII VI + IV) і індекс доброзичливості (вектор Д): Д = VII III + 0,7 (VIII + VII IV + II). Результат, що відхиляється від одиниці як у бік збільшення, так і зменшення, виявляє переважаючі тенденції. Проте застосування формул робить біднішою інтерпретацію окремого дослідження. Досвід показує, що вони інформативніші за умови узагальнення даних числових досліджень.

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника

    • 79



    • Рис. 1. Психограма до тесту ДМО

    • Дослідження особистості з допомогою психогеометрії

    • Необхідність поєднання знань з умінням застосувати їх на практиці сприяла появі нового способу організації навчальної діяльності школярів — проектного методу. Ще Сенека говорив: «Свої здібності людина може виявити, тільки спробувавши застосувати їх на ділі». Вчитель працює не із звичайним «класом», а з 20—30 особистостями, особливості яких потрібно визначити і «врахувати». Як у цьому можна допомогти? Звичайно ж, засто­сувавши психогеометричний тест.

    • Досліджуваному пропонується вибрати ту фігуру, відносно якої він може сказати: «Це — Я!» (або ту, яка першою привернула увагу). Фігури, що залишилися, ранжируються в порядку переваги (див. рис. 2).

    • 80 Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Рис. 2

    • Інтерпретація результатів ґрунтується на символічному значенні вико­ристовуваних фігур-стимулів:

    • Квадрати — люди працелюбні, наполегливі, витривалі й терплячі, ці­нують порядок, схильні до аналізу, емоційно стримані. Трикутники — люди, народжені бути лідерами, вони енергійні, често­любні, ставлять чіткі цілі і, як правило, їх досягають.

    • Кола — люди доброзичливі, щиро зацікавлені в хороших міжособистіс-них стосунках, вища цінність для них — благополуччя оточуючих.

    • Зигзаги — люди з розвиненою інтуїцією, інакомислячі, які спрямовані в майбутнє й тому більше цікавляться можливостями, ніж дійсністю.

    • Прямокутник — символ невизначеності, перехідна форма, яку може «мати» решта фігур. Характерні риси — непослідовність і непередбачу-ваність, низька самооцінка.

    • Слід звернути увагу на те, що прямокутник в наборі стимульного матеріалу повинен розташовуватися вертикально. У деяких збірках мето­дик дається лише опис фігур, а, як показує практика, більшість досліджу­ваних уявляє прямокутник у «лежачому» вигляді. Проте саме вертикальне розташування найточніше передає стан нестійкості та розгубленості, який відображає ця фігура. Тому стимульний матеріал психогеометричного те­сту завжди повинен подаватися в графічному вигляді.

    • Основна фігура або суб'єктивна форма (перший вибір) дає можливість визначити головні, домінуючі риси вдачі й особливості поведінки тестова­ного. Остання фігура вказує на форму діяльності людини, взаємодія з якою може набувати найбільших труднощів. Решта фігур доповнює загальну

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 81

    • картину, за їх розташуванням також можна зробити висновок про ступінь вираженості якостей, що позначаються ними, у структурі особистості.

    • Незважаючи на простоту, психогеометричний тест є достатньо інфор­мативним і надійним інструментом. Дослідження психологів, що вивчали зв'язок психогеометричного тесту з даними інших методик, показали, що майже всі результати порівняльного аналізу «підтверджують психологіч­ні характеристики геометричних форм особистості». Причому точність діагностики сягає 85 %!

    • Таким чином, до безперечних переваг психогеометричного тесту мож­на віднести:

    • компактність і економічність (процес діагностики потребує мало часу, не вимагає спеціального устаткування і витратних матеріалів);

    • доступність (інструкцію здатні зрозуміти навіть дошкільники);

    • простоту (провести тестування може неспеціаліст);

    • зручність для проведення групового дослідження;

    • можливість застосування отриманої інформації під час виконання як освітніх, так і виховних завдань.

    • За основу беруться ключові характеристики фігур у психогеомет-рії: «квадрат» — трудівник, «трикутник» — лідер, керівник, «коло» — комунікатор, «зигзаг» — творець. Метод проектів припускає виконання всього циклу діяльності від початку і до кінця: придумати, розробити (організувати), упровадити, емоційно підтримати, представити результати. Неважко помітити, що для кожної фігури тут знайдеться справа до душі. Крім того, реальне життя давно довело ефективність груп, сформованих за принципом доповнення.

    • Такий підхід з успіхом може застосовуватися під час організації різних видів групової роботи з дітьми, як навчальної, так і позакласної, виховної. Наприклад, під час розподілу класу для виконання якого-небудь завдання на уроці замість традиційних способів розбиття «за рядами», «варіантами» тощо — використати принцип групування за психогеометричними типа­ми. Кожен член групи є представником характерних рис поведінки і стилю мислення «свого» типу, а отже, має більше шансів проявити свої сильні якості.

    • Найяскравіше ефективність такого підходу виявляється в процесі виховної роботи з дітьми: під час проведення конкурсів, змагань, тренінгів, колективних творчих і трудових справ. Педагоги знають, як складно буває розділити клас на групи, як рідко вдається уникнути образ і незадоволен­ня. Покликавши на допомогу психогеометрію, можна запропонувати дітям вибрати вподобану фігуру з п'яти запропонованих паперових варіантів, написати на ній своє ім'я і прикріпити до одежі. Якщо вчитель вперше пра­цює з класом або ще не дуже добре пам'ятає імена всіх дітей, такі «візитки»

    • 82

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • будуть дуже доречними. Слід приготувати достатню кількість різних фігур і не забути після закінчення процедури вибору пояснити її значення.

    • Іноді робота в таких групах допомагає дитині розкритися, показати себе з несподіваної сторони. Усвідомити себе, відчути, що ти є особистістю і частиною команди,— що може бути важливішим для юної людини!

    • Тести для визначення рівня прагнень

    • Що таке «рівень прагнень», вам підкаже ваша інтуїція: кожна людина хоче в цьому житті чогось досягати. Це поняття було введене К. Льовіним і його учнями. Багатьом знайома формула У. Джеймса:

    • самоповага = успіх: прагнення.

    • Отже, чим вищий рівень прагнень, тим важче людині досягти самопо­ваги. Але «хитрість» полягає в тому, що цей рівень дуже важко «помацати». Вирішальним чинником, що впливає на рівень прагнень, є не стільки успіх або неуспіх, скільки переживання людиною своїх досягнень, як успішних, так і неуспішних.

    • Пропонована методика дозволяє виявити мотиви, які нас цікавлять. Вона дуже подобається дітям, їм з нею цікаво працювати.

    • Методика розрахована як на індивідуальне, так і на групове вико­ристання.

    • Вікових обмежень немає: дитина повинна вміти твердо тримати в руках будь-який предмет, яким можна писати.

    • Матеріали: аркуш паперу в клітинку й олівець (ручка) — для тестовано­го, секундомір — для тестуючого.

    • Інструкція. Вам пропонується виконати неважке й цікаве завдання. Ми з вами будемо провісниками. Накресліть на аркушах чотири прямо­кутники розміром 3 х 9 см, розділіть кожний з них на квадратики розмі­ром 1 х 1 см.

    • Учитель малює зразок на дошці, а діти — на аркушах.

    • Тепер де-небудь поряд накресліть маленький прямокутник розміром 5x3 см, поставте необхідні літери і цифри.





    • П

    • Д,

    • 1





    • 2





    • 3





    • 4





    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 83

    • Діти виконують завдання.

    • Завдання просте — закреслювати квадратики. Робити це треба швидко й акуратно. У вас буде чотири спроби. Кожну нову спробу потрібно почи­нати в новому прямокутнику. На кожну спробу дається 10 секунд.

    • До початку роботи впишіть у «віконце» ПІ5 скільки, на вашу думку, квадратиків ви зможете закреслювати за 10 секунд. «П» — це передбачува­на кількість, а «Д» — це дійсна кількість. Квадратик потрібно закреслювати акуратно. Починати і закінчувати роботу слід за командою вчителя всім разом.

    • Після виконання завдання діти підраховують, скільки квадратиків їм вдалося закреслити. Вони записують це число у «віконце» Д^ Вони знову припускають, скільки квадратиків зможуть закреслити за 10 секунд, цього разу записують передбачувану цифру у «віконце» П2. Діти виконують це завдання. Таке ж завдання вони виконують ще двічі.

    • Увага! За третім разом учитель засікає не 10, а 8 секунд. Діти не повинні знати про це!

    • Підрахунок результатів здійснюється за формулою:

    • 4 - Д3) + (П3 - Д2) + (П2 - Дх): З = Х.

    • Приклад:





      • П

      • Д,

      • 1

      • 26

      • 14

      • 2

      • 15

      • 15

      • 3

      • 20

      • 11

      • 4

      • 17

      • 18

    • Приклад розрахунку:

    • (17 - 11) + (20 - 15) + (15 - 14): 3 = (6 + 5 + 1): 3 = 4,

    • тобто високий рівень прагнень.

    • Ключ

    • X > 5 — нереально завищений рівень прагнень;

    • 3—5 — високий рівень прагнень;

    • 1—3 — середній рівень прагнень;

    • 0—1 — низький рівень прагнень;

    • X < 0 — дуже низький рівень прагнень.

    • Коментар

    • Значення методики полягає в аналізі того, чи дитина зменшуватиме рівень своїх прагнень після закономірного зниження результату Д3.

    • Цю методику можна використовувати в роботі з «важкими» (як їх нази­ває шкільна адміністрація) і «слабкими» дітьми. Як правило, у «важких» зустрічається і завищений, і занижений рівні. Як приклад, що дається вище

    • 84

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • при описі цієї методики, наведені показники дитини, яка має дуже слабку успішність і низькі результати. Є над чим працювати.

    • Якщо методика застосовується в невеликій групі, то можна уважно простежити за процесом роботи. Чи керується дитина тільки своїм резуль­татом або орієнтується на «сусідські» досягнення?

    • І, звичайно, використовуючи цю методику, необхідно дотримуватися таких самих етичних принципів, що й під час роботи з будь-якою іншою психологічною інформацією. Наприклад, довіряти своїй інтуїції та будь-які сумніви вирішувати на користь дитини.

    • Діагностика рівня адаптації учнів у школі

    • Для багатьох дітей адаптація до школи є складним досліджуван­ням. Дитина стикається з проблемами, які не в змозі вирішити сама. У результаті в неї можуть виникнути шкільні неврози. Рання діагности­ка, корекція і профілактика шкільних неврозів залишаються актуальною і надзвичайно важливою проблемою.

    • Під час діагностики цього явища вчитель перш за все стикається з різними формами неадекватного психологічного захисту. Оскільки пси­хологічний захист формується на підсвідомому рівні, то дослідження його механізмів може проводитися з допомогою методики «Школа звірів». Вона дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії роз­витку, з'ясувати причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних думок до­зволяють дитині розкритися найглибше. До того ж малювання для молод­ших школярів звичне й цікаве заняття. Аналіз зображеного дає можливість зробити деякі припущення щодо труднощів, які виникли у дітей в процесі навчальної діяльності.

    • Може проводитися як у груповій, так і в індивідуальній формі.

    • Методика «Школа звірів»

    • Матеріали: папір, кольорові олівці.

    • Учитель. Зараз ми з вами вирушаємо в дивовижну подорож до чарівного лісу. Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шелестить ли­стя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявині ви бачите «Школу звірів». Подивіться навколо. Які звірі навчаються в цій школі? А хто зі звірів у ній учитель? Що роблять учні? А якою твариною ви бачите себе? Що ви відчуваєте? Переживіть ці відчуття. Ви можете знаходитися ще якийсь час в цій «Школі звірів», поки я рахуватиму до 10, а потім розплю­щуйте очі. Один, два...

    • Ви побували в «Школі звірів». А зараз візьміть олівці й папір і спробуй­те намалювати те, що бачили.

    • Діти виконують завдання.

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 85

    • — Подивіться уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою мог­ли б бути ви. Поряд з нею поставте « х» або літеру «я».

    • Інтерпретація

    • 1. Розміщення малюнка на аркуші.

    • Розміщення малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як незадоволеність своїм положенням в колек­тиві, недостатність визнання з боку оточуючих.

    • Розміщення малюнка в нижній частині — невпевненість у собі, низька самооцінка.

    • Якщо малюнок розташований на середній лінії, то в дитини все в нормі.

    • 2. Контури фігур.

    • Контури фігур аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (щитів, панцирів, голок), промальовування і затемнення ліній — все це захист від оточуючих. Агресивна — якщо виконана в гострих кутках; із страхом або тривогою — якщо має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, заслони.

    • 3. Натиснення.

    • Оцінюючи лінії, необхідно звернути увагу на натиснення. Стабільність натиснення говорить про стійкість, слабке натиснення — про прояв тривожності, дуже сильне — про напруженість.

    • Діагностика самооцінки учнів

    • Мета проведення цієї діагностики:

    • формувати уявлення учнів про себе, допомагати коригуванню само­оцінки;

    • формувати в учнів уміння об'єктивно оцінювати себе і інших. Заздалегідь можна провести бесіду з учнями з наступних питань або

    • запропонувати їх у вигляді тесту-опитувальника:

    • Чи любиш ти, коли тебе хвалять?

    • Як часто тебе хвалять? Чи хотілося б тобі, щоб тебе частіше хвалили? (Якщо не любиш, коли тебе хвалять, то чому?)

    • Чи подобається товаришам спілкуватися з тобою?

    • Які ролі тобі дають діти?

    • Яку роль ти сам для себе вибрав?

    • Чи по-різному до тебе ставляться твої друзі, вчителі, рідні?

    • Що таке самооцінка?

    • Самооцінка — це оцінка своєї особистості, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.

    • Вона визначає стосунки з оточуючими, критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Від самооцінки залежить активність

    • 86

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • людини і прагнення до самовдосконалення. Вона розвивається шляхом поступового поєднання зовнішніх оцінок, що висловлюють загальні вимо­ги, та вимоги людини до самої себе.

    • Самооцінка людини залежить від безлічі чинників. Психологи, проте, користуються формулою:

    • самооцінка = успіх : прагнення.

    • Підвищити самооцінку можна або максимізувавши успіх, або мінімі­зувавши невдачі. Розбіжність між прагненнями й реальною поведінкою людини веде до спотворення самооцінки. Чим вищі прагнення, тим біль­шими повинні бути успіхи, щоб людина відчувала себе задоволеною.

    • Рівень самооцінки виявляється не тільки в тому, як людина говорить, а і в тому, як вона діє.

    • Знижена самооцінка виявляється в підвищеній тривожності, постій­ному очікуванні негативного ставлення до себе, підвищеній уразливості, що спонукає людину уникати контактів з іншими людьми. Знижена самооцінка руйнує в людині надії на хороше ставлення до неї, а реальні свої успіхи й позитивну оцінку оточуючих вона сприймає як тимчасові й випадкові. Для людей із зниженою самооцінкою багато проблем здаються нерозв'язними, ці люди дуже ранимі, їх настрій характеризується частими коливаннями, вони гостріше реагують на критику, сміх, осуд. Вони залежні від думки оточення.

    • Недооцінка своєї корисності зменшує соціальну активність, знижує ініціативу, такі люди у своїй роботі уникають змагання, оскільки, поставив­ши собі мету, вони не сподіваються на успіх.

    • Достатньо висока самооцінка виявляється в тому, що людина керується своїми принципами незалежно від думки оточуючих. Якщо самооцінка не дуже завищена, то вона може позитивно впливати на самопочуття, оскіль­ки породжує стійкість до критики. Людина в цьому випадку знає собі ціну, думка оточуючих не має для неї абсолютного, вирішального значення.

    • Маючи завищену самооцінку, людина впевнено береться до роботи, яка перевищує її реальні можливості.

    • Правильна самооцінка підтримує гідність людини і приносить їй етич­не задоволення.

    • У міру формування і зміцнення самооцінки зростає здібність до ствер­дження і відстоювання своєї життєвої позиції.

    • Потреба в спілкуванні розвивається у дітей поетапно. Спочатку — це прагнення до уваги з боку дорослих, потім — до співпраці з ними, далі діти хочуть не тільки робити що-небудь разом, але й відчувати пошану з їхнього боку, виникає необхідність у взаєморозумінні.

    • Від того, як складуться взаємини дитини з батьками, яке місце посяде вона в цих взаєминах, залежить її ставлення до себе.

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 87

    • Невиправдано часте підкреслення батьками реальних і уявних до­стоїнств дитини призводить до того, що в неї формується завищений рівень прагнень. У той же час невіра батьків у можливості дитини, катего­ричне придушення дитячого негативізму може призвести до виникнення в дитини відчуття своєї слабкості, неповноцінності. Для розвитку пози­тивної самооцінки важливо, щоб дитина була оточена постійною любов'ю незалежно від того, яка вона в даний момент.

    • Постійний прояв батьківської любові викликає в дитини відчуття влас­ної цінності, але й не виключено, що батьки перестануть неупереджено оцінювати її вчинки. Негативні висловлювання батьків про своїх дітей закріплюються в їхній свідомості та трансформують самооцінку

    • У молодших школярів самооцінка ґрунтується на думці й оцінці оточу­ючих і засвоюється в готовому вигляді, без критичного аналізу. Ці зовнішні впливи дуже істотні аж до підліткового віку.

    • Для визначення самооцінки молодших школярів можна використову­вати методики «Сходи» та «Який я?»

    • Методики для визначення рівня самооцінки молодших учнів

    • Методика «Сходи»

      • А

    • Інструкція. Малюємо на аркуші па­перу 10 сходинок.

    • Показуємо дитині сходи й говори­мо, що на найнижчій сходинці стоять найгірші хлопчики та дівчатка.

    • На другій — трохи кращі, а ось на верхній сходинці стоять найкращі, доб­рі та розумні хлопчики й дівчатка.

    • На яку сходинку поставила б вона себе? Хай намалює себе на цій схо­динці. Можна намалювати 0, якщо дитині важко намалювати чоловічка.

    • 1—3 сходинка — низький рівень самооцінки (знижена);

    • 4—7 сходинка — середній рівень самооцінки (правильна);

    • 8—10 сходинка — високий рівень самооцінки (завищена).

    • Методика «Який я?»

    • Методика призначена для визначення самооцінки дитини 6—9 років. Учитель, користуючись наведеною нижче таблицею, запитує в дитини, як вона сама себе сприймає, і ставить оцінки за десятьма різними позитивни­ми якостями особистості.

    • Оцінки, проставлені дитиною самій собі, заносяться до відповідних колонок бланку для відповідей.

    • 88

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Таблиця 16 Бланк для відповідей



      • з/п

      • Оцінювані якості особистості

      • 1

      • Хороший

      • 2

      • Добрий

      • 3

      • Розумний

      • 4

      • Акуратний

      • 5

      • Слухняний

      • 6

      • Уважний

      • 7

      • Ввічливий

      • 8

      • Умілий (здібний)

      • 9

      • Працелюбний

      • 10

      • Чесний


      Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18




    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка