Ббк 74. 200 Д36 Дербеньова А. Г


так Оцінки за вербальною шкалою



Сторінка11/18
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.73 Mb.
#65165
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18

  • так

  • Оцінки за вербальною шкалою

    • ні

  • іноді

  • не знаю

    • Відповіді типу «так» оцінюються в 1 бал, відповіді типу «ні» оцінюються в 0 балів, відповіді типу не «знаю» або «іноді» оцінюються в 0,5 бала. Рівень самооцінки визначається за загальною сумою балів, набраною дитиною за всіма якостями особистості.

    • 10 балів — дуже високий;

    • 8—9 балів — високий;

    • 4— 7 балів — середній;

    • 2—3 бали — низький; 0—1 бал — дуже низький.

    • Слід зазначити, що відповіді дитини на деякі питання (наприклад, слухняний, чесний) можуть свідчити про адекватність самооцінки. Так, наприклад, якщо разом з відповідями «так» на всі запитання дитина ствер­джує, що вона «слухняна завжди», «чесна завжди», можна припустити, що вона не завжди достатньо критична до себе. Адекватність самооцінки мож­на перевірити, порівнявши відповіді дитини за цією шкалою з відповідями батьків про дитину за тими самими особистісними якостями.

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 89

    • Методики для визначення рівня самооцінки учнів 5-7-х класів

    • Опитувальник «Яка твоя самооцінка?»

    • Інструкція. Необхідно прочитати запитання та відповісти «так» (+) або «ні» (—).

    • Ви настирно і без коливань досягяєте поставленої мети, не зупиня­ючись перед труднощами?

    • Ви вважаєте, що командувати, керувати краще, ніж підкорятися?

    • Порівняно з більшістю людей ви достатньо здібні і кмітливі?

    • Коли вам доручають яку-небудь справу, ви завжди наполягаєте, щоб робити її по-своєму?

    • Ви завжди і скрізь прагнете бути першим?

    • Якби ви всерйоз зайнялися наукою, то рано чи пізно стали б професо­ром?

    • Вам важко сказати собі «ні», навіть якщо ваше бажання нездійснен­не?

    • Ви вважаєте, що досягнете в житті набагато більшого, ніж ваші одно­літки?

    • У своєму житті ви встигнете зробити дуже багато, більше, ніж інші?

    • Якби вам довелося почати життя спочатку, ви досягли б набагато біль­шого?

    • Підрахуйте кількість «так» (+).

    • 6— 7позитивних відповідей (+) — завищена самооцінка;

    • 3—5 (+) — адекватна (правильна);

    • 2—1 (+) — знижена.

    • Методика для визначення рівня самооцінки учнів 8-9-х класів «Яка твоя самооцінка?»

    • Опитувальник 1

    • Інструкція. Слід уважно прочитати твердження й дати відповідь «так» (+) або «ні» (—). Відповідати треба не замислюючись, швидко.

    • Зазвичай я розраховую на успіх своїх справ.

    • Більшу частину часу я перебуваю в пригніченому стані.

    • Зі мною більшість дітей радяться (зважають на мене).

    • У мене відсутня впевненість у собі.

    • У мене приблизно такі самі здібності, як у більшості оточуючих мене людей (дітей в класі).

    • Часом я відчуваю себе нікому не потрібним.

    • Я все роблю добре (будь-яку справу).

    • Мені здається, що я нічого не досягну в майбутньому (після школи).

    • 90

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Я вважаю, що компетентний у будь-якій справі.

    • Я роблю багато такого, про що згодом жалкую.

    • Коли я дізнаюся про успіхи кого-небудь із знайомих, сприймаю їх як власну поразку.

    • Мені здається, що оточуючі дивляться на мене осудливо.

    • Мене мало турбують можливі невдачі.

    • Мені здається, що успішному виконанню доручень або справ заважа­ють різні перешкоди, які мені не здолати.

    • Я рідко шкодую про те, що вже зробив.

    • Оточуючі мене люди набагато привабливіші, ніж я.

    • Я сам вважаю, що постійно кому-небудь необхідний.

    • Мені здається, що я вчуся набагато гірше, ніж інші.

    • Мені частіше щастить, ніж не щастить.

    • У житті я завжди чогось боюся.

    • Підраховується кількість відповідей «так» під непарними номерами, потім — кількість «так», розташованих під парними номерами. З першого результату віднімається другий. Кінцевий результат може бути в інтервалі від-10 до+10.

    • Результат від —10 до —4 свідчить про низьку самооцінку.

    • Результат від —3 до +3 — про середню самооцінку.

    • Результат від +4 до +10 — висока самооцінка.

    • Опитувальник 2

    • Інструкція. Оцініть твердження залежно від періодичності виникнення у вас описаних переживань за шкалою: дуже часто — 4 бали; часто — 3 бали; іноді — 2 бали; рідко — 1 бал; ніколи — 0 балів.

    • Я часто хвилююся даремно.

    • Мені хочеться, щоб мої друзі підбадьорювали мене.

    • Я боюся бути схожим на дурня.

    • Я турбуюся про своє майбутнє.

    • Зовнішність інших значно краща, ніж моя.

    • Жаль, що багато людей не розуміють мене.

    • Я відчуваю, що не вмію як слід спілкуватись з людьми.

    • Люди чекають від мене дуже багато.

    • Почуваюсь скутим.

    • Мені здається, що зі мною неодмінно трапиться якась неприємність.

    • Мені байдуже, як люди ставляться до мене.

    • Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 91

    • Я не відчуваю себе у безпеці.

    • Мені ні з ким поділитись своїми думками.

    • Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями. Підрахуйте суму балів.



    • ЗО балів — недооцінка своєї особистості;

    • 10—30 балів — правильна (адекватна) самооцінка;

    • 10 і нижче — завищена самооцінка.

    • Методика визначення рівня самооцінки учнів 10-11-х класів

    • Шкала самооцінки особистості

    • Методика може використовуватися як фронтально — з цілим класом або групою учнів — так і індивідуально. Під час фронтальної роботи треба перевірити, як кожний з учнів заповнив першу шкалу: пройшовши кла­сом, подивитися, чи правильно використовуються запропоновані значки, відповісти на запитання школярів. Після цього учні працюють самостійно, і вчитель ні на які запитання не відповідає. Заповнення шкали разом з чи­танням інструкції триває зазвичай 10—12 хвилин.

    • Доцільно спостерігати, як різні школярі виконують завдання: сильне збудження, демонстративні вислови про те, що робота «дурна», «я на це не здатний», відмова виконувати завдання, прагнення поставити додаткові запитання, привернути увагу до своєї роботи, а також дуже швидке або дуже повільне виконання (з різницею в не менше ніж 5 хв). Все це служить корисною додатковою інформацією під час інтерпретації результатів.

    • Інструкція. Кожна людина оцінює свої здібності, можливості, характер тощо. Рівень розвитку кожної людини, сторони людської особистості мож­на умовно зобразити вертикальною лінією, нижня точка якої символізува­тиме найнижчий розвиток, верхня — найвищий. Нижче представлено сім таких ліній. Вони позначають:

    • здоров'я;

    • розумові здібності;

    • характер;

    • авторитет серед однолітків;

    • уміння багато що робити своїми руками;

    • зовнішність;

    • упевненість у собі.

    • На кожній лінії написано, що вона позначає.

    • На кожній лінії рискою (—) позначте, як ви оцінюєте розвиток цієї якості особистості зараз у себе. Після цього хрестиком (*) відзначте, за якого рівня розвитку цих якостей у собі ви були б задоволені та відчували гордість за себе.

    • 92 Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Отже: «—» — рівень розвитку якості особистості у вас зараз;

    • « х» — рівень розвитку якості, до якого ви прагнете, досягнувши якого, ви будете задоволені собою.

    • Вертикальна лінія умовно позначає розвиток певної якості, сторони людської особистості від нижчого рівня (нижня точка) до найвищого (верх­ня точка).

    • Наприклад, на лінії «здоров'я» нижня точка вказує на абсолютно хвору людину, а верхня — абсолютно здорову.

    • 100 100 100 100 100 100 100

    • 0

    • 0

    • 0

    • 0

    • ^-







    • ібност

    • &

    • серед ків

    • а

    • Я

    • %

    • в-в

    • а



    • ві

    • н 5

    • іН

    • ра

    • £

    • к 2

    • .5

    • О §5.

    • X

    • о. Д

    • *

    • Роз



    • %





      • 0

      • 0



      • ■■—і



      • ю



      • о

      • Л

      • о

      • о

      • >>

      • X

      • Н

      • в

      • О

      • і—1

      • Зовні

      • евнен







      • >>



    • Обробці підлягають відповіді на шести лініях (шкалах). Шкала «здоров'я» розглядається як тренувальна і не враховується або, у разі потреби, аналізується окремо. Довжина кожної лінії 100 мм, відповідно до цього відповіді досліджуваних отримують кількісну характеристику, для зручності вона подана в балах (наприклад, 54 мм = 54 бали). Обробка включає етапи:

    • / етап. За кожною з шести шкал («розумові здібності», «характер», «авторитет серед однолітків», «умілі руки», «зовнішність», «упевненість в собі») визначаються:

    • а) рівень прагнень відносно цієї якості — за відстанню в міліметрах від
      нижньої шкали («0») до знака « *»;

    • б) висота самооцінки — від «0» до знака прагнень «—»;

    • в) величина розбіжності між рівнем прагнень і самооцінкою — різниця
      між величинами, що характеризують рівень прагнень і самооцінку, або

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника ^3

    • відстань від знака «х» до «—»; у тих випадках, коли рівень прагнень нижчий за самооцінку, результат виражається негативним числом. Записується значення кожного з трьох показників (рівень прагнень,

    • самооцінки й величини розбіжності між ними) у балах за кожною зі

    • шкал.

    • II етап. Визначається середній рівень кожного з показників школяра.
      Його характеризує медіана кожного з показників за всіма шістьма шка­
      лами.

    • III етап. Визначається ступінь диференційованості рівня прагнень
      і диференційованості самооцінки. Його отримують, сполучивши на блан­
      ку досліджуваного всі значки «х» (для визначення диференційності само­
      оцінки). Отримані профілі наочно демонструють відмінності в оцінці
      школярем різних сторін своєї особистості. У тих випадках, коли необхід­
      но отримати кількісну характеристику (наприклад, під час зіставлення
      результатів школяра з результатами всього класу), можна використовувати
      різницю між максимальним і мінімальним значеннями. Останнє, проте,
      не є достатньо точним, і для аналізу результатів конкретного школяра кра­
      ще користуватися першим варіантом.

    • Слід зазначити, що чим вища диференційованість показника, тим умовнішим виявляється середній рівень і, відповідно, вона має менше значення. За значної диференційованості, коли деякі сторони своєї осо­бистості школяр оцінює дуже високо, а інші — дуже низько, аналіз серед­нього рівня, по суті, втрачає значення і може бути використаний лише як орієнтир.

    • IV етап. Особлива увага звертається на такі випадки, коли прагнення
      виявляються нижчими за самооцінку, деякі шкали пропускаються або
      заповнюються не повністю (указується тільки самооцінка або рівень праг­
      нень), відповіді виходять за межі шкали (знак ставиться вище від верхньої
      точки або нижче), використовуються знаки, не передбачені інструкцією,
      відповіді коментуються тощо.

    • ОБДАРОВАНА ДИТИНА

    • Що таке обдарованість і як вона проявляється в дитини? Що приму­шує батьків побачити в малюкові талант і потім шукати підтвердження свого відкриття у фахівців? Найчастіший прояв обдарованості — це раннє мовлення і великий словниковий запас. Разом з цим є наявною надзви­чайна уважність («Вона все помічає!»), ненаситна цікавість («Куди він тіль­ки не влізе!») і виняткова пам'ять («Вона після двох разів усі казки слово в слово повторює»).

    • Такі діти здатні виконувати декілька справ одночасно. У своїй широкій програмі дослідження обдарованих шестирічних дітей Бертон Уайт (1971)

    • 94

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • виявив, що найкращим показником їхніх навчальних успіхів була здатність у трирічному віці стежити одночасно за двома або більше подіями, що від­буваються навколо.

    • Такі діти дуже цікаві: «А як це влаштовано?», «Чому так відбуваєть­ся?», «Що буде, якщо змінити умови?» їм необхідно активно досліджувати навколишній світ. Обдарована дитина часто не терпить обмежень у своїх дослідженнях. На думку Жана Піаже, функція інтелекту полягає в обробці інформації і є аналогічною функції організму з переробки їжі. Для мозку так само природно вчитися, як для легенів дихати. Прагнення людини до пізнання і стимулювання розуму — така ж нагальна потреба, як голод і спрага. Учені стверджують, що в обдарованих і талановитих дітей біохімічна й електрична активність мозку підвищена. їхній мозок відзна­чається величезним «апетитом» — та ще й гаргантюанською здатністю «перетравлювати» інтелектуальну їжу. Проте, трапляється, що й вони іноді «відкушують» більше, ніж можуть «прожувати».

    • Обдарованих дітей у ранньому віці вирізняє здатність простежувати причинно-наслідкові зв'язки й робити відповідні висновки. Вони особ­ливо захоплюються побудовою альтернативних моделей і систем. Ця здат­ність лежить в основі багатьох інтуїтивних стрибків — «перескакуваннях» через етапи — і властива виключно обдарованим дітям. Для них характерна швидша передача нейронної інформації, їхня внутрішньомозкова система є розгалуженішою, з великою кількістю зв'язків.

    • Обдаровані діти мають виняткову пам'ять, яка формується завдяки ран­ньому мовленню й абстрактному мисленню. їх відрізняє здатність класифі­кувати й категоризувати інформацію й досвід, уміння використовувати нако­пичені знання. їхня схильність до класифікації і категоризації ілюструється й улюбленим захопленням, властивим обдарованим дітям,— колекціону­ванням. Вони зазнають багато радості від процесу приведення своїх колек­цій у порядок, систематизації та реорганізації предметів колекції.

    • Великий словниковий запас, що супроводжується складними синта­ксичними конструкціями, вміння формулювати питання найчастіше при­вертають увагу оточуючих до обдарованої дитини. Маленькі «вундеркінди» із задоволенням читають словники й енциклопедії, придумують слова, які, на їхню думку, покликані висловлювати власні поняття і уявні події, відда­ють перевагу іграм, які вимагають активізації розумових здібностей.

    • Талановиті діти легко справляються з пізнавальною невизначені­стю. Перешкоди не примушують їх відключатися. Вони із задоволенням сприймають складні і довгострокові завдання і терпіти не можуть, коли їм нав'язують готову відповідь. У цьому полягає причина майбутніх кон­фліктів у класі (більшість учителів початкової школи орієнтується на дітей з «низьким порогом відення», тобто вважають за краще відповідати на власні запитання, будучи впевненими, що діти не зможуть знайти правиль­ної відповіді).

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника ^5

    • Обдаровану дитину відрізняє і підвищена концентрація уваги на чому-небудь, завзятість у досягненні результату в сфері, яка їй цікава. До цього потрібно додати й ступінь зануреності в завдання. Завершення якої-небудь інженерної споруди в пісочниці або греблі на струмочку для неї важливіше, ніж обід або неминучий дощ.

    • У таких дітей надзвичайно розвинене почуття справедливості, яке виявляється дуже рано. Ось, наприклад, трирічний малюк повернувся додому після перших відвідин недільної школи і гнівно заявив, що «Бог несправедливий». На уроці того дня розповідалася біблійна історія про Ноїв ковчег. Удома син заявив: «Бог сказав людям, що треба робити і що на них чекає, якщо вони будуть погано поводитися. Отже, вони могли вряту­ватися і не потонути. А звірам він нічого не сказав, він їх не попередив, то чому ж вони повинні вмирати? Бог несправедливий!»

    • Особисті системи цінностей у маленьких обдарованих дітей дуже широкі. Вони гостро сприймають суспільну несправедливість, встановлю­ють високі вимоги до себе й оточуючих і активно відгукуються на правду, справедливість і гармонію природи.

    • Однією з найважливіших рис для внутрішньої рівноваги обдарованої дитини є почуття гумору. Талановиті люди обожнюють гру слів, «підколу­пування», часто бачать гумор там, де однолітки його не знаходять. Гумор може бути рятівною благодаттю і здоровим щитом для тонкої психіки, яка має потребу в захисті від болючих ударів, завданих іншими людьми.

    • Як повинні батьки, вчителі, інші дорослі ставитись до обдарованої дитини? Чи їм радіти з цього приводу або ж, навпаки, сумувати?

    • Слід перш за все пам'ятати, що будь-яка обдарована дитина — це осо­бистість, яка потребує любові, уваги та ласки.

    • Обдарована дитина має право розраховувати, що її здібності знайдуть розуміння і підтримку в батьків на шляху якнайкращого їхнього вико­ристання задля добра і для неї самої, і для оточуючих. Стосунки між дити­ною і батьками — це найважливіше у вихованні належного ставлення до неї самої і до всього світу.

    • Наведені поради допоможуть у стосунках з обдарованою дитиною.

    • Проаналізуйте власну систему цінностей відносно виховання дітей. Чи сприяє вона реалізації особистості й обдарованості в суспільстві?

    • Будьте чесними. Всі діти вельми чутливі до брехні, а обдарованих дітей це стосується більшою мірою.



    • Уникайте довгих пояснень або бесід.

    • Прагніть вчасно помітити зміни в дитині. Вони можуть виявлятися в неординарних питаннях або в поведінці і бути ознакою обдаро­ваності.

    • Поважайте в дитині індивідуальність. Не намагайтесь проектувати на неї власні інтереси і захоплення.

    • 96

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Діагностика обдарованості дітей

    • В умовах, коли в системі освіти набувають все більшого значення під­тримка і розвиток внутрішнього потенціалу особистості дитини, зросла актуальність проблеми оцінки дитячої обдарованості педагогами.

    • На етапі первинного відстежування і виявлення таких дітей неоцінен­ною є роль учителя. Адже саме на нього лягає основна робота з навчання, виховання й розвитку дитини, і саме він є відповідальним за її результати.

    • Багато вітчизняних і зарубіжних психологів і педагогів, зокрема А. М. Матюшкін, Ю. 3. Гільбух, Н. С. Лейтес та ін., надавали великого значення розвиткові особистісних і професійних якостей вчителя, який має справу з дитячою обдарованістю. Однією з найважливіших якостей є уміння педагога відстежувати рівень розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей.

    • Пропоновані методики охоплюють пізнавальну й особистісну сфери розвитку дитини, а також включають поведінкову характеристику вище­згаданих сфер, дозволяючи визначити пріоритетні інтереси дитини.

    • Звичайно, подібні методики призначені для первинної діагностики, вони не претендують на високу надійність і валідность. Проте правомір­ність їх використання визначається, з одного боку, важливістю не пропу­стити, побачити найперші прояви обдарованості дитини, а з іншого — усвідомити необхідність подальшого, глибшого професійного психологіч­ного обстеження.

    • На підставі результатів цієї діагностики легко виділити дітей, що мають високі показники за більшістю параметрів, щоб провести ґрунтовніше дослідження їхньої можливої обдарованості.

    • Опиту вал ьник 1. Діагностика ступеня розвиненості основних рис особистості

    • Інструкція. Прочитайте список рис, ступінь виявлення яких потрібно оцінити у кожної дитини за наступною рівневою системою:

    • низький рівень — межа не виявляється зовсім;

    • рівень, нижчий за середній, — межа виявляється, але досить рідко;

    • середній рівень — межа рівною мірою як виявляється, так і не виявля­ється;

    • рівень, вищий за середній, — межа виявляється часто, але не завжди;

    • високий рівень — межа виявляється завжди.

    • У відповідній колонці поставте «+» або « х» на перетині певної риси та відповідного рівня її виявлення.

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника

    • 97





    • з/ п

    • ПІБ

    • клас

    • дата обстеження

    • Риси особистості







    • Таблиця 17



    • Е4

    • *

    • 4

    • м

    • «5 п а

    • ав



    • 33 ,-

    • 0)



    • Оі >

    • £ 4)

    • Високий рів

    • Рівень, вищи середній

    • Середній рів

    • Рівень, нижчк середній

    • Низький рів

    • Самооцінка. Реальна оцінка своїх особистісних якостей і здібностей — дитина знає свої «сильні» і «слабкі» сторони, враховує їх у своїй діяльності та в спілкуванні з іншими людьми. Наприклад: «Я не малюватиму трактор, тому що я не вмію малювати машини»

    • Егоцентризм, спрямованість на себе — дитина дивиться на світ тільки крізь призму своєї думки і практично не здатна стати на позицію іншої людини. Наприклад: «Я гратиму з м'ячем, тому що я так хочу»

    • Демонстративність, бажання завжди бути в центрі уваги — дитина прагне за будь-яку ціну приверну­ти до себе увагу дорослих і однолітків. Наприклад: «Подивіться, що я зробив і який я»

    • Емоційність, сприйнятливість, чутливість до явищ навколишнього світу виражається в експресив­них реакціях дитини або, навпаки, в надмірній тривожності. Наприклад: «Як ви могли не полити квітку, адже вона тепер помре від спраги!»

    • Довільність поведінки, вміння керувати своїми бажаннями — дитина контролює свої бажання і свою поведінку відповідно до обставин, що склалися, або моральних норм. Наприклад: «Я не шумітиму, оскільки це заважає іншим людям»

    • Здатність до оцінювання, критичність мислення виражаються в здатності дитини розрізняти пози­тивні та негативні сторони діяльності та поведінки інших людей. Наприклад: «Мені подобається машина, яку зробив Сергій, тому що в неї рівні колеса і кузов з кабіною підходять одне до одного за розміром»

    • 98

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Опитувальник 2. Діагностика розвитку інтелектуальних та творчих здібностей особистості

    • Інструкція. Перед вами список якостей, ступінь виявлення яких потрібно оцінити у кожної дитини за рівневою системою:

    • низький рівень — якість не виявляється зовсім;

    • рівень, нижчий за середній, — якість виявляється, але достатньо рідко;

    • середній рівень — якість рівною мірою як виявляється, так і не вияв­ляється;

    • рівень, вищий за середній, — якість виявляється часто, але не завжди;

    • високий рівень — якість виявляється завжди.

    • У відповідній колонці поставте «+» або « х» на перетині певної здібності та відповідного рівня її виявлення.

    • Таблиця 18


      • і


      • «

      • §


      • «


      • 1 и


    • з/ п

    • Інтелектуальні та творчі здібності

    • -їй 1

      • 4
        X
        О « Я

    • Чім"

    • О

    • Пам'ять, здатність дитини швидко запам'ятовувати і утримувати довгий час у пам'яті різну інформацію (слухову, зорову, рухову). «Маленький комп'ютер». Наприклад: «Ця пташка схожа на ту, яку ми бачили тут минулої зими»

    • Увага — здатність дитини швидко концентру­ватися, налаштовуватися на діяльність і довгий час нею займатися не відволікаючись. «Украй зосереджена». Наприклад, дитина бігає під час перерви, але лунає дзвоник, і вона вже готова займатися довго, не відволікаючись

    • Здатність до аналізу й синтезу — можливість дитини швидко «розкладати» запропоновану інформацію (предмет) на складники або, на­впаки, з декількох частин збирати ціле (робити висновок). «Маленький учений». Наприклад: «На вулиці весна, тому що тане сніг, прилітають птахи, гріє сонце». «На вулиці тане сніг, гріє сон­це, прилітають птахи — отже, настала весна»

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника ^^

    • Закінчення шабл. 18


      • *


    • з/ п

    • Інтелектуальні та творчі здібності

    • І

    • в

    • о

    • і! I'




      • *

      • X 9І

      • *
      І

    • I*

    • *

      • і

    • ї * *

    • & .в м

    • Продуктивність мислення — здатність дитини знаходити велику кількість розв'язань будь-якої поставленої перед нею проблеми. «Генератор ідей». Наприклад: «На що схожий круг? — На яблуко, на сонце, на тарілку»

    • Перфекціонізм (старанність) — прагнення дитини доводити результати своєї діяльності до відповідності найвищим стандартам. «Дуже ста­ранна». Наприклад, дитина вчиться писати. Вона настільки довго й ретельно виводитиме літери по декілька разів, що навіть ваша похвала її не зупинить

    • Гнучкість мислення — здатність дитини швидко змінювати свою поведінку, вносити корективи у свою діяльність, залежно від обставин, що змі­нилися, об'єднувати у своїй діяльності знання й уміння з різних сфер життя. «Спритний і кмітливий менеджер». Наприклад: дитина малює хвіст кішки. Фарба розтікається і загрожує зіпсувати малюнок. Вона вправно перетворює хвіст, що розплився, на коріння дерева

    • Оригінальність мислення — здатність дитини висувати нові, нестандартні ідеї, бачити незви­чайне у звичному, діяти не так, як всі. «Оригінал»

    • Обдарованість ідентифікується з використанням багатьох методів упро­довж дуже довгого періоду розвитку дитини, оскільки вона може виявля­тися раніше або пізніше в різних дітей. Використовується по можливості більша кількість критеріїв обдарованості, щоб якомога більша кількість людей могли бути залучені до спеціальних програм.

    • Щоб виявити обдарованих дітей, потрібно здійснити послідовні дії.

    • Перший крок — загальний моніторинг. Упродовж цієї стадії освіт­ній персонал намагається відібрати всіх учнів з ознаками обдарованості. У процесі моніторингу використовується велика кількість методів. Традиційно, це інформація, отримана під час тестування здібностей,

    • 100

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • і рекомендації вчителів. Після загального моніторингу проводиться деталь­не й індивідуальне дослідження кожної дитини — не з метою підтверджен­ня або спростування обдарованості, а для виявлення унікального дару, яким володіє учень, його потенціалу й потреб.

    • Однією з основних процедур виявлення обдарованих дітей у школі є опитування вчителів. Головна проблема, яка виникає під час цієї про­цедури, полягає, як це не дивно звучить, в загальноприйнятій побутовій поширеності поняття «творчі здібності». Широке розповсюдження цьо­го терміну створює ілюзію його однакового розуміння всіма. Насправді багато вчителів незнайомі із загальними властивостями, поведінкою, які лежать в основі обдарованості.

    • Херсонськими психологами Наталією Горбенко і Мариною Ожогіною розроблена максимально проста й об'єктивна процедура експертного опи­тування вчителів щодо рівня креативності їхніх вихованців, яка непогано зарекомендувала себе.

    • Під час моніторингу класу вибирається група експертів — в ідеалі їх повинно бути не менше десяти. До неї входять класний керівник, вчителі-предметники, при нагоді — керівники секцій, гуртків, які добре знайомі з дітьми. Під час переходу з молодшої школи до середньої експертом виступає також перший учитель.

    • Креативність визначається як загальна «нестандартність», «оригі­нальність» людини — її уміння народжувати нові, оригінальні ідеї; бачити безліч рішень там, де інші побачать одне або два; здатність швидко знахо­дити вихід з нестандартних ситуацій; розвиненість уяви і фантазії; деякий «відхід» від банального, типового, від загальноприйнятих правил. Врахуй­те, що іноді такі творчі здібності можуть не співпадати з рівнем інтелекту, дисциплінованістю або успішністю дитини. В деяких випадках креативні діти складно адаптуються до соціальних норм і можуть проявляти себе неадекватно.

    • Діагностика креативності особистості

    • Експерти отримують і заповнюють бланки такого змісту:

    • Бланк експертної оцінки учнів класу

    • Експерт

    • (ШБ учителя, фах)

    • Інструкція. Поряд з кожним прізвищем учня знаходиться десятибальна шкала для оцінювання креативності (позначка в 1 бал відповідає відсут­ності цієї якості в дитини, 2 — дуже рідкісному прояву,... 5 — середньому рівню креативності... тощо. Оцінка 10 означає максимальний прояв яко­стей креативності в учня). Поставте значок (галочку, хрестик, кружок тощо) в тому місці оціночної шкали, що, на вашу думку, відповідає рівневі вираженості креативності у конкретного учня. У випадку, якщо важко

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 101

    • відповісти або учень недостатньо знайомий, поставте значок у графі «Важ­ко відповісти» (*, х тощо).

    • Таблиця 19

    • ттіг Шкала для оцінювання прояву «Важко

    • , ШБ оцінюваного учня г '

    • з/п ' креативності відповісти»

    • 1

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 2

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 3

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 4

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 5

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 6

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 8

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 9

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • Ю

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • Ц

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 12

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 13

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 14

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 15

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 16

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 17 ._._._._._._._._._.

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 18

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 19

    • 1 2 34 56 789 10

    • 102

    • Педагогічна діагностика у класному керівництві

    • Закінчення табл. 19

    • № тттг • Шкала для оцінювання прояву «Важко

    • , ШБ оцінюваного учня . е '' .

    • з/п креативності відповісти»

    • 20

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 21 •-•-•-•-•-•-•-•-•-•

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 22 ._._._._._._._._._.

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 23

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 24

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 25

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 26

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 27

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 28 . • • • • • • • • •

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 29

    • | | | 1 2 34 56 789 10 |

    • 30

    • | І І 1 2 34 56 789 10 |

    • Після збору інформації заповнюється зведена таблиця і розраховується середній бал для кожного учня.

    • За наслідками експертного дослідження виділяється група учнів, які отримали найвищі бали. Крім того, будь-яка дитина, що отримала високу оцінку (9 або 10) хоча б у одного з експертів, разом з низькими балами в інших, потребує пильної уваги.

    • Зведена таблиця оцінки креативності учнів класу

    • Експерт 1

    • Експерт 2

    • Експерт 3

    • Експерт 4

    • Експерт 5

    • Експерт 6

    • Експерт 7

    • Експерт 8

    • Експерт 9

    • Експерт 10

    • Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 103

    • Таблиця 20

    • Оцінки, виставлені учням експертами
  • 1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18




    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка