54
Педагогічна діагностика у класному керівництві
Щоденник досягнень
Звичка фіксувати свої успіхи допоможе дитині не піддаватися смуткові й не відчувати себе невдахою. Хай кожен учень заведе щоденник досягнень.
Дітям пропонується спочатку записати свої колишні досягнення (можна їх намалювати), а потім регулярно (раз на один-два тижні) фіксувати нові успіхи, звичайно ж, не йдеться про якісь грандіозні завоювання. Навіть найменше досягнення має бути зафіксоване. Було б добре, якби діти могли вклеювати в цей щоденник свої вдалі роботи з різних предметів.
Мій успіх
Для того щоб досягти якоїсь мети, важливо вміти налаштовуватися на успіх, передбачити його, уявити його собі у подробицях. Таке вміння можна набути з допомогою нижченаведеної гри.
Інструкція. Подумайте, чого б ви хотіли досягти цього року, чого ви хотіли б навчитися. Подумайте, як без слів повідомити нам про те, чого ви хотіли б навчитися.
Діти якийсь час готуються, потім кожному дається дві хвилини, щоб він показав свою пантоміму. Однокласники вгадують, що показує кожен учень. У великих класах можна об'єднувати дітей в групи по 6—7 осіб.
Після виконання вправи варто обговорити з дітьми такі питання.
Наскільки важко було вибрати мету?
Що ти відчував, коли зображував її?
Чи віриш ти, що зможеш досягти цієї мети за один рік?
Що для цього потрібно зробити? Чи реальна ця мета?
Людина в масці
Дітям важливо зрозуміти, що зовнішня поведінка людини може бути тільки маскою, під якою вона приховує справжні почуття.
Перш за все слід запитати учнів, чи знають вони кого-небудь, хто зображає з себе клоуна або пускає пил в очі, для того щоб приховати те, що відбувається в нього в душі.
У жодному випадку не можна називати імен, потрібно тільки описати поведінку такої людини. З'ясуйте в дітей, що, на їхню думку, така людина намагається приховати від інших.
Запропонуйте дітям написати під словом «всередині» те, що вони самі прагнуть приховати від інших. Наприклад: «Насправді мене турбують мої оцінки, але я цього не показую» або «Я іноді почуваюсь невпевненим».
На іншій частині аркуша під словом «зовні» діти повинні описати свою поведінку. Наприклад: «Я тримаюся незворушно й упевнено», «Я поводжуся так, ніби мені все одно, які в мене оцінки».
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 55
Шкатулка
Для того щоб сформувати в дитини позитивне ставлення до себе, її треба навчити усвідомлювати свої сильні якості.
Зробіть з дітьми на уроці праці красиві коробочки або шкатулки. Запропонуйте на аркушах паперу написати свої хороші якості. Складіть записки у вигляді цукерок або кульок і наповніть ними коробку.
Це завдання можна виконувати в класі: сильні якості дитини допомагають визначити інші діти.
Чи хороший я друг?
У кожному класі є популярні й непопулярні діти. На популярність серед однолітків у підлітковому віці впливає вміння співпрацювати, а також чуйність під час спроб зав'язати знайомство. Успіхи в навчанні, спорті, позитивне ставлення вчителя до дитини також впливають на її популярність у групі.
Щоб оцінити ступінь сформованості в дитини вміння встановлювати й підтримувати дружні стосунки в групі, можна запропонувати їй відповісти на запитання (обвести твердження «так» чи «ні»). Дітей необхідно попередити, що їхні відповіді не будуть повідомлені однокласникам. Зробити це краще письмово, написавши на бланку відповідне попередження.
Опитувальшк
Я дуже швидко втрачаю друзів. {Так. Ні)
Я часто говорю приємні слова моїм друзям. {Так. Ні)
Мені часто здається, що я не маю друзів. {Так. Ні)
Я завжди можу вислухати свого друга. {Так. Ні)
Я сам завжди вирішую, яке кіно ми з другом дивитимемося, в що ми гратимемо або куди підемо. {Так. Ні)
Якщо мені хочеться з ким-небудь потоваришувати, то я цього домагаюся. Я пропоную цій людині чим-небудь зайнятися разом. {Так. Ні)
Коли хто-небудь умовляє мене зробити щось, чого, як мені здається, робити не варто, я кажу «ні». {Так. Ні)
Мені неприємно, коли когось кривдять, і я прагну допомогти цій людині. {Так. Ні)
Друзі бувають різні — одні ближчі, інші — ні. {Так. Ні)
Якщо я не хочу бути самотнім і хочу мати багато друзів, то повинен розвинути в собі такі якості, щоб інші хотіли зі мною дружити. {Так. Ні)
Усвідомлення дитиною якостей, які необхідні для дружби, створює в неї мотивацію для їх розвитку. З дітьми корисно поговорити про те, що в першу чергу привертає увагу до людини під час першої зустрічі, а що — відштовхує.
56
Педагогічна діагностика у класному керівництві
Запропонуйте дітям відповісти на запитання.
Чи подобається тобі, коли людина під час першої зустрічі:
дивиться в очі (так, ні);
цікавиться тобою (так, ні);
дивиться вниз або вбік (так, ні);
лається (так, ні);
виявляє почуття гумору (так, ні);
поводиться щиро, не прикидається, не фальшивить (так, ні);
наполягає тільки на своєму (так, ні);
хмуриться (так, ні);
перебиває того, хто говорить, не слухає співрозмовника (так, ні).
Варто обговорити з дітьми, які якості повинна мати людина, щоб з нею хотілося дружити.
Запропонуйте дітям розташувати наведені якості за ступенем їхньої важливості:
з ним весело;
він добрий;
визнає свої помилки;
уміє зберігати секрети;
добре до мене ставиться;
надійний;
чесний;
вірний.
Попросіть дітей перерахувати ті якості, які вони мають, і ті, які хотіли б розвинути в собі.
Обговоріть з дітьми такий вислів: «Людей привертає в тобі те саме, що тебе привертає в людях».
З підлітками варто обговорити проблему вживання алкоголю, наркотиків, паління. Є сенс поговорити про те, як це важливо — залишатися самим собою, про те, що справжня дружба неможлива в умовах пригнічення однієї людини іншою.
Уміння співчувати, співпереживати іншій людині — важлива якість, необхідна для дружнього спілкування.
Як допомогти скривдженому
Програвання ситуацій, в яких людина відчуває себе скривдженою, збентеженою,— це один зі способів розвитку емпатії.
Попросіть учнів пригадати або придумати ситуації, коли людині доводиться червоніти, коли вона почувається збентеженою. Почніть із власних спогадів. Ці ситуації можуть бути смішними. Але слід підкреслити, що дуже часто «жертві» вони не здаються смішними — людина відчуває
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 57
збентеження, їй стає сумно й самотньо. Обговоріть з дітьми, яким чином реакція оточуючих може зробити ситуацію ще неприємнішою або, навпаки,— не такою образливою.
Діти сміються з дитини, яка носить замалий для неї одяг, ображають її. Придумайте, як підбадьорити цю дитину
Дитину виключили зі спортивної команди. Інші члени команди говорять їй: «Так тобі й треба — ти вічно програєш, без тебе буде набагато краще». Як підтримати дитину в цій ситуації?
Учень отримав низький бал за відповідь біля дошки. Інші діти сміються і дражнять його. Що потрібно зробити, щоб дитина почувалася краще?
Хай діти самі придумають подібні сюжети. Кожна дитина повинна зіграти роль «жертви», «кривдника» і «помічника».
Неминучі конфлікти
Між друзями нерідко виникають конфлікти. Як поводитися в такому випадку? Обговорення «випадків з життя» дозволить не тільки допомогти дітям знайти правильне рішення, але, можливо, й запобігти сваркам. Наведені моделі ситуацій допоможуть дітям правильно повестися в житті.
Твій друг часто спізнюється. Минулого разу через це ви спізнилися в кіно, а сьогодні ось уже півгодини ти чекаєш на нього, щоб пограти у футбол. Залишається всього 20 хвилин для гри. Твоя поведінка в цій ситуації?
У твого друга поганий настрій, який він зриває на тобі. Ти не уявляєш собі, чим міг так розсердити або стурбувати друга. Як бути в цьому випадку?
Ти довірив важливий сімейний секрет своєму другові. Наступного дня, прийшовши до школи, ти дізнався, що ще кілька дітей знають твою таємницю. Що ти зробиш?
Сьогодні твій найкращий друг пішов гуляти разом з вашим спільним приятелем. Тебе вони не запросили. Зазвичай ви гуляли з другом разом. Що робити в такій ситуації?
Ти позичив другові гроші кілька тижнів тому. Він не повертає їх тобі і не згадує про борг. Ти не знаєш, чи варто нагадати другові про борг. Ти умовляєш себе, що сума не дуже велика. Але це тебе чомусь турбує. Твоя поведінка?
58
Педагогічна діагностика у класному керівництві
ЗАСТОСУВАННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ПЕДАГОГІЦІ
Система освіти пропонує учням величезний вибір навчальних предметів, але майже ніколи не забезпечує їх тими засобами навчальної діяльності, з допомогою яких можна все це «спожити».
Що таке «засоби навчальної діяльності» і «способи засвоєння знань», відомо. Це загальнонавчальні вміння і навички, без яких неможливе успішне навчання, які, формуючись у процесі навчальної діяльності, у свою чергу стають основою і запорукою успіху самої навчальної діяльності.
Загальнонавчальні вміння і навички тому й називаються загальнона-вчальними, що вони є універсальними для більшості шкільних предметів способами набуття і застосування знань, тоді як знання з навчальних дисциплін, уміння і навички є специфічними для кожного предмета.
Предметним загальнонавчальним умінням і навичкам учителі традиційно приділяють пильну увагу. Це й зрозуміло — всі перевірочні, самостійні, контрольні роботи, та й підсумкові іспити направлені на їх перевірку. Про якість роботи вчителя свідчать глибокі та фундаментальні знання учнів з його предмета, міцні вміння і навички з навчальної дисципліни. Більшість навчальних програм не дозволяє витрачати дорогоцінний час уроку на спеціальні вправи для вдосконалення умінь та навичок. Тому вони найчастіше формуються в ході навчальної роботи стихійно.
Пропонуємо діагностичні методи для виявлення шляхів формування загальнонавчальних умінь та навичок (ЗУНів) у школярів.
Більшість з них передбачає проведення спеціальних заходів — контрольні роботи з окремих навчальних предметів, виконання різних тестів, діагностичних вправ тощо. Все це вимагає як від учнів, так і від учителів багато часу та зусиль.
Пропоновані нами діагностичні заходи не вимагають від дітей жодних зусиль. Учителям пропонується взяти участь в експериментальному досліді, який не забере багато часу.
Діагностику краще проводити, починаючи з 5-го класу. Це пов'язано з тим, що стійкий «професійний почерк» школяра, основні способи його навчальної діяльності формуються приблизно до початку навчання в основній ланці школи.
В опитуванні беруть участь 6—8 вчителів, які ведуть уроки з основних предметів і працюють у цьому класі не менше 2—3 місяців. Краще, якщо це будуть досвідчені педагоги, в яких вся процедура забере не більше години. Кожен учитель отримує по три опитувальні аркуші («Інтелектуальні ЗУНи», «Організаційні ЗУНи», «Комунікативні ЗУНи») і заповнює їх згідно інструкцій.
Нижче пропонуються опитувальник, ключ для обробки отриманих даних, опис результатів діагностики й рекомендації для вчителів з використання цих результатів.
Педагогічна діагностика в контексті діяльності класного керівника 5^
Діагностика інтелектуальних умінь та навичок
Інструкція. У середній колонці («Види роботи на уроці») наводяться характеристики навчальної роботи дітей, які ви постійно спостерігаєте на своїх уроках.
Виберіть відповідну характеристику й поставте галочку на перетині
твердження і прізвища учня.
Таблиця 10
| | | | | | | | |
1. Сприйняття інформації 1. 1. Усну інструкцію сприймає
| | | |
з першого разу
потребує додаткових роз'яснень
| | | | | | | | | |
2 потребує покрокового викладення з покроковим контролем засвоєння
| | | |
не сприймає усної інструкції
| | | | | | |
1. 2. Письмову інструкцію (у підручнику, на дошці, на картці тощо ) сприймає
| |
самостійно потребує роз'яснень
| | | | | | | | | |
2 потребує покрокового викладення з покроковим контролем засвоєння
| | | |
не сприймає письмової інструкції
| | | | | | |
2. Інтелектуальна обробка інформації 2.1. Чи вміє виділяти головне в запропонованій інформації
| | | |
здатний виділити самостійно
| | | | | | |
2 потребує додаткових (навідних, уточнюючих) запитань
| | | | | | | | | | |
2. 2. Чи вміє виділяти нове в навчальному матеріалі
| | | |
здатний виділити самостійно потребує допомоги зазнає значних труднощів
| | | | | | | | | | | | |
2. 3. Темп інтелектуальної діяльності
| | | |
вищий, ніж у інших учнів класу такий самий, як у інших учнів класу значно знижений
| | | | | | | | | | | | |
Поділіться з Вашими друзьями: |