(толуен, толуол)
(Слайд 18.)
У разі кількох замісників їх положення вказують цифровими локантами. При цьому нумерацію атомів Карбону бензенового кільця здійснюють так, щоб замісники мали якнайменші номери:
1-етил-3-метилбензен 1-етил-2,4-диметилбензен
(Слайд 19.)
Для аренів молекули, яких містять складні замісники, існує інший спосіб складання назв. Сполуки розглядають не як похідні бензену, а як похідні відповідного алкану, алкену тощо. У цих випадках використовують назви ароматичних залишків: феніл С6Н5–, бензил С6Н5–СН2–. Наприклад,
2-фенілбутан 3-фенілбут-1-ен
(Слайд 20.)
Для похідних бензену існують два види ізомерії.
Ізомерія положення замісників
За наявності двох замісників перед тривіальною назвою арену записують словесні локанти: орто- (скорочено о-) – відповідає положенням 1,2; мета- (м-) – положенням 1,3; пара- (п-) – положенням 1,4.
Наприклад,
1,2-диметилбензен 1,3-диметилбензен 1,4-диметилбензен
(о-ксилен, о-ксилол) (м-ксилен, м-ксилол) (п-ксилен, о-ксилол)
(Слайд 21, 22)
Ізомерія замісників
Наприклад,
пропілбензен ізопропілбензен
(Слайд 23.)
Поділіться з Вашими друзьями: |