Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи Рекомендаційно-бібліографічний список до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко



Сторінка3/3
Дата конвертації19.11.2018
Розмір0.74 Mb.
#64959
1   2   3

Web – бібліографія



Твори Ліни Костенко

 

Костенко Л. Берестечко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/.../read.asp?



Костенко Л. Вірші [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrart.lviv.ua/biblio1/kostenko.html

Костенко Л. „Велосипед ночует на балконе” / Пер. с укр. Р.Левчин [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://vladivostok.com/Speaking.../kostenko

Костенко Л.  Лірика душі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://muza.dp.ua/?cat=50

Костенко Л. Мадам Андро / Пер. с укр. Г. Ганзбург [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stihi.ru/poems/list.html?...1

Костенко Л. Маруся Чурай [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/

Костенко Л. Маруся Чурай; Дума про братів неазовських;  Скіфська Одіссея; Сніг у Флоренції; Берестечко; Поезії; Біографічна довідка  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://poetry.uazone.net/kostenko/

Костенко Л  Поезії: Чорна магія ночі; Пелюстки старовинного романсу; Хай буде легко. Дотиком пера; Послухаю цей дощ… [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sherp.relline.ru/.../linalyrc.htm

Костенко Л. Поетична збірка "Відлуння десятиліть"[Електронний ресурс]. – Режим доступу: virchi.narod.ru/.../kostenko.htm

Костенко Л. Світлий сонет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sherp.relline.ru/jphome/poetry/sonnets/sn-kost.htm

Костенко Л. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  www.ukrlife.org/main/.../kostenko_l.htm


Життя і творчість


Бурбан В. Как зеркало украинской ментальности: [О романе „Маруся Чурай”] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zn.ua/3000/3150/26285/

Дроздовський Д. «Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних», або післямова до круглого столу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3680/50636/

Захарченко А. Ліна Костенко: «Справжні подвижники не співають “Ще не вмерла”, а ідуть туди, де вона вже вмерла». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litakcent.com/.../lina-kostenko

Клименко В. Ліна Костенко: Прозу пишу я, вірші пишуть мене, а над статтями я працюю [Електронний ресурс].


Крилаті вирази

з поетичного слова Л. Костенко

 


   В дитинстві відкриваєш материк

котрий назветься потім — Батьківщина

 

    Шматок землі, ти звешся Україною.



Ти був до нас. Ти будеш після нас.

 

   Нації вмирають не від інфаркту.



Спочатку їм відбирає мову.

 

  Історія проситься в сни нащадків.



 

   Од звичайного погляду скрите

відкривається лиш дивакам.

Прочитай золоті манускрипти,

подивися у вічі вікам.

 

    В озонову дірку подивився янгол: -



Господи, скажи їм, щоб вони

схаменулись!

 

    Духовний Чорнобиль давно вже



почався, а ми іще тільки його боїмось.

 

   Скільки років землі –



і мільярд, і мільйон,

а яка вона й досі ще гарна!


Чого хвилюються народи

І люди замишляють зло?

Хто їм сказав: «Вінець природи»

Хіба для них її чоло?

 

     Бо пам'ятайте, що на цій планеті,


Вірші Ліни Костенко


 Вечірнє сонце, дякую за день! 
Вечірнє сонце, дякую за втому. 
За тих лісів просвітлений Едем 
і за волошку в житі золотому. 
За твій світанок, і за твій зеніт
і за мої обпечені зеніти. 
За те, що завтра хоче зеленіть, 
за те, що вчора встигло оддзвеніти. 
За небо в небі, за дитячий сміх. 
За те, що можу, і за те, що мушу. 
Вечірнє сонце, дякую за всіх, 
котрі нічим не осквернили душу. 
За те, що завтра жде своїх натхнень. 
Що десь у світі кров ще не пролито. 
Вечірнє сонце, дякую за день, 
за цю потребу слова, як молитви.

***


Очима ти сказав мені: люблю. 
Душа складала свій тяжкий екзамен. 
Мов тихий дзвін гірського кришталю, 
несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон. 


гукала тиша рупором вокзальним. 
Багато слів написано пером. 
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні. 


Не раз хитнула доля терезами. 
Слова як сонце сходили в мені. 
Несказане лишилось несказанним.

***


 СВІТЛИЙ СОНЕТ

Як пощастило дівчині в сімнадцять


в сімнадцять гарних, неповторних літ! 
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. 
Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вищенька. 


Але печаль приходить завчасу. 
Це ще не сльози – це квітуча вишенька, 
що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємістю: 


хлопчина їй не відповів взаємністю. 
І то чому: бо любить іншу дівчину, 
а вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. 


Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

***


 Вже почалось, мабуть, майбутнє. 
Оце, либонь, вже почалось… 
Не забувайте незабутнє
воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне, 


не загубіться у юрбі. 
Не проміняйте неповторне 
на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жіронди, 


минає славне і гучне. 
Шукайте посмішку Джоконди, 
вона ніколи не мине.

Любіть травинку, і тваринку, 


і сонце завтрашнього дня
вечірню в попелі жаринку, 
шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона, 


в невідворотності зникань, 
як рафаелівська Мадонна 
у вічі дивиться вікам!

В епоху спорту і синтетики 


людей велика ряснота. 
Нехай тендітні пальці етики 
торкнуть вам серце і вуста.

***


 ДОЛЯ

Наснився мені чудернацький базар: 


під небом у чистому полі
для різних людей, 
для щедрих і скнар, 
продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш, 


а другі – як бідні Міньйони. 
Хту купляв собі Долю за гріш. 
А хто – і за мільони.

Дехто щастям своїм платив. 


Дехто платив сумлінням. 
Дехто – золотом золотим. 
А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні, 


до покупців горнулись. 
Долі самі набивались мені. 
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне, 


душею покликала очі… 
– Ти, все одно, не візьмеш мене, – 
Сказала вона неохоче.

– А може візьму? 


– Ти собі затям, – 
сказала вона суворо, – 
за мене треба платити життям. 
А я принесу тобі горе.

– То хто ж ти така? 


Як твоє ім'я? 
Чи варта такої плати? 
– Поезія – рідна сестра моя. 
А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон. 


І диво велике сталось: 
минула ніч. І скінчився сон. 
А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама. 


І що зі мною не станеться, – 
у мене жодних претенсій нема 
до Долі – моєї обраниці.

***

Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка