«Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово безсиле»



Дата конвертації11.12.2018
Розмір1.52 Mb.

«Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово безсиле»

Герофіл (бл. 300 р. до н.е.), давногрецький лікар



За роки навчання у дітей зростає:
  • порушення гостроти зору - у 2,3 рази
  • порушення постави – у 1,4 рази
  • сколіоз – у 3,8 рази
  • захворювання серцево-судинної та ендокринної системи – у 3 рази

Причини погіршення здоров’я

НЕКЕРОВАНІ
  • спадковість;
  • біологічний вік дитини;
  • вроджені мозкові дисфункції.

КЕРОВАНІ
  • незадовільні санітарногігієнічні умови навчання;
  • нераціональне навчальне навантаження;
  • недосконалість медичного спостереження за дітьми;
  • хронічні стреси;
  • відсутність системи психологопедагогічної підтримки школярів при наявності великої кількості стресових ситуацій;
  • дефіцит ефективних освітніх програм;
  • початок шкільних занять у 6-річному віці, коли більшість дітей не готові до навчання в наявних умовах;
  • катастрофічне зниження рухової активності дітей та фізичних навантажень;
  • нераціональне харчування;
  • шкідливі звички, поширені в молодіжному суспільстві.

Причини погіршення здоров’я

Категорії дітей шкільного віку

за працездатністю
  • Відмінний рівень фізичної працездатності – 1,6 %
  • Задовільний рівень фізичної працездатності – 13,7 %
  • Поганий рівень фізичної працездатності – 48,1 %

Поняття ”здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Здоров’язберігаючі технології – це технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання і праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації навчально-виховного процесу, враховуючи вікові, статеві, індивідуальні особливості учня, гігієнічні норми та умови навчання, відповідність навчального та фізичного навантажень до психічного та фізичного стану дитини.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти

(теоретична реалізація)
  • сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
  • повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти

(практична реалізація)
  • використання прийомів рухової активності;
  • грамотно складений розклад;
  • нейтралізація стресів;
  • організація гарячого харчування;
  • озброєння учнів валеологічними та екологічними знаннями.

Ефективність позитивного впливу на здоров'я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками. Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.

Основні прийоми

здоров’язберігаючих освітніх технологій
  • профілактично-захисні (особиста гігієна та гігієна навчання);
  • компенсаторно-нейтралізуючі (фізкультхвилинки, оздоровча, пальчикова, дихальна, коригуюча гімнастики; масаж, психогімнастика та ін.);
  • стимулюючі (елементи загартування, фізичні навантаження, прийоми психотерапії та фітотерапії);
  • інформаційно-навчальні (листи, що адресуються батькам, учням, педагогам).

Складові

здоров’язберігаючих освітніх технологій

1

Фізична складова



2

Соціальна

складова

3

Психічна складова



4

Духовна складова



Фізична складова реалізується через:

♦ ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу рухливу діяльність);

♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо;

 ♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

 ♦ виконання дихальних вправ;

♦ виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних точок обличчя й голови;

 ♦ навчання народним засобам оздоровлення та профілактики захворювань;

 ♦ знання свого особистого рівня здоров’я;

♦ навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці, відпочинку.

Соціальна складова реалізується через:

♦ використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

 ♦ створення умов для самовираження учнів;

 ♦ стимулювання аргументації відповідей;

 ♦ заохочування ініціативи учнів;

 ♦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;

 ♦ зосередження уваги на якості мовлення;

 ♦ демонстрація правильного мовлення;

 ♦ своєчасне закінчення уроку;

 ♦ використання на уроці засобів диференційованого, проблемного, діалогового, рефлексивного навчання, колективної розумової діяльності ;

 ♦ використання зв’язків з іншими предметами;

 ♦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;

 ♦ використання дидактичного матеріалу;

 ♦ надання різнорівневих домашніх завдань;

 ♦ ініціація різноманітних видів діяльності;

 ♦ здійснення взаємоконтролю;

 ♦ навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях;

 ♦ формування вміння уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій! Подумай! Прийми рішення!»;

 ♦ виховання гуманного ставлення до людей з фізичними вадами.

Психічна складова реалізується через:

 ♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

 ♦ дотримання позитивного мислення;

 ♦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;

 ♦ формування вміння керувати своїми емоціями, почуттями; 

 ♦ здійснення самооцінки, самоконтролю;

 ♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

 ♦ музикотерапію;

 ♦ кольоротерапію, аромотерапію.

Духовна складова реалізується через:

 ♦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи, до дорослих;

 ♦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

 ♦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

 ♦ навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві, літературі;

 ♦ навчання усвідомленню життєвих цінностей.  



Рівень сформованості у вчителів компетентного ставлення до власного здоров’я

1

Виконую вранішню зарядку вдома щодня

2

Виконую вранішню зарядку в школі з дітьми щодня

3

Активно приймаю участь у виконанні фізкультхвилинок разом з учнями

4

Знаю вправи для корекції постави

5

Знаю показники власного здоров’я

6

Володію санітарно-гігієнічними знаннями про те, як мати правильну поставу

7

Знаю основні способи загартування

8

Знаю вимогу до спортивного одягу та взуття для уроків фізичної культури

9

Дотримуюсь режиму дня

10

Дотримуюсь режиму сну

11

Знаю основні засоби профілактики захворювань

12

Знаю способи профілактики інфекційних захворювань, венеричних захворювань, СНІДу

13

Володію знаннями про основні психічні процеси, їх вплив на здоров’я

14

Знаю традиції культури здоров’я українського народу

15

Знаю права і обов’язки громадянина у ставленні до власного здоров’я та здоров’я оточуючих

16

Знаю про шкідливий вплив алкоголю, тютюнопаління, наркотичних речовин на здоров’я

17

Умію відмовлятись від небезпечних пропозицій

18

Прагну до фізичного вдосконалення

19

Маю сформовану громадську відповідальність за наслідки нездорового способу життя

Результати тесту
  • 38-36 балів – високий рівень сформованості компетентного ставлення до власного здоров’я;
  • 35-26 балів – достатній рівень сформованості компетентного ставлення до власного здоров’я;
  • 25-19 балів – середній рівень сформованості компетентного ставлення до власного здоров’я;
  • 18-0 балів – низький рівень сформованості компетентного ставлення до власного здоров’я;

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають: зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної, емоційної, рухової діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, ознайомлюють з правилами спілкування, передбачають проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.

В учнів розвинута інтуїтивна здатність чути емоційний стан учителя, а тому з перших хвилин уроку треба створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування. Слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я.

Велике значення для попередження втоми є чітка організація навчальної праці. На уроках, де більша частина навчальна діяльність пов’язана з класною дошкою, дуже важливо, щоб до початку уроку було зроблено необхідні записи на дошці: завдання для усного рахунку, опитування, можливо, план роботи на уроці. Можна зразу вказати в залежності від ступеня складності завдання, якому рівню відповідає його виконання. Знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути, який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на свій погляд, що формує учня як суб’єкта навчальної діяльності.

Під час вивчення нового матеріалу добре, коли весь матеріал уроку записаний на дошці або на плакаті й при підведенні підсумків уроку є можливість охопити ще раз поглядом виведені формули, співвідношення, графіки тощо. Також необхідно проводити роботу з профілактики стресів. Хороші результати дає робота в парах, групах (як на місцях так і біля дошки), де ведений, більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша. Антистресовим моментом на уроці є стимулювання учнів до різноманітних способів розв'язання, не боячись помилитися, отримати неправильну відповідь.



ГРА

“Корисно-шкідливо”


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка