Бібліотечне краєзнавство в роботі з дітьми



Дата конвертації21.11.2017
Розмір0.89 Mb.
#34047
Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

Канівської міської ради Черкаської області




Бібліотечне краєзнавство

в роботі з дітьми


Корчака Т.А., завідуюча бібліотекою


За умов розвитку масового краєзнавчого руху в Україні, відродження краєзнавства як галузі наукової та практичної діяльності, розширення його видів і форм, зростання інтересу до цієї сфери, а також ускладнення краєзнавчих інформаційних потреб українського суспільства бібліотечне краєзнавство стає одним із пріоритетних напрямів роботи шкільної бібліотеки.

Краєзнавство є предметною галуззю бібліотечно-інформаційного забезпечення та обслуговування.

Видатний український педагог К.Д. Ушинський розглядав краєзнавство як педагогічне явище, могутній засіб вивчення Вітчизни. Він перший запропонував включити до навчальних планів початкових шкіл України предмет вітчизнянознавство і висунув тезу про те, що як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини. Вчений вважав, що успішним є навчання, яке базується на краєзнавстві.

Краєзнавство – це комплексне наукове всебічне вивчення певної території (села, міста, області, краю), засіб навчання і виховання національно свідомих громадян.

Краєзнавство сприяє поширенню краєзнавчих знань для досягнення освітніх, самоосвітніх, пізнавальних і виховних цілей, формуванню національної свідомості, вихованню поважного ставлення до історії та культури краю; розвиткові творчих здібностей особистості на базі місцевих традицій народного та професійного мистецтва.

Краєзнавство – найпатріотичніша галузь наукової і практичної діяльності.

Краєзнавство різною мірою пронизує всі галузі і сфери діяльності людини. Ми неминуче маємо справу з документально зафіксованими підсумками, отриманими в результаті краєзнавчих пошуків. Вони містяться у друкованих творах, рукописних матеріалах, кіно-фото-фонодокументах, які концентруються в бібліотеках, архівах, музеях.

Краєзнавчі знання необхідні кожній людині. Їй потрібно знати, хто вона і звідки походить. Пам'ять про своє коріння робить людину свідомішою, достойнішою, сильнішою й інтелігентнішою. Цьому сприяє краєзнавство – найпатріотичніша наука.

Однією з головних складових державного краєзнавства є бібліотечне краєзнавство – діяльність бібліотек щодо збирання, обробки, зберігання документів, пов’язаних з краєм своїм змістом і походженням, а також організації доступу користувачів до них .

Базовою підсистемою бібліотечного краєзнавства є практична краєзнавча діяльність бібліотеки (КДБ).

Краєзнавча діяльність бібліотеки – сфера науково-практичної професійної діяльності бібліотеки, що пов’язана зі збиранням, опрацюванням, зберіганням і наданням у громадське користування краєзнавчих і місцевих документів, а також зі створенням краєзнавчої інформації (знань).

Бібліотекар водночас виконує роль і суб’єкта, і об’єкта краєзнавчої діяльності. З одного боку, він накопичує краєзнавчі ресурси, досягає відповідних результатів, а з іншого є їх споживачем. Бібліотекар стає центральною фігурою бібліотечного краєзнавства.

Основними цілями КДБ, бібліотеки є:


  • забезпечення доступності краєзнавчих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг;

  • поширення краєзнавчих знань, формування, розвиток і задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів;

КДБ бібліотеки здійснюється за двома головними напрямами:

  1. робота з документами, пов’язаними з краєм своїм змістом (з краєзнавчими документами);

  2. робота з документами, пов’язаними з краєм своїм походженням (з місцевими виданнями).

КДБ включає такі головні види:

- Формування, зберігання та використання фонду краєзнавчих і

місцевих документів – краєзнавчого фонду (КФ)

- Формування, ведення та використання краєзнавчого довідково-

бібліографічного апарату (КДБА);

- Створення системи краєзнавчих бібліографічних посібників

(КБП) і БД;

- Бібліотечне обслуговування щодо надання краєзнавчих

ресурсів, продуктів і послуг користувачам;

- Бібліографічне обслуговування, спрямоване на надання

користувачам краєзнавчої бібліографічної інформації;

- Поширення краєзнавчих знань, популяризація краєзнавчих

ресурсів, послуг бібліотеки;

- Пошукова краєзнавча діяльність працівників бібліотек.

Основою всієї краєзнавчої діяльності бібліотеки є краєзнавчий фонд (КФ) - впорядкована сукупність краєзнавчих і місцевих документів, які підбирається відповідно завдань бібліотеки, краєзнавчих інформаційних потреб користувачів.


Краєзнавчий фонд бібліотеки



Фонд краєзнавчих документів

Фонд місцевих документів

Краєзнавчі документи – пов’язані з краєм своїм змістом.

Місцеві документи – пов’язані з краєм своїм походженням, опубліковані на території краю незалежно від їх змісту.

Необхідною умовою успішного краєзнавчого фонду є:


  • всебічне вивчення складу наявних краєзнавчих документів і визначення рівня та якості задоволення читацьких запитів;

  • вироблення перспективної моделі розвитку краєзнавчих фондів, з тим, щоб оптимізувати ступінь їх відповідності читацьким потребам;

  • вироблення стратегії реалізації цієї моделі:

У структурі бібліотечного фонду шкільної бібліотеки вирізняють такі групи документів, що повинні бути віднесені до категорії краєзнавчих:

  • документи, адресовані дітям і пов’язані з краєм своїм змістом, у тому числі – присвячені виданим особам краю (персоналії);

  • документи, пов’язані з краєм своїм походженням (твори місцевого друку; книги місцевих авторів, уродженців краю – незалежно від місця їх видання);

  • документи, присвячені краєзнавству, зокрема бібліотечному, шкільному – методика, узагальнення досвіду тощо;

  • рукописні краєзнавчі матеріали: спогади старожилів, ветеранів війни та праці; реферати, нариси про історію міста/села, написані гуртківцями, клубівцями, членами шкільних наукових товариств на основі власних пошукових експедицій, матеріали краєзнавчих та етнографічних досліджень школярів, місцевих аматорів краєзнавства, кращі роботи учнів, присвячені краю, що подають цікаві нові факти; рукописні краєзнавчі книги, створені читачами.

Краєзнавчий матеріал ми знаходимо у періодичних виданнях (обласна газета «Прес центр», районна газета «Дніпрова зірка»), довідниках та інших виданнях.

Це цікаві статті з історії Черкаської області та міста Канева від найдавніших часів і до наших днів, розвиток освіти, спортивні досягнення, нариси та біографічні довідки про відомих людей, які народилися на Черкащині та інші краєзнавчі матеріали, які мають пізнавальний інтерес.

При створенні банку краєзнавчих документів керуємось принципами.


  • пізнавальний інтерес, доступність матеріалів;

  • зв'язок їх із життям, проблемами міста, району, області;

  • зв'язок матеріалів із програмним матеріалом.

Вирізані з газет статті групуються в тематичні папки:

«Диво-місто над Дніпром». «Історія Черкащини в цікавих фактах і завданнях».

В краєзнавчий ДБА входять бібліографічні посібники краєзнавчого змісту, як наприклад: «Письменники Черкащини».

У бібліотеці проводиться систематична робота по поповненню бібліотеки краєзнавчими виданнями. Книжковий фонд бібліотеки школи за останні роки поповнився новими книгами з краєзнавства завдяки централізованим надходженням з міськво: «Черкаський край-земля Богдана і Тараса», «Мандри Україною. Золота підкова Черкащини», «Світло безсмертного подвигу Т.З. Черкаська область», «Реабілітовані історією Черкаська область», «Книга скорботи України. Черкаська область» та інші;

книгами, які подарували нам з дарчими написами місцеві краєзнавці:

Сорокопуд І.І. «Краси розкрилля», «Канів крізь віки», «Канів. Сторінки незгасної пам’яті», «У вічній пам’яті Канівщини», «Струмки могутньої ріки»; Іщенко М.Є. «Спалився за Україну»; поети-аматори Канева Г. Кулик, Т. Яковенко, Л. Коваленко.

Дізнавшись, що на честь 930-річчя Канева вийшов фотоальбом «Канів тисячолітній», ми через працівників міськвиконкому попросили подарувати його нам у школу.

Минулого року музей «Ветеран» передав у дар нашій бібліотеці книгу Бондаря В.Л. «Зореносні сини Канівщини».

А нещодавно міська спілка інвалідів-учасників ліквідації та потерпілих від аварії на ЧАЕС «Родень» передала в шкільну бібліотеку книгу «Той квітень не забути нам повік».

Ми постійно слідкуємо за новинками краєзнавчої літератури і при нагоді наша бібліотека поповнюється новими надходженнями з краєзнавства.

Використання краєзнавчого фонду лише тоді має інтенсивний та різнобічний характер, коли він знайде адекватне відображення в краєзнавчому довідково бібліографічному апараті. Шкільна бібліотека для цього веде краєзнавчу картотеку «Наш рідний край»; фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру; тематичні папки, формуючи їх, бібліотекар враховує такі фактори, як: читацький попит на певні теми, наявність у фонді бібліотеки книг на певну тематику, повнота відображення теми в інших джерелах, присутніх у фонді, характер публікації (розгорнуті аналітичні статті, новизна фактів, багатий ілюстративний матеріал тощо); фототеку – колекцію фото, що ілюструють минуле та сучасне життя краю; фонд довідкових видань та бібліографічних посібників краєзнавчого змісту.

Краєзнавча картотека відображає книги в цілому, окремі розділи, статті з книг, публікації в періодичних виданнях, присвячені краю, що призначені читачам - дітям та керівникам дитячого читання.

У картотеці застосовується зворотно-хронологічний принцип розташування записів матеріалів, що дає змогу, перш за все, ознайомити користувачів з новими краєзнавчими документами.

Важливою підмогою в обслуговуванні користувачів є рекомендаційні списки краєзнавчої тематики, закладки, пам’ятки.

Про нові надходження читачів інформуємо за допомогою списків, шляхом експонування на виставках – презентаціях («Увага! Нова краєзнавча книга»).

В інформаційній роботі з краєзнавства бібліотека пріоритетну увагу приділяє таким групам користувачів:

- членам МАН, які працюють над краєзнавчою тематикою;

- учасникам краєзнавчого гуртка;

- вчителям – предметникам, що викладають краєзнавчі курси;

- керівникам краєзнавчих клубів, гуртків, об’єднань.

Читачам, що належать до перелічених груп, бібліотека пропонує індивідуальне інформування.
Більш широке коло читачів отримує диференційовану інформацію у вигляді бібліографічних оглядів, інформаційних переглядів та виставок, тематичних рекомендаційних списків, у формі Дня інформації тощо.

Система краєзнавчої роботи з дітьми повинна бути надзвичайно мобільною, гнучкою, здатною до модифікації – йти за зміною читацьких потреб.

Практика роботи переконує, що спираючись на краєзнавчі матеріали можна досягти конкретності, дієвості в роботі з юними читачами в справі національно-патріотичного виховання.

Максимально розкрити краєзнавчий фонд, наблизити його до користувачів, наочно представити широке і різноманітне коло наявних краєзнавчих матеріалів допоможе система наочної популяризації видань.

Перше враження про фонди бібліотеки читач отримує, як правило, з оформлених у ній книжкових виставок.

Постійно діюча виставка «Черкащина – моя земля, любов моя і пісня» обов’язковий компонент бібліотеки. Важлива її риса мобільність експозиції, її систематична оновлюваність, інакше виставка перестане привертати увагу читачів.

Бібліотекар використовує традиційні форми роботи. Краєзнавчі календарі (інформують про краєзнавчі дати і події та пропонують літературу відповідної тематики: «Імена в історії Черкащини»); персональні виставки присвячуються видатним діячам краю («Мого народу гілочка тернова». Д. Гуменна).

Нині бібліотечна практика збагатилася новими видами виставок, серед яких виставка-подорож «Стежками рідного краю», виставка-вікторина «Відкрий для себе рідне місто», виставка-історична подорож «Справи козацькі».

Добре сприймаються читачами-дітьми виставки-вікторини – «Про батьківський край запитаю у книги» (5 – 9 кл.), виставки, оформлені з використанням предметної атрибутики (творів ужиткового мистецтва – вишиванки, гончарні вироби, різьба по дереву, дитячих поробок, малюнків дітей).

Зацікавить користувачів бібліотеки інформаційна вітрина «Край дніпровий, земле рідна, земле сонячна і хлібна», на якій експонуються газетні публікації про Канівщину.

Зі знаменними та пам’ятними датами, цікавими подіями, людьми, пам’ятками історії та культури краю знайомлять читачів бібліотечні листівки.

На звичайному аркуші паперу друкується коротка довідка про ту чи іншу подію, пам’ятник, особу, тут же розташовані фотографії.

На тематичних виставках, що носять загальний характер по можливості виділяємо полицю для краєзнавчих матеріалів (наприклад «Черкащина козацька» на виставці «Лицарі волі», на виставці «Дзвони Чорнобиля» - полицю «Черкащина і Чорнобиль»).

Кожного року до дня визволення Канева від німецько-фашистських загарбників оформляється книжкова виставка. Цього року вона мала назву «Пам'ять серця, чуєш, не згасай».

Біля виставки проводилась година пам’яті і скорботи «Безсмертя мужніх».

У нашій бібліотеці зібрано багатий матеріал про Велику Вітчизняну війну, про Героїв Радянського Союзу – наших земляків, про окупацію Канева.

Бібліотекар урізноманітнює і шукає нові форми і методи роботи з читачами для пропаганди краєзнавчих матеріалів.

Проводиться бібліографічне інформування вчителів школи, учнів, складаються бібліографічні списки літератури «Їх подвиг славою покритий».

Підбирається література на заздалегідь визначені теми. Педагоги використовують краєзнавчу інформацію у навчально-виховному процесі, рекомендують її учням.

Це виховує учнів у дусі любові до рідного краю, його історії, до рідної природи.

Бібліотекар співпрацює з вчителями історії. Під час вивчення теми «Б. Хмельницький – людина, полководець, дипломат, державний діяч» була підготовлена підбірка краєзнавчих матеріалів по темі і проведений бібліографічний огляд цих документів.

Тісний зв'язок підтримує бібліотека з вчителями іноземної мови. На міське методооб’єднання бібліотекар допомогла підібрати матеріали, підготувала для краєзнавчого екскурсу «Видатні люди Черкащини 20 ст.» огляд книжкової виставки по темі.

Разом з вчителями молодших класів бібліотекар проводить виховні години «Поети Канівщини», години цікавих повідомлень «Тут кожен камінь дихає історією» (про походження назв вулиць м. Канева).

Бібліотека не залишає поза своєю увагою і трагічні сторінки в історії краю. До їх роковин приурочуються уроки памяті «Страта голодом» (голодомор на Черкащині).

Девізом історичного краєзнавства в шкільний бібліотеці можуть бути слова О.П Довженка: «Бідна і злиденна душа тієї людини, яка не має минулого, якій нічого почерпнути з криниці минулого».

Але відомо, що із силою художнього слова, мистецтва ніщо не може порівнятися за впливом на духовне життя людини.

Тому літературне краєзнавство є важливою ділянкою краєзнавчої роботи бібліотеки.

Літературно-краєзнавча робота бібліотеки – це велика патріотична справа, важливий засіб успішної пропаганди і вивчення всього духовного багатства письменства краю.

За допомогою різноманітних форм наочної та масової роботи бібліотека представляє найбільш виразних письменників різних стилів, різних поколінь на літературній ниві Черкащини.

Серед різноманітних шляхів популяризації творчості місцевих письменників особливе місце посідають зустрічі з ними (З. Тарахан-Березою, В.П. Березою, Т. Яковенко, Л. Дорошенко), презентації їх книг (І.І. Сорокопуд «Струмки могутньої ріки», М.Е. Іщенко «Спалився за Україну», Є.Б. Бруслиновський «Той квітень не забути нам повік…»), що створюють умови для безпосереднього спілкування з читачами. Адже спілкування з «живим» творцем допомагає яскравіше, досконаліше уявити описані події, пережити те, що відчуває автор.

Тематика заходів визначається як творчістю певного автора, так і об’єднанням імен кількох письменників за тематичними ознаками.

Велика кількість заходів присвячена творчості Т.Г. Шевченка. Конкурс знавців творчості Шевченка, конкурс малюків за творами Кобзаря, поетичний вернісаж «Поети Канівщини про Шевченка».

Для пошанування творчості Симоненка організовувались такі заходи:


  • Літературна вітальна «В океані рідного народу»

  • Літературна подорож «Творець краси і добра».

  • Урок – роздум «Ти знаєш, що ти людина».

Невичерпною темою в краєзнавчій літературі є тема любові до рідного краю.

Як вона виливається у віршованих рядках, показують заходи: літературно-краєзнавча година «У звичаях, традиціях народу ти душу краю рідного пізнай», уроки позакласного читання «Література рідного краю»,

Залучити читачів-дітей до краєзнавства, навчити працювати з літературою про рідний край, закріпити навички пошукової роботи допомогла інтерактивна подорож по місцях «Золотої підкови» Черкащини, літературний диліжанс «Казками та легендами повитий рідний край». Вони навчили дітей любити свій край, гордитись ним.

З метою ознайомлення учнів з іменами прозаїків та поетів, які народилися на Черкащині, але волею долі закинуті на чужину, їх внеском в українську духовність, бібліотека започаткувала цикл бібліографічних портретів «На теренах чужини». Читачі вже познайомились із творчістю Олекси Варавви, Докії Гуменної, Тодося Осьмачки, Наталі Лівицької-Холодної.

Успішній популяризації творчості земляків сприяє діяльність наших шкільних літстудійців (засідання «На гостинах у поетів»).

Серед різноманітних шляхів популяризації краєзнавчих матеріалів краєзнавчі розвідки «Канівські дні П.Г. Тичини», «Б. Грінченко і Канівщина», «Канівські сторінки Л. Українки» та ін.

Підвищенню іміджу бібліотеки, залученню до неї нових користувачів сприяє висвітлення літературно-краєзнавчої роботи бібліотеки в місцевій газеті «Дніпрова зірка».

Останніми роками масова робота з популяризації краєзнавчих знань набула нового змісту завдяки зміцненню зв’язків бібліотеки школи із закладами культури, громадськими організаціями, місцевими краєзнавцями.



Узагальнюючи сказане, слід підкреслити, що формування світогляду молоді неможливе без любові до своєї «малої батьківщини» - до домівки, в якій народився, де пройшло дитинство. Відновити історію сім’ї, повернутися обличчям до її забутих традицій, звичаїв, залучити до прадідівських ремесел, навчити дбайливо ставитись до природи, ресурсів, пам’яток історії і культури краю, мови, літератури, фольклору , народної творчості – ось основне завдання краєзнавчої роботи, над чим повинні працювати шкільні бібліотекарі. Ми повинні залучити молодь до вивчення історичного минулого свого народу, усвідомлення свого коріння, знаходження моральних орієнтирів в житті, виховання в собі почуття національної гідності, патріотизму. І коли молода людина на запитання: «Де найкраще місце на землі?» із впевненістю зможе сказати: «Там найкраще, де родився ти», - ось тоді ми досягли своєї мети.



Каталог: public -> oipopp -> repository -> metod
metod -> Назва школи
metod -> Розвиток творчих здібностей учнів засобами ікт на уроках географії Актуальність теми дослідження
metod -> Стратегії особистісно зорієнтованого навчання на уроках світової літератури
metod -> Описова частина проекту
metod -> Гурткове заняття було і залишається основною формою навчально-виховного процесу
metod -> Роботу виконала: Кравченко Ольга Григорівна
metod -> Структури (види) кооперативного навчання
metod -> Ігор Гирич Взаємодія між середньою школою та музеями під час вивчення предмету історія України у полікультурному суспільстві
metod -> 8 клас Українська мова 1


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка