ІІІ група. Папірус
У далекій Африці, на берегах річок простягнулися нескінченні зарості болотяної рослини — папірусу. Гладеньке, без листя стебло піднімалося заввишки до чотирьох метрів. Той папірус люди використовували на будівництві. Якось один чоловік лагодив хату. Розрізав стебло папірусу, витяг волокнисту серцевину, поклав на сонці. Через деякий час він спостеріг, що волокна перетворилися на сухі вузенькі стрічки.
Ще більше чоловік здивувався, побачивши, що стрічки добре вбирають фарбу. Отже, на папірусі можна писати. Стебло папірусу обчищали від тонкої кори, під корою була рихла, пориста серцевина, її розрізали на тонкі довгі пластинки, складали і склеювали. Вологі листи пресували, а потім відполіровували різними ракушками. Листи із папірусу були крихкі, на згинах швидко ламалися, тому окремі листи склеювали і скручували в сувій. Таким чином книжка отримала назву книжка-сувій із папірусу.
ІV група. Книжки-сувої із пергаменту
Книжки-сувої робили також і з пергаменту — тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії в стародавньому місті Пергамі в 2 тисячолітті до н. е. Через те матеріал зі шкіри і назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки йшло шкіри із цілої череди телят.
Поділіться з Вашими друзьями: |