«Будьте батьками сиріт» Володимир Мономах, «Повчання дітям»



Скачати 11.22 Mb.
Сторінка18/31
Дата конвертації09.11.2017
Розмір11.22 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   31

В «Артеці»

***


Бідність завжди була бідністю. Ні фотоапаратів, ні «крутого» взуття ми не мали. Не могли розщедритись на сувеніри для вихователів. Хоча іноді й ставало гірко від цього, але відпочинок був суперовим. Екскурсії по музеях, в Лівадійський палац, Діараму Севастополя, в Херсонес… Цікаві квести, моделювання, фітодизайн, спортивні ігри, акторський гурток… Головне – нові люди, цікаві, «домашні».

Це була перша моя масштабна поїздка з інтернату, і тут я помітив, що нас бояться, остерігаються, щоб не побили, не обікрали. Принизливе відчуття, коли дівчинка з твого загону підходить і каже: «Мені мама казала з інтернатськими не дружити, бо вони бідні, завжди брешуть і крадуть».

В дитячій голові ці слова залишились надовго.

***


Всі наступні рази путівку в «Артек» давали за «відмінні успіхи у навчанні», перемогу на фестивалях, олімпіадах, конкурсах, виставках. Вчитись і встигати всюди – це я вважав запорукою того, що колись все буде добре. Звідки тоді міг знати, що ті 70-80 грамот за всі можливі й неможливі перемоги лежатимуть разом з облізлою «золотою» медаллю серед старих газет у шафі…

Два хороші літа подарувало управління освіти і партія Віктора Балоги. «Артек» - «Річний» і «Озерний». Хто там бував – зрозуміє. Найкраще, що було в моєму сірому дитинстві. Прекрасне. Омріяне. Незабутнє.

Тепле море. Пляж. Пісні біля вогнища. Кінофестиваль. Нове бачення минулого. Підйом на Аю-Даг. Екскурсія на катері. Пам’ятаю вожатих «Озерного» - Тімура й Свєту з Оренбургу і Марину з Умані. Позитивні хлопці й дівчата. Ми жили дружною інтернаціональною родиною – Едік, Маша і Максим з Москви, Еміль з Закарпаття, Катя з Горлівки та ще з двадцяток дітей.

Фотографій майже не залишилось. Та й звідки їм було взятись, якщо фотоапаратів ми не мали, а на групові фото «кишенькових» не вистачало.

Про те, що я з інтернату, нікому не розповідав, і жити було простіше. «А хто твої батьки?» - «Та так, робочі»…

Востаннє потрапив у цю країну дитинства після дев’ятого класу – наче п’ятирічні, танцювали на масовках (так тут називали дискотеки), водили хороводи, співали пісні. Дорослі діти…

«Дозволь нам клятву дати,

що будем пам’ятати «Артек»

***

Перші роки в інтернаті асоціюються з піснею, яку на всіх сценах співав нині уже випускник школи Максим.


Ночь и тишина, данная на век,

Дождь, а может быть падает снег,

Все равно, - бесконечной надеждой согрет,

Я вдали вижу город, которого нет...


Где легко найти страннику приют,

Где, наверняка, помнят и ждут,

День за днем, то теряя, то путая след,

Я иду в этот город, которого нет...


Там для меня горит очаг,

Как вечный знак забытых истин,

Мне до него - последний шаг,

И этот шаг длиннее жизни...


Кто ответит мне, что судьбой дано,

Пусть об этом знать не суждено,

Может быть, за порогом растраченных лет

Я найду этот город, которого нет...


Там для меня горит очаг,

Как вечный знак забытых истин,

Мне до него - последний шаг,

И этот шаг длиннее жизни...


Там для меня горит очаг,

Как вечный знак забытых истин,

Мне до него - последний шаг,

И этот шаг длиннее жизни...



***

Стільки часу пройшло, а вона досі перевертає все всередині, і наче нитка Аріадни заводить крізь лабіринти пам’яті в дитинство, до обдертих 10-річних кросівок, котрі носило уже третє покоління, заплямованих чорно-рожевих спортивних костюмів радянської швейної фабрики, і незабутнього, мов шкільне какао в залізній чашці, запаху.



Запаху брудних ніг, поту, смаженої капусти і сирітства…



Дивимось, що привезли їсти. Це заняття ми любили…

***


Раз на рік, якщо були гроші, нам видавали «кишенькові». 10-20 гривень, кожному.

Вихователька під розписку особисто вручала цей капітал, на який можна було поїхати додому чи купити десять пачок соняшникового насіння. Більш дорослі витрачали все на пиво.

Благодійний фонд «Опіка» роздавав нам до свят конверти з марками, щоб ми написали привітання рідним. «Хто має кому писати – підніміть руки. Зробите якісь аплікації, щось намалюєте». І ми малювали. Вирізали квіти з кольорового паперу, складали або переписували вірші з дитячих «анкет».

***


Дні народження святкували скромно. Хто що мав, те й дарували. Головне – від душі, щиро. Лариса Вікторівна приносила з дому тістечка, солодку воду, купувала якісь подарунки.

До «домашніх» іноді «приходили», тоді радів весь клас: буде торт, банани, цукерки. Кожен старався влаштувати свято, і часто це вдавалося.

Якось так склалося, що я, мабуть, з вихователями спілкувався не менше, ніж з однокласниками. Дні коротав у кабінетах Марини Володимирівни і Любові Миколаївни. Завжди хотів дізнатись щось нове, отримати якісь знання, перейняти досвід старших, іноді «наривався» на образи однолітків, які думали, що все наше підпільне життя ставало відомим адміністрації.

Дружити з вихователями було дуже не похвально серед однокласників, але тільки так можна чомусь навчитись…

***

На дні народження старший вихователь з педагогом-організатором теж робили мені приємні й потрібні презенти – книги, пензлі для малювання..



***

Раз на три місяці в школі проводився День іменинника. У Актовій залі накривали «солодкий стіл», влаштовували невеличке свято для тих, чий день народження «вписувався» у цей квартал. Іноді з привітанням виступав директор, але хто б не стояв за мікрофоном, ми все одно дивились на стіл і були готові в будь-який момент аплодувати, щоб нарешті взятись за шоколадки, тістечка, соки… Діти…




Каталог: upload -> iblock -> bfe
iblock -> Звіт про підсумки роботи за 2014 рік
iblock -> Методична розробка Використання технології критичного мислення на уроках географії з метою формування ключових компетентностей учнів Вчитель географії Тітечко С. Є
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації
iblock -> Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
iblock -> Конкурсу «Вчитель року -2010»
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет початкової, дошкільної, корекційної та інклюзивної освіти
iblock -> Використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури

Скачати 11.22 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   31




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка