Частина перша 6 розділ перший 6



Сторінка1/47
Дата конвертації09.09.2018
Розмір3.5 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47






Зміст





1

Зміст 2


ЧАСТИНА ПЕРША 6

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ 6



Село очима юнака 6

Наша школа 19

Побратимство 24

Сільські події перед війною 25

Великодній піст у Дацикового Пилипа 30

Така їх доля 36

Початок Другої світової війни 40

«Уцікінєри» − польськ.: втікачі, дизертири 354



Перші совєти 50

Вибори делегата на Львівські збори 54

В день виборів 58

Нова влада 61

Школа і «Юнацтво» ОУН в селі 70

Повстання у селі Деренівці та його наслідки 85

Німецьке «визволення» 90

Німецька окупація 97

РОЗДІЛ ДРУГИЙ 101



Місто 101

Підготовка до великих подій 114

Другі совіти 123

Культосвітній технікум 137

Ветеринарний інститут 149

Канікули в селі 152

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ 164



Арешт і концтабір в Башкирії 164

Робочий день 201

Будівництво житлової інфраструктури 5-го району Ішимбаєва 205

Помічник начальника по побутовій частині 209

Будівельна контора 5-го району МВД СРСР 223

Знову в бригаді 225

Смерть Сталіна 232

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ 234



Воля без волі 234

Табірні знайомі 250

Передсмертний вечір останнього підпільника 262

Версія 263

ЧАСТИНА ДРУГА 267

Короткий нарис історії села Деренівки 267

Австрійська окупація краю 271

Перша світова війна і польська окупація 274

Польська окупація 274

Друга світова війна (совєтська окупація) 275

Німецька окупація 277

Перебудова і незалежна Українська держава 280

За все в житті треба платити 285

Хтось мусить стати в оборону 288

ДОДАТКИ 290



Слово до читача 306

Чотири жіночих долі (Софія Пістун) 309

Чия тут вина? (Софія Пістун) 311

Про автора книжки 314

Використана література: 316

ФОТОГРАФІЇ 318

Примітки 351



Присвячую своїм внукам

Олені та Ромкові


Моє село, моя країна, мій світ, моя батьківщина – скільки нез’ясованих понять і які почуття огортають людину, коли на самоті роздумує вона над сенсом життя і тими одвічними поняттями – «моє», «наше», «чуже».

Роздумую і я над тими короткими за формою й широченними за змістом поняттями, що ятрять мою душу. Особливо тепер, коли відчуваю, що життя моє смеркає, і, оглянувшись назад, сам себе запитую:

Що за свій вік доброго зробив, кого захистив? Ой, як потрібно щось зробити! А що?..



Ну, хоч би описати те, що сам бачив, що інші робили. Описати життя краю бодай із вікна свого обмеженого «я», залишити для нащадків спогади про історію рідного села, де був очевидцем розмов, незабутніх подій, звідки виніс багато дитячих і юнацьких вражень.

Моє село Деренівка не подібне на інші села, в яких мені довелось побувати. І не тому, що воно моє, а тому, що завше було активним, бойовим, що його молодь була, як тепер прийнято казати, з державним розумом. Втручалася до всяких громадських справ. Брала на себе відповідальність за все: долю села, повіту, народу. Не декларативні заяви, а практичні дії, які говорили самі за себе. Наші села зберегли не тільки національну культуру, зберегли націю від зникнення. Село вистояло і не зломилося. Ми всі в боргу перед селом.

Молодь часів моєї юності навічно зосталася для мене нетлінним взірцем українського патріотизму. І я не можу, як писав поет Василь Симоненко, піти із цього світу, не залишивши про тих криштально чистих дорослих дітей села доброї пам’яті, живого сліду, бо кожний із них спалахнув палаючою зіркою на небосхилі української весняної ночі першої половини двадцятого століття.

Випурхнули всі ми зі своїх сіл і розлетілись по світах і все, що там побачили й почули, несемо на старість до свого гнізда.

ЧАСТИНА ПЕРША




РОЗДІЛ ПЕРШИЙ






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка