Частини перша Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки і профільного навчання



Скачати 407.5 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації26.11.2018
Розмір407.5 Kb.
ТипКонцепція
  1   2   3   4   5
Частини перша

Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки і профільного навчання
Концепція профільного навчання, диференціація змісту навчання в старших класах здійснюється на основі співвідношення базових і профільних предметів, курсів за вибором. Кожен із них виконує певну роль у реалізації завдань профільного навчання. Однак можна виділити коло завдань, пріоритетних для курсів кожного типу.

Базові (нормативні) загальноосвітні предмети відображають обов’язкову для всіх школярів інваріантну частину навчання і спрямовані на завершення загальноосвітньої підготовки школярів. Із цих курсів складається інваріантна частина навчальних планів, для них розроблені державні освітні стандарти, їх освоєння є необхідною умовою продовження освіти.

Профільні предмети забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів і зорієнтовані, у першу чергу, на підготовку випускників до подальшого професійного навчання.

Профільне навчання у старшій школі впроваджується через таку форму освітньої діяльності як елективні курси (курси за вибором). Елективні курси це новий елемент навчального плану, який доповнює зміст профілю. Вони є новим механізмом актуалізації та індивідуалізації процесу навчання. З ґрунтовно розробленою системою елективних курсів кожний учень зможе отримати освіту з певним нахилом у тій чи іншій галузі знань.



Курси за вибором (елективні курси) (від лат. еlectus – вибраний) - це компонент варіативної частини змісту освіти у старших класах, спрямований на задоволення індивідуальних освітніх інтересів, потреб кожного школяра. Це обов‘язковий атрибут допрофільної підготовки і профільного навчання. Саме вони є найважливішим засобом побудови індивідуальних навчальних програм, оскільки безпосередньо пов’язані з вибором школярами змісту навчання в залежності від його інтересів, здібностей, життєвих планів.

Курси за вибором виконують декілька функцій:



  • «Надбудова» профільного курсу - такий додатковий профільний курс стає у повному обсязі поглибленим;

  • Сприяють розвитку змісту одного з базових курсів, вивчення якого здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, що дозволяє підтримувати вивчення суміжних навчальних предметів на профільному рівні або отримати додаткову підготовку для здачі ЗНО з вибраного предмету;

  • Сприяють задоволенню пізнавальних інтересів, потреб і нахилів учнів;

  • Є майданчиком для створення та експериментальної перевірки підручників і навчальних матеріалів нового покоління.

Розрізняють допрофільні і профільні курси за вибором. Основна роль допрофільних елективних курсів – допомогти учням основної школи вибрати профіль подальшого навчання. У зв‘язку з цим допрофільні елективні курси розраховані на відносно невелику кількість годин. Це дозволяє школярам упродовж року випробувати себе в різних видах діяльності відповідно до запропонованих профілей. Класифікація допрофільних елективних курсів, як будь-яка інша класифікація, є відносною. Більшість науковців вирізняють загальноорієнтаційні, предметноорієнтаційні та міжпредметні елективні курси.

Загальноорієнтаційні елективні курси покликані інформувати учнів про різні профілі навчання у старшій школі, специфіку видів діяльності, ознайомити із світом професій, допомогти вибрати профіль навчання з урахуванням своїх індивідуальних особливостей, дозволяють здійснити професіональні проби і проектувати професіональну кар‘єру.



Предметноорієнтаційні елективні курси спрямовані на здійснення до- профільної підготовки з певного навчального предмета. Вчителі прагнуть створити такий елективний курс, який спонукає учня до подальшого вивчення предмета в класі даного профілю. Іншою особливістю предметноорієнтаційних допрофільних курсів є бажання до поглибленого вивчення окремих тем і розділів навчальних курсів основної школи, що виходять за межі шкільної програми.

У свою чергу, предметноорієнтаційні елективні курси можна розділити на декілька груп:



  • Елективні курси підвищеного рівня, спрямовані на поглиблення того чи іншого навчального предмета. Вибір такого елективного курсу дозволить вивчити вибраний предмет не на профільному рівні, а на поглибленому. У такому разі всі розділи курсу поглиблюються рівномірно.

  • Елективні спецкурси, в яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що входить у програму даного предмета. В елективних курсах такого типу вибрана тема вивчається більш глибоко, ніж це можливо при виборі елективного курсу типу «курс підвищеного рівня».

  • Елективні курси, в яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що не входить в обов‘язкову програму даного предмета.

  • Прикладні елективні курси, мета яких - ознайомити учнів з важливими шляхами і методами застосування знань на практиці, розвивати інтерес учнів до виробництва. Наприклад, «Основи сільськогосподарського виробництва».

  • Елективні курси, присвячені вивченню методів пізнання природи. Наприклад, «Методи географічних досліджень», «Електронні картографічні моделі».

  • Елективні курси присвячені історії предмета.

  • Елективні курси, присвячені методам рішення задач, складанню і рішенню задач на основі фізичного, хімічного, біологічного, географічного експерименту.

Міжпредметні елективні курси в системі допрофільної підготовки не тільки орієнтують учнів на вивчення конкретного навчального предмету на профільному рівні, але і розкривають специфіку його вивчення у взаємозв‘язку з іншими профільними предметами. Вони пропонують вихід за рамки традиційних предметів, знайомлять учнів з комплексними задачами, які потребують синтезу знань з ряду навчальних предметів, формують загальнонавчальні, загальнокультурні знання, вміння і навики; комунікативні й соціальні компетентності. Такі елективні курси слід називати профільноорієнтаційними, скільки вони повною мірою реалізують саму ідею допрофільної підготовки. Прикладами міжпредметних елективних курсів можуть бути: «Природознавство», «Основи біогеографії».

Профільні елективні курсидоповнюють зміст профільного курсу, розвивають зміст одного із базових курсів, задовольняють різноманітні пізнавальні інтереси школярів, які виходять за рамки вибраного ними профілю.

Класифікація профільних елективних курсів:


  • Предметні – поглиблення і розширення знань з предмета, який входить у базовий навчальний план школи;

  • Міжпредметні – інтеграція знань учнів про природу і суспільство, наприклад, «Природознавство», «Основи біотехнології», «Основи космонавтики»;

  • Елективні курси з предметів, що не входять до базового навчального плану – це курси, присвячені психологічним, соціальним, культурологічним, мистецькознавчим проблемам [1]. Прикладами таких курсів можуть бути «Проблеми екології», «Ефективна поведінка у конфлікті», «Умови успішної комунікації», «Географія людських перспектив», «Основи зеленого дизайну», «Вступ у сучасні соціальні проблеми» тощо.

У профільній школі такий курс як «Природознавство» може виконувати двояку функцію:

- бути компенсуючим курсом для класів гуманітарного профілю;

- бути узагальнюючим курсом для класів природничого профілю.

Форми навчання в процесі вивчення курсів за вибором можуть бути як академічними (урок, практикум, лекція, семінар тощо) так і орієнтованими на інноваційні педагогічні технології (комунікативні методи, групові, дослідницька діяльність, метод проектів, розробка індивідуальних навчальних планів тощо) [2].



Факультативний (лат. facultas – можливий, необов‘язковий, даний на вибір) курс – курс, який вибирають учні для поглиблення і розширення знань з певного предмета, теми або питання відповідно до бажань та інтересів. Вони призначені для побудови індивідуальної освітньої програми учня. Учню пропонується набір таких курсів, і він може вибрати (або не вибрати) один із запропонованих факультативних курсів.

Мета факультативних курсів:



  • поглиблене вивчення предметів;

  • професійна орієнтація;

  • розвиток пізнавальних інтересів;

  • вирівнювання.

Факультативні курси забезпечують поглиблене вивчення понять, які вивчаються в основному курсі, обсяг знань обмежений шкільною програмою. При викладанні факультативних курсів застосовуються форми та методи, характерні для позакласних занять.

Розрізняють такі типи факультативних курсів:



  • систематичні (поглиблюють основний матеріал школи)

  • позапрограмові (спецкурси)

  • прикладні

  • міжпредметні

  • особлива група (гуртки, секції, творчі об‘єднання).

Що ж спільного і в чому різниця між елективними і факультативними курсами? Спробуємо дати відповідь на питання у вигляді таблиці.


ЕЛЕКТИВНІ КУРСИ

ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ

СПІЛЬНЕ

Мета: поглиблення знань, розвиток інтересів, здібностей, нахилів та професійне самовизначення

Вибираються учнями на основі власних інтересів

Відсутність стандартів та екзаменів (ЗНО)

Складові варіативної частини навчального плану

ВІДМІННЕ

Вибирається кожним учнем

Вибирається лише частиною учнів

Включені до розкладу, як інші уроки

Заняття винесені за сітку годин у розкладі

Обов‘язкові для відвідування, контроль знань

Необов‘язкові для відвідування, не оцінюється

Тривалість від 8-9 год., 16-17 год.

Можуть бути розраховані на чверть, семестр



Тривалість - 34 год. Заняття плану-ються на весь навчальний рік

Повинно бути запропоновано значну кількість курсів з кожного предмета

Може бути запропоновано один курс з одного предмета

Впровадження елективних та факультативних курсів забезпечує:

  • гнучкість структури шкільних навчальних планів;

  • інтеграцію суміжних предметів;

  • диференціацію (включає різні варіанти блоків навчального плану, варіації складу предметів і часу на їх вивчення);

  • уніфікацію (зміст і обсяг окремих предметів розробляється в залежності від функціонального значення для певного профілю)

  • гуманізацію (орієнтація на знання не як на самоціль, а як на умови для розвитку дитини).

Українська школа має гарний досвід здійснення системи факультативних занять. Створено десятки програм різних факультативних курсів і, хоча не всі із них стали масовими, але серед них було багато достойних, до того ж забезпечених навчальними посібниками для учнів і методичними посібниками для вчителів.

На жаль, вчителі не мають досвіду роботи з елективними курсами. Вони не ознайомлені з особливостями розробки елективних курсів, не всі розуміють місце їх в навчальному плані освітнього закладу, особливості методик і технології реалізації, їх суть та призначення. Відсутній банк даних елективних курсів.

Елективні курси можуть стосуватися любої тематики, що лежить у межах загальноосвітньої програми (вона також може виходити і за її межі).

Елективні курси в основній школі повинні допомогти учням сформувати культуру вибору освітнього профілю. Ця роль належить курсам, з якими учні знайомляться у 8-9 класах основної школи. Елективні курси для старшої (профільної) школи повинні виконувати функцію поглиблення знань (у цьому їх подібність з факультативами). З іншого боку, елективні курси продовжують формувати освітньо-професійну траєкторію кожного учня.

Учням іноді важко здійснити вибір того чи іншого курсу. Часто-густо цей вибір роблять за них педагоги. Цим вони не допомагають дитині самовизначитися, а вирішують за неї, виходячи із власних міркувань. Типова також ситуація, коли учні свій вибір пов‘язують не зі змістом профілю, не зі своїми власними здібностями і ціннісними орієнтирами, а з особистістю вчителя-предметника. Повага до вчителя, його авторитет іноді є вирішальним чинником для учня.

Велику роль у виборі учнями елективного курсу відіграє його назва. Якщо більшість факультативних курсів носить академічну назву, то назва елективних курсів повинна носити рекламний аспект. Вона має бути доступною, зрозумілою, заохочуваною, цікавою, перш за все, для учнів. Наприклад, «Секрети агронома», «Світ краплі», «Зелений дизайн» тощо.

Елективні курси повинні бути короткотривалими. Це дає можливість учням упродовж навчального року ознайомитися з декількома елективними курсами. Це чинник варіативності інформації.

Взявши за основу типові навчальні програми, вчителі можуть самостійно розробити авторські та модифіковані програми елективних курсів допрофільної підготовки і профільного навчання.

До модифікованих програм відносяться програми, розроблені на основі наявних навчальних програм, але змінені й доповнені у зміст предмета, послідовність вивчення тем, кількість годин, використання організаційних форм навчання тощо.

Авторські програми – це програми навчання, які не мають аналогів. Вони ґрунтуються на авторській концепції побудови змісту навчального курсу з даного предмета. Авторські програми потребують проходження науково-методичної експертизи фаховою комісією Міністерства освіти і науки України.

Елективні курси можуть бути дуже різноманітні. Тож, розробляючи програму елективного курсу на етапі допрофільної підготовки учнів, необхідно виходити з конкретних умов: матеріально-технічної бази закладу, запитів учнів, регіональної і місцевої специфіки, ринку праці і ринку освітніх послуг.

Автор-розробник програми елективних курсів повинен розуміти, що невеликий обсяг програми не знижує вимог до її складання.

Включення авторських і модифікованих програм в освітній процес навчального закладу потребує дотримання певних процедур:

- попереднє рецензування програми;

- апробація (на рівні закладу);

- експертиза;

- затвердження.

Важливу роль в успішному впровадженні елективних курсів відіграє підготовка навчальної літератури з даних курсів.

Тут можуть використовуватися навчальні посібники з факультативних курсів для гурткової роботи, а також науково-популярна література і довідкові видання.

Обласні інститути післядипломної педагогічної освіти мають напрацьовувати власні варіанти елективних курсів. У зв’язку з цим можна рекомендувати регіональним органам управління освіти створювати банки даних з елективних курсів, організовувати інформаційну підтримку та обмін досвідом введення елективних курсів.

Можливо також створення навчальних посібників з елективних курсів у вигляді набору модулів, які повинні ввійти до навчальних програм інститутів підвищення кваліфікації. Такими модулями повинні стати елективні спецкурси, розраховані на 8, 17 годин. Це дозволить упродовж навчального року глибоко вивчити 2-4 теми додатково до профільного курсу. Такий варіант вивчення профільного і елективного курсів дозволить поєднувати системність знань з предмета з глибоким вивченням окремих тем курсу, вибраних самим учнем.

Елективні курси допрофільної підготовки - курси за вибором, а в ролі електорату виступають учні 8-9 класів. Але вибирати вони мусять із числа тих курсів, які запропонує вчитель, навчальний заклад. Тому спочатку свій вибір повинен зробити вчитель, педагог: створювати авторську програму, розробляти модифіковану або працювати за наявними. У кожному випадку, організація допрофільної підготовки може бути ефективною лише тоді, коли кількість пропонованих елективних курсів буде надлишковою, а значить, і надлишок навчальних програм, з числа яких, учні, їх батьки і вчителі зможуть зробити адекватний вибір.

Вводячи елективні курси, необхідно враховувати, що йдеться не лише про їх програми, але й методичні посібники. Адже профільне навчання це не тільки диференціація змісту освіти, але й постійний навчальний процес. Тому в навчальних планах окремих профілів у рамках часу, що відводиться на елективні курси, передбачені години на організацію навчальних практик, проектів, дослідницької діяльності. Ці форми навчання поряд з розвитком самостійної навчальної діяльності учнів, застосуванням нових методів навчання стануть важливим фактором успішного проведення занять.

Елективні курси як найбільш диференційована варіативна частина шкільної освіти потребують нових організаційних рішень. Широкий спектр і різноманітний характер елективних курсів може поставити окрему школу в скрутне становище, яке визначається нестачею педагогічних кадрів, відсутністю навчально-методичного забезпечення. У таких випадках зростає значення мережевих форм взаємодії освітніх закладів. Мережеві форми передбачають об’єднання, кооперацію освітнього потенціалу декількох освітніх закладів, включаючи заклади початкової, середньої і вищої професійної і додаткової освіти.

Створення елективних курсів – важлива складова забезпечення ведення допрофільної підготовки і профільного навчання.



До елективних курсів ставляться особливі вимоги, спрямовані на активізацію самостійної діяльності учнів, оскільки ці курси не пов’язані з рамками освітніх стандартів і з будь-якими екзаменаційними матеріалами.


Частина друга

Алгоритм створення програми елективного курсу
СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОГРАМИ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ
Програма повинна включати наступні структурні елементи:

  • Титульний лист

  • Пояснювальну записку

  • Навчально-тематичний план

  • Зміст курсу

  • Інформаційно - методичне забезпечення навчальної програми



Титульний лист програми включає:

  • Назву навчального закладу, що реалізує авторську навчальну програму

  • Посаду, П.І.Б. відповідального працівника навчального закладу, який затверджував програму

  • Дату затвердження навчальної програми

  • Назву елективного курсу

  • Вікову категорію дітей, для яких розрахована дана програма

  • Термін реалізації даної програми

  • П.І.Б, посада автора (авторів) навчальної програми

  • Назва міста, населеного пункту

  • Рік складання навчальної програми



Пояснювальна записка
Пояснювальна записка розкриває:

  • Освітню галузь, до якої входить даний елективний курс, предмет вивчення;

  • функції даного елективного курсу;

  • новизну, актуальність, педагогічну доцільність курсу;

  • мету і завдання навчальної програми; специфіку і значення для вирішення задач профільного навчання (допрофільної підготовки) учнів;

  • відмінні особливості даної програми від наявних;

  • тривалість реалізації навчальної програми;

  • вимоги до даного елективного курсу, основні ідеї курсу;

  • загальні риси методичної системи досягнення вказаної мети, опис засобів їх досягнення, форми і режим занять;

  • очікувані результати;

  • форми проведення підсумків реалізації навчальної програми (виставки, фестивалі, змагання, конференції, проекти, тощо).



Зміст курсу
Зміст курсу розкривається через:

  • короткий опис тем або розділів;

  • перелік основних понять;

  • вимоги до знань, умінь, навиків, компетентностей учнів;

  • коротку характеристику форм занять з кожної теми;

  • опис методичного забезпечення кожної теми (дидактичний матеріал, технічне оснащення).


Навчально-тематичний план освітньої програми
Навчально-тематичний план освітньої програми включає:

  • перелік розділів, тем;

  • кількість годин з кожної теми (з розбивкою на теоретичні і практичні заняття);

  • форми занять, які плануються по кожній темі (урок, лабораторні, практичні роботи; бесіда, дискусія, похід, екскурсія, конкурс, тощо);

  • форми проведення підсумкових занять з кожної теми.


Інформаційно-методичне забезпечення освітньої програми
Інформаційно-методичне забезпечення освітньої програми включає:

  • список літератури;

  • перелік Internet-ресурсів (URL-адреса, WEB-сторінки);

  • перелік відео- і аудіопродукції (компакт-дисків, відеокасет, аудіокасет, презентацій);

  • методичний посібник для вчителя.

Тож оволодіння технологією створення найрізноманітніших програм елективних курсів є нагальною педагогічною проблемою, яка потребує швидкого розв‘язання. Адже на часі – організація профільного навчання старшокласників.

Частина третя

Програми курсів за вибором
Т. Гільберг

Програма курсу за вибором «Рідний край»

для учнів 8-9 класів

загальноосвітніх навчальних закладів

Пояснювальна записка
Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням знань учнів з курсу «Географія України», на вивчення якого зменшена кількість годин за програмами для 12-річної школи.

Мета курсу – ознайомити учнів з природою, населенням, господарською діяльністю людей свого краю (області, адміністративного району), сформувати в них природничі, соціальні, економічні знання та вміння як необхідні компоненти освіти.

Вивчення курсу «Рідний край» сприятиме розширенню, поглибленню і систематизації знань учнів про природу, населення, господарство своєї області (адміністративного району). Реалізація даного курсу дає можливість вчити учнів вести краєзнавчу пошукову та дослідницьку діяльність з використанням знань як з географії, так і з історії, біології, літератури та інших предметів шкільного компоненту, навчити учнів узагальнювати і оформляти результати власних досліджень.

Програма курсу «Рідний край» передбачає розв’язання таких завдань:



  • дати учням ґрунтовні знання про природу, населення і господарство свого села (міста), району, області;

  • ознайомити з принципами раціонального використання природних ресурсів свого краю;

  • навчити учнів практично застосовувати здобуті географічні знання, оцінювати стан природи своєї області (району) і вплив на неї господарської діяльності людини;

  • виховувати бережливе ставлення до природи і ресурсів свого краю (області, адміністративного району);

  • усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються в навколишньому середовищі та в суспільстві свого краю (адміністративного району).

Реалізовувати програму краще в ІІ семестрі навчального року, коли учні мають певну суму знань і вмінь з курсу «Географія України».

Програма курсу «Рідний край» включає вступну частину та два розділи. У «Вступі» (на вивчення якого відводиться 2 години) розглядаються об’єкт вивчення, джерела краєзнавчих знань, методи краєзнавчо-пошукової та краєзнавчо-дослідницької діяльності, способи оформлення результатів краєзнавчої роботи.

Розділ І – «Фізична географія рідного краю» складається з 7 тем, які передбачають вивчення компонентів природного комплексу території, що вивчається. На вивчення даного розділу відводиться 15 годин.

Розділ ІІ – «Економічна і соціальна географія свого краю» складається з двох підрозділів: «Соціальна географія» на вивчення якого передбачено 8 годин та «Господарський комплекс свого краю», на його вивчення відводиться 8 годин.

Програмою передбачені науково-дослідницькі роботи, учнівські проекти, зустрічі, екскурсії, фенологічні спостереження, практичні, творчі роботи, які сприяють виробленню в учнів навичок використання краєзнавчих матеріалів в різних конкретних ситуаціях, вміння вести пошуково-дослідницьку роботу.

Програмою передбачено виконання восьми практичних робіт: чотирьох у розділі «Фізична географія рідного краю», однієї у розділі «Соціальна географія» і трьох у розділі «Господарський комплекс свого краю».

Передбачені програмою екскурсії на підприємства, до природних об’єктів, в краєзнавчі музеї (всього їх пропонується протягом вивчення курсу сім) допоможуть учням більш глибоко і змістовно пізнати свій край, вивчити його і полюбити.

Побудова програми дозволяє вчителю творчо підходити до її реалізації, самостійно варіювати її структурою, підбирати такі методи і форми роботи, які принесуть бажаний результат.

Такий комплексний підхід до вивчення рідного краю розширює практичне значення краєзнавства, сприяє всебічному вивченню своєї області, адміністративному району.
Програма курсу за вибором «Рідний край»

(фізична географія)

8 клас – 17 годин




К-сть

годин


Зміст

Учнівські компетенції

1

2

Вступ. Поняття «краєзнавство». Об’єкт вивчення краєзнавства. Джерела краєзнавчих знань. Дослідження і дослідники краю. Методи краєзнавчо-пошукової та краєзнавчо-дослідницької діяльності. Оформлення результатів краєзнавчої дослідницької роботи

Науково-дослідницька робота: зібрати і узагальнити протягом семестру матеріали про краєзнавців своєї місцевості.

Екскурсія: до шкільного краєзнавчого музею.

Учні:

- визначають об’єкт вивчення краєзнавства;

- уміють користуватися різними джерелами знань про свій край;

- характеризують методи краєзнавчої діяльності ;

- користуються способами оформлення результатів краєзнавчої дослідницької роботи.


Фізична географія рідного краю (15 год.)

2

1

Географічне положення, межі, розміри, сусіди області (адміністративного району). Оцінка географічного положення. Історія утворення адміністративної одиниці.

Практична робота: нанесення на контурну карту меж області (адміністративного району). Вказати адміністративні одиниці, з якими дана територія межує.

Учні:

- характеризують географічне положення області і адміністративного району;

- роблять висновки, узагальнення щодо географічного положення даної адміністративної одиниці;

- працюють з контурними картами, атласом.



3

3

Основні риси природних умов. Особливості рельєфу, тектонічної та геологічної будови свого краю. Найпоширеніші гірські породи. Корисні копалини, їх використання. Антропогенні форми рельєфу. Несприятливі фізико-географічні процеси: вітрова та водна ерозія, зсуви, підтоплення, карст…

Екскурсія на підприємство по видобутку чи переробці корисних копалин (кар’єр, щебзавод…)

Практична робота: складення звіту про роботу підприємства, яке відвідали під час екскурсії (за планом)

Учні:

- характеризують особливості рельєфу;

- називають тектонічні структури краю;

- аналізують взаємозв’язок форм рельєфу з тектонічною будовою території;

- оцінюють забезпеченість області (району) мінеральними ресурсами;

- складають звіт про роботу підприємства.



4

2

Кліматичні умови області (адміністративного району), чинники їх утворення. Кліматичні сезони. Агрокліматичні ресурси краю. Несприятливі природні кліматичні явища: зливи, град, суховії, пилові бурі, посухи, ожеледь, заморозки (ранні осінні, пізні весняні). Зміна кліматичних умов за останні 100 років

Практична робота: узагальнення матеріалів спостережень за погодою. Побудова графіків tº, діаграм кількості опадів, хмарності, рози вітрів.

Учні:

- називають елементи клімату, ведуть спостереження та аналізують метеорологічні дані;

- роблять висновки про закономірності розподілу кліматичних показників та їх господарське значення;

- опрацьовують метеорологічні показники;

- працюють з кліматичними та синоптичними картами;

- користуються метеорологічними приладами.



5

3

Гідрологічні умови краю. Природні та штучні водойми, їх характеристика. Підземні води.

Якість та хімічний склад води.

Використання водних ресурсів у господарській діяльності та рекреаційних цілях.

Екскурсія до одного з водних об’єктів з метою його вивчення.

Практична робота: Розроблення картограми «Рівень забезпечення регіону водними ресурсами»

Творча робота: Розробити проект врятування водних об’єктів свого краю.


Учні:

- знають розташування гідрологічних об’єктів на території області (району);

- вміють давати характеристику водним об’єктам;

- аналізують значення водних ресурсів для свого краю, екологічні проблеми поверхневих та підземних вод.



6

2

Грунтово – рослинний покрив і тваринний світ. Фактори ґрунтоутворення.

Земельні ресурси краю, їх раціональне використання. Проблеми ґрунтів: ерозія, хімізація, засолення… Меліоративні заходи.

Найпоширеніші представники рослинного і тваринного світу даної території.

Екскурсія до краєзнавчого музею. Вивчення видового складу фауни і флори свого краю.

Дослідницька робота: Вивчити вплив антропогенних факторів на рослинний і тваринний світ свого краю. Запропонувати заходи щодо їхнього збереження.


Учні:

- пояснюють особливості утворення і поширення ґрунтів в краї й можливості раціонального їх використання;



  • характеризують особливості рослинного і тваринного світу на території району;

  • аналізують вплив антропогенних факторів на стан грунтово – рослинного покриву і тваринного світу.

7

2

Природоохоронні об’єкти краю.

Проблеми раціонального використання і охорони природних умов і ресурсів .



Практична робота: Створення карти «Природоохоронні об’єкти краю»

Зустріч з науковими співробітниками природоохоронних установ.

Творча робота: Збір матеріалів (фотоматеріали, малюнки) і оформлення «Червоної книги» свого краю.

Учні:

- називають природоохоронні об’єкти свого краю;

- вміють дати їм характеристику;

- наводять приклади червонокнижних представників рослинного і тваринного світу свого краю;

- аналізують екологічну ситуацію в районі.


8

1

Сучасні ландшафти.

Положення області (адміністративного району) в системі одиниць фізико-географічного районування.

Вплив господарської діяльності людини на зміну ландшафтів свого краю.


Учні:

- називають чинники формування ландшафтів

- характеризують особливості взаємодії компонентів природи в ландшафтах району;

- вміють працювати з тематичними картами;

- роблять висновки про наслідки впливу господарської діяльності людини на природні ландшафти свого краю.


9

1

Узагальнення і систематизація знань



Програма курсу «Рідний край»

(економічна і соціальна географія)

9 клас – 17 годин




К-сть

годин


Зміст

Учнівські компетенції

1

1

Вступ. Особливості ЕГП області (району). Методи економіко-географічних досліджень території.

Учні:

- дають характеристику ЕГП області (району);

- називають методи економіко-географічних досліджень.


Соціальна географія свого краю (8 годин)

2

2

Кількість, розміщення і густота населення області (району).

Його вікова і статева структура. Міграційні процеси.



Практична робота: Вивчення динаміки кількісного складу населення області (району). Зміна народжуваності у твоїй родині (побудова графіків чи діаграм)

Учні:

- називають кількість населення області (району);

- характеризують віковий склад і статеву структуру населення області (району);

- вміють будувати графіки;

- пояснюють причини депопуляційних процесів в області ( районі).


3

1

Національний та конфесійний склад населення області (району)

Учні:

- характеризують особ- ливості національного і конфесійного складу населення області (району);

- пояснюють причини його строкатості.


4

2

Міське і сільське населення. Міграційні процеси. Історія заселення краю. Особливості культури і побуту місцевого населення. Традиції своєї родини. Проблеми малих сіл, людність сільських населених пунктів, її зміни (в межах адміністративного району)

Екскурсія: до краєзнавчого музею. Вивчення традиційних ремесел краю. Ознайомлення з археологічними знахідками, предметами побуту.

Учні:

- називають населені пункти області (району) – знають їх класифікацію, розміщення;

- дають характеристику особливостям культури і побуту місцевого населення;

- пояснюють сучасні проблеми населених пунктів в масштабах області та адміністративного району



5

2

Трудові ресурси і зайнятість населення. Ринок праці. Безробіття. Навчальні заклади області (району).

Дослідницька робота по темі «Проблема безробіття та шляхи її розв’язання в області (районі).

Екскурсія до Центру соціального захисту населення (центру зайнятості). Знайомлення з роботою установ. З'ясувати , які професії є надлишковими, а яких не вистачає на ринку праці.

Учні:

  • пояснюють проблеми використання трудових ресурсів в області (районі);

  • характеризують структуру зайнятості населення свого краю, ринок праці;

  • вміють працювати із статистичними даними, робити висновки, узагальнення.

6

1

Узагальнення і систематизація знань.

Господарський комплекс свого краю (8годин)

7

1

Загальна характеристика господарства. Галузі виробничої і невиробничої сфер. Галузі спеціалізації.

Типи підприємств за формою власності.

Місце господарського комплексу району в господарському комплексі області.

Практична робота: «Аналіз розвитку галузей промисловості. Визначення проблем та перспектив їх розвитку.»


Учні:

  • називають галузі виробничої і невиробничої сфер господарства області (району);

  • аналізують загальний стан справ в господарському комплексі області (району);

  • роблять висновки про місце господарського комплексу району в господарському комплексі області.

8

2

Промисловість області (району).

Галузева структура.

Розвиток галузей промисловості в межах області (району). Проблеми, перспективи розвитку.

Екскурсія на місцеве виробниче підприємство.

Практична робота: Звіт про роботу підприємства, яке відвідали під час екскурсії.


Учні:

  • аналізують схему галузевої структури промисловості області (району);

  • розкривають роль і значення промисловості в господарстві краю;

  • роблять висновки про причини проблем та перспективи розвитку галузей промисловості свого краю.

9

2

Сільське господарство: природно – географічні передумови, структура, шляхи ведення, проблеми розвитку.

Рослинництво. Тваринництво.



Учні:

  • характеризують галузі сільського господарства області (району);

  • аналізують зміни, що відбуваються в сільському господарстві краю на сучасному етапі розвитку;

  • роблять висновки про проблеми та перспективи розвитку сільського господарства краю.

10

1

Транспорт і територіально – виробничі зв’язки області (району).

Види транспорту.

Транспортні пункти, вузли.

Проблеми галузі та перспективи розвитку.

Місце транспортного комплексу району в транспортній мережі області, регіону.


Учні:

  • називають види транспорту і показують на карті найважливіші транспортні магістралі області (району);

  • обґрунтовують місце транспортного комплексу району в транспортній мережі області.

11

1

Природна, соціальна, господарська топоніміка краю.

Практична робота: Скласти словник мікротопонімів свого населеного пункту (міста, села).

Учні:

- пояснюють історію походження та значення мікротопонімів свого краю (міста, села).



12

1

Узагальнення, систематизація та оформлення краєзнавчих матеріалів.


Рекомендована література


  1. Гаркуша О.М. Заповіднів місця Миколаївщини, Київ, Комп’ютерні системи, 2002 р.

  2. Гаркуша О.М. Миколаївщина: край славного минулого та великих перспектив. – загальнонаціональна громадсько-політична газета «Українські регіони», №18, вересень 2008 р.

  3. География Николаевской области: природа, население, хазяйство, (пособие для учителей) Ф.Н. Лисецкий, А.Э.Молодецкий. – Николаев; 1990 – 64 с.

  4. Дяченко Л.Д., Слюсар О.І. Рідний край. Миколаївщина. – ТОВ Поліграфія підприємство «КОД». – Кіровоград, 1998 – 152 ст.

  5. Жадан В.І., Пічугін Б.В., Федченко Ю.І. Як вивчити свій рідний край. – К.: Радянська школа, 1981

  6. Клименко Л.О. Краєзнавча спадщина у вивченні краєзнавчих наук. Навчально-методичний посібник. – Миколаїв: МОІППО, 2006. – 144 с.

  7. Колесник А.М. Туристскими тропами Николаевщины: Путеводитель. Изд. 2-е, доп. – Одесса: Маяк,1987. – 96 с., 8 л. ил.: ил.

  8. Костриця М.Ю. Практикум із географічного краєзнавства. Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1979 р.

  9. Миколаївщина. Землі квітучої краса. Фотоальбом. – Київ «Мистецтво» 1979 р.

  10. Новобужжя: крок за кроком. Звіт голови Новобузької районної державної адміністрації Бондаря О.О. за 2006 рік, додаток до Новобузької районної газети «Вперед» № 52-53 (10156) за 28 червня 2007 р.

  11. Позитивні зрушення в соціально-економічному житті Миколаївщини. Підготовлено Головним управлінням економіки облдержадміністрації, Миколаїв, 2006

  12. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу/ Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко – 2-ге вид., із змінами. – Х.: Торсінг плюс, 2008 р.



П Р О Г Р А М А

"Україна і світовий ринок"
авторів
Бочко М.І., Гільберг Т.Г.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма "Україна і світовий ринок" розрахована на учнів 10 (11) класів і базується на знаннях фізичної, економічної і соціальної географії та економіки за основну школу, сприяє розширенню знань курсів "Економічна і соціальна географія України" і "Економіка".

Завдання курсу: формування цілісної уяви про сучасний ринок, складність протиріччя його формування і шляхи розв’язання існуючих проблем.

Одним із багатьох завдань гуманітарної освіти є сприяння вихованню людини, яка цікавиться важливими напрямками розвитку країни, проблемами навколишнього середовища, а також відповідальна і має необхідні знання для розв’язання завдань у різних сферах.

Знайомство з особливостями формування національного ринку, регіо­нальними відмінностями, роллю географії у розв’язанні проблем формування й існування ринку дає учням початкові знання з проблем ринкової економіки.

Мета програми: розкрити актуальність ринкових відносин, умови, особливості, тенденції формування ринку України; пояснити учням, що головне – це віра в людину, її розум, здібності; зробити своє майбутнє кращим.

Даний курс актуальний ще й тим, що дає учням елементи знань з економічної, політичної, екологічної географії.



Зміст курсу сприяє реалізації поглиблення змісту обраних за профілем предметів, формуванню всебічно освіченої особистості; дає учням об’єктивну картину світу, допомагає оволодіти елементами екологічної, економічної і географічної культури.

При вивченні курсу пропонується робота з різними джерелами інформації, посилення практичної направленості матеріалу, націленість учнів на оволодіння знаннями, навичками, досвідом діяльності й емоційно-ціннісних відносин, що необхідні в повсякденному житті.

Програма розрахована на 34 години.

Кожна тема передбачає виконання колективних, індивідуальних, самостійних і практичних робіт, проектів. Кількість практичних робіт може визначати вчитель залежно від особливостей класу.



Каталог: predmety -> geo -> media -> files
files -> Програма курсу за вибором Етногеографія 5-9 класи Пояснювальна записка
files -> Програма «Глобальні проблеми світу»
files -> Пояснювальна записка Курс за вибором призначений для учнів 8 класу і розрахований на 17 годин
files -> Пояснювальна записка Програма курсу за вибором «Рідний край»
files -> Програма «Глобальні проблеми світу»
files -> Програма курсу за вибором Етногеографія 5-9 класи Пояснювальна записка
files -> Пояснювальна записка Програма курсу за вибором «Рідний край»
files -> Зміст теми
files -> Соціально-економічна географія світу


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка