Чинники, що впливають на формування внутрішньої картини хвороби підлітків із соматичними захворюваннями



Сторінка1/2
Дата конвертації22.06.2022
Розмір58 Kb.
#92859
  1   2
..

Турубарова Анастасія Володимирівна
к.психол.н., доцент
Класичний приватний
університет (м. Запоріжжя)


ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАРТИНИ ХВОРОБИ ПІДЛІТКІВ ІЗ СОМАТИЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Зростання кількості хронічних хвороб зумовило посилення уваги науковців до психологічних проблем особистості із соматичними захворюваннями. Все більше дослідників звертаються до цих питань, в тому числі – особливостей впливу соматичної хвороби на психічний розвиток дітей різного віку.


Проблема внутрішньої картини хвороби дітей та її вивчення були і залишаються актуальними. Без дослідження чинників, що впливають на формування внутрішньої картини хвороби підлітків неможливо розробити подальші ефективні способи корекційного впливу на їх соціально-психологічний розвиток.
Дослідження зазначеної проблеми є однією із найважливіших, оскільки саме внутрішня картина хвороби певним специфічним чином впливає на хід захворювання та особистість в цілому. Не менш важливим є і пошуки психологічного інструментарію для своєчасної корекції негативних наслідків розвитку таких підлітків у системі діяльності психологічних служб охорони здоров'я й освіти.
Внутрішня картина хвороби (ВКХ) розглядається вченими в контексті системного підходу до вивчення особистості (Б. Ломов, С. Максименко, В. Мерлін та ін.), а також у рамках психосоматичного підходу, який, як показують найновіші дослідження (Г. Кочарян, O. Кочарян, В. Кришталь, М. Маркова, М. Пустовойт та ін.), є особливо актуальним сьогодні у медичній психології. Не зважаючи на наявність наукових робіт, які досліджують внутрішню картину хвороби дітей, все ж таки, на думку В. Ніколаєвої, до тепер залишається недостатньо дослідженим віковий аспект суб’єктивного відображення хвороби [3].
На сучасному етапі розвитку психологічної науки питанням внутрішньої картини хвороби підлітків із соматичними захворюваннями займаються такі науковці, як: І. Вахрушева, В. Ніколаєва, В. Романова, А. Султанова та ін.
Внутрішня картина хвороби як результат власної внутрішньої активності особистості формується при будь-якій соматичній хворобі. Про важливість дослідження суб’єктивної сторони хвороби писав ще в 1944 році видатний психолог Р. Лурія [2]. Він відзначав, що успіхи медичної техніки не виключають та не замінюють дослідження особистості хворого, аналіз скарг якого, на його думку, набуває особливо важливого значення.
Щодо структури ВКХ, то з точки зору А. Тхостова [6] суб’єктивне відображення хвороби складається з таких рівнів: чуттєва тканина, первинне позначення (тілесне відчуття), вторинне позначення (міф хвороби) і особистісний сенс хвороби.
В. Ніколаєва пропонує виділяти в структурі внутрішньої (суб'єктивної) картини хвороби такі рівні [3]:
- сензитивний (хворобливі відчуття і стани);
- емоційний (безпосередні емоційні реакції на болісні відчуття й емоційні реакції на наслідки хвороби в житті людини);
- інтелектуальний (знання про хворобу й оцінка свого стану);
- мотиваційний (виникнення нових мотивів і перебудова колишньої мотиваційної структури).
Слід зазначити, що в більшості сучасних психологічних досліджень внутрішньої картини хвороби при різних нозологічних формах у її структурі виділяється кілька взаємозалежних рівнів:
1. Больова сторона (рівень відчуттів, чуттєвий рівень) – локалізація болю та інших неприємних відчуттів, їх інтенсивність та ін.
2. Емоційна сторона пов'язана з різними видами емоційного реагування на окремі сторони, симптоми, захворювання в цілому і його наслідки.
3. Інтелектуальна сторона (раціонально-інформаційний рівень) – випливає з уявлень та знань хворого про його захворювання, роздумів про її причини і наслідки.
4. Вольова сторона (мотиваційний рівень) пов'язана з певним ставленням хворого до свого захворювання, необхідністю зміни поведінки і звичного способу життя, актуалізацією діяльності щодо повернення та збереження здоров'я.
Зміст суб'єктивної картини хвороби, за В. Ніколаєвою, залежить від впливу ряду чинників:
- характер розладу (гострий або хронічний, наявність або відсутність болю, косметичних дефектів, збереження або обмеження колишніх можливостей у поведінці та діяльності та ін.);
- обставини життя з розладом (поява нових проблем, стигматизація, дискримінація та ін.);
- особистісні особливості пацієнта;
- соціальний статус до розвитку розладу [3].
Р. Войтенко виділив ряд чинників, що обумовлюють ВКХ:
1. Біологічні чинники, що містять соматичну патологію, промислові інтоксикації, інфекції, черепно-мозкові травми.
2. Соціогенні – зміна ролі пацієнта в родині, референтній групі, зміна ставлення соціуму до хворого.
3. Аутопсихологічні – зниження самооцінки, втрата життєвої перспективи, почуття неповноцінності, занепокоєння своєю долею і долею рідних і близьких. Метою впливу об'єктивних чинників хвороби на особистість є зменшення наявних можливостей збереження мотивації пацієнта і способів її реалізації в умовах тілесної хвороби і її наслідків [4].
За результатами дослідження А. Султанової виявлено, що на формування ВКХ підлітків із уродженими вадами серця впливають такі чинники: позиція батьків стосовно захворювання дитини, особливості тілесності підлітків із уродженими вадами серця, пов'язані зі специфікою захворювання, власна пізнавальна активність підлітка, активність процесів самосвідомості, а також соціально-психологічні чинники [5].
На думку І. Вахрушевої [1], ставлення до хвороби в підлітків із захворюваннями шлунково-кишкового тракту є інтегративним наслідком трьох основних чинників: особистісних характеристик хворих підлітків, особливостей сімейних взаємин і наявністю больових відчуттів.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка