Департамент освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації


Особа позбавляється статусу біженця, якщо вона не займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України



Скачати 423.02 Kb.
Сторінка3/5
Дата конвертації16.03.2017
Розмір423.02 Kb.
1   2   3   4   5

Особа позбавляється статусу біженця, якщо вона не займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.

Втрата статусу біженця згідно зі ст. 15 Закону України "Про біженців" здійснюється, якщо особа:

1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);

2) набула громадянство України чи добровільно набула громадянство, яке мала раніше, чи набула громадянство іншої держави і користується її захистом;

3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;

4) будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не існують;

5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;

6) не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не існують.












1.4. Приклад з історії

Масові переселення мирного населення та біженство стали одним з трагічних наслідків Першої світової війни. Велика Британія, Франція та Нідерланди взяли на себе турботу про бельгійських біженців. Проблема повстала і перед Німеччиною, де появу біженців спричинив вступ французької армії до Ельзасу на Західному фронті та росіян до Пруссії на Східному. Австрійська влада виселяла мешканців міст та сіл Східної Галичини, які входили до зони воєнних дій. Проте саме у Російській імперії біженство отримало безпрецедентні за кількістю переміщених людей розміри та в більшості випадків носило примусовий характер. На жаль, і сьогодні практично 100 років по закінченню Першої світової війни проблема біженців залишається актуальною у сучасному світі.

У роки Першої світової війни з’явився термін біженство, визначений «Конвенцією про статус біженців» 1951 р. та доповненнями «Протоколу щодо статусу біженців» 1967 р., розробленими за ініціативи ООН. Проте у тогочасний період не існувало жодних юридичних норм щодо визначення та захисту цієї категорії населення. У внутрішніх губерніях Російської імперії перебувало понад 3 млн. біженців, що вимагало від неї створення правового поля щодо забезпечення їхніх життєво важливих потреб, регламентації переходу від благодійної допомоги до системи державної підтримки. «Закон про забезпечення потреб біженців», який був схвалений Радою міністрів 4 серпня 1915 р., наступного дня передали до парламенту. 14 серпня 1915 р. Державна дума розглянула законопроект про біженців, внісши деякі поправки до його положень (уточнювалось визначення категорії людей, яких відносили до біженців; збільшувався вплив законодавчих палат у керівництві процесом організації допомоги; на місцях головна роль відводилась земським і міським самоврядуванням замість губернаторів та ін.). Вже 30 серпня 1915 р. закон підписав Микола ІІ, і з цього часу до листопада 1917 р. документ визначав політику державного піклування про біженців. «Закон про забезпечення потреб біженців» включив 5 статей, які стосувалися правил і по порядку фінансування біженських потреб та надання їм всебічної допомоги. Спеціальна стаття передбачала негайне виділення 25 млн. крб. з державного бюджету. Проаналізувавши «Закон про забезпечення потреб біженців» від 30 серпня 1915 р., бачимо, що Російська імперія визнавала допомогу біженцям державним обов’язком. Провідна роль в організації опіки відводилась міністру внутрішніх справ. Саме він очолював новостворену структуру – особливу нараду з улаштування біженців, контролював фінансові операції та в цілому мав керувати процесом. Отже, масовий характер біженства у Російській імперії за часів Першої світової війни виніс на порядок денний вирішення багатьох проблем, зокрема розробку законодавства, що мало всебічно регулювати процес надання їм допомоги. 30 серпня 1915 р. набув чинності «Закон про забезпечення потреб біженців». Прийняття документу, безумовно, мало позитивне значення, адже з цього часу і до листопада 1917 р. організація допомоги впорядковувалась і систематизувалась.



















РОЗДІЛ ІІ

Соціальний захист біженця переселенця та внутрішньо переміщеної особи




2.1 Необхідність державного регулювання

Нещодавно Комітет виборців України оприлюднив заяву про те, що «законопроекти про голосування переселенців суперечать Конституції». Різка критика з боку цієї організації з’явилась лише через місяць після реєстрації кількох проектів законів, мета яких – виправити цю правову несправедливість. Заява КВУ – своєрідна відповідь на анонсовану перед тим акцію «Виборчі права переселенців – важливіші за політичні інтереси». Одним з організаторів заходу була Донецька обласна організація «Комітет виборців України», яка виступила ініціатором законопроекту 2501а-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб» разом з Громадянською мережею «ОПОРА», Інститутом суспільно-економічних досліджень та «ВостокSOS».

2.2. Законодавство України



Законом передбачено, що громадянин України має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
2016 -> Програма навчальної дисципліни аграрне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс
2016 -> Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи
2016 -> Програма навчальної дисципліни господарське право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр
2016 -> Методичні Рекомендації Запобігання і виявлення
2016 -> Програма додаткового вступного випробування з фаху для вступників на здобуття ос
2016 -> Кз «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської районної ради
2016 -> Урок №3 Реферативна робота
2016 -> Лекція №1 Вступна лекція: Екологія як наука Екологія мета, завдання, методи, основні терміни та визначення

Скачати 423.02 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка