Державна Установа «Інститут медицини праці намн україни»



Скачати 288.08 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір288.08 Kb.
#12033
ТипРеферат


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Державна Установа «Інститут медицини праці НАМН України»

Наукова робота на здобуття щорічної премії

Президента України для молодих вчених
РОЛЬ ГЕНЕТИЧНОЇ СХИЛЬНОСТІ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ АГЕНТІВ У РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У ШАХТАРІВ”













Долінчук Людмила Василівна

кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу професійної патології ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»



























РЕФЕРАТ

Київ 2016


Актуальність теми дослідження. Професійна захворюваність акумулює категорію хвороб, які набувають розвитку внаслідок впливу на організм людини несприятливих факторів виробничого середовища, а також трудового процесу. У структурі професійної захворюваності шахтарів України перше місце посідають хвороби органів дихання.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) має тенденцію до швидкого поширення серед професійних захворювань у вугільній, гірни­чодобувній та металургійній галузях промисловості, які характеризу­ються несприятливими умовами праці, що комплексно впливають на організм працюючого. В Україні рівень професійної пилової патології на 75-85 % формується за рахунок вугільної галузі. До професійних захворювань шахтарів, що зумовлені несприятливим впливом виробничого пилу, відносять пневмоконіоз, хронічний пиловий бронхіт, ХОЗЛ.

Сьогодні ХОЗЛ розглядають як одне з найпоширеніших і обтяжливих захворювань, що призводить до непрацездатності, інвалідності, смертності та значних соціально-економічних витрат як в Україні, так і у світі. За оцінками ВООЗ понад 65 млн. осіб у світі страждають на ХОЗЛ.

Для професійного здоров’я велике значення мають фактори ризику, що пов’язані з організацією праці та біологічні фактори. На розвиток ХОЗЛ професійної етіології впливають високі концентрації вугільно-породного пилу в повітрі робочої зони, генетична схильність та інфекційне навантаження.

На сьогодні пріоритетним завданням залишається пошук більш ефективних методів профілактики, які б дали змогу попередити розвиток захворювання. У цій площині визначення генетичних маркерів схильності до ХОЗЛ відкриває нові можливості для запобігання розвитку патології у групах ризику. Одними з найбільш перспективних кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до розвитку ХОЗЛ є гени, білкові продукти яких залучені в патогенетичний процес, а саме матриксні металопротеїнази (ММР-9, ММР-2) та їх інгібітори (ТІМР-2, α2M). Ген еластину (ELN) можна розглядати як один з генів-схильності до ХОЗЛ, оскільки руйнування волокон еластину є однією з найважливіших ланок у патогенезі захворювання.

Слід відмітити, що основним чинником збільшення смертності при ХОЗЛ є часті загострення, що прискорюють прогресування захворювання, погіршують якість життя. Крім того, значно зростає кількість витрат на охорону здоров’я, в тому числі на незаплановані медичні огляди, лікування, госпіталізацію. Одним з методів профілактики прогресування ХОЗЛ може бути своєчасне виявлення тригеру загострення. У даній ситуації в якості пускового механізму може виступати безсимптомна вірусна інфекція, яка при взаємодії з екзогенними факторами прискорює розвиток запальної реакції в легенях і, як наслідок, спричиняє загострення захворювання.

У зв’язку з наведеним вище пріоритетним завданням щодо збереження здоров’я працездатного населення є вдосконалення системи ранньої діагностики захворювання, одним з первинних заходів якої є визначення генетичних та інфекційних маркерів ризику розвитку та загострення ХОЗЛ, для своєчасного формування реабілітаційних програм, трудових рекомендацій та запобігання прогресування патологічного процесу, розвитку ускладнень, інвалідизації та передчасної смерті постраждалих.

Мета роботи – удосконалення заходів профілактики розвитку ХОЗЛ у шахтарів вугільних шахт України на основі визначення генетичних маркерів спадкової схиль ності до ризику розвитку захворювання за генами MMP-9 (C-1562T), MMP-2 (C-1306T), TIMP-2 (rs9900972), α2M (Ile1000Val), ELN (Ser422Gly) та з’ясування ролі ентеровірусної інфекції у прогресуванні патології.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

- – проведена оцінка діагностичної значимості окремих генетичних детермінант та їх комбінацій у процесі розвитку ХОЗЛ у шахтарів вугільних шахт України;

– з’ясовано, що генотипи MMP-9*TT, MMP-9*CT, MMP-2*TT, MMP-2*СT, TIMP-2*AA, TIMP-2*GA є маркером генетичної схильності до ризику розвитку ХОЗЛ, а генотип MMP-9*CC, MMP-2*CC та TIMP-2*GG асоціюється з резистентністю до розвитку зазначеного захворювання;

– обґрунтовано доцільність проведення молекулярно-генетичних досліджень у системі первинної профілактики ХОЗЛ при прийомі на роботу в основні шахтарські професії;

– вперше виявлено геном та інтактні віріони ентеровірусів у мокроті респондентів дослідження, що свідчить про персистенцію даних інфекційних агентів у шахтарів, хворих на ХОЗЛ, та їх можливу тригерну роль в ініціації загострення захворювання;

– створено алгоритм оцінки ступеня ризику розвитку ХОЗЛ у шахтарів вугільних шахт України з урахуванням спадкової схильності та індивідуальної чутливості на основі визначення генетичних маркерів;



Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

  • розроблена схема проведення раннього доклінічного скринінгу серед працюючих шахтарів та/або потенційних кандидатів у зазначену професію на основі застосування алгоритму визначення індивідуальної схильності до ризику розвитку ХОЗЛ;

  • розроблені пропозиції щодо удосконалення диспансерного нагляду та профілактики загострень ХОЗЛ у шахтарів шляхом виявлення осіб-носіїв ентеровірусної інфекції;

  • результати дослідження стали підставою для удосконалення системи первинної профілактики розвитку ХОЗЛ та його загострень у шахтарів вугільних шахт України.

На основі отриманих результатів дослідження були сформовані методичні рекомендації «Сучасні методи лабораторної діагностики ентеровірусних інфекцій», 2012. Вперше запропоновано алгоритм визначення спадкової схильності для оцінки індивідуального ризику розвитку ХОЗЛ, що був означений в інформаційному листі «Оцінка ступеня ризику розвитку хронічного обструктивного захворювання легень у шахтарів вугільних шахт України», №375-2014 р.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Було обстежено 151 шахтаря основних підземних професій вугільних шахтах Донецької, Луганської, Львівської та Волинської областей України. Дослідну групу склали 72 гірники з діагнозом ХОЗЛ професійної етіології, віком 53,7±5,8 роки, середній стаж роботи в підземних умовах 21,8±4,8 роки. Діагноз ХОЗЛ встановлювався на основі клініко-функціонального обстеження фахівцями клініки професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці НАМН України». До контрольної групу включені 79 шахтарів, які не мали патології бронхолегеневої системи, середній вік 48,2±5,6 роки, підземний стаж 20,2±4,5 роки.

Для проведення клініко-генеалогічних досліджень було розроблено анкету, яка передбачала збір інформації про місце проживання, вік, стан здоров’я, родичів респондентів дослідження тощо.

Клініко-генеалогічний метод полягав у графічному складанні родоводу з подальшим його аналізом. Для визначення ролі спадкових факторів у ризику розвитку ХОЗЛ розраховували коефіцієнт родинної агрегації (FA).

Для проведення молекулярно-генетичних та вірусологічних досліджень проводився забір біологічного матеріалу (венозної крові, мокроти) за умови підписання форми інформованої згоди пацієнта, затвердженої Комітетом з питань біоетики ДУ «Інститут медицини праці НАМН України».

ДНК для молекулярно-генетичних досліджень виділяли з лейкоцитів периферичної крові стандартним методом за допомогою комерційної тест-системи «ДНК-сорб-В» («АмпліСенс», РФ).

Визначення поліморфізму C-1562T (rs3918242) промотору гена MMP-9 та поліморфізму Ile1000Val 24-го екзону гена α2M проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з наступним аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів (ПДРФ). Промотор гену MMP-9 ампліфікували за допомогою пари специфічних праймерів: прямий (sense) –


(5`-CAACGTAGTGAAACCCCATCTCT-3`) і зворотній (antisense)
(5`-TCCAGGCCCAATTATCACACTTAT-3`). Послідовність нуклеотидів у специфічних праймерах для фрагменту гена α2M була наступною: прямий (sense) – 5`-GGAGACATATTAGGCTCTGC-3` і зворотний (antisense) –
5`-CTGAAACCTACTGGAAATCC -3`. Праймери були синтезовані фірмою Syntol (РФ). Для забезпечення відповідного температурного режиму ампліфікації використовувався ампліфікатор Perkin-Elmer 2700 (USA). Продукти ампліфікації фрагментів ДНК генів MMP-9 та α2M підлягали гідролітичному розщепленню за допомогою ендонуклеаз рестрикції РаеI, MboI відповідно («Fermentas», Литва). Візуалізація продуктів ампліфікації та гідролітичного розщеплення фрагментів ДНК генів MMP-9 та α2M здійснювалась у 2,5 % агарозному гелі.

Візуалізація продуктів ампліфікації та гідролітичного розщеплення фрагментів ДНК генів MMP-9 та α2M здійснювалась у 2,5 % агарозному гелі.

Фрагменти гідролітичного розщеплення з молекулярною масою 379 п.о. відповідали генотипу ММР-9*СС, з молекулярною масою 320 п. о. та 59 п.о. – генотипу ММР-9*ТT. Молекулярна маса рестрикційних фрагментів при генотипі ММР-9*СT складала 379, 320 та 59 п.о.

Фрагменти гідролітичного розщеплення з молекулярною масою 143 та 99 п.о. вказували на генотип α2M*Ile/Ile, з молекулярною масою 242 п.о. – генотип α2M*Val/Val. Молекулярна маса фрагментів 242, 143 та 99 п.о. свідчила про наявність генотипу α2M*Ile/Val.



Визначення алельного поліморфізму гену MMP-2 (С-1306Т, rs243865) проводили із застосуванням TaqMan® SNP Assay C_3225943_10 і 7500 Fast Real_time PCR System (Applied Biosystems, Foster City, USA). Алельний поліморфізм гену TIMP-2 (rs9900972) визначали із застосуванням TaqMan® SNP Assay C_29843677_10 і 7500 Fast Real_time PCR System (Applied Biosystems, Foster City, USA). Для визначення міcенс-мутації гену ELN (Ser 422Gly, rs2071307) використовували TaqMan® SNP Assay C_1253630_1 і 7500 Fast Real_time PCR System (Applied Biosystems, Foster City, USA).

Програма ампліфікації була подібною для даних генів і складалась із 50 циклів (денатурація – 92°С, 15 с, гібридизація та елонгація – 60°С, 1 хв), після чого проводився аналіз дискримінації алелів.

Аналіз виявлення ентеровірусної інфекції проводили тільки серед шахтарів дослідної групи (53 особи), клінічні прояви хвороби яких включали продукцію мокроти. Молекулярно-генетичні методи та вірусологічні дослідження проводились на базі кафедри мікробіології, вірусології та імунології НМУ імені О.О. Богомольця. Виділення РНК ентеровірусів з клінічного матеріалу проводили методом афінної сорбції на частинках силікагелю, використовуючи набір реагентів «РИБО-сорб» («АмплиСенс», РФ). Для проведення ПЛР із застосуванням зворотної транскрипції використовували комерційні тест-системи «АмплиСенс» (РФ). Детекцію продуктів ампліфікації здійснювали методом горизонтального електрофорезу в 1,5 % агарозному гелі з бромідом етидія. Облік результатів проводили візуально, проглядаючи гель в УФ-трансілюмінаторі (довжина хвилі 254 нм) при використанні червоного світофільтру.

Для виділення ентеровірусів з клінічного матеріалу використовували наступні чутливі до вірусів перещеплювальні культури клітин: RD – лінія культур клітин отримана із рабдоміосаркоми людини; HEp-2 (Circinnati) – лінія клітин отримана із епідермоїдної карциноми гортані людини. Методика виділення ентеровірусів проводилась у відповідності до вимог ВООЗ.

Для статистичного аналізу отриманих даних використовували стандартний метод хі-квадрату (χ2), співвідношення шансів − Odds ratio (OR). Для визначення вірогідності відмінностей у розподілі алельних варіантів та генотипів у процес розвитку ХОЗЛ обчислення проводили за допомогою статистичної програми Statistica 6.0 (ліцензійний номер ST4345703149).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Професійний склад вибірки в дослідній і контрольній групах суттєво не відрізнявся та був представлений шахтарями основних професій. За даними представлених санітарно-гігієнічних характеристик шахтарів були визначені основні виробничі фактори, що впливають на розвиток та прогресування ХОЗЛ. А саме: вугільно-породний пил (10,0-680,0 мг/м3 при ГДК від 2 до 10 мг/м3); несприятливий мікроклімат (температура 4-32ºС


(N 16-24), відносна вологість 76-95 % (N 75 %), швидкість руху повітря
2,1-15,0 м/с (N 0,25-2,0)).

В результаті аналізу умов праці встановлено професії, в яких шахтарі найбільшою мірою підпадають під вплив виробничих факторів, що обумовлюють ризик розвитку ХОЗЛ, до них відносяться: прохідник, ГРОВ, забійник, майстер підривник та гірничий майстер, гірничий робітник, кріпильник, електрослюсар підземний, машиніст підземний.

В процесі клініко-генеалогічного обстеження були відібрані особи, що мають або мали родичів, які також працювали чи працюють в умовах впливу комплексу виробничих факторів шахтного середовища. На долю осіб з групи хворих припадало 45,8 % родинних випадків виникнення патології бронхолегеневої системи, в контрольній групі зазначений показник складав 16,5 %, (χ2=13,9; р<0,01). Обчислене значення коефіцієнта сімейної агрегації складало: FA = 45,8 / 16,5 = 2,8. Отримані результати свідчать, що вірогідність ризику розвитку ХОЗЛ у шахтарів основних професій з родинним анамнезом патології органів дихання у
2,8 рази вища, ніж у шахтарів, родичі яких не мали захворювань легень. Зазначене доводить вагому роль генетичного компонента в патогенезі ХОЗЛ у шахтарів.

В процесі вивчення генотипів за геном ММР-9 в популяції шахтарів виявлено достовірне підвищення частоти мінорних гомозигот ММР-9*ТТ в дослідній групі 5 (6,9 %) порівняно з контролем (χ²=6,58, р<0,01). Зазначене вказує, що даний генотип може бути використаний у якості маркера ризику розвитку ХОЗЛ.

При аналізі частот генотипів за геном MMP-2 виявлено статистично вірогідну різницю у поширеності домінантних гомозигот MMP-2*CC в групі хворих шахтарів – 38 (52,8 %) відносно групи контролю 53 (67,1 %), (р=0,07).

При аналізі частот генотипів за геном TIMP-2 виявлено статистично вірогідну різницю у поширеності домінантних гомозигот TIMP-2 *GG в групі хворих шахтарів – 42 (58,4 %) відносно групи контролю 58 (73,4 %), (р<0,05).

При вивченні генотипів за генами α2M та ELN достовірної різниці між дослідною і контрольною групами не встановлено.

В результаті молекулярно-генетичного аналізу поліморфних варіантів генів MMP-9 (C-1562T), MMP-2 (C-1306T), TIMP-2 (rs9900972), α2M (Ile1000Val), ELN (Ser422Gly) встановлено асоціацію мінорних гомозигот та гетерозигот за генами MMP-9*TT, MMP-9*СT, MMP-2*TT, MMP-2*CT, TIMP-2*AA, TIMP-2*GA із ризиком розвитку ХОЗЛ(табл. 1.). Визначено генотипи, що асоційовані із резистентністю до розвитку ХОЗЛ, ними виявились домінантні гомозиготи за генами MMP-9*СС, MMP-2*CC,


TIMP-2*GG
(табл. 2.).
Таблиця 1

Генотипи, що обумовлюють схильність до розвитку ХОЗЛ
в популяції шахтарів України



Генотип

Дослідна група, n=72

Контрольна група, n=79

OR, 95% СІ, р, χ²

MMP-9*TT

5 (6,9 %)

-

2,18 (1,83-2,60);
р˂0,01; χ²=6,58

MMP-9*СT

21 (29,2 %)

20 (25,3 %)

1,21 (0,56-2,65);

MMP-2* TT

6 (8,3 %)

3 (3,8 %)

2,30 (0,49-12,17);

MMP-2* СT

28 (38,9 %)

23 (29,1 %)

1,55 (0,74-3,23);

TIMP-2*AA

6 (13,0 %)

6 (12,7 %)

1,02 (0,30-3,45);

TIMP-2*GA

27 (37,4 %)

20 (25,3 %)

1,77 (0,83-3,77);


Таблиця 2

Генотипи, що обумовлюють резистентність до розвитку ХОЗЛ
в популяції шахтарів України



Генотип

Дослідна група, n=72

Контрольна група, n =79

OR, 95% СІ, р, χ²

MMP-9*CC

46 (63,9 %)

59 (74,7 %)

0,60 (0,28-1,28)

MMP-2*CC

38 (52,8 %)

53 (67,1 %)

0,55 (0,27-1,12); р=0,07; χ²=3,2

TIMP-2*GG

42 (58,4 %)

58 (73,4 %)

0,51 (0,24-1,06); р<0,05; χ²=3,19

Відомо, що віруси є однією з причин загострення та прогресування ХОЗЛ, однак уявлення про значення вірусних збудників у розвитку захворювання залишаються суперечливими. Детекцію ентеровірусної інфекції проводили тільки серед шахтарів дослідної групи (53 особи), клінічні симптоми яких характеризувались продукцією мокроти. У результаті проведення ПЛР-аналізу мокроти шахтарів, хворих на ХОЗЛ, було встановлено присутність РНК ентеровірусів в 15 (28,3%) досліджуваних зразках. Аналіз даних дослідження показав, що група пацієнтів, у котрих було виявлено присутність РНК ентеровірусів, за демографічними та клініко-функціональними показниками суттєво не відрізнялась від групи пацієнтів без виявленої енетровірусної інфекції. Однак, слід зауважити, що при порівняльній характеристиці групи шахтарів з наявним геномом ентеровірусів частота загострень ХОЗЛ була в 2 рази вищою, ніж в групі шахтарів з відсутньою РНК вірусів. Це може свідчити про тригерну роль енетеровірусів у розвитку загострення у пацієнтів з ХОЗЛ.

При вірусологічному дослідженні на культурах клітин виявлено присутність цитопатичних вірусних агентів у 13,2 % досліджуваних зразків. В результаті проведеного дослідження було типовано вірус Коксакі В2, В3 (2 зразки), В4, В5, у 2-х досліджуваних зразках не вдалося визначити видову приналежність цитопатогенних агентів.

Для оцінки ступеня ризику розвитку ХОЗЛ у шахтарів вугільних шахт України був створений алгоритм, що передбачає проведення двох етапів дослідження.



Перший етап – клініко-генеалогічний аналіз у родині шахтаря (пробанда), проводиться за загальновизнаною схемою складання родоводів зі з’ясуванням наступних пунктів: 1) чи має пробанд родичів шахтарів І, ІІ, ІІІ ступеня спорідненості (в разі позитивної відповіді зазначити ступінь спорідненості); 2) який стаж роботи родичів в умовах впливу пилу; 3) зазначити наявність хронічної бронхолегеневої патології у родичів шахтарів.

В залежності від результатів клініко-генеалогічного аналізу пробанд може бути віднесений до однієї з наступних груп:



  • І група – у пробанда відсутні родичі шахтарі. У даних родинах частота бронхолегеневої патології (БЛП) знаходиться на популяційному рівні, що відповідає дуже низькому ступеню схильності до ХОЗЛ.

  • ІІ група – у пробанда наявні родичі шахтарі, що мали контакт з вугільно-породним пилом не менше, ніж 10 років, та при цьому не мають БЛП. Ступінь схильності – низький.

  • ІІІ група – у пробанда наявні 1-2 родичі шахтарі І, ІІ, ІІІ ступеня спорідненості, що мають хронічні захворювання бронхолегеневої системи з нечастими загостреннями (0-1 загострення в рік). Ступінь схильності – середній.

  • ІV група – у пробанда наявні більше 2-х родичів шахтарів І-ІІ ступеня спорідненості, що мають хронічні захворювання бронхолегеневої системи з часто рецидивуючим важким перебігом (≥2 загострень на рік). Ступінь схильності – високий (рис. 1).



Рис. 1. Схема першого етапу алгоритму, клініко-генеалогічного аналізу у родині шахтаря (пробанда).

Другий етап – молекулярно-генетичний аналіз з визначенням алельного поліморфізму генів із застосуванням методу ПЛР в реальному часі.

  • При визначенні поліморфізму C-1562T(rs13925) промотору гена MMP-9 отримують генотипи: домінантний (СС), гетерозиготу (СТ), мінорний (ТТ). Наявність в генотипі T алеля (OR=1,89; 95%CI: 0,98-3,66; р<0,05) свідчить про високий рівень схильності до розвитку ХОЗЛ.

  • При визначенні поліморфізму С-1306Т (rs243865) гена ММР-2 отримують генотипи: домінантний (СС), гетерозиготу (СТ), мінорний (ТТ). Наявність в генотипі Т алеля (OR=1,71; 95%CI: 0,96-3,05; р<0,05) свідчить про високий рівень схильності.

  • При визначенні поліморфізму (rs9900972) гена ТІМР-2 отримують генотипи: домінантний (GG), гетерозиготу (GA), мінорний (AA). Наявність в генотипі А алеля (OR=1,84; 95%СІ: 0,97- 3,48; р<0,05) свідчить про високий рівень схильності до ХОЗЛ (рис. 2).



Рис. 2. Схема другого етапу алгоритму, молекулярно-генетичного аналізу із визначенням алельного поліморфізму генів.

Інтегральна оцінка ступеня схильності шахтаря до розвитку ХОЗЛ формується на підставі підсумовування двох оцінок І і ІІ етапу: нижча оцінка другого етапу зменшує ступінь схильності на один рівень, вища, – підвищує. Ступінь схильності може бути виражений трьома рівнями: низький (І етап – «дуже низький»/«низький» + ІІ етап «низький»), середній (І етап – «популяційний»/«низький» + ІІ етап «високий», або І етап – «середній»/«високий» + ІІ етап «низький»), високий (І етап – «високий»/«середній» + ІІ етап «високий»).

Особи з середнім та високим ступенем схильності формують групу ризику до розвитку ХОЗЛ професійної етіології. Таких потенційних кандидатів у підземні шахтарські професії необхідно інформувати про високу вірогідність розвитку в них ХОЗЛ. Шахтарів, хворих на ХОЗЛ, рекомендується включати в диспансерну групу і розробити схему профілактичних заходів, і/або запропонувати перехід в іншу професію, що виключає вплив високих концентрацій вугільно-породного пилу.
ВИСНОВКИ

У роботі здійснено теоретичне узагальнення досвіду з питань первинної профілактики ХОЗЛ професійного ґенезу на основі визначення генетичних та інфекційних факторів ризику розвитку захворювання. Розроблені заходи щодо удосконалення системи первинної профілактики ХОЗЛ та попередження його загострень у шахтарів вугільних шахт України, що підпадають під вплив небезпечних виробничих факторів.



  1. Визначено основні виробничі фактори (високі концентрації вугільно-породного пилу від 10,0 до 680,0 мг/м3 при ГДК від 2 до 10 мг/м3, несприятливий мікроклімат, тяжка фізична праця), що впливають на розвиток ХОЗЛ у шахтарів та проведено гігієнічну оцінку умов праці респондентів дослідження, згідно якої основні групи ризику формуються робітниками наступних шахтарських професій: прохідник, ГРОВ, забійник, майстер підривник та гірничий майстер, гірничий робітник, кріпильник, електрослюсар підземний, машиніст підземний.

  2. В результаті клініко-генеалогічного аналізу виявлено статистично вірогідне підвищення частоти ХОЗЛ в родинах шахтарів дослідної групи (45,8 %), в порівнянні з контролем (16,5 %) (χ2=13,9; р<0,01). За коефіцієнтом родинної агрегації встановлено, що у шахтарів з родинним анамнезом бронхолегеневої патології ризик розвитку ХОЗЛ в 2,8 рази вищий, ніж в загальній популяції, що доводить вагому роль генетичного компонента в патогенезі ХОЗЛ у шахтарів.

  3. На матеріалі створеного банку ДНК периферичної крові визначено частоти генотипів за генами MMP-9 (C-1562T), MMP-2
    (C
    -1306T), TIMP-2 (rs9900972), α2M (lle1000Val), ELN (Ser422Gly) у шахтарів, хворих на ХОЗЛ, та без патології бронхолегеневої системи. Встановлено, що генотип MMP-9*TT (OR=2,18; 95%СІ:1,83-2,60; р˂0,01; χ²=6,58) статистично вірогідно частіше зустрічається у хворих на ХОЗЛ у порівнянні з обстеженими групи контролю, що свідчить про можливість його використання у якості біомаркера схильності до розвитку ХОЗЛ. Виявлено статистично вірогідну асоціацію генотипу TIMP-2*GG (OR=0,51; 95%СІ:0,24-1,06; р<0,05; χ²=3,19), MMP-2*CC (OR=0,55; 95%СІ:0,27-1,12; р=0,07, χ²=3,2) зі стійкістю до розвитку ХОЗЛ у шахтарів, що дає можливість використовувати вказаний генотип у якості біомаркера резистентності. Частоти генотипів за генами α2M та ELN суттєво не відрізнялись від частот зазначених генотипів в групі контролю (р>0,05).

  4. У 28,3 % шахтарів зі стабільним перебігом ХОЗЛ виявлено присутність генетичного матеріалу ентеровірусів. Частота загострень захворювання у шахтарів з виявленим геном ентеровірусів у 2 рази вища порівняно з групою хворих без виявленої ентеровірусної РНК, що може свідчити про тригерну роль даної групи вірусів в ініціації загострення ХОЗЛ. На культурах клітин в 13,2 % випадків було виявлено інтактні віріони, що ідентифікувалися як віруси Коксакі В2, В3, В4, В5.

  5. Розроблені пропозиції щодо удосконалення системи первинної профілактики ХОЗЛ професійної етіології у шахтарів шляхом застосування алгоритму визначення спадкової схильності до розвитку захворювання із використанням клініко-генеалогічного та молекулярно-генетичного аналізу.


Перелік наукових праць наукового співробітника відділу професійної патології Долінчук Л.В. за темою роботи:

  1. Басанець А. В. Зв’язок поліморфізму C-1562→T промотору гена матриксної металопротеїнази-9 з ризиком розвитку хронічного обструктивного захворювання легень у шахтарів / А. В. Басанець, Л. В. Долінчук, Т. А. Андрущенко // Фізіологічний журнал. – 2014. – Т. 60, № 6. – С. 16–21.

  2. Долінчук Л. В Роль поліморфізму гена ММР-2 у розвитку хронічного обструктивного захворювання легень у шахтарів / Л. В. Долінчук, А. В. Басанець, Т. А. Андрущенко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2015. – № 1 (42). – С. 10–14.

  3. Долинчук Л. В. Функциональное состояние бронхолегочной системы у шахтеров, больных хроническим обструктивным заболеванием легких / Л. В. Долинчук, А. В. Басанец, Т. А. Андрущенко, Т. А. Остапенко // Современная профилактическая медицина: от медицины патологий к медицине здоровья [Электронный ресурс]. Москва. – 2013. – С. 24–32. Режим доступа: http://elibrary.ru/item.asp?id=20891587 – ISBN 978-5-906223-65-4.

  4. Долінчук Л. В. Генетичні аспекти розвитку хронічного обструктивного захворювання легень / Л. В. Долінчук, А. В. Басанець, Т. А. Андрущенко // Український журнал з проблем медицини праці. – 2013. – № 1 (34). – С. 44–56.

  5. Долінчук Л. В. Можливість персистенції ентеровірусної інфекції в шахтарів, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / Л. В. Долінчук, В. П. Широбоков, А. В. Басанець, В. А. Понятовський // Укр. журн. з проблем медицини праці. – 2014. № 1 (38). – С. 11–17.

  6. Долінчук Л. В. Роль генетичного поліморфізму гена інгібітора матриксної металопротеїнази-2 у розвиту професійно зумовленого хронічного обструктивного захворювання легень / Л. В. Долінчук // Журнал довкілля та здоров’я. – 2014. – № 4. – С. 34–36.

  7. Долінчук Л. В. Виявлення аденовірусної та ентеровірусної інфекції у хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) методом полімеразної ланцюгової реакції / Л. В. Долінчук, В. А. Понятовський // Український Науково-Медичний Молодіжний Журнал: тези. – Київ. – 2012. – Спец. випуск № 3. – С. 296.

  8. Долинчук Л. В. Ассоциация полиморфных вариантов гена TIMP-2 с риском развития ХОЗЛ у рабочих угольных шахт Украины / Л. В. Долинчук // XII всероссийский конгресс «Профессия и здоровье»: тезисы. – Москва. – 2013. – С. 189–171.

  9. Dolinchuk L. V. The coal dust as a factor of multifactorial bronchopulmonary diseases in the miners of Ukraine / L. V. Dolinchuk // International Interdisciplinary Scientific Conference biologically active substances and materials: Fundamental and Applied Problems: theses. – Novy Svet, AR Crimea, Ukraine. – 2013 – P. 116–117.

  10. Dolinchuk L. V. Nanoparticles of coal dust and genetic predisposition as risk factors for Chronic Obstructive Pulmonary Disease / L. V. Dolinchuk, A. V. Basanets // International research and practice conference: Nanotechnology and nanomaterials (nano-2014): theses. – Yaremche-Lviv Ukraine. – 2014. – P. 531.

  11. Сучасні методи лабораторної діагностики ентеровірусних інфекцій / Широбоков В. П., Бобир В. В., Доан С. І., Щербинська А. М., Олексієнко І. П., Долінчук Л. В., Понятовський В. А., [метод. рекоменд.]. - Київ. – 2012. – 24 с.

Інші публікації наукового співробітника відділу професійної патології Долінчук Л.В.

  1. Широбоков В.П., Бобир В.В., Доан С.І., Щербинська А.М., Понятовський В.А., Долінчук Л.В. Поширеність кишкових вірусів у хворих з ВІЛ-інфекцією// Профілактична медицини.- 2012.- №1(17).- С. 22-26.

  2. Басанець А.В., Лубянова І.П., Ілляш М.Г., Андрущенко Т.А., Долінчук Л.В. Надлишкова маса тіла як фактор ризику розвитку артеріальної гіпертензії у шахтарів основних професій підземних вугільних шахт України Вісник морфології – 2010. - 16 (4).

  3. Андрущенко Т.А., Долінчук Л.В., Лубянова І.П. Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця в популяції шахтарів України Український Науково-Медичний Молодіжний Журнал – 2011. - №2. стр. 35

  4. Лубянова І.П., Андрущенко Т.А., Долінчук Л.В. Визначення впливу сімейної агрегації хворих на частоту розвитку артеріальної гіпертензії в родинах шахтарів з обтяженою сімейною історією Український Науково-Медичний Молодіжний Журнал – 2011. - №3. стр. 373

  5. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я №140-2012 «Маркери визначення індивідуальної схильності до ризику розвитку артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця у шахтарів вугільних шахт України». Київ . Басанець А.В., Андрущенко Т.А., Лубянова І.П., Долінчук Л.В., Строй Д.О.

  6. Кундиев Ю.И., Басанец А.В., Андрущенко Т.А., Долинчук Л.В. Молекулярно-генетические маркеры в оценке риска развития сердечно-сосудистой патологии у шахтеров угольных шахт Украины. Медицина труда и промышленная экология №5 2014_с.13-17

  7. Ілляш М.Г., Андрущенко Т.А., Басанець А.В., Долінчук Л.В. Молекулярно-генетичний аналіз гіпертрофії міокарда в шахтарів вугільних шахт України Український кардіологічний журнал №1 2014 С50-55.

  8. Basanets A.V., Dolinchuk L.V., Andrushchenko T.A. The association of C1562T polymorphism in promoter region of the matrix metalloproteinase-9 gene with the risk of chronic obstructive pulmonary disease in miners / A.V. Basanets, L.V. Dolinchuk, T.A. Andrushchenko // International Journal of Physiology and Pathophysiology. – 2015. – Vol.6. - №6. – 365-369

Науковий співробітник відділу професійної патології



ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» Л.В. Долінчук
Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій

Скачати 288.08 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка