Державний вищий навчальний заклад



Сторінка4/6
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.83 Mb.
#377
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5   6

В.І. Куцевляк (1998)

1. Ортогнатичний прикус.

2. Ортогенічний прикус.

3. Біпрогнатія.

4. Опістогнатія.
Рис. 38. Фізіологічні види прикусу.

Таким чином загальними для всіх класифікацій є 2 фізіологічні види прикусу: ортогнатичний та ортогенічний.

"Оптимальна індивідуальна норма" в ортодонтії визначається як стан достатньо гарантованої протягом тривалого часу морфологі­чної, функціональної та естетичної рівноваги в зубощелепній системі і в лицевому скелеті в цілому, якої необхідно досягти в процесі ортодонтичного лікування (Ю. M. Малыгин, 1979).

Фізіологічний прикус характеризують лицеві ознаки; ознаки, властиві фізіологічному стану прикусу та скронево-нижньощелепних суглобів, а також міодинамічна рівновага м'язів щелепно-лицевої ді­лянки.

Описання рис обличчя має велике значення для визначення ес­тетичного прогнозу лікування. Тому необхідно знати описові харак­теристики обличчя за фізіологічного прикусу. Обличчя за формою поділяють на широкі, середні та вузькі. Окрім того, вони можуть бу­ти круглими, квадратними, овальними, трикутними, з формою усіче­ного конуса або шестигранника. Вивчаючи профіль, розрізняють се­редні, опуклі або ввігнуті обличчя.

Умовно обличчя поділяють на три частини (рис. 39): верхню, середню та нижню, які утворюються внаслідок проведення горизон­тальних ліній:

- верхня - проходить через надбрівні точки;

- середня - проходить через підносову точку;



- нижня - через нижню частину підборіддя.

За фізіологічного прикусу середня та нижня частина обличчя майже рівні. Перенісся звичайної форми, рухомі крила носа. Верхня губа превалює над нижньою, утворюючи "сходинку губ". Губи зми­каються без напруги, середньої глибини губно-підборідна борозна. Величина кута нижньої щелепи в межах 120-130°. Визначається фі­зіологічна асиметрія обличчя (до 2 мм).

Фізіологічний прикус характеризують морфологічні ознаки, одні з яких стосуються всієї зубної дуги, інші - тільки співвідношен­ня передніх зубів, треті - співвідношення бокових зубів.


Форма зубних дуг постійного прикусу.
Ознаки, які стосуються всієї зубної дуги:

1. Верхня зубна дуга має еліпсоїдну форму, нижня - форму параболи (рис.40).

2. На верхній щелепі зубна дуга більша, ніж альвеолярна, аль­веолярна більша, ніж базальна. На нижній щелепі інше співвідно­шення: зубна дуга менша, ніж альвеолярна, а остання менша ніж ба­зальна. Тому верхній зубний ряд перекриває нижній, а за повної від­сутності зубів, навіть за незначного ступеня атрофії альвеолярних відростків, верхня щелепа менша, ніж нижня.

3. Кожний зуб, як правило, змикається з двома антагоністами, із яких один називається головним, а другий - побічним, за винятком верхніх зубів "мудрості" та нижніх центральних різців. Це поясню­ється більшою шириною верхніх центральних різців у порівнянні з нижніми. З цієї причини нижні зуби зміщені мезіально відносно зу­бів верхньої щелепи. Верхній зуб "мудрості" вужчий, ніж нижній, тому мезіальне вкорочення нижнього зубного ряду вирівнюється в ділянці зубів "мудрості" і їхні дистальні поверхні лежать в одній площині. Кожний верхній зуб змикається з однойменним та позаду розташованими нижніми зубами, а кожний нижній зуб змикається з однойменним і розташованим спереду верхніми зубами.

4. Зуби кожного зубного ряду прилягають один до одного, тор­каючись контактними пунктами (точкові, лінійні, плоскі), розташо­ваними на апроксимальних поверхнях:.

5. Висота коронок зубів поступово зменшується, починаючи від центральних різців і закінчуючи молярами (за винятком ікла).

6. Верхні зуби розташовані з нахилом коронок зовні і коренями всередину; а нижні, навпаки, нахилені коронками орально, а кореня­ми зовні.

Ознаки, які стосуються до передніх зубів:

1. Середні лінії, які проходять між центральними різцями верх­ньої та нижньої щелеп, лежать в одній сагітальній площині і є про­довженням одна одної.

2. Верхні різці перекривають нижні на 1 /3 висоти коронки.

3. Нижні різці своїми ріжучими краями контактують із зубним горбиком на піднебінній поверхні верхніх різців (ріжуче-горбиковий контакт).



Ознаки змикання жувальних зубів у щічно-піднебінному напрямку:

1. Щічні горбики верхніх премолярів і молярів розташовані на­зовні від однойменних горбиків нижніх, а щічні горбики нижніх - усередину від однойменних горбиків верхніх, тому верхні піднебінні горбики потрапляють у поздовжні борозенки нижніх зубів, а нижні щічні - у поздовжні борозенки верхніх зубів.

2. Язикові горбики нижніх зубів розташовані всередину від од­нойменних горбиків верхніх зубів.

3. Зовнішні (щічні) і внутрішні горбики жувальних зубів на обох боках верхньої та нижньої щелеп розташовані на різних рівнях. Поперечний розріз жувальних зубів, якій іде справа наліво або в зво­ротному напрямку, становить собою поперечну криву, опуклу внизу і ввігнуту вгорі.

4. Верхня зубна дуга ширша від нижньої на величину щічного горбика, завдяки чому розмах бокових рухів нижньої щелепи збіль­шується і розширюється оклюзійне поле.

Ознаки змикання жувальних зубів у передньо-задньому напрямку:

1. Передній щічний горбик першого верхнього моляра розта­шований на щічному боці першого нижнього моляра в поперечній борозенці між щічними горбиками, а задній щічний горбик - між ди­стально-щічним горбиком першого нижнього моляра та медіально-щічним горбиком другого моляра.

2. Жувальні поверхні нижніх зубів, починаючи від премолярів і закінчуючи останнім моляром, утворюють увігнуту сагітальну криву поверхню. Жувальні поверхні верхніх жувальних зубів також утво­рюють сагітальну криву, але не ввігнуту, а опуклу, яка повторює фо­рму нижньої ввігнутої кривої.

Другим варіантом фізіологічного прикусу є прямий або ортогенічний. Він відрізняється від ортогнатичного тим, що ріжучі краї (поверхні) верхніх різців не перекривають нижніх, а встановлюються у прямому контакті (контактують ріжучими поверхнями). Тобто від­мінністю є співвідношення передніх зубів у вертикальній площині. В ділянці бокових зубів таке ж взаємовідношення, як і за ортогнатич­ного прикусу.

В клініці ортопедичної стоматології виділяють інші різновиди фізіологічного прикусу. Це, зокрема, фізіологічна прогнатія і фізіо­логічна опістогнатія, біпрогнатія.

Ці різновиди прикусу мають такі співвідношення в бокових ді­лянках, як і за фізіологічного прикусу. А відрізняються від останньо­го тільки напрямкам альвеолярних гребенів та нахилом фронтальних зубів. За опістогнатичного прикусу передні зуби й альвеолярні відростки з передніми зубами на обох щелепах спрямовані назад; за прогнатичного альвеолярний відросток і передні зуби спрямовані вперед; за біпрогнатії - вперед спрямовані альвеолярні відростки і передні зуби обох щелеп; за фізіологічної прогенії простежується зворотне співвідношення передніх зубів - нижні різці перекривають верхні. Оскільки порушень співвідношення в ділянці бокових зубів не визначається, то такі прикуси повноцінні і в функціональному відношенні, як вважають автори, які запропонували ці форми.

Заповнюючи клінічну історію хвороби (амбулаторну картку пацієнта), прикус описують у трьох площинах: сагітальній, трансверзальній і вертикальній.

Серединно-сагітальна площина приходить між центральними різцями через шов піднебіння, середину носа і поділяє обличчя на дві частини. В цій площині характеризують розташування нижньої щелепи відносно верхньої в передньо-задньому напрямку (нейтраль­не, дистальне, медіальне). Орієнтирами описання прикусу слугують:

а) наявність щільного контакту різців по сагіталі;

б) правильний сагітальний контакт різців, або зворотне пере­криття;

в) наявність сагітальної щілини (простору між різцями обох щелеп);

г) співвідношення іклів;

д) співвідношення перших постійних молярів або других тим­часових молярів.

За фізіологічного прикусу різці мають щільний контакт по сагі­талі або сагітальна щілина не перевищує 2 мм; рвучий горб верхньо­го ікла проектується між нижнім іклом і першим премоляром (по­стійний прикус) або між іклом і першим тимчасовим моляром (тим­часовий та змінний прикус); передній щічний горбок верхнього по­стійного моляра розташований у міжгорбиковій борозенці між пе­реднім і заднім горбиками нижнього першого постійного моляра.

Вертикальна площина проходить паралельно площині лоба зверху вниз і характеризує наявність різцевого контакту, глибину його пере­криття (нормальне, глибоке) або відсутність різцевого контакту. Нор­мальним вважається перекриття до 1/2 висоти коронки нижнього різця.

Трансверзальна площина (горизонтальна, бокова), перпендику­лярна сагітальній площині, дотикається д о жувальних горбиків перших постійних молярів і премолярів (медіально-щічних - у перших постійних молярів та медіальних - у премолярів). У цій площині ви­значають бокові зміщення нижньої щелепи. Орієнтирами описання прикусу є співвідношення щічних горбиків верхніх і нижніх жуваль­них зубів. За фізіологічного прикусу верхня зубна дуга більша, ніж нижня на величину щічного горбика. Про зміщення нижньої щелепи судять за незбіжністю основ вуздечок губ. Ступінь зміщення визна­ють за відношенням до коронки нижнього центрального різця.



У 1972 році L. Andrews описав 6 ключів, які характеризують оптимальну оклюзію.

Ключ І - правильні горбиково-фісурні контакти між першими постійними молярами верхньої та нижньої щелеп за правильного на­хилу подовжніх осей цих зубів до оклюзійної площини: медіально-щічні горбки перших молярів верхньої щелепи повинні розташову­ватися в міжгорбиковій борозні нижніх молярів; дистально-щічні горбки перших верхніх молярів повинні щільно контактувати з дис­тально-щічними горбками перших нижніх молярів та з медіальним скатом щічних горбків других нижніх молярів (рис. 41).
Ключ за Ендрюсом.
Ключ II - правильна ангуляція (мезіодистальний нахил) в гра­дусах подовжніх осей коронок усіх зубів. її характеризує величина кута, який утворюється при пересіченні осі клінічної коронки кож­ного зуба і перпендикуляра до оклюзійної площини. За оптимальної оклюзії - ангуляція позитивна тоді, коли оклюзійний сегмент фаціальної осі клінічної коронки зуба розташований мезіально відносно ясенного і негативна - за зворотного співвідношення; останнє харак­теризується як відхилення від норми (рис.42).
Рис. 42. II ключ за Ендрюсом - ангуляція зубів: різців - нор­мальна позитивна (1), порушена позитивна (2), порушена негативна (3).
Рис. 43. II ключ за Ендрюсом - ангуляція зубів верхньої та ниж­ньої щелеп.




Ключ III - правильний торк (вестибулооральний нахил коронок і коренів зубів). Його характеризують величиною кута, який утворюється при пересіченні дотичної до фаціальної осі клінічної коронки зуба в її серединній фаціальній точці та перпендикуляром до оклюзійної площини. Коронки різців розташовані в нормі так, що їхня оклюзійна частина знаходиться вестибулярніше відносно ясенної частини; оральний нахил оклюзійної частини коронок бічних зубів верхнього зу­бного ряду в нормі збільшується від іклів до молярів (рис.44).
III ключ за Енд­рюсом: 1) позитивна інклинація різ­ців, 2) негативна інклинація різців, 3-4) правильна інкли­нація інших зубів.
Ключ IVзуби, розташовані в зубних рядах, не повинні бути повернутими по осі. Повернуті по осі передні зуби займають менше місця у зубній дузі, що призводить до ії сплощення та вкорочення. Повернуті по осі премоляри та моляри займають більше місця в зу­бній дузі, що призводить до деформації зубної дуги та її подовження, а відповідно, до порушень оклюзії.
IV ключ за Ендрюсом.
Ключ V - наявність щільних контактів між зубами кожного зу­бного ряду без діастем і трем.

Ключ VI - увігнутість кривої Шпеє не повинна перевищувати 1,5 мм, що вважають найбільшою відстанню між площиною, яка до­тикається з ріжучими краями центральних різців нижньої щелепи виступаючими дистальними горбками останніх постійних молярів та найбільш низько розташованою оклюзійною поверхнею бічних зу­бів. Чим коротша зубна і довша апікальна дуга, тим глибша ввігну­тість кривої Шпеє, що призводить до неправильної позиції зубів та відхиленню їх подовжніх осей.
VI ключ за Ендрюсом (вираженість кривої Шпеє: 1) увігнута; 2) пряма; 3) опукла).

За фізіологічних видів прикусу рухи у скронево-нижньощелепному суглобі здійснюються рівномірно, плавно, без супутніх шумових ефектів (клацання, ляскотіння, хрусту і т. п.).



Каталог: images -> Portal -> Kafedra dytyachoi stomatologiya -> Stomatologichnyj fakul tet -> Stomatologiya -> V kurs
Portal -> Програма основи медсестринства (назва навчальної дисципліни) 12010102, «сестринська справа» (шифр, назва спеціальності) Факультет
Portal -> Техніка безпеки у фізіотерапевтичних відділеннях
Portal -> Робоча програма «Фізична реабілітація, спортивна медицина»
Portal -> Опорно-руховий апарат
V kurs -> Навчально-методичний комплекс
Stomatologiya -> Робоча програма виробнича практика «сестринська практика в стоматології»
V kurs -> Навчально-методичний комплекс для забезпечення навчального процесу з предмету «Дитяча терапевтична стоматологія»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка