Диференційований підхід до фізичного виховання учнів на основі заохочувальної системи оцінювання власних навчальних досягнень



Дата конвертації15.03.2019
Розмір1.15 Mb.
#84737
Луганська ЗШ І-ІІІ ступенів

Методичний кабінет




Диференційований підхід до фізичного виховання учнів на основі заохочувальної системи оцінювання власних навчальних досягнень

З досвіду роботи учителя фізичної культури


Кононенка Володимира

Миколайовича

Луганка

2016 рік


Укладачі:

Саєнко С.О., заступник директора з навчально-виховної роботи Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів Петрівського району;

Кононенко В.М., учитель фізичної культуриЛуганської ЗШ І-ІІІ ступенів Петрівського району

Рецензент:

Саєнко С.О., заступник директора з навчально-виховної роботи Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів Петрівського району

У посібнику представлено досвід роботи вчителя фізичної культуриЛуганської ЗШ І-ІІІ ступенів Кононенка Володимира Миколайовича з питаннядиференційованого підходу до фізичного виховання учнів на основі заохочувальної системи оцінювання власних навчальних досягнень учнів.

Прізвище: Кононенко

Ім’я: Володимир

По батькові: Миколайович

Рік народження: 1968

Спеціальність: учитель фізичної культури

Стаж роботи: 25 років

Місце роботи: Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів

Кваліфікаційна

категорія: вища

Звання: старший учитель,

«Відмінник освіти України»

Член президії обласної федерації гандболу

ВСТУП
Кононенко Володимир Миколайович після закінчення Кіровоградського ДПІ імені О.С.Пушкіна в 1990 роціпо спеціальності «учитель фізичної культури»розпочавсвою педагогічну діяльність учителем фізичної культури Луганської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Загальний стаж педагогічної діяльності 25 років. Має вищу кваліфікаційну категорію та звання «старший учитель». Нагороджений Грамотою МОН України в 2014 р., «Відмінник освіти України», 2009 р.

Виходячи з методичної концепції викладання фізичної культури, працює над проблемою «Диференційований підхід до фізичного виховання учнів на основі заохочувальної системи оцінювання власних навчальних досягнень».

При підготовці до уроку вчитель керується програмами Міністерства освіти і науки України, Методичними рекомендаціями МОН України щодо вивчення фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах.

Для того, щоб давати суттєві знання учням, Володимир Миколайовичнамагається постійно збагачувати свої знання, розширювати свій світогляд: черпає нову корисну інформацію з фахових журналів, Інтернету; цікавиться досвідом досвідчених учителів, прийомами роботи вчителів-новаторів; є постійним учасником Всеукраїнськогосемінару з пляжного гандболу, який щорічно проходить в місті Києві. Нове та раціональне використовує на своїх уроках, практикує проведення нетрадиційних уроків.

Широкий діапазон позакласної та гурткової роботи дають стійкі результати. З 1996 року по 2016 рік гандбольна команда школи під керівництвомВолодимира Миколайовича виборювала першість в обласній спартакіаді школярів – 20 років чемпіони! В 2002 році – бронзові призери в фіналі чемпіонату України серед школярів в місті Одеса.В 2009 році команда стала чемпіоном України на призи клубу «Стрімкий м’яч» серед команд І ліги в місті Луганськ. В 2010 році – бронзові призери чемпіонату України з пляжного гандболу в місті Скадовськ. 2015 рік був урожайним для команди: І місце у Всеукраїнському турнірі серед дівчат 2005 р.н. «Зірочки Кривбасу», місто Кривий Ріг; ІІ місце у Всеукраїнському турнірі серед дівчат 2005 р.н. «Зірочки сходу», місто Дніпродзержинськ; бронзові призери Всеукраїнського турніру присвяченого 72 річниці визволення міста Миколаєва від німецько-фашистських загарбників, місто Миколаїв. В 2016 році - ІІ місце у Всеукраїнському турнірі серед дівчат 2005 р.н. «Зірочки сходу», місто Дніпродзержинськ; чемпіони обласної спартакіади серед школярів, місто Кіровоград. Школярі є постійними учасниками районних змагань з легкоатлетичного чотириборства; спортивних змагань «Старти надій»; конкурсів «Живи по уставу – здобудеш доблесть і славу», «Нащадки козацької слави»; в 2013 році – переможці районних змагань з баскетболу.

ОПИС ДОСВІДУ

Фізична культура є важливою складовою частиною загальної культури суспільства, продукт його творчої діяльності. На кожному історичному етапі вона зазнає змін залежно від можливостей, які створюються певною суспільною формацією для її розвитку.

Фізична культура у загальноосвітніх навчальних закладах має на меті збереження і зміцнення здоров'я учнів, розвиток рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості, формування ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя.

Урок – основна форма фізичного виховання в школі, і обов’язковий для всіх учнів. Кожний урок становить єдиний процес, в якому виконання усіх завдань здійснюється у взаємному зв’язку. В той же час, загальні закономірності побудови уроку допомагають ефективніше підготуватися до нього.Фізичневиховання – важливийзасібфізичного, соціального та духовного розвиткуучнівськоїмолоді.

Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнівстійкоїмотиваціїщодозбереженнясвогоздоров’я, фізичногорозвитку та фізичноїпідготовки; гармонійнийрозвитокприроднихздібностей та психічнихякостей; використанняфізичноговиховання в організації здорового способу життя.

Володимир Миколайович має добру науково-теоретичну підготовку, володіє методикою викладання, забезпечує засвоєння учнями основних понять, передбачених програмою з формування практичних умінь та навичок.Під час організації класу вчитель практикує швидке шикування учнів, чітку та зрозумілу форму визначення завдань уроку, мінімально витрачає часу на встановлення обладнання, забезпечує високу загальну щільність занять. Прослідковується організований перехід від однієї частини уроку до наступної, дисципліна та усвідомлене виконання учнями навчальних завдань, дотримання вимог техніки безпеки – найважливіші моменти організації уроку. Структура уроків відповідає складеним учителем планам-конспектам.

Усвідомлюючи, що без відповідного навантаження, обов’язкового обліку індивідуальних фізичних можливостей учнів не можливо забезпечити ефективність фізичного виховання, Володимир Миколайович добре знає індивідуальні можливості кожного учня, володіє різними способами та прийомами регулювання фізичного навантаження на уроці, що характеризується інтенсивністю та обсягом.Інтенсивністьнавантаження – сила впливуконкретноїфізичноївправи на організмучня. Змінюючиінтенсивністьнавантаження, Володимир Миколайовичсприяєпереважніймобілізації тих чиіншихджереленергіїучнів, щодопомагаєрізноюміроюстимулюватидіяльністьфункціональних систем. Це і швидкістьпересування, і величина прискорення, і координаційнаскладність, і темп виконаннявправ, кількістьїхповторення за одиницю часу; і відносна величина напруження; і амплітударухів, і величина додатковогообтяження; і психічнанапруженістьпід час виконаннявправитощо.

Під час оцінювання навчальних досягнень Володимир Миколайовичвраховує ступінь активності учнів на уроці; засвоєння техніки виконання фізичної вправи; виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату); виконання навчальних завдань під час проведення уроку; засвоєння теоретико-методичних знань, використовуючи при цьому навчальні нормативи, які розроблені для кожного року вивчення модуля.
У практиці роботи з фізичної культури вчитель застосовує різні методи навчання:

-Словесні – пояснення, розповідь, розпорядження, команда, підрахунок;

- Наочні – показ вправи вчителем, показ плакатів, схем, карток;

- Практичні – виконання вправ учнями.

Володимир Миколайовичнамагається, щоб пояснення було лаконічним, конкретним, доступним і відповідати рівню розвитку учнів. Під час пояснення складних вправ увагу дітей акцентує на основному, щоб вони виконували їх свідомо.Розповідь застосовує в процесі ознайомлення школярів з новими вправами та рухливими іграми. Новий матеріал подає в цікавій та образній формі.Бесіду проводить у вигляді запитань-відповідей, з чого видно, як учні засвоїли матеріал.До практичних методівнавчання належать вправи. Багаторазове повторення допомагає швидше оволодіти технікою вправи і підвищує якість виконання.

Під час проведення уроку вчитель поєднує словесні методи навчання наочного сприймання та практичні методи виконання вправ,привчає дітей до спортивної термінології, збагачуючи їхній словниковий запас. Правильне поєднання цих методів сприяє формуванню в учнів повнішого уявлення про рухову дію.

Володимир Миколайович на уроках використовує такі елементи новітніх педагогічних технологій:

групові; ігрові(змагання);індивідуального навчання; колективний спосіб навчання; формування творчої особистості, а також ще використовує такі методи роботи з учнями: фронтальний, позмінний, потоковий, круговий.



Фронтальний метод полягає в тому, що всі учні класу одержують одне завдання і вони виконують його одночасно під наглядом вчителя.

Позмінний методполягає в тому, що учнів поділяють на зміни, які по черзі виконують вправи. Наприклад, такий метод використовує при виконанні нормативу «згинання і розгинання рук в упорі лежачи»,«вис на зігнутих руках», де потрібне чітке виконання вимог.

Потоковий методзабезпечує виконання вправи учнями по черзі один за одним, тобто потоком. Наприклад, опірні стрибки, стрибки у довжину зміcцята з розбігу, у висоту.

При коловому методітренування вчитель поділяєучнів на групи. Кількість їх залежить від кількості місць занять з комплексом вправ, який забезпечує послідовне навантаження на всі групи мускулів.Цей метод дає змогу підвищити моторику, щільність уроку, розвивати фізичні якості, самостійність учнів. Колове тренування чергує з іншими видами занять.



Індивідуальний метод і метод змаганнятісно переплетені один з одним.

В своїй роботіВолодимир Миколайович практикує нестандартні уроки, наприклад: урок-змагання, урок-спортивна вікторина із застосуванням теоретичних і практичних знань по темі „Спортивні ігри,” уроки-конкурси. Всі перераховані форми роботи з фізичного виховання вчителя мають кінцеву мету сформувати в учнів уміння і навички самостійних занять фізкультурою у повсякденному житті, професійній діяльності в спорті.

По закінченню школи, учні повинні вміти самостійно підтримувати належний стан свого організму: „Хто день починає із зарядки, у того здоров'я в порядку.”
ДОДАТКИ
ГАНДБО́Л (ручний м’яч) (англ. handball, від hand — рука та ball — м’яч)
Гандбол – командна спортивна гра, щопредставляє собою перекидання руками м'ячапартнерам з метою вразити ворота суперника з-за 6-метрової зони перед ними.

Ціль гри


Двікоманди, дотримуючись правил гри, намагаютьсязабитим'яч у ворота суперника і одночаснозахиститисвої ворота від нападу. Переможцемвиходить та команда, яка післязакінченняігрового часу закинула більшем'ячів.

Правила гри

Команда складається з 12 осіб: 2 воротаря і 10 польовихгравців. На поле в грізнаходяться 1 воротар і 6 гравців. Рештагравців - запасні,вони можуть, як завгодно часто замінятися. При цьомузаміннийгравець повинен покинути поле перш, ніжінший вступить на нього. Заміназдійснюється на середньоїлінії в межах4,5 - метровоїзонизаміни.

Ігровий час: для жінок –2x30 хв.,длячоловіків–2x30 хв., для школярів–2x15 хв.

Ворота вважаютьсяураженими, якщом'яч, кинутий з-за меж зониворіт, перетинаєлініюворітміжстійками. Атакуючийгравець при кидкуможезаскочитиабовпасти в зоніворіт, але він повинен виконатикидок перш, ніжторкнеться поля в зоніворіт.

Польові гравці не мають права вступати в зону воротаря, а воротар не повинен перетинатисереднюлінію поля. Положення «поза грою» не існує.

Про користь занять гандболом

У фізичномувідношенні в гандболівідгравцівпотрібновеликенапруження. Різніформибігурозвиваютьреакцію, стартовушвидкість, спринтерськушвидкість, особливувитривалість, спритність при зупинках, змінинапрямкубігу і змінах ритму.

Стрибки у висоту і довжину при кидках і блокуваннясприяютьрозвиткустрибучості. Передач і кидки по воротах вимагаютьспритності і кидковоїсили.
Пляжний гандбол

Новий літній-спорт

Історія гри пляжного гандболу бере свій початок зІзола ді Понса, маленького острова на півдні Італії, 20 червня 1992 року.

ДжіаніБутареллі,Президент гандбольної команди“СекуЛаціо”іФранко Шіано , Президент гандбольної команди серії В Італії,висунули ідею створення нового різновиду гри “Пляжного гандболу".

Корт


Ігрова зона має 15м в довжину і 12м завширшки. Її межі позначаються еластичною кольоровою стрічкою або мотузком широчини до 8см.

На двох коротших сторонах прямокутника є 6 метрові зони біля воріт

На кінцях цих зон є ворота (3 x 2 метри), які знаходяться по центру лінії воріт.

Довші лінії на корті мають назву бічні, коротші лінії називаються лініями воротарської зони.

Зони заміни для польових гравців складають 15м в довжину і приблизно 3м завширшки. Вони розміщуються по кожну сторону ігрового майданчика за бічними лініями.

Воротарі залишають майданчик через бічну лінію площі заміни своєї команди або через бічну лінію площі воріт з боку зони заміни своєї команди.

Воротарі повинні входити на майданчик через бічну лінію площі воріт з боку зони заміни своєї команди.

Команди


В принципі, команда в пляжному гандболі складається з 6 польових гравців і двох воротарів(позначених кольоровими футболками, шляпами, банданами).

Кожна команда повинна мати одночасно не більше 4х гравців на ігровому майданчику (3 польові гравці і 1 воротар).

Тільки воротарю дозволяється входити в зону воріт.

Запасні гравці повинні стояти на колінах або сидіти в своїй зоні заміни.

М’ячі

Всі гравці грають босоніж і грають круглим, не слизьким гумовим м'ячем (чоловічий м'яч: 54 - 56 смпо колуі 350 - 370 гр.ваги; жіночий м'яч: 50 – 52 см.і 280 - 300 гр.ваги).



Дозволяється “ пірнати ” за м'ячем,відбивати його, кидати, ловити, зупиняти, штовхати і бити м'яч усіма частинами тіла не нижче колін.

Голкіпер


Воротарю дозволяється торкатися м'яча будь-якою частиною тіла при захисті своїх воріт у зоні воротаря.

Воротар має право входити до ігрового майданчика з зони воріт без м'яча і грати як польовий гравець.

Два бали нараховуються, якщо воротар забиває гол.

Після голу гра продовжується воротарським кидком команди, яка пропустила м'яч.

Гра в м’яч

Усім гравцям дозволяється брати м'яч, коли він лежить або котиться у воротарській зоні.

Гол зараховується тоді коли м'яч повністю пересік лінію воріт.

Час для гри

Гра складається з двох частин, результати яких ведуться окремо. Кожна частина по 10 хв., а також перерва між ними в 5 хв.

Кожна частина починається суддівським кидком.

Якщо рахунок нічийний в кінці однієї з частин, використовується правило “ золотого гола ” (відновлення гри суддівським кидком).

Переможець кожної частини отримує один бал.

Рахунок

Якщо обидві частини були виграні однією командою,вона є переможцем з рахунком 2:0.



Якщо кожна з команд виграє одну частину використовується правило

“ Булітів ” (один проти воротаря).

Переможець “ Булітів ” виграє гру з результатом 2:1.

Крім того,правила IHFдають змогу нараховувати два бали за наступні дії:

За творчі вражаючі голи( гол в польоті або після оберту на 360 градусів “ пірует “), гол закинутий воротарем або з 6-ти метрового штрафного кидка.

Покарання

Вилучення дається за неправильну заміну, повторні порушення, неспортивну поведінку.

Вилучений гравець може бути повернений на майданчик як тільки інша команда заволодіє м'ячем.

Друге вилучення гравця веде до дискваліфікації(червона картка). Порушення які несуть небезпеку здоров'ю суперників, порушення воротаря під час виконання “ Булітів “ також ведуть до дискваліфікації.

Філософія

Глядачам дуже подобається коли пірнають за м'ячем в пісок або виконують видовищні кидки в польоті та “ пірует “.

Це більше ціниться ніж виграш любою ціною.

Велику кількість очокможна пояснити з технічної сторони пляжного гандболу.

Після голу гра відновлюється воротарським кидком без свистка судді.

Це є причиною того чому гра грається так швидко і з багатьма захоплюючими діями.

Філософія пляжного гандболу основуються на:

ЧЕСНІЙ ГРІ

Велика різниця в рахунку може бути спричинена особливими балами(в польоті, піруети і голи воротаря), а також тому, що кожна з частин нараховується окремо.

Буліти

Виконання кидків “в польоті ”, “ пірует “ і характер швидких контратак, як і “ Буліти ” надають привабливості коли рахунок залишається нічийним після двох частин.



По п'ять гравців з кожної команди кидають по черзі в ворота суперників після того як отримали пас від свого воротаря зі своєї воротарської зони, при дотримані правила трьох кроків.

Обидва воротаря починають стоячи на лініях своїх воріт.

Польовий гравець повинен стояти на перехресті зони воріт і бічної лінії.

Коли суддя дає сигнал свистком, гравець пасує м'яч своєму воротарю.

Коли м'яч залишив руку гравця обидва воротаря можуть рухатись вперед.

Воротар з м'ячем повинен залишатися в своїй воротарській зоні.

Протягомтрьохсекунд він повинен зробити кидок в протилежні ворота або зробити пас гравцю по команді, який біжить у напрямі до воріт суперника.

Польовий гравець повинен зловити м'яч і спробувати забити гола без всякого порушення правил.

Якщо атакуючий воротар або гравець порушує якесь правило, то атака закінчена.

Воротар захисник має змогу залишати воротарську зону і повертатися назад. Якщо він порушує правила проти польового гравця, має бути призначений 6 метровий кидок.

Пляжний гандбол у школах

Очевидною проблемою пляжного гандболу в школах і фізичній освіті, це брак майданчиків для пляжного гандболу.

З іншої сторони ідею можна реалізувати використовуючи спортивні майданчики або територію, що покрита травою.

Переваги пляжного гандболу



  • Завдяки матеріалу, з якого виготовлено м'яч, він відчутний для кожного (без воску) і не наносить біль.

  • Згідно з фактом живої гри м'яч передається дуже часто.

  • Згідно з матеріалом поверхні майданчика (пісок), така гра викликає менше невдоволення при стрибанні або падінні на пісок.

Урок пляжного гандболу

Серійні вправи пляжного гандболу:

Базуючись на попередніх знаннях і виходячи рівня учня ви зможете почати з різного модуля.

Повний пляжно-гандбольний урок для фізичного виховання в школі чи університеті (від 3-5 годин на тиждень) може бути погоджений з цими модулями.



Модуль 1: Стрибки

Мета:Вчимося техніки стрибків.

Вправи:Вивчання базових технічних стрибків (на одній нозі, на двох, з одної на другу)відносно старту(направлення, довжина стрибка).

Навантаження:

5-6 стрибків, 2-3 хв. перерви, 5-6 сетів



Модуль 2: ПАСУЄМО Й КИДАЄМО

Мета: Вивчаємо техніку давання пасу і кидання.

Вправи:

Даємо пас гандбольним м'ячем

(на ліво, на право, в стрибку, за себе, сильний пас…)

Кидаємо м'яч для пляжного гандболу в різні точки воріт (високо, низько, вправо, вліво).


Модуль 3:Введення в політ

Мета: Ловіння м'яча в польоті і кидання в стрибку.

Проблема: Дуже короткий час в польоті.

Як робити: Вчитель кидає учням, які розташовані один за одним.

1.Нормальні паси (з або без дошки)

2. Паси в польоті (з дошкою)

3. Пасив польоті з трампліну



Модуль 4: Навчання виконанню булітів

Формування: Учні стоять на 6-ти метрових лініях обох воріт:

Вправи:

1. По одному разу кожному учню(вчитель дає пас)

2. Біг в сторону воріт суперника та кидок за один бал

3. Те саме з виконанняматристичнихкидків (із-за спини, під ногою, і т.ін. – дозвольте учням бути творчими)

4. Змагання між двома командами з зарахуванням тільки двоочкових кидків

Модуль 5: Змагання по пляжному гандболу в залі

Формування:

На волейбольному чи баскетбольному майданчиках, з розграфленим майданчиком і двома воротами.

Правила:

1. Без запасних гравців, воротар залишає ворота і стає спеціалістом/бандана. (4 гравці в кожній команді)

2. З 1 запасним гравцем в атаці для бандани (5 гравців в команді)

3. З 2-4 запасними гравцями (6-8 гравців в команді)

Підвищення інтересу – при грі змішаних команд гол забитий дівчиною враховується за два.
Гандбол на уроках фізичної культури. Техніка гри в гандбол

Техніку гри в гандбол складають спеціальні прийоми, які виконуються на місці і в русі. Залежно від того, яку роль виконують гравці на майданчику - атакують ворота супротивника або перейшли до оборони, техніку гри необхідно розділяти на техніку нападу і техніку захисту.

Техніка нападу

До основних технічним прийомам гри в нападі відносяться пересування, передача, ловля, ведення м'яча, кидки по ворогам, обманні дії, заслони. Вони виконуються гравцями індивідуально і колективно як на місці, так і в русі.

Пересування. Від уміння займаються правильно і раціонально пересуватися по майданчику залежить організація гри, як у нападі, так і в захисті. За допомогою швидких пересувань створюються умови гравцеві для вибору зручного місця на майданчику, звільнення від суперника, отримання м'яча і завершення атаки. У гандболі основними способами пересування є:

приставні кроки;

біг по прямій;

біг зі зміною напрямку і швидкості пересування;

біг спиною вперед;

біг з обманними рухами; стрибки на правої, лівої і двох ногах.

У процесі гри зазначені способи пересувань можуть застосовуватися в різних поєднаннях, з певною швидкістю і напрямами. При обороні гравці пересуваються вліво і вправо в основному приставними кроками, а при виходах вперед або відступі назад краще всього використовувати біг з різною швидкістю, спиною вперед, стрибки вперед і назад, а також підскоки і випади.

Методика навчання пересуванням

Для навчання пересуванням краще використовувати спеціальні вправи, ігрові естафети, рухливі ігри. З цією метою слід підбирати прості ігрові естафети та рухливі ігри, при виконанніяких займаються по черзі, роблять зупинки з подальшим пересуванням. Від правильної техніки переміщень залежить і ефективність виконання технічних прийомів з м'ячем.

При переміщенні гравця бігом рекомендується з самого початку виконувати технічний прийом на носках, це дозволяє зробити ривок і досягти максимальної швидкості руху. Дуже важливим для виконання прийомів з м'ячем, необхідно навчитися переміщатися так, щоб руки виконуючи рухи, були залежні від ритму швидкості рухи ніг.

Для різкої зміни напряму необхідно виставити ногу в бік повороту, злегка повернувши її стопою всередину. Відштовхуючись про підлогу стопою, гравець робить різкий поворот в потрібну сторону.

Для виконання зупинок рекомендується різко нахилити тулуб назад, виставляючи праву ногу вперед стопою, розгорнутої всередину, і повертатися боком до напрямку руху. Іншу ногу необхідно сильно зігнути в колінному суглобі. Якщо гальмування або зупинку необхідно виконати двома ногами для цього спочатку робиться стрибок. Він потрібен для того, щоб обидві нога різко вивести вперед і таким чином погасити просування вперед. При відштовхуванні тулуб злегка нахиляється назад. При приземленні необхідно зігнути ноги в колінних суглобах, прагнучи рівномірно розподілити вагу тіла на обидві ноги.

Для виконання стрибків гравцеві необхідно швидко присісти, відвести руки назад, швидко розгинаючи ноги і роблячи мах руками вгору – вперед вистрибнути вгору. Приземлення при всіх способах стрибків повинно бути м'яким, без втрати рівноваги це досягається амортизуючим рухом ніг.

Спеціальні вправи для навчання пересуванням

1. Пересування приставним кроком вперед, назад, в сторону зі зміною

швидкості.

2. Біг з поворотом кругом з подальшим прискоренням на 15-20 м.

3. Біг зі зміною напрямку і швидкості руху: по дузі; колу; «Вісімці»; діагоналі майданчика.

4. Біг з подоланням перешкод: набивних м'ячів; бар'єрів;

гімнастичних лавок.

5. Біг на місці, за сигналом біг по прямій у встановлене місце.

6 Біг на 15-20 м за сигналом з низького старту.

7. Біг спиною вперед з положення упору присівши. За сигналом швидко встати і пробігти. 15-20 м.

8. Біг по прямій, по сигналу виконати стрибок, взяти м'яч і передати його партнеру.

9. Виконуючи присідання, по сигналу зробити ривок до м'яча, підібрати його і передати партнеру.

10. Виконавши з упору сидячи на п'ятах перекат убік, гравець швидко встає, робить ривок вперед, підбирає м'яч і передає партнеру.

11. Ходьба в напівприсіді. За сигналом встати, виконати ривок до м'яча, підібрати його і передати партнеру.

Стійка готовності

При навчанні пересувань, що особлива увага звертається на вміння займається постійно знаходиться в стійці готовності, при якій вага тіла розподіляється рівномірно на носки обох ніг, п'яти злегка відірвані від статі, голову слід тримати прямо і поглядом контролювати гравця з м'ячем. Дуже важливо, щоб в стійці готовності ноги гравця були зігнуті в колінах, при цьому лівою або правою ногою робиться невеликий крок вперед. тулуб також нахиляється вперед, руки зігнуті в ліктях, долоні розташовуються перед грудьми.

Методика навчання стійці готовності

Гравець, що очікує м'яч від свого партнера, повинен стояти до нього обличчям і бути готовим у будь-який момент прийняти м'яч. Після пояснення і показу гравці займають позицію зручну для прийому м'яча від партнера. За сигналом викладача приймають стійку готовності і приймають від партнера м'яч. Після кожної серії вправ необхідно виявляти помилки, доводити їх до відома займаються і продовжувати виконувати технічний прийом до повного його вдосконалення.

Спеціальні вправи для навчання стійці готовності

1. Гравці довільно пересуваються по майданчику кроком або дрібним бігом. За сигналом різко зупиняються, приймають стійку готовності.

2. Гравці виконують присідання, потім по сигналу зупиняються і виконують стійку готовності.

3. Гравці виконують стрибки на двох і одній нозі, після сигналу приймають стійку готовності

4. У парах, стрибаючи на одній нозі, гандболісти намагаються виштовхнути один одного з кола, по сигналу приймають стійку готовності.

5. У упорі лежачи гравці виконують згинання та розгинання рук в упорі. За сигналом виконують стійку готовності.

6. З упору присівши, гравці виконують перекид в праву або ліву боку, за сигналом виконують стійку готовності.

Тримання м'яча

У гандболі тримання м'яча здійснюється двома і однією рукою при лову м'яча, після ведення його, при підготовці до передачі або кидка м'ячі гравцеві необхідно тримати м'яч завжди двома руками, охопивши його. Пальці зведені, м'яч знаходиться перед грудьми. Виконуючи передачі, хитрощі з м'ячем, кидки м'яча по воротах, гравець тримає м'яч однією рукою. Залежно від розмірів кисті м'яч можна тримати захопленням і збалансованим способом.

При триманні м'яча захопленням гравець після лову перекладає м'яч у одну руку і охоплює його широко розставленими пальцями. Це дає можливість виробляти однією рукою з м'ячем різні імітаційні руху, помилкові замахи на передачу або кидок і тим самим несподівано, і приховано для суперника, виконувати різні технічні прийоми. При утриманні м'яча збалансованим способом гравець вільно кладе м'яч на долоню і притримує його пальцями. Такий спосіб тримання м'яча зазвичай застосовується при швидких передачах м'яча і кидках без попередньої підготовки. Однак у цьому випадку ускладнюється виконання різних імітаційних рухів. Триманню м'яча двома і однією рукою зазвичай навчають паралельно з навчанням передачі і кидкам м'яча.

Ловля м'яча виконується в основному двома руками на місці і в русі. При лову м'яча, що летить на середній висоті, руки виставляються вперед долонями вниз - всередину, ноги злегка зігнуті в колінах. У момент лову пальці охоплюють м'яч, руки згинаються в ліктях, м'яч притягається до грудей. Якщо м'яч летить високо, гравець підводиться на носки, піднімає руки вперед-вгору, долоні звертає вперед-всередину, пальці рук широко розставляє, великі пальці зближує.

Низьколітаючі м'ячі ловлять при одночасному згинанні ніг, нахилі тулуба вперед і виставленні рук убік польоту мяча вперед - вниз, спрямованими долонями вгору-всередину. У момент лову пальці широко розставляються, мізинці зводяться якомога ближче.

Передача м'яча в гандболі

Найбільш поширеними є: передача м'яча однією рукою від плеча; передача однією рукою з-за спини; передача однією рукою над плечем; передача м'яча за головою; передача м'яча однією рукою знизу. Для виконання передачі однією рукою від плеча після лову, гравець перекладає м'яч у праву або ліву руку, згинає її в ліктьовому суглобі, відводить назад, лікоть піднімає на висоту плеча, а кисть з м'ячем утримує на рівні голови. При передачі м'яча кисть згинається, повертається долонею вперед- вниз, ліва рука відводиться назад, а права нога виноситься вперед, на яку переноситься центр ваги тіла.

Передача м'яча однією рукою з-за спини виконується дугоподібним рухом руки за спину з одночасним розворотом кисті долонею всередину до тулуба. Гравець посилає м'яч партнеру за спиною різким рухом передпліччя.

Передача м'яча однією рукою над плечем за головою виконується легким рухом кисті за допомогою розвороту її долонею усередину. М'яч надсилається над плечем за головою в бік партнера.

Передача м'яча прямою рукою знизу застосовується без підготовки дляточних передач на короткі відстані. Після ловлі м'яча гравець робить замах прямий рукою назад, центр ваги переносить на праву ногу, ліва попереду, потім зворотним рухом м'яч посилається вперед партнеру, а центр ваги переноситься на ліву ногу.

Методика навчання триманню, лові і передачі м'яча

Навчитися тримати, ловити і точно передавати м'яч партнеру на різні відстані не важко. Ці елементи техніки гри представляють природні види рухової діяльності людини. При навчанні необхідно на перших тренуваннях подивитися, як виконують інші спортсмени передачу і ловлю м'яча і самим активно включитися в тренування. На початковому етапі підготовки гандболістів найкраще навчання ловлі та передачі м'яча проводити за допомогою естафет і рухливих ігор. У цьому випадку збільшується емоційний чинник процесу навчання, зникає елемент одноманітності тренування, з'являється можливість тримати, ловити і передавати м'яч багаторазово в різних ігрових ситуаціях і з різною швидкістю. Надалі процес навчання техніці гри рекомендується проводити з обов'язковим виконанням спеціальних вправ в лові і передачі м'яча.

При навчанні передачі м'яча особлива увага звертається на виконання основної стійки гравця, при якій ноги треба розставити на ширину плечей, злегка зігнути їх в колінах, а ліву чи праву ногу виставити вперед. Основним рухом при передачі є одночасний рух тулуба і руки з м'ячем тому. Ліва рука в цей момент, зігнута в ліктьовому суглобі, знаходиться попереду на рівні грудей. У момент передачі м'яча гравець одночасно з поворотом тулуба вперед починає рух рукою, що тримає м'яч, а центр ваги переносить на ліву ногу. Потім рука з м'ячем, розгинаючись в ліктьовому суглобі, виноситься вперед і супроводжує м'яч до повного відділення м'яча від пальців руки.

Навчання лову м'яча проводиться одночасно з навчанням передачі і триманню його. Ці елементи техніки нерозривні між собою, доповнюютьодин одного, і якість виконання кожного з них окремо залежить від здатності гравця точно передавати м'яч партнеру, чітко ловити його і вміти своєчасно визначити спосіб тримання м'яча.

Ловля м'яча є вихідним положенням для подальшої передачі, ведення і кидка м'яча по воротах. У грі доводиться ловити м'яч, котиться по майданчику, після відскоку від її поверхні і м'ячі, що летять на різній висоті. Ловити м'яч рекомендується завжди двома руками, так як цей спосіб лову найбільш простий і надійний.

Спеціальні вправи для навчання триманню, лові і передачі м'яча

1. Займаються шикуються на відстані 8-10 м один проти одного, по сигналом передають і ловлять м'яч.

2. Передача і ловля м'яча на місці в парах, в трійках, в четвірках.

3. Два гравці стають на відстані 8-10 м один від одного. У одного м'яч.

Підкинувши м'яч вгору, гравець ловить його і виконує передачу партнеру.

4. Передача і ловля м'яча зі зміною місць в протилежних колонах.

5. Передача і ловля м'яча в русі в парах.

6. Передача і ловля м'яча в русі в трійках з переміщенням по «Вісімці».

7. Гравці шикуються на відстані 10-12 метрів один проти одного, передаючи м'яч, міняються місцями.

6. П'ять гравців розташовуються по колу. У одного м'яч. Передавши м'яч партнеру по діагоналі, передавальний швидко займає його місце.

7. Два гравці, передаючи м'яч один одному різними способами, то зближуються, то збільшують відстань між собою.

8. Один гравець стартує від лицьової лінії, другий гравець виконує передачу, коли перший досягне середньої лінії майданчика.

Кидки по воротах.

Кидки м'яча по воротах виконуються однією рукою з місця і в русі, з опорного положення, в стрибку, з падінням в сторону кидка.

Найпоширенішими кидками м'яча в гандболі є:

- Кидок зігнутою рукою зверху виконується з основної стійки, при якій ліва нога попереду, м'яч обхоплюється пальцями руки і утримується на рівні голови, лікоть піднятий до висоти плеча, рука з м'ячем злегка відводитися вбік. Виконуючи кидок, гравець одночасно рухом тазу і плеча розгинає руку в ліктьовому суглобі і за рахунок активної роботи кисті виконує кидок. Центр ваги переносить на ліву ногу, а правою робить крок вперед;

- Кидок в стрибку виконується в той момент, коли гравець після стрибка вгору досягає найвищої точки зльоту. Права рука з м'ячем, зігнута уліктьовому суглобі, відводиться назад, ліва виноситься вперед. Виконуючи кидок, гравець розгортається грудьми вперед, різко відводить праву ногу назад і кидок закінчується.

- Кидок м'яча в падінні виконується при початковому положенні гравця боком, грудьми або спиною до воріт. Після ловлі м'яча гравець випрямляє виштовхувальну ногу, руку з м'ячем розгинає в ліктьовому суглобі і за рахунок різкого руху кисті виконує кидок зверху.

Методика навчання кидкам м'яча по воротах.

Для того, щоб навчитися влучно і сильно кидати м'яч по воротах, необхідно бути сильним, спритним спортсменом. Навчання кидкам рекомендується починати з кидка м'яча від плеча зверху. Для цього необхідно створити уявлення про даний кидку за допомогою розповіді і показу і розпочати відпрацьовувати кидок на місці, а потім в русі після одного, двох і трьох кроків. Закріпивши вміння виконувати вправу при допомогою різних спеціальних вправ, що займаються переходять до навчанню кидкам в падінні з опорного положення. Після оволодіннятехнікою кидків м'яча в опорному положенні можна переходити до вивчення більш складних кидків, кидків з розбігу в стрибку після ведення м'яча і після отримання його від партнера, а потім переходити до навчання кидкам в падінні в безопорному положенні і кидкам із закритих позицій.

Спеціальні вправи для навчання кидків м'яча по воротах.

1. Займаються шикуються в одну шеренгу в залі і кидають м'яч змісця способом від плеча зверху. Після відскоку м'яча від стінки ловлять його і знову повторюють кидок.

2. Гравці вишиковуються уздовж девятиметровой лінії. Піймавши м'яч, гравці під крок з лівої, виконують кидки по воротах.

3. Те ж, що впр. 2, тільки гравці виконують кидок після трьох кроків.

4. Гравці шикуються на середній лінії, виконують ведення м'яча у бік воріт, потім ловлять м'яч, роблять три кроки і виконують кидок по воротах.

5. Гравці шикуються в одну колону по центру майданчика. Перед воротами на лінії вільних кидків, учні, які стоять в колоні передають м'яч гравцеві, що стоїть перед воротами, отримують від нього зворотну передачу і після трьох кроків виконують кидок по воротах.

6. Те ж, що впр. 5, тільки гравці виконують кидки в стрибку.

7. Гравці вишиковуються уздовж лінії вільних кидків лівим боком до воротам. За сигналом випрямляють поштовхову ногу, руку з м'ячем розгинає в лікті і виробляють кидок по воротах. Приземлення виконують спочатку на ліву, а після випуску м'яча і праву ногу.

8. Учні парами шикуються на середній лінії майданчика перед воротами. У повільному бігу передають м'яч один одному, добігши до лінії воротарського майданчика, гравець з м'ячем виконує кидок по воротах.

9. Те ж, що впр.8, тільки кидок гравець виконує в стрибку.

10. Гравці шикуються на середній лінії майданчика праворуч від воріт.

11. Один гравець з м'ячем займає місце в зоні воротаря. За сигналом гравець виконує біг від середньої лінії до воріт, отримує м'яч і виробляє кидок по воротах.

Ведення м'яча.

Ведення м'яча виконується плавним поштовхувальним рухом руки і кисті. Рука повинна бути зігнута в ліктьовому суглобі з вільно розведеними пальцями. Для того, щоб домогтися при веденні відскоку м'ячана потрібну висоту, гравець повинен виконувати м'які і плавні рухи. При веденні необхідно тулуб злегка нахилити вперед.

Методика навчання веденню м'яча.

При навчанні веденню гравець накладає кисть правої або лівої руки на поверхню м'яча, звернену до гравця, плавним поштовхувальнимрухом руки і пальців направляє його вниз - вперед. Після відскоку м'яч зустрічається кистю. Рука в цей момент зігнута в лікті, а ноги злегка зігнуті в колінах. При початковому навчанні ведення краще виконувати на місці, потім в кроці і легкому бігу. Рекомендується ведення виконувати по прямій на невеликі відстані, потім поступово збільшувати швидкість переміщення, змінюючи напрямок руху, і, нарешті даний технічний прийом виконувати з опором партнера.

Спеціальні вправи для навчання веденню м'яча.

1. Учні шикуються в дві шеренги одна проти іншої на відстані 10-15 м. М'ячі знаходяться у гравців однієї шеренги. За сигналом гравці першої шеренги виконують ведення м'яча на місці, а по другому сигналом ловлять м'яч і передають його гравцям другої шеренги, які продовжують виконувати ведення.

2. Учні шикуються в колонах по 4-5 чоловік одна навпроти одної на відстані 10-15 м. За сигналом направляючий гравець з м'ячемведе його по прямій в бік протилежної колони і передає м'яч направляючому цієї колони, який продовжує виконувати ведення.

3. Те ж, що впр.2, лише ведення гравці виконують з обведенням предметів (стійки, набивні м'ячі).

4. Те ж, що впр. 2, лише ведення м'яча гравці виконують на швидкість.

5. Учні шикуються в дві колони: одна на лицьовій лінії праворуч від воріт, інша так само біля інших воріт. Направляючі гравці колон мають м'ячі. За сигналом гравці з м'ячем швидко виконують ведення по прямій і потім передають м'ячі гравцям протилежних колон, самі стають в кінці протилежної колони, а направляючі одночасно продовжують виконувати ведення.

6. Ведення м'яча з опором партнера. Учні розподіляються по парам - нападник і захисник. Гравець з м'ячем намагається обвести захисника. Якщо захисник відбере м'яч, гравці міняються ролями.

7. Учні шикуються в дві колони одна проти іншої на відстань 15-20 м. За сигналом гравець однієї колони веде м'яч в напрямку іншої колони приставним кроком правим або лівим боком, передає м'яч направляючому гравцеві інший колони і займає місце в протилежній команді.

8. Ведення м'яча в напівприсіді на швидкість.

9. Ведення м'яча без зорового контролю.

10. Проведення естафети. Ведення м'яча з обведенням предметів на швидкість з виявленням кращої команди або гравця.

Обманні дії.

Обманні дії являють собою поєднання різних рухів рук, ніг, тулуба, спрямовані на зміну дій суперника в сторону протилежну виконання технічного прийому.

За складністю виконання обманні рухи бувають прості і складні.

До простих фінтам можна віднести помилковий ривок гравця в одну сторону з - різкою зміною руху в іншу, обведення гравця за допомогою однокрокового або двокрокового руху. До складних обманних дійвідносяться поєднання комбінованих рухів гравця. Наприклад, імітація кидка або передачі з подальшим веденням м'яча, обведення гравця поворотом на лівій нозі через праве плече, обведення гравця поворотом на правій нозі через ліве плече.

При виконанні обманних дій гравці повинні добре координувати свої рухи в близькості з супротивником і в діях використовувати в поєднанні випади, нахили, зупинки, повороти, замахи накидок і передачу м'яча, зміна напрямку і швидкості бігу. Дуже важливо при виконанні обманних дій навчитися виконувати імітаціюпередачі м'яча і досконало виконувати замах на кидок. В цьому випадкугравець, зблизившись із захисником, робить широкий крок з нахилом тулуба і всім своїм виглядом показує, що буде виконувати кидок м'яча по воротах саме з цього боку. Однак в наступний момент спортсмен переносить вагу тіла на іншу ногу, нахиляється вправо і несподівано виконує кидок м'яча по воротах.

Методика навчання обманним діям.

Навчання обманним діям рекомендується починати з пояснення і показу, дотримуючись при цьому послідовність за ступенем складностідосліджуваних обманних дій. На початковому етапі розучування обманнихдій рекомендується вправи виконувати в уповільненому темпі без м'яча і без суперника. На другому етапі навчання відпрацювання обманнихдій проводиться з м'ячем і в близькості від суперника в повільному темпі,потім швидкість виконання збільшується. Технічний прийом необхідно повторювати багаторазово. По ходу виправляти помилки до виконання технічного прийому в ігрових ситуаціях. У заключному етапі навчання виконання обманних дій необхідно апробувати в односторонніх і двосторонніх іграх.

Заслони.


Заслін застосовуються для створення тимчасової чисельноїпереваги з метою звільнення гравця від опіки суперника. За допомогою заслонів гравці можуть ускладнювати дії захисників і створювати ігрову перевагу. Залежно від поставленої мети заслони можуть виконуватися гравцем з м'ячем і без нього і поділяються нарухливі, передні і бічні.

При рухливому заслоні гравець стає на шляху просування захисника і блокує його тулубом до кінця пересування. Виконуючи передній заслін гравцеві необхідно стати обличчям або спиною до супротивника ізагородити його тулубом для тимчасової можливості партнеру діяти більш вільно. При бічному заслоні гравець займає місце збоку від захисника і тулубом заважає йому рухатися в напрямку атакуючого гравця, тим самим створює тимчасову можливість партнеру по командівільно передавати м'яч або атакувати ворота.

Методика навчання заслонам.

Для того, щоб своєчасно і несподівано виконувати заслін, необхідна велика узгодженість між гравцем, який виконуй заслін і гравцем, який буде використовувати заслін для створення ігровоїпереваги.

При навчанні заслонам рекомендується підвідні і спеціальні вправи виконувати в парах з тими гравцями, з якими на майданчику під час гри доведеться діяти у взаємозв'язку. Виконання заслону непредставляє труднощі, однак якщо технічний прийом буде виконаний раніше чи пізніше, ніж намір партнера використовувати заслін в ігровій ситуації. У цьому випадку, навіть якщо заслін буде поставлений на високому технічному рівні, він втратить всякий сенс. Тому головним завданням при навчанні заслонам є узгоджені і своєчасні дії групи гравців в команді. При початковому навчанні техніці виконання заслонів рекомендується створити уявлення про них, потім навчити гравців виконувати заслони в повільному темпі без м'яча іопору партнера. Тільки після того, як гравці засвоять елементи техніки виконання заслонів, необхідно переходити до навчання учнів заслону при переміщенні з м'ячем, постановці заслону гравцеві, який опікує нападаючого і постановці заслону при комбінаційному переміщенні гравців, в односторонніх і двосторонніх іграх.

Спеціальні вправи для навчання обманним діям і заслонам.

1. Гравці шикуються в дві колони по 3-4 людини. Учніоднієї колони для виконання обманного руху лівою ногою, робить поштовх на просування вправо і одночасно виставляє праву ногу вперед - вправо, згинаючи її в коліні. Тулуб нахиляється в бік правої ноги. Потім гравець різко відштовхується правою ногою вліво, робить лівою ногою крок вперед-вліво, тулуб розгортається в ліву сторону, продовжує рухатися вперед і займає місце в кінці протилежної колони.

2. Те ж, що впр. 1, тільки кроки виконують вправу з правої ноги.

3. Те ж, що впр. 1, тільки гравці виконують вправу з м'ячем.

4. Учні шикуються в колонах по 2-3 гравці один проти одного на відстані 5-6 м. За сигналом направляючий однієї колони просуваючись до направляючого другої колони імітує кидок м'яча по воротах. Коли умовний захисник зреагує, гравець обводить його поворотом через ліве або праве плече. Потім гравці міняються ролями.

5. Те ж, що впр.4, тільки учні виконують вправу з м'ячем по 3-5 гравців на відстані 3-4 м один від одного.

6. Учні шикуються в колонах. За сигналом тренера гравець однієї з колон переміщається до направляючого протилежної колони і ставить йому передній заслін. Потім займає місце в кінці протилежної колони.

7. Два гравці, переміщаючись в напрямку до захисника, передають один одному м'яч. Гравець з м'ячем, наблизившись до захисника, передасть м'яч партнеру, а сам ставить захиснику заслін. Гравець, який отримав м'яч, використовуючи заслін, обходить захисника і кидає м'яч по воротах.

8. Гравці розташовуються в трьох колонах по 2-3 людини. Направляючі в колонах одночасно переміщаються по ходу годинникової стрілки, виконують бічний заслін направляючих протилежних колон, а потім стають в кінці колони.

9. Два гравці розташовуються на середній лінії на 3-5 м один від одного. Перед воротами стоїть захисник. Два гравці, пересуваючись у бік воріт, передають один одному м'яч. Наблизившись до захисника один з гравців, передавши м'яч партнеру, ставить захиснику бічній заслін, обходить захисника і виконує кидок по воротах.

10. Три гравці розташовуються по трикутнику. Один гравець передає м'яч партнеру, що стоїть праворуч від нього, швидко отримує назад м'яч, а гравець,який передав м'яч ставить бічній заслін гравцеві, що стоїть праворуч. Гравець з м'ячем, використовуючи заслін, просувається до воріт і виконує кидок по воротах.

Техніка захисту.

До основних технічним прийомам гри в захисті відносяться захисна стійка, пересування в захисній стійці, блокування, перехоплення м'яча, граворотаря.

Захисна стійка.

У захисній стійці ноги злегка зігнуті в колінах, ліва або права - трохи попереду, тулуб нахилений вперед, руки зігнуті в ліктьовому суглобі і перебувають перед грудьми, погляд зосереджений на м'ячі.

Методика навчання захисній стійці.

Навчаючись стійці в захисті, гравцям необхідно стати уздовж шестиметрової лінії спиною до воріт і по сигналу прийняти основну стійку готовності, потім повільно переміщуватись приставним кроком вліво, вправо. По ходу виконання завдання викладач виправляє помилки. Потім необхідно дану вправу ускладнити і виконувати його з опором партнера, в кроці, в повільному бігу з зупинками і по воротами. Вправи необхідно повторювати багаторазово.

Спеціальні вправи для навчання захисній стійці.

1. З упору присівши виконати перекат убік, прийти у вихідне положення, встати і прийняти положення захисної стійки.

2. З упору присівши зробити перекид вперед, швидко встати і прийняти положення захисної стійки.

3. З основної стійки виконати присідання на двох ногах. В момент присідання - руки в сторони.

4. Ходьба перехресним кроком лівим-правим, боком. За сигналом прийняти основну стійку.

5.Ходьба в напівприсіді. За сигналом встати і прийняти положення захисної стійки.

6. З вихідного положення ноги ширше плечей, руки за головою, по черзі присідання на лівій і правій нозі. За сигналом швидко прийняти положеннязахисної стійки.

7. З упору присівши, падаючи назад, виконати перекат назад. Швидко встати прийняти захисну стійку.

8 Біг з низького старту на 20-25 м. За сигналом зупинитися і прийняти

захисну стійку.

9. Біг з подоланням перешкод (набивних м'ячів, бар'єру, гімнастичних лавок). Після подолання перешкод прийняти положення захисної стійки.

Пересування в захисній стійці

Пересування в захисній стійцівиконуються приставними кроками вправо і вліво, випадами вперед і в сторони, стрибками вперед, в сторонибігом вперед спиною. При пересуванні гравець повинен завжди перебувати назлегка зігнутих ногах і переміщатися на пальцях.

Спеціальні вправи для навчання пересуванням в захисній стійці.

1. Ходьба випадами, руки в сторони.

2. Ходьба на носках, руки за голову.

3. Ходьба перекатом з п'яти на носок, руки на поясі.

4. Ходьба в повному присіді і напівприсіді, руки на поясі.

5. Ходьба приставним кроком вперед, назад, в сторону зі зміною швидкості.

6. Ходьба правим, лівим боком, перехресним кроком, руки перед грудьми.

7. Пересування приставними кроками вперед і назад, руки в сторони.

8. Біг широким кроком з вільним махом рук.

9. Біг на зігнутих ногах, руки в сторони. 10.Біг з поворотом на 180 і подальшим прискоренням.

11 .Біг човниковий.

12. Біг з вільним махом рук.

Блокування.

Блокування включає комплекс спеціальних рухів, які складаються з переміщень, стрибків, виносу і постановки рук, приземлення.

Виконуючи блокування, гравець енергійно виносить руки вгору злегка вперед,пальці рук широко розставлені, великі пальці зведені разом.

Блокування виконується одним або групою гравців. При атаці воріт з далеких позицій, при розіграші вільних кидків особливо коли час для атаки закінчено, захисники застосовують груповий блок. Одиночнийблок ставиться захисником в безпосередній близькості перед гравцем, виконується пізніше, ніж стрибок нападаючого і повинен збігатися з моментом замаху його руки з м'ячем тому. Після блокування гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і приймає вихідне положення захисної стійки.

Методика навчання блокуванню.

На початку навчання блокуванню необхідно звернути увагу на своєчасне виконання стрибка і правильне положення кистей рук. Надалі необхідно домагатися, щоб усень при виконанні блоку, перебуваючи в стрибку, стежив не тільки за м'ячем, але і за рухомнападника, що виконує кидок м'яча по воротах. При виконанні блокування гравці повинні добре виконувати стрибки, як з місця, так і з розбігу. Навчати блокуванню необхідно всіх гравців. Переходити до виконанню групового блоку двома, трьома і більше гравцями необхіднопісля того, як учні добре оволодіють технікою одиночного блокування.

Спеціальні вправи для навчання блокуванню.

1. З основної стійки виконувати стрибки вгору, руки в момент стрибка піднімати вгору.

2. З основної стійки підскоки почергово на одній і двох ногах.

3. Стрибок вгору поштовхом однієї ноги, руки швидко підняти вгору.

4. Два гравці, стоячи один біля одного одночасно підстрибують, руки

піднімаючи вгору в найвищій точці стрибка вдаряють один одного долонями.

5. Стрибки вгору з просуванням вправо, потім вліво приставними кроками, зі помахом рук через сторони вгору.

6. З низького присіду гравець вистрибує вгору і одночасно піднімає руки вгору.

7. Троє займаються з низького присіду, взявшись за руки, одночасно вистрибують вгору з помахом рук вперед-вгору.

8. Шість гравців, стоячи в одній шерензі і взявшись за руки, одночасно, вистрибують вгору з помахом рук вперед-вгору.

9. Гравець стає перед воротами і блокує кидки м'яча, послані гравцями у встановлене місце.

10.Два гравця стають перед воротами, піднімаються на носки, піднімають руки вгору і намагаються блокувати кидки м'яча, послані в стрибку.

Перехоплення м'яча.

Перехоплення м'яча застосовується в тому випадку, коли захисник знаходиться в безпосередній близькості від гравця, який володіє м'ячем, або гравця, якому передбачається передача м'яча. Найголовнішим вимогою при організації перехоплення м'яча є вміння передбачити момент, і напрям передачі і вміння вибрати найефективніший спосіб пересування для перехоплення м'яча.

Найефективнішим становищем гравця при перехопленні м'яча є вихід гравця вперед. Цей прийом вимагає від захисників навичок швидкогоривка, вміння випереджати дії супротивника.

Методика навчання перехопленню м'яча.

Перш, ніж приступити до практичного виконання технічного прийому, необхідно учням роз'яснити і повільно показати ситуації, при яких перехоплення буде ефективний. Потім гравці розбиваються на пари, умовно один з них - нападник, інший - захисник. Нападник працює з м'ячем, роблячи ведення в різні боки і з різною швидкістю пересування, а захисник в цей момент намагається виконати перехоплення м'яча.

Спеціальні вправи для навчання перехоплення м'яча.

1. Два гравці стають один проти одного на відстані 8-10 м. Міжними третій гравець. Гравці передають один одному м'яч, третій намагаєтьсяперехопити його.

2. Те ж, що впр. 1, тільки гравці передають один одному одночасно два м'яча.

3. Два гравці стають один перед одним на відстані 10 м. Між ними - гравець - захисник, який приймає вихідне положення упору присівши.Гравці передають один одному м'яч. У момент передачі третій гравець, виконує роль захисника, в момент передачі швидко встає і намагається перехопити передачу м'яча.

4. Два гравці стоять один за одним перед щитом. Інструктор кидає м'яч у щит. Гравець, що стоїть другим, швидко вибігає вперед і намагається перехопити м'яч, що відскочив від щита.

5. Два гравця стають один проти одного на відстані 10 м. Між ними - захисник. Гравці передають один одному м'яч відскоком об поверхню майданчика, третій гравець - захисник, намагається швидко пересуватися іперехопити м'яч.

6. П'ять гравців, взявшись за руки, утворюють коло. У колі гравець - захисник. Гравці, швидко передаючи м'яч один одному, не дають можливостіперехопити його захиснику, що стоїть всередині кола.

7. Два гравці стають один проти одного на відстані шести метрів. Між ними третій гравець. Гравці в стрибку передають і ловлять м'яч. Захисник намагається в стрибку перехопити м'яч.

8. Два гравці стають перед ребристим щитом на відстані 8-10 м. Другий гравець виконує кидки м'яча в щит, перший гравець намагається зловити його.

9. Учень стає перед сіткою-амортизатором на відстані 6-10 м, виконує кидок м'яча у сітку-амортизатор, а при відскоку ловить його двома руками.





Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка