В ході роботи використовувалися металеві локалізатори, що тримались на магнітах магнітною силою. Мета їх використання полягала у зміні форми силових ліній поля для кращого утримання наночастинок в зоні пухлини. Локалізатори були розроблені на базі Національного інституту раку.
В експериментах були задіяні наступні локалізатори:
Локалізатор конічний – К1
Являє собою металевий конус висотою 21 мм та діаметром 54 мм. У роботі формалізований під назвою «локалізатор К1».
