Дослідження зміни температури у пухлині фантому з магнітним нанокомплексом під впливом зовнішнього електромагнітного поля.
Вимірювання температури проводилось з використанням термометра волоконно-оптичного ТМ-4 (Радмір). Вибір такого типу термометра зумовлений тим, що оптоволоконний датчик термометра дозволяє винести основний блок термометра за межі області електромагнітного поля, випромінюваного аплікатором «Магнітерму» (Радмір). Таким чином забезпечувалась належна точність та чутливість вимірювання.
Дослідження проводилось за наступних умов: кожні 10 секунд протягом 10 хвилин знімалося значення температури з термометру. Вимірювання проводились для трьох варіантів вмісту пробірки (повітря, розчин NaCl, розчин 5 мг НЧ в 10 мл 0,9% розчину NaCl), з розміщеним у ній датчиком термометру, та трьох варіантів розміщення магніту: впритул, на відстані 2 см та без магніту. При цьому система знаходилась в таких конфігураціях:
без фантому: пробірка із певним вмістом та розміщеним у ній датчиком термометра внесена до контуру «Магнітерма». Магніт розміщується знизу.
з фантомом: пробірка із певним вмістом та розміщеним у ній датчиком термометра внесена до пухлини фантому, випромінюючий контур «Магнітерма» встановлено під фантомом. Магніт встановлюється над фантомом.
        
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Рис. 2.16 Схема проведення дослідження зміни температури в пухлині фантому під впливом електромагнітного поля: 1 – пробірка з НЧ, 2 – пухлина, 3 – залозистий шар, 4 – жировий шар, 5 – «Магнітерм», 6 – випромінюючий контур, 7 – термометр ТМ-4, 8 – оптичний провід, 9 – магніт.
Розчин NaCl з НЧ далі у роботі формалізовано як «магніточутливий нанокомплекс».
Вимірювання проводились при температурі фантому близькій до температури тіла людини (~ 37°С).
Поділіться з Вашими друзьями: |
