Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності



Сторінка2/35
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5.07 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

ЗМІСТ





ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5


РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 7

1.1.Загальні відомості 7

1.2.Гетерогенні фантоми 8

1.3.Радіочастотна гіпертермія 11

1.4.Магніточутливий нанокомплекс 16

Висновок до розділу 1 18

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ 20

2.1.Біоінженерна технологія виготовлення фантому з тканиноеквівалентних матеріалів 20

2.2.«Магнітерм» 23

2.3.Неодимовий магніт та локалізатори просторового розподілення постійного магнітного поля 25

2.4.Наночастинки 27

2.5.Датчик Холла 28

2.6.Дослідження впливу фантому на постійне магнітне поле 33

2.7.Дослідження зміни температури у пухлині фантому з магнітним нанокомплексом під впливом зовнішнього електромагнітного поля. 34

Висновок до розділу 2 36

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ 37

3.1Визначення впливу фантому та магніточутливого нанокомплексу на постійне магнітне поле 37

3.2Дослідження зміни температури в пухлині фантому з магнітним нанокомплексом під впливом електромагнітного опромінення 42

Висновок до розділу 3 51

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 53

4.1Загальні характеристики лабораторії медичної фізики та біоінженерії 53

4.2Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів 56

4.2.1 Випромінювання 56

4.2.2 Електробезпека 58

4.2.3 Мікроклімат 60

4.2.4 Шум 60

4.2.5 Пожежна безпека 61

Висновок до розділу 4 62

РОЗДІЛ 5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ 64

5.1. Постановка задачі 64

5.2. Виділення основних функцій 65

5.3. Обґрунтування системи параметрів 67

5.4. Аналіз варіантів реалізації функцій 71

5.5. Економічний аналіз варіантів реалізації проекту 72

Висновок до розділу 5 75

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 77

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 79

ДОДАТОК А 84



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


ВЧ – високі частоти;

ДР – доксорубіцин;

ПМП – постійне магнітне поле

ЕМП – електромагнітне поле;

Локалізатор Д – штирьовой локалізатор;

Локалізатор К1 – конічний локалізатор;

М40 – постійний магніт силою зчеплення 40 кг;

МНК – магніточутливий нанокомплекс;

МП – магнітне поле;

НОЗ – наночастинки оксиду заліза;

НЧ – наночастинки;

ПМП – постійне магнітне поле;

РЧГТ – радіочастотна гіпертермія.

ВСТУП



Актуальність: рак молочної залози — найбільш розповсюджене онкологічне захворювання серед жіночого населення України. За останні десятиліття минулого і на початок нинішнього століття (1962–2004 рр.) рівень захворюваності на рак молочної залози в Україні зріс від 17,6 до 58,9 осіб на 100 тис. населення, або більше ніж у 3 рази. Ураження жіночого населення злоякісними пухлинами молочної залози не має тенденції до зменшення і в останні роки. У 2013 р. рак молочної залози було діагностовано у 17746 мешканок України, тобто 49 жінок щоденно чули цей діагноз. Дані статистики дають можливість порівняти показники захворюваності на рак молочної залози в Україні і у світі. Стандартизований за віком показник захворюваності в Україні — 42,6 випадків захворювання на 100 тис. осіб. У країнах із високим рівнем економічного розвитку цей показник (середній) має значення 66,4 випадки, у країнах економічно відсталих (середній) — 27,3 випадки захворювання на 100 тис. населення.

Тому постає питання пошуку нових методiв лiкування цього захворювання та онкологiчних захворювань взагалі. На сьогодні одним з перспективних методiв лiкування злоякiсних пухлин є магнiтотермiя та радiочастотна гiпертермiя. Важливим показником в даному методi являється неоднорiднiсть магнiтного поля. У певних ділянках інтенсивність поля є більшою, а відповідно, вищою є і ефективність терапії. Тому є важливим правильне планування електромагнітного опромінення, правильного налаштування перспективних лікувальних апаратів. Виходячи з цього, доцільним є розробити фантом, котрий би імітував діелектричні властивості тканин молочної залози з пухлиною, та дослідити в ньому магнітні властивості нанокомплексу.



Мета роботи: розробити тканиноеквівалентний гетерогенний фантом молочної залози з пухлиною та магнітним нанокомплексом для дослідження в ньому змін постійного магнітного поля і температури під впливом електромагнітного опромінення.

Робота виконана за напрямком фундаментальної НДР «Розробити медико-фізичні основи технології магнітної нанотерапії злоякісних новоутворень» № держреєстрацiї 0113U002152, що виконувалась у 2013-2015р. в науково-дослідній лабораторії медичної фізики та біоінженерії Національного інституту раку.



Завдання:

  1. Проаналізувати патентну та наукову інформацію з теми дослідження.

  2. Розробити біоінженерну технологію виготовлення фантому з тканиноеквівалентних матеріалів.

  3. Розробити конструкцію фантому і виготовити фантом з імітацією гетерогенних нормальних тканин та пухлини і вимірювальним каналом.

  4. Виготовити фантом.

  5. Провести дослідження змін постійного магнітного поля у пухлині фантому з магнітним нанокомплексом під впливом зовнішнього опромінення постійним магнітним полем.

  6. Провести дослідження зміни температури в пухлині фантому з магнітним нанокомплексом під впливом зовнішнього електромагнітного опромінення.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ




    1. Загальні відомості

Нанотехнологіями прийнято називати міждисциплінарну область фундаментальної і прикладної науки, в якій вивчаються закономірності фізико-хімічних і медико-біологічних систем, на основі чого створюються об'єкти розмірами порядку нанометрів або часток нанометра. Концептуальна методична база нанотехнологій заснована на маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови нанокомплексів з великими питомими поверхнями і поверхневими енергіями.



Нанотехнології якісно відрізняються відтрадиційних дисциплін, оскільки слабкі в масштабах макросвіту взаємодії окремих атомів і молекул або агрегатів молекул, наприклад, сили Ван дер Ваальса, гідрофобні, електростатичні (іонні) та квантові ефекти роблять істотний вплив на ефекти самоорганізації наноструктур. Це, часом, обумовлено особливостями їх поведінки в рамках динамічного хаосу. При цьому вдається домогтися взаємодії штучно створених наночастинок (НЧ) з нанорозмірними об'єктами біологічного походження: білками, ліпідами, нуклеїновими кислотами та ін. Порівняльні розміри НЧ і наносистем, що використовуються для цільової доставки НЧ в пухлинні клітини, представлені на рис. 1.1. Розміри пухлинних клітин перевищують розміри НЧ і наносистем, що дозволяє останнім, маючи більшу контактну площу в умовах пасивного та активного транспорту, високоефективно взаємодіяти зі злоякісними клітинами. Слід зазначити і можливі обмеження проходження суперпарамагнітних НЧ, обумовлені їх мінімальними розмірами (5 - 25 нм). Велика кількість оглядів і монографій вітчизняних та зарубіжних авторів [1, 2, 3] присвячено опису нанотехнологій, що використовуються для діагностики і терапії злоякісних новоутворень. Тому увага далі акцентується переважно на нанотехнологіях з використанням МHК.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка