Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
Скачати 5.07 Mb.
|
- Навігація по даній сторінці:
- РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ
- Визначення впливу фантому та магніточутливого нанокомплексу на постійне магнітне поле
Висновок до розділу 2Отже, тканиноеквівалентний фантом молочної залози з пухлиною можливо виготовити з досить легкодоступних та не коштовних матеріалів: харчового желатину, сафлорової олії, керосину, формальдегіду, побутового сурфактанту. При плануванні терапії важливо зробити тестовий фантом максимально наближеним до тканин пацієнта, зокрема, розташування пухлини. Тому можливість більш точної локації пухлини в фантомі передбачено шаровою структурою. У попередніх роботах [9] вказується, що подібні фантоми пропонуються для використання з діагностичними апаратами НВЧ діапазону. Проте, безперечно, такі фантоми можуть використовуватись і для радіочастотної гіпертермії. Зокрема, для радіочастотної гіпертермії є важливим контроль величин постійного поля та температурних показників. Для такої задачі можна використовувати датчик Холла та зовнішні термометри. В якості термометра найкраще для такої задачі підходять волоконно-оптичні термометри, оскільки вони не піддаються впливу електромагнітного поля, що генерується терапевтичним апаратом та майже не вносять артефакти в результати досліджень. РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИТканиноеквівалентний фантом пропонується, насамперед, для використання при роботі з радіочастотними гіпертермічними апаратами, дія яких поєднується з магніточутливим нанокомплексом. У нових апаратах використовують також постійне магнітне поле для цільової доставки і ініціювання магнітно-резонансних ефектів в пухлині [18]. Тому є доцільним дослідження взаємодії фантому з постійним магнітним полем. Окрім того, важливо для гіпертермії забезпечувати нормальні температурні режими роботи, щоб запобігти тепловому пошкодженню здорових тканин пацієнта. Тому доцільним є дослідження змін температури в пухлині фантому, зокрема і з використанням магніточутливого нанокомплексу. У даному розділі розглядаються результати досліджень взаємодії тканиноеквівалентного фантому із постійним магнітним та електромагнітним полями. Визначення впливу фантому та магніточутливого нанокомплексу на постійне магнітне полеАналіз отриманих даних проводився за двома підходами. Спершу, порівнювались значення індукції поля самого магніту та магніту з різними локалізаторами для трьох випадків розміщення фантому. Результати наведені на рис. 3.1 – 3.3. З отриманих графіків видно, що у всіх трьох випадках індукція, створювана магнітом самостійно, є вдвічі більшою, ніж створювана магнітом та локалізатором. Також варто зазначити, що важливу роль грає сама наявність локалізатора, а не його тип, оскільки отримані значення індукції є досить близькими. 
Рис. 3.1 Графік залежності індукції від відстані до магніту з використанням різних локалізаторів і без розміщення фантому 
Рис. 3.2 Графік залежності індукції від відстані до магніту з використанням різних локалізаторів з розміщенням фантому, без використання наночастинок Каталог: wp-content -> uploads -> 2015 2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» 2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина 2015 -> Анотаці я Історія України 2015 -> Кримінальний процес україни 2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую» 2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів» 2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013 2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор Скачати 5.07 Mb. Поділіться з Вашими друзьями:
|