Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності



Сторінка6/35
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5.07 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35
Рис. 1.3 Принцип управління рухом магнітних НЧ в каналі мембран клітини: (а) і (с) - блокування руху магнітних НЧ; (b) і (d) - активація руху магнітних НЧ уздовж вектора МП.

Принцип управління рухом магнітних НЧ в каналі мембран клітини на основі зміни вектора і величини B представлений на рис. 1.3. Дана технологія може бути використана при роботі з культурами клітин.

Висновок до розділу 1



Проблема створення нових протипухлинних засобів є однією із найбільш актуальних у сучасній онкології. Відсутність вибірковості дії відомих препаратів, а також висока загальна токсичність обумовлює як подальший пошук нових сполук, так і удосконалення лікарських форм існуючих засобів з метою підвищення їх селективності та безпечності. Дослідники, які залучені до розробки препаратів, уже давно зрозуміли, що цілеспрямована доставка активних агентів є фундаментальною частиною у розробці препаратів. Широкий ряд систем доставки препарату в ідеалі має вдосконалити його стабільність та терапевтичну концентрацію в тканині-мішені, а також керовану абсорбцію і вплив на молекулярну мішень.

Одним із методів вирішення даної проблеми є використання наночастинок заліза та наночастинок оксиду заліза. Завдяки своїм магнітним властивостям та токсичності для деяких клітин ракових пухлин можуть стати інструментом як для візуалізації, так і для лікування цих новоутворень.

Для цільової доставки в пухлини та посилення протипухлинних ефектів дії магніточутливих нанокомплексів використовують магнітні та електромагнітні поля.

Тканиноеквівалентні фантоми молочної залози раніше розглядалися та розроблялися виключно як інструмент у візуалізації. Проте, ці напрацювання можна використати для створення фантому, котрий можна було б використовувати і з терапевтичними апаратами, не вносячи значних змін у технологію виготовлення фантомних матеріалів. Крім того, виготовленому фантому може бути надана більш схожа анатомічна форма, аніж та, що використовувалась у дослідженнях візуалізації. Крім того, технологія дозволяє виготовляти гетерогенні фантоми, що складаються з декількох шарів, еквівалентних людським тканинам.


РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ




    1. Біоінженерна технологія виготовлення фантому з тканиноеквівалентних матеріалів

Ґрунтуючись на отриманих з літературних джерел даних [8, 9], було розроблено технологію виготовлення тканиноеквівалентних матеріалів, котрі б імітували властивості тканин людського організму, зокрема – молочної залози.

Особливість цих матеріалів полягає в тому, що вони складаються з однакових компонентів у різних пропорціях, відповідно до типу тканини, що імітується. Основними компонентами є:


  • желатин харчовий швидкорозчинний (ТМ «Мрія», Україна);

  • сафлорова олія (ТОВ «OR Golden Oil», Узбекистан);

  • керосин очищений (ТОВ НВК «Запоріжавтопобутхім», Україна);

В якості допоміжних використовувались такі речовини:

  • розчин формаліну 40% (ПАТ «Азот», Україна);

  • сурфактант (Procter&Gamble, Україна).

Фантом було вирішено виготовляти з трьох типів матеріалу: еквівалентного жировій тканині, еквівалентного залозистій тканині та еквівалентного пухлині. Для цих матеріалів були обрані наступні пропорції:

  • для жирового шару: 15% желатину, 85% суміші сафлорової олії та керосину;

  • для залозистого шару: 85% желатину, 15% суміші сафлорової олії та керосину;

  • для пухлини: 95% желатину, 5% суміші сафлорової олії та керосину.

Суміш керосину та сафлорової олії (далі «масло») виготовлялась у пропорції 50/50.

Для виготовлення фантому 100 мм та товщиною 35 мм було загалом використано 30 г сухої маси желатину, 180 мл води та 120 мл масла (60 мл олії та 60 мл керосину). Кількість сурфактанту та формальдегіду визначалась за наступними пропорціями:



  • для сурфактанту:

(2.1)

  • для формальдегіду:

(2.2)

Далі буде описано процес виготовлення трьох типів матеріалу.



  1. У скляний стакан наливали 180 мл підсолоненої води та, помішуючи, додавали 30 г сухого желатину. Після цього стакан накривався пластиковою плівкою та розміщувався у пароварці, де розчин желатину нагрівався до 90°С.

  2. Після нагрівання стакан виймався, розміщувався у посудині з водою кімнатної температури. Розчин розмішувався до однорідності та охолоджувався до 50°С.

  3. Під час охолодження розчину желатину, змішували 60 мл сафлорової олії та 60 мл керосину, суміш нагрівалась до 50°С.

  4. Виготовляли жировий шар: до 18 мл розчину желатину додавали 5,6 мл сурфактанту, розмішували до однорідності. Після цього двома рівними порціями по 50 мл додавали 100 мл масла, постійно розмішуючи. Після цього додавали 0,2 г формальдегіду.

  5. Отриману масу виливали у пластикову форму таким чином, щоб матеріал рівномірно розподілився по дну й стінкам форми.

Рис. 2.1 Маса жирового шару після нагрівання та змішування всіх компонентів


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка