Діти, які не відвідують школу в Україні дослідження масштабів та вимірів проблеми з рекомендаціями щодо подальших дій



Скачати 329.31 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір329.31 Kb.

Діти, які не відвідують школу в Україні дослідження МАСШТАБІВ ТА ВИМІРІВ ПРОБЛЕМИ з рекомендаціями щодо ПОДАЛЬШИХ ДІЙ

Київ, 13 квітня 2016


Контакти:

Інна Волосевич, Керівник Відділу соціально-політичних досліджень,

(044) 230-02-60, (067) 795-98-15, inna.volosevych@gfk.com

Таміла Коноплицька, Менеджер проекту, старший дослідник Відділу соціально-політичних досліджень, (044) 230-02-60, (067) 224-04-06, tamila.konoplytska@gfk.com


Специфікації дослідження

Мета та методологія


Цільова аудиторія

Дослідження проводилось у січні 2016 компанією GfK Ukraine за підтримки Офісу ЮНІСЕФ в Україні.

Необхідність проведення дослідження була зумовлена впливом, якого зазнала система освіти внаслідок внутрішньої міграції з територій, що не контролюються урядом до інших регіонів України, а також браком комплексних даних щодо доступу до шкільної освіти внутрішньо переміщених осіб.

Підстави


Мета

Дослідження покликане надати усім зацікавленим сторонам корисну аналітичну інформацію про фактори, що заважають дітям, зокрема дітям ВПО, відвідувати школу, та наскільки вагомі ці фактори.



Дослідження було зосереджене на двох цільових групах:
  • Внутрішньо переміщені особи (ВПО), які стикалися з проблемами із доступом до освіти внаслідок військового конфлікту. Ця група є основною цільовою групою дослідження;
  • Роми, серед яких завжди була велика кількість дітей, що не відвідують школу, про що свідчать попередні дослідження:
        • Близько 50% дітей ромів нерегулярно відвідують школу:
        • Лише 20-30% дітей ромів мають базову освіту:
        • Більшість дітей ромів не закінчують навчання у школі.

        • Ромська спільнота розглядається в якості “контрольної групи”, щоб визначити проблеми із доступом до школи, які пов’язані не зі статусом ВПО, а з іншими характеристиками вразливої групи.

Методологія та польовий етап


Дослідження складалось з наступних етапів:
  • Дослідження вторинних даних, зокрема, в частині законодавства, доступної статистики, досліджень щодо доступу ВПО до освіти;
  • Фокус-групові дискусії (ФГД):
    • 5 фокус-груп у Дніпропетровську, Харкові, Києві, Маріуполі та Сєвєродонецьку з дітьми ВПО віком 14-17 років, які впродовж тривалого часу або регулярно не відвідували школу (не включаючи тих, хто закінчив навчання після 9 класу);
    • 5 фокус-груп у Дніпропетровську, Харкові, Києві, Маріуполі та Сєвєродонецьку з батьками ВПО, чиї діти шкільного віку тривалий час або регулярно не відвідували школу;
    • 1 фокус-група в Ужгороді з дітьми-ромами віком 14-17 років, що мають досвід тривалого або регулярного невідвідування школи (не включаючи тих, хто закінчив навчання після 9 класу). Ужгород було обрано для дослідження контрольної групи, оскільки більшість ромької спільноти проживає у Закарпатській області (14 000 осіб відповідно даних перепису 2001 року і понад 100 000 осіб за іншими оцінками);
    • 1 фокус-групова дискусія в Ужгороді з батьками-ромами, чиї діти мають досвід тривалого або регулярного невідвідування школи;
  • 34 напівструктурованих інтерв’ю з KI (Ключовими інформантами) у Дніпропетровській, Харківській, Київській, Донецькій та Закарпатській областях. KI обиралися з числа представників неурядових організацій, які працюють з ВПО та ромами, освітніх установ, місцевих управлінь освіти, Міністерства освіти та науки України, Міністерства соціальної політики України.

  • Польовий етап дослідження був реалізований у січні 2016 року.


Склад ФГД

  • Діти віком 14-17 років;
  • Для батьків/опікунів не встановлювалися вікові обмеження, оскільки допускалася участь бабусь/дідусів або інших осіб старшого віку, що опікуються дитиною.

  • Участь взяли 31 учасник віком до 40 років та 19 учасників віком 40 років і старші із загального числа 50 учасників.
  • Із 52 дітей, що взяли участь у ФГД: 24 хлопчики та 28 дівчаток.
  • Для батьків не встановлювалися квоти за статтю. Запрошувались особи, які більшою мірою опікуються дитиною: серед 50 учасників ФГД це були 13 чоловіків та 39 жінок.
  • Серед батьків ВПО 22 особи повністю або частково зайняті, 2 домогосподарки, 3 жінки у декретних відпустках і 14 осіб, що не працюють. Серед батьків-ромів лише одна особа має повну зайнятість, тоді як решта (7 осіб) частково зайняті.



Склад за віком

Склад за статтю

Зайнятість батьків ВПО

Відбір KI (Ключових інформатантів)

  • Представники НУО, що працюють у сфері освіти;
  • Представники НУО, що працюють з ВПО та/чи ромами у регіоні/населеному пункті;
  • Місцеві управління освіти;
  • Центри соціальних послуг для сімей, дітей та молоді;
  • Партнери ЮНІСЕФ з кластеру “Освіта”.
  • Представники Міністерства освіти та науки України;
  • Представники Міністерства соціальної політики України;
  • Представники НУО, що працюють з ВПО на національному рівні.

  • KI рекрутувалися за методом “снігової кулі”: кожен респондент надавав контакти інших осіб, яких можна було б зарекрутувати в якості наступного KI.



У кожній з областей для дослідження відбиралися КІ наступних категорій:

Також на національному рівні були опитані такі категорії КІ:


Інструментарій дослідження


Інструментарію дослідження (гайд для ФГД та опитувальник для інтерв’ю з KI) розроблявся на основі Інструкцій Глобальної ініціативи “Діти, які не відвідують школу” (Global Out-of-School Children Initiative). Ця партнерська ініціатива ЮНІСЕФ та Інституту статистики ЮНЕСКО була започаткована 2010 року з метою досягнення помітного і сталого зменшення кількості дітей, які не відвідують школу. Ініціатива заручилася підтримкою Глобального партнерства за освіту та розуміння дитячої праці – міжвідомчого дослідницького проекту Міжнародної організації праці, ЮНІСЕФ та Світового банку. Ініціатива “Діти, які не відвідують школу” підтримує країни у їхніх дослідженнях та аналізі становища дітей, які не ходять до школи чи ризикують кинути навчання, пропонуючи інноваційні статистичні методи для розробки комплексних профілів “виключених” дітей, поєднання цих профілів з бар’єрами, що призводять до виключення, та формулювання, просування і впровадження раціональної й дієвої політики запобігання таким виключенням, що часто застосовує багатовідомчі підходи.

Спеціалісти GfK Ukraine доопрацювали інструментарій дослідження і передали його на затвердження Комісії з професійної етики Соціологічної асоціації України.


Обмеження дослідження



  • Дослідження пропонує якісний аналіз ситуації, що дозволяє визначити основні тренди проблеми. Воно не може розглядатися як комплексний огляд показників залучення чи рейтинг невідвідання у школах країни, а більшою мірою як «профайл виключеності».
  • Дослідження здійснювалось лише на територіях, що перебувають під контролем уряду України, відтак не відображає ситуації на непідконтрольних територіях.


Основні результати дослідження

Основні результати (1)


Ставлення до освіти


  • Ставлення до освіти

  • Загалом діти ВПО та їх батьки вважають початкову освіту обов’язковою і вкрай важливою для майбутнього. Батьки у своїй більшості наполягатимуть на тому, щоб дитина відвідувала школу.

Ситуація відрізняється у ромській спільноті. Як показало дослідження, зазвичай ініціатива відвідування чи невідвідування школи належить дитині. Батьки традиційно до цього не втручаються. Представники НУО згадували, що вони створювали додаткові заняття для дітей-ромів, проте дуже важко вмотивувати дітей та батьків відвідувати уроки.

Існує нагальна потреба в організації та проведенні цільових кампаній для підвищення обізнаності ромської спільноти про освіту і поліпшення відвідуваності школи.


Основні результати (2)


За свідченнями опитаних ВПО та КІ найбільші проблеми, з якими стикнулися діти, загалом вдалося вирішити:


  • Реєстрація та документи

  • Усі школи зобов’язані приймати дітей ВПО навіть за відсутності у них усіх необхідних документів. Проблему браку документів батьки вирішують, надсилаючи запити до непідконтрольних територій і електронні версії документів приймаються у школах на підконтрольних уряду територіях.


  • Політика і стратегії

  • В той же час уряд не має довготермінової стратегії вирішення проблем ВПО в Україні. На національному рівні наразі не існує механізмів компенсації навантаження на освітню, медичну і соціальну інфраструктуру приймаючих громад.


  • Непідконтрольні уряду території як предмет занепокоєння

  • Опитані ВПО та KI вважають проблему дітей, які не відвідують школу, більш гострою на непідконтрольних територіях, де забезпечити контроль відвідуваності важко.

    Дослідження також виявило дані про неповнолітніх, які приєднувались до воюючих сторін або ставали жертвами торгівлі людьми.


Основні результати (3)


Головні проблеми дітей ВПО у сфері шкільного навчання


  • Відмінності у рівні навчання у нових населених пунктах та місцях походження

  • Учасники дослідження скаржились на те, що рівень навчання у нових школах нижчий порівняно з рівнем у школах у місцях, звідки вони родом. На їхню думку, деякі вчителі у приймаючих громадах мають нижчу спроможність підтримувати дисципліни, нижчу готовність до спілкування з батьками, нижчу спроможність надавати підтримку дітям. Діти з міст, що переїхали до сільської місцевості, стикаються з тим, що школи недообладнані, а якість освіти нижча. В той же час труднощі виникають і у дітей, які із сільської місцевості перебралися до міст.  
  • Погане знання української мови

  • Більшість дітей ВПО з Донецької та Луганської областей та з Криму погано знають українську мову, вивчення якої було у них обмеженим. Ця проблема подекуди спричиняє брак мотивації до навчання та стигматизацію дітей з боку вчителів.
  • Плани повернутися додому

  • На підконтрольних територіях діти, які не відвідують школу, можуть жити у сім’ях ВПО, які планують повернутися додому у найближчому майбутньому. Як результат – діти не відвідують школу тривалий період часу. Проте, за свідченнями респондентів, нині таких сімей дуже мало – ВПО або повернулися додому, або відмовились від планів повертатися і почали інтегруватися до приймаючої спільноти, де їхні діти відвідують школу. 

Основні результати (4)



  • Низький рівень доходів

  • Нестача коштів призводить до проблем із придбанням шкільного обладнання і шкільної форми. Для деяких ВПО ці проблеми вирішувалися за допомогою благодійних організацій, волонтерів та шкіл. Хоча ВПО згадували, що від них не вимагають жодних формальних чи неформальних виплат у школах, деякі сім’ї все ж таки роблять неформальні виплати, щоб уникнути негативного ставлення.


  • Психологічні проблеми, міжособистісні проблеми між однокласниками та вчителями

  • Деякі діти ВПО не хочуть йти до школи, оскільки не хочуть бути “новенькими” в класі або знайомитися з іншими дітьми. Ці діти мають проблеми з адаптацією до нового місця проживання та нового оточення. Вчителям бракує досвіду роботи з дітьми з повоєнними психологічними травмами.

Діти-роми страждають у школі від стигматизації через їх етнічіне походження та фінансові обставини, в яких перебуває родина. На відміну від ВПО, більшість батьків-ромів не намагалися вирішити цих проблем. Якщо дитина не хоче ходити до школи через погані відносини з вчителями та однокласниками, батьки, як правило, забирають дитину зі школи.  

Інші проблеми дітей ВПО, які також згадувались ромськими учасниками опитування - ці проблеми є спільними для різних вразливих груп



Проблема низького рівня доходів, яка обмежує доступ до шкільної освіти, спільна для всіх опитаних вразливих груп: для дітей-ромів брак фінансів теж призводить до проблем із відвідуванням школи. Ромські родини не мають грошей на одяг, взуття, шкільне обладнання і не можуть собі дозволити формальні та неформальні виплати. У теплу пору року рівень відвідування школи вищий, тоді як взимку до школи ходить менше дітей-ромів, адже у них немає теплого одягу.  

Основні результати (5)


«Точки переходу» для дітей ВПО в Україні


  • Непевність щодо повернення додому

  • Якщо сім’я хоче повернутися додому - це може стати причиною того, що діти не відвідують школу тривалий час.
  • Необхідні документи

  • Результати дослідження продемонстрували, що деякі сім’ї ВПО, від’їжджаючи з дому, залишали там усі документи. Батькам необхідно докласти певних зусиль для того, щоб поновити документи і це може спричиняти невідвідування школи впродовж певного періоду.
  • Діти, які зазнали травми внаслідок насильства

  • Деякі діти не ходять до школи через наявність психологічних травм, і батьки іноді вважають, що лише після вирішення цієї проблеми дитина буде знову готова повернутися до школи.
  • Міжособистісні проблеми з учителями та однокласниками

  • Діти, в яких погані відносини з вчителями та однокласниками схильні пропускати уроки.

Рекомендації

Рекомендації (1)


Рекомендації для ЮНІСЕФ (розроблені спільно з ЮНІСЕФ)

Реєстрація та документи
  • Підтримувати уряд в діяльності, спрямованій на розвиток каналів законної реєстрації та обліку вразливих категорій населення, насамперед ВПО та ромів.

  •  Політика і стратегії:
  • Надавати підтримку Міносвіти в процесі підписання Декларації про безпечні школи (Safe School Declaration) для запобігання втягнення дітей у збройні конфлікти та використання шкільних приміщень сторонами збройних конфліктів, а також для перетворення шкіл на безпечні осередки, що сприяють толерантності й соціальній згуртованості.
  • Сприяти впровадженню Стратегії “Мобілізація ресурсів для забезпечення дітей ВПО доступом до якісної освіти до 2010 року”, в якій визначатимуться головні напрямки організаційно-правової, навчально-методичної та інформаційно-виховної діяльності закладів дошкільної та шкільної освіти, наукових інститутів, громадських організацій.
  • Організовувати цільові інформаційні кампанії у партнерстві з НУО, що працюють з ромськими спільнотами, з метою підвищення обізнаності про шкільну освіту та поліпшення показників відвідуваності шкіл.
  • Надавати підтримку Міносвіти в питаннях інтеграції освіти у галузі розбудови миру у шкільні програми та позашкільні заходи.

Рекомендації (2)


Непідконтрольні уряду території та діти, які живуть вздовж лінії зіткнень:
  • Сприяти відновленню шкіл.
  • Розробити та впроваджувати програми, спрямовані на розвиток соціальної згуртованості та толерантності (з охопленням вчителів і батьків).
  • Надавати підтримку Міносвіти щодо створення можливостей для дистанційного навчання як “крайнього засобу”.
  • Підтримувати інформаційно-освітні кампанії з попередження торгівлі людьми та залучення дітей у збройні конфлікти.

Рекомендації для ЮНІСЕФ (розроблені спільно з ЮНІСЕФ)

Рекомендації (3)


Доступ (1)
  • Пропагувати офіційне визнання документів про здобуття освіти після закінчення 9 та 11 класів, що їх отримують діти з числа ВПО, аби допомогти їм продовжувати свою освіту в інших регіонах України.
  • Підтримувати запровадження прискорених курсів української мови та інших занять з надолуження знань для дітей-переселенців та їхніх батьків.
  • Проводити тренінги для шкільних психологів та вчителів з питань надання психологічної підтримки дітям з числа ВПО, насамперед тим, хто пережив чи став свідком насильства під час збройного конфлікту.
  • Продовжувати підтримувати місцеві органи влади у заходах з ремонту і відновлення шкіл.
  • Продовжувати підтримувати місцеві органи влади у створенні нових місць в дитячих садках та інших дошкільних закладах в найбільш постраждалих регіонах.
  • Підтримувати інформаційні кампанії проти стигматизації, ображання та дискримінації вразливих категорій дітей в України, зокрема, ВПО та дітей ромської національності.

Рекомендації для ЮНІСЕФ (розроблені спільно з ЮНІСЕФ)

Рекомендації (4)


Доступ (2)
  • Розробити та впроваджувати програми для вчителів та мешканців місцевих громад, спрямовані на розвиток соціальної згуртованості та толерантності. Ці програми мають бути спрямовані на конкретні цільові аудиторії та враховувати їхні особливі потреби.
  • Підтримувати відновлення освітньої діяльності, покликаної створювати у школах захисне середовище шляхом мінімізації наслідків конфліктів, надання психосоціальної підтримки, поширення навчальних та освітніх матеріалів, організації спортивно-розважальних заходів для дітей на територіях, постраждалих внаслідок конфлікту з тим, щоб діти навчалися жити разом у мирі та згуртованості.
  • Ініціювати кампанію із соціального та правового включення представників ромської національності у систему загальної освіти.
  • Продовжувати уважно відстежувати питання інтеграції ВПО та забезпечувати дітей, які найбільше постраждали внаслідок конфлікту в Україні, життєвими навичками, необхідними для мирного життя в місцевих громадах та у спільнотах тих, хто повернувся додому.

Рекомендації для ЮНІСЕФ (розроблені спільно з ЮНІСЕФ)
Каталог: sites
sites -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
sites -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
sites -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
sites -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
sites -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
sites -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
sites -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
sites -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
sites -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту

Скачати 329.31 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка