Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара


Положення про контрольну модульну роботу (КМР)



Сторінка11/19
Дата конвертації09.11.2017
Розмір2.42 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19

3.4 Положення про контрольну модульну роботу (КМР)


Контрольна модульна робота (КМР) є обов'язковою складовою підсумкового контролю навчальних досягнень студентів денної форми навчання.

Виконання студентами КМР спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними всього навчального матеріалу, що входить до кожного модуля: як матеріалу, що підлягає вивченню під час аудиторної роботи, так і самостійної роботи. Графік проведення модульних контролів доводиться до відома студентів на початку семестру.

Зміст КМР, критерії її оцінювання визначаються робочою програмою з відповідної навчальної дисципліни. За формою робота може передбачати:

1)теоретичні запитання нормативного або проблемного характеру (вирішення тестових завдань, висвітлення «відкритих» питань);

2)вирішення практичних завдань.
Критерії оцінювання кожного із завдань, а також усієї КМР висвітлюються безпосередньо в модульній контрольній роботі. Зміст контрольних модульних робіт затверджуються на засіданні кафедри.
З кожного модуля готується не менше трьох варіантів КМР. Контрольні модульні роботи укладаються викладачами кафедри соціології, які здійснюють заходи щодо постійного розширення пакету (фонду) модульних контрольних робіт з усіх навчальних дисциплін.

Контрольні модульні роботи виконуються всіма студентами у встановлені терміни. На контроль виносяться затверджені кафедрою варіанти КМР. Науково-педагогічні працівники покликані здійснювати заходи щодо створення умов для об'єктивного виявлення та оцінки навчальних досягнень студентів: перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, рівня сформованості навичок практичного використання отриманих знань.

Контрольні модульні роботи оцінюються відповідно до критеріїв, які визначені в робочій програмі з навчальної дисципліни. Помилки в модульній контрольній роботі не виправляються – оцінюється наявний стан.

Після проведення модульної контрольної роботи викладачі в 5-денний термін обов'язково знайомлять студентів з оцінкою за КМР і з загальною оцінкою за вивчення відповідного модуля навчальної дисципліни.

Виконані студентами та перевірені викладачами модульні контрольні роботи зберігаються на кафедрі протягом одного місяця наступного семестру. Умови зберігання модульних контрольних робіт визначає завідувач кафедри.


3.5 Методичні рекомендації до виконання

аналітичного огляду (АО)


Навчальної програмою підготовки фахівців з соціології передбачається форма навчання та звітності - «Аналітичний огляд», яка створює умови щодо розвитку та формуванню навичок аналітичної діяльності у студентів-соціологів і свідчить про рівень набуття цих навичок.

Аналітичний огляд (АО) – це наукова робота, що висвітлює результат аналітико-синтетичної обробки: спостережень (зафіксованих фактів), літератури або інших документів з певної проблеми, теми або питання.

Головна ознака аналітичного огляду – виявлення та формулювання проблем.

На ґрунті аналізу змісту сукупності джерел та критичної і аргументованої оцінки їх змісту, аналітичний огляд передбачає: висвітлення особливостей і характеристик явища, певного питання, теми або проблеми та наведення обґрунтованих рекомендацій і висновків [1].

Мета підготовки аналітичного огляду – визначити характеристики взаємопов'язаних об'єктів, фактів, явищ і подій; висвітлити більш менш цілісну картину проблемної ситуації з обов'язковим визначенням труднощів і проблем подальшого розвитку в даній галузі та висуненням пропозицій щодо можливих шляхів їх розв'язання [2].

На цій підставі, АО обов’язково повинно містить чіткі узагальнення, висновки та рекомендації автора.


Під час роботи над АО студент повинен, шляхом авторського інтерпретування, орієнтувати читача в інформаційному потоці за визначеним напрямком (проблемою) та запропонувати власну оцінку стану проблеми, висвітлити тенденції в її розвитку. При цьому необхідно зазначити, що під інтерпретацією треба розуміти не тільки висловлювання критичних суджень відносно первинної інформації, фактів і подій, які підлягають огляду, а й внесення в текст необхідних деталей, уточнень, пояснень і коментарів, що забезпечує краще розуміння їх сприйняття [3].

Необхідно зазначити, що оцінка завжди здійснюється з певною метою. Тому кожний аналітичний огляд цілеспрямований, покликаний виконувати певну функцію. На цій підставі, визначають різновиди оглядів:

а) огляди-обґрунтування, в яких пропонується оцінка стану питання з обґрунтуванням необхідності вирішення даної проблеми, а також з набором і оцінкою альтернативних шляхів і методів вирішення.

Такі огляди часто є частиною науково-практичних обґрунтувань, доповідей керівництву та інших документів, на підставі яких приймається рішення. Огляди-обґрунтування служать основною формою інформаційного забезпечення розробок, застосовуваної підрозділами аналізу і узагальнення фірм; часто такі огляди видаються у вигляді окремих брошур;

б) підсумкові огляди пропонують характеристику або оцінку досягнутого рівня вивчення позначеної проблеми та перелік ще невирішених питань.

Такі огляди підсумовують певний етап (період) науково-практичного розвитку об'єкта (проблеми) і окреслюють область можливих напрямків його подальшого розвитку.

Підсумкові огляди - основна форма публікацій в спеціальних оглядових журналах. Підсумковий характер носять щорічні (і взагалі періодичні) огляди найбільш важливих вітчизняних і зарубіжних досягнень в галузі науки і практики;

в) прогностичні огляди надають оцінку стану і визначають перспективні шляхи розвитку об’єкту або проблеми.

Такі огляди містять аргументовану оцінку існуючої ситуації, тенденцій, темпів і прогнозів подальшого розвитку явища. Звичайно прогностичний огляд є частиною прогнозу, в який входить ще перелік заходів, необхідних для досягнення поставленої мети.

г) ситуаційні аналітичні огляди являють собою порівняння, аналіз і синтез вилученої з документів інформації - наукових даних, відомості з журнальних статей і патентних матеріалів, рекламних повідомлень, матеріалів конференцій, нарад, кон'юнктурна інформація та ін.

Ситуаційні аналітичні огляди призначені для орієнтації в науковій або практичній ситуації.

д) тематичні аналітичні огляди містять виключно наукові дані за певною тематикою.

е) проблемні аналітичні огляди створюються з метою подолати тематичну вузькість за рахунок використання відомостей з суміжних галузей науки і практики [4].

Наявне різноманіття аналітичних оглядів не є остаточним, можливі й інші види, які обумовлені розподілом оглядів на певні різновиди на різних підставах: вид та глибина аналізу, цільове призначення, завдання, форма представлення і т.ін.

Загальною ознакою аналітичних оглядів є наявність нової, ситуативної інформації, що була відсутня раніше і спеціально синтезована для висвітлення проблеми. Аналітичний огляд - це документ для інформаційного забезпечення для висвітлення проблемної ситуації і таким чином знімати певну частку невизначеності у висвітленні порушеного питання. Головною вимогою аналітичного огляду – наявність чіткої авторської точки зору на питання, що розглядається; позиції з якої автор аналізує публікації, що розглядаються.
Таким чином, аналітичний огляд - це унікальний інформаційний продукт, здатний надати читачу повну і концентровану інформацію з порушеного питання або проблеми, яка вимагає свого вирішення, інформацію про розпорошеній по різних джерелах цінний матеріал.

Узагальнюючи дані про наукові досягнення, концепції, складні завдання і різні підходи до них, аналітичний огляд стає інформаційною моделлю бачення визначеної проблеми та можливостей її вирішення.

Окрім цільового призначення і виду аналізу, огляди поділяються також залежно від форми представлення, яка відображає оперативність оглядової інформації: наприклад, оглядова довідка, щорічний огляд, оглядова стаття, огляд монографічного типу.

Вимоги до структури та оформлення АО


Структура і оформлення оглядових видань визначається за ГОСТ 7.2396. "Издания информационные. Структура и оформление", який передбачає наступні елементи АО:

- основна частина;

- довідково-пошуковий апарат;

- додаткові відомості;

- вихідні відомості.

При цьому підкреслюється, що основна частина і вихідні відомості є обов'язковими елементами [5].


Необхідно наголосити, що ГОСТ висуває вимоги до аналітичних оглядів які плануються до публікації як офіційний документ.

У разі використання АО у навчальному процесі, щодо підготовки фахівців з соціології, припустимо висвітлювати лише необхідні елементи. Тому головну увагу студентам слід приділити роботі над основною частиною АО, при цьому не виключається можливість висвітлення (за необхідністю) й інших елементів.



На цій підставі, за для досягнення головної навчальної мети «Основна частина» яка покликана висвітлити результати аналізу проблемної ситуації чи питання, результати аналітико-синтетичної обробки відомостей, які містяться у первинних документах і наводиться у стислій формі систематизованих відомостей з питань, що розглядаються: об'єкт, проблеми, напрямки діяльності тощо, їх стан, рівень і тенденції розвитку, які супроводжуються аргументованою критичною оцінкою, висновками і рекомендаціями, надається власне як повне за обсягом АО.

Згідно до вимог, основна частина огляду повинна включати:

- вступну частину;

- аналітичну частину;

- висновки;

- додатки.



Вступна частина повинна містити коротке обґрунтування вибору теми огляду, підстава для здійснення АО, характеристику кола питань, що розглядаються в огляді; часові кордони аналізованого періоду і види використовуваних документів, цільове призначення огляду, зв'язок огляду з раніш виконаними з даної тематики оглядами, також містити відомості про укладачів.

Аналітична частина має містити відомості про фактичний зміст проблеми, основні характеристики, аналіз і оцінку проблеми.

Аналітична частина містить відомості, котрі комплексно у взаємозв'язку і єдності характеризують досягнутий рівень, основні тенденції, напрямки і перспективи розвитку предмету огляду (проблеми галузі, галузі науки, соціальні практики і т.п.). Коло питань, що розкриваються в аналітичній частині, їх зміст визначаються предметом огляду, спрямуванням і метою, з якою складається огляд. Головна увага приділяється виявленню основних, перспективних напрямків, характерних для явища, що оглядається.



Висновки повинні містити висновки і пропозиції автора, відомості про виявлені автором нові напрямки, тенденції і перспективи подальшого розвитку явища або наукового вивчення.
(Вимоги щодо оформлення тексту та його структурних елементів, таблиць, діаграми, результатів експериментів, матеріалів довідкового характеру, що доповнюють основний зміст огляду, здійснюється за загальними вимогами їх оформлення, які наводяться у підрозділі 3.8)

Підготовлений аналітичний огляд студент повинен надати викладачу в установлені програмою терміни і отримати оцінку

Науково-аналітичний, творчий рівень АО визначається за наступними критеріями:

- рівень самостійності автора у розкритті теми, логічність структури АО та аналітичність наведеного матеріалу;

- використання широкого кола літературних джерел, що висвітлюють різноманітні точки зору у даному напрямку;

- розкриття проблемного характеру питання, що вивчається;

- обґрунтованість та глибина проведеного аналізу;

- логічна послідовність тексту АО;

- критичність - наявність критичних зауважень;

- зв'язок порушеної проблеми з фаховою діяльністю;

- наведення автором особистісних спостережень;

- наявність власний висновків та рекомендацій;

- об’єктивність позиції автора АО.

Важливими складовими роботи над АО є його написання та оформлення, що дозволяє вирішити проблеми фіксації (насамперед для себе) результатів власної пошукової діяльності та їх оприлюднення. Для цього дотримання правил оформлення надасть змогу стисло та зрозуміло ознайомити викладача та колег-студентів з результатами Вашої праці, полегшить вирішення задач оприлюднення АО.



Список додаткової літератури щодо роботи над АО


  1. Галузева система науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства. Структура та основні напрями функціонування: СОУ 92.522892594-001-2004 [Текст]. - [Чинний від 2005-01-01]. - К.:Державний комітет архівів України, 2005. -28с.

  2. Сляднева Н. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы [Текст] /H.Сляднева //Информационные ресурсы России. - 2001. - № 2. - С.14-21.

  3. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів [Текст] /Н.М.Кушнаренко, В.К.Удалова. - К.: Знання, 2006. -334 с. С.306.

  4. Коркжова A.A. Основы научно-технической информации [Текст] /A.A.Коркжова, В.Г.Дера. - М.: Высш.школа, 1985. -224с. С.168.

  5. Издания информационные. Структура и оформление : ГОСТ 7.23-96. (Взамен ГОСТ 7.23-80) [Текст]. - [Введ. 01.01.98]. - Минск: Изд-во стандартов, 1997. - 10 с.

  6. Антонова С.Г. Редакторская подготовка изданий [Текст] /С.Г.Антонова, В.И.Васильев, И.А.Жарков [и др.] /под общ. ред. С.Г.Антоновой - М.: Издательство МГУП, 2002. - 468 с.



Каталог: 665844
665844 -> Навчальний матеріал Естетика
665844 -> Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни
665844 -> Навчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку
665844 -> Навчально-методичний комлекс
665844 -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 03050401, 03050401 „Економіка підприємства
665844 -> Основна мета аналітичної роботи
665844 -> Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни
665844 -> Двнз київський національний економічний університет
665844 -> Держаний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Факультет


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка