Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара


НАСЛІДКИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ



Сторінка15/18
Дата конвертації16.03.2017
Розмір5.89 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

НАСЛІДКИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Проблеми інтеграції Українидо СОТ, стратегія і тактика приєднання, правові норми законодавства, якісуттєво зміняться, як тільки стане наша країна членом СОТ, не можуть нехвилювати широку громадськість. У зв'язку з цим підприємства, страховікомпанії, транспортні організації, банки мають постійно відслідковувати процеспереговорів, за можливістю впливати на умови приєднання України до СОТ,визначати мету та цілі переговорів [1].

Оскільки участь України з СОТ залишається стратегічним напрямком зовнішньої політики нашої держави, важливо в цій сфері приймати раціональні рішення, ретельно аналізуючи і прогнозуючи можливі зміни, які можуть відбутися у бізнес-середовищі України. Це ж зумовлює необхідність політично відповідального й професійного підходу до аналізу сучасного становища української економіки та комплексної оцінки її відповідності стандартам СОТ. Адже, як свідчить попередній досвід вступу країн з перехідною економікою (до яких відноситься й Україна), від вступу до СОТ можна отримати суттєві переваги внаслідок доступу на глобальні ринки за умови конкурентоспроможності вітчизняної економіки та спроможності національної влади відстояти власні позиції в нелегких і часто доволі тривалих переговорах з Робочою групою; або отримати можливість вступу без зайвих очікувань, здавши власні позиції у переговорах і фактично втративши національну промисловість і стабільність в країні, – приклад Молдови, в якій імпортні тарифи після вступу знижено вдвічі за умови майже неконкурентноспроможної національної промисловості, та Киргизії, де протягом першого року членства в СОТ збанкрутувало близько 70% національної харчової промисловості[4].

Головною відмінністю участі у СОТ від участі в інших організаціях є те, що очікування від членства СОТ не могли і не можуть бути пов’язані з отриманням певних грошей, як, наприклад, від МВФ. Мова йде про розвиток економіки країни. Аналізуючи діяльність України впродовж останнього року, можна зробити висновки ,що за обсягами торгівлі Україна посіла 33 місце серед решти 152 країн-членів.

Із вступом до СОТ держава отримала необхідні передумови , які складають стратегію інтенсивного економічного зростання. Ключовим питанням в умовах членства України у СОТ залишається необхідність впровадження структурних реформ вітчизняної економіки у такий засіб, який би гарантував покращення ефективності промислового та сільськогосподарського секторів економіки. В рамках вступу СОТ, з метою забезпечення належного рівня підтримки сільськогосподарських товаровиробників, України зберегла право застосування спеціальних режимів оподаткування ПДВ у вигляді доходів , від яких відмовилася держава , як альтернативи прямій бюджетній підтримці у зв’язку із обмеженістю фінансових ресурсів держави [7]. Найбільш суттєвим наслідком для громадян та вітчизняних виробників вступу до СОТ є врегулювання питань доступу українських товарів і послуг до ринків країн-членів СОТ та іноземних товарів і послуг – до вітчизняного ринку. Загалом експортно-орієнтовані сектори економіки, навіть за попереднім аналізом , особливо виграють від вступу до СОТ скориставшись відкриттям міжнародним ринків для українських товарів[2].

До основних позитивних наслідків приєднання України до СОТ можна віднести зростання обсягів експорту та пожвавлення виробництва у певних галузях економіки. Таке зростання буде наслідком зменшення тарифних i нетарифних обмежень для українських товарів на світових ринках і витрат на транспортування товарів національного походження, враховуючи свободу транзиту товарів територією країн – членів СОТ. При цьому буде забезпечено кращі умови захисту українських виробників шляхом справедливого вирішення торговельних спорів i відповідного скорочення дискримінаційних заходів, що застосовуються до українських експортерів [3]. Іншим позитивним моментом є те, що вітчизняні підприємства будуть учасниками міжнародної торгівлі на більш стабільних і передбачуваних умовах, маючи при цьому доступну інформацію щодо законодавства та правил у галузі торгівлі в інших країнах. Створення таких умов буде наслідком поширення на вітчизняні підприємства принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, та відповідної трансформації українського законодавства. У подальшому ці умови сприятимуть збільшенню іноземних інвестицій в економіку держави [5]. Крім того, вітчизняні виробники отримають полегшений доступ до світових ринків товарів, послуг, технологій та капіталів, а іноземні компанії – до ринків збуту в Україні. Все це буде додатковим стимулом для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств i впровадження ними новітніх технологій [2].

Водночас уряд України матиме можливість використання міжнародних заходів захисту внутрішнього ринку. Це, зокрема, застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту i введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу [3]. Зі вступом України до СОТ пов’язані також негативні наслідки. Так, з метою вступу до СОТ Україна повинна зменшити тарифні й нетарифні обмеження, які застосовуються для захисту внутрішнього ринку, з одночасним скороченням державної підтримки для окремих галузей національної економіки (сільське господарство, автомобілебудування). Внаслідок цього вітчизняні підприємства в багатьох випадках вимушені будуть діяти в умовах жорсткої конкуренції. Крім того, лібералізація торговельного режиму України збільшить залежність національної економіки від стану світової економіки [5].

Таким чином, за кількістю та значимістю для України переважають позитивні наслідки приєднання до СОТ. Водночас слід звернути увагу на те, що в окремих галузях та секторах економіки може складатися різне співвідношення позитивних та негативних наслідків вступу до СОТ. Слід наголосити, що небезпечність форсування вступу до СОТ полягає в тому, що Україна може вступити до цієї організації на неприйнятних умовах, чим завдасть шкоди багатьом галузям економіки. Крім того, необхідно враховувати, що наслідки вступу до СОТ змінюватимуться в часовому вимірі. Так, негативний наслідок у перспективі може перетворитися в позитивний, або навпаки [7].

Список використаної літератури

1. Український центр міжнародної інтеграції. Вступ України до СОТ: проект з інформуваннябізнесу та громадськості: [Электр. ресурс]. – Режим доступа: URL:.http://wto.inform.org.ua/aboutwto/ – Загол. з экрана.

2. Сайт: Україна й Світоваорганізаціяторгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://wto.in.ua/index.php?lang=ua&get=14



3. Клименко І. В. Три роки членства у СОТ: тенденціїзовнішньоїторгівліУкраїни у посткризовийперіод / І. В. Клименко, О. А .Федірко, І. В. Ус. – К. : НІСД, 2011. – 72 с .

4. Сайт Державноїслужби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http :// www.ukrstat.gov.ua



5. Членство України у СОТ: новіможливості та виклики для бізнес-асоціацій / Школа професійноїосвіти для бізнес-асоціацій. Модуль G: бізнес-асоціації та СОТ / [Д. В. Ляпін, В. М. Мовчан, Н. Микольська та ін.] ; за заг. ред. Д. В. Ляпіна. – К. :Ін-т власностіісвободи; LAT&K, 2010. – 104 с.

6. Бугрій М.Г. Участь України в СОТ: геоекономічнийпогляд на здобутки та перспективи/ М. Г. Бугрій, І. В. Ус // Стратегічніпріоритети. – 2011. – № 2. –с. 91 – 97.



7. Сайт: Європейський простір: портал про європейського громадянського суспільстваУкраїни [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eu.prostir.ua/ search.html
Ситнік А.І., гр. ВВ-14-2

Науковий керівник: д.е.н., проф.. Сардак С.Е.
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Приєднання України до СОТ – це відкриття колосальних потенційних можливостей, але, як засвідчив вітчизняний досвід, ще не гарантії успішної зовнішньої торгівлі чи збільшення іноземних інвестицій. Приєднавшись до СОТ, Україна отримала ті самі умови торгівлі, що усі учасники цієї організації. Однак, ефективність використання цих можливостей залежить, почасти, тільки від бажання та спроможності українських виробників пристосовуватися до нових умов. СОТ, як відомо, забезпечує вільний доступ українських товарів на зовнішні ринки, однак не гарантує їхньої конкурентоспроможності. Відповідно, СОТ надає рівні права, однак не обмежує конкуренцію ані у світі, ані в нашій країні. Вітчизняним підприємцям доводиться швидко опановувати нові умови роботи, які багатьом західним виробникам добре відомі.

Для вступу до СОТ Україна змінила певні закони, пов'язані із зовнішньою торгівлею, стандартизацією та якістю продукції, роботою аграрного та банківського секторів. Однак ці зміни не гарантували прозорішого законодавства загалом, не спростили процедури митного оформлення товарів тощо. Крім того, "уніфікованість" законів СОТ не враховує національних особливостей економіки певної країни, тому що їхні правила й процедури влаштовують, передусім, високорозвинені країни, на які припадає близько 80 % світової торгівлі.

Україна набула членства у СОТ, реалізуючи геоекономічні інтереси, в тому числі нарощування експортного потенціалу та розширення зовнішніх ринків збуту, інтенсифікація євроінтеграційних процесів та світогосподарських зв'язків. Переважна більшість країн-членів СОТ, як показує практика, отримала позитивні імпульси зростання внаслідок інтегрування в цю глобальну структуру. Щодо України, можна відзначити, що поки розділяються думки щодо позитивного впливу СОТ на українську економіку. Вихідною передумовою взаємодії України та СОТ були розвиток потужної економічної бази, вливання іноземних інвестицій, створення власної привабливості тощо.

Очікувалось, що участь України в СОТ збільшить привабливість українських підприємств для іноземних інвесторів завдяки встановленню стабільного прозорого торговельного режиму, чіткого закріплення в національному законодавстві прав інвесторів, що суттєво звузить можливості втручання чиновників у діяльність підприємств. Інвестори зможуть з більшою впевненістю прогнозувати потенційні доходи та видатки. Відкриття світових ринків збільшить привабливість експортоорієнтованих виробництв .

Після вступу України до СОТ позитивні очікування трансформувались, більшою мірою, в нейтральні оцінки, оскільки переважна більшість опитаних керівників підприємств не відчули конкретного впливу на свою діяльність. Зважаючи на нинішнє становище України багато вчених, економістів досліджують вплив СОТ на економіку України. До основних позитивних сторін вчені відносять інтеграцію до міжнародної економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі; доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок; створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій; отримання Україна статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі, що збільшило її можливості брати участь у регіональних союзах і об'єднаннях; відтворення загрози торгівельно-економічної ізоляції не тільки від країн Західної та Центральної Європи, а й від країн Східної Євразії та Балтії, які нині мають статус країн-членів ЄС; уникнення перспективи витіснення з ринку ЄС українських продуктів аналогічно продукцією країн Центральної та Східної Європи після їх вступу до ЄС; збільшення надходжень до Державного бюджету за рахунок розширення бази справляння митних платежів, активації зовнішньоторговельного боргу.

Але є й негативні сторони, до яких вчені відносять загострення проблем низької конкурентоспроможності продукції національного виробництва в умовах неможливості використання вітчизняними виробниками низки пільг. Найбільших втрат зазнали сільськогосподарські підприємства, економічна діяльності яких здійснювалась в пільговому режимі; втрата окремими національними виробниками внутрішнього ринку, що призвело до закриття, в першу чергу, тих підприємств, що мали обмежені фінансові ресурси для структурної перебудови; поглиблення невідповідності у структурі попиту і пропозиції робочої сили; зростання структурного безробіття.

Нині Україна досягла важливого етапу ідентифікації власної стратегічної ролі та місця у світовому поділі праці. Подолання основних проблем, пов'язаних із трансформаційними шоками та розривом технологічних зв'язків, здебільшого завершилося, відтак на перший план вийшло завдання формування сучасних чинників конкурентоспроможності національної економіки. Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що членство України в СОТ стало потужним стимулом реформування національного торговельного режиму, формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики. Приєднання до СОТ позитивно вплинуло на динаміку гармонізації торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяло активізації торгівельних відносин з країнами-членами організації. Проте, хоч перед Україною відкрились міжнародні ринки торгівлі, вони не приносять бажаних результатів експорту, що в основному спричинене низькою конкурентоспроможністю національного виробника.

Список використаних джерел:



1. Занора В.О. Стан підприємств машинобудівної галузі України [Електронний ресурс] / В.О. Занора // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. Сталий розвиток економіки. Економіка та управління національним господарством. – 2011. – №3. – С. 37 – 41.

2. Економічні проблеми членства України в СОТ: монографія / В.І. Коміренко, О.В.Коміренко, В. І., Троненко та ін.; за ред. В. І. Троненка. – К. : КиМУ, 2010. – 218 с.

3. Україна і світова організація торгівлі. // http://wto.in.ua/index.- [Електронний ресурс]


Сінченко Ю.В., гр. ВУ-15с-1

Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М.
ОЦІНКА ПОЗИТИВНИХ ТА НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СОТ
Актуальність теми роботи зумовлена невпинно зростаючою роллю СОТ у сучасному економічному розвитку світу. Динамічний розвиток світового господарства, посилення якісних і кількісних економічних зв'язків між країнами привертають все більше уваги як фахівців, так і всіх, хто цікавиться розвитком суспільства. Питання приєднання України до Світової Організації Торгівлі викликали сьогодні чимало наукових дискусій з приводу прогнозування можливих наслідків такого кроку. При цьому прогнозні оцінки цих наслідків є розрізненими і несистематичними та інколи є діаметрально протилежними – від вкрай негативних до вкрай позитивних.

Вагомий внесок у дослідженні місця України у СОТ, її вплив на розвиток вітчизняної економіки зробили такі вчені: Т. Циганкова, В. Мазуренко, О. Білорус, О. Жолудь, І. Бураковський, О. Рябченко, В. Лановий, В.Черевко. У їхніх працях представлені усі переваги та недоліки від співпраці України із СОТ. Ними також було досліджено основні цілі діяльності даної організації, принципи діяльності, умови входження. Вітчизняні вчені глибоко дослідили не лише сучасний стан співпраці України із СОТ, але й зробили припущення щодо подальшого розвитку відносин.

Майже вісім років тому Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі, що покращує економічні перспективи країни. Хоча вступ до СОТ дещо ускладнить життя українських виробників, для економічного розвитку країни у цілому він буде позитивним. Запрошення до вступу у СОТ означало, що Україна готова дотримуватись правил і вимог, що позитивно відобразиться на ставленні до неї з боку іноземних інвесторів. Проте криза, яка існує зараз, вносить свої корективи у розвиток країн світу. Україні слід переглянути деякі аспекти, що стосуються розвитку її економіки, виділивши галузі спеціалізації та створивши передумови для розвитку менш розвинених галузей.

Незважаючи на те, що співпраця України та СОТ є ще досить невеликою, проте, уже можна виділити як позитивні, так і негативні сторони даної взаємодії.



До основних позитивних сторін можна віднести: створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій; більш широкий вибір якісних товарів і послуг; інтеграцію до міжнародної економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі; відтворення загрози торгівельно-економічної ізоляції не тільки від країн Західної та Центральної Європи, а й від країн Східної Євразії та Балтії, які нині мають статус країн-членів ЄС; доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок; уникнення перспективи витіснення з ринку ЄС українських продуктів аналогічно продукцією країн Центральної та Східної Європи після їх вступу до ЄС; отримання Україна статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі, що збільшило її можливості брати участь у регіональних союзах і об'єднаннях; збільшення надходжень до Державного бюджету за рахунок розширення бази справляння митних платежів, активації зовнішньоторговельного боргу.

До негативних сторін відносять: загострення проблем низької конкурентоспроможності продукції національного виробництва в умовах неможливості використання вітчизняними виробниками низки пільг. Найбільших втрат зазнали сільськогосподарські підприємства, економічна діяльності яких здійснювалась в пільговому режимі; втрата окремими національними виробниками внутрішнього ринку, що призвело до закриття, в першу чергу, тих підприємств, що мали обмежені фінансові ресурси для структурної перебудови; поглиблення невідповідності у структурі попиту і пропозиції робочої сили; зростання структурного безробіття; поглиблення диференціації регіональних ринків праці, внаслідок посилення поляризації регіонів-лідерів та депресивних регіонів [1].

За час перебування країни у СОТ окреслилися дві основні проблеми, які потребують невідкладного вирішення, – удосконалення системи сертифікації продукції та підтримки національного виробника. Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що членство України в СОТ стало потужним стимулом реформування національного торговельного режиму, формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики. Приєднання до СОТ позитивно вплинуло на динаміку гармонізації торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяло активізації торгівельних відносин з країнами-членами організації. Проте, хоч перед Україною відкрились міжнародні ринки торгівлі, вони не приносять бажаних результатів експорту, що в основному спричинене низькою конкурентоспроможністю національного виробника.

Список використаної літератури:



  1. Лобунець В.І. Сучасні реалії членства України в СОТ. / В.І Лобунець, Р.І Плугатор / Вісник БНАУ. – 2013. – №67. – С.58-64.

  2. Економічні проблеми членства України в СОТ: монографія / В.І. Коміренко, О.В.Коміренко, В. І., Троненко та ін.; за ред. В. І. Троненка. – К. : КиМУ, 2011. – 218 с.

  3. Линник В.М. Експертна оцінка загальних наслідків приєднання України до СОТ для галузей промисловості. / В.М. Линник, Ю. В. Шпирка / Економічний простір. – 2013, – № 23/1. – С. 25-30.

Смотров В.В., гр. ВВ-14-2



Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д.
ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ТА ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ
Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. Це ознака інтеграції нашої держави до світової господарської системи, це нові конкурентні умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають нас до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально орієнтовної і конкурентоспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України. Членство у СОТ формує міжнародний імідж України на світовому ринку товарів та послуг. Завдяки приєднанню до СОТ ми на крок наблизились до Євросоюзу. Саме завдяки лібералізації торгівлі послугами та товарами, а також разом зі зниженням ввізних мит на товари економіка України почала набувати вагомості на світовому ринку [1].

Як відомо, у травні 2008 р. Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Але ще з часу подання заявки на членство у цій організації (з 1993 р.) серед науковців, політиків, представників бізнесу та органів державного управління не вщухають дискусії про позитивні та негативні наслідки від лібералізації зовнішньоторговельного режиму.

Вагомий внесок у дослідженні співпраці України з СОТ та її впливу на розвиток інформаційного забезпечення зробили такі науковці: І. Бараковський, О.Білорус, В.Лановий, В. Мазуренко, В. Черевко та інші. Вітчизняні вчені дослідили не лише сучасний стан співпраці України з СОТ, але й зробили припущення стосовно подальшого розвитку співпраці [2].

Світова організація торгівлі – це провідна міжнародна економічна організація, до її складу входять 153 країни, на частку яких припадає близько 96 % обсягу світової торгівлі. Її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі та вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації.

Україна – це держава з відкритою економікою, завдяки вступу та встановленню її повноправним членом СОТ можна вже зараз побачити вагомі результати. Якщо оцінювати рівень відкритості за частками експорту та імпорту у ВВП, то згідно зі статистичними даними можливо прослідкувати таку тенденцію, що вже в2011 р. співвідношення експорту товарів та послуг до ВВП перевищувало 45%, тоді як максимальне значення цього показника було досягнуто у 2008 р. на рівні майже 64 %. На імпорт товарів та послуг припадало 51 % від ВВП у 2010 р. Ці дані переконливо свідчать, що економічний розвиток України значною мірою залежить від постійного покращення, з одного боку, конкурентоспроможності її товарів, а з іншого – від зменшення перепон, які існують у зовнішній торгівлі [3].

Приєднавшись до СОТ, Україна отримала значні економічні переваги: місцевим виробникам сталі та хімічної продукції, які безуспішно намагалися боротися з антидемпінговими акціями, без членства в СОТ, за сучасних умов, неможливо використати переваги світової торгівлі й гарантувати вітчизняним товаровиробникам міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому і регіональному ринках; доступ до міжнародних ринків, скасування щодо країни дискримінації й нетарифних бар’єрів. прогнозоване конкурентне і сприятливе інвестиційне середовище; наближення укладання Угоди про вільну торгівлю з ЄС, яке могло обговорюватися тільки після вступу до СОТ.



До позитивних наслідків вступу до СОТ для держави та загалом для економіки спеціалісти відносять наступне. СОТ сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових конфліктів завдяки зміцненню міжнародної стабільності. Інституційні механізми організації, які створені в межах СОТ, дають змогу конструктивно вирішувати виникаючі торговельні суперечки, тим самим це дає вдало вирішувати спірні питання та конфлікти. Забезпечення однакових можливостей для всіх учасників: діяльність Світової організації торгівлі ґрунтується на правилах, вироблених і ухвалених усіма країнами-членами, а не на впливі (владі) окремих країн. Здійснення лібералізації світової торгівлі сприяє зниженню вартості життя (прожиткового мінімуму). Розвиток міжнародної торгівлі забезпечує споживачам можливість ширшого вибру як за асортиментом, так і за якістю і ціновими параметрами товарів і послуг. Завдяки правилам сучасної торговельної системи бар'єри у торгівлі поступово знижуються, що зумовлює зростання їх обсягів і, одночасно, доходів держави, виробників і громадян. Торгівля стимулює економічне зростання та призводить до створення нових робочих місць. Реалізація основних принципів міжнародної торгівлі робить світову торговельно-економічну систему більш економічно ефективною.

Список використаних джерел



  1. Сайт: Україна й Світова організація торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wto.in.ua/index.php?lang=ua&get=14

  2. Клименко І. В. Три роки членства у СОТ: тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період / І. В. Клименко, О. А . Федірко, І. В. Ус. – К. : НІСД, 2011. – 72 с .

  3. Другий рік України у СОТ: тенденції у зовнішній торгівлі товарами та аналіз виконання зобов’язань / [І. Кобута, В. Жигадло, Т. Лужанська та ін.] ; за ред. М. Свєнчіцкі. – К. : Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010. – 80 с.

Ткачук І.М., гр. ВУ-12-1



Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е.
ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ
Світова організація торгівлі (СОТ) − це міжнародна організація, метою якої є розробка системи правових норм міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Вступ України до Світової організації торгівлі є дуже важливим кроком на шляху до економічного розвитку країни. Це ознака інтеграції нашої країни до світової господарської системи, це нові конкурентні умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально орієнтовної і конкурентоспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України. Членство у СОТ формує міжнародний імідж України на світовому ринку товарів та послуг.

Сучасна Світова організація торгівлі є провідною міжнародною організацією, членами якої є 160 країн світу. Останнім часом сфера діяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання торговельних потоків, але й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Членство в цій організації стало практично обов’язковою умовою для будь-яких країн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство. Послідовна та системна реалізація стратегічних та тактичних заходів економічної політики України сприятиме адаптації національної економіки в СОТ, що буде певною гарантією прозорості економічних та політичних механізмів.

Одним із основних принципів СОТ є торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і послугам іноземного походження [1]. На думку експертів, членство у СОТ позитивно вплинуло на конкурентоспроможність українських виробників. Це стосується державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, системи стандартизації, митної справи, законодавства у сфері інтелектуальної власності тощо. Наприклад, забезпечення прозорості експортно-імпортних операцій відповідно до правил СОТ має прямий вплив на зниження корумпованості і відповідно підвищення потенціалу конкурентоспроможності країни. Членство у СОТ також поліпшило інвестиційний клімат у країні, але через кризову ситуацію в державі і в світі приплив інвестицій не хлинув у великому обсязі [2].

Приєднання до СОТ, дало Україні низку економічних переваг, серед яких:



  • створення та розвиток передумов для розширення співпраці з Європейським Союзом;

  • переваги світової торгівлі та міжнародного розподілу праці;

  • забезпечення ширшого вибору товарів та послуг;

  • забезпечення лібералізації доступу українських товарів на ринки світу;

  • доступ до механізму вирішення торгових спорів.

Окрім ряду позитивних наслідків від вступу України до СОТ існують і деякі недоліки, які загрожують економіці України, зокрема:

  • лібералізація торгівлі може спричинити посилення впливу світової кон'юнктури на економіку країни, що зумовлює підвищення економічних ризиків України у періоди глобальної економічної нестабільності;

  • членство України у СОТ вимагатиме скасування багатьох положень, закріплених у чинних програмах субсидування окремих галузей, які суперечать нормам СОТ;

  • вітчизняні виробники в окремих випадках можуть виявитися неготовими до зростання конкуренції через низьку ефективність підприємств;

  • скорочення виробництва неконкурентоспроможних вітчизняних підприємств та галузей;

  • запровадження правил СОТ у сфері ліцензування, стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розробки та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур [3].

Отже, у співпраці України з СОТ є позитивні і негативні риси. Однак Україна отримала значно більше позитивних переваг від членства в СОТ, ніж негативних. Але реалізація потенційних переваг потребує змін адміністративного характеру, реформ податкової системи, додаткових витрат держави на реструктуризацію та реорганізацію підприємств.

Список використаних джерел:

1. Бураковський, І. О.Вступ України до СОТ: як правильно оцінити наслідки [Текст] / І. О. Бураковський // Економічний часопис XXI ст. – 2014. – № 7/8. – С. 6-12.

2. Клименко, І. В. Три роки членства у СОТ: тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період / І. В. Клименко, О.А . Федірко, І. В. Ус. – К. : НІСД, 2014. – 72 с .

3. Кобута, І. Україна у СОТ: тенденції у зовнішній торгівлі товарами та аналіз виконання зобов’язань [Текст] / І. Кобута, В. Жигадло, Т. Лужанська. – К. : Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2013. – 80 с.


Хамітова Є.В., група ВВ-13-1

Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О.
ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СОТ
За двадцять років свого існування СОТ перетворила світову торгівлю на інструмент соціально-економічного зростання, сталого розвитку, захисту довкілля, заохочення інновацій та створення справедливих ринкових умов для бізнесу. Актуальність розгляду питання членства України у цій організації полягає у дослідженні напрямів співпраці нашої держави у рамках організації, розвитку договірної системи України, реформування законодавства та економіки відповідно до стандартів СОТ. Метою даної роботи є дослідження позитивних та негативних наслідків членства України у Світовій організації торгівлі.

Головними цілями Світової організації торгівлі є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізація міжнародної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень, забезпечення прозорості торговельних процедур.ВступУкраїни до СОТ був одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політикиуряду України впродовж років незалежності України.

Членство України у СОТ відкрило перспективи для розвитку національної економіки. Україна на рівних умовах та правах з іншими членами організації бере безпосередню участь у формуванні новітніх правил торгівлі на світовому ринку у рамках поточного раунду багатосторонніх торговельних переговорів з метою максимального врахування національних інтересів нашої держави у торговельно-економічній сфері [1]. Як каїна-член СОТ, Україна отримала право використовувати механізм врегулювання суперечок в рамках СОТ, що сприяє можливому справедливому вирішенню будь-яких спорівщодо дотримання положень угод СОТ, які можуть виникнути у країни з її торговими партнерами. У рамках цього механізму було вирішено ряд важливих питань, а саме проблеми оподаткування, ліцензування деяких видів української продукції.

Уряд України здійснює активну зовнішньоторговельну політику шляхом участі нашої країни у багатосторонніх торговельних переговорах та проводить ефективну роботу, спрямовану на реалізацію переваг членства України у СОТ з метою розширення експортних можливостей вітчизняних товаровиробників та захисту економічних інтересів держави на зовнішніх ринках. Слід наголосити, що поруч із суттєвою лібералізацію торговельного режиму та відкриття своїх ринків для імпортної продукції, Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку, що є важливим інструментом попередження виникнення та розвитку монополізації деяких сфер економіки.

З моменту вступу України до СОТ вона отримала такі переваги: одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 160 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі [2]; зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ; отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі; набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС; скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС; доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини; забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг [2].

Без членства в СОТ Україна не змогла б розпочати переговори щодо зони вільної торгівлі з Європейськими країнами. Членство в СОТ, як передумова інтеграції до ЄС, виходить з того, що сьогодні значна частка співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні [4]. Крім того, для європейської сторони статус України як члена СОТ є одним з основних та вирішальних критеріїв відповідності економіки міжнародним стандартам бізнесу та торгівлі. Потрібно зазначити, що США, ЕС, Японія, Південна Корея, Індія та інші головні гравці світової економіки активно вдаються до протекціоністських заходів коли їхні національні інтереси ставляться під загрозу іноземними конкурентами. Тому у цьому криється небезпека для нашої держави, котра довгий час постачає на світовий ринок в основному сировину. Що стосується експорту українських товарів, то його збільшення залежить не від не СОТ, не від юридичних чи технічних процедур – це питання конкурентоздатності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках. Одною з головних задач є те, щоб зробити українські товари більш конкурентними за ціною та якістю [5].

На нашу думку, Україні необхідно сформувати свою власну стратегію розвитку експортного потенціалу (конкурентних переваг),яка б належним чином захищала (підтримувала) вітчизняний бізнес від несправедливої конкуренції на світових ринках.

Список використаної літератури:

1. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/wto

2. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україниhttp://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA

3. Терещенко О. Вступ України до СОТ. / О. Терещенко // Юридична газета. – 2008. – №13(148). – 13-15 С.

4. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін. – К.: НІСД, 2010. – 385 с.



5. Економічні проблеми членства України в СОТ: монографія / В.І. Коміренко, О.В.Коміренко, В. І., Троненко та ін.; за ред. В. І. Троненка. – К. : КиМУ, 2010. – 218 с.

Хелашвілі К.Г., гр. ВУ-15-1

Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ТА ПЕРЕВАГИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. Це ознака інтеграції нашої держави до світової господарської системи, це нові конкурентні умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають нас до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально орієнтовної і конкурентоспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України. Членство у СОТ формує міжнародний імідж України на світовому ринку товарів та послуг. Завдяки приєднанню до СОТ ми на крок наблизились до Євросоюзу. Саме завдяки лібералізації торгівлі послугами та товарами, а також разом зі зниженням ввізних мит на товари економіка України почала набувати вагомості на світовому ринку.

Дослідженню питання розвитку відносин країн СОТ з Україною присвячували наукові праці зарубіжні та вітчизняні вчені: Мокій А., Бураковський І., Шнирков О., Циганкова Т., Сіденко В.. Філіпенко А., Лук’яненко А., Гальчинський А. та ін.



Метою дослідження є вивчення сутності інформаційної складової членства України у СОТ. Світова організація торгівлі є організаційно-правовою основою системи міжнародної торгівлі. Її документи визначають ті ключові договірні зобов’язання, якими повинні керуватися уряди при створенні і практичному застосуванні національних законодавчих і нормативних актів у сфері торгівлі. Крім того, вона єтим форумом, де формуються торгові відносини між країнами в процесі колективних обговорень, переговорів і примирення розбіжностей.

Україна – це держава з відкритою економікою, завдяки вступу та встановленню її повноправним членом СОТ можна вже зараз побачити вагомі результати. Членство у СОТ є передумовою щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС і відповідно – ефективнішою інтеграцією України у ЄС. Вдосконалення законодавства та інституційна реформа, що є передумовою членства в СОТ, частково відображає стратегію інтеграції України у ЄС. Після набуття членства у СОТ, було започатковано переговорні процеси з укладення угод про вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупованнями держав. Здійснюється послідовна робота щодо опрацювання проектів угод про вільну торгівлю та проведення відповідних консультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою; продовжується підготовча робота започаткування відповідних переговорних процесів з Мексикою, Сирією. Україна використовує договірну базу СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основними партнерами. Одним зосновних політичних та економічних наслідків вступу України до СОТ стала активізація переговорів з ЄС щодо укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [2].

Кожен член СОТ має право користуватись перевагами системи і одночасно має можливість тимчасово цілком легально відступити від своїх зобов'язань. Така можливість існує у рамках захисних заходів, переобговорень та рифів, обмежень щодо торгового балансу і т. д. Окрім того існує можливість захисту національного ринку завдяки маніпулюванням обмінним курсом. Цей засіб є найменш ефективний, ніж тариф, хоча і може спричинити інші небажані економічні наслідки. Серйозні загрози, в зв’язку із вступом України до СОТ, очікуються вмашинобудівному комплексі. Ризики в розвитку машинобудівних підприємств України полягають у тому, що суттєво зросте конкуренція з іноземними виробниками аналогічної за асортиментом продукції.

До позитивних наслідків вступу до СОТ для держави та загалом для економіки спеціалісти відносять: СОТ сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових конфліктів завдяки зміцненню міжнародної стабільності. Інституційні механізми організації, які створені в межах СОТ, дають змогу конструктивно вирішувати виникаючі торговельні суперечки, тим самим це дає вдало вирішувати спірні питання та конфлікти. Забезпечення однакових можливостей для всіх учасників: діяльність Світової організації торгівлі ґрунтується на правилах, вироблених і ухвалених усіма країнами-членами, а не на впливі (владі) окремих країн. Здійснення лібералізації світової торгівлі сприяє зниженню вартості життя (прожиткового мінімуму). Розвиток міжнародної торгівлі забезпечує споживачам можливість ширшого вибору як за асортиментом, так і за якістю і ціновими параметрами товарів і послуг. Завдяки правилам сучасної торговельної системи бар'єри у торгівлі поступово знижуються, що зумовлює зростання їх обсягів і, одночасно, доходів держави, виробників і громадян.Торгівля стимулює економічне зростання та призводить до створення нових робочих місць. Реалізація основних принципів міжнародної торгівлі робить світову торговельно-економічну систему більш економічно ефективною. На даний момент система міжнародних правил і норм щодо торгівлі й торговельної політики стимулює роботу урядів країн-учасниць, сприяє підвищенню дисципліни і порядку в діяльності державних установ, веде боротьбу з корупцією. Механізми торговельної системи сприяють формуванню більш широкого погляду урядів на національну торговельну політику, запобігаючи практиці лобіювання та реалізації інтересів вузьких груп людей [3].

Після вступу в СОТ саме відкритість економіки є стимулом до структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати, у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. До того ж більшість експертів дотримується думки, що після вступу в СОТ та лібералізації доступу на ринки України не викличе значних негативних наслідків для українських галузей, оскільки рівень реального тарифного захисту внутрішніх ринків для багатьох із них не змінився суттєво. Баланс позитивних та негативних наслідків залежить насамперед від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати.

Література:



1. Бураковський І. Вступ України до СОТ: як правильно оцінити наслідки // Економічний часопис XXI ст. №7-8. -с 6-8.

2. Левченко З. Плюси і мінуси членства в СОТ // Цінні папери України – 2008



3. www.me.gov.ua  офіційний сайт Міністерства економіки України.
Хорешко В.В., гр. ВВ-12-1

Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д.
Переваги та недоліки приєднання України до СОТ
Сучасна Світова організація торгівлі є провідною міжнародною організацією. Останнім часом сфера діяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання торговельних потоків, але й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Членство в цій організації стало практично обов'язковою умовою для будь-яких країн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство. Країни-учасниці СОТ одержують право голосу за всіма рішеннями, що приймаються в межах організації. Приєднання України до СОТ стало одним із стратегічних завдань зовнішньоекономічної політики держави. Було зроблено безліч досліджень у області відносин України та СОТ. Дослідженню питання розвитку відносин країн СОТ з Україною присвячували наукові праці зарубіжні та вітчизняні вчені: А. Мокій, І. Бураковський, О. Шнирков, Т. Циганкова, В. Сіденко, А. Філіпенко, А. Лук’яненко, А. Гальчинський та ін.

Метою роботи є вивчення сутності членства України у СОТ, а також визначення існуючих позитивних та негативних сторін розвитку торговельної діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках. На сьогодні після вступу України до СОТ можна розглядати з позитивної точки зору як необхідну передумову лібералізації режиму торгівлі між Україною і ЄС, створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Євросоюзу. Світова організація торгівлі є сучасною потужною міжнародною організацією. Послідовна та системна реалізація стратегічних та тактичних заходів економічної політики України сприятиме адаптації національної економіки в СОТ, що буде певною гарантією прозорості економічних та політичних механізмів [2].

У травні 2008 року Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі. Вступ України до СОТ виявився нелегким завданням, адже фактично всі економічні тренди в Україні за декілька місяців після вступу до СОТ зазнали змін внаслідок світової фінансової та економічної кризи. Як член СОТ Україна отримала право використовувати механізм врегулювання суперечок в рамках СОТ, що сприяє справедливому вирішенню будь-яких суперечок з приводу дотримання положень угод СОТ, які можуть виникнути у країни з її торговими партнерами. У рамках зазначеного механізму було позитивно вирішено ряд важливих питань, а саме  дискримінаційного оподаткування, ліцензування деяких видів української продукції. Україна продовжує використовувати цей механізм СОТ, оскільки це є частиною системних зусиль, спрямованих на забезпечення та розширення присутності українських товарів на інших ринках[1].

Набуття Україною членства в СОТ створило необхідні передумови для підписання у червні 2010 року Угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія та Ліхтенштейн), яка набрала чинності з 1 червня 2012 року; стало потужним стимулом для започаткування переговорів з Європейським Союзом щодо створення зони вільної торгівлі. Політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом України було підписано 21 березня 2014 року. Економічну частину цієї угоди було підписано 27 червня 2014 року.

Уряд України здійснює активну зовнішньоторговельну політику шляхом участі нашої країни у багатосторонніх торговельних переговорах та проводить ефективну роботу, спрямовану на реалізацію переваг членства України у СОТ з метою розширення експортних можливостей вітчизняних товаровиробників та захисту економічних інтересів держави на зовнішніх ринках.

Приєднання до цієї Організації, дало Україні низку економічних переваг, зокрема:створення передумов для розширення співпраці з Європейським Союзом; переваги світової торгівлі та міжнародного розподілу праці; вплив на макроекономічну політику; забезпечення ширшого вибору товарів та послуг; забезпечення лібералізації доступу українських товарів на ринки світу; доступ до механізму вирішення торгових спорів.

Окрім ряду позитивних наслідків від вступу України до СОТ існують і деякі недоліки, які загрожують економіці України, зокрема: лібералізація торгівлі може спричинити посилення впливу світової кон'юнктури на економіку країни, що зумовлює підвищення економічних ризиків України у періоди глобальної економічної нестабільності; членство України у СОТ вимагатиме скасування багатьох положень, закріплених у чинних програмах субсидування окремих галузей, які суперечать нормам СОТ; вітчизняні виробники в окремих випадках можуть виявитися неготовими до зростання конкуренції через низьку ефективність підприємств;скорочення виробництва неконкурентоспроможних вітчизняних підприємств та галузей;запровадження правил СОТ у сфері ліцензування, стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розробки та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур [3].

Для того, щоб говорити про вплив чи шкоду від вступу України до СОТ, треба розуміти і бачити внутрішню структуру економіки України, політичні та бізнесові інтереси правлячих кіл. Вони говорять про реформи і модернізацію, але не зацікавлені в них. Реформи – це зміна структури економіки, ліквідація сировинної орієнтації експорту, а значить і надприбутків олігархів. Саме тому слід зазначити, що головні позитивні ефекти слід пов’язувати з дією додаткових стимулів для проведення необхідних внутрішніх реформ.

Розглядаючи  основні наслідки вступу України до СОТ, варто зазначити, що для держави відбувається зменшення адміністративних витрат на роботу державних органів, покращення інвестиційного клімату та збільшення прямих іноземних інвестицій. Для виробників основними наслідками є створення прозорого ділового середовища, полегшений доступ до іноземних ринків товарів та послуг, технологій, капіталів, швидкий вихід товарів на зовнішній ринок в разі зміни кон'юнктури внутрішнього ринку, збільшення прибутків внаслідок зниження торговельних бар'єрів для українських товарів практично на всіх світових ринках.

Отже, у співпраці України з СОТ є як позитивні так і негативні риси. Але Україна отримала значно більше позитивних переваг від членства в СОТ, ніжнегативних. Реалізація потенційних переваг потребує змін адміністративного характеру, реформ податкової системи, додаткових витрат держави на реструктуризацію та реорганізацію підприємств.Аналізуючи наслідки вступу України до СОТ, на такі сфери вітчизняної економіки, як сільське господарство, металургійна, хімічна промисловість, варто зазначити, що всі вони володіють значним потенціалом для участі у конкурентній боротьбі на умовах членства у цій міжнародній організації.

Список використаної літератури

1.  Бураковський, І. О.Вступ України до СОТ: як правильно оцінити наслідки [Текст] / І. О. Бураковський // Економічний часопис XXI ст. – 2010. – № 7/8. – С. 6-12.

2. Клименко, І. В. Три роки членства у СОТ: тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період / І. В. Клименко, О.А . Федірко, І. В. Ус. – К.: НІСД, 2011. – 72 с .



3. Кобута,  І. Другий рік України у СОТ: тенденції у зовнішній торгівлі товарами та аналіз виконання зобов’язань [Текст] / І. Кобута, В. Жигадло, Т. Лужанська. – К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010. – 80 с.
Чубич О.А., гр. ВУ-15c-1

Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О.
НАПРЯМИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З СОТ
За останні роки значно розширилася сфера діяльності Світової Організації Торгівлі, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною організацією, яка здатна виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство [2].

Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних підприємств, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим.

СОТ  – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 160 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань – членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торгівельний обіг товарів та послуг [1].

Вагомий внесок у дослідження місця України у СОТ, її вплив на розвиток вітчизняної економіки зробили такі вчені: Т. Циганкова, В. Мазурченко, О. Білорус, О. Жолудь, І. Бураковський, О. Рябченко, В. Черевко. У їхніх працях представлені усі переваги та недоліки від співпраці України з СОТ. Ними також було досліджено основні цілі діяльності даної організації, принципи діяльності, умови входження. Вітчизняні вчені глибоко дослідили не лише сучасний стан співпраці України з СОТ, але й зробили припущення щодо подальшого розвитку відносин.

СОТ є потужною міжнародною організацією, яка регулює торгівельні відносини між країнами світу. Велика кількість країн має на меті вступ до СОТ. Україна є учасником СОТ з 2008 р. Співпраця з даною організацією несе в собі не тільки нові шанси, але й містить певні ризики та загрози. Перш за все, це загострення конкуренції між українськими товаровиробниками продукції та новими країнами-членами СОТ. Україна є досить погано захищеною перед СОТ. Проте уряд має змогу використовувати досвід іноземних держав з метою проведення ефективної політики, яка призведе до покращення ситуації в українській економіці.

Існують переваги від вступу України до СОТ як для виробників, так і для споживачів. Перш за все, це зменшення тарифних і нетарифних обмежень у доступі українських товарів майже на всі світові ринки, що дає змогу збільшити експорт за рахунок високо-технологічної наукомісткої продукції, членство в СОТ є потужним інструментом захисту національних виробників від недобросовісного імпорту, основою стабільності розвитку торгівельних відносин та справедливого розв’язання торгівельних спорів з партнерами, підвищення рівня іноземного інвестування в українську економіку для виробництва товарів і послуг та наступної торгівлі ними з країнами-партнерами СОТ. Наслідком є модернізація структури українського виробництва та створення нових робочих місць, системна трансформація українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів СОТ.

Список використаної літератури:



1.   Головинська В. Україна і Світова організація торгівлі: стан, проблеми, перспективи інтеграції / Українська академія держ. управління при Президентові України; Центр дослідження адміністративної реформи. – К. : Видавництво УАДУ, 2013. – 167 с. 

2. Сиденко В., Барановський О. Україна і Світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси // Дзеркало тижня. – №26(401), 13-20.07.2011 р.
Щербина Н.Ю., гр. ВВ-14-2

Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ІЗ СОТ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Розвиток багатьох країн значною мірою залежить від їх участі в світових організаціях. Вони, в свою чергу, підтримують економіку країн на належному рівні та сприяють процесу інтеграції та глобалізації. Україна належить до тих країн, які мають досить добре розвинуті зв’язки з іншими державами. Вона також активно співпрацює з міжнародними організаціями. Однією з таких організацій є СОТ, яка охоплює понад 160 членів, на які припадає 95% світового торговельного обороту. Кожна країна, яка прагне інтегруватись у світове господарство, повинна стати учасником Світової організації торгівлі.

У травні 2008 року Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі, що покращує економічні перспективи країни. Запрошення до вступу у СОТ означало, що Україна готова дотримуватись правил і вимог, що прийняті у 160-ти країнах-членах СОТ, що позитивно відобразиться на ставленні до неї з боку іноземних інвесторів. Україні слід переглянути деякі аспекти, що стосуються розвитку її економіки, виділивши галузі спеціалізації та створивши передумови для розвитку менш розвинених галузей.

Вагомий внесок у дослідженні місця України у СОТ, її вплив на розвиток вітчизняної економіки зробили такі вчені: Т. Циганкова, В. Мазуренко, А. Білорус, А. Жолудь, І. Бураковський, В. Рябченко, В. Лановий, В. Черевко. У їхніх працях представлені усі переваги та недоліки від співпраці України із СОТ. Вітчизняні вчені глибоко дослідили не лише сучасний стан співпраці України із СОТ, але й зробили припущення щодо подальшого розвитку відносин.

Метою роботи є розгляд необхідності, можливостей, загроз та перспектив співпраці України із СОТ. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Основними цілями СОТ є: підвищення життєвого рівня, забезпечення повної зайнятості, постійне зростання доходів і ефективного попиту, розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними, оптимальне використання світових ресурсів у відповідності з цілями сталого розвитку тощо [4].

Високу ймовірність переважання позитивних наслідків вступу України до СОТ мають харчова та легка промисловість, телекомунікації, туристичні послуги, фондовий ринок, трубопровідний транспорт, страхування, поштовий зв’язок, банківські послуги. Можливий баланс між позитивними і негативними наслідками вступу України до СОТ матимуть енергетика та авіаційний транспорт.

Найбільш суттєвим наслідком для громадян та вітчизняних виробників вступу держави до СОТ є врегулювання питань доступу українських товарів і послуг до ринків країн-членів СОТ та іноземних товарів і послуг – до вітчизняного ринку [1]. Найсуттєвішою перевагою членства України в СОТ є створення умов для збільшення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за І півріччя 2008 року становив 6,9 млрд. дол. США, що у 2,7 рази перевищував показник січня-червня 2007 року. Станом на 1 жовтня 2015 року обсяг інвестицій склав 43,95 млрд. дол. США[3].

З метою нейтралізації можливих негативних наслідків уряд розробив спеціальний план заходів, що встановлює порядок реалізації відповідних заходів із зазначенням термінів та відповідальними міністерствами для виконання відомствами. Серед захисних та обмежувальних заходів, можливість застосування яких передбачено в рамках угод СОТ, варто виділити такі: можливість введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу. Процедура запровадження тимчасового режиму обмежень передбачає: наявність відповідних обґрунтувань, недопущення погіршення стану із зовнішніми розрахунками, застосування до товару не більше одного обмежувального заходу (відповідно до домовленості про платіжний баланс, можливість підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень імпорту, можливість вводити обмеження імпорту сільськогосподарської продукції, угода про субсидії та компенсаційні заходи [2].

На сучасному етапі невпинно зростає відкритість національної економіки, що знаходить відбиток у збільшенні частки експорту та імпорту у ВВП, при цьому становище на традиційних ринках збуту для українського експорту (металургійна та хімічна продукція) є невизначеним, значна частина експертів прогнозує погіршення їхньої кон’юнктури, через украй повільні процеси модернізації структури економіки та оновлення основних фондів на вельми низькому рівні залишається конкурентоспроможність більшості галузей економіки.

СОТ є потужною міжнародною організацією, яка регулює торгівельні відносини між країнами світу. Велика кількість країн має на меті вступ до СОТ. Співпраця з даною організацією несе в собі не тільки нові шанси, але й містить певні ризики та загрози. Перш за все, це загострення конкуренції між українськими товаровиробниками продукції та новими країнами-членами СОТ. Україна є досить погано захищеною перед СОТ. Проте уряд має змогу використовувати досвід іноземних держав з метою проведення ефективної політики, яка призведе до покращення ситуації в українській економіці.

Загалом вступ до СОТ є важливим кроком уперед, оскільки несе в собі перспективи вступу до інших міжнародних організацій, що матиме позитивні наслідки[2].

Список використаної літератури

1. Бурлай Т.В. Інтеграція України до Світової організації торгівлі:оцінка перспектив через призму досвіду країн з перехідною економікою[Електронний ресурс] – Режим доступу : //http://redhat9.niss.gov.ua/Table/Jalilo18/006.htm

2. Мельник Л. Можливості для українських підприємств після вступу в СОТ [Електронний ресурс] – Режим доступу : //http://www.universum.org.ua

3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua

4. [Електронний ресурс] – Режим доступу :www.wikipedia.com.ua
Яцун А.С., ВУ-14-1

Науковий керівник: к.е.н., доц. Стеблянко І.О.
економічні переваги СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ
Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. Це ознака інтеграції нашої держави до світової господарської системи, це нові конкурентні умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають нас до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально орієнтовної і конкурентоспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України. Членство у СОТ формує міжнародний імідж України на світовому ринку товарів та послуг [1].

Вагомий внесок у дослідженні співпраці України з СОТ та її впливу на розвиток інформаційного забезпечення зробили такі науковці: І. Бараковський, О.Білорус, В.Лановий, В. Мазуренко, В. Черевко та інші. Вітчизняні вчені дослідили не лише сучасний стан співпраці України з СОТ, але й зробили припущення стосовно подальшого розвитку співпраці.

Світова організація торгівлі – це провідна міжнародна економічна організація, до її складу входить 161 країна, на частку яких припадає близько 96 % обсягу світової торгівлі. Її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі та вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання низки країн, які зараз єкандидатами на вступ, у межах СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. Зараз ведеться безліч розмов стосовно переваг та недоліків членства у СОТ, важко дійти одного спільного висновку, адже всі поділяють різні погляди, саме це пояснює актуальність цієї проблеми [2].

Україна – це держава з відкритою економікою, завдяки вступу та встановленню її повноправним членом СОТ можна вже зараз побачити вагомі результати. Якщо оцінювати рівень відкритості за частками експорту та імпорту у ВВП, то згідно зі статистичними даними можливо прослідкувати таку тенденцію, що вже у 2011 р. співвідношення експорту товарів та послуг до ВВП перевищувало 45%, тоді як максимальне значення цього показника було досягнуто у 2008 р. на рівні майже 64 %. На імпорт товарів та послуг припадало 51 % від ВВП у 2010 р. Ці дані переконливо свідчать, що економічний розвиток України значною мірою залежить від постійного покращення, з одного боку, конкурентоспроможності її товарів, а з іншого – від зменшення перепон, які існують у зовнішній торгівлі [1].

Вступивши до СОТ, Україна отримала значні економічні переваги:

– місцевим виробникам сталі та хімічної продукції, які безуспішно намагалися боротися з антидемпінговими акціями, без членства в СОТ, за сучасних умов, неможливо використати переваги світової торгівлі й гарантувати вітчизняним товаровиробникам міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому і регіональному ринках;

– доступ до міжнародних ринків, скасування щодо країни дискримінації й нетарифних бар’єрів, доступ до багатосторонніх механізмів вирішення суперечок та можливість впливати для захисту національних інтересів на умови регулювання світової торгівлі;

– прогнозованого конкурентного і сприятливого інвестиційного середовища; наближення укладання Угоди про вільну торгівлю з ЄС, яке могло обговорюватися тільки після вступу до СОТ. Це – результат багаторічної безперервної роботи. І хоча таким чином зросла наявність певних проблем юридичного плану, наша держава отримала статус країни-учасниці Світової організації торгівлі.

Загалом, переваг від членства в СОТ досить багато, вони стосуються різних сфер економічного життя. Важливою перевагою набуття Україною членства в СОТ є створення прозорого та передбачуваного бізнес-середовища. Обов’язковою умовою для цього є удосконалення системи стандартизації, сертифікації, застосування санітарних заходів і технічних регламентів. Таке вдосконалення для держави має особливе значення і може бути забезпечено лише у вигляді кардинальної реформи всієї вітчизняної системи технічного регулювання. Беззаперечним єтой факт, що система технічного регулювання країни повинна бути ефективною та прозорою.

Крім суто економічних вигод, які досягнуто шляхом зниження бар'єрів для вільного обміну товарами та послугами, система позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах-членах, а також на добробут населення. Правильно використані переваги торгової системи СОТ проявляються на всіх рівнях – населення країни, галузі економіки, країни, регіонального інтеграційного угруповання та світової спільноти загалом.

Після набуття членства у СОТ, було започатковано переговорні процеси з укладення угод про вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупованнями держав.Україна використовує договірну базу СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основними партнерами [3].

Таким чином, членство в СОТ несе багато переваг для України. Вступ України до СОТ призвів до поглиблення лібералізації торгівлі, причому багато змін відбулося до або відразу ж після вступу. На даний час, за напрямками адаптації та гармонізації законодавства, Україна виконала ще не всі зобов’язання перед СОТ. Причому частина з них пов’язана із домовленим перехідним періодом, а інша – потребує часу для внесення законодавчих змін (як у випадку, наприклад, з регулюванням загальної безпеки продукції). Переваги для України від членства в першу чергу залежать від нас самих: від нашої швидкої адаптації до правил світової економіки, внутрішніх реформ, професіоналізму персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ.

Список використаних джерел:



  1. Перспективи вступу України до СОТ: думка молоді – http://www.ya.org.ua/old/brochure/2007/03.pdf

  2. Міністерство закордонних справ України: http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/wto

  3. Аналіз наслідків вступу України до СОТ: esprstp_2012_1(2)__30 (2).pdf.

Каталог: upload
upload -> Вимоги до оформлення реферату до вступного іспиту в аспірантуру у рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов'язані з темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має
upload -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
upload -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
upload -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
upload -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
upload -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
upload -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
upload -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
upload -> Афінська держава та стародавня спарта у стародавній історії та культурі людства
upload -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка