Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара


Аналітичний прогноз людського розвитку в Україні



Сторінка18/18
Дата конвертації16.03.2017
Розмір5.89 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Аналітичний прогноз людського розвитку в Україні
Людський розвиток визначається як процес зростання людських можливостей, що забезпечується політичною свободою, правами людини, суспільною повагою до особистості, а також надання людям можливості повністю розвивати свій потенціал, жити продуктивно і творчо в гармонії з їхніми потребами та інтересами. У світлі цього визначення розвиток людини має три компоненти: 1) добробут;2) розширення прав і можливостей таагентність; 3) справедливість.

Мета людського розвитку полягає в забезпеченні належної якості життя для всіх людей, він повинен охоплювати не лише викорінення бідності та всіх форм економічної та соціальної ізоляції, а й передбачати розвиток демократії із широкою участю громадян, а також підтримувати соціальну й політичну стабільність.

Сучасна концепція людського розвитку містить такі аспекти: продуктивність – можливості підвищення продуктивності діяльності, участі у формуванні доходів, отримання матеріальної винагороди за працю; рівність – рівноправність можливостей щодо участі в економічному і політичному житті незалежно від статі, національності, класової приналежності, походження, місця проживання, рівня добробуту тощо; розширення можливостей – участь у процесі прийняття рішень і в інших процесах суспільного життя; реалізація базових можливостей – надання та реалізація певних прав у визначенні шляхів розвитку;справедливість– забезпечення рівних стартових можливостей отримання освіти, тривалого і здорового життя, що іноді вимагає нерівного розподілу ресурсів (наприклад, для забезпечення хворих та інвалідів); безпека– запобігання загрози злочинності, насильства, безробіття тощо.

З моменту здобуття Україною незалежності та відмови від старої соціально-економічної системи гостро постало питання про вибір стратегії подальшого розвитку держави. Необхідність проведення економічних реформ з орієнтацією на зростання добробуту народузумовило обрання концепції сталого людського розвитку як основи подальшого розвитку українського суспільства. Останнє викликало необхідність досконалого вивчення всіх аспектів людського розвитку для розробки такої стратегії та втілення її в життя.

Зростання значення проблем людського розвитку в сучасному світі обумовлено, перш за все, посиленням соціальної орієнтації економіки у розвинутих країнах та загостренням проблем нерівномірності розвитку населення як розвинутих країн, так і тих, що розвиваються.

Синтез експертних суджень показав можливість людського розвитку в Україні по сценарію «Занепад» з ймовірністю 0,23, «Проекція» – 0,30 та «Розвиток» – 0,47. Це свідчить про те, що нині людський розвиток в Україні має відчутне позитивне спрямування. Тому першочергове завдання владних структур в сучасних умовах полягає в тому, щоб не втратити зазначені тенденції досліджуваного процесу, запобігти конфліктному протистоянню різновекторних суспільно-політичних сил та активізувати позитивне спрямування людського розвитку в країні. Узагальнений аналітичний прогноз гуманітарного розвитку в країні може бути інтерпретований наступним чином. Тривалість життя населення в Україні дещо зросте. Незначно зросте народжуваність і зменшиться смертність. Зменшаться масштаби еміграції населення та одночасно підвищиться його мобільність всередині країни. Певні позитивні зрушення відбудуться на ринку праці. Дещо зросте реальна заробітна плата та позначиться тенденція до скорочення безробіття. Співвідношення середньої та мінімальної заробітної плати практично не покращиться, а можливості працевлаштування зростуть. Зросте також кількість осіб з вищою освітою та підвищиться її вартість. Якість учбових програм та доступність освіти теж зростуть при незначному продовженні її тривалості.

Інтелектуальний рівень суспільства залишиться приблизно на сучасному рівні з незначною тенденцією до підвищення. В цілому соціальний захист населення покращиться. Особливих зрушень на шляху виконання політичної складової Копенгагенських критеріїв досягти не вдасться, проте в цілому ситуація покращиться. Перш за все значно зросте чисельність середнього класу, який, як відомо, є головним носієм демократичних цінностей та чинником стабільності в суспільстві. Відчутно покращиться ситуація з свободою слова, зросте дієвість громадянського суспільства та прозорість і демократичність виборчих компаній. Певних позитивних поступок буде досягнуто також щодо адаптації українського законодавства до норм ЄС, співробітництва з Європейськими інститутами та відповідності вимогам членства в НАТО. Не вдасться забезпечити розмежування влади і власності та не покращиться ситуація у сфері боротьби з корупцією. Економічні зрушення у контексті забезпечення цієї складової Копенгагенських критеріїв будуть більш вагомими. Значно зростуть прямі іноземні інвестиції в Україну, буде забезпечена відповідність макроекономічних показників вимогам Маастрихтського договору.

Описані перспективи людського розвитку в Україні є найбільш ймовірними при фактичній динаміці економічних, політичних та соціальних процесів. Очевидно, що такий перебіг ситуації не є бажаним. Керованість процесами гуманітарного розвитку не втрачена, а основні важелі впливу поки що залишаються в руках законодавчої та виконавчої влади. По експертних оцінках на сучасному етапі державотворення їх сумарний вплив на людський розвиток в країні є визначальним (66% із 100%). Тому вказані актори цілком можуть прискорити існуючі позитивні тенденції, зорієнтувавши свої цілі на забезпечення можливостей людини до вільного розвитку та формування сучасного по європейських стандартах громадянського суспільства. Пріоритетами їх діяльності мають стати забезпечення демократичних свобод, розробка та ефективне впровадження державної програми соціального забезпечення, створення нових робочих місць, покращанні пенсійного забезпечення та медичного обслуговування. Лише на такому шляху можливий динамічний прогрес гуманітарного розвитку українського суспільства. Досить впливовим на всі сфери життя в Україні є сьогодні олігархічні клани. Їх основні зусилля сконцентровані зараз на забезпеченні контролю над політичними та економічними змінами, прихованні доходів та спробах легітимації своїх капіталів та власності. Це має мало спільного з цивілізованим ринком та деструктивно впливає на процеси людського розвитку. Багато в чому тут завинила сама держава, не забезпечивши законодавчо нормальних умов розвитку підприємництва та не забезпечивши розмежування влади та власності.

Ліквідація зазначених аномалій, що перешкоджають суспільному розвитку, має стати першочерговим завданням нової влади. Експертна оцінка впливовості США та ЄС на розвиток українського суспільства оцінюється відповідно як 5% та 4%; тут резерви у сприянні розбудові основних прав та свобод людини в Україні далеко не вичерпані. Це може бути і більш суттєве сприяння інтеграції України у міжнародні структури, підтримка демократичних свобод та становлення громадянського суспільства, стимулювання інвестицій в українську економіку. Зараз намітились тенденції до розуміння світовим товариством позиції українського народу на шляху розбудови власної державності та подальшої демократизації суспільного життя. Україна має стати повноправним членом євроатлантичного співтовариства та важливим суб’єктом забезпечення регіональної стабільності в Європі, і допомогти їй у цьому для Заходу і посильна і необхідна задача.

Інтернет – джерела:

1.http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/vestnik/Актуальні%20проблеми%20управління/2011/15/18_15_2011.html

2. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/28570.html

3. http://old.niss.gov.ua/book/Krysachenko/11-0-Ukr_Socium.pdf
Федоров Г.А , гр.ВВ-14-1

Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В.
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА В СВІТІ
Дослідження людського розвитку в стратегії економічного зростання Україні та її регіонів є особливо актуальним в сучасних умовах. Воно сприятиме побудові такого середовища, яке зможе забезпечити широкий вибір гідних для громадян можливостей для одержання знань та інформації, поліпшення здоров’я, надання більшої свободи та ресурсів, що дасть можливість підвищити рівень та якість життя.

Дослідженням стану та перспектив людського розвитку в Україні займається чимало науковців та економістів, таких як: С.І. Бандур, І.В. Власик, О.А. Грішнова, Т.А. Заєць, І.В. Калачанов, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, Л.С. Лісогор, В.М. Новиков, В.М. Порохня та інші.



Загалом людський розвиток є безперервним процесом розширення можливостей вибору, які постійно змінюються. Серед різних можливостей вибору визначальними вважаються тривале і здорове життя, здобуття освіти, доступ до засобів, що забезпечують гідний життєвий рівень. Ці три можливості є провідними для людського розвитку, всі інші підпорядковуються їм, є другорядними відносно них. Індекс людського розвитку (ІЛР) розраховується на основі показників очікуваної тривалості життя, писемності дорослого населення і освіти на рівні початкової, середньої і вищої школи разом з показником рівня доходу, що ґрунтується на останніх даних організацій – партнерів ООН, а також інших офіційних джерел.

Україну вперше було включено в розрахунки ІЛР у Доповіді за 1993 рік. Тоді, за розрахунками за 1990 рік, вона посідала цілком пристойне 45-те місце, а абсолютне значення зведеного індексу дорівнювало 0,844. Десятирічна криза зумовила різке зниження показників середньодушового ВВП й істотне скорочення тривалості життя. А найгірші рейтингові показники у нас припали на 1995 рік (Доповідь 1998 року) – 102-ге місце. Із виходом з кризи, початком економічного зростання становище України в ІЛР з року в рік дещо поліпшувалося і посіло 70-те місце з індексом 0,777. За даними 2005 року замість прогнозованого поліпшення й підняття на дві-п’ять сходинок Україна опинилася на 78-му місці з індексом 0,766. Це відбулось через зменшення тривалості життя. Покращення відбулось у 2007 році – 76-е місце.У 2014 році ІЛР України склав 0,747 пункти, і Україна посіла 81 місце , що ставить її у другу групу загального рейтингу. За період з 1990 до 2014 року значення ІЛР України зросло з 0,705 до 0,747 – тобто на 6%, що дещо нижче ніж середній рівень зростання у світі[3].

Євроінтеграція України суттєво сприятиме підвищенню рівня життя населення, розвитку трудового потенціалу нашої держави. Експерти вважають, що європейська інтеграція – це не суто пріоритет зовнішньої політики, а, передусім, план дій для проведення внутрішніх реформ та забезпечення подальшого людського розвитку. Оскільки людський розвиток залежить від доступності та якості суспільних послуг (охорона здоров’я, освіта та комунальні послуги), які надають місцеві органи, то в Україні потрібно провести реформи з метою удосконалення місцевого самоврядування. А це означає забезпечення кращого представництва місцевого населення, особливо на рівні району та області, покращення бази фінансування послуг, особливо шляхом прийняття чітких критеріїв щодо мінімальної якості надаваних послуг, а також більш ефективне надання соціальних послуг.

Відкритий доступ до ринку ЄС стимулюватиме масовий приплив до України прямих іноземних інвестицій, якщо інвестори матимуть довіру до передбачуваності політики та верховенства права. Тим часом, зі свого боку ЄС повинен розглянути питання про збільшення фінансової та технічної допомоги України, що дозволить уряду прискорити прогрес у регуляторному зближенні.

Україна повинна зосередити зусилля на наступних напрямках: скороченні відносної бідності; усуненні причин серйозного зниження очікуваної тривалості життя чоловіків; уповільненні темпів поширення ВІЛ інфекції/СНІДу та туберкульозу; забезпеченні якісної освіти впродовж життя (і моніторингу її головних показників); покращенні гендерної рівності, особливо в питанні недостатнього представництва жінок у політиці; поліпшенні стандартів охорони довкілля.

Українському уряду потрібно покращити адресність соціальних програм, щоб забезпечити ефективність використання ресурсів. Більшість державних видатків у цій сфері припадають на допомогу з соціального забезпечення та соціальні платежі пенсіонерам, в той час, як сприяння людському розвитку вимагає витрат не лише на ці напрямки, а й на інші сфери, зокрема, такі, як охорона здоров’я та освіта. Названі вище кроки повинні супроводжуватися заходами щодо зміцнення органів місцевого самоврядування в Україні.

Список використаної літератури:



  1. Грішнова О. А. Людський розвиток : навч. посібн. / О. А. Грішнова. // – К. : КНЕУ, 2006. – 308 с.;

  2. Доклад о развитии человека 2010. Реальноебогатствонародов: пути к развитиючеловека / Пер. с англ.; ПРООН. – М.: Издательство «Весь Мир», 2010. – 244 с.

  3. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.prostir.ua/?news=indeks-lyudskoho-rozvytku-2015-ukrajina-posidaje-81-e-mistse-sered-188-krajin


Чубич О.А., гр. ВУ-15с-1

Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ
Зважаючи на нинішніх стан економіки в Україні формування ринкового середовища і загострення міжнародної конкуренції на тлі всеохоплюючої глобалізації об’єктивно вимагають кардинально змінити погляди на джерела і чинники економічного зростання національної економіки. 

Пошук невикористаних резервів, оптимальних шляхів для ефективного довгострокового розвитку України слід вести у площині визнання теорії людського капіталу та реального запровадження її провідних положень у практику ринкових перетворень, зокрема, ідей щодо інвестування у розвиток людського капіталу [1].

Питання людського капіталу вивчалось такими видатними вченими, як Р. Солоу, Дж. Кендрік, М. Фішер, М. Блауг, Л. Туроу, С. Кузнец, С. Фабрикант, Р. Лукас. Серед українських вчених теорією людського капіталу займаються О. Грішнова, Н. Голівкова, В. Антонюк, Г. Прошак, О. Стефанішин. І хоча в останній час ця тема турбує багатьох, залишаються не до кінця вивчені питання сутності людського капіталу, ефективність інвестицій в людський капітал, його значення для України.

Складовим компонентом людського капіталу виступає мотивація. Причому сучасна тенденція є такою, що на зміну мотивації продуктивної праці приходить мотивація інтелектуальної праці. Це спонукає людину до саморозвитку та самовдосконалення, набуття нових знань та досвіду, постійного оновлення знань, що в свою чергу призводить до відновлення самого людського капіталу [2]. Результатом такої мотивації виступає нова технологія, розробки нових товарів, послуг, техніки та інших засобів праці. Чи є дієвими мотиваційні фактори в Україні? Враховуючи статистичні показники за останні роки, можна зробити висновок, що в українського населення відсутня мотивація до саморозвитку через соціально-економічний стан країни.

Погіршення якісних складових людського капіталу в Україні обумовлено наступними чинниками: зниженням якості відтворення робочої сили; зростаючою депопуляцією населення; скороченням середньої тривалості життя; утворенням значної армії безробітних, як зареєстрованих, так і прихованих; катастрофічним становищем в науці, культурі, освіті, медицині тощо; воєнні дії на території Луганської та Донецької області [3].

Для стабільного розвитку людського капіталу потрібні інвестиції, які характеризуються великим часовим проміжком між вкладами та віддачею, тому саме держава може виступати у якості каталізатора таких інвестицій. На думку авторів, для досягнення цілі може сприяти створення венчурних компаній, які зараз не розвинуті в Україні. Вони також повинні підтримуватися державою через спеціальні програми гарантій. Тобто для поліпшення інвестування в людський капітал, покращення якісних показників його розвитку необхідно розробити комплекс дієвих заходів щодо підвищення ефективності демографічної, соціальної, міграційної, житлової, освітньої тощо політики держави. Розвиток людського капіталу повинен бути визнаний як чинник зміцнення конкурентоспроможності держави і пріоритет соціально-економічного розвитку України [4].

Для забезпечення якісного формування та відтворення людського капіталу необхідно: забезпечити відповідність професійно-кваліфікаційної структури пропозиції робочої сили попиту на неї; контроль над трудовою міграцією населення, особливо молоді; зниження безробіття; контролювання диференціації доходів населення; розміщення на території України інтелектуально насичених виробництв; розвиток венчурного бізнесу; збільшення стимулу до зайняття технічними спеціальностями; контроль над демографічною ситуацією; покращення інфраструктури. Все це підвищить впевненість населення України у майбутньому, покращить рівень життя та буде спонукати людей до самоінвестування, що буде розвивати та відтворювати людський капітал.

Список використаної літератури:



  1. Головінов О. М. Людський капітал у системі виробничих відносин: Монографія. Донецьк: ДонДУЕТ, 2013.– 161с.

  2. Рубан О.В. Особливості розвитку людського капіталу в умовах перехідної економіки //Вісник Сумського державного університету, 2012. – № 10. – с.172-179.

  3. Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.

  4. Ніколайчук М.В. Проблеми інвестиційного відтворення людського капіталу України // Інноваційна економіка: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – Тернопіль, – №2, 2014. – С. 165-170.

  5. Тимошенко Л. М. Управління розвитком персоналу : навч. посіб. / Л. М. Тимошенко, С. Е. Сардак. – Д. : РВВ ДНУ, 2009. – 124 с.

Шевченко В., гр. ВУ-13-1



Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О.
ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ
Одну з важливих ролей у економіці відіграє людський розвиток. Людський розвиток – це процес розширення можливостей людей обирати шляхи і засоби підвищення якості (стандартів) власного життя. Рівень людського розвитку визначається в багатьох країнах, Україна не є винятком. Проте, якщо розглядати людський розвиток в нашій країні, то можна побачити проблему, а саме низький рівень життя населення. І ця проблема потребує вирішення, адже високий рівень життя населення свідчить про розвиток економіки до високого рівня.

Проблема людського розвитку досліджується багатьма вченими: В. Мандибура, О. Грішнова, Д. Богиня, Е. Лібанова,А. Чухно та іншими. Щорічно складається статистика людського розвитку, яку веде ООН. Тобто інформація постійно поновлюється. Основною ціллю даної роботи є дослідження показників людського розвитку України. Загалом людський розвиток розглядається і як процес розширення людського вибору, і як досягнутий рівень добробуту людей. Говорячи про розширення вибору, маємо на увазі, що фактично цей вибір стосується безкінечно великого кола, проблем, які впливають на життя людей, і коло це історично й територіально змінюється.

Після дослідження статистичних даних можна сказати, що Україна за Індексом людського розвитку на 81-ому місці серед 188 країн світу. За період з 1990 року значення Індексу людського розвитку України зросло з 0,705 до 0,747 – тобто на 6%. Цей показник належить до категорії високого рівня розвитку і ставить Україну на 81 місце серед 188 країн. Є прогресс порівняно з 1990 роком – тобто за 1991 – 2015 роки, але узагальнений плюс за Індексом людського розвитку ми маємо  0,042. Загалом можна сказати, що показники людського розвитку України є досить сталими, тобто розвиваються рівномірно. "У світі ж у цілому ІЛР зріс на 0,122 – тобто втричі більше, ніж Україна. Тож не треба захоплюватися нашими результатами. Вони повільніші, ніж це спостерігається в інших країнах", – сказала Лібанова (академік НАНУ, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.За критеріями досліджуваного індексу, найкраща ситуація в нашій країні із освітою та грамотністю, значно гірші із станом здоров’я та тривалістю життя, а найгірші – із рівнем життя. 94,3 % людей мають мінімум середню освіту. Показник людського розвитку в Україні є середнім. З кожним роком зростає частка людей, в яких дохід менше прожиткового мінімуму.

В Україні потрібно створити всі умови для всебічного і безперервного розвитку людини як основи для розвитку економіки знань та збільшення частки сфери послуг у ВВП. Оскільки більшість суспільних благ і послуг, пов’язаних із людським розвитком, повинні надаватися в місцевості, де люди живуть і працюють, де одержують медичну допомогу, де діти ходять до школи тощо, наявність потрібного набору послуг на місцевому рівні має критичне значення для досягнення цілей та виконання завдань людського розвитку. Є очевидна потреба кардинально посилити роль сфери послуг у піднесенні індексу людського розвитку. Отже, загалом можна сказати, що в Україні відбувається уповільнення темпів людського розвитку. Це пояснюється кризами, коливаннями цін, конфліктами та іншим. Щоб внести позитивні зміни, необхідна стабільна економіка та нові політичні програми.

Список літератури:

  1.  Баришніков В.М. «Людський розвиток як сутність державної стратегії соціально-економічної політики» Издательство: ІПК ДСЗУ, 2010 г.

  2. «Економіка праці та соціально-трудові відносини»: Підручник. – 5-те вид. Затверджено МОН / Грішнова О.А. – К., 2011. – 390 с

  3. Офіційний сайт Державної служби статистики України: http//www.ukrstat.gov.ua

Шмиговська О. Г., гр. ВУ-12-1



Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М.
ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ
Сьогодні в Україні досі активно використовують традиційні технології навчання та підвищення кваліфікації персоналу, проте, дослідження багатьох науковців доводять, що це вже втрачає свою ефективність. Сучасну освітню діяльність характеризують короткі строки навчання, великий об’єм отримуваної інформації, високі вимоги до результатів. Традиційна система не може повноцінно задовольнити всі ці пункти, адже її суть полягає лише у трансляції викладачем певної інформації з подальшим відтворенням цієї інформації тим, хто навчається. Таке навчання розвиває пам`ять, проте не мислення, мало сприяє розвитку творчих та аналітичних здібностей, самостійності, активності. Це суперечить реаліям, адже дослідження вчених Ф. Макелроя і Р. Карнікау довели, що людина пам'ятає 10% прочитаного, 20% почутого, 30% побаченого, 50% побаченого і почутого, 80 % того, що говорить сам, 90% того, до чого дійшов у діяльності [1]. За традиційної освіти останні 2 пункти часто опускаються.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, спосіб пізнання, здійснюваний у формі спільної діяльності слухачів, при якій всі учасники взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії інших і свою власну поведінку, занурюються в реальну атмосферу ділового співробітництва з вирішення проблеми [2].

У сучасній світовій практиці використовують безліч методів, способів та форм інтерактивного навчання персоналу. Для українських підприємств найбільш перспективними формами навчання сьогодні є коучинг, тренінги, вебінари, case-study, «мозковий штурм», дебати, ігрові симулятори, онлайн-платформи. Розбиратися та вміти застосовувати ці технології має кожен спеціаліст з управління персоналом або ж керівник, аби підвищувати продуктивність праці своїх підлеглих та розвивати підприємство. Особливо активно використовуються інтерактивні технології в Україні у підготовці та перепідготовці персоналу сфери ІТ. Створено декілька великих організацій, таких як, Академія «КРОК», BIONIC University, SoftServeAcademy, безліч ко-воркінгів та шкіл у різних містах нашої країни, що готують фахівців ІТ-індустрії. Загалом, діяльність цих освітніх закладів базується на розробках спеціалістів із США, Японії, Китаю, країн ЄС.

Особливе місце сьогодні займає дистанційна освіта. Розвиток мережі Інтернет дозволяє спеціалістам із різних галузей без відриву від виробництва підвищувати свою кваліфікацію, розширювати свої знання кожен день, чого вимагає сучасний світ та концепція безперервної освіти. Сьогодні майже кожен ВНЗ, кожна велика компанія має свою освітню платформу. Найбільш відомими з таких, що поєднали у собі онлайн-курси престижних ВНЗ є COURSERA, EDX, AcademicEarth та інші. В Україні з 2014 року стартував проект Prometheus, який є схожою базою онлайн-курсів, тільки українською мовою [3].

Отже, у світовій практиці використання інтерактивних технологій для підвищенні кваліфікації персоналу та самоосвіти вже давно стало нормою. Така освіта спрямована на те, щоб заставити людину мислити, аналізувати, моделювати, самостійно організовувати свій час, дозволяє їй, у більшості випадків, навчатися без відриву від виробництва, що є дуже позитивним фактором як для робітників, так і для роботодавців. Подальший розвиток інтерактивних технологій навчання в Україні є ще одним кроком до формування сталої економіки та входженням країни у глобальне середовище.

Список використаних джерел



  1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід : метод. посіб. – aвт. уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.П.Н., 2002. – 136 с.

  2. Интерактивные методы, формы и средства обучения. Методические рекомендации. – Ростов-на-Дону, 2013. – Электронный ресурс. – Режим доступа: www.rui-rpa.ru/files/docs/UMO/metodrekomendacii/interaktiv.pdf.

  3. Болотова Х. «Prometheus: як онлайн-освіта впливає на світову економіку// Фінансовий портал Мінфін – Режим доступу: http://minfin.com.ua/2015/02/20/6119716/.


Каталог: upload
upload -> Вимоги до оформлення реферату до вступного іспиту в аспірантуру у рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов'язані з темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має
upload -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
upload -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
upload -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
upload -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
upload -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
upload -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
upload -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
upload -> Афінська держава та стародавня спарта у стародавній історії та культурі людства
upload -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка