Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара


МІСЦЕ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ



Сторінка2/18
Дата конвертації16.03.2017
Розмір5.89 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

МІСЦЕ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ


Тевс К.В., гр. ВВ-12-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О. ………………………98

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ



Титаренко А.В., гр. ВЕ-13-2. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ……….……………….100

МІСЦЕ УКРАЇНИ У СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ



Фоменко Є.О., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. ………………...101

Проблеми співпраці України з ЄС



Чайка К.О., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А. ……………………102

ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ІННОВАЦІЙНО-РЕСТРУКТУРИЗАЦІЙНИХ ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ ДЛЯ УКРАЇНИ



Червонна Л.В., гр. ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Стеблянко І.О. ………………...103

ОСОБЛИВОСТІ УЧАСТІ УКРАЇНИ У ПРОЦЕСАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ



Чубарь Д.В., гр. ВВ-14-2. Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В. ……………………..104

ВПЛИВ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Швець В.В., гр. ВВ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О. …………………….106

ТЕНДЕНЦЇЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ



Шевчук В.Г., гр. ВУ-13-1. Науковий керівник: ст. викл. Ставицька А.В. …………………….107

ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ УКРАЇНИ У ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


СЕКЦІЯ 4. ОПТИМІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ДО СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИМОГ

Andrukhiv E., group VE-13-1. Scientific adviser: prof. Sardak S. …………………….…………..109

Consequences for doing business in Ukraine



Гасленко К.С., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е. …………..………110

РОЗВИТОК НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ



Даниленко А.О., гр. ВУ-14-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О. ………………111

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ЄС У СФЕРІ ТРАНЗИТУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ



Дон С.Г., гр. 3-103. Науковий керівник: к.е.н., доц. Попруга В.І. ………………………..........113

Рекреационная сеть Днепропетровской области и ПЕРСПЕКТИВЫ ЕЕ РАЗВИТИЯ

Єрмілов С.О., гр. ВУ-13-1. Науковий керівник: асист. Сливенко О.В. ………...……………..114

РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ У СТИМУЛЮВАННІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ



Зінченко М.О., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М. …………...115

ПРОБЛЕМИ БЕЗРОБІТТЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ



Кіянова В.О., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. …………………..116

Проблеми зайнятості сільського населення та напрями їх вирішення

(на прикладі Миколаївської області)



Коваль Ю.С. , ВУ-13-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А. ……………………..118

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ



Комарова І.Д., гр. ВУ-15(м). Науковий керівник: к.е.н., доц. Стеблянко І.О. ……………….119

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ В УКРАЇНІ



Кудлович Н.І., гр. ВВ-15с-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В. ………………….120

ШЛЯХИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ



Лазебников С., гр. ВЕ-13-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О. ………………….121

Двойной дефицит как угроза экономического развития



Литовченко К.С., гр. ВВ-12-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ……………………….123

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ



Лошкарьова Н.Д., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: ст. викл. Ставицька А.В. ……………….124

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ ДЛЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ АУТСОРСИНГУ



Мурашко О.А., гр. ВВ-12-1. Науковий керівник: ст. викл. Гапоненко С.О. ………………….125

ЄВРОПЕЙСЬКІ ТОРГОВЕЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЗМІНЕНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ВЗАЄМОВІДНОСИН



Пасєвіної О.Р., ВВ-14-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ………………………….….127

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ



Перекопська Ю.С., гр. ВУ-15м. Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М. ………...128

БЕЗРОБІТТЯ ЯК ПОКАЗНИК МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ



Піліна О.Є., ВУ-14-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е. …………………………130

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ З ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ



Потік Т.О., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О. …………………….131

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

В УКРАЇНІ

Рябовол Ю.С., група ВУ-15с-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ……………………..132

ОЦІНКА МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ



Сінченко Ю.В., група ВУ-15с-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. ……………133

СУЧАСНИЙ СТАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ



Хохлова А.В., ВЕ-13-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А. ……………………....135

Конкурентоспроможність як фактор сталого розвитку національної економіки у період глобалізації



Чайка К.О., гр. ВУ-15с-1. Наукові керівники: ст. викл. Дон О.Д., Тимошенко О.О..................136

НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ
СЕКЦІЯ 5. Наслідки та перспективи співпраці України зі Світовою організацією торгівлі

Вагайцева О.С., група ВВ-12-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В. ……………...138

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З СОТ



Дементьєв Я.Д., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О. ………………..139

ПЕРЕВАГИ України після вступу до Світової організації торгівлі



Єгорова І.І., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ……………………………..140

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦЇЄЮ ТОРГІВЛІ



Коваленко С.Ю., гр. ВУ-13-1. Науковий керівник: ст. викл. Ставицька А.В. ……………….141

ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ



Конюшин Д.С., ВУ-14-1. Науковий керівник: ст. викл. Гапоненко С.О. ……………………..142

АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ДО УМОВ СПІВПРАЦІ З СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ



Литвиненко І.І., гр. ВВ-14-2. Науковий керівник: асист. Сливенко О.В. ……………………..144

НАСЛІДКИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ



Любавіна Д.П., ВУ-14-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М. ………………..145

ПЕРЕВАГИ УЧАСТІ УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ



Мазур Ю.М., гр. ВВ-14-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е. …………………….146

УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ:

РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ



Макеєва В.Г., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О. ………………...147

Тарифне регулювання у контексті членства України у Світовій організації торгівлі



Натха А.О., гр. ВВ-13-2. Науковий керівник: к.е.н., доц. Попруга В.І. ……………………….149

Співпраця України із СОТ: виклики та можливості



Новосьолова А.С., гр. ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. ……………..150

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ



Пахалюк Т.О., гр. ВВ-13-2. Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А. ………………….152

НАСЛІДКИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ



Перетятько А. І., група ВВ-15-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О. ……………153

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ



Пісковець Л.А., гр. ВВ-13-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Стеблянко І.О. ………………..155

ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ ДЛЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ



Подакова В.Е., гр. ВВ-13-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ………………………….156

ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ



Пукас К.С., група ВВ-15-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В. …………………...157

Переваги та недоліки членства України у СОТ

Свищ Р.О. гр. ВВ-12-1. Науковий керівник: ст. викл. Ставицька А.В. ………………………..159

УКРАЇНА ТА СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Синельникова О.Ю., гр. ВВ-13-1. Науковий керівник: ст. викл. Гапоненко С.О. ……………160

НАСЛІДКИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ



Ситнік А.І., гр. ВВ-14-2. Науковий керівник: д.е.н., проф.. Сардак С.Е. …..………………….162

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ



Сінченко Ю.В., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М. …………..163

ОЦІНКА ПОЗИТИВНИХ ТА НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СОТ



Смотров В.В., гр. ВВ-14-2. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. …………………………..164

ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ТА ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ



Ткачук І.М., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е. ……………………..165

ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ



Хамітова Є.В., група ВВ-13-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О. ………………166

ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СОТ



Хелашвілі К.Г., гр. ВУ-15-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О. ………………..168

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ТА ПЕРЕВАГИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ

ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

Хорешко В.В., гр. ВВ-12-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ……………………….…169

Переваги та недоліки приєднання України до СОТ



Чубич О.А., гр. ВУ-15c-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. …………………...171

НАПРЯМИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З СОТ



Щербина Н.Ю., гр. ВВ-14-2. Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А. ………………..171

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ІЗ СОТ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ



Яцун А.С., ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Стеблянко І.О. ………………………...173

економічні переваги СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ
СЕКЦІЯ 6. СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Арабський О.О. гр. ВЕ-13-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В. …………………175

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ ЯК ГОЛОВНОЇ РУШІЙНОЇ СИЛИ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ В УКРАЇНІ



Байдужа М.А., ВУ-14-1. Науковий керівник: ст. викл. Ставицька А.В. ………………………176

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК ОДИН З ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ



Брикіна М.В., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М. ……………...177

ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПІДВИЩЕННЯ



Грішина Ю.С., гр. ВВ-14-1. Наукові керівники: д.е.н., проф. Сардак С.Е., Тимошенко О.О. ..179

Cтан людського розвитку в Україні



Дон С.Г., гр. 3-103. Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О. ………………………….180

Человеческий и культурно-исторический потенциал

Днепропетровской области

Жованик О.В., група ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Попруга В.І. ………………...181

ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ У ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ



Іванківа В. І., група ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. ………………..182

Способи оптимізації зв’язків між економічним зростанням

і людським розвитком

Калиновський Б., гр. ВВ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А. ………………184

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА В СВІТІ



Калугіна Ю.С., гр. ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Стеблянко І.О. ………………...185

ІНДЕКС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ КРАЇН СВІТУ



Красноштан Ж.А., ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В. ………………….186

ВПЛИВ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ НА ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК В УКРАЇНІ



Кріпак Т.О., група ВУ-15с-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О. ………………..188

НЕОБХІДНІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ З МЕТОЮ ДОТРИМАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ



Кузнецова Ю., гр. ВУ-13-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ………………………….189

Проблеми  людського розвитку в Україні

Курченко О.К., група ВВ-15-1. Науковий керівник: ст. викл. Ставицька А.В. ……………….191

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В ЯПОНІЇ



Лазарцева Т.А., гр. ВУ-13-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М. ……………192

РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ



Лузанова В.О., гр. ВВ-15-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е. …………………..193

Стан і перспективи людського розвитку в Україні та світі



Мамченко О.В., гр. ВВ-14-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О. ……………….194

Оцінка та основні напрями покращення людського розвитку

в Україні та світі

Мормуль А.В., гр. ВУ-13-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. …………………............195

Інвестування в людський капітал та його ефективність



Нарро Тума М., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. ………………..197

ПЕРСПЕКТИВИ ЛюдськОГО розвиткУ в Україні



Наумчик С.О., ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Федотова Т.А. ……………………..198

ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ

В РЕГІОНАХ

Оленіна К.А., гр. ВУ-15-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Стеблянко І.О. …………………..199

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ



Піддубний О.О., гр. ВВ-12-1. Наукові керівники: к.е.н., доц. Більська О.В., Тимошенко О.О....201

Перспективи розвитку соціального сектору в УкраїнІ



Привалова Ю., гр. ВУ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Сімахова А.О. …………………202

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Прозор А.Є., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ……………………………203

РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ



Рябовол Ю.С., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: ст. викл. Ставицька А.В. ………………….205

Совершенствование системы стимулирования персонала в зарубежных компаниях



Сірокваша К.В.,гр. ВЕ-13-2. Науковий керівник: ст. викл. Гапоненко С.О. ………………….206

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОГО ЗРОСТАННЯ

ЕКОНОМІКИ КИТАЮ

Суханова Д.Ю., гр.ВУ-13-1. Науковий керівник: асист. Сливенко О.В. ……………………...207

Освіта як основа ПОБУДОВИ інноваційної моделі економіки україни



Сухінська І.О., гр. ВУ-15с. Науковий керівник: к.е.н., доц.. Сімахова А.О. …………….........208

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ ЯК СЕГМЕНТ ІНВЕСТУВАННЯ В ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК



Ульянченко К.А., гр. ВУ-15-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е. ……………….210

Аналітичний прогноз людського розвитку в Україні



Федоров Г.А., гр.ВВ-14-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Більська О.В. ……………………211

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА В СВІТІ



Чубич О.А., гр. ВУ-15с-1. Науковий керівник: ст. викл. Дон О.Д. ……………………………212

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ

Шевченко В., гр. ВУ-13-1. Науковий керівник: к.е.н., доц. Курінний В.О. ……………………214

ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ



Шмиговська О.Г., гр. ВУ-12-1. Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М. ………....214

ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДВИЩЕННІ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ


ВСТУП

Починаючи з середини ХХ ст. глобалізація стає масштабним і всеохоплюючим процесом трансформації умов і факторів людської діяльності у науково-технологічній, виробничій, торговельній, фінансово-інвестиційній і соціальній сферах. Суттєві зміни відбуваються не тільки у світогосподарській практиці, а й в економічній теорії і стосуються її фундаментальних парадигмальних засад. Це вимагає визначення шляхів адаптації національної економіки до сучасних викликів глобалізації.

Розгортання глобальних імперативів на початку ХХІ ст. детермінує вибір оптимальних шляхів стабілізації національних економічних систем і формування сприятливого інвестиційного клімату для активізації на національних теренах міжнародних бізнес-структур. Характерною особливістю цих внутрішніх соціально-економічних трансформацій є їх протікання в умовах поглиблення взаємодії національної економіки зі світовим господарством. Це зумовлено інтенсифікацією динаміки процесів інтернаціоналізації, транснаціоналізації та глобалізації. Саме вони загострюють міжнародну конкуренцію і формують усе зростаючі вимоги до товарів і послуг, що експортуються.

Адаптація національної економіки України до закономірностей світового економічного розвитку в контексті ресурсозабезпеченості та ресурсовикористання обумовлює необхідність вибору форм оптимальної взаємодії економіки України зі світовим господарством у різнобічному спектрі соціально-економічного виміру. Проте існує ряд причин об’єктивного та суб’єктивного характеру, які стають на заваді чи то прямо перешкоджають економічному просуванню нашої країни в інтеграційних процесах. Беззаперечно, подолання цих деструкцій залежить від органів державної влади. Але значних зусиль мають докласти й освітні інституції в аспекті надання відповідних знань з порушеної проблеми студентам за різними напрямками підготовки і докладення зусиль в контексті порозуміння суспільством значущості просування країни в цивілізаційному напрямку для зміни на краще рівня життя населення в цілому.

Проведення щорічної науково-практичної студентської конференції «Шляхи адаптації національної економіки до сучасних викликів глобалізації» у 2016 р. кафедрою економіки та управління національним господарством факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара ставить за мету спрямування наукових зусиль студентів у напрямку соціально-економічних реформ, що проводяться урядом України, та узагальнення творчих пошуків і досліджень молоді, що здійснюються під час підготовки рефератів за дисциплінами нормативного і факультативного циклу, курсових та дипломних робіт.

СЕКЦІЯ 1. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Balash О., VE-13-1

Scientific adviser: prof. Timoshenko L.M.
TRANSFORMATIONAL PROBLEMS OF THE GLOBAL MONETARY
AND FINANCIAL SYSTEM
The global financial and economic crisis of the early twenty-first century has challenged existing currency system. It revealed her inability to ensure the relative stability of monetary relations in the world and prevent the emergence of new economic and financial imbalances.

The relevance of this work lies in the fact that the existing world monetary and financial system can no longer serve the interests of the one country or group of countries. It has begun to restrain the sustainable development of the world economy, without answering to her modern condition, which has changed dramatically over the last 20 years. It is therefore a challenge in the need to reform modern monetary and financial system and transform its main principles and mechanisms of action.

The functioning of the Jamaican currency system is inconsistent. The expectations associated with the introduction of floating exchange rates has justified itself only partially. The one of the reasons is the variety of possible option actions of the participating countries, available to them under this system. Another reason is saving the US dollar's leading position in the Jamaican currency system [1]. The dollar fluctuation has become the cause of many currency crises.

Changes of the global monetary system will be caused by changes in the locations of global financial centers. Stock performance of such international financial centers as the US and Europe show a declining trend in the share of world trade in about 1.5%. In contrast, Asian countries are rapidly building up their capacities and capitalization. China shows an increasing share in the global market of more than 5%, Hong Kong – 2,4%, India and Brazil – 2% and 1,8% correspondingly.

Shanghai, San Paulo, Johannesburg and Bombay have a potential to create a new international financial center [2]. A striking example – in the last decade the added value accounted for 59,4% of the GDP of Shanghai, and the added value of the private sector was 47% of GDP [4]. The restructuring provides a strong support for the efforts of Shanghai to construct an international financial centre.

Key indicators of the monetary instruments functioning indicate that, despite all the attempts of the IMF transition to polycurrency system changing a quota in special drawing rights, the dollar still holds the largest share in the currency basket. The US dollar is the dominant currency as in the advanced economies, accounting for the proportion of 61 to 65% in the last 10 years, and in countries that are developing – 57-61%. At the present time America became the largest debtor of the world, and its metric is the ratio of sovereign debt to GDP in 2013 amounted to 112%, which is significantly higher than industrialized economies (nies) of Asia, China (20%), India (67%) and Russia (12%) [2].

Another crucial trend regarding the direction for the future transformation of the monetary and financial system is to increase the interest of countries in the purchase of gold as an additional financial instrument that is an indicator of increased interest to search for more stable reserve funds. Global gold reserves, according to the international financial statistics of the IMF, are steadily increasing: comparing 856 million ounces in 2008, and after the global financial crisis – to 922 million ounces in 2015. It's about 9% increase in gold reserves worldwide [1].

Taking into account the impact of the international financial organizations, it is clear that their authority is relative to the location of the global forces, there is less each year. This is due to the relatively small funds available that are not able to affect significantly the economic crisis even of a single country.

Considering the dynamics of the gross world product growth, we observe the increase in the share of developing countries, and their total disregard for the interests of international organizations that represent the hegemony of the developed countries [3]. Accordingly, there is a growing interest among all regions of the world in relation to the formation of own funds of banks and organizations, which inevitably deepens the process of regionalization of capital.

Searching for new tools of the global monetary system develops in the direction of the regional currencies, creating a unified global reserve currency or the improvement of existing SDR of the IMF. Gold could become a universal international reserve asset, because the country's leaders will be limited in conducting "currency wars" and producing international unsecured issue of money it may be an inflation benchmark and nominal anchor for exchange rates [4].



Therefore, the current model of floating exchange rates should be changed, and gold could find monetary options, turning freely on the international currency market as an alternative monetary asset along with the major world currencies – US dollar, Euro, pound sterling and yuan.

References

1. Оverview Xinhua-Dow Jones InternatIonal FInancial centers Development Index. S&P Dow Jones Indices [Electronic resource]. – Across mode: https://www.djindexes.com/mdsidx/downloads/meth_info/Xinhua_Overview.pdf. – Title from the screen

2. Warnock F. E., Cleaver C. Financial Centers and Geography of Capital Flows [Text] / F. E. Warnock, C. Cleaver // International Finance, 2008, № 1. – p. 27–59.

3. IMF Annual Report. Official site of International Monetary Fund [Electronic resource]. – Across mode: http://www.imf.org/external/pubs/ft/ar/.– Title from the screen



4. Official Reserve Assets and Other Foreign Currency Assets [Electronic resource]. – Across mode: https://www.imf.org/external/np/sta/data/eng/curcri.htm. – Title from the screen
Акопян К.В., гр. ВЕ-13-1

Науковий керівник: д.е.н., проф. Тимошенко Л.М.
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
Людство постійно розвивається та вдосконалюється. Разом із тим починають виникати нові проблеми, які несуть за собою згубні наслідки не лише тільки для держав, а й для усього світу в цілому. Вже з середини XX ст. цьому питанню почали приділяти усе більше уваги і в умовах глобалізації та міжнародної інтеграції прийшло усвідомлення того, що екологічні, політичні та інші проблеми, що виникають в одному регіоні, мають негативний вплив на всю планету.

Для об’єднання різноманітних підходів до вирішення глобальних проблем і осмислення отриманих результатів, виникла необхідність у новій науці. Так поступово сформулювалася особлива область знання – теорія глобальних проблем або глобалістика. Основний ресурсний фактаж цієї науки – вичерпність природних ресурсів та небезпека самознищення людства – лягли в основу глобального моделювання. Особлива роль в розробці та застосуванню глобального моделювання належить Римському клубу – організації західних вчених, бізнесменів, політиків та громадських діячів, що розробляють міри по запобіганню існуючих загроз [1].

Актуальність цього питання призвела до масового її вивчення. Заслуговують на увагу роботи таких вчених, як В. Леонтьєва, Д. Медоуза, М. Мєсаровича, Е. Пестеля, Я. Тінбергена у яких втілений інтегрований еколого-економічний підхід до категорій добробуту, ефективності суспільного виробництва, продуктивності суспільної праці та інших соціально-економічних явищ та процесів. У рамках глобального мислення сформулювалися наступні засади: підвищення ролі та відповідальності всіх суб’єктів господарювання і політичного життя перед усім світом; формулювання та реалізація на національному та світовому рівнях загальних стандартів природокористування; координація зусиль по досягненню строго визначених цілей на планетарному рівні. Дотримуючись всього вищезазначеного, можна перейти на якісно новий образ життя, який не матиме такі шкідливі наслідки для планети, діяльність кожної окремої людини буде враховувати не лише тільки власні інтереси, прийде усвідомлення про те, що необхідне більш раціональне використання усіх природних ресурсів.

В умовах інтернаціоналізації виробництва економічний та соціальний прогрес здебільшого залежать від успішного вирішення глобальних проблем, виникнення яких – очевидний прояв глобалізації світового господарства, що йде від протиріч, які виникають між людством та природою, а на межі ХХІ ст. вони отримали життєво важливе значення для долі цивілізації.

Важко назвати таку глобальну проблему, яка б так чи інакше не була пов’язана з економікою. Деякі з них виникли безпосередньо в галузі економіки (проблема енергопостачання, мінеральних ресурсів та продовольства), інші не можуть бути розглянуті з економічного аспекту (демографічна проблема, проблема збереження навколишнього середовища), третя група питань хоча й виникла поза економікою, але має суттєвий вплив на її розвиток (проблема попередження ядерної війни тощо).

Проаналізувавши з економічного боку такі глобальні проблеми, як бідність, голод та продовольча забезпеченість; демографічні; паливно-енергетичні, можна зробити наступні висновки. По-перше, проблема голоду найтіснішим чином взаємопов’язана з відсталістю країн третього світу. Більшість цих країн не відповідають рівню науково – технічного розвитку світу кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. По-друге, відсталість у НТП стає причиною екологічної кризи. Ерозія ґрунту, опустелювання призводять до неврожаю, наслідком якого стає проблема голоду та гальмування розвитку економіки. По-третьє, значний вплив на масштаби голоду в сучасному світі пов’язане з неконтрольованим зростанням населення в країнах, що розвиваються. По-четверте, країни, що розвиваються, займають вкрай невигідні позиції в рамках міжнародних економічних відносин, тобто вони впадають у боргову яму і, змушені розплачуватися з кредиторами, стають лише сировинною базу для індустріально розвинених, що призводить до зростання величезної прірви між ними [2].

Пріоритетні глобальні цілі людства сьогодні – це: зменшення вірогідності або повне виключення воєнних конфліктів, попередження насильства в міжнародних відносинах; розвиток та запровадження ресурсо – та енергозберігаючих технологій, перехід на нетрадиційні джерела енергії та запровадження екологічно чистих технологій; підвищення рівня життя , створення світової системи продовольчого забезпечення тощо.

Питання глобальних проблем стоїть дуже гостро, багато міжнародних організацій та спільнот діють у напрямку вирішення цих проблем. Найбільшу роль грає діяльність ООН, були введені такі поняття, як «сталий розвиток», «Цілі Розвитку Тисячоліття» та здійснювалося ряд заходів, задля їх досягнення.

Глобальні проблеми охоплюють все більші масштаби, виникає загроза, що вже наприкінці ХХІ століття людство опиниться перед фактом нестачі ресурсів для повноцінної життєдіяльності або скоротиться його кількість через існуючі невиліковні хвороби тощо. За оцінками ЮНЕСКО, щоб людство вписалося у природні цикли біосфери, необхідно, щоб воно скоротилося в 10 разів ( або скоротити споживання ресурсів в 10 р.). Вважається, що лише 1/10 частина ресурсів, які використовуються, відновлювальні, отже, лише 800 млн людей можуть жити у звичайному режимі біосфери [3].

Крім того, слід зазначити, що усі глобальні проблеми пов’язані між собою, одна є наслідком іншої. Так, демографічний вибух у країнах, що розвиваються, призвів до голоду у цих країнах. Бідність ,в свою чергу, призвела до масової міграції населення у розвинені країни, тобто витік мізків зупиняє розвиток цих держав. Низький рівень життя, негігієнічні умови призводять до виникнення різних вірусів та хвороби, які, найчастіше, невиліковні або мають шкідливі наслідки для організму людини. Отже, разом із цим виникає потреба у фінансуванні медичної галузі для винаходу ліків та вилікування хворих.

Таким чином, щоб дії на вирішення глобальних проблем були ефективними та враховували інтереси не лише розвинених країн, необхідно розгорнути взаємовигідну, широку міжнародну співпрацю. Але створення загального стратегічного механізму, який охоплював би економічний, політичний, екологічний, соціальний аспект не є достатнім. Людству слід переглянути власні погляди на життя, лише глибокі духовні та моральні зміни всередині окремого індивіда, зміщення акцентів з засобів життя на цілі життя, освідомлення всієї катастрофічності ситуації зможуть врятувати світ.

Список використаних джерел:



  1. Иванов, Глобализация и бедность [Тескт]: / Н. Иванов, Н. Гоффе, Г. Манусова. – 2010. – №9 – 29-43 с.

  2. Українські підручники онлайн [Электроний ресурс].- Режим доступу: -http://pidruchniki.com/15310511/politekonomiya/vzaimosvyazannost_ predposylki_resheniya_globalnyh_problem. – Взаимосвязанность и предпосылки решения глобальных проблем.

  3. CIA, The world factbook [Text] : / The Central Intelligence Agency (CIA). – Potomac Books, 2011. – 748 p.

Аксьонова А.О., гр. ВУ-15-1



Науковий керівник: д.е.н., проф. Сардак С.Е.
продовольчА БЕЗПЕКА ЯК ГЛОБАЛЬНА Проблема ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ
Однією з найдавніших глобальних проблем людства є проблема продовольчого розвитку. На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку спостерігається нерівномірність у виробництві та споживанні продуктів харчування. В країнах з недостатнім розвитком сільськогосподарського виробництва, як правило, виникають проблеми з продовольством. Це, в першу чергу, стосується країн, що розвиваються. Як показує процес економічного розвитку цих країн, подолати продовольчу проблему самотужки їм не вдається. Від недоїдання сьогодні страждає майже п'ята частина населення планети. Саме тому розгляд даного питання, розробка шляхів вирішення є дуже актуальними, особливо для жителів України – держави, де продовольча незабезпеченість край негативно впливає на життєвий рівень громадян.

Метою даної роботи є розгляд причин продовольчої проблеми, пошуки альтернативних шляхів їх вирішення. Вперше на актуальність проблеми співвідношення росту населення і продовольства вказав англійський економіст і публіцист Томас Мальтус. В 40-х роках минулого століття вивченням проблеми продовольчого розвитку займався відомий український демограф Борис Урланіс. Зараз дослідженням продовольчої проблеми займаються різні спеціалізовані організації та установи ООН. Однією з таких організацій є ФАО (Організація з продовольства і сільського господарства).

Виділяють чотири групи чинників, які впливають на глобальну продовольчу проблему:

  • природні умови й розміщення населення (загальна площа та структура сільськогосподарських угідь, сільськогосподарський потенціал, клімат, співвідношення між кількістю населення і масою продовольства тощо);

  • світовий транспорт і зв`язок, котрі забезпечують широкий вихід продуктів харчування на зовнішній ринок;

  • політична ситуація в світі (позиції політичних сил, наявність міждержавних співтовариств, об`єднань, використання поставок продовольства у політичних цілях);

  • світова економіка і торгівля в їхній єдності (продовольство як складова торговельних потоків, роль балансових розрахунків, кліринг);

Протягом усієї історії державності проблема стабільного продовольчого забезпечення населення була однією з найважливіших, оскільки від неї залежить національна безпека. Визначити єдину для всієї планети норму харчування важко, позаяк зони та регіони Землі об'єктивно розрізняються за витратами енергії, яка необхідна для підтримки життя людини. Нормальному, збалансованому харчуванню відповідає диференційований за віком, видом діяльності людей і кліматичними умовами місця проживання раціон, який забезпечує організм необхідною кількістю енергії. За оцінками Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), середня норма харчування для однієї людини має становити 2300–2400 ккал на добу. Чітко виражене недоїдання настає тоді, коли цей показник падає нижче 1800 ккал, а очевидний голод – коли він проходить критичну позначку 1000 ккал на добу.

У другій половині XX в. збільшення чисельності населення в країнах що розвиваються в середньому щорічно склало 2,5%, а в Африці навіть на 3% (тоді як у промислово розвитих країнах на 0,8%), знову поставило на порядок денний питання про принципову можливість забезпечення людства продуктами харчування. Тому відновився інтерес до обговорення ідей Мальтуса, майже забутих у 30-х рр. [1]



Незважаючи на суттєвий прогрес, досягнутий людством в області підвищенні добробуту, бідність і в XXI столітті залишається глобальною проблемою. Із понад 6 мільярдів людей, які населяють планету, 2,8 млрд (47%) живуть менше, ніж на 2 долари в день, а більше 1,2 млрд. (20%) – менше, ніж на 1 долар у день [2]. Саме цим визначається низька купівельна спроможність населення, а, відповідно, і проблема голоду. Вирішення проблеми голоду залишається одним з ключових викликів ХХІ століття. Особливою ця проблема є для країн Південної Африки та країн, що розвиваються. У 2008-2011 роках в результаті глобальної економічної кризи число голодуючих різко виросло. Згідно даних FAO кількість голодуючих у світі складає 924 млн осіб, майже півмільярда чоловік хронічно недоїдають, з них третина – діти [3]. З голоду щорічно помирає близько 10 млн. осіб.

Питання продовольчої забезпеченості є досить актуальним для України. Це зумовлюється станом розвитку вітчизняного агропромислового комплексу. Ситуацію загострюють періодичне «ручне» втручання держави у функціонування аграрного сектору та недореформованість земельного ринку. Глибока криза аграрного сектору й усього АПК погіршила продовольче забезпечення України, скоротився і якісно знизився раціон харчування основної маси населення. Якщо ретельно проаналізувати всі чинники, які впливають на гальмування продовольчого розвитку, то стає зрозуміло, що єдиний спосіб підвисити продовольчу безпеку – створювати власне виробництво. Проте населення України не має стимулів займатися сільським господарством. Цілі галузі сьогодні є нерентабельними. Таким чином, на порядок денний потрібно виносити новий стратегічний курс реформування аграрного сектору економіки України. Стратегія економічного розвитку АПК повинна забезпечити планомірний відтворювальний процес, збереження і захист довкілля, ресурсного потенціалу, життєдіяльності людей. Велику роль в реформуванні АПК повинно відігравати оптимальне поєднання державних і ринкових регуляторів. Успішне втілення нової аграрної політики дозволить вирішувати комплекс завдань, поставлених перед АПК щодо створення для трудівників села належних умов життя і праці, підвищення рівня забезпечення населення основними продуктами харчування високої якості. Виконання всього наміченого комплексу завдань сприятиме вирішенню проблем досягнення продовольчої безпеки нашої держави.

Таким чином ми бачимо, що продовольча проблема належить до категорії глобальних і для її розв`язання недостатньо зусиль окремої держави, а потрібно добре налагоджене співробітництво всіх країн, незалежно від їх суспільного ладу. За останні 50 років у виробництві продовольства досягнуто істотного прогресу – чисельність людей, що недоїдають і голодують, скоротилася майже в два рази. У той же час за даними ФАО загальна кількість голодуючих на землі складає 500-550 млн осіб, а тих, хто недоїдає, – 1-1,3 млрд. Головною ареною голоду і недоїдання в сучасному світі є країни, що розвиваються, де проживає майже 4/5 населення світу, виробляють приблизно 1/3 всього продовольства, а споживають трохи більше третини його загальносвітового споживання. При оцінці скрутної продовольчої ситуації в цих країнах необхідно враховувати незавершеність аграрних реформ, бідність широких мас селянства, відсталість системи землеробства, нераціональне використання земельних і водних ресурсів. Актуальною продовольча проблема є і для країн з перехідною економікою, в тому числі України. Можливості розв`язання продовольчої проблеми безпосередньо пов’язані з вирішенням питань агропромислової сфери економіки. Стратегічною метою реформування агропромислового комплексу України традиційно є підвищення життєвого рівня населення на основі збільшення обсягів виробництва продуктів харчування і продуктивності праці, розвитку науково-технічного прогресу. Таким чином, створення підвалин світової продовольчої безпеки – це системне завдання, вирішення якого починається з глобального, світового рівня і має доходити до кожної окремої людини.

Список використаної літератури:



  1. Ліпєц Ю.Г., Пуляркин В.А., Шліхтер С.Б,.Географія світового господарства: Навч. посібник для студентів. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999, с.120

  2. Sanjay S.J., Pogge T.W., How nottocountthepoor, „Colombia University Technical Paper”,wersja 6.2, 29 жовтня 2005р.. Modeofacces:www.columbia.edu/~sr793/count.pdf

  3.  FAO. Статистичні дані (FAOSTAT). – Modeo facces:http://faostat.fao.org/default.aspx


Анісімова Ю.І., гр. ВВ-14-2

Науковий керівник: д.е.н., проф. Гришкін В.О.
Каталог: upload
upload -> Вимоги до оформлення реферату до вступного іспиту в аспірантуру у рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов'язані з темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має
upload -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
upload -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
upload -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
upload -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
upload -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
upload -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
upload -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
upload -> Афінська держава та стародавня спарта у стародавній історії та культурі людства
upload -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка