Драматургія музики в хореографічному просторі (4 години)



Скачати 75.82 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.10.2018
Розмір75.82 Kb.
  1   2   3
Дисципліна: МУЗИКА В ХОРЕОГРАФІЧНОМУ ПРОСТОРІ, V курс (магістри)

Спеціальність 024 Хореографія

Викладач: доцент Забута Б.І.

Тема: Драматургія музики в хореографічному просторі (4 години)

  1. Музика як вид мистецтва

Специфіка музики як виду мистецтва, яке відтворює дійсність у звукових образах. Масштаби її художніх можливостей (від відтворення картин природи, побуту, життя народних мас до втілення найтонших відтінків внутрішнього світу людини і філософських узагальнень). Багатоманітність музичних жанрів, що склалися в процесі історичного розвитку музичної культури.

Виражальні засоби музики, визначеність функцій кожного з них. Взаємодія всіх засобів виразності у процесі створення музичного образу.

Види мистецтв: статичні (скульптура, архітектура, живопис, графіка, орнамент); часові (музика, поезія, кіно, телебачення); в часі та просторі (театр, цикр, балет, пантоміма, народний танець).

Функції мистецтва: експресивна, виховна, естетична, пізнавальна, комунікативна, магічна, суспільно-організаційна, гедоністична, ігрова, духовно-катарсична, художньо-емоційна, товарно-економічна, терапевтична, психоделічна. Музика у вимірі функціонального впливу.

Музика у мистецькому просторі. Змістовий і стильовий взаємовплив та взаємопов"язаність музики з іншими видами мистецтва: живописом, літературою, театром, кіно, хореографією, народною мистецькою творчістю.


  1. Особливості музичної драматургії.

Музична драматургія як втілення в музиці драматичної дії. Музична драматургія визначає форму, композицію і засоби виразності музично-драматичного твору. Специфіка музично-драматичних творів:

  • опера як найвищий синтетичний жанр музичної творчості, який поєднує в художній цілісності вокальну (сольну, ансамблеву, хорову), інструментальну (оркестрову) музику і сценічну дію;

  • оперета як невелика опера, опера легкого розважального змісту з елементом розмовної мови (музична комедія);

  • ораторія як жанр вокально-інструментальної музики, виконуваної хором, оркестром і солістами-співаками;

  • балет як жанр мистецтва, в якому сюжет і пов"язаний з ним ідейно-емоційний зміст розкриваються в хужожньому синтезі виражальних засобів музики і танцю;

  • танець як вид мистецтва, в якому художньо-емоційні образи створюються за допомогою пластичних рухів, різних виразних положень людського тіла.

Музична драматургія - компонент, який точно фіксуї стабільність конструкції хореографічного твору, а також пропорції образів у ньому. Основні складові музичної драматургії: експозиція, зав"язка, розвиток дії (ступені перед кульмінацією), кульмінація, розв"язка.

Розвиток дії як основа музичної драматургії: контрастність епізодів (емоційні підйоми та спади); продумана ритмічна організація епізодів та їх логічна послідовність; спрямування до кульмінації як прояв вершини в дії.



  1. Взаємодія музичної та хореографічної драматургії.

Органічне поєднання музичних і пластичних компонентів як основа завершеності хореографічного образу. Взаємодія музичної та хореографічної драматургії - передумова художньої цілісності усієї постановки.

Складові музично-хореографічної драматургії:



  • пауза (музична- зупинка музичного супроводу при продовженні виконання тексту з виразною ритмічною основою; хореографічна - зупинка хореографічного тексту на музиці);

  • модуляція (музична - зміна ладотональності або перехід із мажору в мінор і навпаки, хореографічна - зміна в малюнку, в частинах танцю як перехід в динаміці);

  • лейтмотив (музичний - провідний мотив, пов"язаний з обробкою як згадування або супроводження основного; хореографічний - провідне лексичне рішення впродовж всієї лінії дії хореографічного образу);

  • рефрен (музичний - як приспів, повторюваність у формі; хореографічний - як приспів у пластичному вирішенні);

  • поліфонія (музична - як розвиток самостійних музичних тем, композиційних побудов в органічному поєднанні цілого; хореографічна - як розвиток самостійних пластичних тем, композиційних побудов в органічному поєднанні, підпорядкованих основній дії).

Музика - найяскравіший засіб виразності хореографічної драматургії. Подібність закономірностей музичного і хореографічного розвитку: оновлення і повторюваність матеріалу, наявність тем та їх розвиток (варіаційне, поліфонічне, симфонічне). Багатотемність як органічна ознака музики і танцю. Конфлікт в музиці як взаємодія контрастних тем, при яких виявляється споріднення драматургічних рельєфів. І.Смирнов, М.Фокін, П.Вірський, М.Кривохижа про взаємодію музичної та хореографічної драматургії.

Основна рекомендована література: №№ 21, 26, 27, 29, 38 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література: №№ 1, 3, 9, 17, 45, 48, 52 із списку літератури.
Тема 2. Засоби виразності та структура музики в хореографічному творі (2 години)

  1. Компоненти музики в хореографічному творі

Музика як основний носій інформації, її обміну та засіб спілкування. Музика як мистецтво в часі. Засоби виразності музики як її провідні компоненти: ритм, мелодія, гармонія.

Ритм - це постійність в поділі. Організований ритм - метр (дводольний, чотиридольний – симетричні, до кожної сильної – одна слабка доля).

  Тридольний розмір – асиметричний – створений як танцювальна музика.



Темп - швидкість відтворення як засіб виразності в музиці (уповільнення або прискорення називають "агогікою"). Largo - "широко" - дуже повільно; Adagio - "зручно" - трохи швидше; Andante - "рухливо" - ще швидше; Moderato - "помірно" - середній темп; Allegro - "жваво" - швидко; Presto - дуже швидко.

Загальне тлумачення мелодії у музиці - музична думка, образно-поетичний зміст якої виражений одноголосно. Мелодія може існувати і художньо впливати в одноголоссі, в поєднанні з іншими голосами (поліфонія), із супроводом (гомофонія). Мелодія як смислова і образна єдність, концентрація музичної виразності, музична думка.

Мелодія в хореографії - звуковисотна лінія. Засоби її виразності: динаміка як різниця між гучним та тихим; гучність як характер (Forte - гучно, Piano - тихо, Crescendo - наростання гучності (<), Diminuendo - затихання гучності (>), Accellerando - прискорення, Ritardando - уповільнення).

Гармонія – співрозмірність, співзвучність, узгодженість усіх частин цілого; закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні; назва окремих акордів або співзвучій як визначення їх виразності (сучасна гармонія, оригінальна гармонія). Гармонія як засіб музичної виразності в хореографії - це характерна для творчості автора або народності послідовність акордів і співзвучій, специфічне використання гармонічних функцій. В танцювальній музиці гармонія в основному визначається як підтримка мелодії мажорним або мінорним забарвленням.

  1. Музична структура хореографічного твору

Загальне поняття структури: взаєморозташування і зв"язок складових частин цілого; побудова цілого. Періоди, речення, фрази як елементи структури музичної основи в хореографії.

Період як відносно закінчена думка в музиці, звичайно завершується повною каденцією у початковій або іншій тональності (дванадцять або шістнадцять тактів за винятком періодів єдиної будови).

Речення - складова частина періоду, яка дає більш або менш певне уявлення про тематичний характер музичної думки, і може бути почленована на менші складові частини (у варіанті 12 тактів – це 2х6 тактів або в 16 тактах – 2х8 тактів). Речення з розширенням не діляться.

Фраза - найкоротший мовний аналог, який включає в себе мотив та кульмінацію і є складовою частиною речення (у варіанті речення 6 тактів – це 2х3 такти чи 3х2 такти, а у варіанті речення 8 тактів – 2х4т). В періодах єдиної будови є декілька фраз, як приклад по 3 фрази в музиці до танців "Аркан" і "Марина". Іноді фраза виступає як музична думка або тема, яка ще не дістала розгорнутого викладу.

Основна рекомендована література: №№ 32, 33, 38, 46, 53 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література: №№ 3, 9, 30 із списку літератури.

Термінологічні тлумачення: №№ 6, 19, 54, 55, 57;http//www.term.in.ua/glossaryj.

Тема 3. Жанри та форми музики в хореографії (2 години)

1. Жанри музики в хореографії

Жанр музики як поняття, що визначає різновид музичного твору за ознаками змісту, структури, засобів виразності, особливості виконання, призначення, складу виконавців. Термін "жанр" використовують також для визначення музики - оперна, балетна, симфонічна, камерна, естрадна, танцювальна. Найбільш розповсюджена класифікація жанрів музики - вокальний та інструментальний.

Танцювальна музика призначена для супроводу танців. Для неї характерні чіткий ритмічний малюнок і специфічний для кожного танцю темп, обумовлені ритмом, темпом і характером танцювального руху.

Жанр музики в хореографії – це специфіка музичних творів, які різняться за змістом та сприйняттям (героїка, лірика, гумор-гротеск), засіб побудови характеру конкретного образу та твору в цілому.

Зміст музики розкриває емоції танцювальних рухів, настрій і характер образів танцю. Виразність музичного твору, його жанрова визначеність, співвідношення частин пов"язані з композиційною побудовою танцю, тому в хореографії переважає музика яскрава, образна, метроритмічно чітка і ясна.



Загальна характеристика музики до різних видів хореографічних постановок: класичних, народно-сценічних, бальних, сучасних.

2. Основні форми музики в хореографії

Музична форма розглядається як цілісна, організована система виразних засобів музики (мелодія. ритм, гармонія). До феномену музичної форми відноситься також побудова, структура музичного твор, співвідношення його частин. Елементами музичної форми є період, речення. фраза, мотив.

Різні способи розвитку і співставлення елементів призводять до створення різноманітних музичних форм. Основні з них: одночастинна, двочастинна, тричастинна, сонатна форма, варіації, куплетна форма, група циклічних форм, вільні форми. Форми музики в танцювальному просторі мають свою, обумовлену принципами музично-хореографічної драматургії, специфіку.

Музичні форми в хореографії:

  • проста - одночастинна, двочастинна, тричастинна, чотиричастинна та ін. (один період в кожній частині). У тричастинній формі третій розділ - реприза - повторює матеріал першого розділу;

  • складна - кожна частина цієї форми є дво-, три- або чотиричастинною простою формою; варіаційна форма - розробка теми того ж об"єму з повтором у кінці основної теми;

  • форма "рондо" - коло повтору, одна з варіаційних форм з багаторазовим поверненням до головної теми;

  • форма "болеро" - п"ятичастинна форма з зупинками в кінці кожної частини.

Формовідповідність музики і пластично-композиційної побудови танцю є об"єктивно необхідною умовою художньої цілісності хореографічної постановки. Робота з цілісним музичним супроводом базується на попередньому роздрібненні музичного твору за логікою розвитку:

  • в ритмічних зупинках;

  • в паузах повторності;

  • в мелодичних лініях (не перебиваючи їх);

  • по фактурі та динаміці;

  • в гармонії "мажор", "мінор";

  • в контрастах: за темпом; за гучністю; за характером.

Тривалість музичного супроводу обумовлюється хореографічною формою. В мініатюрах: варіація - соло 2-2,5 хвилини; дуети, тріо, квартери від кількості варіацій - від 2,5 до 4 хвилин. В масових композиціях тривалість музичного супроводу залежить від складності дії, передбаченої композиційним планом.

Основна рекомендована література: №№ 30, 32, 33, 38, 46, 53 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література: №№ 3, 9, 10, 11, 20 із списку літератури.

Термінологічні тлумачення: №№ 6, 19, 54, 55, 57; http: //www.term.in.ua/glossaryj.

Тема 4. Музичний супровід навчально-репетиційних занять (2 години)

  1. Музичний супровід уроку класичного танцю

Видатні балетмейстери, хореографи та теоретики про музичний супровід уроку класичного танцю (Г. Безугла, А. Ваганова, А.Месерер, Н.Базарова, В.Костровицька, Р.Захаров, Р.Ярмолович).

Музичне оформлення уроку. Принципи музичного оформлення уроку. Музичний супровід класичного тренажу.

Джерела пошуку музичного супроводу уроку класичного танцю: нотні тексти, аудіозаписи. Інтернет-ресурси як джерела пошуку нотного матеріалу

та музики до супроводу уроку класичного танцю:



  • www.balletmusic.ru/library_notes_;

  • www.balletmusic.ru/library_music_;

  • www.horeofraf.com / muzyka/ekzersis;

  • http: //www.classicalmusiclinks.ru;

  1. Музичний супровід до вправ народно-сценічного танцю

Внесок вітчизняних балетмейстерів і хореографів в наукове дослідження та навчально-методичне забезпечення розвитку музично-хореографічного мистецтва (І.Аксьонова, К.Балог, К.Василенко, В.Верховинець, П.Вірський, В.Годовський, А.Гуменюк, Є.Зайцев та Ю.Колесниченко, А.Кривохижа).

Музика до вправ на присідання, розвиток рухливості ступні, вистукування, вправ вільною ступнею, обертальних та кругообертальних вправ, на м"яке відкривання ноги, великих кидкових рухів, різних технічних вправ, піруетів та інших обертань, присядок, перегинання корпуса.

Джерела пошуку музичного супроводу вправ з народно-сценічного танцю: нотні тексти, аудіозаписи. Інтернет-ресурси як джерела пошуку нотного матеріалу та музики до супроводу вправ з народно-сценічного танцю:


  • www.balletmusic.ru/library_notes_;

  • www.balletmusic.ru/library_music_;

  • www.horeofraf.com / muzyka.

Основна рекомендована література до 4.1: №№ 5, 8, 11, 40, 43, 58 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література до 4.1: №№ 3, 9, 21, 34, 48, 54 із списку літератури.

Основна рекомендована література до 4.2: №№ 14, 30, 38 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література до 4.2: №№ 2, 8, 15, 17, 22, 23.

Термінологічні тлумачення: №№ 6, 19, 54, 55, 57; http: //www.term.in.ua/glossaryj.

Тема 5. Музичний супровід народно-сценічного танцю (4 години)

  1. Музичний супровід українських хороводів та сюжетних танців

Хороводи. Пісенні мелодії як основа музичного супроводу хороводів. Ладово-інтонаційна природа, метроритмічна побудова і форма мелодій хороводів:

  • трудова тематика (розмір 2/4, квадратна форма 6 або 12, 8 або 16 тактів утворюють закінчену форму вокального періоду). Хороводи "Мак", "Шевчик", "Бондар", "А ми просо сіяли";

  • побутова тематика (розмір 2/4, 3/4, 4/4, 3/2, на форму мелодії впливає говірковий і мелодичний речитатив, який часто використовується). Хороводи "Ой, гілля - гілочки", "Пташка", "Перепілка".

Поетично-патріотичні хороводи: "А вже весна", "Марена". Хороводи в балетах і операх як елементи народних обрядів ("Майська ніч" М.Римського-Корсакова, "Утоплена" М.Лисенка). Хороводи Г.Вірьовки "Величальна" та "Урожайна святкова", мелодії народних хороводів у симфонічній сюїті "Пам"яті Лесі Українки" А.Штогаренка.

Сюжетні танці характеризуються логічним і чітким розвитком музично-хореографічної драматургії. Тематично у сюжетних танцях відображається праця ("Шевчик", "Коваль", "Лісоруби"); народна героїка ("Опришки", "Аркан"); народний побут ("Волинянка", "Горлиця"), явища природи та тваринно-рослинний світ ("Гонивітер", "Зіронька", "Гусак", "Бичок", "Квіточки"). Характер мелодії сюжетного танцю відповідає його змісту, сама мелодія може мати елементи імітації того чи іншого явища (удари молота, звук коси на покосі, вітер тощо). Ладово-інтонаційно, метроритмічно і за формою мелодії сюжетних танців відносяться до простих.

Мелодії сюжетних танців у творчості професійних композиторів ("Українські танці" В.Кирейка, балет "Хустка Довбуша" А.Кос - Анатольського). Сюжетні танці в репертуарі Державного академічного ансамблю танцю України ім. П.Вірського ("Запорожці", "Чумацькі радощі", "Чого верба плаче", всі у постановці П.Вірського), Заслуженого ансамблю танцю України "Ятрань" ("Аркан", "Гуцулка кругова" у постановці М.Кривохижи).

2. Музичний супровід українських народних побутових танців

Побутові танці розподіляються на три групи на основі спільних стилістичних особливостей: метелиці, гопаки, козачки; коломийки, гуцулки, верховинки; польки та кадрилі. Мелодія метелиці жива, запальна, останнім часом зазнала ладово-інтонаційних змін, виконується переважно на інструментах, на відміну від виконання танцю під співану танцюристами пісню, як це практикувалось раніше.

Варіаційне використання ритмічної формули анапеста в музичному супроводі гопака як найбільш характерна ознака його мелодій. Гопаки в оперній музиці - "Сорочинский ярмарок" М.Мусоргського, "Майська ніч" М.Римського-Корсакова, "Запорожці за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського. Гопаки в балетах "Тарас Бальба" В.Соловйова-Сєдого, "Гаяне" А.Хачатуряна, "Горбоконику" Ц.Пуні. Гопак у симфосюїті "Пам"яті Лесі Українки" А.Штогаренка. "Гопак" в репертуарі Державного академічного ансамблю танцю України ім. П.Вірського (постановка П.Вірського), заслуженого ансамблю танцю України "Ятрань" (постановка А.Кривохижи"). Гопаки "Рудяківський", "Гречаники", "Прудивус", "Чернігівський".

Музичний супровід козачків виконується у швидкому і душе швидкому темпі.Іноді основному змісту танцю передує повільний, ліричного характеру вступ. Характерна ознака мелодій козачків - дрібний, так званий "Бісерний" ритмічний малюнок. Найчастіше варіаційно розробляється ритмічна формула дактиля; в ритмо-кадансі на закінчення мелодії вживається роздріблений дактиль із форшлагом. Форма ритмічного групування - 2/4.

Козачок в опері "Катерина" М.Аркаса, симфопоемі "Воз"єднання" Б.Лятошинського, "Танцювальній сюїті" А.Коломийця, творах для симфонічного оркестру "Малорусский казачок" О.Даргомижського та "Козачок" Л.Ревуцького. Козачок в репертуарі вітчизняних ансамблів народного танцю. Козачки "Дудочка", "Васильківець", "Козак-полька" (муз. народна). "Поліський козачок" (муз. Б.Забути).

Чабарашки - близький за характером та мелодією до козачка народний танець. Чабарашки "Гайдуцька", "Шумки".

Коломийка. Мелодії коломийок поділяються на вокальні, вокально-інструментальні та інструментальні. Часто коломийка-пісня, коломийка-інструментальна п"єса і коломийка-танець об"єднуються в одне ціле, танець виконується під спів хору в супроводі оркестру. Широко використовується синкопований ритм, засоби виразності, коломийковий вірш має чотирнадцять складів. Музичні періоди - типові для цього танцю ритмо-каданси (2/4).

Коломийки у творах професійних композиторів: "Гуцульська рапсодія" Г.Майбороди, "Закарпатські ескізи" В.Гомоляки, хор-коломийка "Коломия - місто" А.Кос - Анатольського. Коломийки в репертуарі ансамблів народного танцю України "Галичина", "Ятрань". Коломийки в інструментальній народній музиці.

Гуцулки й верховини (верховинки) в музичному відношенні розглядаються як варіант коломийок. Однак верховина починається широким вступом у розмірі 6/8. Гуцулка відрізняється від коломийки тим, що її друга частина має назву козачка. Гуцулки "Космачка", "Стародавня", "Підгірська".

Музичний супровід польок і кадрилей емоційно виразний і різноманітний за змістом.Ритмічну природу мелодій польок визначає анапест, який у процесі роздрібнення і стягування в межах такту створює характерний ритм 2/4. У кадрилях хореографічний аспект може мати сюжетний розвиток, напр. "Шалантух". Особливість музичного супроводу кадрилі - відповідна музика кожної її фігури.

Польки у творах класичної музики. Польки концертного типу М.Глінки, М.Лисенка, С.Рахманінова. Польки в репертуарі українських ансамблів народного танцю. "Поліська полька", "Поліська кадриль", польки "Тетяна", "Військова", "Гуцульська". Кадрилі "Дев"ятка", "Поліська", "Шалантух", "Ой-ра", "Лінцей".

3. Музичний супровід танців народів світу

Особливості музичного супроводу російських народних танців. "Камаринська" (у варіантах), "Бариня", Яблучко", "Коробочка", "Коробейники", "Параня", "Берізка", "Російська плясова", "Російські візерунки".

Особливості музичного супроводу польських народних танців. "Мазурка" (у варіантах), "Женчичок-бренчичок", "Добридень", "Краков"як" (у варіантах", "Оберек" (у варіантах).

Особливості музичного супроводу молдавських народних танців. "Молдовеняска", "Попелюшка", "Букурія", "Чаган", "Раца", "Букурія", "Хора", "Сирба", "Гордилянка" (у варіантах).

Особливості музичного супроводу угорських народних танців. "Чардаш", чардаш "Трава зелена", "Венгерка" (у варіантах), "Стара венгерка", "Нова венгерка".

Особливості музичного супроводу румунських народних танців. "Румунська сирба", "Румунський танець", "Румунська дойна".

Особливості музичного супроводу танців інших народів. Білоруський танець "Лявониха". Болгарські танці "Хоро", "Болгарка". Єврейський танець (у варіантах). Циганський танець (у варіантах). Фінська полька. Грецький танець "Сіртакі". Армянські танці "Бахтаварі" та "Кошарі". Грузинські танці "Лезгінка" та "Мхедрулі". Іспанський танець (у варіантах). Арагонська хота.

Основна рекомендована література до 5.1 - 5.2: №№ 2, 7, 14, 22, 35 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література до 5.1 - 5.2: №№ 16, 17, 23, 24, 31, 49 із списку літератури.

Нотні тексти до 5.1. - 5.2: №№ 1, 3, 7, 8, 10, 11, 14, 16, 21, 22, 27 із списку нотних текстів.

Основна рекомендована література до 5.3.: №№ 10, 15, 18, 27 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література до 5.3.: №№ 41, 50, 54 із списку літератури.

Нотні тексти до 5.3.: №№ 5, 9, 17, 18, 21, 28 із списку нотних текстів.

Музичні тексти до теми 5:


  • www.balletmusic.ru/library_notes_;

  • www.horeofraf.com / biblioteka/notes;

  • www.umka.com.ua / ukr/ catalogue / folk-instruments;

  • http://www.bayanac.narod.ru;

  • http://subscribe.ru / catalog/culture.music.muzikantos;

  • http: //www.accordion-note.narod.ru.

Термінологічні тлумачення: №№ 6, 19, 54, 55, 57; http: //www.term.in.ua/glossaryj

Тема 6. Музичний супровід бальних, класичних та сучасних танцювальних композицій (2 години)

  1. Підбір музичного супроводу бальних танців

Особливості музики сучасного бального танцю: "Латинські ритми", "Ча - ча - ча", "Фігурний вальс", вальс "Анастасія", "Віденський вальс", "Фокстрот", "Попурі", "Танго - мікс", "Мамбо", "Samba de Janeiro".

Особливості музики історико-побутового бального танцю:"Бабусін менует", "Менует", "Ланце", "Мазурка", "Полонез", "Падеграс", "Ріо Ріта", "Сарабанда", "Сударушка", "Вальс".



  1. Особливості музичного забезпечення класичного танцю.

Особливості використання музики до класичних танців.

П.І.Чайковський ("Іспанський танець", "Китайський танець"); Мануель де Фалья ("Танець вогню"); Ж.Б.Люлі (Гавот"); І.Штраус ("Полька - Ганна", "Трік-трак полька"); О.Бородін ("Половецькі пляски"); Г.Свиридов (вальс "Метель").



  1. Характерні особливості музики сучасних дитячих танців.

Музично-хореографічна драматургія дитячих танців, їх ладо-тональні та метроритмічні особливості. "Африканський твіст", "Янгол", "Балерина", "Метелик", "Білочки", "Діти Землі", "Чарльстон", "Три польки", "Танець під дощем", "Кухарята", "Ковбой", "Клоун", "Мауглі", "Новорічний хоровод", "Німецька полька", "Українська полька".

  1. Музичний супровід сучасних танцювальних композицій.

Музична основа сучасних танцювальних композицій складається із змішаних, за сутністю та формою, стилів і жанрів музики.Утворені нерегламентовані музичні форми, які досі не мають загальноприйнятної класифікації. Чільне місце у музичному просторі сучасних хореографічних композицій займають музичні форми джазу, року, модернізму, імпресіонізму, симфоджазу тощо.

Джазова музика в хореографії характеризується різкими синкопованими побудовами, несподіваними і складними ритмічними та інтонаційними зворотами, імпровізаційною природою виконання. Типові для джазу музичні форми: фокстрот, танго, бугі-вугі, рок-н-рол, румба.

Теп, чечітка, степ, жига (відповідно назви побутують у США, Росії, Україні, Ірландії/Великобританії) характеризується дуже швидким, моторним темпом, у тридольному розмірі 3/8, 6/8, 9/8, 12/16. Музика танцю зберегла основні родові ознаки старовинного шотландського народного танцю кельтського походження.

Особливості музичного супроводу танців стилю модерн залежать від специфіки авторських танцювальних технік та балетних нововведень постановників. Музика до танців у стилі рок/поп - твіст, чарльстон, рок-н-рол, соул, фанк, диско, хіп-хоп, брейк, чорний поп (діско+хіп-хоп+фанк+манера М.Джексона).  



Основна рекомендована література: №№ 4, 5, 21, 25, 37, 39, 47 із списку літератури.

Допоміжна рекомендована література: №№ 3, 9, 41, 44, 54, 55 із списку літератури.

Нотні тексти: №№ 2, 13, 17, 18 із списку нотних текстів.

Музичні тексти:

  • www.balletmusic.ru;

  • www.horeofraf.com / muzyka/balnyj-tanec;

  • www.horeofraf.com / muzyka/klassicheskij-tanec;

  • www.horeofraf.com / muzyka/drugie-napravlenya;

Термінологічні тлумачення: №№ 6, 19, 57; http: //www.term.in.ua/glossaryj

Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Програма навчальної дисципліни підготовки бакалавра спеціальності 010101 «Дошкільна освіта» 2016
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи Львів 2016 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи
2017 -> План роботи обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів
2017 -> Галицько-Волинське князівство
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів 3,4 курсу з дисципліни Іноземна мова
2017 -> Вплив струму на організм людини. Заходи техніки безпеки під час роботи з електричними пристроями
2017 -> Картка самооцінювання
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни «Проблеми вищої освіти» галузь знань 06 «Журналістика»
2017 -> Філософія Середньовіччя
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни соціальна педагогіка Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»

Скачати 75.82 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка