Дуальність та одиничність у мисленні І мові



Дата конвертації21.09.2018
Розмір121 Kb.
ТипРеферат


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Миколаївский національний університет

імені В. О. Сухомлинського

Наукова робота

на здобуття щорічної премії Президента України
для молодих учених

ДУАЛЬНІСТЬ ТА ОДИНИЧНІСТЬ У МИСЛЕННІ І МОВІ

(НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ФЕНОМЕН)



БАРКАРЬ Уляна Ярославівна

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри німецької філології Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського

Реферат

Миколаїв – 2015

Вивчення мови через призму концептів у сучасній лінгвістиці набуває особливого значення. Зародження перших понять кількості та числá, що належать до фундаментальних категорій людського мислення, в історичному плані сягає глибокої давнини і розглядається багатьма дослідниками як етап становлення прадавньої мови. Незважаючи на те, що прості числа належать до досить давнього прошарку лексики і в цілому мають тотожну семантику в різних мовах, дослідження їх глибинних та специфічних значень здійснено ще не в повному обсязі.



Роботи класичних мовознавців ХІХ–ХХ ст. – В. фон Гумбольдта, І. О. Бодуена де Куртене, Т. В. Гамкрелідзе, В. В. Іванова, В. З. Панфілова, Ю. С. Степанова та ін. – становлять основу для сучасних концептуальних та етимологічних досліджень. Європейські вчені Я. Гонда, О. Семереньї, Х. Айхнер, В. П. Шмід, Г. Шуппенер та ін. вивчають окремі числа індоєвропейських та германських мов. Вітчизняні науковці новітнього часу – О. А. Аргуткіна, С. А. Жаботинська, С. О. Швачко – широко розглядають категорію кількості в аспекті лінгвокогнітології, переважно у синхронії. У нашому дослідженні засади таких концептуальних теорій розглянуто в порівняльно-історичному розрізі. Наразі поєднання здобутків старої школи з тенденціями новітньої набуває в мовознавстві виняткової необхідності.

Багато сучасних лінгвістичних розвідок присвячено функціонуванню певних концептів або понять в окремо взятих мовах та у порівнянні. Актуальним на сьогодні є питання, як категорійне поняття може впливати на розвиток самої мови. ‘Число’ як абстрактний психологічний концепт віддзеркалює у мові еволюцію мисленнєвих процесів людини та еволюцію картини світу в цілому. Комплексні висновки стосовно будови тієї чи іншої картини світу можуть здійснюватися на основі паралельних досліджень. Із цього випливає необхідність саме порівняльного та загального аналізу досліджуваного концепту в декількох мовах.



Поява останнім часом наукових робіт, у яких вивчаються граматична категорія числа іменників, лексичні засоби вираження числа, функціонування числівників у фразеологічних одиницях, зумовлює необхідність комплексного дослідження в понятійній сфері, з чим пов’язана та чи інша реалізація концепту числа в зазначених напрямах.

У численних наукових працях перші числа – ‘один’ та ‘два’ – розглядаються у взаємовідносинах, як такі, що мають спільні витоки. Однак попри велику кількість праць і досліджень у цій галузі до сьогодні відсутнє єдине бачення щодо первинності того чи іншого числа, відтак ця проблема залишається невирішеною. Наш підхід ґрунтується на розумінні первинної бінарності в природі квантитативних одиниць. Із такого двоїчного поняття згодом утворилося число ‘один’ як його частина.

Вищевідмічене визначає актуальність представленої проблеми числа, що полягає в необхідності розгляду його як концепту на матеріалі двох мов – німецької та української – в діахронічному аспекті. Ґрунтовний аналіз наукового доробку дозволяє стверджувати, що подібні дослідження не представлено в сучасному мовознавстві.

Метою реферованої роботи є визначення семантико-етимологічних особливостей реалізації чисел один і два в німецькій та українській мовах, суттєвих для вирішення проблеми зародження поняття числа та його загальної генези.

Поставлена мета передбачає вирішення наступних завдань:

  • розглянути головні теоретичні положення щодо зародження і розвитку категорії кількості в цілому та визначити основні етапи становлення поняття числа;

  • встановити первинність виникнення в числовому ряді чисел один і два та визначити серед них базове на основі лінгвістичних, психологічних та культурологічних розвідок;

  • вивчити вербальні прояви архаїчного дуалізму мислення у німецькому та українському фольклорі в порівнянні;

  • виявити реалізації чисел, що розглядаються, у різних контекстах на основі аналізу текстового матеріалу німецької та української мов давнього та сучасного періодів, а також визначити частотність їх уживання на кожному з досліджуваних етапів;

  • розкрити глибинну семантику слів та морфем із квантитативними ознаками один/два, характерну для них у різні історичні періоди розвитку мов;

  • встановити особливості етимології позначень чисел один і два в досліджуваних мовах і систематизувати реконструйовані та функціонуючі лексико-граматичні форми, а також побудувати на цій основі моделі семантичних дерев ЛСГ один і два;

  • охарактеризувати основні тенденції та вектори розвитку категорії кількості загалом та у німецькій і українській мовах зокрема.

Об’єктом дослідження виступають вербальні реалізації чисел один і два у німецькій та українській мовах на різних історичних етапах їх розвитку.

Предметом дослідження є семантико-етимологічні особливості вербальних реалізацій понять чисел один і два в німецькій та українській мовах, що визначальні для реконструкції простих чисел та їх еволюції.

Матеріал дослідження. Дослідження виконано на матеріалі текстів середньоверхньонімецької (свн.) та нововерхньонімецької (нвн.) мови, давньоукраїнської (давньоукр.) та сучасної української мови загальним обсягом 201 331 словоформ (СФ) (близько 50 000 СФ для кожного періоду в кожній мові). Випадковий принцип, за яким здійснювалася вибірка, забезпечує репрезентативність та надійність отриманих результатів. Необхідний обсяг вибірки обчислено за допомогою імовірнісно-статистичних формул за Р. Г. Піотровським та В. В. Левицьким. Відносна помилка становить 10%. У ході збору матеріалу отримано 12 621 приклад реалізацій аналізованих чисел, із яких детально описано 205. Окрім текстів залучено словники давньо- та середньоверхньонімецької мови, старослов’янської, староукраїнської мов, двомовні, а також етимологічні та тлумачні словники.

З метою виявлення елементів давнього двоїстого мислення у культурі народу проаналізовано фольклорний матеріал української та німецької мов (народні пісні, казки, замовляння) загальним обсягом 77 428 та 38 372 СФ. У вигляді контрольного тесту проаналізовано 140 текстів сучасних українських пісень загальним обсягом 16 466 СФ.



Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використано низку методів наукового пізнання. До них відносяться загальнонаукові (методи діалектики: індукція та дедукція) і спеціально лінгвістичні методи. Для досягнення мети дослідження використано порівняльно-історичний та зіставний методи. Зіставлення здійснено за двостороннього підходу: німецьку та українську мови розглянуто як рівноцінні обєкти дослідження. Аналіз досліджуваних лексичних одиниць здійснено описовим методом, за допомогою якого проведено їх інвентаризацію та семантико-когнітивний аналіз концептів. Етимологічний аналіз дав змогу змоделювати та побудувати семантичні дерева кількісних і порядкових числівників від чисел один / два, спираючись на реконструкцію їх давніх форм. Для виявлення відношень щодо нумеративних понять не тільки у мові, а й у мисленні людини проведено психолінгвістичний та асоціативний експерименти. При цьому враховувався принцип актуалізму в лінгвістиці, що полягає у вивченні минулого через пізнання сучасності. Текстовий матеріал опрацьовано за допомогою лінгвостатистичних методів, у ході яких обчислено мінімально достатній обсяг вибірки, здійснено статистичний аналіз даних, виведено індекси бінарності текстового матеріалу, а також визначено відносну помилку виміру та проведено контрольний тест.

Наукова новизна пропонованого дослідження полягає в комплексному зіставному вивченні вербальних форм реалізацій та змісту чисел один і два на великому текстовому матеріалі української та німецької мов у різні історичні періоди. Зокрема отримано наступні результати:

  • вперше досліджено вираження двоїстого мислення в німецькому та українському фольклорі, виведено індекс бінарності текстового матеріалу, введено в науковий обіг поняття парна формула;

  • вперше доведено більш частотне вираження дуалізму в давній українській культурі на відміну від німецької;

  • вперше отримано докази домінування концепту одиничності у мисленні сучасної людини на противагу архаїчному концепту двоїстості (на прикладі мислення дітей);

  • подальший розвиток отримала концепція бінара як двоєдиного цілого і первинності числа два та утворення поняття один із нього як частини від цілого;

  • подальший розвиток отримала теорія впливу Трипільського субстрату на індоєвропейські мови на основі фактів субстратного заміщення *kw/*gw ~ *p/*b, *kw/*gw ~ *t/*d;

  • уточнено етимологію числівників один, два, перший, другий німецької та української мов та виведено їх спільні архетипи *kwa, *ра/*ba, *kwana, *kwara, *tara;

  • вперше розглянуто глибинну семантику морфем із квантитативними ознаками ‘один’ і ‘два’ та доведено її закріплення за індоєвропейськими коренями у вигляді: *ра ‘пара, два’, *ba ‘два-двоєдине’, *du̯a ‘два-поділене’, *oin ‘один-частина’, *sem ‘один-ціле’;

  • отримано частотність реалізацій чисел один і два у середньо- та нововерхньонімецькій мові, давньоукраїнській та сучасній українській мові на матеріалі автентичних текстів.

Теоретична цінність даного дослідження полягає у розвитку концепції генезису числа як такого та виведенні основних векторів розвитку категорії кількості. Аналіз значного текстового матеріалу дав можливість установити основні реалізації чисел один і два на рівні лексеми та морфеми в німецькій та українській мовах, при цьому знайдено міжмовні паралелі. Змодельовані семантичні дерева ЛСГ один, два / другий, перший відтворили загальний вигляд еволюції значення та форм реалізації досліджуваного поняття у взаємозв’язку. Отримано порівняльні статистичні дані щодо частотності реалізацій чисел один і два в німецькій та українській мовах у давній і сучасний періоди, що демонструють зростання показника вживаності слів, похідних від коренів *oi(d)nos, *du̯o, *ter- / *tar- із семантикою один-частина, два-поділене, що свідчить про подальший відхід від архаїчного бінарного мислення. Отримані результати можуть стати основою для наступних досліджень у галузі мовознавства (зокрема у сфері етимології, семантики і семасіології та у таких сучасних напрямках, як лінгвокогнітологія, лінгвокультурологія, психолінгвістика), а також у психології та культурології.

Практичне значення праці полягає в можливості застосування її результатів у таких курсах вищих навчальних закладів, як «Загальне мовознавство» (розділи «Морфологія», «Лексикологія», «Етимологія»), «Вступ до германського / словянського мовознавства» (розділи «Порівняльна характеристика граматичної будови давньогерманських (давньослов’янських) мов», «Числівник»), «Історія німецької мови», «Історія української мови», «Теоретична граматика німецької мови», «Теоретична граматика української мови», «Порівняльна граматика», «Міжкультурна комунікація», спецкурсах та на практичних заняттях з німецької і української мов, а також у дослідницькій роботі аспірантів та студентів. Отримані результати можуть бути внесені в етимологічні словники обох мов.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданні кафедри перекладу та німецької філології Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, оприлюднено на 8 міжнародних, 1 всеукраїнській, 3 регіональних та 1 міжвузівській конференціях, зокрема на Третій Міжнародній науковій конференції пам’яті проф. А. К. Корсакова «Лінгвістична теорія і практика: історичні надбання, актуальні проблеми та перспективи розвитку» (Одеса, 2010), VI Міжнародній науково-практичній конференції (Москва, 2011), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2012), І і ІІ Міжнародних науково-практичних Інтернет-конференціях «Філологія XXI століття: теорія, практика, перспективи» (Одеса, 2012, 2013), VI Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми германської філології» (Чернівці, 2012), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Сучасні проблеми та шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті 2012» (Одеса, 2012), XLVI Міжнародній науково-практичній конференції «Спочатку було слово: історія та актуальні питання філології і мовознавства» (Лондон, 2013: диплом 2 ступеня, диплом «Лідер наукової думки»), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Українське мовознавство: теоретичні та прикладні проблеми» (Кіровоград, 2011), І, ІІ та ІІІ міжрегіональних науково-практичних конференціях «Міжкультурна германістика в українському контексті» (Миколаїв, 2010, 2011, 2012), Восьмій міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2010).

Публікації. Основні положення дослідження викладено у 18 наукових публікаціях, 7 із них у наукових фахових виданнях. Зокрема у 3 міжнародних журналах, що входять до наукометричних баз: «GISAP: Philological Scieces» (м. Лондон, індексується в: Socrates-Impuls, Велика Британія; РІНЦ, Росія), «Филологические науки. Вопросы теории и практики» (м. Тамбов, імпакт-фактор РІНЦ = 0,109); «Сборник научных трудов SWorld» (м. Одеса, імпакт-фактор РІНЦ = 0,040).

Результати дослідження. Світ сприймався давньою людиною у вигляді цілісно-двоїстих протиставлень, у яких із часом виділилася певна частина, що послужило основою зародження чисел ‘два / один’. Індоєвропейський протокорінь *kwa слугував позначенням бінарного, двоєдиного поняття. Така двоїстість мислення знайшла своє вираження у мові в явищі редуплікації та в граматичній категорії двоїни. У міфології та релігії багатьох народів вона виявилася в пантеоні парних божеств і культі близнюків. У фольклорі – це різноманітні лексичні та композиційні парні утворення, що вживалися для передачі повноти дії, підсилення магічності певних обрядів та вираження звичної дуальності існування Всесвіту. Проведений аналіз та виведений в роботі індекс бінарності текстового матеріалу – для українського фольклору Іnb = 1,21, для німецького – Іnb = 0,84 – показав переважання архаїчного дуалізму в українській (слов’янській) культурній традиції та швидший відхід від нього у німецькій.

Як виявив семантико-етимологічний аналіз, числівник два у німецькій та українській мовах проявляє гомогенність у своєму розвитку і чітко зводиться до однієї праоснови – іє. *kwa, що первинно позначала цілісний бінар. Ця основа у процесі еволюції підпадала під вплив субстрату Трипілля (В. Г. Таранець) і внаслідок заміщення зазнавала фонетичних змін двох типів: 1) іє. *kwa ~ *ba / *pa; 2) іє. *kwa ˃ псл. *kwa ~ *dwa. Відмінності в шляху розвитку закріпили також розрізнення у семантиці лексем, що розглядалися. Нім. zwei / укр. два виражають переважно значення поділу, розгалуження, руйнування з певною мірою негативною конотацією, часто розуміються як символ протиріччя і боротьби. Нвн. beide і укр. обоє передають цілісне охоплення двох рівнозначних елементів незалежно від їх роду, завершеність множини елементів, яка складалася з двох, і є семантично близькими до архаїчного бінарного світосприйняття. Отже, реалізація числа ‘2’ у формі *ba є більш давньою і носить більш глибинну семантику, ніж *dwa / *du̯ai.

Протокорінь *kwa реалізовував окрім цього синкретичне значення ‘двоєдина людина’, що поєднувало в собі обидва роди, з якого згодом вийшли індоєвропейські *kwina ‘жінка’ (*-na ‘одна із..., перша’) та *kwater ‘чоловік’ (*-ter ‘два, другий’). Цим пояснюється також подальше утворення та функціонування окремих словотвірних афіксів у німецькій та українській мовах.

Концепт одиничності утворився шляхом вичленування частини з цілого двоєдиного. Різнобій в архетипах числівника ‘один’ у порівнянні зі спільністю архетипів інших числівників індоєвропейських мов говорить про більш пізнє утворення числівника ‘один. Протокорінь *kwаna / *kwena зі значенням частина, одиниця, одна з... став основою для індоєвропейського *oi(d)nos один. Похідний від нього суфікс -in / -ин- чітко виражає відношення ‘ціле’ – ‘частина’ та у якості суфікса посесивності чи демінутива. Закріплення за одиницею семи протиставлення виявляється ще у тому, що морфема -ин- / -ін- в українській мові (на відміну від німецької) може виступати повнозначною основою неозначеного займенника чи прислівника зі значенням ‘хтось’, ‘якийсь’, ‘інший’, вказуючи на протилежну особу чи предмет.

Розвиток поняття числа 1 пов’язаний зі сприйняттям людиною самої себе як окремої одиниці суспільства. На це вказує спорідненість числівника один в обох досліджуваних мовах із займенниками різних типів. Також компонент -wen / -wan служить для позначення людини як у загальних, так і у власних назвах. Концепт одиничності, або непарності, яскраво домінує в мисленні сучасної дорослої людини на противагу переважанню концепту двоїстості, або парності, яке демонструють діти до 7 років, що свідчить про історичну еволюцію поняття числа від давніх часів до сьогодення. Моноцентризм та антропоцентризм прийшли на зміну бінарному мисленню.

Лексеми нім. еіп / укр. один виражають, у першу чергу, самотність через втрату партнера після поділу бінара. Асоціативний експеримент показав, що 24% респондентів дорослого населення на сучасному етапі визначають суб’єктивну семантику числа ‘1’ саме як ‘самотність’.

Індоєвропейський архетип *sem- / sam- на позначення одиниці реалізується в німецькій мові через морфему -sam- зі значенням обєднання у ціле, а також подібності, аналогічності, рівнозначності. В українській мові лексема сам має значення відокремленості, ізольованості, самотності або виступає рефлексією мовця і виражає активного Я-діяча. Іноді на сучасному етапі вона вживається для підкреслення значущості, особливої ваги й величі особи, що є специфічним для слов’янських мов на відміну від германських.

Порядкові числівники нім. erst, укр. перший виходять із категорії часу та семантично еволюціонують до категорії ранжування, а звідти – у категорію якості.

Аналіз розвитку реалізації понять чисел один / два в німецькій та українській мовах засвідчив спільність розвитку категорії числа на етапі його зародження, а наступний розвиток категорії кількості показав мовну відмінність реалізацій розглянутих чисел у німецькій та українській мовах.

На основі розвитку понять чисел 1 і 2 у досліджуваних мовах спостерігається еволюція категорії кількості: І етап – виділення одиничного із загального; ІІ етап – об’єднання цих окремих предметів у групу; ІІІ, новітній етап, – виділення з цієї групи-сукупності окремих елементів певної кількості як частини цієї сукупності. Тобто, третій етап повторює перший, однак у ширшому застосуванні, не окремими числами, а вже категоріально, у зв’язку зі значною еволюцією системи лічби. Відтак, розвиток системи квантитативних понять відбувається по спіралі.

Збільшення частотності вживання кореня *duo- із семантикою поділу в обох мовах (з 0,21% до 0,29% у німецькій мові та з 0,32% до 0,36% в українській мові) свідчить про продовження відходу від бінарного мислення та від бінару-концепту як такого. Незначне збільшення частотності вживання кореня *ba- два-ціле у німецькій мові (з 0,04% до 0,09%) разом зі зниженням частотності кореня *sem- / sam- одиниця-ціле 0,21% до 0,19%), які за своєю семантикою збірності конкурують, свідчить про потенційне поступове повернення німецької мови до бінаризму в концептосфері, що ще сьогодні у ментальній сфері в українській мові проявляється більше.

Очевидно, українська та німецька мови знаходяться на різних витках спіралі у своєму розвитку поняття кількості. Українська мова проходить цей розвиток повільніше, про що свідчать багато архаїчних залишків саме на лексико-семантичному рівні. У німецькій мові вони вже, як правило, витіснені на рівень граматико-морфологічний і майже стерті поняттєво. При цьому тут спостерігається потенційно можлива зміна загального семантичного вектора від одинично-індивідуального знову до дуально-цілісного. В українській мові на сьогоднішньому етапі наявне тенденційне зростання вживаності всіх коренів із семантикою виокремлення, поділу чи індивідуалізації, що говорить про імовірне зменшення в майбутньому наявного ще тепер архаїчного дуалізму.

С

ПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ


Статті

1. Палівода У. Я. Число ‘один’ і його словотвірний формант (на матеріалі німецької та української мов) // У. Я. Палівода // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : зб. наук. праць / В. Д. Каліущенко (голов. ред.). – Донецьк : ДонНУ, 2010. – Вип. 21. – С. 155–165.



2. Палівода У. Я. Прояви двоїстості у культурі та мисленні народу (український та німецький феномени) / У. Я. Палівода // Записки з романо-германської філології / [ред. І. М. Колегаєва]. – Одеса : Фенікс, 2011. – Вип. 26. – С. 169–180.

3. Paliwoda U. Alte wortbildende Morpheme mit quantitativer Bedeutung ‘eins’ / ‘zwei’ in slawischen und germanischen Sprachen im Vergleich / U. Paliwoda // Germanistik in der Ukraine / Redaktion T. R. Kyjak, O. I. Steriopolo, E. S. Bondarenko u. a. – Kyjiw : Verlagszentrum der KNLU, 2011. – № 6. – S. 168–176.

4. Палівода У. Я. Давні значення і реалізації лексеми ‛один’ у текстах давньоукраїнського періоду (ХІІ – ХІІІ ст.) / У. Я. Палівода // Наукові записки / Ред. кол. О. Семенюк (відп. ред.), Г. Клочек, Б. Кучинський та ін. – Серія : Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – Вип. 100. – С. 476–480.

5. Палівода У. Я. Реалізація індоєвропейського кореня *du̯ō(u) / *du̯ei у середньоверхньонімецькій мові : лексико-семантичний аналіз / У. Я. Палівода // Наукові записки. – Випуск 105 (1). Серія : Філологічні науки (мовознавство) : У 2 ч. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – С. 206–210.

6. Палівода У. Я. Вираження поняття ‘частина’ у морфемах слів середньоверхньонімецької мови / У. Я. Палівода // Наукові праці Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : Філологічні науки. – Камʼянець-Подільський : «Аксіома», 2012. – Вип. 29. – С. 114–117.

7. Баркарь У. Я. Этимология слов-обозначений числа ‘1’ в немецком и украинском языках / У. Я. Баркарь // Филологические науки. Вопросы теории и практики : в 2-х ч. – Тамбов : Грамота, 2013. – № 11 (29). – Ч. ІІ. – С. 35–38. (РІНЦ)

8. Баркарь У. Я. Про число ‘два’ в українській мові та деякі історико-літературні розвідки щодо його семантики / У. Я. Баркарь // Сборник научных трудов SWorld. Материалы международной научно-практической конференции [«Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2012»]. – Вып. 4. Т. 40. – Одесса : КУПРИЕНКО, 2012. – С. 67–77. (РІНЦ)

9. Баркарь У. Я. Происхождение числа ‘2’ и его реализация в немецком и украинском языках / У. Я. Баркарь // GISAP : Philological sciences / Chief Editor : J. D., Prof. Acad. Pavlov D. D. – London : IASHE, 2013. – № 2. – P. 6–9. (Socrates-Impuls, РІНЦ)

Тези доповідей, матеріали конференцій

10. Палівода У. Я. Проблема дослідження семантики групи слів зі значенням ‘один’ у німецькій та українській мовах / У. Я. Палівода // Матеріали VIII Міжвузівської конференції молодих учених [«Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур»] (27-28 січ. 2010 р.) / Ред. колегія В. Д. Каліущенко (відп. ред.), М. Г. Сенів, В. Є. Приседська, А. О. Іванов. – Донецьк : ДонНУ, 2010. – С. 140–143.

1

1. Таранець В. Г., Палівода У. Я. Квантитативні ознаки ‘один’ і ‘два’ в словотворі германських та слов’янських мов / В. Г. Таранець, У. Я. Палівода // Мова й дискурс : вимір і вимірювання. – Суми : Вид-во Сумського державного університету, 2010. – С. 193–197.



12. Палівода У. Я. Про конкуренцію словотвірних морфем з квантитативними ознаками в німецькій та українській мовах / У. Я. Палівода // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету / Відп. ред. О. М. Образцова. – Одеса : Міжнародний гуманітарний університет. – 2010. – Вип. 15. – С. 160–162.

13. Палівода У. Я. Ознаки бінарності в службових словах з компонентом -*tara / -*tero (на матеріалі німецької, англійської та латинської мов) / У. Я. Палівода // Міжкультурна германістика в українському контексті : матеріали регіональної науково-практичної конференції (Миколаїв, 2010) / За заг. ред. П. І. Осипова, Я. В. Мукатаєвої. – Миколаїв : МДУ ім. В. О. Сухомлинського. – 2010. – С. 85–90.

14. Палівода У. Я. Семантика числівника “один” у фразеології німецької, англійської та української мов / У. Я. Палівода // Міжкультурна германістика в українському контексті : матеріали ІІ регіональної наукової конференції (Миколаїв, 20 трав. 2011 року) / За заг. ред. В. Г. Таранця, П. І. Осипова. – Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського. – 2011. – С. 79–86.

15. Паливода У. Я. Понятия изначальных чисел в аспекте психолингвистики / У. Я. Паливода // Современная филология : теория и практика [Текст] : материалы VI международной научно-практической конференции (Москва, 30-31 дек. 2011 г.) / Науч.-инф. издат. центр «Институт стратегических исследований». – Москва : Изд-во «Спецкнига», 2011. – С. 245–248.

16. Палівода У. Я. Вираження концепту «ціле»/«частина» через відношення понять «два»/«один» у німецькій та українській мовах / У. Я. Палівода // Філологія XXI століття: теорія, практика, перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, яка присвячена 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права / за ред. Дрьоміна В. М. – Одеса : Фенікс, 2012. – С. 75–77.

17. Таранець В. Г., Баркарь У. Я. До етимології слів на позначення числа ‘два’ у німецькій та українській мовах / В. Г. Таранець, У. Я. Баркарь // Міжкультурна германістика в українському контексті : матеріали ІІІ регіональної наукової конференції (Миколаїв, 23 жовт. 2012 р.) / За заг. ред. В. Г. Таранця, П. І. Осипова. – Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського. – 2012. – С. 183–189.

18. Баркарь У. Я. Зародження та розвиток понять кількості і числа (лінгвістичний аспект) / У. Я. Баркарь // Філологія XXI століття : теорія, практика, перспективи : матеріали II Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції / за ред. Дрьоміна В. М. – Одеса : Фенікс, 2013. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Назва з тит. екрана. – С. 18–20.

Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка