«Етика спілкування в Інтернеті»



Скачати 163.93 Kb.
Дата конвертації06.06.2017
Розмір163.93 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Київський університет права

Національної академії наук України

Залікова робота з інформатики на тему:

«Етика спілкування в Інтернеті»

Виконали студенти

Калашник Антон;

Гончарова Ксенія

Групи Д-25

Викладач:

Ткачук А.І.

Київ-2011

ЗМІСТ

Вступ


1. Етика спілкування в інтернеті.

2. Комп’ютерний сленг.

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Наприкінці XX ст. завдяки розвитку комп'ютерних технологій з'явився ще один засіб спілкування — так зване віртуальне спілкування. Це спілкування з віртуальним співрозмовником у віртуальному просторі за допомогою електронних засобів.



Завдяки комп'ютеру людина освоює новітні електронні засоби інформації та навчилася діяти в умовах відкритої комунікації. Глобального розмаху набуває проникнення інформаційних технологій у повсякденний побут людей. Сьогодні можна мати доступ до мільйонів документів, натиснувши кілька разів на кнопку "миші".

За дослідженнями спеціалістів 91 % користувачів використовують Інтернет саме для спілкування [102]. Слід зазначити, що

Інтернет сприяє розвитку особистості і включення її у процес спілкування навіть тоді, коли в реальному житті людина може мати певні бар'єри для спілкування.


  1. Етика спілкування в інтернеті.

Електронна пошта перетворила віртуальне спілкування на силу, яку не можна не враховувати. Вже через 30 днів після відкриття, без будь-якої реклами та публікацій у пресі, Amazon.com продавав книжки у всіх штатах Америки та 45 інших країнах світу. Для цього керівник фірми Джефф Безос лише надіслав електронні листи своїм 300 друзям і попросив їх розповісти про новий сайт своїм знайомим. Тільки за останніх два роки відсоток користувачів Інтернету в Україні виріс більше ніж у півтора рази. Нині всесвітньою павутиною в країні користується 3,2 млн або 8 % населення.

Багато організацій в Інтернеті надають можливість доступу до інтерактивних сервісів, які підтримують "живу" бесіду між мешканцями різних міст, країн або спільнот. Створено програми, які підтримують "живе" спілкування в режимі реального часу. Наприклад, у телеконференції за допомогою електронних засобів спілкування беруть участь великі групи користувачів. Існують і локальні телеконференції, які присвячуються конкретним подіям або чітко визначеній темі. У конференції спілкування відбувається навколо певної теми, тоді як чат, як правило, визначеної теми не має. Спілкування у деяких програмах можна вважати аналогом телефонної розмови. При цьому дві особи, які спілкуються, мають доступ до одного серверу і знаходяться у системі в той самий час. Кожен із співрозмовників має змогу відразу ж бачити все, що набирає на клавіатурі свого комп'ютера його партнер. І хоча вони не бачать і не можуть уявити один одного, але передають свої думки, емоції, обмінюються інформацією й одночасно реагують на неї.

Спілкування в Інтернеті має певні особливості, а саме:

1)спілкування, опосередковане комп'ютером, відбувається анонімно. Коли хто-небудь надсилає повідомлення в Інтернет, його можуть читати всі і відповідати на нього. Можна приєднатися до чужої розмови, а можна розпочати свою;

2) втрачають своє значення невербальні засоби спілкування. Фізична відсутність учасників взаємодії призводить до того, що справжні почуття можуть приховуватися або подаються зовсім не ті, які людина у цей момент відчуває. Тому в Інтернеті легше вести серйозну розмову; можна спілкуватися з тією людиною, яка б при зустрічі могла не сподобатися, скажімо, через зовнішність; люди рідше ображаються. Можна говорити з людьми незалежно від їх віку, статі, статусу тощо. Тобто в Інтернеті внаслідок фізичної відсутності партнерів по комунікації зникає ціла низка бар'єрів, які заважають взаємодії;

3) спілкуючись в Інтернеті, можна створювати будь-який образ, виглядати ким завгодно, бо немає обмежень, характерних для матеріального світу. Користувачі кажуть: "В Інтернеті ніхто не знає, що ви — собака". Анонімність розширює можливості для само презентації людини, дає змогу створювати іншим яке завгодно уявлення про себе. У цьому контексті навіть можна говорити про "віртуальну особистість". Вона наділяється іменем, часто псевдонімом, а її реальне "Я" дуже відрізняється від створеної віртуального образу. Крім того, взаємодія тут має свої особливості, а саме: попередню невизначеність; унікальність для кожного роду взаємодії; а також існування тільки протягом самої взаємодії.

Психологічні дослідження особливостей віртуального спілкування в Інтернеті ведуться порівняно недавно, в основному зарубіжними, зокрема російськими спеціалістами. Вони виділяють такі основні функції віртуального спілкування: обмін інформацією; взаємодія з метою вирішення будь-яких проблем; розвиток особистості, підвищення освітнього рівня, навчання.

Звичайно, для того щоб мати швидкий доступ до інформації у будь-якій частині земної кулі, можливість одночасної роботи в системі багатьох користувачів необхідно дотримуватися відповідної культури спілкування у всесвітній мережі. Вона передбачає такі компоненти: культуру подання інформації; культуру сприймання та користування інформацією; культуру використання нових інформаційних технологій тощо. Для співтовариства, яке виникає завдяки Інтернату, сама мережа є інструментом спілкування. І ефективність цього спілкування, його вплив на людину залежать від дотримання всіма учасниками етичних та психологічних вимог до спілкування.

Користувачі Інтернету іноді стикаються з певною суперечністю. Інтернет — це середовище, в якому декларується абсолютна свобода, повна демократія, тут кожний має право голосу і доступу до інформації. А якщо це так, то деякі вважають за можливе робити в Інтернеті все, що завгодно, тим паче, що ці дії можуть бути анонімними. Анонімний характер спілкування у віртуальному середовищі певним чином нівелює систему традицій, правил, цінностей, що склалися історично і характеризують належність особистості до будь-якої співдружності, як-то: нація, клас або релігійна конфесія. Тут не можна жестикулювати, змінювати тон. Тільки слова бачать на екрані співрозмовники. Коли ведеться розмова електронною поштою або в конференції, можна дуже легко помилитися в тлумаченні слів співрозмовника. На жаль, під час розмови у віртуальному просторі іноді забувається про те, що адресат теж людина зі своїми почуттями і звичками. І ще одне, інформація, яка передається у віртуальний простір, фіксується і може зберегтися, а потім повернутися і зашкодити тому, хто її надіслав, і вплинути на цей процес можливості вже не буде.

Віртуальне спілкування має свою віртуальну структуру, свої правила і навіть свої традиції. Тут спілкування відбувається у режимі реального часу, як у разі "живої розмови", але за допомогою клавіатури. Але те, про що говорять двоє людей, можуть бачити і читати десятки інших. На жаль, підключившись до якогось каналу, можна прочитати будь-яку дурницю, хуліганські вислови тощо. Водночас людина, яка поважає себе та інших, і в тому середовищі, де ніхто її не бачить, спілкуючись з іншими, спиратиметься на етичні цінності, норми та принципи.

Для того щоб спілкування у віртуальному просторі не принижувало людину, а, навпаки, сприяло її особистісному зростанню необхідно дотримуватися загальноприйнятих етичних вимог, правил мережевого етикету. З появою Інтернету в наше життя навіть увійшло таке поняття, як нетикет (netiqutte — від англ. net — мережа та франц. etiqutte — етикет). Сформовано такі правила мережевого етикету:

1)пам'ятайте, що Ви розмовляєте з людиною. Не робіть іншим те, чого не хочете отримати від них самі. Поставте себе на місце людини, з якою розмовляєте. Відстоюйте свої погляди, але не ображайте тих, хто навколо Вас. Не забувайте про головний принцип мережевого етикету: повсюдно вмережі знаходяться реальні люди. Вудьте терплячі й чемні. Не вживайте ненормативну лексику, не йдіть на конфлікт заради самого конфлікту;

2)дотримуйтесь тих самих стандартів поведінки, що й у реальному житті. Люди інколи забувають про те, що "за екраном" знаходиться жива людина, і вважають, що в мережі правила поведінки не такі самі, як у звичайному житті. Не вірте тому, хто каже: "Вся етика спілкування тут полягає в тому, що Ви самі для себе встановите". Якщо Ви стикаєтесь з проблемою етичного характеру в кіберпросторі, — уявіть, що Ви в реальному житті;

3)пам'ятайте, що Ви перебуваєте у віртуальному просторі. Якщо Ви вирішили втрутитися в якусь дискусію, то можете зашкодити іншим. Опинившись у новій ділянці віртуального простору, спочатку озирніться. Витратьте час на вивчення обстановки, "послухайте", як і про що говорять люди. Тільки після цього приєднуйтесь до розмови;

4) поважайте час і можливості інших. Коли Ви відправляєте електронну пошту або повідомлення до конференції, то фактично претендуєте на чужий час. І тоді Ви відповідаєте за те, щоб адресат не витратив цей час даремно. Слід також пам'ятати про пропускну спроможність каналу, через який відбувається зв'язок. Раніше, ніж Ви відправите людині свій лист, поміркуйте, чи він справді потрібен їй. Якщо ж Ви вагаєтесь, поміркуйте двічі, перш ніж відправити повідомлення;

5) зберігайте особистість. У мережі (наприклад, у конференціях) Ви можете зустрітися з тими, кого ніколи б не зустріли в реальному житті, і ніхто не засудить Вас за колір шкіри, очі, волосся, за вашу вагу, вік або манеру одягатися. Однак Вас будуть оцінювати з точки зору того, як Ви пишете. Таким чином, правила граматики відіграють важливу роль. Крім того, переконайтесь, що Ваші послання зрозумілі й логічно витримані;

6) допомагайте іншим там, де Ви це можете зробити. Задавайте запитання, спілкуючись у віртуальному просторі. Чому це ефективно? Тому що Ваші запитання читатимуть багато людей, які, може, знають на них відповідь. І навіть якщо кваліфіковано дадуть відповідь тільки декілька чоловік, загальний обсяг знань у мережі збільшиться. Обмін досвідом в Інтернеті — захоплююче заняття;

7) не втручайтеся в конфлікти й не припускайте їх. Мережевий етикет проти злісних послань, якими іноді обмінюються окремі учасник дискусії;

8) не зловживайте своїми можливостями. Деякі люди у віртуальному просторі почувають себе професіоналами. Маючи більш повні і глибокі знання або повноваження, вони автоматично одержують перевагу. Однак це зовсім не означає, що такою перевагою можна користуватися;

9) навчіться вибачати іншим їхні помилки. Коли хтось припускається помилки — будь це помилка в слові, безглузде запитання або невиправдано довга відповідь, — будьте до нього поблажливі. Якщо у Вас гарні манери, це ще не означає, що Ви маєте право нав'язувати їх усім іншим. Якщо ж Ви вирішили звернути увагу користувача на припущену помилку, зробіть це коректно й краще в приватному листі;

10) поважайте право на приватне листування, не читайте чужі листи.

Ділові люди розглядають Інтернет як потужний засіб вирішення ділових проблем, ефективний інструмент ведення бізнесу. І якщо організація платить за підключення до Інтер-нету, то його не використовуватимуть для читання анекдотів, ігор тощо, тут здійснюється політика користування Всесвітньою мережею, яка спирається на етичні принципи. Вихід в Інтернет надається працівникам для: підтримання і розвитку бізнесу; комунікації з клієнтами і партнерами по бізнесу; аналітичних досліджень; збирання необхідної інформації для вирішення виробничих питань; підвищення кваліфікації.

Характеризуючи спілкування в Інтернеті, психологи, зокрема російські, зазначають, що тут відбувається не стільки групове спілкування, скільки велика кількість актів спілкування один на один. Причому кожна людина відіграє для партнера одну із своїх ролей. І не можна побачити справжнє ставлення цих людей один до одного, зробити висновки про них за межами цієї їхньої комунікації. Але водночас ці люди, спілкуючись анонімно, впливають один на одного. І цей вплив може бути значним — як позитивним, так і негативним. Психологи зазначають, що відвідування чатів упродовж тривалого часу нерідко приводить до того, що партнери по спілкуванню сприймаються вже як друзі, тобто відбувається нівелювання межі між віртуальним та реальним спілкуванням [158]. Відзначається, що більшість відвідувачів чатів включено у постійну діяльність за рахунок наявності емоційних зв'язків з іншими відвідувачами, потреби у взаємодії, усвідомлення створеної своєї ролі та статусу в чаті, а також тенденції до продовження взаємодії в майбутньому.

Крім величезного, безумовно позитивного, ефекту спілкування в Інтернеті, спеціалісти виділяють і такі тривожні тенденції:

• надмірне захоплення "віртуальним простором" призводить до відриву від реального життя та зменшення життєвого досвіду;

• молоді люди мають практично безконтрольний доступ до величезної кількості матеріалів, що мають антигромадський, антигуманний і порнографічний характер;

• деякі люди, що не мають стійкої волі, стають Інтернет-залежними. Внаслідок цього формується новий тип особистості з техногенним мисленням, який спілкування з людьми замінює спілкуванням з комп'ютером.


  1. Комп’ютерний сленг.

Комп'ютерний сленг (жаргон) - різновид сленгу, що використовується як професійними (наприклад, IT-фахівцями), так і іншими користувачами комп'ютерів.



Поява термінів:

Бурхливе зростання з другої половини XX століття комп'ютерних технологій, і, зокрема, масове впровадження в середині 1980-х років в ужиток звичайної людини персональних комп'ютерів і комп'ютерних пристроїв, внесли в російську мову величезна кількість спеціальних слів і висловів, багату розгалужену термінологію. Пізніше, завдяки початку видання в 1988 році журналу «PCWorld» (перший час на 100% переказного), що став дуже популярним, відбулося «обвал»: англомовні терміни й абревіатури, найчастіше в англійському ж написанні, заповнили сторінки журналів і засмітили мовлення фахівців [1]. Наприклад - мережева карта, мікропроцесор, операційна система, форматування, інсталяція, вінчестер, пікселі, діалогове вікно, дисплей та інші. Багато з цих термінів - англіцизми, але є й слова з інших європейських мов. Разом з новою технікою у світ людини проникали також комп'ютерні ігри, де теж присутні певні індивідуальні позначення речей, такі як квест, RPG, десматч та інші.



Входження сленгу в мову:

Як і в професійному мовою комп'ютерників, в жаргоні багато англійських запозичень. Часто це запозичення з англійської комп'ютерного жаргону. Прикладом служать слова «геймер» - від англійського жаргонизма gamer, де геймером називають гравця в комп'ютерні ігри або «думер» - від doomer - це шанувальник гри Doom.




Освіта сленгу:

Один з найпоширеніших способів, притаманний усім жаргонізмів, хто стоїть поруч з певною термінологією, - це трансформація якого-небудь терміну, як правило, великого за обсягом або важковимовним.

Сюди можна віднести:

скорочення (комп'ютер - комп, вінчестер - гвинт, клавіатура - клава);

інтелектуальну (материнська плата - мать (мамка, материнка, мама, матка), струменевий принтер - струйник).

Джерелами цих слів можуть виступати і професійні терміни англійського походження, які вже мають еквівалент в російській мові: хард драйв, хард диск, хард, важкий драйв - hard drive (жорсткий диск, вінчестер), коннектитися або джоіниться - to connect і to join (приєднуватися ), апгрейдити - to upgrade (удосконалити), програмер - programmer (програміст), юзер - user (користувач), клікати або клацати - to click). Граматичне освоєння російською мовою деяких запозичень супроводжується їх словотвірної русифікацією. Zip (програма архівації) - зіповать, зазіпованний, зіповскій; user (у перекладі «користувач») - юзер, юзерскій (і вдруге перетворене зі слів «юзер» і «звір» зневажливе поняття «юзверь»).

Цікаво, що тут є і зворотне явище. З'являється синонімічні терміну жаргонізм, утворений від слова, вже давно закріпився в російській мові: «вікна» - фамільярне назва операційної системи Microsoft Windows (дослівно - «Вікна»), «дрібном'який» - іронічний буквальний переклад назви Microsoft.

Деякі слова приходять з жаргонів інших професійних груп, наприклад, автомобілістів: чайник - починаючий користувач, движок - ядро, «двигун» програми (друге значення терміна движок - семантично еквівалентно англійської аналогу engine - двигун). Іноді й сам комп'ютер називають машиною, хоча термін «машина» по відношенню до комп'ютера прийшов з промови радянських програмістів, розшифровувати абревіатуру ЕОМ (електронно-обчислювальна машина). Слово «глюк» (похідне від «галюцинація», прийшло з жаргону наркоманів) і словотворчий ряд від нього, широко вживаються в комп'ютерному жаргоні, отримують тут значення «непередбачених помилок в програмі або некоректної роботи устаткування». Наприклад: «У мене принтер глючить».

Ще один спосіб - метафоризація - широко використовується майже у всіх жаргонних системах. З його допомогою були організовані такі слова, як: млинець, болванка, матриця - компакт-диск, оселедець - пластикова упаковка від записуваних дисків (звичайно на 10-100 дисків), за аналогією з радянською консервною банкою для оселедця, щур, тварина, пацюк (укр.) - маніпулятор миша, реаніматор - спеціаліст або набір спеціальних програм по «викликом з коми» комп'ютера, програмне забезпечення якого серйозно пошкоджено і який не в змозі нормально функціонувати. Також існують дієслівні метафори: гальмувати - вкрай повільна робота програми або комп'ютера, зносити, вбивати - видаляти інформацію з диска, різати - записувати інформацію на оптичний диск (в цьому випадку різак - записуючий пристрій). Є ряд синонімів, пов'язаних з процесом порушення нормальною роботою комп'ютера, коли він не реагує ні на які команди, крім кнопки reset (афоризм на сім бід один reset). У такому разі про комп'ютер говорять, що він повис, завис, встав, впав. Слово «впав» також відносять до ОС (операційна система) або іншого важливого ПЗ (Програмного забезпечення), у разі збою нормальної роботи програми, внаслідок чого необхідно її заново, або у разі порушення роботи каналу зв'язку. Хоча слово «зависання» (відбулося зависання, у разі зависання) зараз вже можна виключити з жаргонізмів - воно офіційно вживається як термін. Це не єдиний приклад наявності синонімів у лексиці жаргону.

Спосіб метонімії (мовний зворот, заміна одного слова іншим, суміжних за значенням) зустрічається в освіті жаргонізмів у слова «залізо» - в значенні «комп'ютер, фізичні складові комп'ютера», «кнопки» - в значенні «клавіатура». Але є приклади фразеологізмів, мотивація сенсу в яких зрозуміла частіше присвяченому: «синій екран смерті» (Blue Screen of Death, текст повідомлення про критичну помилку Windows на синьому тлі), «комбінація з трьох пальців» (Ctrl + Alt + Delete - виклик диспетчера завдань, в старих системах, до Windows 95, - перезавантаження системи), «топтати батони» (працювати на клавіатурі, button - кнопка).

У комп'ютерному сленгу присутні слова, що не мають семантичної мотивації. Вони перебувають у відношенні часткової омонімії з деякими загальнонародними словами: Лазар - лазерний принтер; вакса - операційна система VAX; тюхтій, пень - мікропроцесор Pentium; халва - гра Half-Life.

Висновок:

Виходячи з вищеокресленого, слід відзначити, що актуальними явищами, які супроводжують розповсюдження комп'ютерних та інтернет-технологій в інформаційному суспільстві, стають морально-етичні та правові проблеми взаємовідносин між комп'ютером та людиною в міжнародному мережевому просторі. Проблеми породжують багато запитань, але не на всі з них ще отримано відповіді. Українське суспільство лише порушує ці проблеми та питання, що виникають паралельно зі швидким проникненням мережевих технологій у суспільне життя, зокрема в освітню сферу, де новітні технології стають інструментом інтерактивного навчання, особливо в площині дистанційної освіти. Одним із найважливіших завдань інформаційного суспільства є роз’яснення норм комп'ютерної етики в інтернет-комунікаційному просторі, особливо серед молодих користувачів. Реалізацією цього завдання, на думку авторів навчального посібника «Комп’ютерна етика», має бути впровадження в освітню систему нашої держави навчальної дисципліни, спрямованої збалансувати високий рівень знань і навичок користування мережею Інтернет та низький рівень відповідності користувача загальноцивілізаційним морально-етичним нормам спілкування в мережевих комунікаціях

Використана література:



  1. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B3

  2. http://pidruchniki.com.ua/17190512/menedzhment/oposeredkovane_spilkuvannya

  3. http://www.bookshop.ua/asp/annot.asp?bid=4031955

  4. http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Philosophia/67238.doc.htm

Паспорт:

Назва документу

Залікова роботу з інформатики

Тип носія

флеш-карта

Кількість файлів

1

перелік файлів

Информатика.doc

Типи файлів

.docx

Розмір Файлів

41.05Кb

Дата створення

9.05.2011

Скачати 163.93 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка