Факторами формування безробіття можуть бути такі



Скачати 111.99 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір111.99 Kb.


Зміст

Вступ
Безробіття – складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас безробіття – це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення [4].

Факторами формування безробіття можуть бути такі:

- нестача сукупного ефективного попиту;

- негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов’язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією;

- недостатня мобільність робочої сили;

- структурні зрушення в економіці;

- дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості;

- демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили;

- сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки.

Досвід переходу окремих країн до ринку свідчить про те, що в кожний період рівень зайнятості і масштаби безробіття характеризуються значними коливаннями, зумовленими сукупним впливом багатьох чинників. При цьому причини появи безробіття і його види можуть дуже різнитися.

Однією з форм безробіття виступає приховане безробіття.

Приховане безробіття в Україні набуло значного поширення. Приховане безробіття тому так і називається, що керівники підприємств намагаються його приховати від обліку.

Це завдає шкоди і підприємству і суспільству. Таке безробіття треба вивести з «тіні». Цю мету певною мірою виконує ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За даними Держкомстату України, у грудні 2008 року середньооблікова чисельність найманих працівників порівняно з цим же місяцем 2007 року скоротилася на 335 тис. осіб і становила менше ніж 11 млн. осіб. Найбільше скорочення чисельності штатних працівників відбулося у промисловості, будівництві, на транспорті [11].

Підприємства продовжують зберігати кадри шляхом переведення працівників у режим неповної зайнятості.

Якщо у жовтні 2008 року в адміністративних відпустках перебувало 321,5 тис осіб, або 2,8% чисельності штатних працівників, то у грудні 2008 року – вже 829,0 тисяч (7,5 %).

У режимі скороченого робочого дня (тижня) у грудні 2008 року працювало 928,0 тис. осіб, або 8,5% кількості штатних працівників проти 270,8 тис. осіб (2,4%) – у жовтні 2008 року. Зокрема, на скорочений режим роботи був переведений кожний десятий працівник підприємств транспорту та зв’язку, у лісовому господарстві та промисловості, відповідно, 16,8% та 17,7% працівників, у будівництві – кожний п’ятий працюючий.

Протягом останнього кварталу 2008 року відбулося інтенсивне зростання обсягів вивільнення працівників з причин скорочення чисельності. У жовтні-грудні 2008 року роботодавці повідомили центри зайнятості про фактичне звільнення з цих причин понад 25 тисяч працівників, що на третину перевищує кількість вивільнених у четвертому кварталі 2007 року.

У січні 2009 року чисельність вивільнених працівників становила 13,4 тис. осіб.

1. Теоретико-методичні засади дослідження явища прихованого безробіття

1.1 Поняття прихованого безробіття
Безробіття розрізняють відкрите й приховане.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане – наявність формально зайнятого населення.

Приховане безробіття – це неповна вимушена зайнятість працівників, які стали зайвими з різних організаційно-економічних причин виробництва, але продовжують знаходитися у складі підприємства.

Відповідно до міжнародних норм приховане безробіття називається частковим.

Часткове безробіття – це втрата особою частини заробітної плати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу і (або) перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв’язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру. Як бачимо, часткове безробіття не є формою прихованого безробіття [1]. Це одна з форм неповної зайнятості.

Приховане безробіття характерне для ситуації економічного спаду. Воно зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва, різким зниженням продуктивності праці, наданням працівникам неоплачуваних відпусток, неповною зайнятістю протягом робочого тижня.



вырезано

Щоб пояснити причину прихованого безробіття (як однієї з форм безробіття), необхідно передусім проаналізувати наслідки нагромадження капіталу. Вони, як відомо, однозначно позитивні для підприємців тому, що передбачається в майбутньому отримання ще більших прибутків; неоднозначні для трудящого населення тому, що нагромадження капіталу суттєво впливає на рівень його зайнятості.

Нагромадження капіталу завжди супроводжується НТП. А це означає, що в міру розвитку технічного прогресу, відносна потреба в робочій силі зменшується. В умовах НТП додатковий капітал, утворений в процесі нагромадження, притягує все менше і менше робітників порівняно зі своєю величиною. З іншого боку, старий капітал, який періодично відтворюється в новій технічній будові, відштовхує все більше і більше робітників, що раніше були ним зайняті. Це неминуче веде до виникнення надлишку робочої сили, порівняно з капіталом, що застосовується. Цей надлишок і утворює, так звану, промислову резервну армію праці, тобто безробіття.

Утворення й зростання промислової резервної армії праці є специфічним законом народонаселення ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Суть його полягає в тому, що робітники, створюючи додаткову вартість, створюють тим самим джерело нагромадження капіталу.

Отже сутність безробіття полягає в тому, що це не випадкове, а закономірне явище, породжене процесом нагромадження капіталу в умовах ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Ринкова економіка за таких умов неминуче породжує безробіття, одночасно останнє є неодмінною умовою її нормального функціонування.
1.3. Методичні підходи дослідження прихованого безробіття
Загострення проблеми прихованого безробіття супроводжується економічними втратами, насамперед зменшенням валового національного продукту (ВНП), його відставанням від потенційного ВНП, який визначається за припущення існування природного рівня безробіття та певних «нормальних» темпів економічного зростання. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання ВНП.

В економічній науці такий взаємозв’язок виражає закон А. Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень (3-5 %) на 1 %, то відставання обсягу валового національного продукту становить 2,5 %. З цього закону можна зробити висновок щодо практичної діяльності, а саме: необхідно щорічно неменше як 2,5-3,0% ВНП спрямовувати на створення нових робочих місць [2].

Економічними збитками від прихованого безробіття є також звуження споживчого ринку, нарощування елементів кризи надвиробництва. Крім того, люди, які перебувають у статусі безробітних, втрачають професійні навички, стереотипи трудової поведінки.

вырезано

Більше половини працівників були переведені на умови неповного робочого дня (тижня) за ініціативою адміністрації, а понад чверть – працювали в такому режимі через те, що не змогли знайти роботу з повним робочим днем (тижнем).

Взагалі поширення неповної зайнятості є ознакою гнучкості ринку праці і спостерігається у сучасному світі далеко не тільки за умов економічної кризи – воно є, скоріше, віддзеркаленням обраної конкретним суспільством соціально-економічної моделі [6].

Але в Україні воно є наслідком передусім низького рівня завантаженості виробничих потужностей, недостатності сфери докладання праці. Про це свідчить, зокрема, і помітне скорочення масштабів неповної зайнятості після подолання економічної кризи.

Порівняно з 1999 р. питома вага працівників, переведених на скорочений графік роботи в загальній кількості працюючих знизилася на 31%, цей процес тривав і в 2007 p., де їхня частка становила 11,3%.

Втрати робочого часу через неоплачувані відпустки та зайнятість неповний робочий день (тиждень) з ініціативи адміністрації в розрахунку на одного штатного працівника становлять 2,3% фонду робочого часу за 2007 рік.

В Українi вимушена неповна зайнятiсть поки що не регламентована законом, i тому об’єктивно та неминуче це призводить до порушення мiжнародних норм.

Так, у Законi України «Про зайнятiсть населення» працюючих в умовах повного i неповного робочого часу вiднесено до однiєї категорiї зайнятого населення.

У Законi вiдсутнє поняття «часткове безробiття». Тобто вiдсутнi законодавчi норми, що визнають безробiтними або такими, що потребують соцiального захисту, працiвникiв, якi фактично є безробiтними, але в той же час перебувають у трудових вiдносинах зі своїми пiдприємствами.

Урегулювання цiєї проблеми вимагає: внесення вiдповiдних змiн до нацiонального законодавства, встановлення нормативу робочого часу i законодавче визнання категорiї частково безробiтного вiдповiдно до мiжнародних норм; подання державою та пiдприємствами допомоги частково вырезано


2.3 Аналіз стратегічних показників
Вимушена неповна зайнятiсть в Українi набула загрозливих розмiрiв. Так, ще у початку дев`яностих років нормальна зайнятiсть працiвникiв через вимушені невиходи на роботу або вимушені вiдпустки з причин вiдсутностi матерiалiв, сировини та обсягу робiт зменшилась на 3,4 млн. людино-днiв з вiдповiдним зменшенням заробiтку.

Оскiльки в цьому показнику враховано працiвників, що вимушенi були працювати вiд кiлькох днiв до кiлькох мiсяцiв, то в перерахунку загальна кiлькiсть частково безробiтних протягом календарного мiсяця становила 1,6 млн. осiб.

Найбiльша питома вага вимушених невиходiв на роботу із зазначених причин припадала на промисловiсть (61,8 % їх загального обсягу), транспорт (11,3 %), будiвництво (10,9 %) i сiльське господарство (10,5 %).

У промисловостi найвищий обсяг вимушених невиходiв на роботу (у середньому на одного працiвника) спостерiгався в легкiй промисловостi (9,7 дня), а також кольоровiй металургiї (4,88 дня), харчовiй i нафтопереробнiй промисловостi (вiдповiдно 4,41 і 4,1 дня).

Оскільки часткове безробіття в Україні офіційно не визнане, утримувати значну кількість прихованих безробітних підприємствам простіше, ніж провести офіційне скорочення персоналу, при якому треба виплатити всі борги із заробітної плати та значні компенсаційні виплати.

З боку держави теж немає рішучості у створенні умов, за яких підприємствам було б невигідно утримувати таку кількість зайвих працівників, оскільки перетворення прихованого безробіття на відкрите турбує політиків більшою вірогідністю соціальних потрясінь [7].

Тому приховане безробіття (включаючи часткове) в Україні, за різними оцінками, сягає 20-35 зайнятого населення, а наслідком цього є низький рівень життя та неефективне господарювання.

В останні роки лише за даними офіційної статистики в Україні майже кожен шостий працівник працював у режимі скороченого робочого часу, а у відпустках з ініціативи адміністрації без збереження заробітної плати побували в середньому 22% загальної чисельності працівників. В деяких галузях промисловості ці показники ще більші (в легкій – 70, автомобільній – 68, лісовій та деревообробній – 57%).



вырезано

1) Запровадження заходів з профілактики настання страхових випадків:

- фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, стосовно яких є загроза вивільнення у зв’язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови непереривання трудових відносин з цими працівниками;

- фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання припиненню трудових відносин тимчасово переведено за їхньою згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи.

2) Виплату допомоги по частковому безробіттю.

3) Збалансування бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Загальний розмір страхового внеску до цього страхового фонду з дня опублікування антикризового закону становить 2,2%, у тому числі: для роботодавців – 1,6%; для найманих працівників – 0,6%.

4) Розширено критерії підходящої роботи залежно від категорій безробітних.

5) Розширено коло осіб, які підлягають страхуванню на випадок безробіття і сплачують внески із заробітної плати.

До таких осіб тепер належать:

- особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами;

- особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

- особи, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень;

- військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби);

- працюючі пенсіонери;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.



вырезано

Висновок


Головним національним інтересом є сталий розвиток економіки та добробут громадян України. Забезпечення національних інтересів та економічної безпеки – найважливіші функції держави, реалізація яких покликана посилювати позиції в міжнародному співтоваристві [5].

Національна безпека України як стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз – необхідна умова збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей.

Отже, в умовах великих змін в економічній системі рівень безробіття оцінюється в 7-12% від сукупної робочої сили. Одним з найхарактерніших проявів хворобливого стану економіки в різні часи і в різних країнах було і залишається безробіття в будь-якому його прояві.

Приховане безробіття – формально зайняті, але фактично безробітні особи; в результаті спаду виробництва робоча сила використовується не повністю, але й не звільняється.

Воно є результатом порушення макроекономічної рівноваги і наслідком тих процесів, що відбуваються на ринку праці.

Насамперед – це перевищення пропозиції праці (трудових ресурсів) над попитом. Позитивним є те, що штучно створене перевищення пропозиції робочої сили над попитом створює сприятливі умови для підвищення інтенсивності праці. Для суспільства приховане безробіття – це втрачені можливості виробництва певного обсягу товарів і послуг.

Список використаної літератури

1. Башнянин Г.І., П.Ю.Лазур, В.С. Медведєв. Політична економія. Підручник. К-., “Ніка-центр”, Ельга – 2000.

2. Бєлєнький П., Люткевич В. Методологічні підходи і методика аналізу інфраструктури ринку праці в контексті маркетингових концепцій // Регіональна економіка. – 2003. - № 2.

3. Восколович Н. Формування ціни робочої сили на ринку праці перехідного періоду // Людина і праця, № 1, 2001.

4. Григорчук Т.В. Основи економічної теорії., Коломия –1998.

5. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред З. Ватаманюка, С. Панчишина, Навч.пос. – К., “Альтернативи” – 2001.

6. Зайнятість та ринок праці: Міжвідомчий науковий збірник. – К., 2000, вип. 12.

7. Калініна С.П. Ринок праці і зайнятість: теоретико-методологічний аспект / Донецький національний ун-т . – Донецьк : ДНУ, 2005 – 227с.

8. Федяй В. Про стан ринку праці. // Праця і закон. – 2004. – № 19.

9. Чепурко Г.І. Ринок праці в Україні: проблеми зайнятості в період становлення ринкової економіки / НАН України; Інститут соціології . — К., 2004. – 274с.



10. Шевченко Л.С. Ринок праці. Проблеми зайнятості і безробіття. – Х., 1998.

11.Офіційний сайт Держкомстата України [www.ukrstat.gov.ua/]
Каталог: upload
upload -> Вимоги до оформлення реферату до вступного іспиту в аспірантуру у рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов'язані з темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має
upload -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
upload -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
upload -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
upload -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
upload -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
upload -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
upload -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
upload -> Афінська держава та стародавня спарта у стародавній історії та культурі людства
upload -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали

Скачати 111.99 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка