Фактори розвитку сільського господарства полтавської області І.І. Кучер



Скачати 60.79 Kb.
Дата конвертації03.06.2017
Розмір60.79 Kb.
#21053
УДК 911.3

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


І.І. Кучер

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Розвиток національного сільського господарства тісно пов’язаний
з адаптацією України до новітніх умов світової економіки, що на даний момент найкраще репрезентовано вимогами СОТ, що у свою чергу проявляється
у поглибленні лібералізації умов торгівлі сільськогосподарськими товарами
та послугами, переорієнтації на вимоги зовнішнього ринку, посиленні вимог до якості сільськогосподарських товарів. На жаль, тривалий час функціонування та розвитку національного агропромислового комплексу здійснювався без доцільного врахування викликів сучасних світових процесів, що негативно вплинуло на формування сільськогосподарської інфраструктури України, в свою чергу це проявилося у скороченні загальних темпів економічного зростання, втраті потенційних переваг на світових ринках, різкому зниженню сільськогосподарської безпеки країни.

Для виявлення основних факторів розвитку сільського господарства Полтавської області був застосований факторний аналіз. Для аналізу були відібрані 96 статистичних показників по районах Полтавщини за період
з 2005 по 2010 роки. Головними принципами їх відбору були доступність, достовірність та відповідність критеріям дослідження. Ці принципи були закладенні Терстоном, який відзначав такі методологічні вимоги до даного методу дослідження, як
простота, інваріантність та єдність. Загалом,
це методологічні вимоги, які повинні бути пред’явленні кожній науковій
теорії [
1]. Дані показники охоплюють: площі районів, основні показники по населенню (кількість, внутрішня та зовнішня міграція, показники у відсотках вікових груп населення тощо), основні показники по сільському господарству області та районів (кількість фермерських господарств по районах, рівень рентабельності, прибуток сільськогосподарських підприємств тощо) та конкретні показники розвитку рослинництва і тваринництва області. Таким чином, до статистичної бази увійшли економічні, демографічні, соціальні й екологічні показники та ін.

Так, факторний аналіз вихідних даних – це аналіз співвідношення статистичних показників і чинників, що характеризують процеси функціонування сільського господарства Полтавської області. На особливості суспільно-географічних процесів, що протікають у сільському господарстві, впливає велика кількість тісно взаємодіючих та взаємопов’язаних чинників – економічних, демографічних, соціальних тощо, внесок кожного з яких окремо оцінити вкрай важко. Щоб проаналізувати дії чинників, що впливають на формування та функціонування сільського господарства Полтавщини, доцільно застосувати факторний аналіз. Його основним завданням
є
скорочення числа показників (так звана редукція даних) та визначення їх структури взаємозв’язків, тобто їхня певна класифікація. Даний аналіз надає можливість одночасно враховувати значну кількість показників, що для даного суспільно-географічного дослідження має важливе значення, оскільки вибіркові дані представлені багатьма демографічними, соціальними, економічними показниками. В його основі лежить ідея розрахувати відносно невелику кількість гіпотетичних факторів, що є лінійною комбінацією всіх без виключення вихідних показників. У свою чергу, матриця факторних навантажень дає змогу виділити для кожного фактора групу параметрів, що найбільше взаємопов’язані між собою. А кожен фактор об’єднує групу показників за подібністю впливу з найбільшими факторними навантаженнями, в результаті чого визначається прихований сукупний вплив цієї групи показників на досліджуваний параметр [2].

Відповідно до критерію «кам’яного осипу» Кеттеля (рис. 1) на основі отриманих результатів з відібраних показників було визначено 5 груп факторів, що впливають на розвиток сільського господарства Полтавської області.






Рис. 1. Графік дисперсій для визначення кількості факторів
(побудовано автором)
Процедури варімаксного обернення осей координат отримали
в результаті матрицю факторних навантажень, що дало можливість інтерпретувати фактори.

Перший фактор ми виділили як суспільно-географічний, який


в основному формують показники по рослинництву та тваринництву районів Полтавської області, а також кількісні та міграційні показники по населенню регіону. Отже, першою головною складовою є показники розвитку рослинництва як провідної галузі сільського господарства, і саме на ці фактори необхідно звертати першочергову увагу при розробці стратегії розвитку сільського господарства регіону з метою досягнення більш вигідного результату від вступу України до СОТ.

Другий фактор можна інтерпретувати як сільськогосподарський, адже


в основі його лежать показники розвитку сільського господарства та декілька показників по населенню. Вплив даних факторів є негативним на розвиток сільського господарства Полтавської області, в першу чергу це пов’язано
з особливостями умов членства України у СОТ.

Третій фактор ми інтерпретуємо як демографічний, бо його «кістяк» формують показники, пов’язані з населенням, та лише один фактор, що відноситься до сільського господарства, яким можна нехтувати. Цей фактор


є суперечливий, що вказує на значні проблеми у демографічній політиці держави та на її непослідовність.

Четвертий фактор можна назвати фактором «продуктивності», адже показники, що є у даному факторі, відносяться до продуктивності сільського господарства районів Полтавської області. Цей фактор засвідчує негативний вплив на розвиток сільського господарства Полтавської області, що є досить дивним, адже продуктивність є результативним показником функціонування кожної системи. Єдиним логічним поясненням є «кабальні» та поспішно заключні домовленості в рамках членства України у СОТ, що проявляються


у дезінтеграції та нестійкому розвитку сільського господарства регіону.

П’ятий фактор, з огляду на показники, що його формують, можна назвати матеріально-технічним. Цікавим є те, що він теж є негативним фактором впливу на сільське господарство Полтавської області.



Варто зазначити, що лише перші чотири фактори мають значний вплив
на розвиток сільського господарства у районах Полтавської області. Особливо це стосується першого фактору, що у своєму складі має найбільшу кількість показників та відповідно є найбільш впливовим. Негативний вплив показників, що повинні, навпаки, мати найбільш позитивний вплив на функціонування та розвиток сільського господарства Полтавської області, вказують на серйозні проблеми у розвитку сільського господарства регіону. Це пояснюються перш за все вкрай неефективною політикою держави у сфері сільського господарства
та згубними умовами членства України у СОТ для даної сфери, а також те,
що саме за досліджуваний період у світі розпочалася світова фінансово-економічна криза, яка нанесла економіці в цілому та сільському господарству зокрема значних збитків. І як результат, виникає питання перегляду умов членства України у СОТ задля більш ефективного розвитку сільського господарства регіонів та країни в цілому та розробки відповідної національної і регіональної програм розвитку сільського господарства.

Список використаних джерел: 1. Андреев Э.П., Осипов Г.В. Методы измерения
в социологии Москва: Наука, 2003 – 106 с.; 2. Маруняк Є.О. Глобалізація та її вплив
на розвиток регіонів України / Маруняк Є.О. – К.: Реферат, 2007. – 208 с.

Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"

Скачати 60.79 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка