«Фізика і астрономія» Пояснювальна записка



Сторінка1/7
Дата конвертації14.06.2017
Розмір0.83 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
«Фізика і астрономія»

Пояснювальна записка
Фізика та астрономія є фундаментальними науками, що вивчають загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Крім наукового вони мають важливе соціокультурне значення і є сьогодні невід’ємною складовою культури людської цивілізації, рушійною силою науково-технічного та соціально-економічного прогресу. Сучасна фізика виступає теоретичною основою сучасної техніки і виробничих технологій, а астрономія розкриває сутність пізнання матерії та Всесвіту. Це й визначає освітнє, світоглядне та виховне значення навчального предмета «Фізика і астрономія». Завдяки фундаментальному характеру фізичної та астрономічної складників курсу, він відіграє роль базового компонента природничо-наукової освіти і є важливою складової загальноосвітньої підготовки учнів в старшій школі.

Навчальні програми з фізики й астрономії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблені на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, конкретизують зміст його фізичної і астрономічної компонент та вимоги щодо їх засвоєння на базовому та профільному рівнях, визначають загальну стратегію процесу навчання, виховання та розвитку учнів профільної школи засобами курсу фізики й астрономії, спрямованого на формування компетентної особистості, здатної до життєдіяльності та самовизначення в інформаційному суспільстві, яка реально оцінює власні потенційні можливості щодо реалізації обраного життєвого шляху.

Зміст навчання формується на компетентнісних засадах відповідно до пізнавальних можливостей здобувачів освіти, обраного ними напряму профілізації та виявленими здібностями, пізнавальними інтересами та освітніми потребами. Вивчення фізики й астрономії передбачає розвиток природничо-наукової компетентності - інтегрованої здатності особистості, що відображає цілісну систему знань про природу, уміння і ціннісні ставлення, які мобілізуються в контекстах життєвої діяльності. Її формування окрім природничих, забезпечують навчальні предмети таких освітніх галузей як мови і література, суспільствознавство, мистецтво, математика, технології, здоров’я і фізична культура.

Реалізація змістових зв’язків фізики й астрономії спрямовується на формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її життєдіяльності: здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної активності і життя в громадянському суспільстві, навички підприємницької діяльності, загальнокультурна компетентність, екологічна грамотність та спрямування на здоровий спосіб життя.

Очікуваними результатами при цьому є:


  • знання, уміння, навички, способи діяльності у межах змісту конкретного навчального предмета (предметний результат, компетентність інтелектуальних надбань у галузі фізики – знаннєвий компонент);

  • здатність учнів застосовувати знання, уміння, навички, способи діяльності, до розв’язання проблем, які належать до певного кола (або усіх) навчальних предметів, а також реальних (життєвих) ситуацій (загальнонавчальний результат, компетентність наукового дослідження – діяльнісний компонент);

  • емоційна оцінка учнями об'єктів навчальної діяльності, сукупність ціннісних орієнтацій, мотивація, інтерес, готовність до навчання тощо (особистісний результат, компетентність спілкування науковою мовою – ціннісний компонент)

Компетентнісний потенціал навчального предмета «Фізика і астрономія» характеризується такими вміннями і ставленнями у формуванні ключових компетентностей учнів.


Ключова компетентність

Предметний зміст ключової компетентності і навчальні ресурси для її формування

Спілкування державною

(і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

- спілкуватися за проблематикою предмету сучасною науковою мовою з використанням усталених фізичних й астрономічних термінів та понять;

- чітко та однозначно формулювати судження та аргументувати їх;

- налагоджувати комунікації у процесі вирішення навчальних завдань та виконання проектів;

- чітко та стисло викладати основний фізичний та астрономічний зміст питань у письмовій формі;

- готувати та представляти повідомлення, доповіді та реферати, презентувати результати проектної діяльності;

- обговорювати науково-навчальні проблеми з використанням інформаційних ресурсів з учнями інших класів та шкіл;

- брати участь у фізичних та астрономічних олімпіадах, турнірах, школах;

Ставлення:

- виявляти ставлення та відзначати роль вітчизняної науки та її видатних представників; цінувати наукову українську мову;

- об’єктивно оцінювати інформаційні наукові новини, зокрема, з найбільш актуальних напрямів сучасної фізичної та астрономічної науки;

Навчальні ресурси:

- підручники та посібники, електронні освітні ресурси, віртуальні лабораторії.


Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- оперувати найбільш вживаними в міжнародній практиці фізичними та астрономічними термінами;

- користуватися іншомовними джерелами як додатковими під час виконання навчальних завдань та проектів;

- представляти результати проектної діяльності в міжнародному науковому та освітньому просторі;

- обговорювати науково-навчальні проблеми з використанням інформаційних ресурсів з учнями інших країн;

- брати участь в міжнародних фізичних та астрономічних конкурсах;

Ставлення:

- оцінювати особливості розвитку фізичної та астрономічної наук в світі, внесок зарубіжних учених у їх становлення та сучасні досягнення;

Навчальні ресурси:

- іншомовні інформаційні джерела.



Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичний апарат для розв’язування фізичних та астрономічних задач, обґрунтування та доведення тверджень; опрацювання, інтерпретації, оцінювання результатів експериментів і спостережень; побудови графіків фізичних процесів; моделювання фізичних та астрономічних явищ у формі математичних рівнянь і співвідношень;

Ставлення:

- усвідомлювати важливість математичних знань як інструментарію природничих наук, необхідної умови практичної реалізації їх досягнень у техніці та технологіях;

Навчальні ресурси:

- інформаційні джерела, що містять розрахункові та експериментальні завдання з фізики та астрономії;





Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

- пояснювати явища природи, розуміти принцип дії та будову засобів сучасної техніки, приладів та обладнання на основі фізичних та астрономічних знань;

- характеризувати роль фізичних і астрономічних знань у формуванні природничо-наукової картини світу;

- формулювати оціночні судження та пропонувати шляхи вирішення науково-освітніх завдань;

- планувати та реалізовувати фізичні та астрономічні спостереження й експеримент, фіксувати та опрацьовувати й правильно інтерпретувати та оцінювати їх результати; - добирати методи та засоби дослідження природних явищ, адекватні поставленим завданням;
Ставлення:

- усвідомлювати значення фізики й астрономії для дослідження навколишнього світу;

- оцінювати сучасні досягнення природничих наук та перспективи їх подальшого розвитку;

- виявляти ставлення до актуальних проблем сучасного природознавства;


Навчальні ресурси:

  • сучасна наукова-популярна інформація;

  • матеріали та результати конкурсів дослідницьких робіт;

- навчальне обладнання;


Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

- використовувати інформаційні системи для швидкого та цілеспрямованого пошуку інформації;

- визначати можливі джерела інформації, відбирати необхідну інформацію, оцінювати, аналізувати, перекодовувати інформацію;

- користуватися сучасними гаджетами як інструментальними та вимірювальними засобами;

- працювати з віртуальними лабораторіями, програмами-симуляторами;

- створювати та досліджувати моделі фізичних і астрономічних явищ;



Ставлення:

- дотримуватися етичних норм під час роботи з інформаційними ресурсами;


Навчальні ресурси:

- електронні освітні ресурси та віртуальні лабораторії:





Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- планувати самостійне опрацювання навчального матеріалу з фізики та астрономії;

- визначати цілі навчальної діяльності в короткотерміновому та довготерміновому періодах;

- здійснювати самостійний пошук інформації з використанням різних видів джерел;

- виділяти головне в опрацьовуваній інформації;

Ставлення:

- критична оцінка власних досягнень;

- потреба в самоосвіті та прагнення самовдосконалення;

- усвідомлення важливості самоосвіти для успішного життя;



Навчальні ресурси:

- навчальна та науково-популярна література;

- електронні освітні ресурси,


Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- приймати рішення щодо вибору найбільш оптимальних альтернатив під час вирішення навчальних завдань з фізики та астрономії;

- організовувати колективну роботу над виконання навчальних проектів, розподіляти завдання між членами групи;

- виявляти ініціативу та відповідальність під час групової роботи над навчальними задачами;

- розраховувати на основі отриманих знань економічну ефективність використання побутових приладів та обладнання, альтернативних джерел енергії;

- пропонувати способи та засоби економії енергетичних, часових, фізичних ресурсів під час у навчальному процесі та побуті;



Ставлення:

- утверджувати рівень самооцінки, що відповідає об’єктивним результатам навчальної діяльності;

- співвідносити очікувані результати та необхідні для їх досягнення ресурси;

- усвідомлювати досяжність поставлених цілей як результату наполегливої праці;

- оцінювати економічну ефективність прийнятих рішень під час вирішення навчальних та дослідницьких завдань з фізики й астрономії;

Навчальні ресурси:

- література про діяльність вчених-фізиків та астрономів, відкриття та виходи яких мали важливе значення для розвитку техніки і технологій та мали відчутний економічний ефект;

- інформація про використання сучасних наукових досягнень у промисловості та виробництві.


Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

- відстоювати аргументовано свої погляди на вирішення навчальних задач та сприймати аргументовані пропозицій товаришів;

- дотримувати принципів демократичності та відповідальності під час роботи в групі;

- аналізувати значення досягнень вітчизняної природничої науки для розвитку Української держави, підвищення добробуту її громадян;

- пропонувати шляхи підвищення рівня соціального розвитку на основі сучасних фізико-астрономічних знань;

- працювати у соціальних проектах;



Ставлення:

- оцінювати роль вітчизняної фізичної та астрономічної науки у розвитку людства;

- усвідомлювати пріоритетність загальнолюдських цінностей та соціальних інтересів при вирішенні наукових, економічних та технологічних проблем;

Навчальні ресурси:

- навчальні і соціальні проекти.



Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

- визначити роль фізики та астрономії у становленні загальнолюдської культури;

- пояснювати взаємовплив природничих наук та образотворчого, музичного, літературного мистецтва;

- наводити приклади творчої діяльності видатних українських та зарубіжних учених-фізиків і астрономів у різноманітних галузях культури та мистецтва;



Ставлення:

- усвідомлювати історичну єдність процесу розвитку природничої науки та культури людської цивілізації;



Навчальні ресурси:

- твори мистецтва, бібліографічні матеріали про життя та діяльність учених-фізиків та астрономів.



Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- визначати чинники та фактори, які порушують екологічну рівновагу в природі та побуті;

- дотримуватися правил безпеки життєдіяльності в навальному процесі та побуті;

- використовувати отримані знання для зменшення негативного впливу сучасної техніки та технології на себе та оточуючих, забезпечення здорового способу життя;

- правильно утилізовувати побутові відходи та відпрацьовані джерела енергії і світла, несправні пристрої;

- долучатися до заходів і проектів щодо відновлення довкілля;

- дотримуватися правил екологічної поведінки.

Ставлення:

- усвідомлювати актуальність екологічних проблем у сучасному світі та необхідність їх невідкладного вирішення;

- використовуючи знання з фізики й астрономії оцінювати екологічні загрози та ефективність різних способів їх подолання;

- виявляти готовність практичними діями (через участь у проектах, житті громади) сприяти вирішенню екологічних проблем вулиці, міста, країни;



Навчальні ресурси:

- дидактичні матеріали екологічного змісту.






Ф

У старшiй школi загальноосвiтня пiдготовка здійснюється на засадах профiльного навчання, зміст якого та вимоги до його засвоєння залежать вiд обраної навчальної програми.

Курс фiзики й астрономії старшої школи є продовженням першого концентру природничої освіти основної школи, який забезпечив ознайомлення з проявами фізичних і астрономічних явищ природи, оволодiння елементарними навичками їх пізнання, формування початкових уявлень про природничо-наукову картину свiту, сутнiсть наукового пiзнання засобами фiзики й астрономії; фундаментальними науковими фактами, основними понятями i законами з фiзики, розвитком фундаментальних iдей i принципiв, початковими відомостями про планету Земля, Сонячну систему, Землю i Мiсяць, освоєння космосу тощо.

Оскільки в старшій школі засвоєння фізичного і астрономічного компонентів освітньої галузі «Природознавство» мають споріднений предмет навчання, методи дослідження і, як правило, спільний внесок у формування наукової картини світу, пропонується ці два компоненти об’єднати в єдиний навчальний предмет «Фізика і астрономія», не втрачаючи при цьому своєрідності кожного з цих складників.

Зміст фізичного складника спрямовано на опанування учнями наукових фактів і фундаментальних ідей, усвідомлення ними суті понять і законів, принципів і теорій, які дають змогу пояснити перебіг фізичних явищ і процесів, з’ясувати їхні закономірності, характеризувати сучасну фізичну картину світу, зрозуміти наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій, оволодіти основними методами наукового пізнання і використати набуті знання в практичній діяльності.

Зміст астрономічного складника

забезпечує опанування учнями методів вивчення законів руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому. Результатом його опанування мають стати: знання способів облік часу й календарів, які небесні тіла складають Всесвіт і чим вони відрізняються (планети, планетні системи, зорі, скупчення зір, галактики, скупчення галактик), загальних особливостей походження Сонячної системи та Всесвіту; засобів проведення астрономічних досліджень з поверхні Землі та за межами земної атмосфери; уміння орієнтуватися на місцевості за допомогою небесних світил, пояснювати явища добового й річного руху небесних тіл; розуміти причини сонячних і місячних затемнень, появи комет і метеорів, знати будову Сонячної системи; розуміння того, що астрологія є реліктом історії розвитку цивілізації, псевдонауковим вченням, а її принципи науково не обґрунтовані.

Особливість навчально-виховного процесу під час навчання астрономії зумовлена суттю астрономії як науки. Астрономія є наочною, доступною для розуміння і певною мірою романтичною наукою. З одного боку вона вивчає об’єкти та явища, які можна спостерігати, а їхнє походження завжди цікавило людей. З другого боку, астрономія — це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії, біології, геології та інших наук, сучасні комп’ютерні методи обробки та візуалізації інформації.

Комплекс понять і явищ, які вивчає астрономія, узагальнює й завершує цикл природничого навчання. Всі ці обставини необхідно враховувати під час навчального процесу. Під час вивчення астрономії необхідно повною мірою використати знання й уміння, засвоєні учнями в процесі вивчення інших природничо-наукових предметів, у першу чергу з фізики. Взаємозв’язок астрономії та фізики є особливим — астрономія містить у собі весь діапазон понять сучасної фізики й значною мірою спирається на її закони.

Його наскрізними змістовими лініями є категоріальні структури, що узгоджуються із загальними змістовими лініями освітньої галузі «Природознавство», а саме:

- фізика як фундаментальна наука, методи пізнання, методи і засоби астрономічних досліджень, роль фізичних знань у житті суспільства, розвитку техніки і технологій, астрономія в житті людини розв’язанні екологічних проблем, нанофізика і нанотехнології;

- речовина і поле; фізичні властивості речовини та поля; кванти, елементарні частинки, корпускулярно-хвильовий дуалізм;

- рух і взаємодії; фундаментальні взаємодії; фізична суть фізичних явищ і процесів різної природи;

- будова і розвиток Всесвіту, Галактики, Сонце і зорі, галактика “Молочний Шлях”;

- рух небесних світил, рух Сонячної системи в Галактиці, рух планет Сонячної системи.

Навчання фізики і астрономії в старшій школі ґрунтується на засадах гуманітаризації й демократизації освіти, врахування пізнавальних інтересів і намірів учнів щодо обрання подальшого життєвого шляху, диференціації змісту і вимог щодо його засвоєння залежно від здібностей і освітніх потреб старшокласників.

Загальноосвітня підготовка з фізики і астрономії відбувається за умов профільного навчання. Зміст навчання та вимоги до його засвоєння залежать від обраної навчальної програми: на рівні стандарту курс фізики і астрономії обмежується обов’язковими результатами навчання, тобто мінімально необхідними знаннями, які мають головним чином світоглядне спрямування; на рівні профільного навчання в учнів формуються фундаментальні знання з фізики й астрономії, оскільки з їх удосконаленням учні здебільшого пов’язують своє майбутнє професійне зростання.

Загальноосвітніми завданнями курсу фізики й астрономії старшої школи є:

— формування в учнів системи фізичного знання на основі сучасних фізичних теорій (наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів, принципів) і розвиток у них здатності застосовувати набуті знання в пізнавальній практиці; знань про походження природних об’єктів Всесвіту, їх фізичні властивості, закони руху й еволюцію, а також уявлень про походження, будову та еволюцію Всесвіту в цілому;

— оволодіння учнями методологією природничо-наукового пізнання і науковим стилем мислення, усвідомлення суті природничо-наукової картини світу та застосування їх для пояснення різних фізичних астрономічних явищ і процесів, фізичної природи небесних тіл та їх систем;

— формування в учнів загальних методів та алгоритмів розв’язування фізичних задач різними методами, розв’язування астрономічних задач та пробемних завдань із застосуванням законів фізики та інших природних наук;

евристичних прийомів пошуку розв’язку проблем адекватними засобами фізики й астрономії;

— розвиток в учнів узагальненого експериментального вміння вести природничо-наукові дослідження методами наукового пізнання (планування експерименту, вибір методу дослідження, вимірювання, обробка та інтерпретація одержаних результатів);

— формування цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та наукового світогляду світогляду учнів, розуміння ролі фізики і астрономії в пізнанні фундаментальних законів природи, використання яких є базою науково-технічного прогресу; розкриття значення фізичного й астрономічного знання в житті людини й суспільному розвитку, висвітлення етичних проблем наукового пізнання, формування екологічної культури людини засобами фізики й астрономії;

— розвиток в учнів навичок пізнавальної діяльності у процесі навчання фізики й астрономії.



Програму навчання фізики й астрономії на рівні стандарту орієнтовано головним чином на світоглядне сприйняття фізичної реальності, розуміння основних закономірностей перебігу фізичних і астрономічних явищ та процесів, загального уявлення про фізичний світ природи, його основні теоретичні засади й методи пізнання, усвідомлення ролі фізичного й астрономічного знання у житті людини й суспільному розвитку. За цією програмою навчаються, як правило, учні, які обрали суспільно-гуманітарний та художньо-естетичний напрями профілізації.

Вивчення предмету «Фізика і астрономія» у старшій школі на рівні стандарту спрямоване на розвиток наукового світогляду учнів, формування цілісної природничо-наукової картини світу, узагальнених уявлень про фізику та астрономію як основу сучасного природознавства, техніки та технологій, систему наукового інструментарію дослідження природи, світоглядний потенціал цих наук та їх роль як складників культури людства. Під час навчання за програмою рівня стандарту головна увага приділяється висвітленню тих понять, які є загальнокультурним надбанням і необхідні людині у повсякденному житті.



Мета навчання фізики і астрономії на рівні стандарту і узгоджується з цілями повної загальної середньої освіти і полягає у формуванні та розвитку предметних і ключових компетентностей випускників старшої школи, достатніх для засвоєння навчального предмета на рівні вимог державного стандарту.

Програма профільного навчання фізики й астрономії передбачає систематизоване вивчення основних фізичних та астрономічних теорій, формування світогляду та наукового стилю мислення учнів на основі сучасної науково-природничої картини світу, оволодіння методами наукового пізнання та усвідомлення фізичного та астрономічного знання на рівні, необхідному для подальшого його використання в професійній діяльності та продовженні фізико-астрономічної освіти. Передбачається, що основними профілями навчання, де предмет «Фізика і астрономія» вивчається на цьому рівні, є , наприклад, фізико-астрономічний, фізико-математичний, фізико-технічний. Проте цей курс може бути профільним і в будь-яких інших напрямах профілізації.

Програма рівня профільного навчання значно перевищує за обсягом кількість навчальних годин програми базового, а її зміст спрямований на поглиблення знань. На відміну від базового, на профільному рівні курс «Фізика і астрономія» представлено логічно взаємопов’язаними, але відносно самостійними модулями, що реалізують фізичний та астрономічний компоненти освітньої галузі «Природознавство». Фізичну та астрономічні компоненти структуровано за фундаментальними теоріями.

Викладання фізичного та астрономічного складників на профільному рівні доцільно здійснювати паралельно, забезпечуючи органічне поєднання навчальних елементів курсу.

Мета навчання фізики й астрономії на профільному рівні узгоджується з цілями повної загальної середньої освіти і полягає у формуванні та розвитку в учнів старшої школи природничо-наукової компетентності, що є обов’язковим складником загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Основними цілями вивчення предмету «Фізика і астрономія» на профільному рівні є: формування усвідомлення сучасної природничо-наукової картини світу; формування уявлень про найбільш вагомі відкриття у галузі фізики та астрономії; усвідомлення значущості фізичних та астрономічних знань для кожної людини,оцінювати їх відповідно до системи загальнолюдських цінностей.

Засвоєння учнями системи фізичних і астрономічних знань та здатність застосовувати їх у процесі пізнання й в практичній діяльності є одним із головних завдань навчання фізики й астрономії в середній школі. Ядро змісту фізичної і астрономічної освіти складають наукові факти й фундаментальні ідеї, методи фізичної і астрономічної науки, поняття й моделі, закони й теорії, покладені в основу побудови шкільного курсу фізики і астрономії. Його системоутворюючими елементами є:

— чуттєво усвідомлені уявлення про основні властивості та явища навколишнього світу, які стають предметом вивчення в певному розділі фізики і астрономії (наприклад, механічний рух у його буденному сприйнятті як переміщення в просторі, просторово-часові уявлення тощо);

— основні поняття теоретичного базису (наприклад, для механіки — це швидкість, прискорення, сила, маса, імпульс, енергія), ідеї та принципи, що їх об’єднують (наприклад, відносність руху), необхідні для усвідомлення суті перебігу фізичних і астрономічних явищ і процесів;

— абстрактні моделі, покладені в основу теоретичної системи (матеріальна точка, інерціальна система відліку тощо);

— формули, рівняння й закони, що відтворюють співвідношення між фізичними величинами (рівняння руху, закони Ньютона тощо);

— різноманітні застосування фізичних і астрономічних знань до розв’язання практичних завдань та наслідки їх використання в пізнавальній практиці (розрахунок гальмівного шляху, відкриття планети Уран тощо).

Методи організації навчально-виховного процесу під час навчання астрономії мають бути основані на тому, що вивченням курсу астрономії завершується та узагальнюється цикл шкільних предметів природничого циклу. Тому в процесі її вивчення необхідно використовувати ті методи, які успішно використовувалися на уроках інших предметів. Учителеві слід приділити увагу розподіленню навчального матеріалу на основні інформаційні блоки, виділенню в них головних ідей, понять і ключових слів, організовуючи в такий спосіб навчальну діяльність учнів, концентруючи їхню увагу на головному і створюючи фундамент для опанування астрономічних знань. У процесі вивчення астрономії особливу увагу слід звертати на розвиток в учнів здатності користуватися основними методами логічного мислення: індукцією, дедукцією, аналізом, синтезом, робити висновки й узагальнення.

Важливо, щоб на кожному уроці, перш за все, були засвоєні головні ідеї та поняття, що мають важливе виховне значення. Однією зі складових роботи з програмами є національно-культурна зорієнтованість їх змісту. Особливо варто звертати увагу учнів на внесок в астрономічну науку вітчизняних учених та наукових установ України.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість у навчальному процесі, яка передбачає постійне включення учнів у різні види педагогічно доцільною активної навчально-пізнавальної діяльності з метою здобуття нових знань, а також практична її спрямованість на їх використання. Ефективним засобом формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики й астрономії є навчальні проекти.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач.

Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сферу комунікації тощо. У проектній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань, які обов’язково знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких дітям потрібно застосовувати здобутті знання. У такому випадку учні відчувають потребу в знаннях.

У проектній роботі учні здобувають ключові навички: постановка проблеми, планування роботи, пошук, збирання, обробка інформації та презентація результатів роботи.

Таким чином, проектне навчання сприяє розв’язанню таких педагогічних цілей:

створення позитивної мотивації під час навчання;

формування навичок розумової праці, розвиток умінь аналізувати, виокремлювати найважливіше, робити висновки;

формування прийомів групової роботи в колективі;

розвиток індивідуальних здібностей та особливостей мислення;

удосконалення навичок писемного та усного мовлення.

Розрізняють такі види проектів.



Дослідницькі проекти – потребують добре обміркованої структури, повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення методології дослідження, тобто теми дослідження, аргументація її актуальності, предмета й об’єкта, завдань і методів дослідження, формулювання гіпотез, розв’язання проблеми і вибір шляхів її розв’язання.

Творчі проекти – не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату й формі його представлення (стіннівка, відеофільм, свято тощо)

Інформаційні проекти – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

Практичні проекти – розв’язання практичних завдань «замовника» проекту і як результат – розробка наочного посібника, макету, приладу, обладнання, рекомендацій щодо їх використання.

Ігрові (рольові) проекти – образне відображення реальних процесів і явищ в сценічних формах, ігрових ситуаціях – як результат, моделювання реального об’єкту.

Інколи розв’язання навчально-наукових та дослідницьких проблем може поєднувати одночасно вказані типи проектів.

Можна виокремити кілька загальних етапів виконання проектів.

1. Організаційно-підготовчий. Учитель: мотивує учасників, формує мікрогрупи, допомагає у визначенні мети і завдань проекту кожному учневі, розробленні плану реалізації ідеї, визначає критерії оцінки діяльності учнів на всіх етапах. Учень: визначає мету і завдання проекту, розробляє план роботи, шукає необхідну для початку проектування інформацію.

2. Пошуковий. Учитель: консультує за змістом проекту, допомагає в систематизації, узагальненні матеріалів, знайомить з правилами оформлення проекту, стимулює розумову активність учнів, відстежує практичні дії виконавців і оцінює проміжні результати кожного учасника, проводить моніторинг спільної діяльності. Учень: збирає, аналізує й систематизує інформацію, обговорює її в мікрогрупах, висуває і перевіряє гіпотези, виконує практичну частину проекту, оформляє макет або модель проекту, проводить самоконтроль.

3.Підсумковий. Учитель: консультує з питань підготовки звіту про виконану роботу, захисту проекту, виступає в ролі експерта на захисті проекту, бере участь в аналізі виконаної роботи, оцінює внесок кожного з виконавців. Учень: оформляє пакет документів, інформаційний стенд за результатами проекту, готує презентацію результатів роботи.

4. Презентація результатів. Учитель: оцінює результати роботи. Учень: усвідомлює отримані результати і способи їх отримання, викладає зміст проекту (презентує проект), відповідає на запитання.

Найважливішою здобутком, який учні отримують в ході проектної діяльності, є формування здатності їх до пошукової діяльності, формування навичок публічного виступу та презентації результату своєї роботи (проектного продукту) і підтвердження власної компетентності. Уміння коротко і переконливо розповісти про себе і свою роботу є вимогою сучасного суспільства.

Захист проектів, як правило, відбувається у формі презентації (7-10 хвилин), у ході якої учень має ознайомити присутніх з результатами своєї роботи. Готуючи презентацію, учень повинен висловитися з таких основних питань: вступ (тема, мета, завдання навчального проекту), результати навчального проекту, висновки.

Оскільки виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то найвищої оцінки за такий вид навчальної роботи може заслуговувати учень, що не лише виявляє знання, а й демонструє здатність і досвід ефективного застосування цих знань. Оцінювання здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання. Окрім оцінювання продукту проектної діяльності, необхідно врахувати психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його наслідки. У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти і творчі роботи виконують накопичувальну функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виставлені тематичної оцінки.




Каталог: content -> Новини -> 2017
2017 -> Зміни до програми «Українська мова. 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою» Здійснено компетентнісний підхід щодо навчання української мови в контексті положень «Нової української школи»
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою Зміни до проекту
2017 -> 5-9 класи Зміни до проекту програми «Молдовська мова. 5-9 класи», виконані робочою групою з оновлення програми Введено компетентнісний підхід до навчання молдовської мови в контексті положень «Нової української школи»
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою 5-9 класи Пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 2017 Укладачі програми (2012 р.)
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка