Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді



Сторінка1/4
Дата конвертації07.12.2017
Розмір1.92 Mb.
  1   2   3   4
Цушко І.І.


Формування навичок захисту і збереження

репродуктивного здоров’я

учнівської і студентської молоді

Електронне видання комбінованого

використання на CD-ROM
Київ

Національна академія педагогічних наук України

Український науково-методичний центр

практичної психології і соціальної роботи


2013

УДК 159.9.316

ББК 88.88.4
Рекомендовано до друку Радою Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (протокол № 2 від 07.03.2013 р.)
Цушко І.І. Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см.

Практичний посібник «Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді» підготовлений на виконання НДР «Організаційно-методичне забезпечення діяльності психологічної служби і психолого-медико-педагогічних консультацій системи освіти» (держаний реєстраційний номер № 0111U000082), термін виконання 01.01.2011 – 31.12.2013. Тематично посібник відповідає Напряму 15 (Практична психологія) і Технічному завданню дослідження. Обсяг видання – 5,5 друкованих аркушів.

Наукова і практична актуальність тематики, що висвітлюється в тексті посібника, пов’язана з розробкою та практичною апробацією інноваційних моделей захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді.

Посібник складається із трьох розділів.

Для педагогічних працівників, викладачів, практичних психологів, соціальних педагогів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, студентів із зазначених спеціальностей.
УДК 159.9.316

ББК 88.88.4

ISBN 978-617-7118-02-1
 Український НМЦ практичної психології

і соціальної роботи, 2013



ЗМІСТ


Розділ І. Репродуктивне здоров’я молоді: поняття та фактори

впливу



4

Розділ ІІ. Сучасний стан репродуктивного здоров’я української молоді

9

Розділ ІІІ. Методики формування репродуктивної поведінки особистості


17




  1. Репродуктивне здоровя молоді: поняття та фактори впливу

Людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними


цінностями держави, визначеними Конституцією України
( 254к/96-ВР ). Майбутнє держави обумовлюється комплексом
політичних, економічних, соціальних факторів, що впливають на
демографічну ситуацію та стан здоров'я населення.
Результати аналізу змін населення за останні 10-15 років
свідчать про те, що Україна перебуває у стані глибокої
демографічної кризи, зумовленої депопуляцією, збільшенням питомої
ваги осіб похилого віку і зменшенням середньої тривалості життя.
Зазначене негативно впливає на розвиток продуктивних сил, рівень
добробуту людей та економічну ситуацію в державі.
Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров'я,
яке є невід'ємною складовою частиною здоров'я нації в цілому і має
стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку
суспільства. Комплекс заходів, здійснених протягом останніх років
у рамках Національної програми "Репродуктивне здоров'я
2001-2005" ( 203/2001 ), сприяв позитивним змінам у цій сфері.
Так, створено службу планування сім'ї, підвищився рівень
обізнаності населення щодо здорового способу життя, безпечної
статевої поведінки, відповідального батьківства, методів
профілактики непланованої вагітності, використання сучасних
методів контрацепції.
Спостерігається тенденція до зменшення кількості абортів,
зниження рівня материнської та дитячої смертності, однак ці
показники залишаються високими і значно перевищують
середньоєвропейські. Потребують розв'язання проблеми невиношування
вагітності та безпліддя, що є наслідками небезпечної статевої
поведінки і причиною значних репродуктивних втрат.
Такий стан справ зумовлює необхідність подальшого здійснення
комплексу заходів, спрямованих на поліпшення репродуктивного здоров'я населення.
Проблеми, що виникають у сфері репродуктивного здоров'я,
зумовлені:
- незадовільним соціальним становищем громадян, недостатньою
увагою до ролі інституту сім'ї, збереження традиційної культури
взаємовідносин у сім'ї як основної складової суспільства;
- недостатньою соціальною і правовою захищеністю у сфері праці,
відсутністю належного контролю за дотриманням правил і норм
охорони праці та техніки безпеки; дискримінацією жінок, особливо у
сфері приватної підприємницької діяльності, що витісняє їх у
низькооплачувані галузі або змушує шукати роботу в тіньовому секторі економіки чи за кордоном;
- недосконалістю нормативно-правової бази;
- cмертністю чоловіків працездатного віку, що у 3,6 раза
перевищує смертність жінок. Незворотні втрати чоловічого населення
у репродуктивному віці позначаються на статевому співвідношенні у
суспільстві, зумовлюючи наявність значної кількості одиноких
жінок, неповних сімей та дітей-сиріт;
- високим рівнем материнської та малюкової смертності,
пов'язаним з недостатньою поінформованістю населення щодо
здорового способу життя, відповідальної статевої поведінки,
планування сім'ї, сучасних стандартів профілактики, діагностики і
лікування хвороб репродуктивної системи, а також недостатнім
рівнем оснащення сучасним високотехнологічним обладнанням закладів
охорони здоров'я та підготовки спеціалістів, що призводить до
зниження якості медичної допомоги;
- незадовільним станом здоров'я вагітних жінок, що призводить
до збільшення кількості ускладнень під час пологів, які
спричинюють виникнення хвороб у новонароджених, а також впливають
на рівень захворюваності дітей віком до 14 років та дитячої
інвалідності;
- високим рівнем штучного переривання вагітності (19,1 на 1000
жінок репродуктивного віку), що впливає на фертильність і перебіг
наступної вагітності та пологів. Штучне переривання вагітності і
пов'язані з ним ускладнення призводять до смерті майже кожної
десятої жінки;
- незадовільним станом здоров'я підлітків, негативний вплив на
яке має поширення порнографії, пропаганда сексуального насильства,
широке рекламування шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків);
- високим рівнем безпліддя українських сімей, що можна віднести
до прямих репродуктивних втрат;
- поширеною онкогінекологічною патологією репродуктивних
органів, що є однією з основних причин смертності і призводить до
втрати значної кількості молодих жінок, які не реалізували свою
репродуктивну функцію;
- недостатнім рівнем матеріально-технічного забезпечення
закладів охорони здоров'я, що надають послуги у сфері
репродуктивного здоров'я.
Одним з основних факторів розладу репродуктивного здоров'я
населення вважаються інфекційні хвороби, що передаються статевим
шляхом, які в підлітковому та дорослому віці нерідко стають
причиною безпліддя, невиношування вагітності, онкогінекологічної
патології, а також внутрішньоутробного інфікування плода з
можливими тяжкими наслідками і навіть вадами розвитку. Прямі
репродуктивні втрати від невиношування вагітності щороку
становлять 36-40 тис. ненароджених дітей. У зв'язку з високими
темпами поширення ВІЛ-інфекції особливої важливості набуває
проблема ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, що в свою чергу пов'язана
з негативною динамікою збільшення ВІЛ-інфікованих дітей.

Пріоритетними напрямами виконання Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року є:



у соціально-економічній сфері:
- удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони
репродуктивного здоров'я сім'ї;
- пропагування сімейних цінностей, забезпечення
медикосоціальної підтримки молодої сім'ї;
- охорона здоров'я соціально незахищених верств населення;

у сфері освіти:
- розроблення та реалізація міжгалузевих стратегій, спрямованих
на пропагування, формування і заохочення до здорового способу
життя, відповідального батьківства та безпечного материнства;
- інформування населення з питань відповідального ставлення до
охорони особистого здоров'я;
- проведення просвітницьких заходів з питань охорони здоров'я,
пропагування здорового способу життя, планування сім'ї, зміцнення
репродуктивного здоров'я населення, охорони материнства, а також
профілактики онкологічних захворювань;

у сфері науки:
проведення наукових досліджень з метою:
- виявлення факторів та механізму впливу на збереження і
поліпшення репродуктивного здоров'я;
- проведення аналізу щодо стану захворюваності на туберкульоз
органів репродуктивної системи; (1).

Проблема збереження репродуктивного здоров'я за своєю значущістю, масштабністю, перспективністю, стратегічним характером на сьогодні є однією з найбільш актуальних. Провідна роль у її вивченні належить не тільки медицині, а й іншим галузям, що стосуються ре­продуктивного формування, перш за все психології, соціології, освіті, іншим відомствам та службам, науково-теоретичний здобуток яких стає генератором нових профілактичних, корекційних і терапевтичних технологій.

Заслуговуючи на особливу увагу, репродуктивне здоров'я спонукає до розгляду цієї важливої проблеми з різних аспектів із залученням ряду медичних, психологічних, соціаль­них, виховних, економічних та організаційних заходів. Тому допомога, спрямована на охо­рону репродуктивного здоров'я, повинна бути орієнтована не тільки на забезпечення контролю за станом статевого розвитку та функці­онуванням репродуктивної сфери, але й на популяризацію й пропаганду здорового спо­собу життя і важливості цих аспектів для ста-ну репродуктивного здоров'я у майбутньому, формування безпечної репродуктивної поведінки та адекватної репродуктивної мотивації, закладання основ відповідального батьківства як головних складових системи планування сім'ї та виховання дітей.

Здоров'я та його невід'ємний компонент - репродуктивне здоров'я - значною мірою визначається умовами розвитку молоді на різних етапах онтогенезу, тому надання якісної та всебічної допомоги на всіх етапах їхнього життя із залученням фахівців багатьох галузей, у тому числі й психологів, є запорукою збереження та оптимізації репродуктивного здоров'я. Для успішної реалізації такої допомоги необхід­ним є проведення наукових досліджень з вивчення сучасного стану репродуктивного здо­ров'я, визначення основних факторів ризику його порушень, розроблення науково обґрунтованих заходів профілактики та їх здійснення; залучення громадських організацій до збе­реження репродуктивного здоров'я, вивчення світового досвіду з цих питань.

Загальноприйнятим є виокремлення на життєвому шляху людини особливих вікових періодів, на які припадають найбільш істотні зміни, коли організму висуваються підвищені вимоги, з якими він не завжди може впоратися, що, у свою чергу, може призвести до різноманітних розладів та перешкоджати повноцінному функціонуванню особистості. Одним з яскравих прикладів таких періодів є період початку статевого життя та вступ у шлюб, особливо для жінок, під час якого відбуваються не тільки психофізіологічні перебудови організму, а й психосоціальні зміни особистісних орієнтацій, цінностей та установок.

В умовах соціальної напруженості та роз­шарування суспільства, різкого падіння життєвого рівня населення та інших наслідків кризового періоду сьогодні саме молодь є од­нією з найбільш соціально уразливих груп населення, яка, з одного боку, є майбутнім будь-якої держави, її економічним, демографічним, культурним потенціалом, а з іншого боку - постає перед великою кількістю особливих проблем, що виникають унаслідок про­цесів входження в нове соціальне середовище та опанування нових соціальних ролей, бажання випробувати нові та часто ризиковані переживання, схильності до нездорового спо­собу життя, що призводить не тільки до погіршення їх психічної та соціальної адаптації, а й ставить під загрозу особисте загальне та репродуктивне здоров'я, а також здоров'я всьо­го сучасного і майбутнього поколінь .

Формування репродуктивного здоров'я - дуже складний і тривалий процес, тому що значною мірою визначається умовами розвитку людини, починаючи ще з особливостей пере­бігу внутрішньоутробного періоду. Найбіль­ше навантаження на репродуктивне здоров'я припадає на дітей підліткового віку та мо­лодь, оскільки в цьому віці відбувається бур­хливий розвиток індивіда як на соматичному, так і на психічному рівнях з формуванням усіх функціональних систем організму, в тому числі й репродуктивної, а також із становленням когнітивної, емоційно-ціннісної сфер та формуванням цілісної особистості. Саме в цей період відбувається активний розвиток репро­дуктивної сфери та формуються основи ре­продуктивної поведінки. Тому зрозуміло, що одним із першочергових завдань сучасного суспільства є охорона здоров'я дівчат та хлопців, адже гармонійний розвиток у ранньому репродуктивному пері­оді багато в чому визначає наступне їхнє життя у фізіологічному, психологічному та соціальному аспектах (2).

На основі результатів ряду досліджень (3) встановлено, що сучасний стан здоров'я мо­лоді, який з року в рік погіршується, зумовлений не лише низьким економічним рівнем сімей, фізичними та психоемоційними навантаженнями, наявністю стресових ситуацій та іншими чинниками. Провідну роль відіграють і виявлені ознаки кризових явищ в ідеологічній та духовній сферах підлітків та молоді, наявність поширення шкідливих звичок та ризикової поведінки серед цієї категорії. До вагомих факторів, що впливають на стан репродуктивного здоров'я молоді, слід віднести й такі психосоціальні чинники, як вільне ставлення до шлюбу; недостатній рівень загальної та репродуктивної культури населення; високий рівень штучного переривання вагітності, що (особливо у ранньому репродуктив­ному віці) ставить під загрозу репродуктивні можливості жінки у майбутньому; трансфор­мацію репродуктивної поведінки, що призводить до збільшення частоти захворювань, які передаються статевим шляхом, та непланованої вагітності, яка супроводжується великою кількістю ускладнень та недостатньою психо­логічною та соціально-економічною підготов­леністю молодих жінок до материнства і створення сім'ї. Усе це свідчить про низький рівень морально-етичних засад і санітарно-гігієнічних знань молоді, що сприяє розвитку неадекватних партнерів репродуктивної поведінки та порушення репродуктивного здоров'я в цілому.


Література:

1. Державна програма "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 р.



  1. Бацилєва О. В. Медико-психологічні особливості репродуктивного здоров'я молоді у сучасних умовах / О. В. Бацилєва // Збі–ник наукових праць Інституту психології ім. Г. С Костюка / [за ред. С. Д. Максименка]. - Т. X. Ч. 9. К, 2008. - С. 63-72.

  2. Бояркина Ю. В. Культура здоровья как фактор развития социально-демографической ситуации в современном российском обществе / Ю. В. Бояркина // Вопросы культурологи. - 2007. - № 7. - С. 29-33.


2. Сучасний стан репродуктивного здоровя української молоді

Не дивлячись на постійну увагу з боку держави до соціальних програм, спрямованих на підтримку сім'ї, процес депопуляції продовжує ускладнювати демографічну ситуацію в країні. За даними Національної ради з питань охорони здоров'я, цю тенденцію вдалося покращити тільки у 2009 р., коли вперше було зафіксовано найменший показник рівня смертності. У 2009 р. померло на 47,7 тис. осіб менше ніж у 2008 р.

Слід зазначити, що депопуляція має місце також в багатьох інших європейських країнах (Польщі, Італії, Молдові, Німеччині, Румунії, Естонії тощо), однак саме в Україні зафіксовано найвищий коефіцієнт природного скорочення населення (у 2009 р. він становив 4,2 %о).

Негативні тенденції щодо відтворення населення призвели до різкого зниження рівня народжуваності, який вдалося дещо стабілізувати у 2002 р. Відтоді загальний коефіцієнт народжуваності почав поступово зростати: 8,1 на 1000 населення в 2002 р.; 9,8 - у 2006 р.; 11,1 - у 2009 р. Однак народжуваність все ще в 1,4 рази нижча за смертність, що потребує активних дій з боку держаних органів влади. Мова йде про необхідність подолання наявних негативних тенденцій скорочення чисельності населення, посилення інституту родини та збільшення державної підтримки молодих сімей, на долю яких припадає значна кількість всіх дітонароджень.

Також відбуваються помітні зрушення у структурних характеристиках народжуваності: підвищилася частка позашлюбних народжень та середній вік матері при народженні дитини. Значною є частка дітей, народжених поза шлюбом, яка в 2009 р. становила майже п'яту частину від усіх новонароджених (1).

Збільшення частки дітей, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, обумовлене не лише позашлюбним народженням дітей, але й поширенням незареєстрованих шлюбів, які стали досить розповсюдженим явищем і, виходячи з досвіду західних країн, матимуть тенденцію до стабілізації. Позашлюбна народжуваність найвища у наймолодших вікових групах жінок та переважно є наслідком ранніх і часто небажаних вагітностей. Якщо у 2005 р. частка позашлюбних народжень у матерів віком до18 років включно становила 41,6 %, то в 2009 р. - 44,3 %.

Нині кожна шоста дитина народжується з відхиленнями здоров'я, в першу чергу, через погану спадковість. Часто, вступаючи у репродуктивний вік, майбутні батьки вже мають низку захворювань. За даними МОЗ України, лише за останні 5 років загальна захворюваність молодих жінок зросла на 20,6 % і наразі становить 20 659,0 на 1000 дівчат віком 15-17 років. При цьому зросла частота хвороб, які в перспективі можуть ускладнювати перебіг вагітності, пологів та формувати високі показники материнських і плодових репродуктивних втрат: хвороб крові та кровотворних органів - 29,1 %, розладів менструацій -14,8 %, хвороб сечостатевої системи - 9,5 %.

Стан репродуктивного здоров'я також залежить від сексуальної активності та способу життя молоді. Часто ризикована поведінка, нерозбірливі статеві стосунки, рання вагітність призводять до негативних наслідків. Так, заданими медичних закладів, щорічно з понад 12 млн зареєстрованих випадків захворювань на хвороби, що передаються статевим шляхом, близько 3 млн припадають на жінок віком 14-17 років.



Серед інфекцій, що передаються статевим шляхом, за період 2001-2009 рр. на фоні зменшення частоти реєстрації сифілісу і гонококової інфекції спостерігається зростання частоти реєстрації хламідійної інфекції і особливо урогенітального мікоплазмозу (див. рис. 2.1).


Рис 2.1. Частота захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, у жінок на 100 000 відповідного населення
Небезпечність цих захворювань полягає в тому, що вони досить важко діагностуються і протікають в хронічній формі, а технології дослідження є високо затратними, тому більшість населення в умовах економічної кризи не мають можливостей на обстеження. Існуючі тенденції за окремими віковими групами наведені у табл. 2.2 та 2.3.

Привертає увагу той факт, що захворюваність на сифіліс у 2009 р. серед дівчат віком 15-17 років (17,6 на 100 тис. дівчат відповідного віку) була у 3 рази вищою ніж у хлопців (7,5 на 100 тис. юнаків відповідного віку). Загалом найвищий рівень захворюваності на вищезазначені хвороби припадає на вік найбільшої сексуальної активності молоді - 20-29 років.

Серед окремих вікових груп жіночого населення звертають на себе увагу жінки працездатного віку, серед яких 88% відносяться до фертильного віку.

Особливості сексуальної активності серед підлітків, зменшення віку початку статевих стосунків на тлі несприятливих соціально-економічних факторів, лібералізація поглядів на статеву поведінку призвела до її деформації, зростання кількості окремих захворювань, що передаються статевим шляхом, збільшення чисельності інфікованих ВІЛ, наркоманів. Безумовно, все це є підґрунтям погіршення стану репродуктивного здоров'я населення.

За останні 5 років показник захворюваності на сифіліс та гонорею знизився більш ніж у 2 рази. У дівчат показник на сифіліс у 3,2 рази перевищує показник хлопців: 2008 р. - 0,2 та 0,07 на 1000 осіб .

На тлі зниження захворюваності на сифіліс, гонорею, хламідійні хвороби спостерігається зростання захворюваності на трихомоніаз та мікоплазмоз серед дівчаток до 14 років. У дівчат 15-17 років вдалося досягнути зниження частоти розвитку сифілісу, гонореї та трихомоніазу, проте збільшилася частота хламідіозу. При цьому слід зазначити, що хоча показники захворюваності на венеричні хвороби серед дітей та підлітків набули стабільного зниження, однак є високими у порівнянні з країнами Європейського регіону.




Каталог: psyhology -> files
files -> Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби І пмпк
files -> Програма для дітей початкової школи «Розвиток уваги» пояснювальна записка
files -> Стрес. Психологічні техніки подолання
files -> Основи здорового способу життя
files -> Комплексне заняття з дрібної моторики
files -> Підготувала практичний психолог сш №320 Кирийок Тетяна Михайлівна
files -> Усвідомлений вибір професії, як запорука життєвого успіху
files -> Венеричні хвороби та інфекції, що передаються статевим шляхом
files -> Профілактика дитячого травматизму в школі
files -> Книга формування сексуальної культури молоді київ 2004


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка