Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки



Сторінка11/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.74 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

- розробити систему практичних завдань для формування самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників напряму підготовки 6.060101 «Будівництво».

- перевірити ефективність визначених чотирьох організаційно-педагогічних умов в удосконаленій методиці формування самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у процесі вивчення фахових дисциплін «Іноземна мова», «Іноземна мова за професійним спрямуванням» та «Архітектура будівель і споруд».

Одним із основних завдань, що вирішувались в процесі дослідження, було визначення методів дослідження. Використання сукупності методів дослідження, спрямоване на цілком конкретні цілі. Щодо рівнів сформованості самоосвітньої компетентності майбутніми інженерами-будівельниками, то вони полягали у тому, щоб перевіряти істинність та дієвість теоретичних положень, які мають відношення до об’єкта цієї теорії; розробляти й уточнювати їхній зміст, а також застосовувати на практиці. У цілеспрямованому застосуванні методів як єдиного інструмента дослідження особливу роль відігравала системна якість. Тобто, система правил відбору методів і способів характеристики досліджуваної сукупності.

Основними загальнонауковими методами пізнання, які використовуються при дослідженні, є дві групи методів. Перша група одержала назву емпіричні методи. За допомогою методів зазначеної групи здійснюється пошук фактичного матеріалу.

Найбільш універсальними та загальнозначущими прийомами емпіричного дослідження є різні види спостережень, опитувань, вивчення документів і результатів діяльності, експеримент [160]. Використовуючи ці методи на початку дослідження рівня сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, вивчались окремі його аспекти, їхнє співвідношення та деякі залежності.

Проте, на певному етапі дослідження емпіричні методи не забезпечують у повному обсязі вирішення завдань пізнання внутрішніх, найчастіше зовнішньо не помітних зв’язків і відносин, що мають місце в процесі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників. Тоді виникає необхідність використання інших методів дослідження, які одержали назву теоретичних.

За допомогою теоретичних методів здійснюється опрацювання отриманих емпіричних даних. Вони дали можливість у сукупності емпіричних даних визначити і розглянути сутність явища або процесу, виявити закономірності їхнього функціонування. Основними теоретичними засобами розвитку, збагачення та поглиблення наукових, у тому числі педагогічних, знань є методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, аналогії, порівняння, абстрагування, формалізації та інші загальнонаукові прийоми [160]. Особливості досліджуваного педагогічного процесу, цілі та завдання дослідження викликають зміни як у змісті самих методів, так і в процедурі їхнього використання. Тому щодо пізнання теорії та практики формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників вони стають спеціальними методами пізнання.

Комплексному й ефективному вивченню педагогічних явищ сприяє використання такого наукового методу дослідження, як педагогічний експеримент. Він застосовується для об’єктивної і доказової перевірки достовірності основної гіпотези дослідження. Методика, основні умови ефективного проведення дослідження та інші проблеми, пов’язані з проведенням дослідної роботи та педагогічного експерименту, знайшли своє місце у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі [160].

Ефективність роботи з експериментальної перевірки педагогічних умов формування професійної компетентності було сплановано визначати як на початку експерименту, так і після його закінчення. Поточний контроль мав на меті стежити за ходом експерименту та своєчасно вносити в нього необхідні корективи, а також передбачав проведення спостереження за діяльністю студентів експериментальної та контрольної груп, проведення замірів рівня сформованості самоосвітньої компетентності тощо.

На третьому – заключному етапі (2014 – 2015 рр.) проводилися аналіз, зіставлення початкових і кінцевих даних, що характеризують самоосвітню компетентність майбутніх інженерів-будівельників; обробка й узагальнення отриманих результатів; формування висновків і пропозицій; розробка комплексу занять щодо підвищення ефективності формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; підготовка до обговорення отриманих результатів у формі доповідей.

Завершальний контроль мав на меті виявити ефективність експерименту та передбачав зіставлення початкового та кінцевого рівнів сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників експериментальної групи, а також порівняння отриманих даних з даними контрольної групи.

У процесi формування самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників напряму підготовки 6.060101 «Будівництво» під час вивчення фахової дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням», були визначенi та охарактеризовані наступні критерії (аксіологічно-мотиваційний, організаційно-процесуальний, операційно-діяльнісний та особистісний) рівня сформованості самоосвітньої компетентності.

У межах формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників під час констатувального та формувального експериментів рівнів сформованості самоосвітньої компетентності застосовувалися підібраний комплекс завдань.

Основним центром зосередженості нашої уваги, був розвиток мотиваційно-ціннісних орієнтацій, який значною мірою визначає рівень самоосвітньої діяльності майбутніх інженерів-будівельників. Це вимагало принципової зміни методичних і звичайно педагогічних підходів до організації навчального процесу, перенесення уваги на проблемно-пошукове навчання з інформаційного. Ми враховували, що система вищої професійної освіти зможе допомогти студентам, опанувати творчі способи розв’язання професійних і життєвих проблем, сформувати уміння критичного аналізу й самостійного прийняття доцільних рішень, розвинути особистісну й предметну рефлексію. Для визначення сформованості мотиваційно-ціннісного компонента ми використовували метод опитування (додаток К), що пояснюється тим, що мотивація або є, або її немає а також, на навчально-методичному рівні ми розробили багаторівневий комплекс вправ з використанням дидактичних ігор.

Отримані результати було зведено у таблицю 3.1, аналіз даних якої свідчить, що результати опитування показали у всіх групах досить високий рівень сформованості самоосвітньої компетентності на основі мотиваційно-ціннісного компоненту. (табл.3.1).


Таблиця 3.1

Динаміка рівнів сформованості самоосвітньої компетентності

за аксіологічно-мотиваційним критерієм


Тип Гр.

До експерименту

Після експерименту




Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Е

7,94%

17,46%

74,60%

33,33%

52,38%

14,29%

К

6,34%

14,30%

79,36%

12,69%

20,63%

66,68%

Отже, як показали результати формувального експерименту рівні сформованості самоосвітньої компетентності на основі мотиваційно-ціннісного компоненту за аксіологічно-мотиваційним критерієм у студентів експериментальних груп зосереджені на творчому та продуктивному. Проте у студентів контрольної групи – в основному на репродуктивному рівні. Позитивна динаміка формування зазначеної компетентності обумовлюється ефективністю реалізації імплементованих складових професійної діяльності.

Для перевірки рівнів сформованості самоосвітньої компетентності за організаційно-процесуальним критерієм пропонувалися тестування, переклад, переказ, відповіді на запитання (додаток Л).

Розроблені зразки завдань під час констатувального експерименту мали здебільшого репродуктивний та частково продуктивний характер. Проте підбірка завдань під час формувального експерименту носила переважно творчий характер, оскільки вони були впроваджені після реалізації модернізованої методики (ускладнені тестові завдання, обговорення проблемних ситуацій). Отримані результати було зведено у таблицю 3. , аналіз даних якої свідчить, що результати комп’ютерного тесту показали у всіх групах досить високий рівень сформованості згаданих знань (табл.3.2 ).


Таблиця 3.2

Динаміка рівнів сформованості самоосвітньої компетентності

за організаційно-процесуальним критерієм


Тип Гр

До експерименту

Після експерименту




Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Е

14,28%

34,92%

50,80%

36,50%

57,14%

6,36%

К

12,69%

28,57%

58,74%

23,80%

39,70%

36,50%

Одержані результати рівня сформованості самоосвітньої компетентності на основі організаційно-технологічного компоненту за організаційно-процесуальним критерієм засвідчили ефективність реалізації складових професійно-діяльнісного середовища. При подальшій перевірці рівня сформованості навчально-інтелектуальних умінь; комунікативних вмінь; умінь орієнтуватися в інформаційних потоках; зрізу знань на формувальному етапі експерименту ми запропонували психологічну діагностику, інсценування, метод «мозковий штурм» (додаток М). Результати експерименту продемонстрували значні покращення як рівня сформованості загальної самоосвітньої компетентності, так і вмінь складати ділову документацію інженера-будівельника. Такі досягнення підтверджують ефективність вправ. (табл. 3.3).


Таблиця 3.3 .

Динаміка рівнів сформованості самоосвітньої компетентності

за операційно-діяльнісним критерієм


Тип Гр.

До експерименту

Після експерименту




Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Е

19,05%

25,40%

55,55%

42,86%

44,44%

12,70%

К

15,88%

20,63%

63,49%

23,82%

30,15%

46,03%

Показники таблиці продемонстрували, що рівень знань з навчальних дисциплін в основному на творчому та продуктивному рівнях, що дало підстави вважати ефективну реалізацію складових професійно-діяльнісного середовища.

Відповідно до особистісного критерію під час формувального експерименту було запропоноване студентам наступні тести: «Чи вмієте ви вести ділові переговори?», «Ваш стиль ведення переговорів», «Ваше вміння слухати». Зазначимо, що метою вищезгаданих тестів була перевірка рівнів сформованості вмінь за особистісним критерієм, а саме: самооцінка власних здатностей самоосвітньої діяльності; рефлексія; культура мовлення; самоконтроль, наполегливість, відповідальність (табл.3.4 ).
Таблиця 3.4

Динаміка рівнів сформованості самоосвітньої компетентності

за особистісним критерієм


Тип Гр.

До експерименту

Після експерименту




Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Творчий

Продук

тивний


Репродук

тивний


Е

11,11%

15,87%

73,02%

31,75%

38,09%

30,16%

К

9,52%

12,70%

77,78%

15,88%

22,22%

61,90%

Отримані показники продемонстрували, що рівень ініціативності та самостійності у ділових стосунках в основному на високому та середньому рівнях.

Результати експерименту були підраховані та зведені у рівневі таблиці, що продемонструвало перевагу продуктивного рівня сформованості знань та вмінь самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців експериментальної групи і домінування репродуктивно-продуктивних рівнів у контрольній групі, що підтвердило ефективність реалізації удосконаленої методики.


3.2. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.
Будь-яка експериментальна робота передбачає перевірку заявленої гіпотези та порівняння результатів констатувального і формувального етапів експериментальної роботи. Проведений аналіз дозволив оцінити ефективність визначених організаційно-педагогічних умов шляхом аналізу динаміки різних рівнів сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

Відповідно до визначених знань та вмінь – цілеспрямованість; потреба в самоосвіті та у творчому самовиразі; професійні-ціннісні орієнтації, професійне ставлення і самоставлення; розгляд цінностей як засобу реалізації самомотивації, вміння планувати свою діяльність; вміння створювати умови успішного виконання діяльності; навчально-інтелектуальні уміння; уміння орієнтуватися в інформаційних потоках; техніка читання, математичні, граматичні уміння, культура мовлення; уміння самоконтролю власної самоосвітньої діяльності, рефлексія; комунікативні якості, наполегливість, самостійність, відповідальність; уміння виявляти в самоосвітній діяльності позитивні та негативні моменти. було прослідковано динаміку їхньої сформованості (табл.3. 5).



Таблиця 3. 5

Динаміка сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки за критеріями


Рівні сформованості самоосвітньої

компетентності



Експериментальна група

Контрольна група

Е (n= 63 особи)

К (n= 63 особи)

Констат. етап

Формув. етап

Констат.

етап


Формув.

етап


осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%


Аксіологічно-мотиваційний критерій

творчі

5

7, 94

21

33,33

4

6,34

8

12,69

продуктивні

11

17, 46

33

52,38

9

14,30

13

20,63

репродуктивні

47

74, 60

9

14,29

50

79, 36

42

66,68

Організаційно-процесуальний критерій

творчі

9

14,28

23

36,50

8

12,69

15

23,80

продуктивні

22

34,92

36

57,14

18

28,57

25

39,70

репродуктивні

32

50,80

4

6,36

37

58,74

23

36,50

Каталог: bitstream -> NAU -> 19100
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> О. В. Шевчук-Клюжева Національний авіаційний університет мовна політика: особливості визначення та вживання терміна Реферат


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка