Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки



Сторінка12/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.74 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20

Операційно-діяльнісний

творчі

12

19,05

27

42,86

10

15,88

15

23,82

продуктивні

16

25,40

28

44,44

13

20,63

19

30,15

репродуктивні

35

55,55

8

12,70

40

63,49

29

46,03

Особистісний

творчі

7

11,11

20

31,75

6

9,52

10

15,88

продуктивні

10

15,87

24

38,09

8

12,70

14

22,22

репродуктивні

46

73,02

19

30,16

49

77,78

39

61,90

В експериментальній частині педагогічного дослідження, з метою співставлення результатів констатувального та формувального експериментів, кількісні показники було представлено у вигляді схематичних діаграм (рис.3.1.– 3.4.).



Для зручності графічного зображення діаграм, знання та вміння самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників були номіновані за чотирма критеріями, а саме:

сформованість мотивації до самоосвітньої діяльності; потреба в самоосвіті та у творчому самовираженні; наявність інтересу до професійно-спрямованих дисциплін; самезаохочування; аксіологічно-мотиваційний (1);

вміння планувати свою діяльність; вміти створювати умови успішного виконання діяльності; самостійність – за організаційно-процесуальним (2);

навчально-інтелектуальні уміння; комунікативні вміння; уміння орієнтуватися в інформаційних потоках; зріз знань – за операційно-діяльнісним (3);

самооцінку власних здатностей самоосвітньої діяльності; рефлексію; культуру мовлення; самоконтроль, наполегливість, відповідальність – за особистісним (4).

Рис.3.1 Результати констатувального експерименту у групі Е

Рис.3.2 Результати констатувального експерименту у групі К



Рис.3.3 Результати формувального експерименту у групі Е



Рис.3.4 Результати формувального експерименту у групі К



У нашому дослiдженні ми використовували t-критерій Стьюдента як метод статистичної перевірки гіпотез (статистичних критеріїв), пов'язаних з перевіркою рівності середніх значень у двох вибірках (контрольній групі та експериментальній). Метод оцінювання достовірності відмінностей середніх арифметичних за достатньо ефективним параметричним критерієм Стьюдента призначений для розв'язання одного із завдань, що найчастіше спостерігаються при обробленні даних виявлення достовірності відмінностей між двома або більше рядами значень. [42]. У процесі нашого експерименту t-критерій Стьюдента був застосований для обчислення емпіричного значення t-критерію в ситуації перевірки гіпотези про відмінності між двома залежними вибірками (контрольної групи та експериментальної). Розрахунки проводилися за формулами для перевірки достовірності отриманих результатів сформованості у майбутніх інженерів-будівельників знань та вмінь самоосвітньої компетентності за вищеозначеними критеріями.

Результати математичної обробки рівня сформованості самоосвітньої компетентності за аксіологічно-мотиваційним критерієм, які нами вираховувалися за такою формулою: xa=, де xa – середнє арифметичне значення, xзначення оцінного балу, n – кiлькість студентів (контрольна група – 63, експериментальна група– 63.

Для контрольної групи студентів з будівництва сформованість вмінь на формувальному етапі експерименту підраховувалася, згідно вище зазначеної формули та зведеної таблиці 3.7.

Таким чином, Xa = =3,5

Для експериментальної групи підрахунки набувають наступного вигляду: Xa = = 4,5.

Загальна дисперсія вибірки для згрупованих варіантів розраховувалася за формулою: = .



Для контрольної групи підрахунки набувають наступного вигляду:

= =0,5. Отже, = 0,5.

Для експериментальної групи підрахунки набувають наступного вигляду:



==0,5. Отже, = 0,5.

У нашому дослідженні було враховане середнє квадратичне відхилення як оцінка випадкової помилки, яке позначається “S”. Розрахунки такого відхилення у нашому дослідження згідно формули:

S=.

Для контрольної групи математичні розрахунки мали такий вигляд:

S = = 0,7

Для експериментальної групи підрахунки набувають наступного вигляду:

S = = 0,7.

У нашому дослідженні був розрахований коефіцієнт варіації за середнім квадратичним відхиленням, який ми позначали символом та за формулою:



= 100%.

Для контрольної групи підрахунки набувають наступного вигляду:



= 100% = 20 %.

Для експериментальної групи підрахунки набувають наступного вигляду: = 100% = 15 %.



Крім того, у нашому дослідженні підраховувалась істотність відмінностей коефіцієнта варіації, який ми позначали символом , та за формулою для експериментальної групи: = . Таким чином, підрахунки були наступними: = = 7.

Отже, на основі отриманого розрахункового результату, можна зробити висновок про їх достовірність, адже, згідно формули розрахунку, якщо 3, результати є достовірними. У нашому дослідженні = 7, отже, 7 3. Таким чином, дані статистичної обробки сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників за аксіологічно-мотиваційним критерієм можна зобразити у таблиці 3.6.


Таблиця 3. 6


Каталог: bitstream -> NAU -> 19100
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> О. В. Шевчук-Клюжева Національний авіаційний університет мовна політика: особливості визначення та вживання терміна Реферат


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка