Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки


Результати статистичної обробки сформованості самоосвітньої компетентності за аксіологічно-мотиваційним критерієм



Сторінка13/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.74 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20
Результати статистичної обробки сформованості самоосвітньої компетентності за аксіологічно-мотиваційним критерієм

Група





S

(%)



К, n=63

3,5

0,5

0,7

20




Е1, n=63

4,5

0,5

0,7

15

5

Провівши експериментальне дослідження та математичні розрахунки із застосуванням t-критерія Стьюдента зобразимо узагальнені показники ефективності розробленої нами методики формування самоосвітньої- компетентності для майбутніх інженерів-будівельників у таблиці 3.7.



Таблиця 3.7

Узагальнені показники сформованості самоосвітньої компетентності

майбутніх інженерів-будівельників



п/п

Знання та вміння самоосвітньої компетентності за критеріями

Рівні

Значення показників

t - критерій Стьюдента










Е

К







аксіологічно-мотиваційним

Творчий

33,33

12,69

3,3

5,0

Продуктивний

52,38

20,63

Репродуктивний

14,29

66,68



організаційно -процесуальним

Творчий

36,50

23,80

3,3

5,0

Продуктивний

57,14

39,70

Репродуктивний

6,36

36,50

Продовження таблиці 3.7



операційно-діяльнісним

Творчий

42,86

23,82

3,3

6,5

Продуктивний

44,44

30,15

Репродуктивний

12,70

46,03



особистісним

Творчий

31,75

15,88

3,3

7,9

Продуктивний

38,09

22,22

Репродуктивний

30,16

61,90

Таким чином, кількість студентів творчого рівня оволодіння знаннями за аксіологічно-мотиваційним критерієм в експериментальній вибірці порівняно з контрольною зросла на 20,64%; кількість студентів творчого рівня оволодіння вміннями за організаційно-процесуальним критерієм в експериментальній вибірці порівняно з контрольною зросла на 12,70%; кількість студентів творчого рівня оволодіння вміннями за операційно-діяльнісним критерієм в експериментальній вибірці порівняно з контрольною зросла на 19,04%; кількість студентів творчого рівня оволодіння вміннями за особистісним критерієм в експериментальній вибірці порівняно з контрольною зросла на 15,87%.



Результати статистичного аналізу на основі використання t-критерію істотності відмінностей Стьюдента підтвердили стійку тенденцію зростання якості формування самоосвітньої компетентності за аксіологічно-мотиваційним критерієм – 5 проти 3,3; за організаційно-процесуальним5 проти 3,3; за операційно-діяльнісним6,5 проти 3,3; за особистісним7,9 проти 3,3.

Оскільки самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників складається з компонентів, то знайдемо цілісний показник сформованості самоосвітньої компетентності після проведення формувального експерименту шляхом вирахування середнього арифметичного значення на кожному з рівнів сформованості за її компонентами.



Таким чином, в експериментальній групі середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на творчому рівні становить:

28,88%. Аналогічно в контрольній групі середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на творчому рівні становить: 15,23%. Отже, середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на творчому рівні в експериментальній групі значно перевищує загальний показник середнього арифметичного в контрольній на 13,65% в експериментальній групі (28,88% – 15,23% = 13,65%).

Відповідно в експериментальній групі середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на продуктивному рівні становить: 36,81%. Аналогічно в контрольній групі середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на продуктивному рівні становить: 22,54%.

Отже, середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на продуктивному рівні в експериментальній групі значно нижче загального показника середнього арифметичного в контрольній на 14,27% в експериментальній групі (36,81%−22,54%=14,27%).



Далі, в експериментальній групі середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на репродуктивному рівні становить: 12,70%. Аналогічно в контрольній групі середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на репродуктивному рівні становить: 42,22%. Отже, середнє арифметичне компонентів самоосвітньої компетентності на репродуктивному рівні в експериментальній групі значно нижче загального показника середнього арифметичного в контрольній на 29,52% в експериментальній групі (42,22%−12,70%=29,52%).

Отже, отримавши результати підрахунків середнього арифметичного компонентів сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників після констатувального експерименту та формувального експериментів можемо зробити висновок про ефективність реалізованих складових – організаційно-педагогічних умов, модернізованої методики в частині її професійної спрямованості професійно-діяльнісного середовища та результативність спроектованої структурно-функціональної моделі.

Зробивши детальний аналіз підрахунку результатів констатувального та формувального експериментів, можна зробити висновок, що на етапі формування мотивації до самоосвітньої діяльності; потреби в самоосвіті та у творчому самовираженні; наявності інтересу до професійно-спрямованих дисциплін; самозаохочення в експериментальних групах простежується динаміка покращення успіхів. Студенти покращили свої знання піднявшись з репродуктивного на продуктивний та творчий рівні. В той час у контрольній групі студенти залишились майже на тому ж продуктивному та репродуктивному рівнях. Варто зробити висновок, що таким результатам сприяли психологічне тестування та багаторівневий комплекс вправ на відпрацювання ставлення інтересу до самоосвітньої діяльності, лексики за професійним спрямуванням темі «Освіта» та «Культура».

Проведений аналіз динаміки змін у ступені сформованості вмінь планувати свою діяльність; вміти створювати умови успішного виконання діяльності; самостійності показав, що в експериментальній групі зовсім не було студентів з високими показниками, але, впровадивши комплекс тренінгових завдань, рівень зріз до творчого та продуктивного за рахунок зниження репродуктивного рівня. В той час, як у контрольній групі все залишається майже на тому ж самому рівні. Це свідчить про ефективність запропонованих проблемних завдань по темі «Мистецтво», комбіноване разом із відеоматеріалами. Наступним не менш важливим компонентом для формування самоосвітньої компетентності є діалогічне та монологічне мовлення, що виступає базовим компонентом у веденні переговорів та у співпраці з іноземними і вітчизняними партнерами. До проведення експерименту рівень був на продуктивному та репродуктивному рівнях, а після застосування комплексу комунікативних ситуативних вправ підвищився до продуктивного.

Отримані результати навчально-інтелектуальних умінь; комунікативних вмінь, умінь орієнтуватися в інформаційних потоках; зрізу знань засвідчують достовірність результатів комплексу проблемних завдань за темою «Дизайн сучасного аеропорту». Результати свідчать про значні покращення навчально-інтелектуальних умінь майбутніх інженерів-будівельників після виконання студентами напряму підготовки бакалавру 6.060101 «Будівництво» в експериментальній групі у порівнянні з констатуючим етапом експерименту. Студенти контрольної групи продемонстрували незначні покращення.

Щодо вмінь самооцінки власних здатностей самоосвітньої діяльності; рефлексії; культури мовлення; самоконтролю, наполегливості, відповідальності то після проведення експерименту показники значно зросли в експериментальній групі від репродуктивного рівня до продуктивного та творчого. А у контрольній групі все залишилося майже на тому ж рівні.

Отже, аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи при реалізації організаційно-педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки під час формувального експерименту та результати використання критерію t-критерію Стьюдента засвідчили існування статистично значимих різниць у рівнях сформованості самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників.

Найбільш інтенсивні позитивні зміни в рівнях дослідженої самоосвітньої компетентності виявлено в експериментальній групі Е, після – група К. Така ситуація зумовлена тим, що у групі Е під час дослідження перевірялися всі чотири запропоновані організаційно-педагогічні умови, а у контрольній групі К жодна з них не реалізовувалася.

Отже, кількісні та якісні результати формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників в експериментальних групах на противагу контрольній доводять висунуту гіпотезу дослідження, яка полягала у тому, що в процесі професійної підготовки ефективність самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників підвищилася за впровадженням визначених нами організаційно-педагогічних умов.

Після проведеного дослідження з майбутніми інженерами-будівельниками були проведені бесіди з метою виявлення їх думки щодо необхідності та доречності корекції їхньої самоосвітньої компетентності. Студенти виказали не аби яку зацікавленість та позитивне ставлення до такої форми підвищення кваліфікації кадрів міжнародного партнерства як важливої складової професійного розвитку, самовдосконалення та підвищення рівня самоосвітньої компетентності. Результати, що були отримані при формуванні та розвитку всіх складових самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, засвідчують педагогічну доцільність обґрунтованого процесу та ефективність удосконаленої методики формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

Таким чином, використання розробленої структурно-функціональної моделі та удосконаленої методики формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у практичній педагогічній діяльності викладача дозволяють підвищити й сформувати здатності до самоосвітньої діяльності майбутніх інженерів-будівельників у професійній діяльності.


Каталог: bitstream -> NAU -> 19100
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> О. В. Шевчук-Клюжева Національний авіаційний університет мовна політика: особливості визначення та вживання терміна Реферат


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка