Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки



Сторінка7/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.74 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

Аксіологічно-мотиваційний критерій та його показники.

Показники

Характерні особливості даного показника

Загальна спрямованість студентів на пізнання і

- вміння усвідомлювати сутність самоосвітньої діяльності;

Продовження таблиці 2.2

самоосвітню діяльність

- пізнавальна потреба;

- обрання власної траєкторії навчання для реалізації.

самоосвітньої діяльності;



- самоорганізація;

- вміння складання планів


Сформованість внутрішньої мотивації до самоосвітньої діяльності

- зацікавленість до навчальних дисциплін;

схильність самостійно виконувати завдання навчальної діяльності;

- цілеспрямованість;

- самоконтроль;

- самомотивація

Характер емоційного ставлення до самоосвітньої діяльності

- позитивні емоції у навчанні та самоосвітній діяльності;

наявність досвіду у вирішенні практичних завдань;

- самовдосконалення;

- пізнавальна потреба

Особистісні позитивні якості і властивості майбутнього інженера-будівельника


- вихованість – переконаність;

- уміння володіти собою – такт;

- ввічливість – доброзичливість;

- гуманність і життя як , як вищі цінності, які необхідно захищати і берегти;

- почуття міри – кредо стародавніх греків;

- гідність – відчуття спільності з іншими, зі своїм народом;

- інтелігентність – активне утвердження ідеалів соціальної справедливості


Продовження таблиці 2.2

Розв’язання конфліктних ситуацій

- вміння в діловій суперечці зберігати доброзичливість та елементи сприятливих відносин;

- вміння обрати офіційні способи прийняття рішень(Я начальник – мені видніше….,Я бачу, що нам не домовитися, тому вважайте, що це наказ);

- вміння ставити зрозумілі запитання, і не зневажати запитаннями;

- перетворити існуючу суперечку у конструктивний стиль (чітко визначити предмет конфлікту, відсутність узагальнень, переходів на інші проблеми); активність обох сторін, зацікавленість у бесіді; чітке викладення своєї позиції та увага до протилежної; дотримання етичних основ поведінки стосовно один одного, не зачепивши особистості іншого.

Нами були виділені три рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, а саме репродуктивний, продуктивний та творчий. Такий розподіл зумовлений загальним рівнем самоосвітньої діяльності студентів.



Отже, визначивши основний аксіологічно-мотиваційний критерій та його показники під час професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників, охарактеризуємо у них рівні його сформованості (табл.2.3).

Таблиця 2.3 .

Рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників за аксіологічно-мотиваційним критерієм.

Назва рівня

Типові характеристики даного рівня

Творчий

Висока спрямованість студентів на пізнання і самоосвітню діяльність, допитливість як прагнення до глибшого пізнання; сформованість внутрішньої мотивації самоосвітньої діяльності; сформованість пізнавальної потреби як відчуття внутрішньої необхідності в самоосвітній діяльності; відтворення засвоєного матеріалу з елементами кодування, тобто переведення інформації з однієї мови на іншу, наприклад з вербальної у знаково-символічну, графічну і навпаки, а також самостійного застосування знань у нестандартній ситуації. Для цього студент вміє розробити свій, власний метод розв´язання нетипової ситуації, застосувати його в цій ситуації та одержати об´єктивно новий продукт пізнавальної діяльності. В оцінку навчальних досягнень студентів входить і те, що студент може самостійно, без будь-якої допомоги відтворити навчальний матеріал. Студент вміє слухати мовця під час спілкування, вміє сприйняти та зрозуміти емоційний стан партнера по розмові, вміє розв’язати ділову суперечку у доброзичливій манері; залежно від конкретної ситуації самоосвітньої діяльності може спроектувати відповідний стиль поведінки.

Продуктивний

Достатній рівень спрямованості студентів на пізнання і самоосвітню діяльність, прояв допитливості як прагнення до глибшого пізнання; сформованість внутрішньої мотивації самоосвітньої діяльності; самостійне відтворення знань студентом з елементами перетворення, реконструкції, трансформації, а також застосування засвоєного алгоритму дій до видозміненої, але близької до типової ситуації шляхом реконструкції цієї ситуації до виду типової з наступним перенесенням і прикладанням засвоєного алгоритму дій.

Продовження таблиці 2.3




Студент не завжди демонструє візуальний контакт під час розмови, інколи перебиває співрозмовника своїми некоректними репліками типу “А я вже це десь чув…”; не завжди вловлює загальний контекст спілкування через брак розуміння емоційних проявів співрозмовника; інколи уникає висловлення особистих висновків; інколи ставить незрозумілі двозначні запитання, які призводять до прояву конфліктної ситуації; студенти вміють самостійно організовувати процес самоосвітньої діяльності, проте не можуть раціонально планувати цілісний засіб самоосвіти.

Репродуктивний

Відсутність внутрішньої мотивації до самоосвітньої діяльності; відсутність пізнавальної потреби як відчуття внутрішньої необхідності в самоосвітній діяльності, невизначене самостійне відтворення засвоєної інформації та застосування знань у типовій ситуації через прикладання засвоєного алгоритму дій до ситуації, аналогічної до типової. Студент виражає ніяких невербальних засобів прояву критичного сприйняття мовлення співрозмовника; не вміє уважно слухати співрозмовника, постійно перебиває своїми зауваженнями; не вміє підібрати

відповідний стиль поведінки до ситуації; не може переформулювати вихідний матеріал. Не може розробити свої власні способи дії.


Наприклад, практична реалізація першої педагогічної умови – розвиток мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів до самоосвіти та самовдосконалення, дала змогу визначити показники та рівні ефективності впровадження цієї умови в процес формування самоосвітньої компетентності.

Для навчально-методичного забезпечення було розроблено рольові ігри, що проводилися на заняттях з вивчення навчальних дисциплін «Архітектура будівель та споруд», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)». Рольові ігри характеризуються як такі, що підвищують мотивацію студентів і відрізняються більш високим рівнем їхньої активності, оскільки у грі студенти імітують реальне спілкування, отримують можливість проявити ініціативу. Саме така форма розвиває пізнавальну активність майбутніх інженерів-будівельників, стимулює їхню самоосвіту, розвиток творчої ініціативи, забезпечує формування у групах атмосфери плідного навчання. Крім того, в грі знімаються психологічні бар’єри, оскільки учасники, приймаючи інші імена та легенди, як правило, абстрагуються від свого «Я».

Враховуючи, що в основі вивчення навчальних дисциплін «Архітектура будівель та споруд», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» закладені принцип зв’язку теорії з практикою, структура рольової гри подавалась таким чином:



- обставини дійсності, у яких здійснюється комунікація;

- учасники гри (комунікатори), відносини між ними;

- рольове спонукання.

На думку більшості методистів, у рольовій грі виділяються три етапи: підготовчий, власне гра і заключний. Ділова гра як засіб навчання найбільш відповідає поставленим цілям. Студенти мали змогу використати вміння і навички комунікативної взаємодії, сформовані на заняттях з іноземної мови, що інтегрувало іншомовну і фахову підготовку. Але в межах однієї ділової гри не вдається досягнути поставлених цілей. Наприклад, розвиток навичок і вдосконалення вмінь ділового спілкування в професійно-важливих ситуаціях потребує певного часу і постійного тренування. Тому було поєднано кілька ділових ігор у цілісне тренінгове заняття. Наведемо приклади ділових ігор, які входять до комплексу тренінгових занять і використовувалися під час експериментального дослідження в ЕГ:

Розіграйте ситуації та зробіть вибір (а, б, в). Чому Ви зробили саме такий вибір? Чим він зумовлений? Обговоріть результати.

1. Службовець телефонує Вашому секретарю і просить організувати розмову з Вами з приводу нещодавно прийнятого Вами рішення. Ви:

а) поговорите з ним самі;

б) попросите надіслати доповідну через його начальника;

в) зателефонуєте начальнику цього службовця і доручите йому зайнятися цією проблемою.

2. Один із проектувальників виявляє на підприємстві зайві, дорогі чи не виправдані виробничі операції. Він, як Вам здається, повинен:

а) написати доповідну начальнику виробництва;

б) письмово викласти сутність питання своєму начальнику;

в) самому спробувати вирішити проблему.

3. Ваш конкурент використовує неякісний металопрофіль і підписується Вашим імям, активно робить Вам погану репутацію на ринку збуту. Ви:

а) вимагаєте від керівника служби подати звіт про вжиті заходи;

б) запрошуєте експерта для оцінки ситуації;

в) оперативно створюєте компетентну команду для вирішення проблеми.

Організаційно-процесуальний критерій у нашому дослідженні характеризується передусім, показниками володіння майбутніми інженерами-будівельниками уміннями планувати свою самоосвітню діяльність та створювати умови успішного виконання діяльності. Також вищезазначений критерій відображає процесуально-інструментальну площину самоосвітньої активності: рівень знань про самоосвітню діяльність, навчальні уміння і розумові дії, властивості мислення та зовнішні прояви самоосвітньої діяльності студентів.

Показниками організаційно-процесуального критерію сформованості самоосвітньої компетентності студентів було визначено:



- характер знань з різних навчальних дисциплін; самостійність, зокрема самостійна постановка, переформулювання та виконання навчальних завдань;

- проблемність мислення як сприйнятливість до суперечностей дійсності, вміння відчувати і визначати проблеми; надання переваги завданням високого рівня складності та великого обсягу;

- сформованість розумових операцій (систематизація, виділення головного, аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, аргументація);

- уміння працювати з різноманітними джерелами інформації та застосовувати їх у своїй діяльності; самостійний пошук навчальної інформації;

- уміння здійснювати самостійний активний пошук інформації в різних джерелах (журнальні та газетні публікації, телевізійні новини, радіоповідомлення тощо) з метою підвищення свого інтелектуального рівня.

Засобами реалізації другої педагогічної умови – розробки і використання комплексу тренінгових занять для майбутніх інженерів-будівельників на основі аксіологічного підходу було розроблено тренінгові заняття, що містять автентичні матеріали та комплекс мовленнєвих вправ, використовувалися під час вивчення дисциплін «Іноземна мова», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Архітектура будівель і споруд».

Як приклад наведемо типи вправ за видами самоосвітньої діяльності, які використовувалися з метою реалізації вищезазначеної педагогічної умови:

Вправи на розвиток навичок самостійного читання, які представлені у комплексу тренінгових занять, поділені на дві групи:

a) загально комунікативні – побутова та соціокультурна тематика;

б) інженерно-орієнтовані – професійно спрямована тематика.

У процесі підготовки у ВТНЗ до самостійного читання майбутні інженери-будівельники інколи припускають типові помилки, які негативно впливають на підготовку до самоосвітньої діяльності, а саме:

1) відсутність зацікавленості студентів у вивченні нової теми (читанні нових тематичних текстів): перед самостійним опрацюванням нового тексту студентами ми повідомляли деякі цікаві факти з теми. Для заощадження аудиторного часу проводилась підготовча робота в електронному варіанті. Наприклад, перед самостійним читанням тексту «Типи архітектурних будівель», пропонувалось студентам в електронному вигляді прочитати статтю з цікавими фактами про видатні архітектурні будівлі рідною мовою, переглянути слайди визначних місць або уривок відеофільму про цікаві факти видатних споруд;

2) труднощі орфографічної системи: відсутність кількісного еквіваленту між буквами та звуками у слові; різночитання однакових букв та буквосполучень; передача одного і того ж звука різними буквами та буквосполученнями; ці та подібні їм труднощі студенти подолали поступово. Для попередження типових помилок у процесі самостійного опрацювання студентами нового матеріалу готувались орфографічні та лексичні таблиці, здебільшого в електронному вигляді, червоним кольором виділялись пункти, де студенти найвірогідніше можуть зробити помилку, виконуючи завдання самостійно;

3) складнощі в перекладі власних імен, назв: дуже часто студенти витрачають час на пошук у словниках власних назв, яких там немає. Тому на такі слова зверталась увага студентів перед читанням тексту. Слова з перекладом виписувалися на дошці або складалися в список таких слів в електронному вигляді;

4) невміння самостійно швидко працювати зі словником: дуже часто студенти витрачають більшу частину свого часу на роботу зі словником через невміння швидко знаходити необхідне слово.



Вправи на розвиток навичок письма (додаток Д), представлені у комплексу тренінгових занять, поділені на такі групи:

a) загально-комунікативні – побутова та соціокультурна тематика;

б) інженерно-орієнтовані – професійно спрямована тематика.

Для навчання письмового мовлення, тобто вміння висловлюватись за допомогою графічних знаків, дослідники рекомендують два типи вправ: умовно-комунікативні та комунікативні. У нашому дослідженні умовно-комунікативні вправи використовувалися для формування і вдосконалення лексико-граматичних навичок письма. В умовно-комунікативних вправах перед студентом ставилося певне мовленнєве завдання (з’ясувати щось, дати комусь пораду) та формулювалися ситуативні умови. Таким чином у процесі підготовки майбутніх інженерів-будівельників формуються професійно важливі якості, такі як послідовність. [150, с.216]. Наведемо завдання до деяких письмових умовно-комунікативних вправ:



1) Ваш знайомий запросив Вас на виставку, але не повідомив, що вона присвячена інноваційним технологіям з будівництва. Підготуйте чотири-п’ять запитань, які Ви поставите запрошувачу.

2) Ви запросили свого знайомого на виставку інноваційних технологій з будівництва, але забули повідомити чому вона присвячена. Ви спілкуєтесь із ним через мережу Інтернет. Він цікавиться, якому об’єкту присвячена виставка. Запишіть відповідь для пересилання листом за допомогою Інтернету.

Серед комунікативних письмових вправ використовувалися передусім такі жанри письмового спілкування, як написання ділових листів, листів-запитів, листів-пропозицій, короткої автобіографії із супровідним листом, заповнення офіційних форм, а також написання резюме, повідомлення.



Вправи на розвиток навичок монологічного мовлення представлені у навчально-методичному забезпеченні, також поділені на дві групи:

a) загально комунікативні – побутова та соціокультурна тематика;

б) інженерно-орієнтовані – професійно спрямована тематика.

Монологічне мовлення характеризується структурною завершеністю речень, відносною повнотою висловлювань, розгорнутою та різноструктурною будовою фраз. Комунікативні вправи розглядаються як спеціально організована форма спілкування [261], за якої студент реалізує акт мовленнєвої діяльності. Монологічне мовлення характеризується певними комунікативними, психологічними і мовними особливостями, які викладач враховував у процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності.

У підготовці майбутнього інженера-будівельника монологічне мовлення виконує ряд комунікативних функцій, таких як:

інформативну – повідомлення інформації про явища чи події;

впливову – спонукання до дії чи попередження небажаної дії, переконання щодо справедливості чи несправедливості тих чи інших поглядів, думок, дій, переконань;

експресивну (емоційно-виразну) – використання мовленнєвого спілкування для опису стану, в якому знаходиться той, хто говорить, для зняття емоційної напруженості [113,с.192].

Кожна із цих функцій має свої особливі мовні засоби вираження думки, відповідні психологічні стимули та мету висловлювання.

У процесі підготовки до виду мовленнєвої діяльності студенти виконували типи вправ, що сприяло формуванню готовності майбутніх інженерів-будівельників до самоосвітньої діяльності. Наведемо приклад комунікативної вправи на розвиток навичок монологічного мовлення.

1) Ви побували в різних країнах світу. Розкажіть, яка інженерно-архітектурна конструкція притаманна країні в якій Ви побували; в якому місті вона знаходиться і хто автор цього проекту?

Створена ситуація моделювала ситуацію презентації інженерно-архітектурних конструкцій із різних країн, що мотивувало використання іноземної мови з метою спілкування, а також потребувало знань професійної та соціокультурної сфери, що набуваються у процесі вивчення таких фахових дисциплін як «Іноземна мова», «Іноземна мова за професійним спрямуванням» та «Архітектура будівель і споруд». Студенти отримували мовленнєве завдання – розповісти якомога більше про відомі конструкції та про їхніх авторів. Продуктом мовлення був монолог-розповідь.

Вправи, які виконували студенти для розвитку навичок монологічного мовлення, передбачали спеціальні вміння, які формували у майбутнього інженера-будівельника готовність до професійної діяльності, що виявлялося у таких вміннях, як:

досить повно висловлюватись відповідно до запропонованої комунікативної ситуації;

оформлювати своє висловлювання мовними засобами іноземної мови, яка вивчається;

оформлювати своє висловлювання мовними засобами згідно з принципом комунікативної достатності;

оптимально використовувати мовний матеріал певної теми, збагачувати мовлення з урахуванням рівня навченості;

оптимально використовувати раніше самостійно вивчений матеріал суміжних дисциплін, свідомо здійснювати перенесення набутих знань, навичок і вмінь на нову навчально-професійну ситуацію [150, с. 170].

Вправи на розвиток навичок діалогічного мовлення представлені у навчально-методичному забезпеченні, також поділені на дві групи:

a) загально-комунікативні – побутова та соціокультурна тематика;

б) інженерно-орієнтовані – професійно спрямована тематика.

Діалогічне мовлення – це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому, в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступав як слухач і мовець. У підготовці майбутнього інженера-будівельника ми враховували, що діалогічне мовлення виконувало такі комунікативні функції:



запиту інформації – повідомлення інформації;

пропозиції (у формі прохання, наказу, поради) – прийняття/неприйняття запропонованого;

обмін судженнями / думками / враженнями;

взаємопереконання / обґрунтування своєї точки зору [150, С. 146-192].

Таким чином, здійснювалася цілеспрямована робота з формування комунікативних якостей, які є професійно значущими у діяльності інженерів-будівельників.



Для формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників за операційно-діяльнісним критерієм було обрано такі основні показники:

- навчально-інтелектуальні уміння;

- уміння орієнтуватися в інформаційних потоках;

- техніка читання, математичні, граматичні уміння, культура мовлення. Підтвердженням реалізації третьої педагогічної умови – активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів елементами проблемного навчання та засобами ІКТ. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності нами були застосовані такі методи, як: пояснення, комунікативний метод навчання, «Сократична бесіда», «мозкова атака», презентації, метод інсценування, аналіз та вирішення проблемної ситуації, метод ділові ігри та метод проектів. Це дозволило зробити процес формування вмінь самоосвітньої діяльності комплексним, вмотивованим, цікавим та системним. Внаслідок цього поліпшилось не тільки запам'ятовування матеріалу, але і його ідентифікація та можливість використання у професійній діяльності. На заняттях з навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» для майбутніх інженерів-будівельників за допомогою методів “slide show”, «презентацій» з використанням ІКТ та перегляду відео уривку, ми виявили такі переваги:

1) навчає самостійно мислити;

2) дає можливість заговорити, починаючи з першого заняття;

3) враховує індивідуальні потреби кожного студента;

4) передбачає максимізацію обсягів навчального матеріалу;

5) проходить у дружній неформальній атмосфері [236, 247, 255].

Методи розв’язання проблемної ситуації, «мозкова атака», «круглий стіл», порівняння, розповідь, презентації, дискусії та метод інсценування дозволили сформувати вміння іншомовної професійної діяльності та вміння планувати самоосвітньою діяльності майбутніх інженерів-будівельників, зокрема самоорганізації, комунікації у контексті певної ситуації. У ході застосування цих методів відбувається збагачення власного досвіду особистості, яка не лише засвоює інформацію, а перетворює її, наповнюючи особистісно значущим смислом. Наприклад, на основі теми Building materials. Strong and vulnerable characteristic of building materials” («Будівельні матеріали. Сильні та уразливі властивості будівельних матеріалів») студенти набувають досвіду спілкування, яке розширює та стимулює подальше самовдосконалення. Засобами використання таких методів є використання інформаційно-комунікаційних технологій. Наприклад, на першому занятті, присвяченому згаданій вище темі, було запропоновано таке завдання: «Поясніть вислови і спробуйте визначити тематику напряму навчальної діяльності». Метод пояснення, а не перекладу дав можливість студенту самостійно висловити думки, уникаючи залучення рідної мови, що створить іншомовну комунікативну атмосферу.

Метою виду мовленнєвої роботи була: мотивація до вивчення нової теми пов’язаної з типами рекреації; активізація вже існуючого словникового запасу; створення дискусії щодо розгляду тієї чи іншої точки зору.

Перевагою методу аналізу проблемної ситуації у такому випадку є те, що майбутній фахівець не отримує готові знання, а на основі критичного аналізу створює власні умовиводи.

Методика проведення завдання була по-кроковою:

Крок 1. Усвідомлення завдання особистим перефразуванням.

Крок 2. Побудова приблизних відповідей.

Крок 3. Корекція відповідей додатковими поглядами та матеріалами.

Нами також застосовувався метод презентації, який задіює використання інформаційно-комунікаційних технологій, а саме застосування мультимедійних презентацій, робить презентацію більш технологічною і більш результативною. Це допомогло активізувати навчально-пізнавальну діяльність студента, спонукало його до самостійного пошуку необхідної інформації, полегшувало сприйняття, залучало до обговорення всіх учасників презентування обробленого матеріалу.

Було розроблено поетапну методику презентацій. Метою завдання була реалізація наступного:

– вміння знаходити необхідний матеріал у мережі Internet і вибирати найголовнішу інформацію;

– вміння користуватися електронними програмами Microsoft PowerPoint;

– презентувати інформацію у логічній послідовності;

– використовувати доречні невербальні засоби під час презентування з метою зацікавлення аудиторії;

– робити висновки та умовиводи щодо певної інформації.

Методика проведення є такою.

Етап 1. Презентування матеріалу з детальним аналізом.

Етап 2. Обговорення презентації з аудиторією, відповідаючи на певні запитання. (Наприклад: Опишіть будинок Вашої мрії. Чому Ви обрали саме такий тип будинку? Які недоліки мають ті чи інші будівельні матеріали?)

Метод презентацій був дуже ефективним у формуванні вмінь самоосвітньої діяльності, оскільки давав можливість студенту вибрати особистий шлях дій (особисту траєкторію навчання) та спілкуватись у реальній ситуації [29].



На наступному етапі застосовувався комбінований вид роботи, такий як відео аналіз. Студентам пропонувалося подивитися відео про певну країну, наприклад ОАЕ, і написати відгук про побачене та запам’ятовано з вираженням особистого ставлення. Застосування ІКТ, а саме мультимедіа, на етапі формування вмінь аудіювання у майбутніх інженерів-будівельників комбінував різні канали сприйняття, мотивував до обговорення, розширював кругозір та обсяг отриманої інформації. На противагу традиційному способу аудіювання засобом аудіо запису, цей метод підвищував інтерактивну діяльність студентів.

Метою такого заняття була реалізація:

– вміння аудіювання, особливо сприйняття на слух живого мовлення;

– швидке читання і запам’ятовування основного необхідного матеріалу;

– відтворення у письмовій формі побаченої та почутої інформації.

Не менш важливим елементом вмінь самоосвітньої діяльності є ведення ділової кореспонденції [245, 246, 248]. Для реалізації зазначеного вміння нами було розроблено комплекс завдань з ділового листування. Використання методу “case-study” під час вивчення навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» студентами ЕГ дозволяв підвищити пізнавальний інтерес до іноземної мови за фахом, сприяв розвитку дослідницьких і творчих вмінь. Помітною особливістю методу “case-study” є створення проблемної ситуації на основі фактів з реального життя, які виступають мотиваційним компонентом навчання [244]. Наприклад:



Завдання. Напишіть лист-скаргу відповідно до ситуації, використовуючи рекомендації (додаток Е) або напишіть листа, що ви скаржитесь на обслуговування у будівельному гіпермаркеті та висловіть свої пропозиції поліпшень.

Застосування зазначених методів дало змогу сформувати у майбутніх інженерів-будівельників практичні вміння самоосвітньої діяльності, а саме самостійно давати відповіді на запитання, вміти висловлювати свою особисту думку на основі прочитаного, вміння інсценізувати діалог, вміння самостійно знаходити необхідні рішення та розв’язувати проблемну ситуацію.

Одним з найефективнішим елементом проблемного навчання ми вважаємо методи Сократичної бесіди та обговорення певної проблемної ситуації з метою формування самоосвітньої компетентності. Напротивагу традиційному методу прямих запитань цей метод був спрямований на формування вмінь творчого мислення і дав змогу виявити певні прогалини у знаннях студентів, підвищити інтерес до професійної діяльності, сприяв активному набуттю знань та формуванню вмінь творчого, критичного мислення, самостійної роботи, вміння полемізувати, аргументовано відстоювати власну думку [23].

Проблемна ситуація, яка створювалась на занятті передбачала ґрунтовну самостійну, позааудиторну роботу, бо на занятті ставились запитання, на які студенти повинні були давати не готові відповіді, а аналізувати певні факти і явища та водночас висловлювати власні погляди. Це дало змогу, критично оцінюючи відповіді студентів, спрямувати бесіду в потрібне русло, що сприяло заохочуванню студентів до нестандартного ставлення до вирішення проблеми та активної участі в бесіді, розвивала навички дослідницької діяльності [33].

Наприклад, інженери-будівельники в групах та індивідуально обговорювали такі проблемні ситуації.

Discussion. Say what culture is for you. Дискусія. Яке значення має для Вас Культура. Read the following quotations, choose that are nearest to your own opinion and comment upon them. (Прочитайте наступні вислови та прокоментуйте той вислів, що саме ближче до Вашої думки. Поясніть чому).

На другому занятті майбутні інженери-будівельники обговорювали такі проблемні ситуації ”Imagine you are a painter and you have to portray a creature that personifies airport. Describe the creature you would depict.” (Уявіть, що Ви художник, якому треба намалювати аеропорт. Як і що саме ви намалюєте? Опишіть кольори, конструкції, інтер’єри, споруди).

Крім дискусій нами на було застосовано метод проектів. Метою такого виду роботи була систематизація матеріалу за темою та створення свого проекту, використовуючи набуті знання та набуваючи самостійно. Цей вид роботи спонукає майбутніх інженерів-будівельників до проектування своїх об’єктів у майбутньому. Вимагає найвищого рівня сформованості професійних вмінь. Основними завданнями методу проектів, як підкреслено в роботах [11, 27], є:



Каталог: bitstream -> NAU -> 19100
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> О. В. Шевчук-Клюжева Національний авіаційний університет мовна політика: особливості визначення та вживання терміна Реферат


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка