Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки



Сторінка8/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.74 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20

- не лише передати студентам суму тих чи інших знань, навчити студентів здобувати знання самостійно, вміти застосувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань;

- сприяти майбутньому фахівцю у здобутті навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника); розширити коло спілкування майбутніх інженерів-будівельників, знайомство з різними технологіями, різними точками зору на одну проблему;

- прищепити студентам уміння користуватися дослідницькими прийомами: самостійно збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти самостійно робити висновки. Тому нами, як підсумок за темою “Advertising” («Рекламування») студенти як індивідуально, так і у групах розробляли наступні проекти .

Проект 1. Розробити рекламний ролик певної інженерної фірми.

Проект 2. Створити проект певного житлового комплексу.

Проект 3. Створити брошуру будівельних матеріалів.

Проект 4. Написати статтю щодо виходу нового рівня будівництва.

Проект 5. Підібрати або самостійно зняти відеоролик певного сучасного промислового комплексу.

Проект 6. Підготувати міні-виставу між делегатами нашої країни та делегатами з Арабських Еміратів щодо обміну досвідом з технологій будівництва.

Проект 7. Розробити телепередачу з опису сучасних відомих архітектурних споруд світу [204].

Основними показниками особистісного критерію ми обрали:

- наполегливість, тобто здатність до вольового зусилля та зосередженості, тривалість вольового зусилля, опір невдачам та зовнішнім відволікаючим чинником, здійснення задуманого незважаючи на перешкоди;

- прагнення до самовдосконалення, намагання розвивати в собі ті якості, які сприяють ефективній самоосвітній діяльності;

- високий рівень організації та саморегуляції самоосвітньої діяльності, зокрема усвідомлення проміжних та кінцевих цілей навчання, мотивів навчальної діяльності, здатність приймати рішення, вміння самостійно визначати навчальні завдання та знаходити їх нестандартні розв’язання;

- уміння долати перешкоди, які виникають у навчальному процесі за рахунок психологічної самокорекції та самомотивації, а також зміни деяких прийомів і способів самоосвітніх дій; впевненість у собі – відчуття можливості успішно виконати те чи інше пізнавальне завдання;

- самооцінку власної здатності.

Отже, визначивши особистісний критерій та показник самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, нами було виділено у них рівні його сформованості (табл.2.4).



Таблиця 2.4

Характеристика рівнів оцінювання вмінь за особистісним критерієм


Творчий

Під час усного висловлювання студент демонструє дотримання етичних норм , ввічливі фори звернення до співрозмовника. У процесі телефонної розмови студент показує компетентність, тактовність, доброзичливість, володіння прийомами ведення бесіди, прагнення оперативно й ефективно вирішити проблему або надати допомогу в її вирішенні. Крім того, ділова телефонна розмова велася в спокійному ввічливому тоні і викликала позитивні емоції. Ефективність ділового телефонного спілкування залежить від емоційного стану людини, від її настрою. Вміння самостійно написати короткий зрозумілий лаконічний лист за даною ситуаціє. Уміння слухати підчас висловлювання співрозмовника. Студент може легко вийти із конфліктної ситуації, щоб не зруйнувати стосунки з мовцем. Студент може встановили легко емоційний контакт з аудиторією під час виступу. Під час спілкування студент легко впізнає особливості невербального спілкування та адекватно реагує.




Продук-тивний


Під час висловлювань студент у деяких аспектах уникає ділової етики. Під час ділової телефонної розмови не завжди дотримується логічного викладу аргументів, іноді вживає невиправданя паузи та непотрібні слова. Наявність багатозначних слів та повторів під час ділового листування. Невміння подолати деякі бар’єри під час спілкування. Деякі конфліктні ситуації не під силу для розв’язання. Під час виступу студент губиться іноді.

Продовження таблиці 2.4


Репродук-тивний


Відсутність ділової етики підчас висловлювань студента. Не вміє правильно сформулювати своє повідомлення у телефонній розмові, іноді вживає некоректну лексику під час комунікації з партнером. Недотримання теми та структури у діловому листуванні. Студент не може самостійно вирішити суперечливу проблемну ситуацію. Нездатність до публічного виступу. Не володіє мовленнєвою тактикою та стратегією ведення ділових переговорів. Студент не орієнтується в особливостям невербального мовлення.

Тому під час впровадження четвертої педагогічної умовиорганізації різними формами самоосвіти і самовиховання майбутніх інженерів-будівельників ми розробили комплекс навчально-виховних занять на яких враховували за потрібне проводити зустрічі з видатними людьми (митцями, ученими, бізнесменами, професіоналами зі сфери будівництва та архітектури тощо). Зі студентами проводилися круглі столи, бесіди на етичні теми, дискусії, екскурсії, інші виховні заходи.

Для реалізації різними формами організації самоосвіти та самовиховання студентів ми використовували такі методи: самоспостереження, самоаналіз, самотестування, порівняння себе з іншими людьми та ін.; самостимулювання; самопрограмування; методи і прийоми самовпливу (самонаказ, самоконтроль, самозаохочення, самопокарання, самозаборона, самозауваження, самопереконання, самопідбадьорення, самонавіювання, аутотренінг, самозвіт, самовиховання тощо).

Наприклад під час проведення дискусу з майбутніми інженерами-будівельниками на тему «Моя успішність» для визначення самовиховання студентам пропонувалось пройти тест (додаток Ж) й дати відповіді на питання:

1. Яким я хочу бути?

2. Для чого я хочу таким бути?

3. Що у професійному плані я можу робити самостійно?

4. Як оцінюють моє навчання мої друзі?

5. Чого мені не вистачає щоб отримати бажаний результат і наблизити свій реальний образ до ідеалу?

Механізмом переведення якісних показників у кількісні слугують рівні. У науковій психолого-педагогічній літературі виокремлюють здебільшого три рівні сформованості означуваного феномена: низький, середній та високий. Вимірюючи рівень сформованості того чи іншого компонента самоосвітньої компетентності майбутнього інженера-будівельника, перераховані показники в єдності визначали характер змін у розвитку досліджуваної інтегративної властивості майбутнього фахівця, які відбувалися в перебігу експериментальної роботи.



Таким чином, у майбутніх інженерів-будівельників з репродуктивним рівнем сформованості самоосвітньої компетентності мотиви самоосвіти в основному стихійні. Вони не пов’язують особисті потреби в самоосвіті з суспільними інтересами, не виявляють бажання взяти на себе додаткові зобов’язання та виконати їх. Зацікавленого, позитивного ставлення до навчальної діяльності такі студенти як правило не виявляють. Взагалі навчальна діяльність супроводжується у них переважно негативними емоціями. В них не виникає бажання змінити навчальну ситуацію, самостійно визначати та вирішувати навчальні завдання, постійно здійснювати пошук необхідної інформації. Уміння працювати з джерелами інформації не систематизовані, деякі з них студенти не використовують взагалі. На цьому рівні вони не вміють самостійно організовувати самоосвіту, а можуть лише певним чином добросовісно виконувати вказівки та рекомендації викладачів. Вони рідко чинять опір зовнішнім відволікаючим чинникам і невдачам, не здатні до вольового зусилля та зосередженості.

Продуктивний рівень ґрунтується на реконструктивній самоосвітній діяльності. Він передбачає достатній рівень спрямованості студентів на пізнання і самоосвітньої діяльності, прагнення навчитися самостійно ставити перед собою цілі самоосвітньої діяльності та якісно виконувати їх. Вони розуміють необхідність пов’язувати самоосвіту з інтересами суспільства, але не завжди уміють чітко сформулювати відповідну мету; виявляють зацікавлене, позитивне ставлення до навчальної діяльності, яка у них здебільшого супроводжується позитивними емоціями. Таким студентам притаманне прагнення самостійно визначати та вирішувати переважну більшість навчальних завдань, при цьому постійно здійснювати пошук необхідної інформації. Знання з навчальних предметів систематизовані, однак міжпредметні зв’язки ще не завжди чітко усвідомлюються. Майбутні інженери-будівельники продуктивного рівня вміють працювати з основними джерелами інформації, але не завжди можуть раціонально застосовувати їх у самоосвітній діяльності. Вони вміють самостійно організовувати процес самоосвіти, проте не можуть раціонально планувати цілісний засіб самоосвітньої діяльності. Ці студенти здатні до зосередженості та вольового зусилля, можуть чинити опір зовнішнім відволікаючим чинникам та невдачам.

Творчий рівень передбачає високу спрямованість студентів на пізнання і самоосвітню діяльність, допитливість як прагнення до глибшого пізнання; сформованість внутрішньої мотивації самоосвітньої діяльності; сформованість пізнавальної потреби як відчуття внутрішньої необхідності в самоосвітній діяльності. Майбутніх інженерів-будівельників вирізняє зацікавлене, активно-позитивне ставлення до навчальної та самоосвітньої діяльності, домінування позитивних емоцій, самостійна постановка та виконання навчальних завдань, самостійний пошук та використання інформації. Знання студентів мають цілісний характер, їх основою є глибоке розуміння внутрішньо та міжпредметних зв’язків у науці. Студенти з таким рівнем вміють раціонально використовувати різноманітні джерела інформації у своїй діяльності; на науковій основі оптимально керувати процесом самоосвіти від планування до здійснення задумів і самоконтролю та самооцінки отриманих результатів; стійка саморегуляція діяльності, здатність до зосередженості та вольового зусилля, опір невдачам та зовнішнім відволікаючим чинникам.

Опора на показники розвитку кожного з компонентів дозволила підвищити рівень його сформованості, що, в свою чергу, допомогло об’єктивно оцінити успішність розв’язання комплексних завдань та визначити рівень сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників (Табл.2.5).


Таблиця 2.5.

Узагальнююча структура компонентів, критеріїв та показників самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників.


Компоненти СК

Крите

рії

СК

Показники самоосвітньої компетентності


Ознаки їхнього прояву


1

Мотиваційно-ціннісний

Аксіологічно-мотиваційний

1. Цілеспрямованість.

2. Потреба в самоосвіті;

у творчому самовиразі.

3. Професійні-ціннісні орієнтації, професійне ставлення і самоставлення.

4. Розгляд цінностей як засобу реалізації самомотивації.


наявність інтересу до тонкощів професіоналізму особистості й діяльності інженера-будівель-ника; наявність інтересу до пізнання нового; любов до обраної професії інженера-будівельника, схвалення її цілей і призначення; мотиваційна готовність майбутнього інженера-будівель-ника до власної професійної діяльності; самовизначення в професії.


Продовження таблиці 2.5

2

Організаційно-технологічний

Організаційно -процесуальний

1. Уміння планувати свою діяльність.

2. Уміння створювати умови успішного виконання діяльності.

3. Рівень знань про самоосвітню діяльність,

4. Властивості мислення та зовнішні прояви самоосвітньої діяльності студентів



ставити мету, визначати терміни; дотримання розпорядку дня, організація робочого місця; самостійний пошук знань; інтелектуальне самозбагачення; високі навчальні уміння і розумові дії.

3

Практично-діяльнісний

Операційно-діяльнісний

1. Навчально-інтелектуальні уміння.

2. Уміння орієнтуватися в інформаційних потоках.

3. Техніка читання, математичні, граматичні уміння, культура мовлення.


вміти сприймати інформацію, робити аналіз, осмислення інформації, запам’ятовувати, виділення головного тощо; відбирати, обробляти, використовувати інформацію, інформаційна культура;

4

Рефлексивно-аналітичний

Особистісний

1. Уміння самоконтролю власної самоосвітньої діяльності, рефлексія.

2. Комунікативні якості, наполегливість,самостій-ність, відповідальність.

3. Уміння виявляти в самоосвітній діяльності позитивні моменти.


здатність до рефлексії інноваційної діяльності, самоконтролю та професійної самооцінки; уміння прогнозувати та співвідносити особистісно-професійні можливості; усвідомлення себе професіоналом;

Продовження таблиці 2.5










4. Вміння коригувати свою діяльність на основі самооцінки.

наявність інтересу до самопізнання й саморозуміння

З урахуванням виявлених компонентів, рівнів, показників сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, а також визначених та обґрунтованих організаційно-педагогічних умов розроблено модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.


2.3. Структурно-функціональна модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
Результати аналізу психолого-педагогічних і методичних праць, педагогічного досвіду професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників, визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов та вдосконалена методика дали змогу розробити структурно-функціональну модель процесу формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

Побудова структурно-функціональної моделі потребувала чіткого визначення основних її елементів та їхніх функцій з метою покращення процесу формування самоосвітньої компетентності.

Модель (фр. modele – зразок) – це уявна або матеріально реалізована система, що відображає або відтворює об'єкт дослідження (природний чи соціальний) і здатна замінювати його простішим прототипом так, що її вивчення дає нову інформацію щодо цього об'єкта [226]. Іншими словами, процес моделювання як метод, засіб, форма наукового пошуку, уможливлює детальне вивчення обраного об'єкта дослідження, дозволяє створити нову теорію, служить засобом її обґрунтування, переходом від емпіричного пізнання до теоретичного і навпаки, допомагає вибрати найбільш раціональну стратегію і тактику педагогічної діяльності.

Зважаючи на те, що «… за властивостями моделі ми можемо дізнатися про властивості об'єкта» [62, с. 516], у нашому дослідженні запропоноване оптимальне уявлення про процес формування самоосвітньої компетентності, що відображає логіку наукового пошуку, і є засобом розв'язання поставленого наукового завдання. Варто погодитися з ученими у тому, що модель відображає в загальних рисах теоретичну концепцію змісту освіти, яка є підґрунтям підготовки конкретного фахівця [91; 240]. Зважаючи на зазначене, у нашому дослідженні моделювання враховувало два аспекти:

1) комплекс вимог, які висуває до педагогічного процесу ВТНЗ сучасна педагогічна наука;

2) сукупність кваліфікаційних вимог до майбутніх інженерів-будівельників. Коротко зупинимося на основних складових розробленої моделі (рис. 2.7).



У структурі пропонованої моделі виділено три блоки: методологічно-цільовий, технологічний, діагностико-корегувальний. Кожен з блоків виконував свою функцію. Внесення причинно-наслідкових зв’язків між окресленими блоками дозволяє прослідкувати їх безпосередні функції у процесі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників. З метою отримання загального розуміння про функціональну значущість кожного з трьох блоків та взаємозв’язки між ними, проведемо поетапний аналіз вище зазначеної структурно-функціональної моделі.



Каталог: bitstream -> NAU -> 19100
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> О. В. Шевчук-Клюжева Національний авіаційний університет мовна політика: особливості визначення та вживання терміна Реферат


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка