Формування та використання прибутку банку



Сторінка4/17
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.71 Mb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

С.Ф. Голов відзначає, що існуюча система бухгалтерського обліку і фінансової звітності не є такою, що відповідає сучасним потребам суспільства, та обумовлює пошук інших концепцій і моделей звітності [47].

Механізм розподілу та використання прибутку є різними процесами, які потребують відповідного облікового відображення та розкриття інформації у фінансовій звітності.

Потреби споживачів облікової інформації дали змогу класифікувати види фінансових результатів діяльностей банку, а саме: фінансові результати для загального кола зовнішніх споживачів інформації, що знаходить своє відображення у фінансовій звітності; фінансові результати у підсистемі управлінського обліку; фінансові результати у підсистемі податкових розрахунків.

Банківська діяльність за своєю природою пов’язана з ризиками. Розуміння суті цих ризиків, правильне оцінювання й управління ними дає змогу уникнути або значно зменшити неминучі втрати, які виникають у банківській діяльності. А оскільки витрати є фактором впливу на прибуток банку, то ідентифікація ризиків, їх оцінка, аналіз ризику, методи щодо його управління повинні адекватно та в повному обсязі аналізуватися в процесі механізму формування прибутку.

Джерелом формування прибутку є доходи, які повинні своєчасно відображатися в бухгалтерській, податковій та фінансовій звітності. Доходи та витрати банку відображаються в Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) за відповідними статтями.

Важливою проблемою в частині операцій з розподілу та використання прибутку банками України є визначення напрямків його розподілу. Кожен банк

відповідно до його статутних документів визначає напрями розподілу прибутку.

Специфіка діяльності банку полягає в тому, що особливості його діяльності не дозволяють виробити єдину універсальну модель для всіх банків. З огляду на це, механізм розподілу прибутку певної банківської установи повинен бути узгодженим як з поточними, так і з майбутніми видами діяльності банку. Проблема в даному випадку полягає в пошуку ефективних шляхів щодо розподілу отриманого прибутку на споживання та прибутку, що буде капіталізуватися.

Процес розподілу прибутку банку залежить від дивідендної політики банку. Обсяг виплачених дивідендів дає змогу власникам акцій мати уявлення про фінансовий стан діяльності банку на даному етапі.

При визначення ефективної дивідендної політики банку слід керуватися принципами, згідно з якими:



  • дивідендна політика має забезпечувати стабільність, тобто виплати акціонерам повинні підтримуватися на постійному рівні, що дозволить підвищити прибутковість банківської установи;

  • дивідендна політика повинна бути спрямовано на максимальну ринкову вартість інвестицій акціонерів банку, тобто прибутковість інвестицій повинна дорівнювати прибутковості капіталу для акціонерів.

Дивідендна політика банку включає в себе два етапи розподілу прибутку: реінвестування та на виплати акціонерам. У випадку нестачі реінвестованого капіталу, що є внутрішнім джерелом фінансування банку, слід використовувати зовнішні джерела. Банки в такому випадку здійснюють додатковий випуск акцій, або залучають кредити. В першому випадку додаткова емісія призведе до перерозподілу корпоративного контролю в банку.

Н.Е. Дєєва та Н.С. Михайлова корпоративний контроль розглядають як управлінську функцію, яка «полягає в спроможності зацікавлених суб’єктів корпоративних відносин здійснювати постійний вирішальний вплив на прийняття тактичних і стратегічних рішень корпоративного товариства, розпоряджатися капіталом і майном товариства на підставі майнових чи власних повноважень з метою досягнення зацікавленими суб’єктами корпоративних відносин і товариством у цілому визначених цілей [48].

Тому, перерозподіл корпоративного контролю для власників банку не є прийнятним з точки зору збереження наявних прав та розподілу влади.

Дивідендна політика банку може бути декількох видів в залежності від цільових орієнтирів банку: консервативна, постійних дивідендів, дивідендна політика на основі низьких звичайних дивідендів, та ін.

За консервативним підходом відбувається формування «залишкової» дивідендної політики, яка передбачає наступні кроки:


  • визначається оптимальний бюджет фінансування розвитку банку;

  • розраховується сума власного капіталу, що необхідна для фінансування даного бюджету.

Політика встановлення постійних дивідендів ґрунтується на тому, що встановлюється річний дивіденд і у випадку збільшення доходів банку, дивіденди сплачувалися на рівні, більшому від попереднього на величину певного встановленого темпу росту.

Дивідендна політика на основі низьких звичайних дивідендів плюс доплата, передбачає розрахунок рівня дивідендних виплат, які будуть проводитися протягом певного строку на мінімальному рівні. Далі, в разі наявності додаткових надходжень акціонерам сплачуються додаткові дивіденди. Таким чином, факт доплат є для акціонерів банку позитивним моментом щодо подальшої його діяльності.

Використовуючи такий вид дивідендної політики як перекупка акцій, акціонери отримують прибуток у вигляді перекупки акцій. Якщо доходи банку залишаться на попередньому рівні, для акціонерів банку, що залишилися, доходи на акцію зростатимуть, внаслідок чого зросте ціна акцій. Таким чином відбувається зміна капітального доходу на дивідендний.

Використовуючи коефіцієнт дивідендних виплат можна охарактеризувати ефективність дивідендної політики та мати уявлення про частку чистого

прибутку банку, який спрямований на виплати дивідендів за наступною формулою (1.2):
, (1.2)

де КДВ – коефіцієнт дивідендних виплат, %;

ФДВ – фонд дивідендних виплат, який сформований в процесі розподілу прибутку за видом дивідендної політики.
Механізм формування прибутку безпосередньо пов'язаний з плануванням банківської діяльності. Фінансове планування є найбільш узагальнюючим видом планування для банку, оскільки саме фінансові грошові потоки охоплюють всі аспекти його функціонування.

Створення ефективної системи фінансового планування для банку необхідне для того, щоб:



  • забезпечити виконання плану за фінансовими показниками банку, в тому числі прибутку з врахуванням нормування витрат праці;

  • збалансувати обсяг фінансових ресурсів у відповідності до наявних фондів для неможливості утворення непланових витрат банку.

Об’єктами такого планування виступає прибуток, доходи, витрати, взаємовідносини з державними органами, різноманітні форми інвестування (наприклад, в цінні папери), потреба банку в довгостроковому кредитуванні.

Тому, при ефективній системі планування в банку забезпечується контроль за об’єктами фінансового планування з метою створення та використання фінансових ресурсів та позитивного фінансового результату діяльності банку в цілому. Менеджери банку можуть маніпулювати значеннями прибутку з метою фальсифікації даних у звітності. За окремими статтями збитку різними методами в бухгалтерському обліку отримують позитивний фінансовий результат у вигляді прибутку. Тому, управлінською проблемою формування прибутку є недостовірність відображення інформації у звітності,

що характеризує сумнівні результати діяльності банку. Крім того, великий обсяг прибутку банку не завжди є критерієм ефективності роботи установи. Він може свідчити про ведення нечесного банківського бізнесу чи про зневагу суспільних інтересів.

Підводячи підсумки важливо зазначити, що прибуток не може виступати критерієм прибутковості банківського бізнесу. Прибуток характеризує результати банківської діяльності в минулих звітних датах, проте він не вимірює майбутній потенціал установи.

В разі постановки цілей керівництва банку лише на отриманні прибутку формується управлінський стиль, орієнтований на короткостроковий успіх банківського бізнесу. Менеджери банку в разі збитковості його діяльності застосовують політику щодо швидкого підняття поточних доходів банку шляхом зменшення витрат. Проте, на нашу думку, такі методи призведуть лише до розбалансування активів банківської установи, а в майбутньому – до підриву розвитку банківського бізнесу.

Висновки до розділу 1

Таким чином, аналіз наукової літератури дає підстави вважати, що на сьогоднішній день не існує єдиного підходу до розуміння сутності поняття прибутку, разом з тим, варто зазначити, що прибуток є одним із основних індикаторів ефективності банківського бізнесу.

Проведений аналіз дозволив сформувати поняття прибутку банку з урахуванням особливостей діяльності банку як економічної категорії, яка становить різницю між доходами та витратами банку, показує кінцевий фінансовий результат його діяльності, який створює необхідні умови для ефективної роботи та подальшого розвитку.

Зазначено, що прибуток утворюється в результаті здійснення банком певного переліку операцій в рамках інвестиційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Узагальнено класифікацію видів доходів та витрат, як джерел формування прибутку, з урахуванням видів діяльності банку.

Крім доходів та витрат на прибуток банку впливає велика кількість чинників, як внутрішніх, які діють з середини банку та залежать від організації роботи установи, так і зовнішніх, які визначають рівень рентабельності та прибутковості банку.

Ефективність дослідження процесу формування, розподілу та використання прибутку банку залежить від рівня інформаційного забезпечення. В свою чергу інформаційне забезпечення аналізу прибутку банку залежить від завдань, які будуть вирішенні в процесі даного аналізу. Інформаційне забезпечення включає в себе сукупність різноманітної інформації, а саме: планової, правової, нормативної, фактографічної (облікової та позаоблікової).

Прибуток, що отримує банк в результаті здійснення ним певних операцій, розподіляється на прибуток, який споживається та прибуток, який капіталізується. Процес використання прибутку полягає в прийнятті певних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення подальшого розвитку банку та формування фондів, необхідних для його ефективної діяльності.

Специфіка діяльності банку полягає в тому, що особливості його діяльності не дозволяють виробити єдину універсальну модель для всіх банків. З огляду на це, механізм розподілу прибутку певної банківської установи повинен бути узгодженим як з поточними, так і з майбутніми видами діяльності банку. Проблема в даному випадку полягає в пошуку ефективних шляхів щодо розподілу отриманого прибутку на споживання та прибутку, що буде капіталізуватися. Процес розподілу прибутку банку залежить від дивідендної політики банку. Обсяг виплачених дивідендів дає змогу власникам акцій мати уявлення про фінансовий стан діяльності банку на даному етапі.
РОЗДІЛ 2

ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО– ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ

ПАТ «УМОВНИЙ БАНК»

2.1 Загальна характеристика фінансово – господарської діяльності ПАТ «Умовний Банк» та його місце в банківській системі України

ПАТ «Умовний Банк» – один з найбільших банків з іноземним капіталом в Україні, який займає на українському банківському ринку лідируючі позиції щодо ведення банківського бізнесу.

Акціонерний комерційний банк «Аваль» створено 3 березня 1992 року як відкрите акціонерне товариство рішенням установчих зборів, який був зареєстрований НБУ 27 березня 1992 року.

Із жовтня 2005 року ПАТ «Умовний Банк» став частиною групи Банк-Холдинг АГ. РБІ володів станом на 1 січня 2013 року 96,41% акцій українського банку [49].

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Умовний Банк» (Протокол № 36-35 від 2 грудня 2005 р.),він набув статусу банку з іноземним капіталом.

Протоколом Загальних зборів акціонерів від 14 жовтня 2009 р. банк було перетворено у ВАТ «Умовний банк». ПАТ «Умовний Банк» став правонаступником відкритого акціонерного товариства ПАТ «Умовний Банк» [50].

На підставі банківської ліцензії № 48, виданої Національним банком України від 10.12.1993 р., банк має право здійснювати операції з валютними цінностями. Крім того, банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі свідоцтва учасника № 112 від 08.11.2012 р.

Місією банку є сприяння розвитку економіки України, прискоренню науково-технічного прогресу та розвитку соціальної сфери, а також отримання оптимального розміру прибутку внаслідок залучення коштів від фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів та розміщення даних грошових ресурсів від свого імені на умовах платності, поворотності, терміновості, здійснення інших банківських операцій за дорученням клієнтів та кореспондентів банку відповідно до вимог чинного законодавства з метою забезпечення виплат дивідендів засновникам банку і розвитку банківської справи в Україні. Це дасть змогу акціонерам отримати максимальний прибуток, а його персоналу – справедливу винагороду.

Стратегія ПАТ «Умовний Банк» направлена на розвиток банку відповідно до стандартів групи, а також найкращої світової практики ведення банківського бізнесу та утримання лідерських позицій в п сегментах банківського ринку в Україні.

Клієнтами банку є приватні особи, корпоративні клієнти, банки, крім того, банк надає свої послуги малому та мікробізнесу.

Корпоративний сектор є традиційно одним з найпотужніших напрямків у банку. Згідно з даними дослідження ринку банківських послуг України для корпоративних клієнтів в 2012 році компанією з маркетингових та соціальних досліджень в Україні GfK Ukraine було виявлено, що третій рік поспіль ПАТ «Умовний Банк» є одним із лідерів в сегменті корпоративного бізнесу. Так, банк обслуговує понад 34% всіх підприємств ринку, при цьому 13% клієнтів вважають ПАТ «Умовний Банк» своїм основним банком [49].

Відповідно до організаційної структури ПАТ «Умовний Банк» складається з 7 вертикалей (додаток Б): операційна підтримка та інформаційні технології, вертикаль Голови Правління, вертикаль Першого Заступника Голови Правління, корпоративний бізнес, ризик менеджмент, роздрібний бізнес, казначейський бізнес та фінанси.

Структура банку складається з 25 Дирекцій (обласних, регіональних) та Центрального офісу.

Банк надає послуги своїм клієнтам у всіх регіонах України та має в своєму розпорядженні широку мережу, в яку входять більше 1400 підрозділів.

Мережа відділень ПАТ «Умовний Банк» станом на 31.03.2012 р. налічує 829 зареєстрованих відділень, з них діючих відділень – 826 [49] .

За класифікатором Національного банку України ПАТ «Умовний Банк» належить до І групи та є універсальним банком, діяльність якого однаково зосереджена як на комерційних, роздрібних, казначейських, так і інвестиційно-банківських операціях.

Аналіз діяльності ПАТ «Умовний Банк» можна здійснити на основі його фінансової звітності за останні 3 роки.

По – перше, здійснимо аналіз джерел залучення коштів, які банк має в розпорядженні, тобто аналіз структури пасивів банку.

Аналіз динаміки та структури пасивів ПАТ «Умовний Банк» (табл. В.1) показав, що загальний обсяг пасивів банку за 2012 р. зменшився на 7405899,10 тис. грн, або на 13,44 %, в порівнянні з показниками 2011 р., що зумовлено головним чином стрімким зменшенням обсягу зобов’язань банку, а саме зменшенням залучених коштів клієнтів.

Щодо аналізу власного капіталу банку, то слід зазначити, що в структурі пасивів величина даного показника за 2010 – 2012 рр. зменшилася на 95247,81 тис. грн, хоча частка в структурі пасивів збільшувалась, що пов’язано з збільшенням ризиковості діяльності банку.

Зменшення загального обсягу власного капіталу банку з 01.012011 по 1.012013 рр. зумовлено головним чином за рахунок скорочення резервів переоцінки на 230707,74 тис грн.

Слід зазначити, що з 01.01.2011 по 01.01.2013 роки відбулося збільшення нерозподіленого прибутку банку в загальному обсязі пасивів банку на 134682,33 тис. грн.

Стpyктypа власного капiталy (табл. В.2) зазнала певних змiн пpотягом пеpiодy аналiзy. Основнy частку займали такі складові як емісійні різниці та статутний капітал банку (з ypахyванням дивiдендiв, які спpямованi на збiльшення даної складової), частка якого збільшувалась з 46,62 % станом на 01.01.2011 p. до 47,31 % станом на останню звiтнy датy. В результаті 25 емісії акцій ПАТ «Умовний Банк» його капітал збільшено на 932,54 млн. грн., у тому числі статутний капітал на 582,84 млн. грн. — до понад 3 млрд. грн. Така ситуація свідчить про те, що акціонери банку зацікавлені в прибутковості діяльності банку і готові вкладати в нього власні кошти.

За результатами аналізу динаміки та структури зобов’язань ПАТ «Умовний Банк» (табл. В.3) можна зробити висновок про те, що за аналізований період загальний обсяг зобов`язань банку скоротився на 7310651,67 тис. грн або на 15,02%, що є свідченням неактивної позиції банку щодо залучення і запозичення ресурсів.

Варто звернути увагу на те, що збільшення загального обсягу зобов`язань банку відбулося в основному за рахунок зростання таких його складових як кошти юридичних осіб (строкові) та коштів фізичних осіб (на вимогу), інших зобов’язань, інших фінансових зобов’язань та субординованого боргу, а зменшення – за рахунок решти статей.

Кошти клієнтів є найбільш вагомою частиною зобов’язань, питома вага яких з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр. збільшилась на 8,99 відсоткових пункти, на 1.01.2013 р. склавши 67,24%. У складі коштів клієнтів основну частку займають кошти фізичних осіб, питома вага яких станом на 1.01.2013 р. складала 37,33% від обсягу зобов’язань банку.

Проте слід зазначити, що кошти суб’єктів господарювання з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр. зросли на 1171345,72 тис. грн і продовжують збільшувати свою частку в обсязі зобов’язань ПАТ «Умовний Банк».

Аналіз активів ПАТ «Умовний Банк» (табл. В.4) показав, що протягом аналізованого періоду загальний обсяг активів банку зменшився на 7405899,10 тис грн, або на 13,44 % за рахунок скорочення торгових цінних паперів, коштів в інших банках, кредитів та заборгованості клієнтів, а також цінних паперів в портфелі банку на продаж. ПАТ «Умовний Банк» не відволікає значних коштів в основні засоби та нематеріальні активи, бо матеріально–технічна база практично сформована, а тому частка даної статті активів є стабільною і становить близько 5 – 6%.

У стpyктypi активiв банкy найвагомiшою складовою за аналізований період бyли кpедити та забоpгованiсть клiєнтiв.

За пеpiод дослiдження обсяг даної статтi активiв зменшився на 40,55 %, або на 17782673,95 тис гpн., а їх питома вага скоротилася майже на 24,73 відсоткивих пункти сягнувши 54,66 % вiд загального обсягу активiв станом на 01.01.2013p.

Поpiвняння динамiки власного капiталy з динамiкою активiв та зобов’язань банку наведено на pисyнкy 2.1.


Рисунок 2.1 – Динаміка активів, зобов’язань та капітал ПАТ «Умовний Банк» за період з 1.01.2011 по 1.01.2013 рр., млрд грн.

Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка