Г. Д. Берегова діловаукраїнськамов а курс лекцій


Словосполучення дієслівного типу



Сторінка17/27
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   27

Словосполучення дієслівного типу
У мові ділових паперів е досить обмежений за своїм складом і обсягом набір усталених словосполучень, покликаних обслугову­вати адміністративно-виробничі ситуації, де вони бага­то разів повторюються. Це словосполучення типу взяти до уваги, довести до відома, взяти за основу, залишити нерозв'язаним, взяти на себе зобов'язання та ін.

Серед цих стійких словосполучень є такі, що вжи­ваються у схожих ситуаціях, але різняться своїм словесним наповненням. Якщо це словесне наповнення не дуже конкретне, а саме словосполучення виконує роль «логічної прокладки» для збереження цілісності змісту документа, тоді виникає небезпека змішування близько­значних словосполучень (а значить — зниження загаль­ного рівня документа). Так із двох словосполучень відігравати роль і мати значення складається одне (не­правильне) : відігравати (або грати) значення.

Неправильний вислів мова йдеться складено з двох правильних мова йде про і йдеться про.

Є вислови базуватися на чомусь і спиратися на щось; неправильно базуватися на що та ін.

Часто плутають такі словосполучення на позначення міри, ступеня вияву ознаки: зменшувати (збільшувати) кількість; підвищувати (знижувати) рівень - це правильно побудо­вані словосполучення. Неправильно: зменшувати (збіль­шувати) рівень; підвищувати (знижувати) кількість (на жаль, вони досить часто трапляються і в писемному, і в усному мовленні). Так само неправильним є вислів втрачати якість: можна знижувати (погіршувати) якість і втрачати цінність (знецінюватися).
Особливо багато неточностей, а то й грубих помилок з'являється при некваліфікованому перекладі таких сло­восполучень із російської на українську мову. Наводимо кілька таких російсько-українських відповідників (з ме­тою застерегти від неправильних перекладів).


Російська мова


Українська мова


Принести благодарность

принести вред

нуждаться в помощи

заслуживать внимания


оставить под вопросом

остаться под вопросом

приняться за роботу

в виду того, что

в виду вышеизложенного

это вызывается тем что




скласти подяку

завдати шкоди

потребувати допомоги

заслуговувати на увагу, бути вартим уваги

залишити нерозв'язаним

залишитися нерозв'яза­ним

взятися до роботи (до праці).

через те, що

зважаючи на те, що

з огляду на те, що

зважаючи на викладене

вище


(з огляду на викладене

вище)


це викликається тим

це залежить від того

це спричиняється тим

це має свою причину в

тому




Однорідні члени речення
1. У ролі однорідних не повинні виступати слова, що виражають родові (ширші) і видові (вужчі) поняття. Так, неправильно: Було посія­но зернових 500 га, вико-бобових 50 га, ячменю 40 га; треба Було посіяно зернових 540 га, у то­му числі ячменю 40 га, вико-бобових 50 га.

2. Не можна будувати однорідного ряду зі слів, зна­чення яких у чомусь збігаються або перехрещуються, наприклад:



Було закуплено нову апаратуру, вимірювальні прилади і пристрої на суму... (тут зна­чення підкреслених слів частково збігаються).

3. У ділових текстах не слід вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові, тематично не по­в'язані поняття. Це можливо й доречно лише в худож­ніх текстах; в офіційних паперах кожне таке поняття мусить міститися в окремому реченні, наприклад: Готую­чися до атестації співробітників, профком аналізує, як вони беруть участь у громадсько­му житті, допомагають молодим спеціалістам у роботі, вчать, як краще виконувати дору­чення. У цьому реченні поєднано як однорідні три різноаспектні дії; його слід було б розбити на два— що­найменше — речення, тоді можна було б значно точніше й повніше висловити думку.

4. Особливо велику увагу слід звертати на сполучу­ваність слів. Так, неправильно побудовано речення: У резолюції висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати у своїй подальшій роботі. Адже лише побажання можна висловити, висновки ж — зробити, а цього в реченні не вра­ховано.

5. Якщо при однорідних членах е узагальнююче сло­во, воно повинне за своїм обсягом бути родовим понят­тям до однорідних слів — видових понять. Однорідні члени повинні узгоджуватись з ним у відмінку.



Порів­няйте:

  • База одержала такі товари (узагальнююче слово у знахідному відмінку): скляну тару, нітрофарби...

  • На базу надійшли такі товари (називний відмінок): скляна тара, нітрофарби...


Запитання та завдання для самоконтролю:


  1. Чому питальні та окличні речення в документах зустрічаються рідко?

  2. Обґрунтуйте використання простих речень у тексті документа.

  3. Які вимоги ставляться до складних речень?

  4. За допомогою яких синтаксичних конструкцій здійснюється скорочення складних речень?

  5. У чому полягає прямий порядок слів?

  6. У якому випадку буде виправданим непрямий порядок слів?

  7. Яка форма присудка переважає в ділових паперах?

  8. Що таке „нанизування” відмінків?

  9. Наведіть приклади характерних для документації інфінітивних конструкцій.

  10. Які рекомендації існують щодо вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у документації?

  11. У якому випадку звертаються до прямої мови в тексті документа?

  12. Визначте роль і функцію віддієслівних іменників у ділових паперах.

  13. Назвіть причини розщеплення присудка.

  14. Які особливості узгодження підмета з присудком у тексті документа?

  15. Наведіть приклади складних випадків керування.

  16. Чим викликані порушення у вживанні прийменникових конструкцій?

  17. Назвіть ділові штампи – сполучення дієслівного типу.

  18. Схарактеризуйте особливості вживання однорідних членів речення в писемному діловому мовленні.




  1. НDocumentsаписання з великої літери

    • Велика літера у власних назвах

    • Велика літера в складноскорочених назвах

  2. Написання географічних назв

  3. Правопис імен і прізвищ

  • Імена

  • Імена по батькові

  • Прізвища

  1. Подвоєння приголосних в іншомовних словах

  • Власні назви

  • Загальні назви

  1. Написання через дефіс

  2. Написання скорочених слів

  3. Написання в лапках і без лапок

  4. Технічні правила переносу

  5. Правила оформлення цитат

  6. Оформлення бібліографії

У процесі складання ділових документів можуть виникати (і постійно виникають) труднощі чисто правописного характеру, особливо в тих випадках, коли йдеться про написання прізвищ, імен, по батькові, географічних назв, про вживання великої літери в назвах установ, організацій тощо.


Написання з великої літери
Велика літера у власних назвах
1. З великої літери пишуться індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, конспіративні клички, прізвиська: Іван Пет­рович Котляревський, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), Марко Вовчок (Марія Олек­сандрівна Вілінська), Юрій Клен (Освальд Бургардт), Данило Галицький, Нестор Літописець, Олександр Невський, Ярослав Мудрий; також: Кобзар (про Тараса Шевченка), Каменяр (про Івана Франка) тощо.

У складних прізвища», псевдонімах та іменах, які пишуться через дефіс, кожна складова частина починається великою літерою: Квітка-Основ'яненко, Нечуй-Левицький, Сергеєв-Ценський; Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза.



  • Різні частки (прийменники, сполучники, прийменники з артиклями) в середині прізвищ та імен іншомовного походження пишу­ться з малої літери: Абд ель Керім, Бретон де лос Еррерос.

  • Китайські прізвища та складні імена, які завжди стоять після них, пишуться з великої літери: Мао Цзедун, Сунь Ятсен.

  • У корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських прізвищах та іменах усі складові частини пишуться з великої літери: Кім Ір Сен, Лін Хон Ін, Фам Ван Донг, Хо Ші Мін, Луанг Вічит Ватакан.

  • Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей і предметів, пишуться з малої літери: донжуан, ловелас, ментор, меценат, робінзон, браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель (двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), рентген (апарат), френч (одяг). Так само пишуться загальні назви, утворені від власних імен (прізвищ): бона­партизм, мічурінець, пушкініст, шевченкіана.

Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами), пишуться з великої літери: Нові появляються вчені з різних галузей науки й техніки — нові Мічуріни й Ціолковські (Тичина). Потрібні нам і Гоголі, і ІЦедріни (Сліпчук).

Якщо ж прізвища (імена) вживаються зневажливо, вони пишуться з малої літери: квіслінги (зрадники).



  • Назви народів, племен, а також назви людей за національною ознакою або за місцем проживання пишуться з малої літери: араби, африканці, латиноамериканці; ацтеки, ірокези, поляни; білорус, латвієць, росіянка, українець; запоріжці, киянин, львів'яни, пол­тавець, полтавка.

2. З великої літери пишуться індивідуальні назви:

а) Міфологічних істот і божеств: Антей, Аполлон, Афіна, Ахіллес, Будда, Венера, Молох, Перун.


  • Родові назви міфологічних істот пишуться з малої літери: ангел, демон, лісовик, муза, німфа, русалка, титан, фавн, фея.

  • Індивідуальні міфологічні назви, що перетворилися в за­гальні або вживаються в переносному значенні, пишуться з малої літери: молох війни; На спортивну арену вийшли сучасні геркулеси.

б) Дійових осіб у байках, казках, драматичних творах, хоч у звичайній мові вони вживаються як загальні імена: Ворон, Лисиця, Осел, Щука; Лісовик, Мавка, Перелесник; Дід Мороз; Той, що греблі рве; Червона Шапочка; Буряк, Троянда, Хліб.

  • Якщо назви персонажів із казок, творів для дітей і т. ін. не виступають дійовими особами окремих творів, а використовуються як за­гальні, вони пишуть з малої літери: баба-яга, дід-мороз, іван-покиван.

3. З великої літери пишуться назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Генеральний секретар ООН, Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, а також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу (під час візитів до України тощо) : Президент Сполучених ІІІтатів Америки, Прем'єр-міністр Канади і т. ін.



  • Назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з ма­лої літери: голова, декан, директор, міністр, ректор, президент АН України, секретар; академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка, член-кореспондент; доктор наук, кандидат наук.

  • З малої літери пишуться також назви титулів, рангів, чинів: барон, герцог, граф, імператор, князь, колезький асесор, король, цар, шах.

  • Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення, урочистості можуть писатися з великої літери: Міністр освіти України, Посол Республіки Польща, Президент Академії наук України.

  • Умовні власні назви в актах, договорах та інших офіційних документах пишуться з великої літери: Високі Договірні Сто­рони, Автор і Видавництво тощо.

4. Клички свійських тварин, а також приручених чи дреси­рованих звірів і птахів пишуться з великої літери: Сірко (со­бака); Сніжинка (кішка); Гнідко, Стріла (коні); Круторо­гий, Сивий (воли); Рекордистка, Лиска (корови); Раві, Шаші (слони); Красень, Фараон (папуги) та ін.



  • Назви груп тварин, хоч вони й походять від індивідуальних кличок, пишуться з малої літери: 3 випасу поверталися рекордистки й лиски. Так само з малої літери пишуться назви порід тварин: бульдог, вівчарка, пінчер.

5. Назви сортів рослин у спеціальній літературі пишуться з великої літери: Антонівка, Білий налив, Сніговий кальвіль, Паперівка (яблуні); Українська глива, Лісова красуня (груші), Рекорд, Угорка (сливи); Шпанка рання (вишня).

Але в загальному вжитку вони пишуться з малої літери: антонівка, глива, угорка.
6. Астрономічні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої літери: Велика Ведмедиця, Козеріг, Марс, Молочний Шлях, Сатурн, Юпітер. Так само пишуться народні назви сузір'їв і галактик: Великий Віз, Квочка, Пасіка, Чумацький Шлях тощо.


  • Родові означення при астрономічних назвах звичайно пишуться з малої літери: зірка Альтаїр, комета Галлея, Тунгуський ме­теорит, сузір'я Великого Пса, туманність Андромеди.

  • Слова земля, місяць, сонце пишуться з великої літери тоді, коли вони вживаються як астрономічні назви: Навколо Сонця обер­тається Земля зі своїм супутником Місяцем. Але: обробіток землі, схід сонця.

7. Назви сторін світу: захід, південь, північ, схід, норд-ост, південний захід — звичайно пишуться з малої літери. Якщо під цими назвами розуміються краї чи народи, тоді вони пишуться з великої літери: Далекий Схід, Західна Україна, країни Заходу, курорти Півдня, народи Півночі, Південне Полісся, Північна Бу­ковина, Схід прокинувся.


8. Географічні й топографічні власні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої літери, крім службових слів і родових означень (затока, мис, море, острів, пік, хребет і т. ін.): Азія, Антарктида, Балканський півострів, Берингове море, Північнокримський канал, Володимир-Волинський, гора Говерла, Грибова губа, Зелений мис, озеро Ільмень, Кавказький хребет, пік Шевченка, Москва-ріка, На­гаєва бухта, протока Па-де-Кале, Панамський перешийок, Пер­ська затока, Північний полюс, Східноєвропейська рівнина, Ура­ло-Кушумський степ.

  • Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Біла Церква, Біловезька Пуща (заповідник), Булонський Ліс (парк), Великі Луки, Жовті Води, Залізні Ворота, Зелений Гай, Царські Воро­та, Манільська Слобідка, Нова Гвінея (острів), Товста Могила, Ясна По­ляна. Так само з великої літери пишуться складові Істини географічних назв, що означають титули, посади, фах і т. ін.: мис Капітана Джеральда, набережна Лейтенанта Шмідта; також затока Святого Лаврентія.

  • Прийменники, артиклі й сполучники в складі гео­графічних назв пишуться з малої літери й відокремлюються дефісом: Бу­лонь-сюр-Мер, Порг-о-Пренс, Ріо-де-Жанейро, Сен-е-Уаз, Франкфурт-на-Майні. Артиклі й частки, що стоять на початку іншомовних географічних назв, пишуться з великої літери й приєднуються дефісом: Де-Брейне, Ла-Манш (протоки), Ле-Крезо, Лос-Анджелес (міста), Лос-Фрайлес (острови).

  • В іншомовних складних географічних назвах, що пишу­ться через дефіс, з великої літери пишуться й родові позначення: Іссик-Куль (куль — озеро), Муюн-Кум (кум — пісок), Порто-Алегре (порто— порт), Ріо-Негро (ріо—річка), Хара-Нур (нур — озеро), Аю-Даг, Чатир-Даг (даг — гора), але: Алатау, Амудар'я, Дихтау, Сирдар'я.

Якщо ж складова частина такої назви увійшла в українську мину як загальна родова назва, то вона пишеться з малої літери: Парангер-фіорд, Дю-фіорд. Так само з малої літери пишуться й родові позначення в іншомовних назвах вулиць, майданів, бульварів: Кайзер-плац, Лібкнехт-штрасе (штрасе — вулиця), Пенсільванія-авеню (авеню — широка вулиця), Трафальгар-сквер (сквер— площа), Трептов-парк, Уолл-стрит (стрит - вулиця).

  • Географічні назви, вжиті в переносному значенні, зберігають написання з великої літери: Версаль (у значенні «Версальський мир»), Канни (у значенні «оточення та розгром»), Мюнхен (у значенні «Мюнхенська угоди 1938 р.»), Парнас (у значенні «світ поезії»), Седан

(у значенні “воєнний розгром”)
9. Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), шляхів (залізничних, морських і т. ін.), каналів, течій (морських), а також майданів (площ), парків і т. ін. пишуться з великої літери, а їхні родові позначення — з малої: Андріївський узвіз, Байкало-Амурська магістраль, бульвар Тараса Шевченка, Військово-Грузинська дорога, вулиця Петра Сагайдачного, Житомирська автострада, Львівська площа, майдан Незалежності, Музейний провулок, Стрийський парк, Південно-Західна залізниця, ІІівнічний морський шлях, проспект Дружби народів, Ромоданівський шлях, течія Гольфстрім.

Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунктів тощо слова брід, вал, ворота, міст, шлях, яр і т. ін. вже не сприймаються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери: Боричів Тік, Добрий Шлях, Козиний Брід, Красні Ворота, Кузнецький Міст, Ярославів Вал (вулиці); Гола Пристань (місто), Козинські Горби (урочище), Сухий Яр (село).


10. Утворені від географічних найменувань назви тварин, птахів, страв, напоїв, тканин і т. ін. пишуться з малої літери: бо­стон (тканина), йоркшир (порода свиней), легорн (порода ку­рей), мадера (сорт вина), саяни (напій), свалява (мінеральна вода), сенбернар (порода собак), сименталка (порода корів), то­кай (сорт вина) і т. ін.
11. У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнарод­них організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літери: Антанта, Балканські країни, Європейське Еко­номічне Співтовариство, Співдружність Незалежних Держав, Всесвітня Рада Миру, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Організація Об'єднаних Націй, Рада Безпеки, Троїстий союз.
12. Назви держав та автономних адміністративно-терито­ріальних одиниць пишуться з великої літери. Причому, коли назва держави чи автономної республіки складається з кількох слів, то всі слова пишуться з великої літери: Арабська Респуб­ліка Єгипет, Держава Бахрейн, Республіка Білорусь, Ка­рельська Автономна Республіка, Китайська Народна Рес­публіка, Корейська Народна-Демократична Республіка, Князівство Монако, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Республіка Індія, Республіка Куба, Республіка Польща, Рес­публіка Румунія, Соціалістична Республіка В'єтнам, Сполучені Штати Америки, Угорська Республіка, Франція, Чехо-Словацька Федеративна Республіка.

У назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад, колгоспів з великої літери пишеться тільки перше слово: Волинська область, Єврейська ав­тономна область, Краснодарський край, Мусіївський колгосп ім. Тараса Шевченка, Ненецький автономний округ, Новомлинівська сільрада, Рожищенський район, Уманська міськрада.

Це правило поширюється й на назви старого адміністра­тивно-територіального поділу: Берегівський округ, Вітебське воєводство, Лохвицький повіт, Новоросійська губернія, Сосницька сотня, Стародубський полк, Черкаське староство.


  • Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних об'єктів пишуться з великої літери: Бу­ковина, Вінниччина, Закавказзя, Закарпаття, Золотоверхий (Київ), Наддніпрянщина, Підмосков'я, Побужжя, Поділля, Покуття, Полісся, Приазов'я, Прикарпаття, Причорномор'я, Приуралля, Російська Феде­рація, Славутич (Дніпро), Слобожанщина. У спеціальному стилістично­му вживанні пишуться з великої літери й загальні назви: Батьківщина тощо.

13. У словосполученнях — назвах державних, партійних, гро­мадських, профспілкових та інших установ і організацій як Ук­раїни, так і інших держав з великої літери пишеться тільки перше слово, що входить до складу назви: Верховний суд США, Генеральні штати Королівства Нідерландів, Збройні сили Украї­ни, Народна палата Республіки Індії, Національна рада Демократичної партії України, Національна гвардія, Центральна управа Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Це стосується й назв державних установ минулого: Держав­на дума, Земський собор, Тимчасовий уряд, Центральна рада.

Але в назвах таких найвищих державних установ України, як Церковна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України, з великої літери пишуться всі слова.



  • Традиційні, неофіційні назви закордонних державних органів, які періодично скликаються, пишуться з малої літери: бундес­рат, джирга, конгрес, ландтаг, меджліс, національні збори, парламент, сейм, сенат, стортинг.

14. У назвах міністерств і їхніх головних управлінь, а також у назвах інших установ та організацій, що складаються з кількох букв, з великої літери пишеться тільки перше слово: Національ­ний банк України, Міністерство освіти України, Міністерство культури України, Палата мір і вимірних приладів, Українсь­ке товариство охорони пам'яток історії та культури, Цивільний повітряний флот України.

Це правило поширюється й на офіційні назви:

а) Установ місцевого значення: Виконавчий комітет Донецької обласної ради народних депутатів, Львівський обласний відділ охорони здоров'я, Чернігівська облспоживспілка, Шевченківський районний відділ народної освіти міста Києва. Але: профком Київського державного університету, страйком, фабком і т. ін.

б) Партій України та інших країн світу: Демократична партія України, Лейбористська партія Великобританії, Республіканська партія США, Українська республіканська партія.

в) Міжнародних і закордонних професійних, громадських та інших організацій: Австралійський конгрес тред-юніонів, Американська федерація праці, Всесвітній конгрес прихильників миру, Гельсінська спілка, Міжнародна асоціація україністів, Народний рух України, Товариство об'єднаних українських канадців, Федерація незалежних профспілок України.


15. Правопис складених назв заводів, фабрик, комбінатів, виробничих об'єднань, шахт, підприємств, установ, а також наукових і навчальних закладів, кінотеатрів, театрів, парків культури тичинку, клубів тощо підпорядкований таким правилам: якщо підприємство, установа, заклад і т. ін. мають сим­волічну назву, номер чи носять чиєсь ім'я, то їх можна писати повністю або скорочено. При цьому в повних назвах початкове слово та перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви, ім'я тощо пишуться з великої літери, а всі інші слова — з малої: Київський завод «Арсенал», Республіканське виробниче «Поліграфкнига», Донецька шахта «Вітка-Глибока», Львівська середня школа № 1 імені І.Франка, Десятий міжнародний з'їзд славістів, Центральна наукова бібліотека АН України ім. В. І. Вернадського, Київський військовий округ.

У скорочених назвах перше слово звичайно пишеться з ма­лої літери, символічна назва (у лапках) — з великої: ансамбль пісні й танцю імені П.Емірського, виробниче об'єднання «Крис­тал», житловий кооператив «Наука», завод “Транс сигнал” колгосп «Дружба», спортивне товариство «Трудові резерви», стадіон «Динамо», фабрика дитячих іграшок “Перемога”.



  • Якщо скорочена назва вживається замість повної вивісках, етикетках тощо), то її початкове слово пишеться з великої літери: Комбінат «Прогрес», Кооператив «Садівник», Радгосп “Маяк”, Середня школа № 2.

б) Перше слово власних назв академій, інститутів, наукове дослідних установ, кінотеатрів, театрів, музеїв, парків культури та відпочинку тощо пишеться з великої літери, незважаючи, на те, що воно є родовим позначенням: Академія наук України, Кінотеатр ім. О. Довженка, Книжкова палата, Державний му­зей українського образотворчого мистецтва, Парк культури ім. М. Рильського, Державний академічний театр опери та ба­лету імені Тараса Шевченка, Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова.

в) 3 великої літери пишеться перше слово складених назв типу: Київський будинок мод, Львівський палац одруження, Харківський клуб метробудівців.

З великої літери може писатися перше слово й скороченої назви, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також — на вивісках: Будинок учителя, Клуб письменників, Па­лац урочистих подій і т. ін.


  • Якщо до складу найменування установи входить словоспо­лука, яка може виступати як самостійна назва установи (без початкових слів), то вона пишеться з великої літери: Оперний театр (від Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка), Третьяковська галерея (від Державна Третьяковська галерея) та ін.

16. Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших підрозділів установ, організацій, а також слова актив, збори, з'їзд, конференція, президія, сесія, симпозіум, рада (інституту тощо) пишуться з малої літери: шоста сесія Київської обласної ради, відділення літератури, мови та мистецтвознавства АН України, кафедра української літератури Полтавського пед­інституту, засідання президії Українського товариства охо­рони пам'яток історії та культури, рада філологічного факуль­тету, конференція Міжнародної асоціації україністів, сесія Хмельницької міськради.


17. У складених назвах іноземних телеграфних агентств усі слова, крім родового імені, пишуться з великої літери й без ла­пок: агентство Пренса Латіна, агентство Франс Пресе. Щодо назв іноземних фірм, компаній, банків і т. ін., то вони беруться в лапки й з великої літери пишеться тільки перше слово чи власне ім'я, що входить до складу цієї назви: фірма «Філко корпопейшн», компанія «Дженерал моторс», нафтохімічна компанія “Оксиденталь петролеум корпорейшн, банк «Гаранті траст компані».
18. У назвах творів художніх, музичних і т. ін., наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток тощо перше слово пишеться з великої літери, а назва береться в лапки: поема “Енеїда”, повість «Тіні забутих предків», опера «Запорожець за Дунаєм», пісня «Стоїть гора високая», підручник «Історія України», кінофільм «Камінний хрест», картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», газети: «Вечірній Київ», “Вісті з України”, «Голос України», «Дейлі Експрес», «Літературна Україна», «Слово», «Трибуна люди»; журнали: «Всесвіт», «Дзвін», «Наука і суспільство»; писемні історичні пам'ятки: «Руська правда», «Слово о полку Ігоревім», «Літопис Самовидця».

  • У подвійних складених назвах творів, газет і т. ін. з великої літери пишеться також перше слово другої назви: «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє — тьма», «Глитай, або ж Павук», «Дейлі телеграф енд Морнінг пост».

  • З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє, Коран, Псалтир, Часослов а та­кож назви релігійних понять, як: Бог (але бог Перун), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух і т. ін.

19. Назви вокзалів, станцій, портів, пристаней і т. ін. пишу­ться з великої літери: Київський вокзал (у Москві), станція Фастів-Перший, станція метро «Контрактова площа», порт Балаклава, пристань Ржищів (на Дніпрі) тощо.
20. Умовні назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав'ярень і т. ін. пишуться в лапках і з великої літери: будинок відпочинку “Ювілейний”, пансіонат «Здоров'я», санаторій «Україна», дитячий табір «Беркут», готель «Золотий колос», кемпінг «Чайка», кав'ярня «Мрія».
21. Назви пам'яток архітектури, замків, храмів тощо пишуться з великої літери: Андріївська церква, Золоті ворота, Колізей, ІІечерська лавра, Хотинський замок, Софійський собор.
22. Назви історичних подій, епох, війн, революцій, народно-визвольних рухів, повстань, революційних свят, знаменних дат і т. ін. пишуться з великої літери: Велика французька революція, епоха Відродження, Вітчизняна війна, Коліївщина, Хмельниччина, Кривава неділя, Лютнева революція, Революція 1905 р., Льодове побоїще, Полтавська битва, Ренесанс, Міжнародний жіночий день, Новий рік, День учителя, День незалежності України, Свято перемоги.

З великої літери пишуться й назви релігійних свят і постів: Благовіщення, Великдень, Івана Купала, Петра й Павла, Пок­рова, Різдво, Теплого Олекси, Успіння; Великий піст, Масниця, Петрівка, Пилипівка, Спасівка тощо.



  • Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишуться з малої літери: греко-перські війни, громадянська війна, хрестові походи, доба феодалізму, античний світ, середні віки, середньовіччя, неоліт, палеоліт, трипільська культура, палеозойська ера.

  • Якщо початковий порядковий числівник у складеній назві написаний цифрою, то наступне слово пишеться з великої літери: 8 Березня, 1 Травня.

23. З великої літери пишуться назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Конгрес захисту культури (у Парижі 1935 р.), Конституція України, Програма ДемПУ, Потсдамська угода, Версальський мир, Акт проголо­шення незалежності України, Декларація прав людини.


24. У назвах орденів, відзнак, що складаються з кількох слів, тільки перше слово (крім родових) пишеться з великої літери: орден Вітчизняної війни, орден Дружби народів, орден Неза­лежності, орден Почесного легіону, орден Пошани.

Якщо така назва береться в лапки, то теж із великої літери пишеться тільки перше слово та власне ім'я, що входить до скла­ду цієї назви: орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу», ме­даль «За визволення Варшави», медаль «За бойові заслуги», медаль «Партизанові Вітчизняної війни».


25. З великої літери в лапках пишуться назви літаків, авто­мобілів, тракторів та інших машин, пов'язані з найменуванням моделі, заводу, фірми, що їх виготовляють: літак «Антей», ав­томобіль «Таврія», автобус «Турист», комбайн «Нива», трак­тор «Білорусь».

Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: печиво «Столич­не», цигарки «Українські», вино «Перлина степу», цукерки «Пташине молоко».


26. З великої літери пишуться:

а) Прикметники, утворені від власних особових назв за допо­могою суфіксів -ів (-ова, -ове, -еве), -їв (-єва, -єве), -ин (-ина, -ине, ), -їн (-їна, -їне), якщо вони означають належність чогось даній особі: Андрієві книжки, Грінченків словник, Маріїн лист, Тичинине слово, Шевченкові поезії.

б) Прикметники, які входять до складених особових назв лю­дей як прізвиська: Володимир Великий, Данило Галицький, Дюма Старший, Карл Сміливий, Костянтин Багрянородний, Олександр Невський, Ярослав Мудрий.

в) Прикметники, утворені від іменників — власних назв,: якщо вони входять до складу назв, які за змістом дорівнюють словосполукам «імені когось», «пам'яті когось»: Нобелівська премія, Франківська кімната, Шевченківська премія.



  • З малої літери пишуться присвійні прикметники, утворені під власних особових імен:

а) За допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): бальзаківські традиції, франківські сонети, пушкінські рукописи, шевченківський стиль.

б) Якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполук або наукових термінів: авгієві стайні, ахіллесова п'ята, гордіїв вузол, дамоклів меч, езопівська мова, прокрустове ложе, юдині срібняки; архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, віттова хво­роба, гайморова порожнина, піфагорова теорема.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   27




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка