«Географія України»



Сторінка1/4
Дата конвертації16.03.2017
Розмір0.92 Mb.
#12446
ТипУрок
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Відділ освіти Павлоградської міської ради

Павлоградський міський ліцей

Курсова робота з теми

Форми організації навчання при вивченні розділу

«Населення України»

в курсі «Географія України»

Автор:

Крупська Наталія Миколаївна

вчитель географії та економіки

спеціаліст І кваліфікаційної категорії

  • 2012 –

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………. …………..3

Розділ І. Поняття про форми організації навчання…………………4

Розділ ІІ. Класифікація форм організації навчання…………………5

Розділ ІІІ. Аналіз форм організації навчання з географії……….6-23

  1. Урок – основна форма організації навчання……………………...6

    1. Види уроків………………………………………………….7-8

      1. Уроки засвоєння нових знань …………………………….9

      2. Комбіновані уроки ……………………………………10-11

      3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань……..12

      4. Уроки перевірки знань, умінь і навичок учнів……...13-14

      5. Предметні уроки…………………………………………..15

      6. Уроки, проведені в нестандартній формі……………….16

      7. Інтерактивні уроки…………………………………….17-18

      8. Інтегровані уроки…………………………………………19

  2. Екскурсії……………………………………………………………..20

  3. Домашні завдання…………………………………………………..21

  4. Позаурочні роботи………………………………………………….22

  5. Позакласні заняття………………………………………………….23

ВИСНОВКИ……………………………………………………….......24

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………..25

ДОДАТКИ………………………………………………………….26-54

ВСТУП

Тема моєї курсової роботи «Форми організації навчання при вивченні розділу «Населення України» в курсі «Географія України»».

Я вибрала цю тему тому, що мене, як і багатьох інших, хвилює питання: як організувати навчання учнів так, щоб була достатньо зрозумілою і максимально засвоєною складна тема «Населення» для учнів.

Ефективність засвоєння учнями знань, формування у них умінь та навичок залежить не лише від вдалого підбору методів і прийомів навчання, а й від форм організації навчальної роботи. Вчитель повинен не тільки передавати знання, а й формувати у дітей вміння здобувати знання самостійно.

Я.А. Коменський писав: «Вся робота в школі залежить від вчителя, від його знань, умінь, освіти».

В процесі навчання необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів, вміти знайти «ключик» до серця кожної дитини, вміти зацікавити.

Коли вчитель бачить, як «горять» дитячі очі, з якою цікавістю діти слухають кожне слово вчителя, задають запитання, які свідчать про бажання знати більше, значить його праця не пропала даремно. Особисто для мене найбільшою винагородою були слова учнів: «Які цікаві у Вас уроки!».

Мета моєї курсової роботи полягає в тому, щоб використовуючи літературу та власний досвід, дослідити, які форми організації навчання використовуються в загальноосвітній школі, під час вивчення теми «Населення України».



Розділ І. Поняття про форми організації навчання.

Форма організації навчання — зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядну і в певному режимі.

Головними особливостями організаційних форм навчання є: по-перше, певний зовнішній вияв функцій учителя і учнів відповідно до розпорядку; по-друге, діяльність учителя і учнів здійснюється в певних часових межах - урок може тривати 45 чи 30 хв, бути спареним; по-третє, склад учнів може бути постійним або змінним; по-четверте, в організаційній формі навчання існує певний порядок спілкування вчителя з учнями; по-п'яте, організаційна форма навчання безпосередньо не пов'язана з характеристикою процесу навчання, його основними закономірностями. Вона впливає на конкретний процес навчання, зумовлюючи, наприклад, можливість вияву індивідуального темпу навчальної роботи, на загальний перебіг і результат навчального процесу та ін.

У XVI-XVII ст. у братських школах України й Білорусії виникла нова форма організації навчальних занять, яка передбачала певні елементи класно-урочної системи навчання. Учитель працював фронтально з усім класом за певним розкладом. На заняттях використовувалися різні методи: пояснення, бесіда, самостійна робота, диспут, взаємне навчання. Учням давали домашнє завдання, виконання якого перевірялося під час занять, що мали назву "уроки".

Доцільність класно-урочної системи навчання та шляхи її впровадження обґрунтував у XVII ст. Я.А. Коменський. Ця система давала можливість учителеві водночас навчати багатьох учнів. Вона передбачала комплектування навчальних груп (класів) дітьми одного віку і з однаковою підготовкою та навчання їх за однією програмою. Її ефективність була настільки очевидною, що незабаром урок став провідною організаційною формою навчання у школах багатьох країн світу.



Розділ ІІ. Класифікація форм організації навчання

Вченими виділені такі підстави для класифікації форм організації навчання:

- кількість і склад учнів,

- місце навчання,

- протяжність навчальної роботи.

У сучасній дидактиці виділяють 4 форми організації навчальної діяльності:

- парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем);

- групова (вчитель одночасно навчає весь клас);

- колективна (всі учні активні і навчають один одного);

- індивідуальна (самостійна ) робота учня.

Також виділяють такі основні організаційні форми навчання :

- уроки;


- екскурсії;

- домашні навчальні завдання;

- позаурочні роботи;

- позакласні види занять.

До організаційних форм навчання, що використовують у середній школі будь-якого типу, належать урок, семінар, практикум, факультатив, екскурсія, предметний гурток, консультація, домашня навчальна робота тощо.

Розділ ІІІ. Аналіз форм організації навчання з географії.



  1. Урок – основна форма організації навчання.

У сучасній вітчизняній школі використовують класно-урочну систему навчання. Суть її полягає в тому, що навчальна робота проводиться з групою учнів постійного складу, однакового віку й рівня підготовки у формі уроку. Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої вчитель проводить заняття з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

На уроках проводиться вивчення всього програмового матеріалу у логічній послідовності, яка забезпечує системність його викладання, застосовуються навчальні методи (словесні, наочні і практичні), демонструються різні види унаочнення, проводяться досліди, використовуються відповідні методичні прийоми. Але уроки обмежені в своїх можливостях. Життя організмів, ріст та розвиток рослин і тварин, спільне існування організмів у природі, їхній взаємозв`язок між собою і з навколишнім середовищем, явища природи, працю людей неможливо показати на уроках у класі. Тому уроки доповнюються іншими формами навчальної роботи.

Кожен урок повинен мати триєдину мету: навчальну, виховну, розвивальну.

Виділяють такі елементи уроку: 

1) вивчення нового матеріалу;

2) закріплення вивченого;

3) контроль і оцінка знань учнів;

4) домашнє завдання;

5) узагальнення та систематизація знань.


    1. Види уроків

Типології уроків присвячено багато наукових робіт. І тим не менше на сьогоднішній день ця проблема залишається спірною в сучасній дидактиці. Існує кілька підходів до класифікації уроків, кожний з яких відрізняється певною ознакою.

Уроки класифікують виходячи із:

- дидактичної мети;

- мети організації занять;

- змісту і способів проведення уроку;

- основних етапів навчального процесу;

- дидактичних задач, що вирішуються на уроці;

- методів навчання;

- способів організації навчальної діяльності учнів.

Для вчителя вкрай важливо, розуміючи об'єктивну багатоплановість процесів на уроці, не задовольнятися їх стихійним ходом, а постійно шукати і знаходити оптимальні варіанти взаємодії елементів уроку один з одним.

Уроки з географії проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Урок дає змогу вчителеві, застосовуючи систему різноманітних методів і прийомів навчання, планомірно і послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об`єкти та явища природи.

За основною дидактичною метою уроки з географії діляться на такі типи:

1) комбіновані уроки;

2) уроки засвоєння нових знань;

3) уроки узагальнення і систематизації нових знань;

4) уроки перевірки знань, умінь і навичок учнів;

5) предметні уроки;

6) уроки, проведені у нестандартній формі;

7) інтерактивні уроки;

8) інтегровані уроки.

Кожен тип уроку характеризується певною будовою – структурою.



Я пропоную розглянути типи уроків та форм навчання на прикладі вивчення розділу «Населення» в курсі «Географія України».

      1. Уроки засвоєння нових знань

Уроки засвоєння нових знань вміщують такі макроструктурні елементи:

1.Актуалізація чуттєвого досвіду учнів включає бесіду, якою встановлюється зміст уявлень дітей з теми уроку, що доповнюються, уточнюються, виправляються, поглиблюються.

2.Повідомлення учням теми і завдань уроку.

3. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. На цьому етапі застосовуються різноманітні методи і прийоми роботи вчителя й учнів: пояснення нового матеріалу вчителем з використанням наочних посібників, читання учнями тексту підручника, демонстрація кінофільму або діафільму з попередньою вступною бесідою та ін.

4. Осмислення учнями знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Для цього доцільно використати різні дидактичні засоби, підручники, доступні для учнів завдання і запитання, на які в підручнику прямих відповідей немає, але матеріал для виконання їх є.

5. Узагальнення і систематизація знань. На цьому етапі проводяться більш широкі узагальнення, засвоєні на уроці поняття зводяться в єдину систему. Здійснюються узагальнення засобом бесіди, самостійної роботи учнів з підручником, складання систематизуючих схем, таблиць.

6. Підсумки уроку. Вчитель підсумовує, що нового діти взнали на уроці, що слід надовго запам'ятати, як працював клас і окремі учні.

7. Завдання додому. Вчитель повідомляє учням назву статті і сторінки, вказує конкретні завдання на порівняння і узагальнення, на які запитання дати усно відповіді, що записати в зошиті, які виконати малюнки або схеми.



Приклад уроку

Тема. Відомості про кількість населення в давні часи. Кількість, густота населення, їх територі­альні відмінності. Природний рух населення України і країн Західної Європи (Додаток 1).

      1. Комбіновані уроки

Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого.

Структура комбінованого уроку:



  1. Перевірка домашнього завдання.

Може проводитися різними методами усного опитування і письмово. Під час усного опитування досить часто застосовується метод фронтальної бесіди, коли учні відповідають на запитання вчителя, які поставлені до класу, як правило, з місця.

  1. Актуалізація опорних знань дітей.

Ця робота спрямована на виявлення вже набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння нових. Завдання вчителя виявити, уточнити, розширити, а в разі необхідності виправити відповідь учня. Для актуалізації опорних знань найчастіше застосовується усна фронтальна бесіда або виконання завдань.

  1. Повідомлення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

Цим наголошується, що учні повинні взнати нового, які знання, навички, вміння мають набути.

  1. Ознайомлення з новим матеріалом.

Найчастіше застосовується усний виклад нового матеріалу, який вважається найстарішим і найекономнішим серед інших методів. Він дає змогу за короткий час донести до свідомості дітей основні факти знань і провести певні узагальнення. В бесіді слід використовувати відомості, набуті учнями заздалегідь з книг, спостережень, телепередач, кінофільмів та інших джерел. Розповідь учителя може поєднуватись із самостійною роботою учнів за попередніми завданнями вчителя, читанням учнями тексту підручника та ін. Вчитель вдається до ілюстрацій (картин, навчальних таблиць), демонстрацій (кінофільму, діафільму, дослідів тощо), використання дошки та інших засобів навчання.

5.Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань).

Ця робота організовується по-різному. Часто має місце бесіда. В процесі закріплення основну роль має відіграти активна пізнавальна діяльність учнів, відповідно спрямована вчителем. Діти розглядають малюнки, карту, таблиці, роздатковий матеріал, читають підручник, складають таблиці, схеми, дають відповіді на запитання тощо.

6. Підсумки уроку.

Наприкінці уроку вчитель коротко підсумовує наслідки роботи й виставляє оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх. Оцінюючи знання, він враховує роботу учня протягом усіх етапів уроку: відповіді під час фронтального повторення вивченого матеріалу, доповнення до розгорнутої відповіді інших учнів, вивчення та закріплення нової теми.

7.Повідомлення домашнього завдання.

На завершальному етапі уроку вчитель повідомляє домашнє завдання. Треба пам'ятати, що одноманітність не тільки стомлює, ослаблює інтерес до навчання, а й пригнічує пізнавальні здібності учня. Для домашньої роботи можна запропонувати такі завдання: повторити матеріал за підручником,виконати практичні завдання, прочитати науково-популярну літературу та ін.

Приклад уроку

Тема. Міграційні процеси в Україні, їх інтенсивність, географія. Статево-віковий склад населення. Депопуляція. Діаспора (Додаток 3).


      1. Уроки узагальнення і систематизації нових знань

Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об'єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв'язки.

Структура уроку:

1.Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

2.Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причин-но-наслідкових зв'язків. На цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників, натуральних об'єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів, діапозитивів. Важливе значення має поєднання реальних зображень, натуральних і схематичних малюнків на дошці та в зошитах, а також застосування невеликих за об'ємом і простих за виконанням дослідів.

3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему.

4. Підсумки уроку і завдання додому.

При цьому вчитель не дає готових відповідей, не робить висновків, а тільки підводить учнів до відповідних узагальнень.


      1. Уроки перевірки знань, умінь і навичок учнів

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок: перевірка знання студентами фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступенів їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних та змінених умовах, збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка.

Під час будь-якого типу уроку вчитель застосовує різні види навчальної роботи: фронтальну, групову, парну та індивідуальну.



Фронтальна робота. Учитель ставить проблемні запитання або пізнавальні завдання, у вирішенні яких беруть участь усі учні. Вони пропонують різні варіанти розв'язання, перевіряють їх, обгрунтовують, розвивають найвдаліші форми. Вчитель керує колективним пошуком учнів, спрямовує їх пізнавальну активність.

Групова робота. Полягає у спільних зусиллях учнів щодо вирішення поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення і вибір способів розв'язання навчально-пізнавальних завдань: спільне планування роботи, обговорення і вибір способів розв'язання навчально-пізнавальних завдань, взаємодопомога та співпраця, взаємоконтроль і взаємооцінка. Учнів об’єднують в групи по 4-6 осіб. Групи формують з однаковим або із змішаним складом учнів за успішністю.

Перевага групової форми навчальної діяльності - в можливості урахування навчальних інтересів, студентів, кооперування їх навчально-пізнавально діяльності, взаємоконтролю за її результатами.

Недоліки - пасивність окремих учнів, можливість списувати.

Парна робота. Передбачає допомогу сильного учня слабшим і взаємодопомогу.

Головна в парній організації навчальної праці взаємо навчання і взаємоконтроль.



Індивідуальна робота. Важливим моментом у процесі навчання є індивідуальний підхід до учнів. Існують такі способи індивідуалізації навчання: під час пояснення нового матеріалу вчитель зважає на учнів, для яких він може бути незрозуміли; під час самостійної роботи частіше підходить до відстаючих учнів, допомагає їм; індивідуалізує домашнє завдання. Ця форма роботи на уроці дає змогу враховувати темпи роботи кожного учня, його підготовленість, створює можливості для диференціації завдань, контролю й оцінювання результатів, забезпечуючи відносну самостійність. Але потребує значних затрат часу і зусиль учителя.

Приклад уроку

Тематичне оцінювання з теми «Населення України» у формі конференції (Додаток 4).



      1. Предметні уроки

Формування у школярів різноманітних умінь, навичок, практичних дій, підготовка дітей до подальшого успішного навчання та життя — головне завдання школи. Важливими і незамінними засобами тут є практичні методи. Вони реалізуються переважно через систему навчальних та ігрових вправ, використаних у процесі закріплення, повторення, під час виконання практичних робіт, на екскурсіях та предметних уроках.

Залежно від того, яка мета уроку та визначені методичні прийоми, обирається й тип уроку. Уроки з географії найчастіше бувають комбінованими, предметними, узагальнюючими, екскурсійними.

На комбінованих уроках найважливішим етапом, на мій погляд, є вивчення нового матеріалу. На узагальнюючих— ефективність проведення співбесіди і з вивченого матеріалу. На екскурсіях — спостереження та порівняння. На предметних уроках— спостереження, експеримент, порівняння, зіставлення, висновок.

На предметних уроках учні вчаться виділяти найістотніші ознаки, обмірковувати, аналізувати, виокремлювати, підбивати підсумки, доводити правильність чи хибність того чи іншого висновку.

У ході вивчення нового матеріалу на предметних уроках важливо виділити такі етапи: завдання учням для спостережень за предметами чи явищами, що з ними відбуваються; самостійні спостереження за отриманим завданням та бесіда за результатами спостережень.

Ефективність навчальної діяльності на предметних уроках досягається використанням таких методів, як демонстрація натуральних об'єктів, проведення спостережень, дослідів, виконання практичних завдань. У ході цієї діяльності необхідно систематично зацікавлювати дітей у самостійному пошуку знань, озброювати прийомами дослідницько-експериментальної роботи, вчити спостерігати, аналізувати, систематизувати, порівнювати, удосконалювати, робити висновки .



Наприклад:

  • Розробка опитувальника населення мікрорайону (вік, професія, освіта, зайнятість, національність), аналіз даних, побудова діаграм (Додаток 8).

  • Проведення мікроперепису шкільного населення та побудова діаграм, статево-вікових пірамід (Додаток 7).

  • Обстеження складу родин, що складають найближче оточення учнів.

  • Опитування однолітків про професійні пріоритети та перспективи трудової діяльності після закінчення навчального закладу.



      1. Уроки, проведені в нестандартній формі

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінені від планових.

Серед них - уроки ділової гри;

- уроки прес-конференції (Додаток 4);

- уроки - КВК;

- уроки - змагання;

- уроки - консиліуми;

- уроки – семінари (Додаток 3);

- урок – рольова гра;

- урок – судове засідання.

Для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності студентів. Використання програмованого і проблемного навчання, здійснення міжпредметних зв'язків, усунення перевантаженості учнів.

Цінність цих форм полягає у послідовній, частково-пошукової, експериментальної, творчо-колективної і винахідницької спрямованості занять. Такі форми вчать учнів полемізувати, керувати групою, бути рядовим співучасником, фіксувати хід обговорення, звітувати за роботу своєї групи, оцінювати роботу інших груп та її членів, самостійно організовувати свою роботу.

Приклад уроку. Тематичне оцінювання з теми «Населення України» у формі конференції (Додаток 4).


      1. Інтерактивні уроки

У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій

галузі знання. Учням потрібні нові навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Інтерактивне навчання дає можливість збільшити відсоток засвоєння матеріалу, впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки вчителя й учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, переконувати й бути переконливими й толерантними, розуміти інших, ставити запитання й відповідати на них.

На своїх уроках я застосовую різноманітні форми й методи навчання, в тому числі й інтерактивні, прагну, щоб кожен учень був активним його учасником. Викладання повинно спрямовуватися не тільки на розширення обсягу знань з предмета, його структурування, інтегрування, узагальнення, а також на постійне перетворення набутого кожним учнем суб’єктивного досвіду.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процесс відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні й творчі завдання, що розвивають творче мислення (часто домашні випереджаючі завдання), питання учня до вчителя, до інших учнів, питання вчителя до учня.


Приклад.
«Моя шпаргалка».

Учитель заздалегідь готує шпаргалки на листочках у вигляді таблиць,

схем, якими учні користуватимуться протягом уроку. Таблиці, схеми можуть бути заповнені повністю або частково.


      1. Інтегровані уроки


Каталог: images -> temp
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни
temp -> Бакалавр” Спеціалізація „фортепіано, орган” Програмні вимоги з фаху Виконання сольної програми
temp -> Сша у першій половині XIX століття. Громадянська війна
temp -> Расулова Валентина Іванівна
temp -> Випуск 6 Дніпропетровськ 2011 ббк 85. 93 Музикознавча думка Дніпропетровщини
temp -> Конспект уроку з української мови (3 клас) Тема. Правопис не з дієсловами. Мета
temp -> Випуск 7 Дніпропетровськ 2012 ббк 85. 93 Музикознавча думка Дніпропетровщини
temp -> Міністерство культури україни дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки затверджую


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка