Герх функціональна диспепсія виразкова хвороба к мед н. доцент Смачило І. В



Скачати 24.15 Kb.
Дата конвертації23.03.2017
Розмір24.15 Kb.
#13716

ГЕРХ ФУНКЦІОНАЛЬНА ДИСПЕПСІЯ ВИРАЗКОВА ХВОРОБА к.мед.н. доцент Смачило І.В.

План лекції:

  • ГЕРХ:
  • Етіопатогенез
  • Клініка
  • Діагностика
  • Диференціальний діагноз
  • Лікування
  • Функціональна диспепсія
  • Діагностичні критерії
  • Лікування
  • Виразкова хвороба
  • Етіопатогенез
  • Клініка
  • Діагностика
  • Ускладнення
  • Диференціальний діагноз
  • Лікування
  • Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)це хронічне рецидивуюче захворювання з розвитком характерних симптомів (печія, відрижка, тощо) і/або запального ураження дистального відділу стравоходу внаслідок періодичної регургітації у стравохід шлункового та/або дуоденального вмісту.
  • Основний симптом (ГЕРХ) – ПЕЧІЮ – щодня відчувають від 7 до 11% дорослого населення,
  • не менше 1 разу на тиждень – 12%,
  • не менше 1 разу на місяць – 40-50%.
  • При вагітності цей симптом спостерігають у 48% жінок.
  • КЛАСИФІКАЦІЯ ГЕРХ
  • (Згідно уніфікованої клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (затв.МОЗ України, 2004)
  • -Ендоскопічно “-” ГЕРХ (без езофагіту)
  • -Ендоскопічно “+” ГЕРХ (з езофагітом)
  • Клінічні форми ГЕРХ
  • НЕЕРОЗИВНА ГЕРХ (наявні симптоми ГЕРХ, однак відсутні ерозивні зміни СО стравоходу; спостерігається приблизно у 60% хворих на ГЕРХ);
  • ЕРОЗИВНА ГЕРХ (наявні ерозивні зміни стравохідного епітелію різного ступеня вираженості; виявляється у 37% хворих);
    • ступінь А: дефект слизової оболонки розміром менше 5 мм;
    • ступінь В: дефекти слизової оболонки розміром менше 5 мм, що не виходять за межі двох складок слизової оболонки стравоходу;
    • ступінь С: дефекти слизової оболонки, що виходять за межі двох складок слизової оболонки стравоходу та займають менше 75 % слизової;
    • С тупінь D: дефекти слизової оболонки, що займають 75 % і більше слизової оболонки стравоходу.
  • УСКЛАДНЕННЯ ГЕРХ (стравохід Баррета, пептичні виразки стравоходу, стриктура, кровотеча) (визначається у 3% хворих).

КЛІНІКА

  • ПЕЧІЯ
  • ВІДРИЖКА ПОВІТРЯМ, ЇЖЕЮ, КИСЛИМ, ГІРКИМ, ЗРИГУВАННЯ
  • БІЛЬ ЗА ГРУДИНОЮ
  • ДИСФАГІЯ.
  • ПІДВИЩЕНЕ СЛИНОВИДІЛЕННЯ, ГИКАВКА, БЛЮВАННЯ, ВІДЧУТТЯ КЛУБКА В ГОРЛІ, БІЛЬ У ЩЕЛЕПІ ТА ІН.

КЛІНІКА

  • Відрижка повітрям, їжею, кислим, гірким, зригування з’являється внаслідок ретроградного надходження шлункового вмісту в стравохід та ротову порожнину (більше ніж у 50% пацієнтів);
  • БІЛЬ ЗА ГРУДИНОЮ. Значно рідше спостерігається, виникає через спазм стравоходу у відповідь на кислотно-пептичну агресію. За локалізацією та ірадіацією подібний симптом може імітувати стенокардичний біль.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ГЕРХ

  • рН-метрія (одномоментна та добове рН-моніторування)
  • Норм.показники рН стравоходу – 5,5-7,0.
  • При ГЕРХ загальний час
  • зниження вн/стравохідного
  • рН < 4,0 протягом доби складає > 4 год.
  • Внутрішньостравохідна манометрія
  • (зниження тиску нижнього стравохідного сфінктера (ННС), збільшення числа транзиторних розслаблень сфінктера, зниження амплітуди перистальтичних скорочень стінки стравохода).
  • У здорових осіб тиск в зоні НСС – 20,8 + 3 мм рт.ст.
  • У хворих на ГЕРХ – 8,9 + 2,3 мм рт.ст.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ГЕРХ

  • ЕГДС з морфологічним дослідженням біоптата, хромоскопією (при ендоскопічно “+” ГЕРХ виявляються ознаки рефлюкс-езофагіту: гіперемія і рихлість СО (катаральний езофагіт), ерозії (ерозивний рефлюкс-езофагіт різного ступеню тяжкості), ерозивно-виразковий рефлюкс-езофагіт .

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ГЕРХ

  • Широко застосовують хромоендоскопію, що дозволяє виявляти метапластичні і диспластичні зміни епітелію стравоходу шляхом нанесення на СО речовин, які по-різному підфарбовують здорові та пошкоджені тканини.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ГЕРХ

  • При гістологічному дослідженні біоптатів СО стравоходу виявляють заміщення плоского неороговіваючого епітелію стравоходу циліндричним у вигляді кишкової метаплазії.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ГЕРХ

  • Рентгенологічне дослідження стравоходу та шлунка (виявляє рефлюкс, килу стравохідного отвору діафрагми, стриктури стравоходу, дифузний езофагоспазм. Це дослідження використовується для скринінгової діагностики ГЕРХ).

Фармакологічний арсенал

  • Інгібітори протонної помпи
  • Прокінетики
  • Антациди
  • Інгібітори протонної помпи
  • Омепразол – 20 мг 2 р/д
  • Лансопразол – 30 мг 2 р/д
  • Пантопразол (Контролок) – 40 мг 1-2 р/д
  • Рабепразол (Паріет)–
  • 20 мг 1-2 р/д
  • Езомепразол (Нексіум) – 20 мг 1-2 р/д

Gstaad Treatment Guidelines-2008 Латино-Американський консенсус – 2010 «найкраща стратегія в лікуванні ГЕРХ – призначення ІПП»

  • Неерозивна форма
  • Ерозивна форма: Ступінь А, Ступінь В
  • ІПП в стандартній дозі 1р/добу зранку за 30 хв. до сніданку
  • протягом 4 тижнів
  • Ерозивна форма: Ступінь С, Ступінь D
  • ІПП в подвійній стандартній дозі 2р/добу (за 30 хв. до сніданку і за 30 хв. до обіду) протягом 8-12 тижнів

Функціональна диспепсія (ФД)

  • - симптомокомплекс функціональних порушень, що включає відчуття болю або дискомфорту (важкість, переповнення, раннє насичення), локалізованих в епігастральній ділянці, не пов'язаних з органічними захворюваннями.
  • ФД – це діагноз виключення, необхідно всебічно обстежити пацієнта та виключити органічні захворювання, які протікають з аналогічною клінічною картиною

ФУНКЦІОНАЛЬНА ДИСПЕПСІЯ

  • І. Виразкоподібний варіант (постійні чи періодичні болі або відчуття дискомфорту в надчеревній ділянці ) - ІПП
  • ІІ. Дискінетичний варіант (відчуття переповнення, важкості в надчеревній ділянці після їжі, раннє насичення) - ПРОКІНЕТИКИ.
  • ІІІ. Неспецифічний варіант (поєднання різних симптомів ФД і виділити ведучий синдром не вдається) - АНТАЦИДИ + ПРОКІНЕТИКИ

Виразкова хвороба (ВХ)

  • ВХ (пептична виразка) – загальне поліетіологічне захворювання, яке схильне до рецидивування і характерною морфологічною особливістю якого є виникнення виразкового дефекту у СОШ чи ДПК.

Етіопатогенез ВХ

  • ФАКТОРИ АГРЕСІЇ
  • Нр,
  • Гіперпродукція HCl,
  • Підвищення вироблення пепсиногену і пепсину,
  • Порушення моторики шлунка і ДПК,
  • Пряма травматизуюча дія їжі і медикаментів
  • ФАКТОРИ ЗАХИСТУ
  • зниження продукції та порушення якісного складу шлункового слизу,
  • гіпопродукція бікарбонатів,
  • порушення регенерації, кровотоку в СОШ,
  • зниження синтезу простагландинів.

КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ШЛУНКА ТА ДПК

  • I. ЗА ЛОКАЛІЗАЦІЄЮ ВИРАЗКОВОГО ДЕФЕКТА: виразка шлунка,
  • виразка дванадцятипалої кишки (цибулина, постбульбарна), поєднані виразки шлунка та ДПК, гастроєюнальна виразка (виразка анастомозу).
  • II. ЗА ЕТІОЛОГІЄЮ: Нр-позитивна виразка, Нр-негативна виразка: медикаментозна, стресова, при ендокринних захворюваннях (синдром Золінгера-Елісона, гіперпаратиреоз), при хворобі Крона, лімфомі або саркоїдозі, при захворюваннях внутрішніх органів (серцева недостатність, цироз печінки, ХНН), ідіопатична, змішана (Нр + інший встановлений фактор).
  • II. СТАДІЯ ВИРАЗКОВОГО ПРОЦЕСУ: активна (гостра, свіжа), рубцювання, стадія рубця (червоного, білого), що тривало не рубцюється.
  • IV. ФАЗА ЗАХВОРЮВАННЯ : загострення, неповної ремісії, ремісія.

КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ШЛУНКА ТА ДПК

  • ТЯЖКІСТЬ ПЕРЕБІГУ:
  • легкий (рецидиви 1 раз у 1-3 роки, виразка неглибока, у фазі ремісії працездатність збережена);
  • середньої тяжкості (рецидиви 2 рази на рік, виразка глибока, супроводжується перидуоденітом, перигастритом);
  • тяжкий перебіг (рецидиви більше ніж 2 рази на рік, значне схуднення, виразка глибока, часто кальозна, часто є ускладнення).
  • VI. СУПУТНІ МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ: локалізація та активність гастриту і дуоденіту, наявність та ступінь вираженості атрофії слизової оболонки, наявність та ступінь кишкової метаплазії, наявність ерозій та поліпів, гастроезофагальний або дуодено- гастральний рефлюкси, характеристика секреторної та моторної функції.
  • VII. УСКЛАДНЕННЯ: кровотеча (дата), перфорація (дата), пенетраця (дата), стеноз (ступінь), малігнізація.

ДІАГНОСТИКА ВХ

  • Больовий синдром (Характеризується періодичністю на протязі доби, сезонністю (весняно-осінній період). Біль пов'язаний з прийомом їжі. Виділяють біль нічний, голодний, ранній (через 20-30 хв. після прийому їжі, характерний для виразки шлунка), пізній (через 1,5-2 години після прийому їжі, на висоті травлення, характерний для виразки антрального відділу шлунка чи виразки дванадцятипалої кишки). Після блювання, прийому їжі, антацидів, спазмолітиків біль зменшується чи зникає_.
  • Синдром шлункової диспепсії (відчуття печії за грудиною, кислого металевого присмаку у роті, нудота, блювання).
  • Синдром кишкової диспепсії (закрепи).
  • Астено-невротичний синдром (підвищена подразливість, емоційна лабільність).
  • Синдром ендоскопічних змін
  • Синдром рентгенологічних змін
  • Позитивний симптом Менделя

Алгоритм діагностики ВХ

  • Загальноклінічні обстеження
  • ЕГДС з прицільною біопсією та гістологічним дослідження біоптатів
  • Інтрагастральна рН-метрія
  • Діагностика Helicobacter pylori

Виразка шлунка (задня стінка)

Виразка шлунка (кут шлунка)

Дуоденальна виразка (передня стінка цибулини ДПК)

Дуоденальна виразка (задня стінка цибулини ДПК)

Дуоденальна виразка (передня стінка цибулини ДПК, 9-12 мм)

Дуоденальна виразка

Ретгенологічне дослідження шлунка і ДПК (неускладнена виразка ДПК)

Диференціальний діагноз

  • Рак шлунка
  • Хронічний гастрит
  • Симптоматичні виразки
  • Хронічний панкреатит
  • Захворювання ЖМ та ЖШ
  • Абдомінальна форма ІМ

Ускладнення ВХ

  • Кровотеча
  • Перфорація
  • Пенетрація
  • Пілоростеноз
  • Малігнізація

Ускладнення ВХ

Ускладнення ВХ

ЛІКУВАННЯ ВХ

  • Дієта – стіл №1
  • Антибіотики (кларитроміцин, амоксицилін, метронідазол, тетрациклін)
  • Антисекреторні засоби:
    • ІПП (омепразол 20 мг, лансопразол 30 мг, пантопразол 40 мг, рабепразол 20 мг, езомепразол 40 мг 1-2 р/д)
    • Н2-гістаміноблокатори (ранітидин 150 мг 2 р/д, фамотидин 20 мг 2 р/д)
    • антациди (альмагель, фосфалюгель, маалокс по 1 дозі 3-4 рази за годину до їжі або через 1-1,5 години після їжі)
    • холіноблокатори (неселективні - платифілін 0,2 % 1,0 мл п/ш, селективні - гастроцепін (бускопан) 25-50 мг 1-2 р/д до їжі)

ЛІКУВАННЯ ВХ

    • Гастроцитопротекторна терапія (сукральфат (вентер) по 1 г 3 р/д за 40-60 хв до їжі, колоїдний субцитрат вісмуту (де-нол) по 120 мг 4 р/д), стимулятори синтезу простагландинів (мізопростол по 200 мкг 3 р/д, мукоген по 100 мг 3 р/д до їжі)
  • Корекція порушень моторики (метоклопрамід, домперидон, праймер по 10 мг 3 р/д за 15-20 хв до прийому їжі та перед сном)
  • Репаративна терапія (солкосерил по 2,0 мл в/м, обліпихова олія, гастрофарм)
  • Обволікаючі засоби (відвар льону)
  • Засоби центральної дії (еглоніл по 50 мг 2 р/д, даларгін 0,001 2 р/д в/м)

Схеми лікування гелікобактерзалежних захворювань шлунка та ДПК (згідно до рекомендацій Маастрихтських консенсусів 2000, 2005)

  • Терапія першої лінії (потрійна терапія):
  • 1)ІПП 2 р/д +
  • 2)кларитроміцин 500 мг 2 р/д +
  • 3)амоксицилін 1000 мг 2 р/д (або метронідазол 500 мг 3 р/д)
  • протягом 7-14 днів.
  • Терапія другої лінії (квадротерапія):
  • 1)ІПП 2 р/д +
  • 2)тетрациклін 500 мг 4 р/д +
  • 3)метронідазол (орнідазол) 500 мг 3 р/д +
  • 4)препарати вісмуту (де-нол) 120 мг 4 р/д протягом 7-14 днів.
  • Дякую за увагу!

Каталог: data -> kafedra -> theacher -> vnutrmed
theacher -> Імунодефіцитні стани (первинні)
theacher -> Клінічна фармакологія препаратів, що впливають на систему крові Клінічна фармакологія препаратів заліза
theacher -> Фізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості
theacher -> О.І. Хлібовська Хроонічна фетоплацентарна недостатність План лекції
theacher -> Загальна класифікація медичної техніки
theacher -> Етіологія і патогенез цукрового діабету
theacher -> Протипокази до проведення щеплення. Можливі ускладнення при проведенні щеплень,їх профілактика та лікування
vnutrmed -> Ішемічна хвороба серця
vnutrmed -> Некоронарогенні захворювання міокарда (кардіоміопатії, міокардити). Діагностика і лікування

Скачати 24.15 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка