Головний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія



Сторінка1/8
Дата конвертації02.09.2018
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01.01.1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний редактор
В. Горовий, д-р іст. наук, проф., заст. гендиректора НБУВ. Редакційна колегія: М. Закіров (заст. голов. ред.), канд. іст. наук, заввідділу політо-
логічного аналізу, Л. Чуприна, канд. наук із соц. комунікацій, заввідділу оперативної інформації, Т. Дубас, заввідділу синтезу соціокультурних мережевих ресурсів. Комп’ютерний дизайн: Г. Булахова. Адреса редакції: НБУВ, Голосіївський просп., 3, Київ, 03039, Україна. Тел. (044)524-25-48, (044)525-61-03. E-mail: siaz2014@ukr.net, www.nbuviap.gov.ua. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 5358 від 03.08.2001 р.


Україна: події, факти, коментарі

Інформаційно-аналітичний журнал
11 2018

ЗМІСТ

Коротко про головне
Президент України П. Порошенко провів зустріч
із Королем Іспанії Феліпе VI.............................................................................3

Президент України П. Порошенко зустрівся з представниками іспанського бізнесу..............................................................................................3
Аналітика
Політичні акценти
Потіха А.

Антикорупційний суд: зовнішньополітичні чинники і внутрішньоукраїнський контекст...................................................................4
Якименко Ю.

Итоги работы П. Порошенко на посту Президента и перспективы
его участия в избирательной кампании 2019 г. в оценках СМИ..............10
Тарасенко Н.

Візит до Росії президента Франції Е. Макрона в дзеркалі еволюції світової політики: підсумки й оцінки експертів...........................................17

Рудь І.


Візит Президента ФРН Ф.-ВШтайнмайєра до України: основні результати й оцінки експертів........................................................................30
Примітки на полях
Жангожа Р.

Казахстан и Центральная Азия: эволюция внутренних и внешних политических приоритетов..............................................................................34
До нових стандартів самоврядування
Пальчук В.

Розвиток економічного потенціалу громад у рамках реформи
з децентралізації.................................................................................................38
Наука – суспільству
До 100-річчя НАН України
Основні напрями діяльності НАН України………………………………..50

Кадрова політика НАН України.....................................................................55

Міжнародне співробітництво в галузі науки і освіти .................................55

Наукові публікації..............................................................................................59

Діяльність науково-дослідних установ..........................................................61

Здобутки української археології.....................................................................66
До 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Симоненко О.

Бібліотечно-інформаційний ресурс як складник системи прийняття управлінських рішень політичними лідерами.............................................69

До уваги держслужбовця

Штих П.


Мемуари зарубіжних державних, громадських і політичних діячів
(за фондами Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та електронних ресурсів, 1957–2013 рр.) ..........................................................................................78

Коротко про головне
Президент України П. Порошенко провів зустріч
із Королем Іспанії Феліпе VI

Президент України П. Порошенко під час офіційного візиту до Королівства Іспанія зустрівся з Королем Іспанії Феліпе VI.

Співрозмовники відзначили, що за понад 25 років з моменту встановлення дипломатичних відносин між Україною й Королівством Іспанія основними принципами, що характеризували двосторонню взаємодію, були дружба і взаємоповага.

Президент України високо оцінив підтримку Іспанією суверенітету й територіальної цілісності нашої держави в протидії російській агресії. У свою чергу Король Феліпе VI відзначив чітку позицію України щодо підтримки єдності Іспанії.

П. Порошенко ознайомив Короля Іспанії з розвитком ситуації в тимчасово окупованих Донбасі та Криму. Глава Української держави висловив сподівання на сприяння іспанської сторони у звільненні українських заручників і політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Росії.

Під час зустрічі було відзначено вклад української громади в розвиток Іспанії, також було обговорено питання забезпечення прав і культурно-освітніх потреб понад 100-тисячної української громади, яка проживає в Іспанії (Офіційне інтернет-представництво Президента України (http://www. president.gov.ua). – 2018. – 4.06).

Президент України П. Порошенко зустрівся
з представниками іспанського бізнесу

Президент України П. Порошенко під час офіційного візиту до Іспанії зустрівся з представниками іспанського бізнесу.

Глава держави поінформував про реформи, які проводить Україна для створення комфортних умов для інвесторів і бізнесу. Зокрема, глава держави відзначив стабілізацію макроекономічної ситуації і відновлення економічного зростання, стабілізацію банківського та фінансового сектора, проведення судової реформи й реформи енергетичного сектора, проведення децентралізації та дерегуляції, розбудову інфраструктури, створення прозорих умов для приватизації.

«Україна – правильне місце і час для інвестування. Ми дуже зацікавлені у зростанні інвестицій, – наголосив глава держави. – Запрошую вас бути співавторами та співзасновниками українського успіху. Впевнений, що це гарна справа».

П. Порошенко також поінформував про результати переговорів з іспанським прем’єр-міністром. «Важливо і символічно, що перша зустріч нового прем’єр-міністра була з українською делегацією. Це хороший знак, і дуже вдячний за це», – зауважив він (Офіційне інтернет-представництво Президента України (http://www. president.gov.ua). – 2018. – 4.06).



Аналітика
Політичні акценти
А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ
Антикорупційний суд: зовнішньополітичні чинники
і внутрішньоукраїнський контекст

Спроби створити Антикорупційний суд розпочалися ще з літа 2016 р., коли в рамках проведення судової реформи було прийнято Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» і внесені зміни в Конституцію України. Проте й до сьогодні Антикорупційний суд так і не створено. Цього ж року українські політики всерйоз взялися за вирішення цього вкрай важливого питання. На думку спостерігачів, у рамках реформи з боротьби з корупцією потрібна неупереджена судова інстанція, яка б розглядала справи зловживань серед високопосадовців. Крім того, створення Антикорупційного суду є вимогою західних партнерів України та МВФ. Згідно з планами суд розглядатиме корупційні справи, збитки державі у яких перевищують 500 прожиткових мінімумів – майже 900 тис. грн.

Як зазначають деякі експерти й політики, Антикорупційний суд надзвичайно важливий для того, щоб судити саме суддів інших інстанцій, аж до Верховного Суду. Це зламає систему кругової поруки серед суддів. Охочих бути пійманим, а потім осудженим ще й з конфіскацією майна стане менше. Сімдесят – вісімдесят відсотків людей подумає, чи варто брати хабар (https://24tv.ua/antikoruptsiyniy_sud_v_ukrayini_shho_tse_za_zakon_shho_zminitsya_i_chomu_tse_vazhlivo_n972257. 2018. 23.05).

Справедливий суд зміцнить довіру західних партнерів, збільшить притік закордонних інвестицій, МВФ виділить черговий транш для підтримки економіки. Зменшиться так званий корупційний податок, який витягує з Держбюджету величезні гроші.

Проте, на думку деяких експертів, реальну ефективність роботи Антикорупційного суду можна буде відчути років через п’ять. Головне, щоб справи, які суду передаватимуть слідчі органи, насамперед НАБУ, були фахово підготовлені й не розвалилися в суді.

За словами Прем’єр-міністра України В. Гройсмана, остаточне ухвалення проекту закону про Антикорупційний суд дуже потрібне Україні –сигнал як для громадян, так і партнерів, які очікують рішучих дій у боротьбі з корупцією. «Думаю, законопроект про Антикорупційний суд стане одним з пріоритетів порядку денного роботи парламенту», – зазначив В. Гройсман (https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2470853-uhvalenna-zakonu-pro-antikorupcijnij-sud-duze-potribne-ukraini-grojsman.html. 2018. 30.05).

На його думку, завершення формування антикорупційної інфраструктури стане істотним поштовхом реформ і відкриє можливості для інвестування. «Українці й Україна заслуговують на формування справедливої судової системи», – підкреслив Прем’єр-міністр України.

У свою чергу Президент України П. Порошенко сподівається, що до президентських виборів, які відбудуться в березні 2019 р., процес створення антикорупційної інфраструктури в Україні завершиться. «До президентських виборів у нас залишився ще майже рік, і я дуже сподіваюся, що нам вдасться завершити створення у повному обсязі антикорупційної інфраструктури», – наголосив П. Порошенко (https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2469859-porosenko-spodivaetsa-so-antikorupcijnu-infrastrukturu-sformuut-do-viboriv.html. 2018. 29.05).

При цьому він висловив побажання, що Верховна Рада ухвалить відповідний закон і процес створення Антикорупційного суду розпочнеться вже в липні. Президент України заявив, що він не дасть можливості відкласти законопроект про Антикорупційний суд у довгу шухляду йбудь-які зволікання з другим читанням є неприпустимими.

Він висловив переконання, що «остаточна версія законопроекту буде узгоджена, зокрема і з іноземними партнерами» України. «Ми маємо знайти достатньо сил, депутати мають підтримати законопроект», – додав
П. Порошенко (https://www.5.ua/polityka/vazhlyvyi-ne-dlia-mvf-a-dlia-ukrainy-poroshenko-rozpoviv-koly-ochikuie-ukhvalennia-zakonu-pro-antykoruptsiinyi-sud-170646.html. 2018. 25.05).

Президент також висловив сподівання щодо ухвалення в цілому закону про Вищий антикорупційний суд і заявив, що «це буде історичний момент».

Українські західні партнери також переймаються проблемою створення Антикорупційного суду. Як зазначила віце-прем’єр міністр з питань європейської і євроатлалантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе, коментуючи візит В. Гройсмана до Брюсселю, представники інституцій Європейського Союзу на кожній зустрічі з українською делегацією на чолі з Прем’єр-міністром говорили про очікування щодо ухвалення закону про Антикорупційний суд. «Усі зустрічі високого рівня пройшли в конструктивному обговоренні конкретних перетворень та викликів, які стоять як перед Україною, так і перед ЄС, та пошуку спільних підходів до їх вирішення: від безпекової ситуації на нашому сході до питань економічного росту та міжнародної фінансової підтримки. А от щодо внутрішньої ситуації, не було зустрічі, де би не йшлося, серед іншого, про очікування прийняття закону про Антикорупційний суд», – наголосила І. Климпуш-Цинцадзе (https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2468241-pro-antikorupcijnij-sud-govorili-na-koznij-zustrici-u-brusseli-klimpuscincadze.html. 2018. 25.05).

За словами багатьох західних політиків, Україна повинна закрити прогалину в системі боротьби з корупцією і створити спеціалізований суд. Про це, зокрема, говорив і міністр закордонних справ Данії А. Самуельсен на Міжнародній конференції «Розбудова стійкості України: реформи і боротьба з корупцією» в Брюсселі. «Відсутньою ланкою в антикорупційному ланцюгу є незалежний вищий антикорупційний суд, який забезпечить притягнення до відповідальності корумпованих чиновників. Я переконаний, що Україна повинна заповнити цю прогалину, і створити відповідний суд», – зазначив глава МЗС Данії (https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2469312-antikorupcijna-sistema-ukraini-mae-progalinu-glava-mzs-danii.html. 2018. 28.05). При цьому він запевнив, що Данія залишається відданою та підтримує європейські прагнення українців. «Ми усвідомлюємо, що стійка, безпечна і процвітаюча Україна є стратегічно важливим чинником не лише для України, а й для всієї Європи», – заявив глава данського МЗС.

Під час обговорення законопроекту про Антикорупційний суд було багато зауважень щодо контролю за роботою майбутнього суду. Один з головних пунктів дискусії: чи матимуть міжнародні експерти, які розглядають кандидатури суддів АКСУ, безумовне право вето на окремих кандидатів? Чи буде винайдено якийсь механізм досягнення консенсусу (чи компромісу) між експертами і Вищою кваліфікаційною комісією суддів?

Проте за всіх розбіжностей у поглядах переважна більшість політикуму переконана в необхідності створення Антикорупційного суду. Адже значна частина населення мало довіряє діючим судам. При цьому вони більше довіряють іноземним фахівцям, які б брали участь у формуванні незалежної судової структури. Як зазначила соціолог І. Бекешкіна, останні результати соціологічного опитування засвідчують, що 40 % респондентів довірили би формування Антикорупційного суду міжнародним експертам і ще 41 % – громадським організаціям.

Щоправда, малоймовірно, що думка громадськості відіграє важливу роль у прийнятті рішення щодо Антикорупційного суду. Адже там багато юридичних тонкощів, які незрозумілі для багатьох пересічних громадян. Натомість думка іноземних фахівців важлива для наших законотворців через ряд причин. Як зазначив народний депутат Б. Розенблат, наші іноземні партнери наполягають на участі у формуванні Антикорупційного суду іноземних експертів. Адже вони побоюються довіряти формування АКСУ лише українській владі. «Тому була відома пропозиція про можливість вето західних експертів на рішення Вищої кваліфкомісії суддів, якщо вони вважають, що той чи інший кандидат не відповідає вимогам доброчесності та професійності», – зазначив народний депутат (https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2468117-antikorupcijnij-sud-cim-zakincitsa-zitknenna-pozicij-ta-mentalitetiv.html. 2018. 25.05).

При цьому він застерігає, що коли конкурс міститиме величезну кількість вимог, то ми просто не зможемо знайти 50 осіб, які відповідатимуть усім стандартам і ВККС, і західних експертів. Утім, ми йдемо шляхом унікального компромісу: західні експерти фактично отримуватимуть зарплату з бюджету, щоб керувати процесом обрання суддів.

Проте, як зазначила віце-спікер парламенту І. Геращенко, ця ситуація не є унікальною. Адже в 60–70-х роках, долаючи корупцію в судах, керівник Сінгапуру Лі Кван Ю добився, щоб рішення щодо розвитку бізнесу приймалися в Лондоні (аби інвестор знав, вкладаючи в Сінгапур, що буде захищений у Лондоні). «І 30 років було так, що кінцева касація суду була у Лондоні, й після того, як судова система була очищена, вони скасували цю норму. Таке саме рішення було прийнято в Казахстані. Ми йдемо ще далі, у нас боротьба з корупцією буде під наглядом міжнародних експертів. Якщо ми цього не зробимо, то сюди не прийде жодна серйозна корпорація і не захоче вкладати мільйони доларів в Україну, бо знатиме, що якийсь чиновник може не підписати якісь документи чи припинити роботу великого підприємства», – наголосила І. Геращенко.

Щоправда, значна частина депутатського корпусу більш обережно коментує можливу діяльність Антикорупційного суду, але все ж сподівається на позитивні зміни в боротьбі з корупцією. Зокрема, С. Лещенко, нардеп від БПП, зазначив, що Антикорупційний суд потрібен, аби саджати корупціонерів до в’язниці. «На сьогодні традиційні суди є корумпованими. І вони нікого не саджають, а, навпаки, заробляють на корупціонерах, і в такий спосіб усі залишаються задоволені. Корупціонери на свободі, а корумповані судді з грошима», – зазначив народний депутат (https://24tv.ua/deputati_rozpovili_shho_naspravdi_dumayut_pro_antikoruptsiyniy_sud_eksklyuzivni_intervyu_n973198. 2018. 24.05).

Ще один нардеп від БПП О. Гончаренко запевнив, що при створенні такого суду гірше вже точно не буде. «Бо в нас велика проблема є реально з корупцією. Але ми хочемо бачити вироки, ми хочемо бачити конфіскації. І, на жаль, ми бачимо, що суд тут є слабкою ланкою», – вважає він.

Народний депутат від партії «Самопоміч» Є. Соболєв сподівається, що Антикорупційний суд зробить усе можливе для подолання корупції в Україні. «Щоб такі, як Охендовський, Мартинеко, Насіров, опинилися за гратами. Щоб їхнє майно було конфісковане, щоб вони дали покази на тих, з ким вони крали гроші», – наголосив Є. Соболєв.

Деякі експерти звинувачують владу в затягуванні процесу створення Антикорупційного суду й сумніваються в його ефективній роботі після остаточного формування. Політичний експерт Д. Купира вважає, що затягування остаточного створення Антикорупційного суду пов’язано з кількома причинами. Зокрема, влада досі думає, як викрутити ситуацію на свою користь.

За словами експерта, наразі закон про Антикорупційний суд не могли прийняти, по-перше, через технічні моменти. Було очевидно, що розгляд


2 тис. поправок потребує часу. І спікер А. Парубій проявляв «відповідальність», не продавлював ухвалення закону. По-друге, зазначає політолог, вочевидь, тривають торги навколо закону про Антикорупційний суд. «Зокрема, хто буде головою суду і який буде його склад. Чи умови конкурсного відбору дозволять, аби більшість суддів були незалежними, чи вони все ж залежатимуть від влади і Президента?» – зазначив експерт (http://www.expres.ua/news/2018/05/29/296316-chomu-vlada-zatyaguye-pryynyattya-zakonu-antykorupciynyy-sud-poyasnennya. 2018. 29.05).

На його переконання, суспільство очікує, що судді підходитимуть до виконання своїх обов’язків неупереджено, з усією відповідальністю. «Хоча, швидше за все, у майбутньому суді будуть різні люди», – наголосив Д. Купира. Разом з тим він переконаний, що суд буде сформовано, тому що від цього залежатиме співробітництво з іншими країнами та МВФ. «На щастя, влада потрапила в “позитивні лещатаˮ – частиною суспільного розвитку України є ухвалення закону про Антикорупційний суд. З прийняттям цього закону Україна зможе отримати від МВФ транш у розмірі 1 млрд дол.», – вважає Д. Купира.

На його переконання, влада вимушена прислухатися до зауважень західних партнерів. Інакше влада не зможе достойно вийти на вибори. «Треба утримувати економіку, сплачувати пенсії й зарплати. Але влада думає, як викрутити ситуацію із законом, щоб міжнародні партнери не побачили, що вона залишила за собою маніпулятивні ходи», – підкреслив експерт.

У свою чергу виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» О. Леонов вважає, що недостатньо прийняти закон. Важливо провести реформу судової влади. Необхідно почистити середню ланку суддівського корпусу та зруйнувати корупційну системність. Крім того, сьогодні корупціонери-високопосадовці, які потрапляють під слідство й суд, починають це оскаржувати в усіх інстанціях. «Антикорупційний суд викликає такий опір, тому що у всіх народних депутатів є прикормлені судді. А нова інстанція буде відчеплена від інших гілок влади. Якщо з’явиться лісник – НАБУ, яке хапатиме за руку чиновників-хабарників, і Антикорупційний суд, то рівень корупції суттєво знизиться. Охочих бути пійманим, а потім осудженим ще й з конфіскацією майна стане менше. Зросте ціна питання», – переконаний О. Леонов (https://24tv.ua/70_80_suddiv__podumaye_chi_varto_brati_habar__ekspert_pro_antikoruptsiyniy_sud_n972302. 2018. 24.05).

На його думку, сьогодні в Україні величезний так званий корупційний податок. Якщо ж запрацює Антикорупційний суд і розпочне виносити серйозні вироки щодо високопосадовців, то це позначиться й на Держбюджеті. «Тому що гроші, якщо не йдуть комусь до кишені, то йдуть до економіки. Тоді з’явиться можливість збільшувати пенсії і зарплати в бюджетній сфері. Для бізнесу стане менше відкатів, його легальні доходи збільшаться», – зазначив експерт.

Він вважає, що судді нижчих інстанцій будуть змушені судити чесно. Для них зростуть ризики. У судах стане менше охочих вимагати від пересічного українця за правильне рішення хабарі. «Чим більше перекриваються корупційні схеми і потоки, тим більше грошей буде в легальній економіці», – наголосив О. Леонов.

Разом з тим, на думку експерта, транш МВФ залежить не лише від створення Антикорупційного суду, а і від підвищення цін на газ та навіть земельної реформи. «Антикорупційні реформи полягають і в інших речах. Наприклад, у тій же системі ProZorro», – зазначив О. Леонов (https://zik.ua/news/2018/05/24/antykoruptsiynyy_sud_zavershyt_stvorennya_vertykali_derzhdepu_v_ukraini__1331251. 2018. 24.05).

Щоправда, експерт не надто покладається на іноземних експертів, адже важливо, щоб фахівці перевірили на конституційність норму про їхні повноваження. «Це складний момент. Мені хотілося б послухати думку колишніх суддів Конституційного Суду чи експертів-конституціоналістів. Згадаймо недавню історію, коли через формальні зачіпки Янукович повернув Конституцію 1996 р. Тому дуже важливо, щоб в законі про Антикорупційний суд таких зачіпок не було», – вважає О. Леонов.

Директор консалтингової компанії «Партія влади» О. Дяченко, яка не надто довіряє українській владі, вважає, що реформами в Україні керують політики США, а тому депутати, які після зміни влади планують залишитися в політиці, бачать потенційну загрозу у формуванні тут вертикалі Держдепу, завершенням створення якої й може стати саме Антикорупційний суд. «Адже тоді втратяться навіть усі механізми захисту у випадку якогось політичного тиску. Звичайно ж, ті, хто вважає США еталоном демократії та виключає можливість розбіжності їхніх та наших інтересів, справді можуть вважати, що тиск Вашингтону є абсолютно правильним», – наголосила О. Дяченко.

Прогнозуючи подальший перебіг подій, вона зазначила, що перестороги частини парламенту полягатимуть саме в тому, що буде з Антикорупційним судом після завершення каденції П. Порошенка. Тож, на її переконання, хоча вимоги висувають не лише США, а і Світовий банк, МВФ чи ЄС, та усі розуміють, що це буде окрема вертикаль Держдепу США. «Я озвучую перестороги, присутні у частині українського парламенту. Не всі вірять, що США дбають про добробут українського, а не американського народу», – наголосила О. Дяченко.

Щоправда, значна частина експертів, політиків і пересічних громадян не надто вірять у ефективність роботи майбутнього Антикорупційного суду. Причина тому велика недовіра до всіх гілок влади. Як зазначив журналіст С. Іванов, люди не настільки наївні, щоб думати, що зі створенням Антикорупційного суду в Україні все налагодиться, почнуть сідати до в’язниці корупціонери, припиняться всі розкрадання.

При цьому він зазначив, що Антикорупційний суд має бути створений за будь-яких умов, навіть за відсутності парламенту, адже в іншому випадку Україну чекає дефолт. «Мені цікаво, з кого набиратимуть суддів до Антикорупційного суду? З янголів? У мене виникає одне просте запитання: де взяти людей, які будуть неупереджено і не заангажовано виносити вироки? Чи вони працюватимуть так само, як НАЗК чи як НАБУ», – заявив С. Іванов (https://24tv.ua/nevzhe_lyudi_spravdi_dumayut_shho_z_antikoruptsiynim_sudom_pripinitsya_koruptsiya__zhurnalist_n973895. 2018. 25.05).

Він не вірить, що в Антикорупційному суді будуть справжні вироки. Це просто створить певний піар для когось. «Такі органи просто беруть певну участь у політичному житті, але не виконують якоїсь правоохоронної функції відповідного органу з кримінальною юрисдикцією», – наголосив С. Іванов.

Тут варто зазначити, що в нашому суспільстві зазвичай занадто багато песимізму й будь-яке починання заранні визнається неефективним. Досить часто в невдалих реформах звинувачують будь-кого (Росію, США, ЄС тощо), але не себе. Це, зокрема, стосується й тих, хто відповідає за реформи. Однак, враховуючи об’єктивність потреби створення ефективної системи протидії корупції й наполегливість закордонних партнерів України, малоймовірно, що процес створення Антикорупційного суду буде зупинено. Інша справа, наскільки він буде ефективним. Чи не будуть потім знов шукати розбіжності в порівняльній таблиці, зайві поправки, щоб оскаржити в Конституційному Суді законність прийняття цього закону. Разом з тим усі розуміють, що від прийняття закону до створення суду треба пройти довгий шлях конкурсного відбору, має бути забезпечення суду приміщенням і бюджетом. Тому прогноз більше ніж очевидний: суд запрацює не раніше 2019 р., і час підготуватися до роботи в нових умовах політичні гравці ще мають.



Ю. Якименко, мл. науч. сотр. ФПУ НБУВ
Каталог: files -> mikolaivka-rda
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя
mikolaivka-rda -> Звіт про роботу відділу культури Миколаївської райдержадміністрації за 2017 рік


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка