Гордон Віталій Борисович



Скачати 416.63 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації23.03.2017
Розмір416.63 Kb.
ТипАвтореферат
1   2
Таблиця 1

Структура світового ринку біржових деривативів за категоріями базових активів

(млн. контрактів)



Категорія

2000

2001

2002

2003

кіль-кість

питома вага, %

кіль-кість

питома вага, %

кіль-кість

питома вага, %

кіль-кість

питома вага, %

Процентні, валютні, на фондові індекси

1645,2

53,7

2800,9

62,5

4330,2

69,7

5920,0

73,0

На індивідуальні акції

1006,9

32,9

1262,1

28,2

1354,7

21,8

1558,52

19,2

Товарні

410,8

13,4

417,5

9,3

532,39

8,5

634,22

7,8

Всього

3062,9

100

4480,5

100

6217,3

100

8112,7

100

Серед біржових валютних деривативів протягом 1986-2003 років мала місце тенденція до істотного скорочення обсягів торгівлі опціонами на фоні збільшення обсягів торгівлі ф’ючерсними контрактами.

Протягом останніх років за кількістю відкритих позицій позабіржовий сегмент має більш високі показники (рис.3). Однією з причин такого прискореного розвитку можна вважати те, що на відміну від біржового сегменту ринку, на позабіржовому, як правило, відсутні механізми його регулювання.

Розглядаючи позабіржовий сегмент фінансових деривативів, необхідно відзначити відмінність його структури від біржового ринку. Якщо на біржовому ринку провідну роль відіграють процентні деривативи, то на



Рис.3. Динаміка розвитку сегментів світового ринку деривативів

за вартістю відкритих позицій

позабіржовому панівне становище займають валютні деривативи, які за обсягами обігу превалюють над процентними деривативами. Позабіржовий валютний ринок відіграє провідну роль у системі світових валютних відносин. Валютна група в структурі позабіржового ринку фінансових деривативів зазнала помітного скорочення на фоні збільшення обсягів операцій з похідними фінансовими інструментами на процентні ставки.

Характерною особливістю позабіржового ринку валютних деривативів є перевага таких інструментів як форварди та свопи. Їх обсяг у структурі обороту ринку валютних деривативів складав у 1995 р. – 64%, у 1998 р. – 89,9%, а у 2001 р. – 92,1%. Разом з тим, спостерігалося зниження абсолютних середньоденних обсягів за цими видами контрактів, що пояснюється зниженням обсягів спотового ринку, введенням євро, ростом частки електронної торгівлі та консолідацією банківської справи.

Порівняльний аналіз динаміки розвитку ринку валютних та процентних позабіржових деривативів протягом 1995-2001рр. за обсягами відкритих позицій підтверджує довгостроковий характер процентних деривативів на відміну від валютних. Для позабіржових валютних деривативів характерними є операції, термін яких не перевищує 1 року, але проведений аналіз даних за 1998 – 2001 рр. свідчить про поступове збільшення термінів контрактів. Так, оціночна вартість відкритих позицій по контрактах з терміном до 1 року скоротилися з 19111 млрд. дол. США у 1998 р. до 15906 (на 16,8 %), в той же час вартість контрактів з терміном від 1 року до п’яти збільшилась з 2214 до 3293 млрд. дол. США (на 48,7%), а з терміном більше 5 років  з 729 до 1206 млрд. дол. США (на 65,4%). В цілому ж короткострокові операції посідають значне місце (86,7% та 78% відповідно у 1998 та 2001 рр.).

Загалом відбулися значні зміни у структурі валютних і процентних деривативів за термінами погашення контрактів, про що свідчать наведені на рис. 4 дані.



Рис. 4. Структура світового ринку позабіржових деривативів за термінами погашення

станом на 01.07.2001 р.


Україна тільки розбудовує ринкову економіку, тому доцільно вивчати та враховувати досвід не тільки країн з ринковою економікою, а й тих, ринки яких також знаходяться в стадії розвитку. Незважаючи на досить швидке зростання цих ринків протягом останніх декількох років, частка торгівлі деривативами на ринках країн, що розвиваються, складає лише 1% від загальних обсягів глобальних ринків деривативів. У порівнянні з розвинутими ринками відношення номінальної вартості деривативів до капіталізації ринків базових активів є доволі низьким. Ліквідність центральноєвропейських ринків деривативів залишається невисокою. Відносно обмежений розвиток внутрішніх ринків деривативів в країнах Центральної та Східної Європи обумовлений певною мірою обмеженнями на торгівлю деривативами, включаючи регуляторні обмеження на використання інструментів хеджування корпораціями та пенсійними фондами. Основні обсяги торгівлі деривативами, пов’язаними з валютами центральноєвропейських країн, здійснюються в основному в офшорах.

Падіння процентних ставок, зниження інвестицій у акції у зв’язку із значною мінливістю цін на них та збільшенням інвестицій у боргові цінні папери, в основному, облігації, в азійських країнах протягом останніх років стимулювало розширення використання свопів на процентну ставку. На ринках деяких країн ринок свопів на процентні ставки є більш ліквідним, ніж ринок базових активів. Однією з особливостей деривативів на акції на ринках, що розвиваються, є те, що на відміну від ринку індексних опціонів та ф’ючерсів, активність ринку деривативів, в основі яких лежать конкретні акції, є значно нижчою.

Зростаюче використання похідних інструментів учасниками ринків, що розвиваються, сприяло міжнародному руху капіталів та допомогло інвесторам управляти ризиками, які притаманні інвестуванню на таких ринках. В той же час, аналітики вважають, що незастраховані валютні та процентні ризики були основною причиною розмаху та жорстокості азійських криз. Використання деривативів сприяло зміні динаміки криз, прискоренню відтоку капіталу, підсиленню мінливості на ринках. Негативний вплив деривативів на динаміку криз був або через нерозвиненість локальних ринків деривативів, або через слабкий державний нагляд, що дозволило деяким учасникам ринку створювати ризикові позиції до початку виникнення кризи.

Найбільш швидко зростаючим сегментом на глобальних ринках та на ринках країн, що розвиваються, є ринок кредитних деривативів. Вітчизняне правове поле залишає кредитні деривативи поза увагою, хоча кредитні деривативи входять до переліку тих інструментів, які потенційно можуть збільшити потоки капіталу до фінансового ринку країни. Притягальною рисою кредитних деривативів є те, що вони дозволяють інвесторам та позичальникам управляти ризиками від дефолту або банкрутства без необхідності купувати або продавати базові цінні папери.

У розділі 3 „Перспективи розвитку похідних фінансових інструментів в Україні” проаналізовано у контексті зарубіжного досвіду державного регулювання ринку деривативів вітчизняне законодавство, що регулює функціонування цього ринку, узагальнено проблеми його становлення та визначено шляхи розвитку в Україні.

Регулювання ринку деривативів має на меті підвищення ефективності ринку та зниження систематичного ризику. Системи регулювання ринків деривативів у розвинутих країнах впливають як на особливості їх організації, так і на локалізацію. Важливе значення для розбудови строкового ринку має вивчення світового досвіду регулювання відносин на даному сегменті ринку, зокрема США, де існує найбільш розвинутий ринок похідних фінансових інструментів.

В США існують три основні фінансові регулятори, повноваження яких безпосередньо відносяться до діяльності на ринку деривативів: Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами, Комісія з цінних паперів та бірж та регулівні органи банківської сфери. Нагляд за діяльністю банків з деривативами в США здійснюється Офісом валютного контролю Федеральної корпорації страхування депозитів Федеральної резервної системи, або банківськими регуляторами штатів, в залежності від типу банківських статутів, страхування депозитів та членства у Федеральній резервній системі. Окрім федеральних регулюючих установ невід’ємною складовою в системі регулювання ринку деривативів США є біржі та саморегулівні організації, які відіграють важливу роль в процесі визначення функціональних вимог до інструментів, учасників ринку та взаємовідносин між ними.

Законодавство США в сфері регулювання деривативів постійно перебуває в стадії трансформації. Розвиток позабіржового ринку деривативів у цій країні зумовив необхідність реформування існуючої неефективної системи регулювання фінансового сектору та впровадження гнучкої моделі законодавчого регулювання. З’явилась відносно нова тенденція у регулюванні ринків деривативів США, зміст якої полягає у прагненні позабіржового ринку до набуття рис стандартизованості та запровадження механізмів, що притаманні біржовому ринку. До таких механізмів необхідно віднести інститут клірингової палати, який вважається класичним біржовим механізмом. Також важливою тенденцією є процес перегляду традиційних принципів побудови системи позабіржового ринку, як ринкового середовища, що складається з великих потужних інституційних операторів. Спостерігається тенденція до утворення в межах позабіржового ринку роздрібного ринку для дрібних інвесторів, що дозволить не тільки збільшити інвестиційну привабливість фінансових ринків США, а й значно підвищити рівень їх ліквідності. У цілому регулювання деривативів в США в окремих випадках є повним (біржові деривативи та окремі позабіржові), а іноді регулювання майже повністю відсутнє.

На відміну від США, однією з основних особливостей регулювання ринку деривативів у Великій Британії є наявність єдиного фінансового регулятора – Управління фінансових послуг, яке було створено в 1999р. відповідно до нового Закону про фінансові послуги та ринки. Друга особливість – це різні підходи до регулювання професійних та непрофесійних учасників відповідно досвіду та ступеня участі у ринкових операціях, а також їхньої відносної потреби у захисті.

Регулювання та нагляд на позабіржових ринках деривативів в інших країнах, як правило, передбачає визначення трансакції, яку дозволяється проводити, отримання дозволів та ліцензій контрагентами, обмеження на участь в операціях, правила торгівлі та формування цін на ринку, вимоги щодо розкриття інформації. У більшості країн не встановлено обмежень на створення позабіржових деривативів і, таким чином, не обмежується коло продуктів, з якими може здійснюватися торгівля. В більшості країн правила допуску до участі у позабіржовому ринку деривативів, як правило, залежать від того, яку діяльність здійснюють інститути – виключно за свій власний рахунок, або проводять трансакції від імені своїх клієнтів. Більшість країн не встановлює спеціальних ліцензійних вимог для партнерів на позабіржовому ринку. Деякі європейські країни, наприклад Іспанія та Франція, обмежують використання позабіржових деривативів інститутами спільного інвестування. Німеччина, на додаток до цього, обмежує використання позабіржових деривативів страховими компаніями та іпотечними банками. Більшість країн не встановлюють явних правил, спрямованих проти виконання угод з використанням багатосторонніх електронних засобів, а, наприклад, у Великій Британії, Нідерландах та Швеції прямо дозволяють централізований кліринг з позабіржових деривативів.

Законодавство України не має досконалих норм, які б передбачали регулювання випуску та обігу похідних інструментів, що значно гальмує розвиток ринкових реформ в цілому. На сьогодні законодавчо не врегульовано також питання розрахунково-клірингового обслуговування ринку деривативів в Україні.

Неузгодженість різних нормативних актів, їхня суперечливість, можуть приводити до юридичної недосконалості угод, укладених на ринку. Істотні ризики виникають і в питаннях оподатковування операцій з деривативами внаслідок зазначеної вище неузгодженості нормативних актів. В умовах недосконалості правового регулювання на ринку відсутні реальні ефективні механізми захисту прав інвестора. Невдалими були всі спроби впровадження деривативів.

Становлення вітчизняного ринку деривативів було пов’язано з функціонуванням організаційно оформленого ринку та переважанням на ньому спекулятивних мотивів. Незважаючи на велику кількість бірж, показники їх діяльності вказують на незначну їх роль в економічному житті. Становлення українського ринку біржових деривативів почалося з регіонів, участь яких на ринку похідних інструментів також не стала поштовхом його розвитку. Головними причинами перших невдалих спроб впровадження деривативів у практичну діяльність були недосконалість запропонованих ф’ючерсних контрактів і механізмів їх реалізації, недостатній рівень розвитку внутрішнього фінансового ринку взагалі та валютного зокрема, неготовність потенційних учасників до професійного ведення справ у цій сфері.

На сучасному етапі об’єктивна необхідність розвитку строкового ринку в Україні не зникає, оскільки знана мінливість валютного, фондового й ринку грошей загострюють проблему хеджування ризиків. Важливим та актуальним для України на сучасному етапі розвитку аспектом даної проблеми може бути можливість досягнення стабілізуючої ролі похідних фінансових інструментів на валютному ринку.

За роки ринкових реформ в Україні не створено ефективно діючих спотових ринків товарно-матеріальних ресурсів та фінансових інструментів, тому спроби впровадження строкових інструментів ринком не сприймаються. Ліквідний ф’ючерсний ринок може виникнути лише на базі розвинутого ринку реальних базових активів. Для розвитку ринку деривативів необхідно продовжувати проведення ринкових реформ, що створить необхідні економічні передумови, а також проводити роботу по вдосконаленню нормативно-правової бази.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки та обґрунтувати наступні пропозиції:

1. Розкриття сутності деривативів базується на характеристиці строкового ринку. В сучасній науковій літературі строковий ринок досить часто ототожнюють з ринком похідних фінансових інструментів, або деривативів. Разом з тим, строковий ринок є ширшим від ринку похідних фінансових інструментів. Ринок похідних фінансових інструментів це складова строкового ринку, що відображає перерозподіл ризиків. Деривативи це фінансові інструменти у формі контракту на продаж/купівлю певних активів (товарів, цінних паперів, валюти, інших активів) на відповідних умовах у майбутньому, вартість яких залежить від ціни базового активу.

2. Роль ринку похідних фінансових інструментів в економіці обумовлена виконанням двох основних функцій. Перша – це перерозподіл ризиків між суб’єктами господарювання (операції з хеджування), друга – це перерозподіл доходів між учасниками ринку строкових угод (спекулятивні операції).

3. Застосування термінології на строковому ринку України має базуватись на загальноприйнятих у світі стандартах, що пояснює доцільність використання терміну „похідні фінансові інструменти” до всіх деривативів незалежно від базового активу. Щодо тлумачення деривативів як „похідних цінних паперів”, то, на нашу думку, це невірно, оскільки тільки ті деривативи, які стають біржовим товаром (ф’ючерси та опціони) після проходження стандартизації, набувають ознак цінних паперів. Вважаємо також недоцільним віднесення до похідних цінних паперів депозитарних розписок або сертифікатів, бо вони не мають всіх ознак похідних фінансових інструментів і не є інструментами строкового ринку.

При вдосконаленні нормативно-правової бази функціонування ринку деривативів в Україні доцільно враховувати класифікацію деривативів, що застосовує Банк міжнародних розрахунків.

4. Світовий ринок деривативів, як біржовий так і позабіржовий, характеризується інтенсивним зростанням обсягів торгівлі. Головною тенденцією динаміки структури цього ринку за категоріями деривативів стало суттєве скорочення частки товарних деривативів з одночасним зростанням питомої ваги контрактів з фінансовими активами, у першу чергу процентними деривативами на біржовому сегменті та валютними – на позабіржовому. При цьому спостерігається стрімке скорочення деривативів на акції і збільшення частки деривативів на процентні ставки, фондові індекси та валюту. Аналіз біржових деривативів за інструментами показує, що в сучасних умовах більш динамічно розвиваються опціони.

5. Наразі позабіржовий ринок деривативів перевищує кількісні характеристики розвитку біржового ринку. Однією з причин зростання позабіржового ринку можна вважати те, що його розвиток відбувається в умовах відсутності жорсткого регулювання. На позабіржовому ринку панівне становище займають валютні деривативи, які за обсягами обігу превалюють над процентними деривативами. Разом з тим, валютна група в структурі позабіржового ринку фінансових деривативів зазнала помітного скорочення порівняно зі збільшенням обсягів операцій з процентними інструментами.

6. Основними причинами недостатнього використання ринку деривативів у країнах з перехідною економікою є обмеженість ринків базових активів, слабка або неадекватна законодавча база, не розвинена ринкова інфраструктура. Разом з тим, протягом останніх років ринки деривативів країн, що розвиваються, постійно зростали, особливо в тих країнах, в яких було скасовано контроль за рухом капіталу та значного розвитку досягли ринки базових активів, зокрема, боргових цінних паперів. Зростаюче використання похідних інструментів на ринках країн з перехідною економікою сприяє міжнародному руху капіталів та допомагає інвесторам управляти ризиками, які притаманні інвестуванню на таких ринках.

7. Найбільш зростаючим сегментом на глобальних ринках та на ринках країн, що розвиваються, є ринок кредитних деривативів. Вітчизняне правове поле залишає кредитні деривативи поза увагою, хоча їх впровадження могло б дозволити значно знизити високі кредитні ризики, притаманні економіці України і тим самим сприяти зміцненню фінансової стійкості комерційних банків. Кредитні деривативи входять до переліку тих інструментів, які можуть збільшити потоки капіталу до фінансового ринку України.

8. Незважаючи на потенційно позитивну роль строкового ринку у мінімізації ризиків та функціонуванні економіки, діяльність на ринках строкових угод, особливо в перехідній економіці, є ризиковою як для професійних учасників ринків, так і для їхніх клієнтів, а на думку деяких іноземних фахівців використання деривативів привносить суттєвий негативний вплив на стабільність національних та міжнародних фінансових ринків. Це обумовлює необхідність створення дієздатної системи державного регулювання відносин на ринку деривативів. Виконання функцій регулювання та контролю на ринку деривативів має бути покладено на один орган державного регулювання, яким на сьогодні може бути Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України.

9. Спроби впровадження деривативів в Україні були невдалими. Становлення вітчизняного ринку деривативів було пов’язано з функціонуванням організаційно оформленого ринку та переважанням на ньому спекулятивних мотивів. Об’єктивним чинником, що стримує його розвиток є насамперед певна обмеженість товарного ринку та закритість фондового. Суб’єктивними факторами, які перешкоджають становленню та розвитку ринку похідних фінансових інструментів є недосконалість законодавства й недостатній рівень професійної підготовки учасників ринку.

10. На сучасному етапі в Україні існує об’єктивна необхідність хеджування ризиків на валютному ринку. В умовах правового обмеження використання валютних деривативів доцільно впроваджувати інші механізми, наприклад, маржинальну торгівлю. Вона може використовуватися для хеджування майбутніх угод, спекуляцій, або з метою економії ресурсів, у разі, коли між партнерами існують зустрічні грошові потоки. Даний ринок існує в Україні декілька років, але необхідно врегулювати питання участі українських фінансових компаній як торговців на даному ринку, можливість участі юридичних осіб – учасників зовнішньоекономічної діяльності в процесі хеджування експортно-імпортних операцій.

11. В Україні законодавчо не врегульовано питання щодо можливості емісії біржових деривативів та розрахунково-клірингового обслуговування організаційно-оформленого ринку деривативів. Так, фондова біржа в Україні не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Законом „Про товарну біржу” визначається, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Найважливішим елементом біржового механізму торгівлі, який дозволяє вирішити проблему ризиків, є механізм гарантування виконання зобов’язань за контрактами, який створюється кліринговою (або розрахунково-кліринговою) палатою. Організаційно клірингова палата може бути структурним підрозділом біржі або окремою юридичною особою. Законом „Про банки і банківську діяльність” чітко не передбачено можливості виконання банками функцій клірингової палати. До того ж, це не передбачається і законодавством про національну депозитарну систему України. Спеціальне визначення такого суб’єкту ринку цінних паперів як „розрахунково-клірингова палата біржі” у вітчизняному законодавстві відсутнє. Потребує також змін Закон України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” в частині розширення переліку діяльності учасників Національної депозитарної системи, зокрема депозитаріїв за рахунок клірингу та розрахунків за угодами з похідними фінансовими інструментами, обліку гарантійних коштів та фінансових результатів учасників ринку деривативів.

12. Доцільно внести зміни до Закону України „Про цінні папери та фондову біржу”, які стосуються розширення переліку видів цінних паперів за рахунок похідних фінансових інструментів, а також визначення фондових бірж як емітентів біржових деривативів.

Вдосконалення чинного законодавства буде сприяти розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
Перелік наукових праць автора за темою дисертації
У наукових фахових виданнях:

1. Гордон В. Основні фінансові інструменти міжнародного валютного ринку та перспективи їх розвитку в Україні // Финансовые услуги. – 1999. – № 3–4, С. 30-34. (0,4 друк. арк.).

2. Гордон В., Льовочкін С. Макроекономічний аналіз тенденцій розвитку міжнародного валютного ринку // Банківська справа. – 2000. – № 6. – С. 9- 12., 2001.- №1. – С. 40-42 (0,8 друк. арк., особисто автору належить дослідження впливу макроекономічних показників на стан валютного ринку - 0,4 друк. арк.).

3. Гордон В.Б. Становлення та розвиток ринку деривативів в Україні // Ринок цінних паперів України. – 2002. - № 11–12 , С. 75-81. (0,6 друк. арк.).

4. Гордон В.Б. Роль деривативів на ринках, що розвиваються // Фінанси України. – 2005. – № 1 , С. 70-76. (0,4 друк. арк.).

В інших виданнях:

1. Гордон В.Б. Основні методи оцінки валютного ризику банківських установ // Ризикологія в економіці та підприємництві // Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь, 2001. – С. 105-106. (0,1 друк. арк.).

2. Гордон В.Б. Роль банків у розвитку строкового ринку в Україні // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 80-83. (0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Гордон В.Б. Ринок похідних фінансових інструментів та перспективи його розвитку в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – “Фінанси, грошовий обіг і кредит”. – Київський національний економічний університет. – Київ, 2005.

В роботі досліджено роль строкових ринків у сучасній економіці, виявлено причини недостатнього застосування інструментів даного ринку в Україні та визначено шляхи вирішення існуючих проблем з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду.

Розглянуто загальнотеоретичні питання, пов’язані з розкриттям сутності, функцій й особливостей розвитку ринків похідних фінансових інструментів. Узагальнено теоретичні засади управління ризиками на строкових ринках. Проведено узагальнення та систематизацію класифікації похідних фінансових інструментів, визначено основні ризики діяльності на ринках строкових угод.

Проаналізовано та узагальнено сучасний стан розвитку світового біржового та позабіржового ринку похідних фінансових інструментів. Визначено сучасні тенденції на ринках деривативів країн з розвинутою ринковою економікою. Проаналізовано особливості застосування деривативів на ринках країн з перехідною економікою.

Узагальнено та систематизоване сучасний зарубіжний досвід державного регулювання ринку деривативів. Проаналізовано вітчизняне законодавство, що регулює функціонування ринку деривативів. Досліджено проблеми становлення ринку деривативів в Україні. Визначено шляхи подальшого розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні. Дисертація містить науково обґрунтовані пропозиції щодо розвитку ринку деривативів в Україні.

Ключові слова: строкові ринки, похідні фінансові інструменти, деривативи, форвардні контракти, ф’ючерсні контракти, опціони, свопи, хеджування, спекуляції, ризики.

АННОТАЦИЯ


Гордон В.Б. Рынок производных финансовых инструментов и перспективы его развития в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – “Финансы, денежное обращение и кредит”. – Киевский национальный экономический университет. – Киев, 2005.

Диссертация содержит научное обоснование необходимости развития в Украине рынка производных финансовых инструментов.

Основываясь на современных теоретических подходах к изучению срочных рынков, диссертант обращает внимание на наличие дискуссионных вопросов в определении деривативов. В работе последовательно рассматриваются вопросы, связанные с раскрытием сущности, функций рынка производных финансовых инструментов. Обращается внимание на неправомерность отождествления рынка производных финансовых инструментов со срочным ринком, поскольку последний в перечне своих инструментов имеет такие, которые не рассматриваются как деривативы. На основе проведенного анализа значительного количества литературных источников автор уточняет экономическое содержание рынка производных финансовых инструментов и его функции. Показана роль рынка производных финансовых инструментов в экономике.

Изучение теоретических основ рынка производных финансовых инструментов основывается на трудах Дж.М. Кейнса, Дж. Хикса, Н. Калдора – авторов классической теории хеджирования. Одним из важнейших факторов, определяющих роль срочных рынков, может быть использование его как инструмента макроэкономического регулирования экономики, что государственными органами не учитывается и не применяется. Использование деривативов с одной стороны, способствует минимизации рисков, с другой, при необдуманном массовом использовании результатов финансовых нововведений может быть причиной финансовых кризисов, что и наблюдалось на мировых финансовых рынках в конце прошлого столетия. Это требует повышенного внимания к регулированию отношений на рынке деривативов и выработке правил, которых придерживаются все участники экономических отношений.

Учитывая недостаточность понимания сущности и роли деривативов, автор приводит их классификацию и характеристику, основываясь на методологии банка международных расчетов. Предлагается усовершенствование существующей в Украине классификации деривативов за счет пополнения перечня инструментов и расширения категорий .

Значительное внимание в работе уделено анализу состояния мирового рынка производных финансовых инструментов. Определяются основные тенденции его развития с учетом особенностей функционирования биржевого и внебиржевого сегментов, а также в разрезе отдельных инструментов и категорий. Проводится анализ рынка по регионам. Особое внимание уделено состоянию рынков производных финансовых инструментов в странах с переходной экономикой. Изучение особенностей развития рыка деривативов в данных странах показало, что их роль остается незначительной. Определены основные причины недостаточного уровня развития рынков данных инструментов, наиболее весомыми среди которых являются недостаточный уровень развития рынков базовых активов, отсутствие либо слабое нормативно-правовое обеспечение, ограничения на использование деривативов, отсутствие необходимой рыночной инфраструктуры. Целесообразным для Украины может быть опыт по использованию свопов, кредитных деривативов.

Важностью установления правильной системы регулирования отношений на рынке деривативов требует углубленного изучения зарубежного опыта. Проведенное исследование показало наличие разных подходов к выбору объектов регулирования и формирования органов, на которые возложены полномочия по регулированию и контролю. Так, рынок биржевых деривативов практически полностью регулируются и находится под контролем как государства, так и саморегулируемых организаций, а регулирование внебиржевого сегмента, даже в развитых странах, практически отсутствует. Заслуживает внимания опыт концентрации полномочий по регулированию в одном государственном органе, каким в Украине может быть Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку.

Проведенный анализ действующего законодательства и нормативно правовых актов показал их несовершенство и недостаточность для функционирования рынка производных финансовых инструментов. Такая ситуация повышает риски использования деривативов субъектами экономических отношений. Выявлены основные недостатки правового обеспечения участников рынка деривативов. В Украине отсутствует специальный закон, регламентирующий отношения на рынке деривативов. Существуют расхождения в терминологическом аппарате. Характеристика основных характерных признаков и классификация деривативов в не соответствуют общепринятым в мировой практике. Функции по регулированию операций с использованием деривативов распределены между несколькими регуляторами. Отсутствует необходимая правовая база для функционирования биржевого рынка деривативов, не урегулирован вопрос расчетно-клиринговой деятельности.

Анализ становления рынка производных финансовых инструментов показал, что были осуществлены неудачные попытки его создания. Определены основные причины данного явления. Среди них преобладание спекулятивной мотивации участников, их непрофессионализм, недостаточное правовое обеспечения, ограничения операций на валютном рынке, отсутствие активной торговли базовыми активами на реальном рынке.

В условиях правовых ограничений осуществления операций украинскими банками с использование валютных деривативов в работе предлагается использовать механизм маржинальной торговли. Автором разработаны и внедрены в практическую деятельность методика расчета начальной и вариационной маржи субъекта, который осуществляет деятельность на валютном рынке Украины, технология заключения сделок и их отражение в учете. Систематизированы показатели фундаментального анализа для использования при проведении торговых операций на межбанковском валютном рынке.

В результате проведенного исследования автором разработаны предложения, направленные на развитие рынка производных финансовых инструментов в Украине.

Ключевые слова: срочные рынки, производные финансовые инструменты, деривативы, форвардные контракты, фьючерсные контракты, опционы, свопы, хеджирование, спекуляция, риски.

summary


Gordon V.B. Derivatives markets and perspectives of their developments in Ukraine. – Manuscript.

The thesis for a candidate’s degree by speciality 08.04.01 – “Finance, money circulation and credit”. – Kyiv National Economic University. – Kyiv, 2005.

In the paper, it was researched the role of the futures markets in the modern economy, revealed the reasons of shortcomings of using the instruments of such a market in Ukraine and defined the ways to solve the existing problems taking into account the positive foreign experience.

The general theoretical issues related to revealing the core, functions and peculiarity of futures markets development were considered. It was generalized the theoretical fundamentals of risk management on the futures markets. It was summarized and systemized the classification of derivative financial instruments, and defined the main risks for activities on the futures markets.

The current conditions of the world exchange-traded and over-the-counter derivatives were analyzed and summarized. It was defined the modern trends on the derivatives markets in the emerging market economies. The peculiarities of using the derivatives in the emerging market economies were analyzed.

It was summarized and systemized the modern foreign experience of the state regulation on the derivatives markets. The domestic legislation on regulating the functioning of the derivatives markets was analyzed. It was researched the problems of the emerging derivatives market in Ukraine. The ways for further development of derivative financial instruments in Ukraine were defined.



The thesis contains the scientifically based proposals on developing the derivatives market in Ukraine.

Key words: term markets, derivatives financial instruments, derivatives, derivative securities, forward contracts, futures contracts, options, swap, spot market, hedging, speculation, risk .
Каталог: userfiles -> d-26.006.04
userfiles -> Технічні характеристики інтерактивних дошок
userfiles -> Реферат як форма індивідуального завдання
d-26.006.04 -> Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» мезіна олена євгенівна
d-26.006.04 -> Імені вадима гетьмана кондратенко мирослава Борисівна
d-26.006.04 -> Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» комадовська валентина сергіївна
d-26.006.04 -> Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
d-26.006.04 -> Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Бец Олександр Ілліч
d-26.006.04 -> Імені вадима гетьмана” грапко наталія вікторівна

Скачати 416.63 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка