Гормональноактивні пухлини наднирників
Етіологія і патогенез ожиріння
Скачати 225.79 Kb.
|
| Етіологія і патогенез ожиріння.
Відносна стабільність маси тіла є одним з параметрів гомеостазу, без якого неможлива нормальна життєдіяльність організму. Маса тіла у здорової людини коливається у вузьких межах. Гомеостаз маси тіла підтримується завдяки взаємозумовленій діяльності церебральних, гормональних і метаболічних регуляторних механізмів. В нормі між потребою в їжі і енергетичним обміном існує безпосередня залежність, підвищення обміну збільшує потребу в їжі, викликаючи збудження відчуття голоду. У здорової людини навіть надлишок білків, жирів і вуглеводів повністю засвоюється і гомеостаз маси тіла зберігається. У хворих з ожирінням надлишок жирів і вуглеводів відкладається в підшкірній основі та інших жирових депо - сальнику, заочеревинному просторі і т.д. Основними причинами ожиріння є: 1. Підвищене надходження їжі при неадекватномувитрачанні жиру. 2. Недостатня мобілізація жиру як джерела енергії. 3. Надмірне утворення жиру з вуглеводів (метаболічнеожиріння). Жиромобілізуючим ефектом володіють адреналін,норадреналін, СТГ, АКТГ, Т4. Ослаблення дії цих гормонів відіграє роль при зміні впливу статевих гормонів. Під час клімаксу це призводить до підвищеного переходу вуглеводів в жири і розвитку повноти. Сімейна спадковість в розвитку ожиріння доведена статистично. Якщо двоє батьків мають нормальну вагу тіла, то ожиріння у дітей розвивається у 9%; якщо один має ожиріння — у 40%; якщо двоє — у 80% і більше. Передаються спадково збільшення кількості і розмірів адипоцитів та ферментопатії жирового обміну, внаслідок чого адипоцити більш активно накопичують жир ( 30-150%). В сім'ях хворих з ожирінням часто спостерігається культ їжі, шкідливі звички, порушення гігієнічно-діетарного режиму. В МКХ Х перегляду ожиріння знаходиться в рубриці Е65 – Е68. Е.66.0 – Ожиріння внаслідок надмірного надходження енергетичних ресурсів Е.66.1 – Ожиріння спричинене прийманням лікарських засобів Е.66.2 – Крайній ступінь ожиріння з альвеолярною гіповентиляцією - Піквікський синдром Е.66.8 – Інші форми ожиріння Патологічне ожиріння Е.66.9 – Ожиріння, неуточнене Просте ожиріння БДВ Класифікація за Васюковою Є.А. (1982). Розрізняють ожиріння: 1. Екзогенно-конституційне. 2. Гіпоталамічне. 3. Ендокринне. І ступінь ожиріння, коли маса тіла перевищує норму на 10-29%, II ступінь — на 30-50%, III ступінь - на 50-100%, IV - більше 100%. Скачати 225.79 Kb. Поділіться з Вашими друзьями:
|