При підозрі на урологічну патологію необхідно виконати хромоцистоскопію, або ж оглядову та ретроградну урографію, УЗД
При необхідності оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
Узд моніторинг
Лапароскопічна діагностика
В США завдяки впровадженню жорсткого підходу до обгрунтування показів стосовно виконання екстрених оперативних втручань при гострому апендициті, кількість оперованих хворих з діагнозом гострий простий апендицит знизилась з 30-50% до 13-15%.
В Шотландії зменшилась кількість оперативних втручань з приводу гострого простого апендициту до 11,7%, з часу, коли вони заборонили проведення нічних апендектомій, за виключенням деструктивних форм .
В сумнівних випадках діагностики гострого апендициту, коли з метою підтвердження, або ж зняття діагнозу потрібен час для динамічного спостереження хворого, це повинно бути обгрунтовано та відображено записом спільного огляду бригади ургентних хірургів, або ж консіліарно в істоії хвороби з обов’язковим контролем лабораторних показників, та УЗД моніторингом.
Іншим і на нашу думку найбільш суттєвим моментом в плані зменьшення кількості оперативних втручань з приводу гострого простого апендициту є широке впровадження в хірургічну практику лапароскопічної діагностики.
Лапароскопічна діагностика
Підозра на гострий апендицит
Діагноз підтверджений - 41%
Патологічних змін в черевній порожнині не знайдено - 14,7%
Діагноз змінений - 44,3%
Гострі гін.захв. 14,7%
Апоплексія яйника 2,7%
Матково-трубний рефлюкс 7,1%
Мезоаденіт 12,2%
Гострий панкреатит 1,9%
Термінальний ілеіт 0,6%
Перфор. порожнистого органу –19%
Паросток не оглянутий 3,2%
Третім моментом на нашу думку направленим на зменшення кількості оперативних втручань з приводу гострого простого апендициту є чисто організаційні питання, а саме:
В сумнівно важких ситуаціях діагностики гострого апендициту не потрібно обмежувати хірурга в часі, так як він є необхідним для дообстеження і спостереження за станом хворого в динаміці
В сумнівно важких ситуаціях діагностики гострого апендициту широко впроваджувати лапароскопічну діагностику
Позитивні результати оперативного лікування гострого апендициту не повинні характеризуватись лише кількістю виконаних оперативних втручань виконаних в ранні строки і низьким показником летальності
Необхідно в звітню документацію лікувальних закладів в графу “Гострий апендицит” ввести параметр “у тому числі кількість гострого простого апендициту”
Це стане якісним показником діагностичної майстерності, досвіду та високої професійної відповідальності хірургів.
А. Без загальклінічних ознак, але зі слабкими місцевими, швидко минаючими проявами захворювання.
Б. З незначними загальклінічними ознаками і місцевими проявами захворювання.
II. Деструктивний гострий апендицит (флегмонозний, гангренозний, перфоративний):
А. З клінічною картиною захворювання середньої ваги й ознаками місцевого перитоніту.
Б. З важкою клінічною картиною й ознаками місцевого перитоніту.
III. Ускладнений апендицит:
А. З аппендикулярным інфільтратом.
Б. З аппендикулярным гнійником.
В. З розлитим перитонітом.
Г. З іншими ускладненнями (пілефлебітом, сепсисом ).
Апендикулярна колька. Мається на увазі спазм мускулатури відростка, викликаний якимсь патологічним процесом і проявившим себе болем у правої здухвинній ділянці. Хірург приходить до цього діагнозу в тих випадках, коли клінічні прояви швидко чи зникають тоді, або коли під час операції він не бачить яких-небудь запальних змін у червоподібному відростку.
Катаральний апендицит (простий, поверхневий). Випіт в черевній порожнині може бути або ж його мало. Він прозорий, без запаху. Очеревина чи не змінена чи злегка гіперемована. Усі зміни строго локалізовані в червоподібному відростку. Він на всьому протязі чи на обмеженій ділянці (звичайно дистальному) гіперемійований, щільний, злегка набряклий. Просвіт відростка може бути порожнім чи містить слиз, калові камені, сторонні тіла. Брижа не змінена чи злегка набрякла і гіперемійована. Мікроскопічно - лейкоцитарні інфільтрати в уражених відділах відростка. Іноді можна знайти дефект слизової (первинний афект Ашофа), покритий фібрином і клітинними елементами.
Аппендикулярний інфільтрат - одне з ускладнень гострого апендициту. Деструктивно змінений червоподібний відросток стає як би епіцентром злукоутворення. Довкола нього утвориться конгломерат хаотично спаяних між собою прилеглих органів і тканин. У процес втягується великий сальник, петлі тонкої кишки, сліпа і висхідна кишка, очеревина. Стінки цих органів піддаються запальної інфільтрації, границі між ними поступово губляться. Інфільтрат швидко збільшується в розмірах, щільно зв'язуючи з передньою, задньою і бічною стінками живота. Іноді інфільтрат досягає величезних розмірів, займаючи всю праву половину живота.
