Гострий апендицит


Особливості перебігу гострого апендициту у людей похилого і старечого віку



Скачати 127.3 Kb.
Сторінка5/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір127.3 Kb.
1   2   3   4   5   6   7

Особливості перебігу гострого апендициту у людей похилого і старечого віку

  • Анатомо-фізіологічні особливості
  • -         атрофія лімфатичного апарату у відростку;
  • -         склеротичні зміни тканин відростка та судин брижі;
  • -         дегенерація нервових закінчень;
  • -         перевага процесів гальмування над процесами збудження;
  • -         реакція перебігає за гіпоергічним типом.
  • Клінічні особливості
  • -         стерте протікання клініки на фоні супутньої патології;
  • -         відсутність чіткої локалізації болю;
  • -         нечіткі прояви симптомів гострого апендициту;
  • -         затримка випорожнення і газів ;
  • -         субфебрильна температура;
  • -         незначна лейкоцитарна реакція;
  • -         перевага деструктивних форм гострого апендициту.

Особливості перебігу гострого апендициту у вагітних

  • Анатомо-фізіологічні особливості
  • -         зміщення сліпої кишки та великого сальника вверх;
  • -         розміщення сліпої кишки та відростка за маткою в 3-му триместрі вагітності;
  • -         розтягнення передньої черевної стінки вагітною маткою;
  • -         венозний застій у черевній порожнині, тазі;
  • -         запори, пієліт;
  • -         порушення гормонального фону в організмі.
  • Клінічні особливості:
  • -         початок захворювання більш гострий;
  • -         у перші години захворювання різко підвищується температура до 38-39 градусів;
  • -         різко прогресують ознаки перитоніту, цьому сприяє вільно розміщений між петлями кишечника відросток, відтиснений маткою вверх, тому запальний ексудат розповсюджується по всіх відділах черевної порожнини;
  • -         чим більший термін вагітності, тим важча діагностика;
  • -         локалізація болю в правому підребер’ї і правому боковому каналі;
  • -         якщо сліпа кишка фіксована, біль локалізується в правій здухвинній западині;
  • -         м’язовий захист слабовиражений через перерозтягнення м’язів передньої черевної стінки.

Діагностичні помилки при гострому апендициті

  • Помилки діагностики гострого апендициту, навіть при типовому його пербігу зустрічаються досить часто, про що свідчать літературні дані, а також проведений аналіз розходжень між клінічним діагнозом та патологоанатомічними змінами видалених препаратів червоподібних паростків в нашій клініці, який склав 21%. Тому вивчення діагностичних помилок при гострому апендициті є важливим, так як в основному вони призводять до проведення не оправданих апендектомій, важким поопераційним ускладненням та летальними наслідкам.

Тактично-діагностичні помилки гострого апендициту на до госпітальному етапі

  • -  Пізнє звертання пацієнтів за медичною допомогою ( в основному сільська зона населення)
  • -  Самолікування
  • -  Лікування на дому медичними працівниками
  • -  Відмова лікарями швидкої допомоги хворим в госпіталізації
  • -  Відмова самих же хворих або ж їх родичів в госпіталізації.

Тактично-діагностичні помилки на госпітальному етапі

  • -                діагностичними помилками лікарів швидкої допомоги (госпіталізація хворих в інфекційні та терапевтичні стаціонари)
  • -                діагностичними помилками лікарів приймального відділення (необґрунтована затримка хворого в приймальному покої, госпіталізація хворого в відділення терапевтичного профілю без попередньої консультації хірурга)
  • -                гіпердіагностика гострого апендициту
  • -                технічні та тактичні похибки під час виконання апендектомії

Діагностична програма та її етапність

  • -         ретельний збір історії захворювання
  • -         шляхом пальпації, перкусії, аускультації живота визначення характерної симптоматики гострого апендициту
  • -         лабораторне обстеження включає:
  • -         загальний аналіз крові
  • -         загальний аналіз сечі
  • -         біохімічний аналіз крові
  • -         група крові та резус приналежність
  • -         при необхідності коагулограма, визначення коефіцієнту нейтрофіли-лімфоцити, визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації ЛІІ.
  • -         виключення соматичних захворювань які викликають гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини
  • -         дослідити функцію і стан кардіореспіраторної системи, особливо у людей літнього і старечого віку
  • -         при підозрі на урологічну патологію необхідно виконати хромоцистоскопію, оглядову та ретроградну урографію, сонографію.
  • -         Ректальне дослідження, а у жінок вагінальне дослідження.
  • -         При необхідності оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.

ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА

  • 1.    Встановлений діагноз ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ вимагає екстреного втручання за абсолютними показаннями протягом 2 годин із моменту госпіталізації.
  • 2.    Продовження динамічного клініко-лабораторного і інструментального спостереження (більше 2 год, до 12 – 24 години) можливе лише у молодих жінок і дівчаток при не зовсім ясній і типовій картині ГА. Доцільно для диференціації і формулювання діагнозу використати внутрішньотазову новокаїнову блокаду по Л.Г.Школьнікову – В.П.Селіванову. Якщо ж після блокади болю в правій здухвинній западині при пальпації і вагінальному обстеженні зберігаються, тоді тактика повинна бути на користь ГА.
  • 3. При сумнівному діагнозі ГА можливе продовження динамічного спостереження з клініко-лабораторними, інструментальними та додатковими спеціальними обстеженнями протягом 12 – 24 годин.
  • 4. Якщо ж доступними методами неможливо виключити діагноз ГА – показана лапаротомія.
  • 5. Протипоказаннями до екстреної операції є наявність щільного нерухомого апендикулярного інфільтрату.
  • 6. Показана короткочасна 2-х годинна передопераційна підготовка у хворих з ускладненими формами гострого апендициту.
  • 7. При наявності у хворого на ГА інфаркту міокарда, крововиливу в мозок, декомпенсації кровообігу, гострої плевропневмонії, що обумовлюють високий ризик оперативного втручання, - показана апендектомія після короткочасної передопераційної підготовки бригадою хірургів, кардіолога, невропатолога, з кардіомоніторним контролем у Істра - та післяопераційному періоді.
  • 8. Вагітність і вік хворого не є протипоказаннями до виконання оперативного втручання з приводу ГА, а напроти, настирливого необхідністю, особливо в другій половині вагітності, коли клінічна картина захворювання є скритою.

Каталог: data -> kafedra -> theacher -> hir fpo -> hfpo pyanochka
theacher -> Клінічна фармакологія препаратів, що впливають на систему крові Клінічна фармакологія препаратів заліза
theacher -> Фізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості
theacher -> О.І. Хлібовська Хроонічна фетоплацентарна недостатність План лекції
theacher -> Загальна класифікація медичної техніки
theacher -> Етіологія і патогенез цукрового діабету
theacher -> Протипокази до проведення щеплення. Можливі ускладнення при проведенні щеплень,їх профілактика та лікування
hfpo pyanochka -> Абдомінальний туберкульоз
hir fpo -> Хронічний риніт. Гострий і хронічний синуїти. Внутрішньочерепні і орбітальні риногенні ускладнення

Скачати 127.3 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка