«Гра як засіб корекційно-розвиткової роботи у розвитку пізнавальної діяльності дітей із зпр»


Психолого-педагогічні ресурси ігрової діяльності в корекції пізнавальних і емоційних недоліків у дітей із затримкою психічного розвитку



Сторінка2/2
Дата конвертації20.03.2017
Розмір0.49 Mb.
1   2

2.2 Психолого-педагогічні ресурси ігрової діяльності в корекції пізнавальних і емоційних недоліків у дітей із затримкою психічного розвитку

Організовувати навчально-виховний процес дітей із ЗПР у комплексному поєднанні з корекційно-розвитковою роботою відповідно до особливостей психофізичного розвитку таких дітей - основне завдання сучасної школи. Це вже загальновизнано - не просто сформувати в учнів необхідні знання, вміння, навички, а розвинути особистість дитини, здатну до творчої діяльності, до саморозвитку та самовдосконалення.

Одним із прийомів і методів вирішення даної проблеми в навчанні дітей із затримкою психічного розвитку виступає застосування ігрових технологій.

Вчителі розглядають гру в роботі з точки зору впливу на неігрові здібності школярів - як правило, на мислення, значно рідше емоції, моральні якості, на довільну поведінку дітей. Дитячі психологи у роботі зі школярами активно використовують корекційний потенціал гри. Гра в руках психологів виявляється засобом розвитку і корекції не тільки психічних функцій (мислення, пам'яті, уваги), але і «внутрішньої» і «зовнішньої» соціальності школярів.

На сьогоднішній день в педагогіці нагромаджено значний досвід, що дозволяє ефективно використовувати гру як засіб пізнання та розвитку потенційних можливостей дитини, як інструмент корекції і позитивних змін, доповнень до структури особистості молодшого школяра, його психічних функцій і поведінки.

Сучасному вчителю бажано не тільки знати цей досвід, але й вміти педагогічно доцільно його адаптувати, щоб при необхідності його використовувати в корекційно-розвиваючій, профілактичній та діагностичній роботі з молодшими школярами.

Процес педагогічної корекції недоліків особистісного розвитку школярів із затримкою психічного розвитку буде успішним, якщо вчитель зуміє створити такі умови, в яких систематичне і планомірне звернення до ігрових технологій не порушує природної логіки шкільного життя дітей.
Модель педагогічного оформлення корекційно-розвивального процесу передбачає вбудовування системи ігрових завдань у загальну архітектоніку навчально-виховного процесу з метою педагогічно доцільного заповнення невиправдано порожніх тимчасових ніш у шкільній життєдіяльності дитини: вільних хвилин до уроків, після уроків, під час змін, прогулянок.
Крім того, деякі ігрові завдання органічно вбудовуються в урок, посилюючи корекційно-розвивальну спрямованість фізкультхвилинок, динамічних пауз, хвилин тиші і т.д.

Проведення ігор не вимагає додаткового і суворо зафіксованого в режимі навчального дня часу. У результаті ігрового інструментування корекційно-розвивального процесу можливі фронтальна, індивідуальна та групова роботи та робота в парах.

Деякі ігрові технології, роблять навчально-виховний процес для дітей із затримкою психічного розвитку безболісним, вони розвивають і навіть лікують.

Історія реалізації діагностико-корекційних функцій дитячої гри показує, що біля витоків розробки цього питання стоять З. Фрейд та інші представники психоаналітичної школи, які вперше високо оцінили гру як метод пізнання і метод корекції особистості дитини. Це лягло в основу ігрової терапії.

Близькою до ігрової терапії, але не тотожною їй в силу ряду специфічних особливостей і самостійного статусу у зарубіжній та вітчизняній практиці визнається арттерапія, основна мета якої полягає в самовираженні і самопізнанні дитини за допомогою мистецтва і творчої діяльності.

При корекційній роботі з молодшими школярами арттерапевтичні методи (малюнкова терапія, драмотерапія, бібліотерапія, куклотерапія, музикотерапія, хореотерапія і т.д.), як правило, органічно поєднуються з грою і доповнюють, збагачують її корекційні можливості.

Отже, гра може стати для педагога одним з інструментів розвитку шкільно-значущих психологічних і психофізіологічних функцій учнів, активізації їх пізнавальних здібностей, виховання стійкого інтересу до інтелектуальної діяльності і потреби в ній.

Сучасні вчені підкреслюють, що гра, з одного боку, допомагає розвитку пізнавальних здібностей учнів, а з іншого - може служити і ефективним засобом подолання труднощів у цьому розвитку, «генератором» процесу психолого-педагогічної корекції (Л.А.Венгер, У.В.Ульєнкова та інші). За умови правильного методичного інструментування гра пробуджує в учнів «зусилля думки», легко і вільно стимулює їх до пізнання світу.

Дієвим засобом вдосконалення таких значущих для навчальної діяльності функцій і процесів, як просторова орієнтація, сприйняття, увага, зорово-моторні координації, пам'ять, розумові операції та інші, є і розвиваючі комп'ютерні ігри. Вони можуть бути з успіхом використані в корекційно-розвиваючій практиці, важливо тільки пам'ятати про необхідність суворого дотримання при цьому санітарно-гігієнічних норм.

Незважаючи на «приємність і легкість», «різноманітну корисність», яку вносять в корекційно-розвиваючий процес інтелектуально-пізнавальні ігри, слід все ж застерегти педагога від надмірного захоплення ними. Розумове навантаження під час цих ігор нерідко супроводжується тривалим статичним напруженням і малою рухливістю учнів, а тому ігри обов'язково повинні бути дозовані та раціонально вбудовані в режим життєдіяльності школярів, особливо таких, як діти із затримкою психічного розвитку. Але й тут на допомогу може прийти гра, розкриваючи тим самим ще одну свою важливу функцію-лікувально-оздоровчу.

Використання всім добре знайомих рухливих, спортивних або оздоровчих ігор має стати невід'ємною складовою програми корекційно-розвиваючої роботи з дітьми та сприяти їх фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, відновленню після інтелектуальної діяльності, адаптації до фізичних навантажень, вдосконалення нервово-психічної регуляції.
Аналіз корекційно-розвиваючих ресурсів дитячих ігор приводить до висновку про їх велику значимість і дієвість у вирішенні завдань профілактики, діагностики та корекції негараздів у соціально-особистісному, пізнавальному і фізичному розвитку школярів.

3 Розділ. Ігри та вправи для розвитку пізнавальної діяльності учнів із ЗПР.
3.1 Ігри та вправи, спрямовані на розвиток уваги

У дітей із ЗПР особливо страждає довільна увага, коли потрібна цілеспрямована діяль­ність. Ці діти швидко відволікаються, увага у них нестійка. Знижена і здатність до 'її роз­поділу між різними видами діяльності. Вони не можуть робити одночасно дві справи. Зву­жений обсяг уваги переключається з одного виду діяльності на інший.



Вправа «Назви число»

Гравці стоять у колі. Ведучий кидає комусь м’ячик невеликого розміру і називає будь-яке число від 1 до 19. Той кому кинули м’ячик, має миттєво відгукнутися, назвавши число на одиницю більше, і знову кинути комусь м’ячик, назвавши при цьому нове число. Заборонено називати число, що йде за тим.

Вправа «Шифрувальник» Щоб прочитати зашифровані слова, необхідно в кожному горизонтальному рядку закреслити однакові літери.

  1. а м м д а к р к т у ш г т ш

  2. т о о а к м м р я у д а к я

  3. я ш щ д щ ш д я а с п а о р т

  4. с в о я к т т з н я з в к ц е

Вправа «Хто більше побачить?»

Запропонувати дітям уважно розгляну­ти картинку і перелічити, що вони бачать на ній.



Вправа «Знайдіть помилку»

У цієї гри багато варіантів, які пропону­ються відповідно до класу: знайти фігуру, яку поклали не на своє місце. Викладається декілька видів карток, підібраних за певними геометричними фігу­рами, проте серед трикутників лежить квад­рат, між ромбами — прямокутник тощо;

Вправа «Буває – не буває» Слід назвати якусь ситуацію й кидати дитині м’яча. Дитина має зловити м’яч, якщо названа ситуація реальна, а якщо ні, то треба м’яч відбити. Заєць уміє літати; взимку холодно; на сосні виросли червоні яб­лука; у собаки народилися телята; мама пішла на роботу; поїзд летить по небу; кішка хоче їсти; людина в’є кубло; яблуко – солоне; бегемот заліз на дерево; кішка гуляє по даху;

Вправа «Фігури» Зображені фігури 3—4 видів (трикутник, коло, квадрат, ромб). Усього 5—10 рядів по 10 фігур у кожному ряді. Фігури в ряду розташовані довільно.

Потрібно: 1. Розкласти фігури, як показано на зразку 2. Розставити значки тільки у квадратах і трикутниках; 3. Поставити значки в ромбах і підкресли­ти всі квадрати.



Вправа «Предмети»

Дається таблиця з предметами 5—10 рядів по 8 у кожному. Предмети розташовані довільно. Пот­рібно:

1. Викреслити всі гриби; 2. Викреслити всі м'ячики; 3. Викреслити всі ялинки червоним олів­цем, а м'ячики — синім; 4. Викреслити всі м'ячики і підкреслити ялинки.

Вправа «Викладанняя з паличок»

Матеріли: палички для рахунку, картка – зразок.

Запропонувати дитині за зразком викласти візерунок чи силует із паличок:

1-й рівень складності – візерунки в один рядок;

2-й рівень складності – силуети, що складаються з 6 – 12 паличок;

3-й рівень складності – складніші силуети, що передбачають використання 6 – 13 паличок;

4- рівень складності – складні силуети з великою кількістю деталей, що складаються з 10 – 14 паличок.



Інструкція: «Гляньте, що зображен на цій картці? Візьміть палички й викладить із них такий самий візерунок. Під час викладання будьте уважні. Починайте роботу».

Завдання-головоломки

Інструкція: «Склади 2 квадрати із 7 паличок, 2 рівні трикутники із 9 паличок.

«Візьми 9 паличок і склади квадрат і 4 трикутники».

Дитина має уявити фігуру і здогадатися, як її складати.

«Прибери 2 палички, щоб залишився один прямокутник».

«Склади будиночок із 6 паличок, а потім переклади 2 палички, щоб вийшов прапо­рець».

«Прибери 3 палички, щоб залишилося З таких самих квадрата». «Прибери 4 палич­ки, щоб залишилося 3 квадрата. Переклади 1 паличку і щоб будиночок був перевернутий в інший бік».



Вправа

Скільки зображено предметів? Як їх назвати одним словом?





3.2 Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття простору

Сприйняття — складніший процес, ніж відчуття. Це цілісне віддзеркалення об'єктів і явищ навколишнього світу. Воно пов'язане з мовою, мисленням, пам'яттю, уявленнями, а також особливостями особистості.

Сприйняття дітей із ЗПР характери­зується порушенням вибірковості, ціліс­ності, узагальненості. У них утворюються лише найпростіші, а не головні зв'язки між об'єктами, тому їм важко осягнути значення сприйманого. У таких дітей звужений обсяг сприйняття, що ускладнює їм орієнтування в малознайомих місцях. Перелічені дефекти сприйняття негативно позначаються на ус­пішності навчання (не дотримуються ліній рядка, виникають труднощі при написан­ні елементів літер, у поскладовому читанні, в розташуванні предметів у просторі тощо). Для вдосконалення сприйняття слід вико­ристовувати корисні заняття з малювання, ліплення, конструювання, спортивні ігри та фізичні вправи.



Вправа «З яких фігур?»

Пригадати і назвати предмети, схожі на коло, квадрат, прямокутник трикутник.



Вправа «Яка рука?»

Потрібно:

  • визначити, якою рукою дівчинка три­ває прапорець;

  • в якій руці хлопчик тримає кулю;

  • на якій нозі стоїть дівчинка;

  • якою рукою хлопчик тримає ручку.

Вправа «Що де знаходиться?»

Потрібно назвати, що зображено в сере­дині, що в лівому верхньому кутку тощо.



Вправа «Твій шлях»

Потрібно розказати, як ти йдеш до крам­ниці і що де знаходиться (праворуч, ліворуч, позаду, попереду тощо).



Вправа «Уважно слухай і намалюй»

Дорослий називає геометричні фігури із вказівкою їхнього місця на аркуші. Діти ма­ють замалювати їх на вказаному місці згід­но з інструкцією (вгорі ліворуч трикутник, праворуч від нього квадрат, у центрі коло тощо).



Вправа «Лабіринт»

  • Допомогти зайчику знайти дорогу.

  • Якою дорогою діти йдуть до школи?

Вправа «Упізнай, що зображено»

Перед дитиною лежать картинки, на яких знайомі зображення дано не повністю. По­просити дітей подумати і сказати, що вони впізнали, кому належать ті чи інші елементи зображення.



3.3 Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття часу

Сприйняття часу особливо складно даєть­ся дітям із ЗПР. Тривалість, швидкість, пос­лідовність явищ усвідомлюються ними зі значними зусиллями. В іграх і вправах доб­ре закріплювати уявлення про добу (ранок, день, вечір, ніч), дні тижня, місяці, ввести у словник понять тимчасові слова-поняття: раніше, пізніше, спочатку, потім, до, після.



Вправа «Розклади по порядку»

Покласти таблички з відповідними слова­ми і попросити дітей розташувати їх у поряд­ку зростання часу.



Вправа «Розв'яжи задачу»

Василько гостював у селі тиждень і п'ять днів. Скільки всього днів він був у селі?



Вправа «Котра година?»

Використовуючи іграшковий годинник, попросити дітей визначити час на годинни­ку, а потім поставити стрілки за вказівками дорослого.



Вправа «До чого відноситься?»

Узяти картинки із зображенням пори року і картинки із зображенням таких предметів: саней, лиж, човна тощо. Дитина має назвати предмет і підкласти до картинок із відповід­ною порою року.



Вправа «Визначити час»

На табличках написано: ніч, ранок, день, вечір; на картках зображені ситуації, що від­повідають певній частині доби. Пропонується дитині визначити, коли відбувається дія, зображена на картках, і підкласти їх до від­повідної таблиці.



3.4 Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття кольору

Для дітей із ЗПР характерна занижена колірна чутливість. Насилу засвоївши ос­новні насичені кольори (червоний, синій, жовтий, зелений), діти ще довго плутають їхні відтінки. Вони нерідко використовують колір, не відповідний забарвленню реаль­ного об'єкту (розфарбовують кішку в синій колір, огірок у червоний тощо), не розуміють, що колір може бути постійною ознакою того чи іншого предмета.



Вправа «Добери відповідну пелюстку»

Перед дитиною кладуть картку із зобра­женням декількох квіток (ромашка, волош­ка, мак, соняшник), у кожної з яких бракує однієї пелюстки. Вони додаються окремо. Запропонувати дитині знайти їхню квіточку з урахуванням кольору і форми.



Вправа «Упізнай за кольором»

Пропонуються смужки різного кольору. Потім показати контури предметів (листя, огірок, кавун, волошка, лимон тощо). Дитина має показати смужку відповідного кольору.



Вправа «Чиї сукні висять?»

На малюнку зображені дівчатка, в їхньому волоссі бантики різного кольору. На мотуз­ці висять сукні того ж кольору. Діти мають сказати, кому з дівчаток належить кожна сукня.



3.5 Ігри та вправи на розвиток мислення та мовлення

Для дітей із ЗПР найбільш складними є словесно-логічні операції, виконання яких протікає тільки в розумовій площині. Про­тягом багатьох років педагоги розвивають мислення учнів, піднімаючи його від най­доступніших наочних форм до абстрактних словесно-логічних понять.

Пропоновані нижче ігри і вправи сприя­ють не тільки активізації розумової та мов­ної діяльності, а й розвивають такі психічні процеси, як уявлення, пам'ять, уява, емоції, воля.

Виконуючи ці завдання, дитина має знай­ти схожість і відмінності у предметах і яви­щах, порівняти їх на основі виділених ознак, зробити узагальнення, висновок.



Гра «Розклади Фігури»

Гра складаєть­ся із 24 карток (8x6 см) із зображенням геометричних фігур чотирьох видів, трьох кольорів (сині, червоні, зелені), великого і маленького розміру.



1-й варіант. Мовчки розкласти фігу­ри в купки: спочатку в 3 купки відповідно до форми, потім у 3 купки відповідно до ко­льору.

2-й варіант. Покласти на стіл будь-яку картку з фігурою, дитину попросити виклас­ти картку з фігурою, відмінною тільки од­нією ознакою. Наприклад: якщо маленьке червоне коло, то дитина має покласти велике червоне коло або маленький червоний квад­рат тощо.

Вправа «Хто що любить?»

Набір карток із тваринами. Дібрати кож­ній тварині з іншого набору карток те, що ця тварина їсть.



Вправа «Кому що треба?»

Попросити дитину дібрати до карток із зображеннями знайомих ситуацій картки, де намальовані предмети, яких бракує.



Відгадай загадку

  • Знайти картинку- відгадку. Наприклад: без рук, без ніг, а ходить.

  • Або дати текст загадок і попросити намалювати відгадки.

  • Придумай загадку.

  • Показати дітям предмети:

м'яч, жабу, книгу, олівець тощо, потім попросити їх, виділивши характерні ознаки, придумати загадки.

Назви слово, яке починається з остан­ньої літери.

Наприклад: сова — альбом — море — єнот... тощо.

Для цієї мети дуже добре підій­де гра в міста, кольори тощо.

Назви протилежні слова:

тонкий — ... гострий — ...

чистий — ... гучний — ...

низький —... здоровий — ...



Закінчи речення:

Влітку тепло, а взимку... Птахи літають, а змії... Восени листя жовте, а влітку...



Рими

Дати дитині наочні картинки, де потрібно підібрати риму до предметів: ліс - ніс; оку­ляри - товари; хустка - пелюстка тощо.



Склади розповідь

  • Розкласти по порядку і скласти роз­повідь (3—4 картинки за сюжетними кар­тинками).

  • Назвати, що неправильно (прості описові ситуації без складних смислових зв'язків).

Вправа “Підбери слово”. Ворона каркає, а сорока? Сорока ... /стрекоче/. Сова літає, а кролик? Кролик ... /стрибає/. Корова жує, сіно, а собака? Собака ... /гризе кістку/. Кріт риє нірку, а ластівка? Ластівка ... /в’є гніздо/.

Який? Яка? Яке?

Кофточка шовкова, а шуба? Шуба… (хутряна). Яйце овальне, а м’яч? М’'яч… (круглий). Лимон кислий, а сіль? Сіль… (солона). Гірчиця гірка, а абрикос? Абрикос… (солодкий). Білка пухнаста, а їжак? Їжак… (колючий)



Вправа «Встав за аналогїєю» Закінчи речення за допомогою запитання: У дерева є гілки, а у сонця що? (проміння). У салату ми їмо вершки, а у моркви що? (корінці). По дорозі їде машина, а в небі летить що? (літак). Гавкає собака, а нявчить хто? (кішка). В норі живе лисиця, а в барлозі хто? (ведмідь).

Вправа «Розділи за групами»

Качка, цибуля, сукня, ріпа, кофта, філін, сова, редька, шорти;



Вправа «Виключення зайвого», «Знайди зайве слово»

Матеріали: картка із зображенням предметів, один із яких відрізняється від інших.

Опис: А. запропонувати дитині знайти з п’яти зображених на картці предметів один, що відрізняється від інших, і пояснити свій вибір.

Інструкція: «Подивіться уважно на зображеня тут предмети (слова) й знайдить серед них такий, що відрізняється від інших. Покажить знайдений предмет і пояснить, чому він не схожий на інші. Починайте працювати».

Опис: Б. прочитати дитині серію слів. Запропонуйте визначити, яке слово «зайве».

Приклади:

Старий, зношений, маленьки, давній;

Хоробрий, злий, сміливий, відважний;

Яблуко, слива, огірок, груша;

Молоко, сир, сметана, хліб;

Година, хвилина, літо, секунда;



Вправа «Ким був раніше?»

Дорослий називає предмет (тварину, рослину), а діти повинні назвати, чим (ким) він був раніше:

курка – яйцем риба - ікринкою

кінь – лошам яблуня - зернинкою

корова – телям хліб – борошном

сорочка – тканиною будинок - цеглиною



Вправа «Знайди слово в слові»

Запрпонувати дітям зі слова «ластівка» скласти якнайбільше слів, використовуючи тільки ті літери, з яких воно складається.

Ластівка (стіл, лак, салат, кава, вітала, тікала, тікав, сітка, лавка, віл, кіт, світ, сіла, така...);

Музикант (танк, музика, кант, кузина, муза, зима, таз, туз...);

Садівник (сад, сів, сік, садив, віник, Іван, нива, два, сани, він, вік..);



Гра «Зайчик»

Потрібно прочитати склади, «стрибаючи», як зайчик, «із однієї купинки на іншу»:



По гу сам то зе бо ка до у ло лі зує ро а

1 6 8 12 14 10 2 4 9 11 13 3 5 7

Вправа «Читаночки – переставляночки» Перестав склади місцями і прочитай утворені слова:

Ла-пи ма-са си-ро

На-ша то-вар на-каз

Ди-во тро-хи ка-бан



Вправа «Знайти спільну назву»

Зачитати дитині слова й попросити назвати їх одним словом:

Лисиця, заєць, ведмідь, вовк – дикі тварини; Лимон, яблуко, банан, слива – фрукти; Зелений, рожевий, червоний – кольори; Перукар, кондитер, пожежник, вчитель – професії;

Гра «Чим схоже і чим відрізняється»

Кожній дитині прпонується пара предметів, які вона повинна проаналізувати і знайти схожість і відмінність. Діти відповідають по черзі, можна залучати інших дітей на допомогу другові:

заєць і вовк; зошит і книга

риби і птахи людина і кіт

річка і море яблуко і груша

Вправа

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

а) калина, ліщина, … - це

б) помідор, огірок, капуста, … - це

в) ялина, верба, … - це

г) курка, гуска, індик, … - це

1. Дібрати видові назви до родових:

Дитячі журнали – це…

Жіночі імена – це…

Кіногерої – це…

Одяг – це…

Квіти – це…

3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:

М..р..з Г..з..та Д..в..ий

С..і.. Кн..г.. В..л..к..й

Л..д Ж..рн..л К..р..тк..й

К..в..н К..ша В..да

4. Узагальнити через протиставлення:

а) дуб – дерево, а смородина - …

б) плаття – одяг, а черевики - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:

Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.

(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)

6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

а) легка, м’яка, біла - …

б) струнка, висока, білокора -…

в) пухнаста, руда, працьовита -…



7. Визначити предмет за його діями:

а) літає, падає, покриває, блищить, скрипить -…

б) світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Дати визначення предмета:

Мак – …


Вовк -…

Лебідь -…



9. Відгадування загадок на підставі опису окремих ознак. Пропонуються додаткові завдання.

Завдання. До відгадки підібрати прикметники з запропонованих слів.

Загадка. Була дитиною – не знала пелюшок. А стала старою – сто пелюшок мала.

Запропоновані прикметники: велика, зелена, колюча, головата, квадратна, соковита, кругла, зелена, весела, ніжна, тендітна.

Завдання 2. До відгадки підібрати якнайбільше прикметників.

Загадка. Була зелена я, маленька. А потім стала червоненька. На сонці почорніла я - значить, що достигла я.

Завдання 3. До слова-відгадки підібрати слова-синоніми (антоніми).

Загадка. Чорне сукно лізе у вікно. Антонім – день.

Загадка. Коли нема чекають, коли прийду – тікають?

Синонім – злива.



10. «Групування слів»

Завдання. Скласти можливі групи слів зі слів записаних на дошці (ускладнений варіант цього завдання – скласти можливі групи з вказаної сторінки читанки).

Карась береза портфель

Тополя щука олівець

Акула пенал опеньок

Маслюк кит підберезовик

Мухомор бліда поганка альбом

(відповіді можливих груп)

Карась, щука, акула, кит – живуть у воді.

Щука, акула – риби хижаки.

Маслюк, підберезовик, опеньок – їстівні гриби.

Мухомор, бліда поганка – їстівні гриби.

Пенал, олівець, альбом – шкільне приладдя.

11. «Словотворці»

Від поданих слів утворити якнайбільше спільнокореневих.

Сіль, літо, день, дорога.



12. «Чарівні перетворення»

Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.

Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка – Ніка – Ніла – Ніна.

13. На формування навичок миттєвої, або швидкої реакції у доборі слів.

Миттєва реакція – назвати слово, протилежне до запропонованого за 1 секунду.

Швидкість реакції – за регламентний час (3 хв.) підібрати слова що називають протилежну дію (ознаку).

А) Б)

Підпливати - Хворий –



Погасити - Старий –

Співати - Бідний –

Опускати - Веселий –

Стояти - Широкий –

Зламати - Злий –

Принести - Темний –

Дружний –

Товстий –

Білий –

Сухий –


3.6 Ігри та вправи на розвиток пам'яті

Пам'ять дітей із ЗПР можна значно поліп­шити за умови систематичної і цілеспрямо­ваної роботи. Не слід займатися механічним тренуванням пам'яті, заучувати непотрібне або малозрозуміле. Дитина має розуміти те, що їй пропонують запам'ятати. Найбільші можливості для навчання прийомів осмис­леного запам'ятовування дає класифікація. Наприклад, у процесі класифікації дитина створює групу «Взуття». Вибирає із запро­понованих картинок ті, на яких зображені туфлі, капці, чоботи, сандалії тощо. Називає їх і дає їм загальну назву — взуття. Через де­який час класифікація йде вже подумки.

Ігри, спрямовані на розвиток пам'яті, сприяють розвитку цілеспрямованого про­цесу запам'ятовування, розширенню обсягу пам'яті. Діти пізнають раціональні прийоми осмисленого запам'ятовування і пригаду­вання, вчаться встановлювати зв'язки між предметами.

Вправа «Подивися!»

Роздають 10 пар картинок, пов'язаних одна з однією за значенням. Треба розклас­ти картинки у два ряди, уважно розглянути і запам'ятати їх. Через 1 хв картинки правого ряду прибрати, а лівий — залишити без змін. Попросити дітей, дивлячись на картинки, що залишилися, назвати ті, які прибрали.



Вправа «Що змінилося?»

Пропонують картинку із зображенням З—4 знайомих предметів і просять їх назва­ти. Потім — картинку із 7—8 предметами, і дитина має сказати, чи є серед них ті, які були на першій картинці.

Знайти показану фігуру серед 15 інших. Варіантів цієї гри може бути багато: з предме­тами, іграшками, геометричними фігурами, з кольоровими смужками тощо.

Вправа «Слухай і повторюй»

Простукати по столу певну кількість разів і попросити дитину відтворити почуте.



Вправа «Назви слова, які запам'ятав»

Дитині дають 5—10 картинок.



Завдання: прочитати слова, які треба запам'ятати, і до кожного слова підібрати відповідну картин­ку, щоб вона допомогла, і запам'ятати це сло­во.

Картинки: лисиця, книга, сир, машина «швидкої допомоги», мітла, їжак. Слова для запам'ятовування: їжа, навчання, зоопарк, хвороба, робота. Через 20—30 хв після того, як дитина відібрала картинки, запитати, які слова вона запам'ятала.

Висновок
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти спостерігаються негативні тенденції зростання числа дітей із затримкою психічного розвитку, обумовлені, з одного боку, несприятливим мікросередовищем розвитку дітей, з іншого боку, недостатнім рівнем готовності фахівців загальноосвітніх закладів. Готовність педагогів до професійної діяльності залежить від оволодіння системою теоретичних знань, що акцентують увагу на особливостях розвитку дітей із затримками розвитку, проблемах психологічної готовності дітей із ЗПР до шкільного навчання; формування практичних навиків діагностики і корекції затримки психічного розвитку.

Основні психічні процеси – сприйняття, пам’ять, увага, мислення, уява – визначають загальний розвиток дитини із ЗПР і пізнання ними навколишнього світу.

Пізнавальні мотиви, адекватні завданням навчання, ще нестійкі та ситуативні, тому під час уроків у більшості дітей (і особливо із ЗПР) вони з’являються й підтримуються лише завдяки зусиллям дорослого. Завдання дорослого – допомогти дитині розвинути пам’ять, увагу, мислення, розширити її сприйняття, що допоможе їй активно пізнавати навколишній світ. Оптимальний спосіб цього давно відомий – це гра. Саме в грі ефективніше, ніж в інших видах діяльності, розвиваються всі психічні процеси. І саме в грі всі сторони особистості дитини формуються в єдності і взаємодії. За висловом С.Л.Рубінштейна, «у грі, як у фокусі, збираються, в ній виявляються і через неї формуються всі сторони психічного життя особистості».

Правильно підібрану, доречно і вміло проведену гру слід вважати таким же важливим елементом освітньої та корекційно-розвиткової роботи в початковій школі, як і урок.



Отже, гра має бути присутня у режимі дня школяра із затримкою психічного розвитку в тій мірі, в якій вона необхідна для створення «гармонійного поєднання розумових, фізичних та емоційних навантажень» (О. С. Газман), корекції і стимулювання всіх сторін дитячого розвитку.

Список використаної літератури


  1. Постанова КМУ «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами» № 607 від 21 серпня 2013 року.

  2. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития детей/ Под ред. К.С.Лебединской. –М., Педагогика, 1982.

  3. Виготський Л.С. Гра і її роль у психічному розвитку дитини. Питання України.-1966р .- № 6.-с.75.

  4. Готовность к школьному обучению детей с ЗПР с шести лет / Под ред. В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. — М., 1989.

  5. Гунина, Е.В. Игры и упражнения по развитию памяти, мышления, внимания у детей с ЗПР / Е.В. Гунина. — Чебоксары, 1996.

  6. Дети с отклонениями в развитии / Под ред. И.М. Гилевич. — М., 1997.

  7. Детский практический психолог / Под ред. О. А. Шаграевой, С. А. Козловой. —М., 2001.

  8. Защиринская О.В. Психология детей с задержкой психического развития. –СП, 2003.

  9. Забрамная С.Д. Психолого-педагогическая диагностика. –М., Просвещение, Владос, 1993.

  10. Лебединская К.С. Отбор детей во вспомогательную школу: Пособие для учителя/ Сост.: Т.А.Власова, К.С.Лебединская, В.Ф.Мачихина. –М.: Просвещение, 1983.

  11. Леонтьєв О.М. Психологічні основи дитячої гри. Вибрані психологічні твори в 2т.-М., 1983р. Т-1-С.306.

  12. Науково-методичний журнал "Дефектологія", 3/2006.

  13. Науково-методичний збірник/Ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор),та ін. - К.: Контекст, 2000. - 336 С.

  14. Стребелєва Є.А. Спеціальна дошкольна педагогіка. –М., Академія, 2002.

  15. Ульбенкова У.В. Діти із затримкою психічного розвитку, 1994.

  16. Інтернет ресурс http://ostriv.in.ua



Каталог: materialu
materialu -> Основні поняття про мовлення і спілкування. Вимоги до культури мовлення
materialu -> Сучасні підходи до формування в учнів навичок фізичного самонавчання
materialu -> Микола Хвильовий
materialu -> Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
materialu -> Односкладні
materialu -> Леся Українка «Contra spem spero»
materialu -> Іван Котляревський
materialu -> Павло тичина 1891-1967
materialu -> «Формування самоосвітньої компетентності учнів»
materialu -> Тема. Морський пейзаж. Колір води. Художньо творче завдання «Подорож до моря»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка